4. Виконання учнями додаткових орієнтувальних завдань на закріплення картографічних знань та умінь.

Охарактеризуємо визначені нами шляхи удосконалення картографічних знань та умінь учнів початкової школи.

З позицій сучасної методики викладання природознавства карта є триєдиним засобом навчання: вона служить об'єктом вивчення, засобом наочності і джерелом знань про географічні явища, що вивчаються. Всі три компонента картографічних знань взаємозв'язані і взаємодіють один з одним, оскільки, не знаючи карти, неможливо використовувати її як засіб наочності та джерело знань [15].

У той же час робота з картою як джерелом знань сприяє удосконаленню знань про саму карту. Тим не менше вихідним, провідним компонентом картографічних знань є знання самої карти. Тому використанню карти як засобу наочності і джерела знань передує робота по вивченню карти як об'єкта пізнання, тобто по формуванню картографічних знань.

Виходячи із загальних цілей навчання природознавства в 4 класі, можна сформулювати мету формування картографічних знань:

сформувати в учнів знання про карту як модель земної поверхні, що відображає просторові, часові, структурні, кількісні, речові та інші показники картографованих явищ. Говорячи словами В.П. Буданова, учні повинні твердо засвоїти і «розуміти сутність будь-якого позначення, усвідомлюючи, що жоден штрих не ставиться на карті марно, що будь-який найменший значок поставлений укладачем карти осмислено, з метою роз'яснення якоїсь деталі» [11];

навчити школярів користуватися картою як засобом наочності та джерелом знань;

сприяти розумовому розвитку учнів шляхом розвитку спостережливості, просторових уявлень, уяви, логічного мислення.

Під час вивчення природознавства молодші школярі повинні оволодіти картографічними знаннями:

про особливості зображення земної поверхні на картах і планах;

про способи відображення географічних об'єктів і явищ на картах, умовні позначення (знаки) на картах;

про орієнтування на місцевості без карти, за планом і картою;

про масштаби карт;

про різні карти за масштабом, охопленням територій та змістом.

Проте знання карти самі по собі, у відриві від їх застосування на практиці, «мертві»: учень не може скористатися ними з метою набуття і поповнення географічних знань. Тому, як зазначає В.П. Голов [15], наступне завдання вчителя, навчити учнів:

· орієнтуватися на місцевості без карти і за картою;

· здійснювати вимірювальні роботи по карті;

· складати за картою (картами) географічні характеристики об'єктів, територій, країн тощо.

Засвоєння учнями такого значного обсягу картографічних знань і умінь вимагає від учителя значних методичних і організаційно-педагогічних зусиль.

Основи наукових знань про карту і елементарних умінь роботи з нею закладаються при вивченні теми «План і карта». Аналіз змісту теми показує, що основоположним при її вивченні є питання про побудову карти, оскільки, не знаючи, як карта побудована, учні не можуть осмислено користуватися нею як засобом наочності і джерелом знань. Всі інші питання (зображення місцевості на малюнках, аерофотографіях, космічних фотографіях, плані; орієнтування в просторі без карти і по карті; масштаб; умовні знаки і т. ін.) носять допоміжний характер. Це не означає, що вивченням кожного із цих питань можна якоюсь мірою знехтувати, звернути на них менше уваги. Просто вчитель має усвідомлювати, що вивчення цих питань -- необхідний шлях для розуміння побудови карти учнями.

У системі завдань, спрямованих на те, щоб учні засвоїли, як побудована карта, надзвичайно важливу роль відіграє окомірна зйомка на місцевості [30].

Знакомство з практикою роботи початкової школи показує, що багато вчителів недооцінюють цієї роботи і не проводять її. Проте окомірна зйомка -- надзвичайно важлива ланка в розумінні побудови карти, бо її результатом саме і є найпростіша карта -- план місцевості. Не випадково тому І.І. Заславський писав, що «прямий і найнадійніший шлях до розуміння того, як будується карта, веде від самостійного її виготовлення, в практиці якого, окрім картографічних, набувається і ряд життєво важливих навичок» [22, с. 11]. Самостійно побудувавши карту, учні не лише міцно засвоюють такі знання, як масштаб, вимірювання на місцевості та карті (плані), умовні знаки і т. ін., але й подумки бачать за цією картою реальну місцевість: міст, дерева, вигини дороги, струмок тощо. Маючи досвід самостійної побудови плану місцевості, тобто найпростішої карти, учні значно легше засвоюють питання побудови і змісту географічних карт. Знання про карту необхідні школярам протягом всіх наступних років навчання в школі в процесі вивчення географії.

Слід зазначити, що вивчення карти як об'єкта пізнання не слід розуміти тільки в прямому зв'язку із навчальною програмою. Включенню в навчальний процес будь-яких, нових для учнів видів карт, у тому числі карт атласу і підручника, повинні передувати роботи по встановленню особливостей їх побудови, змісту і використання. В іншому випадку, як стверджують методисти, карти ніби вислизають із уваги учнів, вони не хочуть користуватися ними, із труднощами орієнтуються у змісті карти.

Таким чином, вивчення карт передбачає засвоєння школярами знань про їх математичну основу, вимірювальні можливості, особливості відображення змісту залежно від типології. Тільки добре вивчивши особливості карт, учні можуть успішно використовувати їх як засіб наочності та джерело отримання географічних знань.

Географічна карта служить одним із важливих засобів наочності у навчанні природознавства в 4 класі. Це зумовлено тим, що, вивчаючи природознавство, школярі повинні отримати уявлення про розташування на земній поверхні географічних об'єктів -- материків, гір, річок, міст, окремих територій тощо. Зробити це можна тільки за допомогою карти.

Наочний образ простору учні сприймають безпосередньо по карті. Знаючи особливості її побудови, вони орієнтуються по ній, бачать місце розташування, взаєморозташування, розміри об'єктів і територій, оцінюють відстані і т. ін. Проте використання карти як засобу наочності не обмежується формуванням лише просторових уявлень. Завдання вчителя полягає в тому, щоб навчити школяра, який розглядає карту, за умовними позначеннями бачити не схему, а живий географічний простір, бачити образ гір, степу тощо. Сприймання образу географічного простору -- інша, більш висока форма картографічної наочності. Для того щоб учні могли відтворити за картою географічну дійсність, необхідно навчити їх читанню карт. Сутність читання карти полягає в розумінні сутності картографічних позначень. Колір, лінії, значки, слова, цифри і т. ін. на карті говорять про приховану за ними дійсність. Читати карту -- це означає вміти за поєднанням умовних позначень, їх просторових комбінаціях уявляти місцевість так, як це є насправді.

