Кредити небанківських фінансових посередників

2. Податкове законодавство та адміністративна реформа. Існуюче податкове законодавство містить деякі перепони щодо лізингу. Необхідно внести певні зміни до адміністративної та судової системи, щоб спростити процедуру повернення об'єкту лізингу, що зменшить вартість транзакції для лізингодавця. Уряд України висловив ідею, що лізинг буде важливим компонентом його компанії по розвитку інвестиційного клімату в Україні, шляхом внесення змін в існуюче законодавство.

3. Недостатність знань. Відчувається гостра необхідність в тому, щоб малий і середній бізнес був більш обізнаним щодо лізингу. Не зважаючи на те, що Міжнародна Фінансова Корпорація (МФК) та інші донори проводять публічну освітню компанію стосовно лізингу як альтернативного фінансового інструменту, лише великі компанії отримують переваги від використання цього інструменту. Крім того деякі банки-резиденти рекламують «лізингові послуги» як такі, що не відрізняються від банківського кредиту.

4. Відсутність вторинного ринку для довгострокових активів. Не зважаючи на величезний попит на оновлення основних фондів в багатьох галузях економіки, включаючи сільське господарство та медицину, лізингові компанії не мають бажання давати в лізинг неліквідні активи. Наприклад, існує дуже добре розвинений вторинний ринок для автомобілів, які займають найбільшу частину в лізинговому портфелі. Як очікується, автомобілі і в подальшому будуть надаватися в лізинг у великій кількості. Що ж стосується сільськогосподарської індустрії та медицини, то вони як і в державах з більш розвинутим ринком, залишаються без належної уваги.

5. Нерозвинуті кредитні бюро. Лізингові компанії відчувають труднощі аналізуючи потенціальних лізингоотримувачів внаслідок відсутності достатньої інформації про кредитну історію клієнта. В країнах де лізинг складає суттєвий процент капітальних інвестицій, процедури аналізу суттєво спрощуються, оскільки простий телефонний дзвінок може надати інформацію про кредитну історію потенційного лізингоотримувача .

В Україні процес отримання кредитної історії суттєво ускладнюється. Тільки три кредитних бюро існують в Україні, і вони почали працювати в грудні 2005 року. З розвитком кредитних бюро, лізингові компанії зможуть спростити процес оцінки клієнта, що сприятиме росту кількості лізингових операцій .

Також до основних проблем, що перешкоджають успішному формуванню лізингових відносин в Україні можна віднести: брак стартового капіталу у лізингових компаній; недостатню фінансова стійкість лізингодавців; слабкий розвиток інфраструктури ринку; нестабільну економічну ситуацію в країні; незацікавленість банків у довгостроковому кредитуванні лізингових угод; відсутність стимулів та необізнаність суб'єктів господарювання у застосуванні лізингу; виражену тенденцію вітчизняного лізингового ринку до залежності від імпорту; слабку державну підтримку, відсутність податкових пільг, у тому числі для структур, готових надати довгострокове кредитування; відсутність державної зацікавленості та її підтримки у формуванні розвинутого ринку лізингових послуг; обмеженість довгострокових фінансових ресурсів та їх висока вартість; нестачу кваліфікованих фахівців з питань лізингу на рівні учасників лізингових відносин.

Щоб охарактеризувати ринок лізингових послуг, спочатку розглянемо його загальні показники, а саме, вартість і кількість договорів лізингових послуг, укладених фінансовими компаніями і юридичними особами протягом останніх трьох років (рис. 5).

Рис. 5. Кількість і вартість укладених договорів фінансового лізингу поквартально 2007-2011 рр.

Отже, за даними асоціації «Українське об'єднання лізингодавців» кількість укладених договорів фінансового лізингу в 2 кварталі 2011 року збільшилась на 1720 (181%) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склала 2668 договорів. У вартісному вираженні, обсяг укладених договорів за 2 квартал 2011 року збільшився у порівнянні з минулим роком на 280% і склав 2,768 млрд. грн. Вартість діючих договорів фінансового лізингу станом на кінець 2 кварталу 2011 р. збільшилася на 2,7 млрд. грн. у порівнянні з першим кварталом 2011 р. і становить 31,9 млрд. грн. Даний показник вже фактично відповідає до кризовим темпам розвитку ринку. Загальна вартість договорів фінансового лізингу, що діяла, на кінець першого півріччя поточного року досягла найвищої точки в історії ринку.

