Управління дебіторською заборгованістю

Сутність дебіторської заборгованості: поняття, класифікація та оцінка. Проблеми дебіторської заборгованості вітчизняних підприємств. Недоліки існуючої системи обліку. Використання комплексного методичного підходу до розрахунку резерву сумнівних боргів.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 15.10.2011
Размер файла 22,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємств постійно виникає потреба у проведенні розрахунків із своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Відвантажуючи вироблену продукцію або надаючи послуги, підприємства, як правило, не завжди отримують оплату негайно, тобто вони кредитують покупців. З огляду на це за час від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежів кошти підприємств відволікаються у дебіторську заборгованість, рівень якої визначається багатьма чинниками: видом продукції, місткістю ринку, умовами договору, прийнятою на підприємстві системою розрахунків. У середньому 80--90% від загального обсягу дебіторської заборгованості на підприємствах припадає на розрахунки з покупцями.

Сьогодні проблема управління дебіторською заборгованістю постала особливо гостро, що пов'язано із проблемами несвоєчасних платежів, повернення боргів у неповному обсязі, виникнення сумнівних боргів. Підприємства, що виступають кредиторами, поступово потрапляють у становище технічного банкрутства, яке характеризується неплатоспроможністю, викликаною істотною простроченістю дебіторської заборгованості, але при цьому з перевищенням величини самої дебіторської заборгованості над величиною кредиторської заборгованості та вартості активів над фінансовими зобов'язаннями .

Подальші проблеми з дебіторською заборгованістю можуть призвести й до реального банкрутства підприємства-кредитора. На сьогоднішній день досить складним питанням є управління дебіторською заборгованістю, що пов'язано з проблемою неплатежів.

1. Сутність дебіторської заборгованості: поняття, класифікація та оцінка

Сучасне трактування поняття «дебіторська заборгованість» з'явилось ще у VIII ст. н.е. Е.Дегранж, Дж.Дзаппи зробили значний внесок, адже вони почали розглядати дебіторську заборгованість як один з показників, що характеризує фінансовий стан підприємства - показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов'язань перед іншими підприємствами.

Існує відмінне від попереднього визначення дебіторської заборгованості: «взаємовідносини двох осіб, що укладають угоду, можна подати двома латинськими термінами: «дебет» (винен) і кредит (вірить комусь). Так, у разі, коли особа, яка позичає комусь кошти, вірить - це кредит, і тоді вона іменується кредитором, особа, яка одержує позику, стає винною - це дебет, і тоді вона іменується дебітором» [3].

З часом визначення понять «дебітор» і «дебіторська заборгованість» суттєвих змін не зазнали, але з розвитком бухгалтерського обліку і фінансів ці поняття удосконалювалися. Так уже в 1904 році А.З.Попов дебіторську заборгованість називає «боргом на користь підприємства» і визначає як «ту чи іншу частину господарських засобів підприємства, що вибула зі складу даного підприємства і перебуває у фактичному розпорядженні інших підприємств, виконуючи там роль капіталу» [5].

Таким чином, дебіторська заборгованість - це сума боргів юридичних та фізичних осіб підприємству. Дебіторська заборгованість є наслідком господарських операцій, що мали місце в минулому, але підлягають погашенню в майбутньому, оскільки угода між боржником та кредитором залишається незавершеною. Дебіторська заборгованість - це зобов'язання боржника по передачі майна, виконанню робіт, наданню послуг, сплаті грошових коштів на визначену дату. Наведене визначення відображає реальний стан дебіторської заборгованості, враховує основний критерій класифікації - строк погашення.

При наявності різних класифікаційних ознак дебіторської заборгованості класифікація її здійснюється за однією певною ознакою відповідно до єдиного Плану рахунків. Це зумовлено чинним порядком обліку, що має місце в Україні, де дії бухгалтера жорстко регламентовані, на відміну від країн з ринковою економікою, де рішення про порядок розміщення різних видів дебіторської заборгованості в балансі та ступінь деталізації цих статей приймає фірма, а тому у кожної з них склад та структура дебіторської заборгованості в балансі можуть бути різними.