З точки зору психології процес читання карти має певні труднощі. Вони обумовлені тим, що читання карти передбачає:

а) уміння знаходити умовні позначення, знати, що вони зображають;

б) здатність уявляти реальні об'єкти і явища, зображені символами. В.П. Буданов зазначав, що «читання карти зовсім не можна розуміти як читання написаних на карті назв річок, населених пунктів та ін.» [11].

Читати карту -- це значить пов'язувати знаки картографічної азбуки (точніше, її умовні знаки і кольори) в слова і вислови; це значить навчитися за поєднанням символів бачити місцевість такою, як вона є насправді, навчитися оживляти карту, подумки населяти її живими істотами і наповнювати рухом, властивим зображеній на карті місцевості» [11, с. 7]. Викладене показує, що читати карту може лише учень, який володіє запасами уявлень, «образів» про навколишній світ. Звідси випливає, що навчанню молодших школярів читанню карти мають передувати екскурсії, спостереження в природі, широке використання образних засобів навчання.

Формування географічних уявлень за картою досягається шляхом накопичення у свідомості учнів географічних образів і багаторазових вправ за картою. Дуже корисні завдання типу: «Покажіть на карті розташування зони степів України. Пригадайте відеофільм «Степи України» і розкажіть про природу степів та їх використання людиною»; «Дайте характеристику Карпатських гір, використовуючи карту та ілюстрації» та інші. Важливі прийоми, які сприяють формуванню образів географічного простору, -- зразки опису об'єктів за картою вчителем, читання науково-популярної літератури.

Слід зазначити, що географічні образи, сформовані за допомогою карти та інших засобів наочності, -- це ще не географічні знання. В них відсутні такі важливі компоненти географічних знань, як факти, точні вимірювання, закономірності. Необхідна ланка в роботі з картою -- використання її в якості джерела географічних знань. До розряду знань, які формуються на основі карт, належать такі: встановлення величини об'єктів (відстаней, глибин, висот); визначення складу і розташування об'єктів і явищ, що вивчаються (родовища корисних копалин, галузі промисловості та їх розташування та ін.); встановлення причинно-наслідкових зв'язків, закономірностей тощо. Характер роботи з картою суттєво змінюється залежно від того, використовується вона як засіб наочності чи як джерело знань: в першому випадку карта розглядається, а зміст її доповнюється уявою, трансформується в образ; у другому -- ретельно вивчається, а результатом вивчення є точний кількісний або якісний результат. Залежно від того, з якою метою (засіб наочності чи джерело знань) використовується карта, переважає або конкретно-образна, або абстрактно-логічна форма мислення [37].

Успішна робота з картою вимагає не тільки її читання, але й розуміння. Розуміння карти -- це тлумачення співвідношень географічних об'єктів і явищ, зображених на карті, встановлення зв'язків між ними за допомогою використання теоретичних географічних знань. Викладене вище показує, що розуміння карти -- вища форма прояву картографічних знань. Приходить воно до учнів не одразу, а шляхом тривалих вправлянь. Як і будь-який мислительний процес, воно утворюється в результаті ряду розумових операцій -- порівняння, аналізу, синтезу, умовисновків, що спираються на знання карти і теоретичні географічні знання.

Таким чином, значення карти в процесі вивчення природознавства не обмежується використанням її як засобу наочності і джерела знань. Карта служить важливим засобом активізації і актуалізації теоретичних географічних знань, які залучаються в роботі з картою для розуміння сутності розглядуваних на ній географічних явищ.

В сучасній методиці природознавства виділяють три рівні картографічної діяльності.

Перший рівень -- догеографічний. На цьому рівні учні, спираючись на найпростіші знання і життєвий досвід, оволодівають елементарним читанням плану і фізичної карти. Властивості об'єктів вони з'ясовують за їх зовнішнім виглядом: річка Дніпро, Кримські гори, населений пункт і т. д.

На другому рівні учні повинні співвідносити наявні у них географічні знання і уявлення з картою, відтворювати просторові уявлення про розміщення і взаємне розташування об'єктів, зіставляти найпростіші характеристики місцевості і окремих об'єктів, наприклад вказати витік, гирло, протяжність, басейн річки і т. ін. На цьому рівні карта використовується головним чином як засіб наочності.

Третій рівень включає знання (розуміння карти, уміння користуватися нею як джерелом знань, широко використовуючи наявні теоретичні знання. Учні на цьому рівні вільно орієнтуються в карті, володіють методом порівняння карт, можуть дати комплексну характеристику території: виявити її просторові, природні, соціально-економічні особливості, причинно-наслідкові зв'язки і закономірності, характер діяльності населення тощо [2].

Рівні роботи з картою співвідносяться з концепцією розвивального навчання і узгоджуються з рівнями пізнавальної діяльності учнів. Не можна вимагати від школярів (якщо вони не оволоділи знанням карти, не мають запасу картографічних і географічних уявлень) опису об'єктів і територій -- вони просто не зможуть виконати завдання. Співвідношення рівнів роботи з картою із рівнями пізнавальної діяльності учнів дозволяє намітити загальний шлях навчання роботі з картою. Він полягає у поступовому переході з одного рівня на інший.

Спочатку учні отримують певний запас картографічних знань і на цій основі оволодівають практичними прийомами роботи з картою: орієнтування, визначення відстаней, характеристики об'єктів за зовнішнім виглядом і т. д. В результаті цих дій відбувається осмислення карти, формуються просторові уявлення і т. ін. Далі підключаються образне мислення і теоретичні знання, що дозволяє здійснити перехід до більш складних словесних географічних описів об'єктів та явищ.

