Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРІЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Курсова робота

З курсу «РПС та регіоналістика»

На тему: «Розміщення галузей основної хімії. Обсяг виробництва і охорона навколишнього середовища»

Виконала студентка

групи ОВ-132

Чебан А.С.

Одеса, 2014



Вступ

Багато з того, що оточує нас у побуті, -- це вироби хімічної промисловості. До продукції галузі належать лінолеум на підлозі та обшивка ліфта, сидіння в тролейбусі і вагонах метро, різноманітні упаковки, мінеральні добрива, засоби боротьби із шкідниками сільського господарства, полімерні плівки і труби, деталі комбайнів і тракторів та безліч інших речей, якими ми користуємося повсякденно.

Багатьох з цих предметів ще не було 30--35 років тому, що свідчить про швидкий розвиток хімії. Чим це зумовлено? Насамперед тим, що хімічна промисловість поряд з машинобудуванням визначає науково-технічний прогрес інших галузей народного господарства. Жодна з них нині не може обійтися без хімії, і ця залежність дедалі зростає. Наприклад, хіміки постачають промисловості нові матеріали, які заміняють метали, деревину, натуральні тканини. Розвиток сучасного сільського господарства неможливий без мінеральних добрив і пестицидів (хімічні препарати для боротьби з бур'янами, шкідниками і культурними рослинами). Населення використовує продукцію побутової хімії (миючі засоби, пральні порошки), фармацевтики (медикаменти, вітаміни), косметику (креми, лосьйони). У різних галузях і в побуті широко використовуються лаки й фарби. (Мал.1a,б)

Водночас хімічна промисловість істотно відрізняється від більшості інших галузей -- вона може створювати нові матеріали з певними властивостями. Така її особливість дуже цінна, наприклад, в космічній техніці і будівництві, фармацевтичній, харчовій та легкій промисловості. При цьому з одного й того самого вихідного матеріалу можна виготовити різні хімічні продукти. Так, із природного газу одержують синтетичні волокна, каучук, пластмаси, добрива, ацетилен, жири, ліки.

Розвиток хімічної промисловості в тому чи іншому районі зумовлюється природними, економічними і соціальними причинами. Характер спеціалізації хімічної промисловості та розміщення її підприємств в Україні залежать від наявності сировини та необхідності найповнішої переробки відходів інших галузей господарства. Важливий чинник розміщення хімічних підприємств -- споживач. [1]

Хімічну промисловість можна поділити на три великі галузі:

гірничо-хімічну, основну (неорганічну) хімію і промисловість органічного синтезу.

Крім основних, виділяють групу інших галузей хімічної промисловості, до яких відносять лакофарбову, хіміко-фармацевтичну, побутову хімію, фотохімічну, косметику, мікробіологію (ферментні препарати, харчові добавки, антибіотики). [2].



1. Розміщення галузей основної хімії

1.1 Визначення, основна продукція

Основна хімія є однією з провідних галузей хімічної промисловості України (приблизно 40% валової продукції). Вона виробляє мінеральні добрива, кислоти, соду, луги та ін.. Розвивається на базі переробки як місцевої (калійні, кухонні і магнієві солі, сірка, фосфорити, відходи коксохімічного і металургійного виробництв), так і імпортної (апатити, природний газ) сировини.

Основою для її розвитку є гірничо-хімічна промисловість. Вона займається видобутком природної хімічної сировини - калійних солей і сірки, кухонної солі, фосфоритів.

1.2 Виробництво мінеральних добрив. Їх характеристика

Однією з провідних підгалузей хімічної промисловості України є виробництво мінеральних добрив.

