Комплексна характеристика Київської області

Найбільші частки господарств населення у виробництві молока (55,7%) та вовни (60%), тобто ті галузі, які найменш рентабельні для підприємств, хоча і господарствах населення спостерігається до зниження виробництво в цих галузях, що свідчить про важкий їх стан та необхідність державної підтримки.

Таблиця 3.4.2. Динаміка виробництва основних видів продукції тваринництва

Виробництво м'яса птиці зросло у 3 рази, а виробництво яловичини та телятини зменшилось в 10 разів, що свідчить про велику ринкову перевагу м'ясного птахівництва над м'ясним скотарством, що підтверджують показники рентабельності. Виробництво свинини протягом 4 років зростає, що свідчить про відродження галузі , бо вона є дешевшою альтернативою продукції птахівництва і менш ризиковою ніж виробництво яловичини та телятини. Також спостерігаємо збільшення обсягів виробництва молока, що свідчить про незначне пожвавлення галузі і зростання виробництва яєць, яке є найбільш рентабельним для тваринництва Київщини.

Абсолютним лідером по виробництву м'яса є Вишгородський район, де розташовані основні птахофабрики.

Аналіз географії виробництва основних видів продукції тваринництва засвідчує наявність двох центрів його концентрації: приміські райони навколо м. Києва (м'ясо та яйця) та південні райони (молоко та яйця).

У структурі валового виробництва переважають сільськогосподарські підприємства, які значно збільшили свою частку за 12 років, це пояснюється швидким ростом птахівництва та свинарства, які отримали поштовх від великих підприємств, що зробили великі капітальні вкладення на створення птахофабрики та свинокомплексів, що й зайняли основну частку у валовому виробництві.

Рис. 3.4.12 Виробництво основних видів продукції тваринництва у сільськогосподарських підприємствах

Також в останні роки великі підприємства збільшили інвестування у молочне скотарство, що дало змогу створити у Яготинському та Згурівському районі великі сучасні молочні ферми, також нові ферми з високопродуктивними породами корів з'явилися у Іванківському районі.

Рис. 3.4.13 Виробництво валової продукції тваринництва

У цілому виробництво валової продукції протягом останніх років зростає з в більшій частині за рахунок сільськогосподарських підприємств (18,6% за три роки), господарства населення (14,2%) [7].

3.5 Транспортно-географічне положення

Київська область загалом досить добре покрита мережею транспортних шляхів міжнародного, державного та обласного значення. Виняток стосується крайніх північних малозаселених районів області, які менш інтегровані у транспортну мережу і знаходяться на значній віддалі від Києва. Проте це не суттєво впливає на розвиток області, оскільки північна частина області знаходиться в зоні, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Завдяки вдалому розміщенню області через її територію проходять 3 міжнародних транспортних коридори (№ 3,7 і 9) та залізниці за 5 магістральними напрямами. На території області знаходиться найбільший в Україні аеропорт міжнародного класу "Бориспіль" [11]..

Рис. 3.5.1 Основні транспортні шляхи Київської області

1. Розміщення Київської області є дуже вигідним, оскільки в межах області знаходиться найбільший в Україні регіональний ринок, освітній, банківський та культурний центр - Київ.

2. Завдяки своєму вдалому розміщенню та наявності міжнародних транспортних коридорів і важливих магістральних залізниць Київщина має значний транзитний потенціал.

3. За основними характеристиками, що впливають на планування регіонального розвитку, Київська область займає лідируючі позиції серед інших регіонів або має рівень вище середньоукраїнського.

3. Витягненість області з півдня на північ та розділення території області рікою Дніпро створює певні складності в інтегрованості усієї території області навколо адміністративного центру.

4. Відсутність в області власного адміністративного центру у складі області перешкоджає формуванню обласної регіональної еліти, яка б більш наполегливо просувала інтереси області на загальнодержавному рівні.

5. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС частина території області вилучена з господарського обігу.

6 Перелік корисних копалин на території області обмежений паливно-енергетичними корисними копалинами (торф), сировиною для виробництва будівельних матеріалів, рудами рідкісних металів, питними, технічними та мінеральними водами.

7. Поділ на райони є досить штучним, здійснений не за природними межами, приміром: Вишгородський район розрізаний Дніпром. Деякі районні центри розташовано на межах районів - Вишгород, Бровари, Бориспіль, Васильків, що створює незручності мешканцям віддалених поселень.

Інфраструктура Київської області включає автомобільний, залізничний та повітряний транспорт.

Київська область вкрита густою мережею автомобільних доріг, загальна довжина яких становить 8614,3 км, із них:

дороги державного значення - 2911.1км,

дороги місцевого значення - 5685.3км.