Таким чином, як зазначають О.Ф. Козіна і О.М. Степанян, М.Ф. Куразов та інші, всю навчальну роботу з картою в початковій школі можна звести до вирішення основних завдань:

1) навчити дітей розуміти карту;

2) домогтися, щоб діти добре знали її;

3) навчити їх читати карту» [30].

Для вирішення першого завдання необхідна система підготовчих вправ, спрямована на те, щоб навчити дітей орієнтуватися в просторі, вимірювати відстані, зображати їх у зменшеному вигляді на папері (формування уміння користуватися масштабом). Вирішення другого завдання передбачає формування в учнів чітких уявлень про розташування на карті суші, води, населених пунктів і т. ін.; третього -- уміння переводити умовні знаки і кольорову гамму в опис конкретних об'єктів.

В цілому вирішення даних завдань передбачає здійснення цілеспрямованої роботи відповідно до наступних етапів (за Л.Ф. Мельчаковим [35]):

підготовка учнів до сприймання топографічного матеріалу, яка починається з 1 класу: в процесі навчання проводити вимірювання відстані, орієнтуватися в просторі (вліво / вправо, вверх / вниз...), фіксувати тривимірні об'єкти на площині й навпаки, реконструювати образ реального предмета за його площинним репрезентантом; сформовані навички закріплюються в наступних класах;

введення понять «горизонт», «лінія горизонту», «сторони горизонту»;

орієнтування на місцевості за оточуючими предметами, за Сонцем і компасом. До першої групи належить орієнтування за такими об'єктами, що вимагають комплексного підтвердження. Зокрема за тінню від предмета (гномона) -- в полудень вона завжди спрямована на північ; за пеньком -- річні кільця ширші з південної сторони; за поодинокими деревами -- із північної сторони гілки коротші, на стовбурі може бути лишайник; по стволу сосен -- після дощу він переважно чорніє з північної сторони, в суху й жарку погоду більше смоли виділяється з південної; за рослинністю -- на північних окрайках полян трава навесні густіша, ніж на південних; по просікам в лісі, які переважно прорубують у напрямку північ -- південь або захід -- схід; за мурашником -- південний схил більш пологий; за снігом -- взимку і навесні він як правило швидше тане з південної сторони; за сузір'ями -- Полярна зірка в сузір'ї Малої Ведмедиці завжди вказує на північ і т.д.;

креслення планів різноманітних предметів (вид зверху, що фіксується на площині, -- кубика, парти); приміщень (класної кімнати, своєї кімнати, будинку);

введення поняття «масштаб», без якого неможливе виконання плану великих об'єктів і територій (робота по переведенню масштабу з одного різновиду в інший, читання);

зображення напрямів і предметів на кресленні (порядок «від рисунка об'єкта -- через умовне зображення -- до пошуку на плані»);

ознайомлення з планом місцевості (тип зйомки, зображення із вибором масштабу, передачею основних об'єктів (умовні знаки) й напрямів -- на плані в якості орієнтира береться напрям північ -- південь, розміщений вздовж лівого краю аркуша);

виявлення відмінностей плану від географічної карти;

вивчення особливостей карти (масштаб, передача напрямів за допомогою паралелей і меридіанів);

робота з фізичною картою (її читання), знаходження основних об'єктів і свого населеного пункту на ній. В процесі роботи необхідно звертати увагу на правила показу об'єктів;

вивчення карти півкуль, природних зон, своєї області. Зокрема, в процесі ознайомлення із зональними картами необхідно визначити місце розташування, характер поверхні, ріки й озера, знати типових представників рослинного і тваринного світу; з фізичною картою свого краю -- навчити правильно показувати кордони, форми рельєфу, моря, ріки й озера, корисні копалини, великі міста;

12) робота з глобусом -- моделлю Землі, яка передбачає: паралельне виконання завдань на демонстраційному і лабораторних варіантах, пов'язаних з обов'язковим знаходженням низовин, височин, гір, морів, океанів («Скільки на Землі океанів? Знайдіть їх на глобусі», «Чи можна проїхати на уявному пароплаві без пересадки по всьому світу й повернуться в те саме місце? Опишіть ваш маршрут»); обов'язковість паралельної роботи з глобусом і картою («В якій півкулі розташована наша країна? На якому материку?», «Водами яких океанів омивається Євразія?», «Покажіть материки, розташовані в Західній півкулі»). Використання даної моделі необхідне при вивченні широкого спектра питань (зокрема, зміни дня і ночі, пір року, природних зон), в процесі ознайомлення з паралелями й меридіанами (орієнтування за сторонами горизонту), вивчення різної передачі форми Землі у давнину і зараз.

В останні роки використовується також і зворотний принцип роботи з картографічним матеріалом: спостереження за поверхнею Землі, визначення її форми, ознайомлення з глобусом як її зменшеною моделлю, вивчення можливостей переносу зображення об'ємного тіла на площину (введення поняття «проекція»), вивчення карти півкуль (і далі -- за рівнем конкретизації), порівняння карти і плану, вивчення способів побудови.

У розумінні карти і формуванні умінь працювати з нею суттєву допомогу учням надають контурні карти. Використовують їх на всіх етапах процесу вивчення природознавства в 4 класі: під час вивчення нового матеріалу, його закріплення, контролю знань та виконання самостійних робіт. Із пізнавальної точки зору робота з контурною картою сприяє:

· сприйманню і закріпленню просторових уявлень учнів;

· осмисленню, розумінню і закріпленню картографічної символіки;

· розвитку спостережливості, уваги, що проявляються при вивченні об'єктів, наприклад гір, зображених на карті перед їх нанесенням на контурну карту;

· активізації мислення, спрямованого на відтворення й аналіз теоретичних знань, фактичного матеріалу, відбір головного при нанесенні зображення на контурну карту.

Досвід показує, що найбільшим ворогом в роботі з контурною картою є формалізація діяльності учнів, бездушне, позбавлене осмислення «перемальовування» об'єктів з однієї карти на іншу.