В цілому її частка становила понад 20% в колишньому Радянському Союзі. В країні вироблялись усі три основних види добрив -- азотні, фосфорні, калійні. Виробництво складних добрив було незначним за обсягами. До початку 60-х років найбільше вироблялось фосфорних добрив, але потім на перше місце вийшли азотні добрива (понад 60% всього виробництва у 1990 р.). Азотні добрива (аміачна селітра, карбомід, сульфат амонію тощо) отримують в результаті синтезу азоту повітря і водню, виділеного з відходів коксохімічного і доменного виробництва, а також природних газів. Ці добрива вносять у ґрунт з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Підприємства, що виготовляють азотні добрива, розміщують поблизу крупних коксохімічних заводів у Донбасі і Придніпров'ї (Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Горлівка, Сєверодонецьк), а також на трасі газопроводів у районах інтенсивного розвитку сільського господарства (Лисичанськ, Черкаси, Рівне) і в припортовому районі Одеси. Поряд з добривами тут, як правило, виготовляють азотну кислоту і супутні продукти, що використовуються для виробництва пластмас, синтетичних волокон, кіноплівки, різноманітних барвників. Виробництво фосфорних добрив, як правило, тяжіє до районів їх споживання (на 1 т простого суперфосфату витрачається 0,5 т сировини). Вони значно підвищують посухо-та морозостійкість рослин. Фосфор відіграє велику роль у прискоренні дозрівання плодів. Такі добрива виготовляють у Сумах, Вінниці, Костянтинівці(Донецька обл.) та Одесі. Сировиною для їх виробництва до останнього часу були апатитові концентрати, що надходили з Кольського півострова (Мурманська обл. Росії). Останніми роками в зв'язку зі значними фінансовими труднощами в країні сировина постачається нерегулярно і у малих обсягах, що є однією з причин різкого скорочення виробництва таких добрив. А втім в Україні є реальні геологічні і економічні передумови для використання своїх сировинних баз фосфоритів (особливо Кролевецького родовища Сумської обл.) і апатитів. Фосфорні добрива виготовляють також і в Маріуполі із томас-шлаків, що їх отримують з фосфоромістких керченських залізних руд у процесі доменного виробництва.

Калійні добрива, крім збільшення врожайності, покращують якісні характеристики вирощуваної продукції: сприяють підвищенню опірності рослин до захворювань, підвищенню лежкості плодів при зберіганні та стійкості при транспортуванні, а також поліпшенню їх смакових і естетичних якостей. Виробництво цих добрив розвивається в Прикарпатті у Калуші (Івано-Франківська обл.) і Стебнику (Львівська обл.), а також у місцях видобутку калійних солей, що обумовлене його значною матеріаломісткістю.

Однак останнім часом у зв'язку з екологічними та рекреаційними проблемами завод у Стебнику не працює. Калійні добрива виготовляють також на титаномагнієвому комбінаті в Запоріжжі.



1.3 Виробництво сірчаної кислоти та соди. Їх застосування

Серед виробництва кислот провідне місце належить сірчанокислотній, тому що її продукція має широке застосування в різних галузях господарства. Головним її споживачем є промисловість, яка виготовляє добрива, зокрема суперфосфатне. Крім того, ця кислота використовується для очищення рослинних масел, жирів та мінеральних масел. Її також застосовують в акумуляторних батареях, а з розчиненої сірчаної кислоти виготовляють різноманітні медичні препарати.

Дане виробництво розвивається на основі переробки сірки (родовища у Львівській області, найбільше з яких - Яворівське ), відходів коксохімічного, нафтопереробного виробництв, кольорової металургії ( сірчисті гази). Воно орієнтується у своєму розміщенні на споживача, так як сірчана кислота мало транспортабельна через високу хімічну активність. Головні центри сірчанокислотного виробництва - ті самі, що і виробництва фосфорних добрив, а також Новий Розділ, Рівне., Новояворівське, Дніпродзержинськ. [6]

В Україні виробляють 3 види соди: кальциновану, каустичну та харчову.

Кальцинована використовується у скляному виробництві ; миловарінні і виробництві пральних і чистячих порошків; емалей, для отримання ультрамарину, а також для усунення жорсткості води та знежирення металів. Може використовуватися в сигаретних фільтрах. Також використовується для приготування проявника фотоматеріалів. (Мал. 2)

Каустична сода використовується у целюлозно-паперовій промисловості, у хімічній - як каталізатор та для виробництва масел у нафтопереробці. Також вона використовується в харчовій промисловості для виробництва морозива, шоколаду, какао, напоїв. Відома як харчова добавка Е-524. Каустичну соду ще використовують у косметології, для виробництва наркотиків та для вистави фокусників.

Харчова сода застосовується в хімічній, харчовій, легкій, медичній, фармацевтичній промисловості, кольоровій металургії, постачається у роздрібну торгівлю. Також цей продукт використовується у пожежогасінні.

Україна -- важливий регіон з виробництва соди. Винятково сприятливі умови для розміщення содового виробництва є в Донбасі (тут зосереджені необмежені поклади високоякісної кухонної солі -- сировини для виготовлення соди). Соду виробляють у Слов'янську і Лисичанську. Її випуск налагоджено також у Північному Криму на ропі Сиваша. Характерною особливістю содового виробництва в Україні є висока частка випуску кальцинованої соди.. [4]

Отже, основним принципом розміщення підприємств, які займаються виробництвом азотних та калійних добрив є сировинний принцип, фосфоритів - споживчий. Виробництво сірчаної кислоти також орієнтується на споживача, а виробництво соди - на сировинні ресурси.