Середня вартість діючої угоди станом на кінець 2 кварталу 2011 р. збільшилася на 0,29 млн. грн. (20%) і становить приблизно 1,75 млн. грн. В кількісному вираженні обсяг діючих договорів на кінець 2 кварталу 2011 року становить 18258 угод.

Цього року, як свідчить статистика, на ринку лізингу у порівнянні з 2010 роком спостерігається тенденція до збільшення частки короткострокових договорів (до двох років) на 2,51% питомої ваги та зменшення на 1,76% питомої ваги довгострокових договорів (більше 10 років), інші види договорів змінились несуттєво, а також до істотного збільшення середньої вартості договору (на 20% за рік).

Серед договорів фінансового лізингу у другому кварталі 2011 року, як і раніше, переважають угоди в галузі транспорту (57,2%), сільського господарства (14,7%), будівництва (7,4%) та сфері послуг (5,3%). Найбільшим попитом серед предметів лізингу користується транспорт (50,1%), а також сільськогосподарська техніка (14,7%) та комп'ютерна техніка (5,7%) .

Ще однією відмінною рисою стала зміна структури джерел фінансування лізингових операцій. Якщо в першій половині минулого року доля позикових засобів (в основному банківських) у фінансуванні лізингу знаходилася на рівні 33%, то до кінця червня 2011 р. вона досягла вже 85%, питома вага власних коштів лізингових компаній у порівнянні з минулим роком зменшилась більш ніж на 52% і становить 14,61% .

Лізингові компанії, на відміну від банків, зв'язаних жорсткими резервними вимогами, набагато активніше нарощують портфелі. За рік лізинговий ринок виріс на 12%, а його об'єм на кінець поточного півріччя досяг найбільшого в своїй історії показника в 31,9 млрд. грн.

Успіхи першого півріччя учасники ринку приписують не лише загальному поліпшенню економічної ситуації, але також значному поліпшенню законодавчого поля для лізингу. Певну роль в цьому зіграла і обмеженість доступу юридичних осіб до кредитних ресурсів банків. Податковий кодекс вніс сприятливі зміни до оподаткування лізингових операцій, усунувши ряд дискримінаційних норм. З-під ПДВ були виведені комісії лізінгодавців з договорів фінансового лізингу, а лізінгоотримувачам повернене право відносити 100% витрат на оперативний лізинг транспорту на валові витрати .

Протягом першого півріччя 2010 р. операції лізингу фінансували всього 2-3 компанії, тоді як зараз ми спостерігаємо вже порядка 10 активних гравців. На відміну від банків, в лізингових компаній менш жорсткий регулювальник і немає жорстких резервних вимог, що сприяє швидкому відновленню ринку.

У короткостроковій перспективі на ринку лізингу прогнозують підвищення вимог лізингових компаній до фінансового стану потенційних клієнтів. Значне зростання ринку можна чекати за рахунок збільшення попиту на лізингові послуги з боку аграрного сектора, а також попиту компаній на будівельну техніку, який лише зростатиме у міру наближення Євро-2012, пожвавлення ринку автолізингу і лізингу з повним комплексом сервісних послуг», адже у липні 2011 р. кількість профінансованого транспорту досягла майже тисячі одиниць в порівнянні з 340 авто за такий же період 2010 р. Якщо за результатами півріччя доля лізингу в об'ємах продажів склала 3,1%, то вже за результатами липня об'єми лізингових продажів досягли рівня 4,4% .

Широке розповсюдження у світовій практиці лізинг отримав завдяки перевагам, які надаються суб'єктам :

1) інвестування у формі майна на відміну від грошового кредиту знижує ризик неповернення коштів, так як за лізингодавцем зберігаються права власності на передане майно;

2) лізинг передбачає 100% кредитування і не вимагає негайного початку платежів, що дозволяє без різкого фінансового напруження оновлювати виробничі фонди, придбавати коштовне майно;

3) лізингова угода більш гнучка, ніж позика, оскільки надає можливість обом сторонам виробити зручну схему виплат. За взаємною домовленістю сторін лізингові платежі можуть здійснюватися після отримання виручки від реалізації товарів, вироблених на взятому в кредит устаткуванні. Ставки платежів можуть бути фіксованими і плаваючими;

4) для лізингоодержувача зменшується ризик морального і фізичного старіння майна, оскільки майно не купується у власність, а береться в тимчасове користування. При лізингових відносинах лізингоодержувач має справу з прискореною амортизацією майна;

5) лізингове майно не враховується у лізингоодержувача на балансі, що не збільшує його активи і звільняє від сплати податку на це майно;

6) лізингові платежі відносяться на витрати виробництва (собівартість) лізингоодержувача і відповідно знижують оподаткований прибуток;

7) виробник отримує додаткові можливості збуту продукції, оскільки обмежене фінансування інвестицій часто не дозволяє підприємствам своєчасно оновлювати технологічну систему .