На контурній карті необхідно навчити учнів знаходити необхідні об'єкти, підписувати відповідні назви (найбільших річок, озер, материків, міст), наносити форми рельєфу, умовні знаки корисних копалин свого краю. При цьому необхідно враховувати, що:

1) надписи виконуються дрібно, чітко, красиво;

2) надписи річок розміщуються паралельно напряму течії річок (як і гірських хребтів, витягнутих заток, морів);

3) надписи міст (островів, озер) всюди йдуть вздовж паралелей (за О.О. Половинкіним [43]);

4) дотримуються правила використання кольорів, прийнятих на відповідному типі карти (вода -- блакитний, низовина -- зелений і т. ін.). При розфарбовуванні домагаються чіткості, охайності і краси (карту можна і не розфарбовувати, проте на неї мають бути нанесені назви великих міст, морів, океанів, рік, ділянок суші та контури окремих її частин, позначені родовища корисних копалин, кордон України, її столиця).

Особливе місце в процесі роботи з картою в початковій школі слід приділити виконанню додаткових орієнтувальних завдань на закріплення знань умовних позначень, напрямів, засвоєних понять і образів. До таких завдань належать:

а) топографічні диктанти прямого й оберненого характеру: в першому випадку вчитель розповідає про певне місце, а діти за допомогою умовних позначень фіксують його слова на папері, створюючи план місцевості; в другому -- на дошці подано текст, в якому назви основних об'єктів замінені умовними знаками (дітям необхідно відновити текст).;

б) конструювання об'єктів з їх частин (складання карти України з її частин, єдиного праматерика Пангеї з контурів сучасних континентів);

в) елементарні опитування на знання місця розташування основних об'єктів на карті та плані, які передбачають дешифровку умовних позначень;

г) визначення (опис, характеристика) географічного об'єкта по карті, порівняльний аналіз його стану в минулому й тепер. Завдання може бути представлено варіантами: визначення по карті об'єкта за описом, заповнення на фрагменті карти «забілених», вивчених раніше місць, пошук об'єкта по представленому фрагментарному абрису;

д) заочні (уявні) мандрівки по карті і плані (кругосвітні, водні, наприклад від Києва до Карпатських гір);

е) визначення відстані між містами (за масштабом карти).

Формування у школярів картографічних знань і умінь роботи з картою вимагає використання різних допоміжних картографічних засобів навчання.

Первинні картографічні уявлення формуються за допомогою глобуса. Перевагою глобуса порівняно з картою служить те, що на ньому правильно, з однаковим зменшенням передані контури, розміри, взаємне розташування об'єктів тощо. Глобус володіє такими геометричними властивостями, як рівномасштабність, рівнокутність, рівновеликість у всіх його частинах, що не властиво картам. Враховуючи ці властивості глобуса, його необхідно використовувати (одночасно з картою) на ранніх стадіях формування просторових картографічних уявлень.

Для формування у молодших школярів уміння працювати з географічною картою вчителю необхідно також мати в методичній копилці самостійно виконані або фабричні посібники із зображенням умовних знаків карти, корисних копалин.

Вся робота з топографічним матеріалом, що проводиться в початковій школі, готує учнів до вивчення географії в середній школі. Разом з тим вона надає вчителю широке поле діяльності з урахуванням індивідуальних темпів вивчення матеріалу дітьми (на швидкому, осмисленому діяльнісно-практичному рівні засвоєння можливе попереднє ознайомлення з іншими географічними поняттями: наприклад, розширення спектра орієнтирів на місцевості, розмежування топографічного, оглядово-топографічного, оглядового масштабів, різновидів зйомки місцевості та ін.).

2.2 Методика експериментального дослідження

Вивчення та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми, аналіз практики роботи сучасної початкової школи, дозволили сформулювати робочу гіпотезу нашого дослідження: рівень сформованості в учнів умінь працювати з географічними картами підвищиться, якщо в процесі навчання природознавства в 4 класі дотримуватися певних шляхів його удосконалення. Зокрема: використання географічних карт як триєдиного засобу навчання: вони служать об'єктом вивчення, засобом наочності і джерелом знань; поетапне цілеспрямоване формування в учнів уміння працювати з географічними картами; використання роботи з контурними картами; виконання учнями додаткових орієнтувальних завдань на закріплення картографічних знань та умінь.

Гіпотезу нашого дослідження ми перевіряли в процесі педагогічного експерименту, який проводився на базі ЗОШ І-ІІ ступенів с. Сорока Гусятинського району Тернопільської області та середньої загальноосвітньої школи № 27 м. Тернополя. Дослідження проводилося в 4 класах на матеріалі предмету «Я і Україна. Природознавство». Уроки в контрольному класі проводилися за звичайною методикою вчителя, а в експериментальному -- із використанням методики, запропонованої нами.

Розглянемо фрагменти уроків, на яких відбувалося формування в учнів умінь працювати з географічними картами, та завдання, які ми використовували на цих уроках. Завдання були підібрані відповідно до виокремлених етапів формування в учнів уміння працювати з географічними картами.

Тема. План і масштаб

Мета: формувати поняття «план», «масштаб»; формувати уміння креслити план предметів, користуватися масштабом.

Обладнання: атлас із природознавства, лінійки і аркуші паперу.

Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування поняття «план».

Ще у давнину в людей виникла необхідність не тільки вміти орієнтуватися на місцевості, а й зображати її і те, що на ній знаходиться. Люди ще не винайшли письма, проте вже вміли креслити на піску або на корі дерева схему шляху, яким вони ходили на полювання. Так з'явилися перші плани.

План -- це креслення вигляду предметів зверху.

-- Накреслимо на аркуші паперу план невеликого предмета, наприклад сірникової коробки.

-- З якого боку треба дивитися на сірникову коробку, щоб накреслити її план? (Потрібно подивитися на неї зверху.)

-- Вигляд якої фігури має сірникова коробка зверху? (Сірникова коробка має вигляд прямокутника.)

-- Щоб зобразити на папері цей прямокутник необхідно знати його розміри. Виміряйте довжину і ширину сірникової коробки.

-- Накресліть план сірникової коробки на аркуші паперу.

-- Поміркуйте, як ще можна накреслити план сірникової коробки. (Можна прикласти її до аркуша паперу і обмалювати її по контуру.)