2. Обсяг виробництва

Однією з галузей, яка найбільш постраждала від фінансової кризи, є хімічна промисловість, що зумовлено скороченням попиту на хімічну продукцію у світі. Ситуація погіршилася внаслідок проблем з постачанням газу та зростанням цін на нього, яке призвело до збитковості хімічного виробництва. У січні 2009 року, порівняно з січнем 2008 року, виробництво хімічної продукції знизилося майже у 2 рази. У 2009 році урядом планувалося здійснити заходи щодо підтримки хімічного виробництва, спрямовані зокрема на здешевлення газу, проте фактично підтримки майже не було. [7]

2.1 Обсяг виробництва сірчаної кислоти

У 2008 році відбулося скорочення виробництва сірчаної кислоти до 1479 тис.тонн, або на 10,7%. Хімічними підприємствами вироблено 1164 тис.тонн, сірчаної кислоти, або 78,7% загальноукраїнського виробництва. У грудні виробництво сірчаної кислоти різко зменшилося внаслідок виникнення проблем з поставками газу (Мал.3).

Динаміка виробництва сірчаної кислоти хімічними підприємствами України у 2008-2010 рр., тис.тонн

У 2009 році виробництво сірчаної кислоти залишалося низьким. За 2009 рік в Україні вироблено 890 тис.тонн (у т.ч. хімічними підприємствами - 73,6%), що на 39,8% менше, ніж за попередній рік. Суттєве скорочення виробництва сірчаної кислоти пов'язано зі зменшенням виробництва мінеральних добрив.

З грудня 2009 року обсяги виробництва сірчаної кислоти почали збільшуватися. За 5 місяців 2010 року хімічні підприємства виробили 348 тис.тонн сірчаної кислоти, що на 67,2% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Основними виробниками сірчаної кислоти в Україні є ЗАТ«Кримський Титан», ВАТ«Сумихімпром», ВАТ«Концерн «Стірол» та ДП «Констянтинівський державний хімічний завод».

2.2 Обсяг виробництва мінеральних добрив

До 2008 року в Україні спостерігалося зростання обсягів виробництва мінеральних добрив, що було пов'язано зі зростанням попиту на них підприємствами агропромислового комплексу. Для виробників мінеральних добрив кон'юнктура ринку була сприятливою до вересня 2008 року, що відображалося у зростанні обсягів виробництва порівняно з 2007 роком, проте з вересня темпи виробництва мінеральних добрив зменшувалися, а у грудні - виробництво суттєво скоротилося. Зокрема, у 2008 році було вироблено 2689 тис.тонн азотних мінеральних добрив у перерахунку на 100%-вої діючої речовини, що на 5,3% менше, ніж у 2007 році (Мал.4.).

У 2009 році зменшилося виробництво всіх видів мінеральних добрив, що, насамперед, пов'язано зі зменшенням попиту на них з боку сільгоспвиробників. Фактично у 2009 році здійснювалося виробництво лише найпопулярніших добрив - карбаміду та аміачної селітри, проте обсяги їх виробництва у 2009 році, порівняно з попереднім роком, зменшилися відповідно на 8,4% та 29,2%.

На скорочення виробництва мінеральних добрив також вплинули проблеми з постачанням газу з Російської Федерації. Скорочення обсягів виробництва хімічної продукції у грудні 2008 року та січні 2009 року пояснюється постачанням газу у недостатніх обсягах, а подальше падіння виробництва - збитковістю виробництва, зумовленою зростанням ціни на газ на тлі зниження цін на добрива.

У докризовий період найбільшими виробниками азотовмісних добрив в Україні були ВАТ«Азот», ВАТ«Концерн Стирол» та ВАТ«Одеський припортовий завод», на які припадало майже дві третини виробництва. ВАТ«Сумихімпром» був лідером з виробництва фосфоровмісних добрив та калійновмісних добрив. [7]

2.3 Обсяг виробництва соди

Головною тенденцією розвитку українського ринку соди за останнє десятиріччя є нестабільність виробництва. Цей факт можна пояснити тим, що за останні десять років були закриті два з трьох основних виробників технічної соди в Україні (в 2003 році визнано банкротом ВАТ “ Слов'янський содовий завод ”, а в 2009-му розпочата ліквідаційна процедура на ВАТ “ Лисичанська сода ”).

