Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство науки і освіти України

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Географічний факультет

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

З КУРСУ "ГЕОГРАФІЯ ВОЛИНІ"

на тему: Комплексна географічна характеристика Шацького адміністративного району

Виконав: студент 32 групи

Парфенюк Д.В.

Перевірив:

к. г. н., доц. Павловська Т.С.

Луцьк - 2015

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Географічне положення
• Розділ 2. Історико-географічні аспекти виникнення та розвитку населених пунктів, формування кордонів та адміністративного центру
• Розділ 3. Природні умови
• Розділ 4. Природні ресурси
• Розділ 5. Природно-заповідний фонд
• Розділ 6. Населення
• Розділ 7. Господарство району
• Висновок
• Список використаних джерел

Вступ

Шацький район - це мальовничий край Волинської області в якому поєднані численні водойми з лісовими масивами, своєрідний поліський колорит, різноманіття рослинних угруповань та висока їх естетична цінність, тому він приваблює туристів не тільки з України, а й з Європи.

Предметом дослідження індивідуального науково-дослідного завдання виступає комплексна географічна характеристика Шацького краю.

Об'єктами вивчення є: географічне положення; історико-географічні аспекти виникнення та розвитку населених пунктів, формування кордонів та адміністративного центру; природні умови та ресурси; природно-заповідний фонд; населення, а також господарство району.

Мета дослідження - розкрити унікальність Шацького району.

Завдання дослідження:

1. дати характеристику Шацького району;

2. визначити географічні й історико-географічні особливості Шацького району;

3. виокремити характерні риси клімату, гідрологічної сітки, рельєфу, ґрунтів, рослинного покриву території;

4. охарактеризувати природні ресурси району і його ПЗФ;

5. дослідити населення та господарство району.

Розділ 1. Географічне положення

Шацький район розташований в північно-західній частині Волинської області. На південному заході він межує з Любомльським, на півдні - зі Старовижівським, на сході з Ратнівським районами Волинської області, на півночі - з Брестським і Малоритським районами Республіки Білорусь, на заході - з Польщею.

Займає територію площею 750 кмІ (3.7% території області), на якій розміщенні 24 озера, протікає 3 річки. Найбільші з озер: перлина України - Світязь, Пулемецьке, Луки, Люцимер, не менш привабливе - Пісочне. Завдяки цим мальовничим природним ландшафтам, значній мозаїчності рослинного покриву, масивам лісу, а також характерному для даної місцевості помірно-теплому і м'якому клімату ця територія характеризується високим рекреаційним потенціалом.

У Шацькому районі знаходиться 31 населений пункт, з них селищ міського типу - 1, сіл - 30. В районі існує одна селищна рада та 8 сільських

Розділ 2. Історико-географічні аспекти виникнення та розвитку населених пунктів, формування кордонів та адміністративного центру

Районний центр - смт. Шацьк. Перша згадка про нього відноситься до 1410 року, коли польський король Ягайло послав мисливців до Шацьких лісів для заготівлі м'яса на військові потреби. В 1595 році Шацьк згадується у документах як містечко.

В 1812 році Шацьк в складі північно-західної Волині зазнав навали Наполеонських військ. В середині вересня 1812 році був визволений від французів. З 1768 по 1849 рік селище належало родині феодала Браницького.

З кінця 1920 року по вересень 1939 року Шацьк входив до складу панської Польщі.

17 січня 1940 року Шацьк став районним центром.

Шацький район у результаті хрущовської реформи у 1963 році був приєднаний до Любомльського району. Відновлено Шацький адміністративний район постановою Верховної Ради України 3 лютого 1993 року.

Шацький національний природний парк було створено 28 грудня 1983 року для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер.

Розділ 3. Природні умови

Геологічна будова району представлена переважно середньочетвертинними відкладами, зокрема водно-льодовиковими. Дані відклади представлені різнозернистими пісками, суглинками та супісками. Також в межах заповідної території присутні моренні відклади, це валунні супіски, піщано-гравійні суміші. Оскільки ця територія знаходиться у межах крайової зони Дніпровського льодовика трапляються флювіогляціальні відклади. Сучасні відклади в представлені болотними відкладами, зокрема торфом різного ступеня розкладу.

Рельєф району рівнинний з незначним нахилом на північ і абсолютними висотами в межах 160-180 м над рівнем моря. Наявні такі форми рельєфу: льодовикові горби і пасма (напірні, насипні, долини льодовикового виорювання), водно-льодовикові (ози), флювіальні (прируслові вали, гриви та ін.), озерні (озерні улоговини, пляжі, давні берегові лінії), карстові (лійки, карстово-суфозійні западини), еолові (кільцеві і шпилясті дюни). Також наявний озерний тип рельєфу, утворений озерними улоговинами різної форми і генезису; переважають карстово-льодовиково-акумулятивні типи озерних улоговин, а основними процесами сучасного морфогенезу є заболочування, еолова дефляція, карст.