Територією області проходять 3 міжнародні транспортні коридори:

Критський транспортний коридор №3 (Краківець-Львів-Рівне-Житомир-Київ);

Критський транспортний коридор №9 (Гельсінкі-Виборг-Санкт-Петербург-Псков-Москва-Калінінград-Київ-Любашівка/Роздільна-Кишинів-Бухарест-Димитровград-Александруполіс)

Європа-Азія (Краківець-Львів-Рівне-Житомир-Київ-Полтава-Харків-Дебальцеве-Ізварине).

Також найважливіші магістральні дороги: Київ-Чоп, Київ-Одеса, Київ- Чернігів-Нові Яриловичі, Київ-Луганськ-Ізварине, Київ-Ковель-Ягодин та Київ -Харків-Довжанський.

Рис. 3.5.2 Карта Основних транспортних магістралей Київської області

Нижче наведена динаміка обсягів вантажних і пасажирських перевезень і розподіл їх між видами транспорту за ряд років.

Рис. 3.5.3 Перевезення вантажів за видами транспорту

Рис. 3.5.3 Перевезення пасажирів за видами транспорту загального користування (млн.)

Рис. 3.5.3 Пасажирооборот транспорту загального користування (млн.пас.км)

4. Характеристика системи розселення Київської області

У 2013 році майже у всіх районах та половині міст області спостерігалось природне скорочення населення. Природний приріст зареєстровано у містах Бровари, Бориспіль, Славутич, Біла Церква, Васильків, Буча, а також Києво-Святошинському районі, Обухівській та Ірпінській міськрадах.

Міграційний приріст населення зафіксовано майже в усіх містах та половині районів області. Міграційне скорочення спостерігалось у десяти районах, місті Фастів та Обухівській міськраді.

За національним складом населення області є фактично моноетнічним - 92,5% складають українці, 6% - росіяни, решта етносів - менше 1% (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року).

Розміщення населення по території є вкрай неоднорідним, що є результатом впливу двох чинників: наявність 3-мільйонного Києва (не входить в склад області) та наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 року, що призвели до обезлюднення північної частини регіон

У найближчих до міста Києва районах - Бориспільському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Києво-Святошинському та Обухівському, які складають близько чверті території області (26,3%), мешкає майже половина населення області (45,8%), щільність населення тут складає 106,9 людини на 1 кв. км. Натомість на півночі області, в Поліському та Іванівському районах, на площі, що становить 17,4% території, мешкає 2,1% населення, щільність - 7,4.

У найближчих до міста Києва районах - Бориспільському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Києво-Святошинському та Обухівському, які складають близько чверті території області (26,3%), мешкає майже половина населення області (45,8%), щільність населення тут складає 106,9 людини на 1 кв. км. Натомість на півночі області, в Поліському та Іванівському районах, на площі, що становить 17,4% території, мешкає 2,1% населення, щільність - 7,4.

Рис. 4.1. Чисельність міського та сільського населення районів Київської области 2014р. (тис. Осіб)

За ступенем урбанізації спостерігається аналогічна ситуація - райони області мають критичні відмінності за часткою міського населення.

Південні райони області, - Богуславський, Володарський, Миронівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, - заселені переважно сільським населенням, його сумарна частка становить 60%.

Сумарна площа південних районів, як і центральних районів, складає близько чверті території області (22,4%), але чисельність населення - втричі менша - 13,8% (щільність - 37,8).

Чотири східних райони, - Баришівський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький та Яготинський, - складають подібну групу з такою ж щільністю населення (39,1), площею, що становить 14,6% території, та 9,3% загального населення області.

Більш щільно заселеними є західні райони краю - Бородянський, Макарівський та Фастівський - 54, 3 людини на кв. км, 10,1% мешкають на 11,4% території. У Макарівському районі мешкає переважно сільське населення (його частка - 69%), в інших - переважно міське, в цілому 60% населення цих районів мешкають у міських поселеннях [7].

Окрему унікальну ситуацію маємо в Білоцерківському районі - 81,2% населення району сконцентровано в районному центрі, місті Біла Церква, як наслідок при найвищому в області рівні урбанізації - 87%, район є типово сільським, на кшталт південних районів, оскільки щільність розселення становить 37,5.

Подібною є ситуація в Богуславському та Бориспільському районах, де міське населення повністю зосереджено в районних центрах Богуславі та Борисполі.

Таблиця 4.1. Чисельність населення на 1 березня 2015 року та середня за січень-лютий 2015 року

5. Опорний каркас регіону

Опорний каркас міського розселення - це сукупність міських поселень країни (регіону), особливо великих і середніх, разом з лініями комунікацій між ними. Вузлові елементи представлені великими містами і міськими агломераціями і формуються об'єктивно в залежності від потреб суспільства, тобто розвитку його продуктивних сил.