При складанні фінансової звітності дебіторська заборгованість класифікується за такими ознаками:

- зв'язок з нормальним операційним циклом;

- термін погашення;

- об'єкти щодо яких виникли боргові зобов'язання;

- своєчасність сплати боржником дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості в залежності від зв'язку з нормальним операційним циклом та строком погашення дебіторської заборгованості в Україні є обов'язковою. Натомість у країнах з ринковою економікою фірма самостійно приймає рішення про необхідність диференційованого відображення у звітності довгострокової та поточної заборгованості. У країнах англо-американської системи обліку дебіторська заборгованість класифікується за наступними групами:

- рахунки до отримання - вид дебіторської заборгованості, який виникає при продажу товарів по «відкритому рахунку», без письмового зобов'язання оплатити рахунок, тобто така заборгованість, яка існує в результаті надання короткострокового кредиту продавцем покупцю. За нормальних умов кошти на рахунок повинні бути зараховані протягом 30-60 днів;

- векселі до отримання;

- дебіторська заборгованість непов'язана з реалізацією [6].

Класифікація дебіторської заборгованості на довгострокову та поточну є досить важливою для отримання обґрунтованих висновків у результаті проведеного фінансового аналізу, а відповідно для розробки пропозицій.

Доцільно поділяти дебіторську заборгованість в балансі на довгострокову та короткострокову в залежності від терміну погашення:

- довгострокова дебіторська заборгованість: довгострокова заборгованість за товари, роботи, послуги; довгострокові векселі одержані; інша довгострокова дебіторська заборгованість;

- короткострокова дебіторська заборгованість: короткострокова дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; короткострокові векселі одержані; інша короткострокова дебіторська заборгованість.

Така класифікація статей дебіторської заборгованості в балансі враховує рівень ліквідності статей, корисніша для користувачів фінансової звітності щодо оцінки фінансового стану підприємства, надає найбільш повну інформацію про рівень дебіторської заборгованості й можливість перетворення фінансових зобов'язань у грошові кошти.

При визначенні сумнівності заборгованості для обліку важливим є поділ в залежності від забезпеченості на: забезпечену і незабезпечену.

Умовно всю дебіторську заборгованість можна поділити на два види: допустиму і невиправдну, що набуває великого значення в управлінні. Допустима дебіторська заборгованість не є наслідком недоліків у господарській діяльності підприємства і виникає в результаті застосування форм розрахунків за товари, роботи, послуги. Невиправдна дебіторська заборгованість виникає внаслідок недоліків у діяльності підприємства, наприклад, при виявленні недостач, розкрадань ТМЦ, грошових коштів.

Поділ дебіторської заборгованості дозволить простежити порушення фінансово-розрахункової дисципліни і виявити неякісну роботу контрагента, незадовільну роботу його бухгалтерії, неякісну роботу підприємства-постачальника.

Така класифікація дебіторської заборгованості розкриває природу різних її видів і дає змогу проводити більш деталізовано її аналіз.

Отже, лише чітко усвідомивши сутність дебіторської заборгованості, порядок її виникнення, доповнивши критерії її класифікації можна буде більш правильно та ефективно нею управляти. Дебіторська заборгованість - це зобов'язання боржника по передачі майна, виконанню робіт, наданню послуг, сплаті грошових коштів на визначену дату. Наведене визначення відображає реальний стан дебіторської заборгованості, враховує основний критерій класифікації - строк погашення.

2. Проблеми дебіторської заборгованості вітчизняних підприємств

В умовах сучасної економічної кризи в Україні досить велика кількість підприємств та організацій знаходиться в скрутному становищі, маючи досить велику проблему неплатежів. Однією з головних умов підтримки необхідного рівня ліквідності і платоспроможності підприємств, що функціонують в умовах ринку, є ефективне управління поточною дебіторською заборгованістю.

Фінансові результати поточної діяльності підприємства, його імідж як надійного постачальника та покупця багато в чому залежить від ефективного управління поточною дебіторською заборгованістю. Тому актуальним є оперативний аналіз саме цієї частини поточних активів.