-- Виконайте практичну роботу, описану в підручнику на с. 89. (На малюнку предмет зображено так, як ми його бачимо. На плані предмет зображено так, як ми його бачимо зверху.)

2. Бесіда з елементами практичної роботи з метою формування поняття «масштаб» та уміння креслити план великих предметів.

Якщо план невеликих предметів, розміри яких не перевищують розмірів аркуша паперу, накреслити не складно, то як бути, якщо потрібно накреслити план, наприклад, парти.

-- З якого боку треба дивитися на парту, щоб накреслити її план? Вигляд якої фігури має кришка парти зверху? (На парту треба дивитися зверху, щоб накреслити її план. Зверху кришка парти має вигляд прямокутника.)

-- Що потрібно зробити перед тим, як накреслити цей прямокутник? (Спочатку потрібно виміряти довжину і ширину парти.)

-- Виміряйте довжину і ширину парти. (Діти вимірюють розміри, а вчитель записує дані на дошці: довжина 120 см, ширина 80 см).

-- Чи поміститься прямокутник таких розмірів на аркуші паперу?

-- Що потрібно зробити, щоб можна було накреслити план парти? (Прямокутник таких розмірів не поміститься на аркуші паперу. Щоб накреслити план парти потрібно зменшити її розміри.

-- Поміркуйте, у скільки разів потрібно зменшити розміри парти, щоб її план помістився на аркуші паперу. (Можна зменшити розміри стола у 10 разів. Тоді довжина буде 12 см, а ширина 8 см.) (Вчитель робить записи на дошці.)

Число, яке показує у скільки разів зменшено (або збільшено) дійсні розміри предметів і відстаней на плані, називають масштабом.

Записується масштаб так: в 1 см 10 см або 1 см -- 10 см. Це означає, що один сантиметр на плані відповідає десяти сантиметрам у дійсності, тобто розміри зменшені у 10 разів.

-- Накресліть на аркуші паперу план парти і запишіть під ним масштаб.

Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Розгляньте малюнок і план куба та циліндра. Допишіть речення.

Малюнок -- це зображення предмета….

План -- це зображення предмета….

2. Допишіть речення.

Масштаб -- це число, яке показує …

Масштаб використовують, якщо потрібно накреслити план …

Тема. План місцевості. Умовні позначення на плані місцевості.

Мета: формувати поняття «план місцевості», уявлення про умовні знаки на плані місцевості; формувати уміння визначати відстані на плані місцевості, читати план місцевості.

Обладнання: атлас із природознавства, лінійки і аркуші паперу.

Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування поняття «план місцевості», уявлення про умовні знаки на ньому та уміння читати план місцевості, вимірювати відстані.

Можна накреслити план не тільки окремих предметів, а й план місцевості.

План місцевості -- це креслення вигляду зверху невеликої ділянки земної поверхні.

-- Розгляньте на с. 91 у підручнику малюнок і план місцевості.

Ви бачите, що на плані місцевість зображена так як її видно, наприклад, із високої гори. На плані об'єкти зображені за допомогою умовних знаків. І той, хто знає умовні знаки, може легко прочитати план місцевості.

-- Розгляньте в підручнику умовні знаки, які використовуються на плані місцевості.

-- Визначте, які умовні знаки використали на плані місцевості, зображеному в підручнику.

-- Знайдіть і прочитайте, який масштаб цього плану місцевості.

Масштаб позначається внизу плану у вигляді напису та лінійки поділеної на сантиметри. Напис вказує, що 1 см на плані відповідає 400 м на місцевості. Відповідно на лінійці 1 см відповідає 400 м, 2 см -- 800 м і т. д.

-- Порівняйте малюнок і план місцевості. Що у них спільного? Чим вони відрізняються? (І на малюнку, і на плані зображена певна місцевість, видно розташування об'єктів. Проте на малюнку ми бачимо місцевість збоку, а на плані -- зверху. За малюнком не можна точно визначити розміри об'єктів та відстань між ними, а за планом можна.)

Знаючи масштаб плану можна обчислити дійсні розміри об'єктів і відстані між ними на місцевості. Для цього потрібно спочатку виміряти відстань на плані.

-- Виміряйте відстань на плані між озером Глибоким і залізницею по стежці. (Відстань на плані становить 4 см.) (Вчитель записує дані на дошці.)

-- Скільки метрів на місцевості відповідає 1 см на плані, як це вказує масштаб? (1 см на плані відповідає 400 м на місцевості.)

-- Яку дію треба виконати, щоб дізнатися справжню відстань на місцевості? (Потрібно 400 м * 4 = 1600 м. Отже, відстань між озером і містом по стежці дорівнює 1600 м.)

На плані об'єкти розміщені відповідно до сторін горизонту.

-- Знайдіть на плані стрілку. Які напрями вона вказує?

-- З якого боку буде схід, а з якого захід? (Стрілка на плані вказує напрям північ -- південь, відповідно праворуч буде схід, а ліворуч -- захід.)

-- На деяких планах стрілку не зображують. Як же тоді дізнатися про сторони горизонту?

-- Пригадайте, як на аркуші паперу завжди позначають сторони горизонту. (Якщо стрілки на плані немає, то вгорі аркуша завжди буде північ, внизу -- південь, праворуч -- схід, а ліворуч -- захід.)

-- Для чого, на вашу думку, потрібні плани місцевості? Люди яких професій постійно користуються планами? (Без плану не можна побудувати місто чи село, розбити парк чи сквер або збудувати дорогу. Плани дозволяють орієнтуватися в лісі, полі, місті, на незнайомій місцевості. Планами користуються військові, геологи, лісники, агрономи, будівельники, інженери, а також мандрівники.)

Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Користуючись умовними знаками, розмалювати план місцевості.

Масштаб: в 1 см 500 м

2. Дати відповіді на запитання, користуючись планом місцевості.

Скільки населених пунктів зображено на плані? ___________________

У якому напрямі від м. Купчин розташований мішаний ліс? _________

Яка дорога проходить біля с. Ясеневе? ___________________________

У якому напрямі тече р. Циганка? _______________________________

Скільки мостів є на річках? _____________________________________

3. Виміряти дійсну відстань між мостами, зображеними на плані.