Рис. 5.1 Карта опорного каркасу Київської області

З рис. 5.1 та рис. 5.2 можна зробити висновок, що для Київськоїкої області характерною є радіально-кільцева форма регіонального опорного каркасу міського розселення, викривленість цього каркасу залежить від геометричної форми області. Тобто в ній існує одне велике головне ядро, а інші ядра розміщені на радіальних лініях, що йдуть від головного і часто з'єднані кільцями (їхніми частинами, хордами). Ядрами такого типу структури в більшості випадків є потужні за рангом центри.

Рис. 5.2 Карта транспортних магістралей Київської області

Ядром опорного каркасу є місто Київ. Воно, як ми бачимо є ядром радіально-кільцевої форми опорного каркасу області. Це зумовлено тим, що Київ також транспортне серце області.

Місто має розгалужену інфраструктуру та потужний промисловий і кадровий потенціал. Промисловий комплекс складається з підприємств різних галузей. У місті є підприємства, що обслуговують залізничний транспорт. Тут працюють заводи: сільськогосподарських машин, льонообробний, крохмальний, комбікормовий, сироробний, будівельних матеріалів.

Серед основних складових каркасних ефектів Київська область має ефект агломерації.

У територіальній організації життя суспільства існує просторова підсистема, яку називають опорним каркасом розселення.

Опорний каркас розселення ґрунтується на територіальній структурі народного господарства і являє собою сукупність центрів (вузлів) і транспортних магістралей (економічних осей). Опорний каркас розселення є результатом географічного розподілу праці, він ніби виражає у чіткій просторовій формі особливості народногосподарського освоєння території.

Вузлові елементи представлені великими містами і міськими агломераціямиі формуються об'єктивно залежно від потреб суспільства, тобто розвитку його продуктивних сил. Вузлові елементи поділяються на дві великі групи: центральні місця, тобто вузли, що виконують центральні функції щодо навколишньої території у багатьох аспектах і спеціалізовані центри, які мають виразну перевагу тієї чи іншої галузі виробництва, управління, відпочинку тощо.

6. Ранжируваний ряд міст області

Для того щоб визначити чи відповідає чисельність найбільших міст Волинської області чисельності, необхідній для стійкого розвитку області, скористаємося «правилом Ципфа»: якщо територія представляє собою цілісний економічний район, то населення n-го по розміру міста складає 1/n числа жителів найбільшого міста території.

Розрахунок «правила Ципфа»:

Pp = Pэ : n,

де Pp - розрахункова чисельність населення n - міста;

Pэ - населення першого за розміром та чисельністю міста в регіоні (за ранжируваним рядом);

n ? порядковий номер n - міста у ранжированому ряді міст регіону у залежності від чисельності населення, n = 1,2,…, m;

m - загальна кількість міст регіону (області) з чисельністю більше 50 тис. чол. у ранжированому ряді.

Таблиця 6.1 Розрахункова та фактична чисельність населення міст регіону

На основі таблиці 6.1 будуємо графік розподілу міст Чернівецької області «правилу Ципфа» (рис. 6.1).

«Правило Ципфа» дозволяє робити висновки про розподіл міст та сформованості системи міського розселення.

Рис.6.1

Така ситуація свідчить про те, що чисельність найбільших міст Київської області не є оптимальною для забезпечення стабільного розвитку, і не дозволяє забезпечити достатньо високий рівень соціально-економічного розвитку області.

Висновки

Підводячи підсумок можна зазначити, що різноманіття природних ресурсів Київської області створює необхідні умови для як розвитку господарської діяльності, так і забезпечення якості життя населення регіону.

Водний потенціал області дозволяє забезпечувати водними ресурсами всі галузі економіки регіону, які у процесі свого виробництва використовують поверхневі і підземні води; стимулює подальший розвиток рибогосподарських підприємств і туристично-рекреаційної сфери.

Рівень лісистості по території області нерівномірний і коливається від 2,0 % в зоні Лісостепу до 53,8 % в зоні Полісся. Загальний запас деревостанів достатній для господарського використання лісових ресурсів в обсягах , що істотно не порушують їх вікову структуру.

В області необхідно вживати більш ефективно заходи щодо підвищення продуктивності лісів та оптимізації породного складу (за породами і віком)., а також забезпечити збільшення площ лісів за рахунок заліснення земель, не придатних для сільськогосподарського виробництва та створення лісових насаджень з високою біологічною стійкістю та генетико-селекційнійною основою.

Наявність у північній частині області малородючих ґрунтів та значних площ непродуктивних угідь потребує їх виведення з господарського обігу щляхом виконання на них робіт із лісорозведення та залуження.

Збільшення площі забудованих земель призводить до порушення екологічної стабільності і посилює антропогенний тиск на територію області.

Щодо населення, то можна стверджувати:

1. В області через природне скорочення відбувається процес депопуляції сільського населення. В міських поселеннях переважно за рахунок міграції відбувається процес зростання чисельності населення, який призводить до зростання населення в цілому по області.

