Проектне фінансування

1. Порядок розроблення проектно-кошторисної документації

2. Практична частина (Тести)

3. Список використаної літератури

Порядок розроблення проектно-кошторисної документації

Проектно-пошукові роботи на створення інвестиційного проекту (ІП) в Україні проводять на підставі договорів (контрактів) між учасниками цього проекту згідно зі ст.324 Господарського кодексу України та іншими законодавчими і нормативними актами. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва регламентовано, перш за все, Державними будівельними нормами (ДБН) Держбуду України, у тому числі ДБН А.2.2-3-2004 та іншими.

Залежно від складності і призначення інвестиційні проекти (об'єкти чи комплекси будівництва) поділяються на стадії, а крім того, за складністю - на категорії.

Стадій проектування є три, категорій складності об'єктів - п'ять. Для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового та повторного застосування І та II категорій складності проектування здійснюється:

в одну стадію - робочий проект (РП);

у дві стадії - для об'єктів цивільного призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робоча документація (Р).

Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється у дві стадії:

ескізний проект;

робоча документація.

Для об'єктів IV та V категорій складності, технічно складних щодо містобудівних, архітектурних, художніх та екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів проектування виконується в три стадії:

для об'єктів цивільного призначення - ескізний проект, а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);

ескізний проект;

робоча документація.

Ескізний проект розробляється для визначення принципових вимог до містобудівних, архітектурних, екологічних, функціональних та інших рішень комплексу чи об'єкта, підтвердження можливості створення їх як споруд цивільного призначення.

Техніко-економічне обґрунтування - розробляється для об'єктів виробничого призначення, які вимагають детального обґрунтування та визначення варіантів доцільності їх створення.

Техніко-економічний розрахунок застосовується для технічно та технологічно нескладних об'єктів виробничого призначення.

ТЕО (ТЕР) обґрунтовує потужність виробничого комплексу, номенклатуру та якість проектної продукції, кооперацію виробництва, забезпечення сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, паливно-енергетичними ресурсами (ПЕР), пальним, електро - та теплоенергією, водою, трудовими та іншими ресурсами, розрахункову вартість та основні техніко-економічні показники. При розробці ТЕО (ТЕР) потрібно здійснювати всебічну оцінку впливів на навколишнє середовище (ОВНС) майбутнього виробничого комплексу. Матеріали ОВНС оформляють окремим розділом документації, що є обов'язковою частиною ТЕО (ТЕР). Техніко-економічний розрахунок виконується у скороченому обсязі порівняно з ТЕО.

Склад ТЕО (ТЕР) має перелік таких розділів:

Вихідні положення, в яких подається технічна можливість та економічна доцільність нового будівництва або реконструкції об'єктів виробничого призначення.

Обґрунтування проектної потужності і проектної продукції, що буде там випускатись, та попит на неї і її збут.

Обґрунтування потреби робочих місць.

Дані про наявність сировинної бази, про забезпечення основними матеріалами, енергоресурсами, напівфабрикатами, трудовими ресурсами з обґрунтуванням можливості їх використання або одержання.

Обґрунтування розміщення об'єкта та вибір території для будівництва потужності чи об'єкта.

Дані про інженерно-пошукові роботи.

Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС).

Схеми генплану та транспорту.

Основні рішення з інженерної підготовки території і захисту об'єкта від небезпечних природних чи техногенних факторів.

Основні технологічні, будівельні та архітектурно-планувальні рішення.

Основні рішення та показники з енергоефективності, порівняння варіантів, облік і використання вторинних та поновлюваних ресурсів, з охорони праці.

Можливі терміни будівництва.

Основні положення з організації будівництва.

Заходи щодо технічного захисту інформації.

Основні рішення зі санітарно-побутового обслуговування працівників.

Основні рішення з вибухопожежної безпеки виробництва.

Ідентифікація та декларація безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

Техніко-економічні показники.

Завдання на проектування.

Обґрунтування ефективності інвестицій.

Висновки та пропозиції.

Що стосується проекту, то його розробляють для визначення містобудівних, архітектурних художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва та техніко-економічних показників.

Розділи проекту подають у чіткій і логічній формі без надмірної деталізації у складі та обсязі, достатньому для обґрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-монтажних робіт, потреб в обладнанні, будівельних конструкціях, матеріальних, паливно-енергетичних, трудових та інших ресурсах, положень з організації будівництва, а також визначення його кошторисної вартості.