Особливе значення набуває аналіз і управління дебіторською заборгованістю для тих підприємств, велика кількість господарських операцій яких полягає в русі грошових коштів, а не матеріальних потоків. Значна частина поточних активів таких підприємств припадає саме на дебіторську заборгованість.

Фінансово-економічна діяльність суб'єктів господарювання в період світової економічної кризи, потребує використання сучасних підходів до проблем платіжно-розрахункових взаємозв'язків між підприємствами, тому питання аналізу дебіторської заборгованості підприємств України для прийняття управлінських рішень є досить актуальним і потребує детального розгляду.

За даними Держкомстату України стан дебіторської заборгованості 2004-2010 років за всіма суб'єктами господарювання (крім малих підприємств та установ, які утримуються за рахунок бюджету) має тенденцію до зростання [1]. На 31 грудня 2004 року дебіторська заборгованість складала 239,76 млрд. грн., з неї прострочена - 90,31 млрд. грн. Протягом наступних років відбувався поступовий зріст заборгованості і на 31 грудня 2010 року порівняно з 2009 вона зросла на 39% і досягла 669,52 млрд. грн. Питома вага простроченої заборгованості в сумі всієї дебіторської заборгованості склала 9%. Те, що за один рік дебіторська заборгованість збільшилась у три рази, свідчить про платіжну кризу в Україні, яка проявляється в масовому і систематичному невиконанні підприємствами своїх зобов'язань за розрахунками. Тобто зростає необхідність своєчасного проведення якісного оперативного аналізу поточної дебіторської заборгованості для розробки і прийняття відповідних рішень щодо її оптимізації та своєчасного погашення.

Серед основних недоліків існуючої системи обліку та аналізу дебіторської заборгованості можна визначити такі:

а) для прийняття зацікавленими особами адекватних та вчасних рішень щодо існуючої політики управління істотне значення мають актуальність і якість інформації про стан розрахунків з дебіторами, що формується на базі даних бухгалтерського обліку конкретних суб'єктів господарювання. Однак форма бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, яку рекомендували нормативно, не враховує специфіки даного активу, що зумовлює наявність різних ознак його класифікації і велику кількість методів оцінювання. Крім цього, облікові регістри, що є рекомендовані для використання, не передбачають накопичення інформації про розрахунки з дебіторами різного рівня деталізації і узагальнення. Це зумовлює неможливість отримання інформації про дебіторську заборгованість в обсязі і вигляді, достатньому для проведення аналізу розрахунків з дебіторами зокрема і заборгованості загалом з метою прогнозування ймовірності настання платіжної кризи суб'єктів господарювання, складання рекомендацій щодо її попередження;

б) невирішені проблеми відображення в обліку довгострокової дебіторської заборгованості, оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги;

в) застосовування у наших умовах традиційної за кордоном методики аналізу дебіторської заборгованості не завжди доцільно через відсутність необхідного обсягу вірогідної і доступної інформації щодо розрахунків з дебіторами. Крім цього, загальна криза неплатежів, характерна для сучасної української економіки, змушує сумніватися в об'єктивності, своєчасності і корисності отриманих результатів аналізу. Використання вітчизняних методик не дає змоги однозначно оцінити стан дебіторської заборгованості, а також ступінь його впливу на фінансово-господарський стан підприємств. Зазначені проблеми вказують на необхідність пошуку специфічних засобів аналізу дебіторської заборгованості, спрямованих на отримання інформації комплексного характеру, достатньої для прийняття рішень щодо глибини кризи неплатежів аналізованого суб'єкту.

На основі аналізу наукових праць і проведення досліджень у цій сфері обліку, можна назвати кілька проблемних питань:

- облік довгострокової дебіторської заборгованості згідно з вимогами П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»;

- відсутність чіткої схеми деталізації та співвідношення різних видів дебіторської заборгованості у загальній їх структурі;

- вивчення обліку сумнівних боргів, зокрема резерву на їх покриття з метою зближення бухгалтерського та податкового обліку;

- потреба змін у будові регістрів аналітичного і синтетичного обліку дебіторської заборгованості. Сьогодні облік дебіторської та кредиторської заборгованостей ведеться в одному регістрі - Журналі №3. Це зовсім різні об'єкти бухгалтерського обліку, які лише частково пов'язані між собою.