Клімат Шацького району помірно-континентальний, вологий, з м'якою зимою і нестійкими морозами, частими відлигами та нежарким літом, значними опадами, затяжними весною та осінню. Температура води в переважній більшості озер району стає придатною для купання з другої декади червня і триває в середньому 80 днів (до другої декади вересня). Максимальна температура води +22єС.

На території Шацького району знаходиться 24 озера загальною площею близько 6,4 тис. га, які розділяються Головним Європейським вододілом до басейнів Балтійського і Чорного морів. За походженням озера відносяться до різних генетичних типів. Вода в озерах гідрокарбонатно-кальцієва з невисокою мінералізацією, чиста і придатна для пиття. Найбільше озеро Світязь, площа якого становить понад 2,6 тис. гектарів з найбільшою глибиною 58,4 метрів (саме тому його називають ”Українським Байкалом”). Світязь у своїй величині неповторний, він поступається площею хіба що заплавним озерам в пониззі Дунаю, зате по глибині немає собі рівних не лише в Україні. Найбільше захоплюються туристи чистотою озерної води. Вона настільки чиста й прозора, що при восьмиметровій глибині проглядається дно.

Озеро Світязь карстового походження. Живлять його артезіанські джерела. Середня глибина водоймища - 7 м, максимальна - 58,4 м. Довжина озера 9,3 км, ширина - 4,8 км. Водна поверхня займає площу 2750 гектарів. У вітряну погоду хвилі тут досягають півтораметрової висоти.

Тут переважають дерново-підзолисті ґрунти, що сформувалися на давньоалювіальних та флювіогляціальних відкладах. Високе залягання ґрунтових вод сприяє формуванню глейових різновидів цих ґрунтів. Обмежено поширені дерново-карбонатні ґрунти на кальцитових глинах та суглинках, що мають лужну реакцію, значний вміст карбонатів та гумусу. Під трав'янистою рослинністю сформувалися дерново-глейові та лучні ґрунти на алювіальних відкладах. Значну частину території займають торф'яні ґрунти, що утворилися в пониженнях внаслідок надмірного зволоження.

За геоботанічним районуванням територія Шацького поозер'я належить до Ратнівсько-Любешівського (Верховоприп'ятського) району з переважанням соснових лісів чорницево-зеленомохових та евтрофних осокових боліт. Ліси займають 24,5 тис. га. Найпоширеніші сосняки-чорничники, які мають високий рекреаційний потенціал в сезон збирання достиглих ягід. Дещо менші площі під сосновими лісами, зелено моховими та вересовими, які відзначаються особливою привабливістю та своєрідною красою і являються хорошим місцем для збирання грибів. Вершини піщаних гряд вкриті сосняками лишайниковими. Дубово-соснові ліси на території парку трапляються зрідка і займають близько 2%.

Флора району налічує 800 видів вищих судинних рослин. На території парку зустрічається 28 рідкісних видів рослин, занесених до "Червоної книги України”.

Фауна парку представлена типовими поліськими видами. Тут представлені майже всі види західно-географічного зоогеографічного району. На його території зареєстровано ссавців-44 види, птахів-241, плазунів-7, земноводних-12, риб-29.

Серед ландшафтів розрізняють денудаційні рівнини, складені карбонатним породами і перекриті місцями водно-льодовиковими відкладами з різнотравно-злаково-осоковими луками і дубово-сосновими лісами на дернових карбонатних і дерново-слабо-підзолистих ґрунтах переважно розорані займають найбільшу частину заповідної зони. Також присутні зандрові рівнини з зелено моховими і чорничниковими сосняками з домішкою дрібнолистяних порід на дерново-слабопідзолистих і середньопідзолистих ґрунтах, які розміщені у південно-східній частині ШНПП. На південь від озера Світязь переважають еолові пасма і горби з сосняками лишайниками і вересовими з домішками ялівника на дерново-слабопідзолистих ґрунтах ландшафти. В східній частині парку зосереджені межирічні пониження, зайняті осоковими луками і трав'яно-сфагновими болотами на торф'яно-болотних ґрунтах і торфовищах.