Отже, з огляду на нинішню економічну ситуацію в Україні, зокрема на стан фінансового сектору, не можна не визнати, що потреба в лізингу стоїть дуже гостро. Адже активне впровадження лізингових операцій сприятиме оновленню основних фондів завдяки збільшенню доступу підприємств до зовнішніх джерел фінансування інвестицій. Крім цього, розвиток лізингу стимулюватиме підвищення ефективності кредитної політики банків у результаті створення конкурентного середовища між джерелами фінансування.

Розвиток лізингу в Україні допоможе розвитку малого та середнього бізнесу. Це, у свою чергу, призведе до багатьох позитивних змін в економіці. Зокрема, до лізингових операцій залучаться великі кошти банківських установ, страхових, акціонерних та інших товариств. Відбудеться стовідсоткове кредитування, яке не вимагатиме негайного початку платежів. Контракт з лізингу буде набагато простіше отримуватися, ніж позика. Отримання необхідного обладнання в лізинг стане вигіднішим, ніж за контрактом купівлі-продажу. Також виникне можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не в грошовому вираженні, а в машинах та устаткуванні. Через лізинг можна буде оперативно реконструювати виробництво та направляти зекономлені кошти на інші потреби.

З метою активізації розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме створення сприятливої законодавчої бази для суб'єктів лізингової діяльності, розвиток механізму сублізингу, удосконалення кредитування, амортизації; розширення структур лізингу, урізноманітнення джерел фінансування лізингу (приватний капітал); зниження вартості кредитних ресурсів до рівня, який би не перевищував 20% річних, для забезпечення ефективності лізингових операцій; розвиток системи гарантій, щоб уникнути будь-якої застави при лізингу; зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди; надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування; створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств; організацію при обласних лізингових центрах відділів з формування бази даних про попит та пропозицію на обладнання й устаткування; розроблення державної програми підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг та ін.

4.Розрахункова частина

Управління грошовими потоками на мікроекономічному рівні.

Завдання:

1. Визначити оптимальний варіанту творення і спрямування грошових потоків підприємства.

2. В процесі виконання першого завдання розрахувати потребу в довго- і короткотермінових кредитах, визначити їх джерела та вартість.

Дано:

1. Фактичний залишок коштів на рахунках і в касі підприємства на початку року - 828 тис. грн., в т.ч. резерв - 50 тис. грн.

2. Сподівані грошові надходження за рік - 7041 тис. грн.

3. Сподівані грошові витрати і платежі протягом року - 4342 тис. грн.

4. Внутрішній грошовий потік - 2699 тис. грн., в т.ч. інвестиційний потік - 2591 тис. грн.

5. Інвестиційні проекти (таблиця 2.3.1.)

Таблиця 2.3.1. Інвестиційні проекти

6. Джерела коштів (табл. 2.3.2)

Таблиця 2.3.2. Джерела коштів

Розв'язок:

1. Відхилення проектів, ОСД яких нижча НСД і ранжирування проектів за доходністю (табл. 2.3.3.)

Таблиця 2.3.3. Черговість проектів за доходністю

2. Ранжирування джерел коштів за вартістю (табл.2.3.4.).

Таблиця 2.3.4. Черговість джерел за вартістю

3. Оптимізація інвестицій (рис.2.3.1.)

Рис.2.3.1. Визначення інвестиційних меж

Отже, оптимальним є обсяг інвестицій в 5113 тис. грн. При цьому повністю фінансуються проекти №2 (1393 тис. грн.) , №1 (2525 тис. грн.), а також частково фінансуються проект №3 (2525 тис. грн.).

Джерелами коштів є внутрішній грошовий потік (2591тис.грн.), довготермінова банківська позика (1041 тис. грн.) і емісія облігацій (1481 тис. грн.).

Висновки

Зростання національної економіки на ринкових засадах залежить від ефективної діяльності як банківських, так і небанківських фінансових установ. Банківський сектор з його тривалою історією функціонування продовжує відігравати головну роль у забезпеченні економіки фінансовими ресурсами.