Відстань на плані _____________________________________________

Масштаб ____________________________________________________

Дійсна відстань ______________________________________________

4. Замініть умовні знаки словами і прочитайте текст, записаний на дошці.

Учні пішли на екскурсію. З _____________ вони пройшли по _____________ і вийшли на ___________ .

Звідти по _________ школярі дійшли до _____________.

5. Дидактична гра.

Учні класу діляться на 3 команди. Кожна команда отримує завдання:

-- Користуючись умовними знаками, намалюйте схематично план місцевості.

На північ від школи проходить шосе, на захід -- розташовані будинки, на південний схід -- сад, на північний захід -- ліс, на південь -- луки.



Переможе та команда, яка швидше і правильно виконає завдання.

Тема. Як зображують поверхню Землі на глобусі і карті

Мета: формувати поняття «географічна карта» та уявлення про зображення на глобусі й географічних картах земної поверхні, про види географічних карт; формувати уміння працювати з картою.

Обладнання: глобус, фізична карта півкуль, фізична карта України, фізична карта області, політико-адміністративна карта світу і України.

Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування уявлення про зображення земної поверхні на глобусі.

-- Виконайте практичну роботу, описану на с. 92 в підручнику.

-- За допомогою яких кольорів зображена на глобусі земна поверхня?

-- Як ви вважаєте, що позначають кожним із цих кольорів? (Синім кольором різних відтінків позначають воду, Жовтим, коричневим і зеленим кольорами різних відтінків позначають сушу.)

Як ви вже побачили, на всій поверхні глобуса проходять у різних напрямах лінії. Одні лінії проходять зверху вниз уздовж глобуса, з'єднуючи Північний і Південний полюси. Це меридіани.

-- Який напрям показують меридіани? (Меридіани показують напрям північ-південь.)

Інші лінії проведені зліва направо впоперек глобуса і проходять так як екватора. Це паралелі. Екватор є найдовшою паралеллю.

-- Який напрям вказують паралелі? (Паралелі вказують напрям схід-захід.)

Зверніть увагу, що перетинаючись паралелі і меридіани утворюють уявну сітку, яка вкриває глобус. Більше про призначення цієї сітки паралелей і меридіанів ви дізнаєтеся у старших класах.

Хоча на глобусі точно зображена земна поверхня, проте користуватися ним не дуже зручно. На глобусі можна за допомогою умовних знаків позначити лише великі об'єкти. На ньому ви не знайдете багатьох річок, озер, гір, морів тощо. Щоб детальніше зобразити на глобусі земну поверхню, його потрібно робити дуже великим (хоча б 2 м в діаметрі).

-- Чи можна на глобусі охопити зором усі ділянки земної поверхні? (Користуючись глобусом можна побачити лише одну його сторону. Тому глобусом користуються не дуже часто. Значно частіше користуються географічними картами.)

2. Розповідь з елементами бесіди з метою формування поняття «географічна карта» та уявлення про зображення земної поверхні на географічній карті.

Перші географічні карти були створені понад 2 тисячі років тому. Весь цей час карти слугують людям для пізнання навколишнього світу.

Географічна карта -- це зменшене у багато разів зображення на площині всієї земної поверхні або її частини за допомогою умовних знаків і масштабу.

Спробуємо уявити, що глобус поділили на дві частини по меридіану і зобразили дві півкулі на площині (на папері). Вийшла географічна карта півкуль. (Вчитель вивішує на дошку географічну карту півкуль.)

-- Виконайте практичну роботу, описану в підручнику на с. 93.

-- Порівняйте зображення земної поверхні на глобусі та карті півкуль і дайте відповіді на запитання:

-- Чи відрізняються кольори, якими зображена земна поверхня на глобусі та карті.

-- Пригадайте, що позначають цими кольорами. (Так як і на глобусі на карті півкуль синім кольором різних відтінків зображають водойми. Відтінки свідчать про глибину водойм. Темно-синім кольором позначені найглибші місця, а блакитним -- мілкі.

Сушу зображають жовтим, коричневим та зеленими кольорами різних відтінків, тому що її поверхня неоднакова. Зеленим і жовтим кольорами позначають рівнини, а коричневим -- гори. Чим вищі гори, тим темніше забарвлення на карті.)

-- Пригадайте, за допомогою чого зображають на плані місцевості об'єкти. (Як і на плані, так і на географічній карті об'єкти позначають за допомогою умовних знаків.)

-- Виконайте практичну роботу, описану в підручнику на с. 94.

-- На контурній карті півкуль замалюйте блакитним кольором територію водойм, а жовтим чи зеленим -- територію суші.

3. Розповідь з елементами бесіди та використанням географічної карти з метою формування уявлення про різноманітність карт за змістом та масштабом.

-- З якою картою ви вже ознайомилися? (Крім фізичної карти півкуль, є ще багато інших географічних карт.)

-- Розгляньте карту на форзаці 1 у підручнику. Прочитайте її назву. (Отже, на географічних картах позначають країни. Є також карти областей, районів.)

Карти, на яких зображаються природні об'єкти земної поверхні, називаються фізичними. На інших картах позначають країни світу з їх столицями, природні зони, є кліматичні карти і карти населення, ґрунтів, рослинного і тваринного світів та інші.

-- Прочитайте масштаб на фізичній карті півкуль на форзаці 2 у підручнику. Що він означає?

-- Прочитайте масштаб на фізичній карті України на форзаці 1 у підручнику. Що він означає? (Масштаб на фізичній карті півкуль означає, що 1 сантиметр на карті відповідає 1150 кілометрам дійсних розмірів. Масштаб фізичної карти України означає, що 1 сантиметр на карті відповідає 100 кілометрам дійсних розмірів.)

-- Порівняйте карти півкуль і України. На якій карті зображена більша територія земної поверхні, а на якій менша?

-- На якій карті дрібніший масштаб, а на якій більший? (Більша територія зображена на карті півкуль, ніж на карті України. На карті півкуль масштаб дрібний, а на карті України більший.)

