Фінансове забезпечення органів управління України

Концепція подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності», схвалена Указом Президента України від 11.09.2006 № 742/2006, залишилася декларативним, формальним документом. Незважаючи на вимоги Концепції щодо невідкладного вирішення проблем з питань антикорупційної політики, значна частина заходів Плану щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні на період до 2010 року на сьогодні має статус проекту та залишається нереалізованою, інші заходи, передбачені Концепцією для нормативно-правового врегулювання у сфері боротьби з корупцією, взагалі не включені до Плану.

Всупереч рекомендаціям GRECO та міжнародним стандартам законодавчого унормування питання боротьби з корупцією щодо необхідності врегулювання зовнішнього фінансового контролю, Урядом до проекту Плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в України «На шляху до доброчесності» на період до 2011 року не включено заходу з підготовки законопроекту про внесення змін до статті 98 Конституції України в частині надання Рахунковій палаті повноважень із здійснення контролю за виконанням місцевих бюджетів, як це було визначено попереднім Планом заходів.

Виконання Рахунковою палатою вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією» Знову виникла ситуація, коли органи державної влади, не розуміючи правової природи та засад зовнішнього аудиту, запровадили нові законодавчі ініціативи щодо «зміцнення бюджетної урядової дисципліни», які у новій редакції Плану заходів стосуються лише посилення повноважень Контрольно-ревізійної служби України, у тому числі шляхом надання їй повноваження з контролю за фінансовою дисципліною органів місцевого самоврядування. Група оцінювання GRECO бажала бачити кінцевою метою реалізації своєї рекомендації проведення саме зовнішнього аудиту Рахунковою палатою, а натомість, завдяки діям Уряду, відбувається лише підміна зовнішнього контролю фінансовим контролем Контрольно-ревізійної служби України, яка не має статусу незалежного органу фінансового контролю, визначеного на міжнародному рівні. В Україні відсутня повна інформація щодо руху коштів на виконання міжнародних проектів, спрямованих на протидію та боротьбу з корупцією. Контроль за використанням зазначених коштів Мінфіном та Державним казначейством не здійснюється. У порушення бюджетного законодавства України реципієнти і бенефіціари не мають правових підстав для отримання фінансової інформації від донорів - міжнародних організацій та виконавців проектів міжнародної технічної допомоги. Цільове використання цих коштів, ефективність їх впровадження у повному обсязі покладені на країни-донори міжнародних проектів. Протягом 2008-2009 років в Україні реалізуються міжнародні проекти, спрямовані на боротьбу з корупцією, на загальну суму близько 32 млн. дол. США . Зазначені кошти використовуються без контролю з боку держави. Враховуючи викладене, Колегія Рахункової палати рекомендувала Верховній Раді України розглянути як першочергові закони України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстраційний номер 0916); «Про нормативно-правові акти» (реєстраційний номер 1343); Адміністративно-процедурний кодекс України (реєстраційний номер 2789); «Про заходи фінансового контролю публічної служби» (реєстраційний номер 4472); «Про відшкодування шкоди, завданої фізичним або юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень» (реєстраційний номер 1344); «Про здійснення державних закупівель» (реєстраційний номер 2263-1); «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо вдосконалення процедур здійснення конфіскації» (реєстраційний номер 3642); «Про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців» (реєстраційний номер 4420); «Про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів» (реєстраційний номер 4420-1); «Про доступ до публічної інформації» (реєстраційний номер 2763); «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (реєстраційний номер 3062) в редакціях, що відповідають кращим світовим практикам та директивам ЄС у сфері боротьби з корупцією.

Висновки

Отже, в цій курсовій роботі мною було висвітлено фінансове забезпечення діяльності державних установ і організацій. Зокрема, я:

- з'ясував суть і мету фінансового забезпечення діяльності державних установ і організацій;

- дав оцінку фінансового забезпечення діяльності державних установ і організацій за останні роки;

Витрати на управління установами соціально-культурної сфери передбачаються в кошторисах цих установ і окремо в бюджеті не виділяються.

Фінансування видатків державних установ здійснюється через систему бюджетного фінансування. Найбільша питома вага видатків бюджетних установ припадає на заробітну плату.

Стан фінансового забезпечення державних установ являється не задовільним. Забагато нераціональних напрямів видатків, корупції, перевищення встановлених норм витрат в ВРУ народними депутатами. Нецільове використання бюджетних коштів та відсутність контролю за деякими напрямками видатків. Недотримання порад РПУ у питанні корупції.

Для оптимізації витрат на державне управління слід контролювати цільове використання бюджетних коштів, які спрямовуються на діяльність ВРУ, Кабінету Міністрів, Міністерство фінансів.

Запросити незалежну комісію для аудиту використання бюджетних коштів бюджетними установами.

Скоротити чисельність працівників апарату управління України.

Список використаної і рекомендованої літератури