3. Шляхи вирішення проблем дебіторської заборгованості вітчизняних підприємств

Для прийняття управлінських рішень важливе значення має повнота і об'єктивність інформації, пов'язаної з дебіторською заборгованістю. Вирішення багатьох проблемних питань дозволить значно вдосконалити організацію та методику обліку розрахунків із дебіторами.

Передусім необхідно внести зміни у П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», в яких чітко були б розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті. Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова - необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Розгляд сучасних підходів до класифікації дебіторської заборгованості дало змогу виявити низку проблем. Для їх вирішення можна запропонувати методику класифікації дебіторської заборгованості, що дає можливість здійснювати порівняльний аналіз варіантів групування розрахунків з дебіторами за класифікаційними ознаками з метою розробки різних типів класифікації.

Згідно з такою методикою класифікацію дебіторської заборгованості слід проводити у такій послідовності: визначення мети, формулювання завдань, конкретизування користувачів інформації, вибір ознаки класифікації, визначення приоритетних принципів, надання переліку можливих типів класифікації, вибір оптимального типу, групування дебіторської заборгованості за обраним типом. Як можливі ознаки класифікації дебіторської заборгованості треба додатково запропонувати: суб'єкт дебіторської заборгованості, сума заборгованості, вид оцінювання, причина виникнення.

Слід зазначити, що класифікація дебіторської заборгованості, яка запропонована діючим в Україні Планом рахунків та П(С)БО №10 “Дебіторська заборгованість” є суперечливою та не задовольняє в повному обсязі потребам користувачів при складанні фінансової звітності. Для вирішення даної проблеми можна запропонувати декілька альтернативних варіантів. Зокрема, внесення змін до П(С)БО №10 “Дебіторська заборгованість” стосовно віднесення до поточних активів дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги, внесення змін до Плану рахунків, що діє в Україні, які забезпечать окремий облік довгострокової та поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги.

Створення ефективної системи контролю за якістю обліку розрахунків з дебіторами вимагає розробки чіткої та досконалої класифікації дебіторської заборгованості, уніфікації способів її оцінки та документів аналітичного обліку. Це, відповідно, дозволить накопичувати інформацію про розрахунки з дебіторами з різними рівнями деталізації і узагальнення.

Потребують розробки також моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%. Однак, як показують дослідження, на деяких підприємствах кредиторська заборгованість переважає зобов'язання дебіторів у 10 і більше разів. Цьому можуть сприяти певні причини, і саме їх аналіз дозволить прийняти відповідні управлінські рішення.

При проведенні такого аналізу потрібно враховувати специфіку підприємств і організацій, сезонність їх роботи, зв'язки з покупцями та постачальниками тощо. Варто також зважати на принцип «Вимагай оплати якомога швидше та оплачуй якомога пізніше», який дозволяє довший період володіти певними активами й отримувати від них вигоду. Крім цього наявність великих обсягів дебіторської заборгованості спричиняє низьку платоспроможність підприємства.

Використання комплексного методичного підходу до розрахунку резерву сумнівних боргів забезпечує розробку комплексної політики розрахунку такого резерву, виходячи з всебічного оцінювання розмірів, складу та термінів виникнення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги з урахуванням специфіки господарюючого суб'єкта.

Необхідно також внести зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції з його використання щодо рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами». На нашу думку, класифікація дебіторської заборгованості на ньому не вірна. Сюди увійшли різні види розрахунків із дебіторами, що можна об'єднати в групи, які неоднорідні за своєю природою.