Таким чином, чим більша територія зображена на карті, тим дрібніший масштаб. А чим менша територія, тим більший масштаб. Щоб краще запам'ятати, зобразимо це за допомогою схеми:

1

1

-- Як ви вважаєте, на карті з великим чи з малим масштабом можна зобразити більше об'єктів. Чому? (Більше об'єктів можна зобразити на карті з великим масштабом. На такій карті зображена невелика територія і на ній можна позначити країни, ріки, озера, моря, міста. Тоді як, наприклад, на карті півкуль зображено лише материки, океани, великі моря, ріки, гори.)

4. Розповідь з використанням географічної карти півкуль із метою формування уміння працювати з картою.

На наступних уроках ми будемо працювати з географічними картами. Щоб працювати з настінною картою, потрібно дотримуватися таких правил (вчитель ілюструє розповідь): всі об'єкти на карті показують указкою; указку слід тримати в правій руці; біля карти потрібно стояти праворуч.

Користуючись географічними картами можна багато чого дізнатися про територію, яка на ній зображена. Для цього потрібно вміти читати карту, тобто знати умовні знаки, вміти користуватися масштабом, визначати сторони горизонту. Тим, хто вміє читати карту, вона відкриє багато цікавого. Картою можна здійснювати уявні мандрівки материками і країнами.

Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Розгадайте кросворд «Карта».

					1.		к
		2.					а
				3.			р
		4.					т
5.							а

1. Найдовша паралель, яка поділяє Землю на дві однакових півкулі.

2. Прилад для визначення сторін горизонту.

3. Лінії на карті, які показують напрям захід-схід.

4. Число, яке показує, у скільки разів зменшена чи збільшена відстань на плані або карті.

5. Лінії на карті, які показують напрям північ-південь.

2. Заповнити таблицю «Відмінності між планом і картою».

План	Карта
1. Зображують невеликі ділянки земної поверхні.
2. Використовують великий масштаб.
3. Умовними знаками позначають будівлі, ліси тощо.
4. Напрям Пн.--Пд. вказують стрілкою.

Тема. Материки Землі

Мета: формувати уявлення про материки Землі, їх розташування; продовжувати формувати уміння працювати з картою та читати її.

Обладнання: фізична карта півкуль, глобус, атлас із природознавства.

Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди та практичної роботи з метою формування уявлення про материки Землі.

-- Додому вам було завдання прочитати назви об'єктів, зображених на карті півкуль. Відкрийте фізичну карту півкуль і прочитайте назви великих ділянок суші, які з усіх сторін оточені водою.

-- Скільки є таких ділянок?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що таке материки, скільки їх, де вони розташовані і які на них природні умови, рослинний і тваринний світ. Ми здійснимо уявну подорож материками Землі за допомогою карти. Ви навчитеся показувати материки на карті та описувати їх природні умови.

На Землі є великі ділянки суші з усіх боків оточені водою -- це материки. Всього на Землі є 6 материків.

-- Відкрийте карту півкуль. Знайдіть і прочитайте назви материків Землі. Покажіть їх на настінній карті.

-- Визначте, в яких півкулях Землі розташований кожен материк.

-- Користуючись умовними знаками карти півкуль, розкажіть про поверхню материків.

-- Якими ознаками відрізняються між собою материки? (Материки відрізняються розмірами, розташуванням на них гір, рівнин, кількістю річок і озер.)

-- Розташуйте назви материків від найбільшого до найменшого. (Вчитель записує назви материків на дошці.)

Найбільшим материком є Євразія.

-- Прочитайте на карті, з яких частин він складається і які гори є межею між ними. (Євразія складається з двох частин: Європи та Азії. Умовною межею між ними є Уральські гори.)

Другим за величиною є материк Африка, далі йдуть Північна Америка, Південна Америка, Антарктида і Австралія.

На земній поверхні є також значно менші, ніж материки ділянки суші, які також оточені водою з усіх сторін, -- це острови.

-- Знайдіть на карті півкуль острови. Прочитайте їх назви. Покажіть їх на настінній карті. (Гренландія, Ява, Суматра, Тасманія, Мадагаскар, Нова-Гвінея)

Ділянки суші, оточені водою лише з трьох сторін, називаються півостровами.

-- Знайдіть на карті півкуль півострови. Прочитайте їх назви. Покажіть їх на настінній карті. (Індостан, Індокитай, Аравійський, Скандинавський)

2. Розповідь з елементами бесіди та з використанням ілюстрацій і карти з метою формування уявлення про розташування материків.

-- Знайдіть на карті півкуль материк Євразія. У якій півкулі він знаходиться?

Євразія майже повністю знаходиться в північній півкулі.

-- Пригадайте, які теплові пояси виділяють на Землі. Де вони розташовані?

-- За допомогою карти півкуль визначте, у яких теплових поясах розташована Євразія. (Євразія знаходиться в межах усіх теплових поясів. Центральна її частина лежить у помірному поясі, північна частина -- у холодному, а південна -- у жаркому.)

-- Який висновок можна зробити про різноманітність природних умов Євразії? (Оскільки Євразія лежить у межах різних теплових поясів, то її природні умови дуже різноманітні.)

-- А зараз помандруємо на другий за величиною материк Землі. Назвіть його і покажіть на карті.

-- Користуючись картою, визначте, в якому тепловому поясі знаходиться Африка. (Майже вся територія Африки знаходиться в жаркому поясі. Тут протягом усього року тепло, проте кількість опадів на різних територіях випадає різна. Це зумовило різноманітність природи Африки.)

-- Наступна наша подорож на материк, який знаходиться на півдні західної півкулі. Знайдіть і покажіть на карті цей материк.

-- Користуючись картою, визначте, в яких теплових поясах знаходиться Південна Америка. (Південна Америка розташована в жаркому і помірному поясах.)

-- Який материк розташований на північ від Південної Америки? Знайдіть і покажіть його на карті.

-- Користуючись картою, визначте, в яких теплових поясах знаходиться Північна Америка. (Північна Америка лежить у межах холодного, помірного і жаркого поясів, так як і материк Євразія.)

-- А зараз здійснимо подорож на найменший материк Землі. Як він називається? Знайдіть і покажіть його на карті.

-- Користуючись картою, визначте, в яких теплових поясах знаходиться Австралія. (Австралія знаходиться в жаркому і помірному поясах. Тут майже цілий рік тепло.)