Матеріально-технічні ресурси окремих конструктивних елементів можуть бути визначені за відповідними аналогами без виконання конструктивних розрахунків.

За необхідності виконання науково-дослідних та експериментальних робіт у процесі проектування та будівництва у проектній документації можна наводити їх перелік із стислою характеристикою і обґрунтуваннями необхідності їх виконання.

Проект після погодження та затвердження є підставою для здійснення наступної стадії проектування.

Робочий проект (РП) розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, їх техніко-економічних показників, виконання будівельно-монтажних робіт, робочих креслень та визначення їх кошторисної вартості. РП застосовується для технічно нескладних об'єктів і таких, де можливе використання проектів масового застосування.

Робочий проект складається з двох частин - затверджувальної та робочих креслень. Затверджувальна частина піддягає погодженню, експертизі та затвердженню, а робочі креслення розробляють для будівництва об'єкта. Затверджувальна частина складається з пояснювальної записки, виконаної у скороченому порівняно з проектом обсязі, визначеному залежно від виду будівництва і функціонального призначення об'єкта, кошторисної документації, розділу проекту стосовно організації будівництва та креслень.

На стадії робочої документації - розробляється робоча документація (Р) для виконання будівельно-монтажних робіт на підставі затвердженої попередньої стадії проекту. До складу Р для будівництва мають входити:

робочі креслення, які розробляють згідно з вимогами нормативних документів;

вихідні вимоги щодо розробки конструкторської документації на обладнання індивідуального виготовлення, включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання, щодо якого вихідні вимоги на попередніх стадіях не розроблялися;

специфікація обладнання, виробів і матеріалів;

опитувальні листи та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів;

паспорт опоряджувальних робіт;

кошторисна документація.

До складу «Загальних даних по робочих кресленнях» включається перелік видів робіт, для яких необхідне складання актів на скриті (приховані) роботи та актів проміжного прийняття відповідних та відповідальних вузлів, конструкти вів та конструкцій.

Обсяг та деталізацію робочих креслень слід приводити до мінімально необхідних обсягів.

Щодо окремих особливо складних об'єктів під час виконання робочої документації можуть здійснюватися додаткові розробки, які не передбачені нормативними документами і уточнюють матеріали проекту.

У разі проектування об'єктів з особливо складними конструкціями і методами проведення робіт у складі робочої документації розробляють робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, прибудови, установки та конструктиви.

Для об'єктів виробничого призначення до складу вихідних даних мають входити відомості про потреби енергоресурсів, допоміжних і обслуговуючих споруд та територій, охоронне устаткування тощо.

Робочі креслення, кошторисну документацію, специфікації обладнання, виробів і матеріалів, креслення металевих конструкцій (КМ), трубопроводів, повітропроводів і проектну документацію на будівництво об'єктів передають замовникові у чотирьох примірниках.

Державні стандарти, креслення типових конструкцій, виробів та вузлів, на які є посилання в робочих кресленнях, а також проекти масового застосування, тимчасових будівель та споруд до складу робочої документації не входять і проектувальником замовникові не передаються, хіба що за угодою за окрему плату.

Вартість проектних робіт і послуг визначають згідно з «Правилами визначення вартості проектно-пошукових робіт для будівництва, що здійснюється на території України». Ці норми встановлюють основні правила визначення вартості проектно-пошукових робіт для будівництва всіх галузей народного господарства України. Вартість будівництва і/або інвестиційних проектів визначається згідно з «Правилами визначення вартості будівництва».

Розробку, погодження, експертизу та затвердження проектної документації погоджують із місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання пропонованої для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівній документації.

У разі виникнення спірних питань остаточне рішення приймає Держбуд України.

ТЕО, ТЕР, а за їх відсутності - П або РП (з стверджувальна частина) нових об'єктів виробничого призначення незалежно від підпорядкування повинні мати відповідний висновок територіальної організації в будівництві відносно вибору земельної ділянки для будівництва та кооперації щодо джерел постачання й інженерних мереж. За відсутності норм та правил на проектування запропоновані проектні рішення підлягають погодженню з відповідними органами державного нагляду.

ЕП, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина) до їх затвердження підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі згідно із законодавством незалежно від джерел фінансування.

Відповідно до зауважень комплексної державної експертизи, які пов'язані з порушенням законодавства і нормативних вимог, замовник і проектна організація зобов'язані внести зміни і доповнення в проектну документацію.

Список використаної літератури