Отже, в зв'язку з тим, що дебіторська і кредиторська заборгованості, на нашу думку, - це зовсім різні об'єкти бухгалтерського обліку, котрі регламентуються різними нормативними актами і П(С)БО, зокрема відповідно П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» і П(С)БО 11 «Зобов'язання», пропонуємо вести синтетичний облік цих заборгованостей у різних регістрах. дебіторський заборгованість облік вітчизняний

Ефективність системи управління дебіторською заборгованістю визначається рівнем контролю стану розрахунків по підприємству; аналізу співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, так як значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування. Для зменшення ризику несплати боргу одним чи кількома дебіторами, необхідно орієнтуватись на більшу кількість споживачів. В практиці економічно розвинутих країн підтвердили свою ефективність системи знижок при оплаті боргу дебітором достроково. В сучасній економічній літературі виділяють такі основні способи оптимізації сум дебіторської заборгованості: залучання установ, які стягують борги, за наявністю документальних підтверджень; продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії або банку; виставляння рахунку покупцям одразу ж при продажу великої кількості товару; страхування кредитів для захисту від значних збитків з безнадійних боргів; уникання дебіторів з високим ступенем ризику; контролювання співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованостей; формування системи штрафних санкцій за прострочене виконання зобов'язань контрагентами .

Висновки

Загальна криза неплатежів, яка характерна для сучасної української економіки, та певні глобальні тенденції значно впливають на стан дебіторської заборгованості суб'єктів господарювання в Україні.

Зазначені проблеми вказують на необхідність пошуку специфічних засобів аналізу дебіторської та кредиторської заборгованостей, спрямованих на отримання інформації комплексного характеру, достатньої для прийняття рішень щодо налагодження системи розрахунків з дебіторами, поліпшення стану простроченої заборгованості.

Політика управління дебіторською заборгованістю підприємства повинна містити ряд елементів, таких як формування принципів здійснення розрахунків підприємства з контрагентами; стандартів оцінки покупців і диференціації умов надання кредиту; системи штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань; процедури інкасації дебіторської заборгованості. Необхідно контролювати стан розрахунків та стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості, оскільки значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування.

Отже, створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об'єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Список використаних джерел

1. Державний комітет статистики України www.ukrstat.gov.ua

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість» затв. наказом МФУ від 08.10.99 р. №237

3. Басюк Т.П. Реструктуризація дебіторської заборгованості підприємства // Фінанси України. - 2006. - №12. - с.115-122.

4. Бланк И.А. Основы финансового менджмента. Т.2 - К.: Ника-Центр. - 2008

5. Лігоненко Л.О., Новікова Н.М. Управління дебіторською заборгованістю підприємства. Навч. пос. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009

6. Фінансовий менеджмент: Підручник / Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А. М. Поддєргін. - К.: КНЕУ, 2007

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сутність, зміст та значення дебіторської заборгованості у діяльності підприємства, її види та класифікація. Аналіз стану дебіторської заборгованості ТОВ "Ворожба". Огляд факторинга як методу її рефінансування. Основні організаційні методи управління нею.

    дипломная работа [169,7 K], добавлен 10.06.2014

  • Сутність та необхідність управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Аналіз фінансового стану бюджетного підприємства. Дослідження дебіторської та кредиторської заборгованості комунального підприємства та методи ефективного управління ними.

    курсовая работа [68,3 K], добавлен 07.02.2012

  • Дослідження методичних підходів формування механізму управління дебіторською заборгованістю підприємства. Основні фактори впливу на динаміку та якість дебіторської заборгованості. Шляхи мінімізації негативного впливу факторів, які доцільно застосовувати.

    статья [1,8 M], добавлен 07.02.2018

  • Основи управління дебіторською заборгованістю підприємства в системі кредитної політики: класифікація, принципи, підходи до аналізу. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління оборотними активами підприємства та політика її оптимізації.

    дипломная работа [737,5 K], добавлен 12.09.2012

  • Сутність та особливості регулювання дебіторської заборгованості, оцінка негативного впливу на фінансовий стан підприємства, проблеми управління. Первинна інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість, особливості її відображення в обліку.

    реферат [15,9 K], добавлен 08.09.2014

  • Сутність капіталу як економічної категорії. Аналіз дебіторської заборгованості, ліквідності, платоспроможності та рентабельності підприємства. Загальна оцінка управління оборотним капіталом, покращення ефективності його використання в процесі виробництва.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 07.11.2011

  • Класифікація, сутність та функціональне призначення системи управління доходами. Принципи формування оборотного капіталу промислового підприємства в умовах кризи. Способи погашення дебіторської заборгованості. Запровадження методик ресурсозбереження.

    статья [28,8 K], добавлен 31.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.