-- На якому материку ми ще не побували? Знайдіть і покажіть його на карті.

-- В якому тепловому поясі знаходиться Антарктида? (Антарктида повністю знаходиться в холодному поясі. Температура тут не піднімається вище 0^оС, тому майже вся Антарктида вкрита льодовиком завтовшки близько 2000 м.)

Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Користуючись фізичною картою півкуль, впізнайте за описом, на яких материках живуть ці тварини.

Мурахоїд живе на материку, розташованому в західній півкулі. Більша частина цього материка розміщена на південь від екватора. Це -- ...

Лев живе на материку, який майже повністю розміщений у східній півкулі і перетинається екватором. Це -- ...

Пінгвін живе на материку, де розташований Південний полюс. Це -- …

Бізон живе на материку, розташованому в західній півкулі на північ від екватора. Це -- …

Кенгуру живе на найменшому за площею материку, який повністю розташований у південній півкулі. Це -- …

Тигр живе на найбільшому материку, який складається із двох частин і майже повністю розташований у північній півкулі. Це -- …

2. На контурній карті півкуль підпишіть назви материків Землі.

Тема: Океани Землі

Мета: формувати уявлення про Світовий океан і його частини; розвивати вміння працювати з географічною картою півкуль.

Обладнання: фізична карта півкуль, глобус.

Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

-- Куди ми подорожували на минулому уроці?

-- Якими кольорами на карті позначають материки?

-- А який колір переважає на карті півкуль? (Найбільше на карті синього кольору різних відтінків.)

-- Що позначають синім кольором на карті? (Синім кольором на карті позначають водойми.)

-- Що означають різні відтінки синього кольору на карті? (Різні відтінки свідчать про різну глибину.)

Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну подорож найбільшими водоймами Землі. Для того щоб дізнатися, як вони називаються, потрібно пригадати властивості води, зашифровані в кросворді. Якщо ви правильно розгадаєте кросворд, то у виділених клітинках прочитаєте тему сьогоднішнього уроку.



			1.	Г
			2.	Р
				3.	Т
					4.	Н
				5.	С
6.	О

1. Стан води, в якому вона є невидимою. (Газоподібний.)

2. Стан, у якому найчастіше перебуває вода в природі. (Рідкий.)

3. Стан, у якому воду можна носити решетом. (Твердий.)

4. Що потрібно зробити, щоб вода перейшла з рідкого стану в газоподібний? (Нагріти.)

5. Яким теплом нагрівається вода в природі? (Сонячним.)

6. Що потрібно зробити, щоб вода перетворилась на лід? (Охолодити.)

-- Прочитайте слово, яке вийшло у виділених клітинках. («Океани».)

Отже, тема уроку -- «Океани Землі». Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які океани є на нашій планеті, навчитесь знаходити і показувати океани на фізичній карті півкуль.

Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування уявлення про Світовий океан та його вплив на природу Землі.

-- Виконаємо практичну роботу, описану на с. 99 у підручнику.

Більше половини земної поверхні вкрито водою. Це Світовий океан. Материки і острови розділяють його на 4 частини, які називаються океанами. Порівняно з материками розміри океанів дуже великі.

-- Відкрийте карту півкуль. Знайдіть і прочитайте назви океанів Землі. Покажіть їх на карті. (Учні по-одному називають і показують океани на настінній карті півкуль.)

-- Визначте, в яких півкулях Землі розташований кожен океан.

-- Визначте, якими океанами омивається кожен материк Землі.

Закріплення вивченого матеріалу.

1. Користуючись фізичною картою півкуль, дай відповіді на запитання.

Скільки океанів є на Землі? ___________________________________

Який океан розташований лише у Східній півкулі? _______________

Які океани простягаються в обох півкулях? ______________________

2. Запиши назви океанів -- від найбільшого до найменшого.

1. ______________________________________________

2. ______________________________________________

3. ______________________________________________

4. ______________________________________________

3. На контурній карті півкуль підпишіть назви океанів Землі.

Тема. Україна на планеті Земля.

Мета: формувати уявлення про розташування України на планеті Земля; розвивати уміння працювати з географічною картою.

Обладнання: фізична карта півкуль та фізична карта України.

Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про розташування України на фізичній карті півкуль.

-- Виконайте першу практичну роботу, описану в підручнику на с. 106.

Україна -- велика європейська держава. За площею Україна є однією з найбільших країн Європи. У світі за площею вона знаходиться на сороковому місці.

2. Практична робота з метою формування уявлення про фізичну карту України та вміння працювати з нею.

-- Пригадайте, які карти називаються фізичними.

-- Де на карті знаходяться основні і проміжні сторони горизонту?

Сьогодні на уроці розпочнеться ваше знайомство з фізичною картою України.

-- Виконайте наступну практичну роботу, описану в підручнику на с. 106.

3. Робота в зошиті з друкованою основою з елементами узагальнюючої розповіді з метою формування уявлення про різноманітність природних багатств України.

Колективне виконання завдання 2 на с. 29.

Працюючи з фізичною картою України, ви пересвідчилися в тому, що природа нашої Батьківщини багата і різноманітна. На її території є моря, багато річок, великі міста.

4. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про географічне положення України.

-- Прочитайте інформацію, яка міститься в підручнику в рубриці « Поміркуй» на с. 106 у підручнику і дайте відповідь на поставлене там запитання.

Україна -- незалежна європейська держава, яка займає вигідне положення, знаходячись у центрі Європи. Вона оточена країнами, з якими має дружні стосунки. Головна водна артерія -- річка Дніпро, зв'язує територію України з Білоруссю та Росією, а річка Дунай -- з сімома країнами Європи. Незамерзаючими морями можна дістатися до країн Європи, Азії та Африки. Через невисокі Українські Карпати прокладено залізниці, автомобільні шляхи газо- і нафтопроводи з однієї частини Європи в іншу.

Вигідне розташування України в центрі Європи сприяє її розвитку та збагаченню.

5. Практична робота з метою формування вміння вимірювати відстані на карті.

-- Виконаємо практичну роботу, описану на с. 107 у підручнику.

Закріплення знань, умінь і навичок учнів.