географічний шацький адміністративний район

Розділ 4. Природні ресурси

Мінеральними ресурсами є гідрокарбонатно-кальцієва вода з невисокою мінералізацією, чиста і придатна для пиття, зокрема в озері Світязь. Живлять його артезіанські джерела

Таблиця 1. Природні ресурси Шацького району

Розділ 5. Природно-заповідний фонд

Шацький національний природний парк було створено Постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 р. № 533, на площі 32515,0 га. Згідно із Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 31 березня 1986 р. № 159-р в постійне користування парку було надано 6761,8 га, а відповідно до Указу Президента України від 16 серпня 1999 р. № 992 площу парку було розширено і на сьогодні вона становить 48977,0 га, з них 20856,0 га земель знаходиться у його постійному користуванні.

Парк було створено на базі державних ландшафтних заказників "Озеро Кримне", "Озеро Пісочне", "Озеро Пулемецьке", "Озеро Світязь", зоологічної пам'ятки природи "Озеро Климівське", гідрологічних пам'яток природи "Болото Луки", "Болото Мелеване", "Болото Піддовге-Підкругле".

До території парку входять ботанічний заказник загальнодержавного значення "Втенський" (130 га), лісові заказники місцевого значення "Ростанський" (14,6 га) та "Ялинник" (83 га), іхтіологічний заказник "Соминець" (46 га) та 4 ботанічні пам'ятки природи місцевого значення.

Природоохоронна цінність лісо-болотно-озерного комплексу визнана й міжнародною спільнотою. Рішенням 17-ї сесії Бюро Координаційного Комітету ЮНЕСКО-МАБ у березні 2002 р. Шацькому національному природному парку надано статус Біосферного Резервату ЮНЕСКО.

Розділ 6. Населення

На території району розташовані селище міського типу Шацьк та 30 сільських населених пунктів, проживає всього 16 987 населення, в тому числі 5.6 тисяч - міського та 12.2 тисячі - сільського. Густота населення складає 22.5 осіб/кмІ

Природне скорочення населення на 1000 жителів становить 11 чоловік. Проте в останні роки дещо зростає народжуваність і скорочується смертність. Більшість працездатного населення району зайнято в сільському та лісовому господарствах і в сфері обслуговування.

Розділ 7. Господарство району

Рівень сільськогосподарського виробництва Шацького району багато в чому залежить від структури земельного фонду, питомої ваги земель сільськогосподарського призначення та інтенсивності їх використання. Найбільшу площу займають землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування - 35,97%. У Шацькому районі склад земель розподілений наступним чином: сільськогосподарські угіддя, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища. Найбільшу питому вагу серед земельних угідь займають лісовкриті площі - 48,79 %

Висновок

Дослідивши характеристику Шацького району, його географічні особливості, характерні риси клімату, гідрологічної сітки, рельєфу, ґрунтів, рослинного покриву території, тваринного світу, природних ресурсів, ПЗФ, а також населення та господарства можна виокремити, що завдяки мальовничим природним ландшафтам, а саме Шацького національного природного парку, його значній мозаїчності рослинного покриву, масивам лісу, а також характерному для даної місцевості помірно-теплому і м'якому клімату ця територія характеризується високим рекреаційним потенціалом.

Список використаних джерел

1. Дем'янюк О. Деякі аспекти туристично-краєзнавчої привабливості Шацького району / О. Дем'янюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Шацьке поозер'я у світовій та українській історії: матеріали XLV міжнар. наук. іст. - краєзн. конф. - Луцьк, 2013. - С.63-68.

2. Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область // Редколегія І.С. Клімаш, Н.Л. Алексєєва, А.І. Вербівська та ін. - К.: Редколегія енц. УРСР, 1970. - 748 с.

3. Шацький національний природний парк [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrainaincognita.com/svityaz/shatskyi-natsionalnyi-pryrodnyi-park.

4. Пясецький В. З історії районних центрів Волинської області / В. Пясецький // Минуле і сучасне Волині та Полісся. М-ли ХІІІ Волинської наук. іст. - краєзн. конф. - Луцьк: Надстир'я, 2004. - С.238-270.

5. Краєзнавчі об'єкти Волинської області // Проблеми педагогічних технологій. Краєзнавчі м-ли в екологічному туризмі. Зб. наук. праць. - 2009. - Вип.5/6. - С.210-247.

6. Бірюліна О.600 років від часу першої писемної згадки про смт. Шацьк (1410) / О. Бірюліна // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2010 рік / ред. - упоряд. Є.І. Ковальчук, Е.С. Ксендзук. - Луцьк: ПВД "Твердиня", 2009. - С.138-141.

7. Шацький район [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://volynrada.gov.ua/map/shatskii-raion.

8. Екологічний паспорт Волинської області (2014р).

Размещено на Allbest.ru