Водночас роль небанківських фінансових установ, що з'явилися в період переходу національної економіки на ринкові засади функціонування, залишається досить обмеженою. У 90-ті роки минулого століття така ситуація пояснювалася тим, що в умовах повної невизначеності з капіталізацією суб'єктів господарювання та великих ризиків інвестування, насамперед, банки могли наповнювати реальний сектор грошовими ресурсами. Однак на сьогодні, коли закінчилися приватизаційні процеси в реальному секторі і національна економіка потребує довгострокового і дешевого капіталу для забезпечення інноваційних процесів, суттєво підвищується роль небанківських фінансових установ. Акумульовані фінансові ресурси, як свідчить приклад перехідних економік Центральної Європи (Угорщина, Чехія, Польща), слугують додатковим ефективним джерелом економічного зростання в країні. У зв'язку з цим важливо досліджувати особливості діяльності небанківських фінансових установ, зокрема їх вплив на економічне зростання в Україні.

Важливу роль у розвитку економіки відіграє факторингове обслуговування. Нині факторинг завойовує щоразу стійкі тривалі позиції на вітчизняному грошовому ринку. Факторинг -- це особливо вигідна для підприємств дрібного і середнього бізнесу форма фінансування, що дає змогу керівництву і працівникам сконцентруватися на виробничих проблемах і максимізації прибутку, що прискорює одержання більшої частини платежів, гарантує повне погашення заборгованості і знижує витрати з ведення рахунків. Факторинг дає гарантію платежу і рятує постачальників від необхідності брати додаткові і дуже дорогі кредити в банку. Все це сприятливо впливає на фінансове становище підприємств.

Розвиток лізингу є особливо актуальним для України з огляду на такі обставини. По-перше, українська економіка характеризується високим ступенем зношеності основних засобів. При цьому підприємства змушені фінансувати інвестиції переважно із власних коштів, оскільки кредити банків, кошти інститутів спільного інвестування та інші джерела зовнішнього фінансування складають порівняно невеликий відсоток від загального обсягу капітальних вкладень в економіці. По-друге, в країні є недостатньо розвинутим сектор малих та середніх підприємств, насамперед через ускладнений доступ до фінансування.

Світова практика доводить, що в умовах економічної кризи, подібної до тієї, що склалася в Україні, коли практично зупинилося фінансування оновлення основних засобів через недостатність прибутку підприємств і значне зменшення виробництва, фінансовий лізинг є найбільш доцільним і мобільним, а, отже, може сприяти збереженню ліквідності більшості підприємств України.

Список використаної літератури

1. «Гроші, кредит, банки»; Під ред. О. І. Лаврушина; - М.; Видавництво «Фінанси та статистика», 2002 р. - 460 с.

2. «Гроші, кредит, банки»; Корчагін Ю. А. ; - Ростов н / Д.; Видавництво «Фенікс», 2006 р. - 348 с.

3. «Загальна теорія. Гроші та кредит «; Під ред. Є. Ф. Жукова; - М.; Видавництво «ЮНИТИ», 1999 р. - 359 с.

4. «Гроші та кредит»: Підручник; Щетинін І.А. : Видання 3-те, перероблене та доповнене. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 429 с.

5. «Гроші і кредит»: Підручник; Колодізєв О.М.[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15840720/finansi/groshi_i_kredit_-_kolodizyev_om

6. « Банківські операції»: Підручник; Коцовська Р.Р.;- К.; Знання, 2010. - 390 с.

7. « Ринок фінансових послуг» : Навчальний посібник; Науменкова С.В.; -К; Знання, 2010. - 532 с.

8. « Міжнародні валютно-фінансові відносини» : Підручник ; - К.; Знання, 2008. - 583 с.

9. Рейтинг компаній [Електронний ресурс] // Асоціація «Українське об'єднання лізингодавців»: - Режим доступу: http://www.leasing.org.ua/ ua/rating/

10. «Сучасний стан і перспективи розвитку фінансового лізингу в Україні» ; О. В. Годованець, Б. В. Башуцький // Наука й економіка. - 2011. - № 1 (21).

11. «Сучасний стан та проблеми розвитку лізингу в Україні»; А.П. Кущик, Є.І. Гергель // Економічні науки. - 2010. - №1(5).

12. «Сучасний стан та перспективи розвитку лізингових операцій в Україні / В.В. Петрушевська, К.А. Тинда // Прометей. - 2010. - №2 (32).

13. Основні напрями розвитку лізингу в Україні / І. Яковенко // Вісник НБУ. - 2009. - № 2.

14. «Оцінка розвитку лізингових послуг в Україні»; Н.Я. Наливайко // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. ? № 19.12.

15. Размещено на Allbest.ru