2 Двадцять п'ять районів області чітко поділяються на п'ять груп: шість центральних, навколо Києва, які є густонаселені, де на чверті території сконцентровано майже половина населення регіону, з рівнем урбанізації 64,5%; чотири східні та три західні, переважно урбанізовані, з рівнем урбанізації 50% та 60% відповідно; вісім південних та Білоцерківський переважно з сільським населенням, зі щільністю близько 38 осіб на кв. км; п'яту групу складають два північних райони, малозаселені, з низькими ступенем урбанізації - 31% та щільністю населення - 7,4 особи на кв. км.

Київська область має вдале територіально-географічне розташування із значним транзитним потенціалом. Наявна в області мережа автомобільних та залізничних магістралей, в основному, достатня для забезпечення освоєння очікуваних на середньострокову перспективу обсягів вантажних та пасажирських перевезень. Однак, відповідна інфраструктура потребує суттєвої модернізації з метою наближення до стандартів Європейського Союзу.

В області удосконалюється мережа приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутів загального користування.

Розвиток головного аеропорту країни свідчить про позитивну динаміку в авіаційній галузі. Розвиток інфраструктури, залучення нових авіакомпаній, збільшення пасажиропотоку, покращення якості обслуговування - все це, неодмінно, справляє позитивне враження про нашу державу.

Також Київська область за своїм промисловим потенціалом належить до десятки найбільш промислового розвинутих регіонів України.

Повільні темпи зміни протягом останніх 10 років структури промислового виробництва із значною питомою вагою виробництва харчових продуктів і напоїв сприяли мінімізації наслідків фінансово-економічної кризи на результати роботи промисловості, але робить цю галузь залежною від кон'юнктури на зовнішніх ринках.

Високі темпи розвитку таких інноваційно активних галузей як виробництво хімічних речовин і виробництво фармацевтичних препаратів можуть у найближчі роки істотно вплинути на структуру промислового виробництва

Промисловість області продовжує розвиватися у традиційних промислових центрах області, тоді як частка північних і південних районів у загальнообласних обсягах реалізованої продукції залишається незначною

Має місце значна диференціація серед районів та міст за показниками виробництва промислової продукції в розрахунку на одну особу.

Київська область має свої переваги у сільській промисловості:

1. З огляду те що в світі глобальна продовольча криза і товари сільського господарства з кожним днем стають все ціннішими, Київщина зі своїми сприятливими кліматичними умовами та інвестиційним потенціалом може нарощувати сільськогосподарське виробництво, тим самим забезпечувати зростаючу власну потребу та м. Києва у сільськогосподарський продукції.

2. Структура сільськогосподарського виробництва області значною мірою є орієнтованою на зернове виробництво та птахівництво, як найбільш рентабельні галузі. Проте така структура виробництва не є оптимальною для збереження земель та створення і збереження робочих місць у сільських територіях.

3. Основним виробником є сільськогосподарські підприємства, які з кожним роком нарощують своє виробництво, а господарства населення збільшують виробництво дуже повільно.

4. Серед виробників домінують великі сільськогосподарські підприємства, концентрація земель у яких є досить значною, що створює додатковий тиск на ринок зайнятості в сільських територіях.

5.Наявність в межах області міста Києва з його великим ринком споживання харчових продуктів дає змогу наростити виробництво м'ясної та молочної продукції.

6.Київська область при розробці стратегічних планувальних документів має звернути увагу на серйозні нерівномірності розвитку сільськогосподарського виробництва у різних районах області для збереження сільських територій від депопуляції.

Отже, Київська область є однією з провідних областей України, але залишається ще багато роботи для того, щоб досягнути європейського рівня.

Список використаних джерел

1. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів: Світ, 2000.

2. Іщук С.І. Географія промислових комплексів. - К. „Віпол”,2003.

3. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування. - К., 2006.

4. Поповкін В. А., Калитенко А. П. Регіонально-цілісний підхід в економіці. - К.: Наукова думка, 2010.

5. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. - Львів. Світ, 2011.

6. Чистобаев А.Й. Развитие экономических районов. Теория и методы исследования. - Л., 2005.

7. Головне статистичне управління Київської області

8. Портрет регіонів України. - Видання Асоціації промисловців України

9. Київська обласна державна адміністрація - офіційний сайт

10. Регіональний інформаційний портал Київської області

11. Київська область - Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Київська область. -- К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. -- 959 с.)

12. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року, Київ-2013 -- Державний комітет статистики України

13. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць

14. Основні показники економічного і соціального розвитку Київської області на 2014

15. Київська область

16. Профіль Київської області: демографія, економіка, екологія, бюджет

17. Аналіз просторово-статистичного розподілу населення Київської області, К.Ю. Сегіда, Ю.О. Горбунова, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Размещено на Allbest.ru