У 2008 році виробництво технічної соди сягнуло найвищого показника. Силами двох виробників було напрацьовано близько 980 тис. тонн. З 2010 року вітчизняне виробництво технічної соди зосереджено в руках ПАТ “ Кримський содовий завод ”.

Потужності виробництва складають 750 тис. тонн на рік, і до 2012 року вони використовувалися на 100%. Спад виробництва в 2012 році був пов'язаний зі зменшенням попиту на кримську соду на внутрішньому ринку на 10% та зі зростанням собівартості виробництва. (Мал.5,6)

Значний обсяг української соди, в середньому 52-56%, відвантажується на експорт. Підприємство не хоче втрачати іноземні ринки збуту, тому окрім закупівлі вітчизняної соди, українські споживачі здійснюють імпортні поставки технічної соди.

За підсумками десяти місяців 2013 року імпортні поставки кальцинованої соди в Україну збільшилися в два рази і склали близько 30,5 тис. тонн. Таке істотне зростання обсягів імпорту зафіксовано за рахунок поставок із Російської Федерації, Польщі, США та Болгарії, в той час як попит на турецький товар скоротився повністю.

Частіше українська сода конкурує з содою російського походження. Собівартість виробництва даного продукту в Російській Федерації значно нижча за рахунок вартості енергоносіїв, що використовуються при виробництві. Варто зазначити, що вартість соди на міжнародному ринку змінюється досить рідко.

Яз зазначалося, сектор технічної кальцинованої соди орієнтований на експортні поставки понад 50%. Російська Федерація - основний споживач українського продукту, незважаючи на те, що в нас присутній їх імпорт. Це зумовлено близькістю географічного розташування українського виробника до російських споживачів. Вартість транспортних послуг щороку зростає, тому російським операторам ринку допоки вигідніше частково імпортувати.

Другим споживачем вітчизняного товару серед країн Співдружності є Білорусь. Білоруський ринок через відсутність власного виробництва повністю залежить від імпорту, але вже цього року планується будівництво заводу з виробництва соди в Гомельській області з проектною потужністю 300 тис. тонн на рік. Після введення його в експлуатацію, в 2015 році обсяги поставок можуть скоротитися.

Отже, ринок соди - важлива сфера економіки. В умовах зростання світового попиту на продукцію необхідно не втратити свої позиції. Незважаючи на низку негативних факторів, ПАТ “Кримський содовий завод” впроваджує інвестиційні проекти для зменшення собівартості продукції, проекти з енергозбереження, в минулому році введено в експлуатацію родовище з видобутку вапняку, що дозволить закуповувати його за нижчими цінам і не втратити позиції як на українському, так і міжнародному ринках. [8]



3. Охорона навколишнього середовища

3.1 Негативний вплив на довкілля продуктів основної хімії

хімія сірчаний кислота добриво

Інтенсивна система землеробства передбачає застосування високих доз мінеральних добрив, пестицидів та інших продуктів хімічної промисловості. При грамотному, науково обґрунтованому їх застосуванні підвищується урожайність сільськогосподарських культур без зниження якості продукції

Після внесення мінеральних добрив знижується інтенсивність природного перетворення атмосферного азоту на сполуки, які можуть засвоїти рослини. Розчини мінеральних солей шкідливі для бактерій та мікроорганізмів, які формують родючий шар ґрунту, таким чином, утворення гумусу уповільнюється. Подальше внесення мінеральних добрив стає необхідним для забезпечення врожаю.

Надмірне внесення азотних добрив зумовлює підвищення концентрації нітратів у ґрунтових водах. Вживання питної води з високим вмістом азоту негативно впливає на здоров'я людей.

Використання промислового азоту призводить до накопичення нітратів у рослині. Не виключено, що саме нітрати викликають акселерацію у дітей, а її генетичні наслідки невідомі і не вивчаються. Доведено, що нітратне отруєння порушує нормальний розвиток дитячого організму, зокрема, призводить до дебільності.

Застосування фосфорних добрив у великих дозах призводить до небажаного накопичення в ґрунтах деяких супутніх елементів: стабільного стронцію, фтору, сполук урану, радію, торію та інших елементів. З кальцієм, алюмінієм та іншими металами фосфор утворює нерозчинні і важкорозчинні сполуки. Все це змушує збільшувати дози фосфорних добрив.

Внесення калійних добрив суттєво не впливає на навколишнє середовище. Проте з калійними добривами вноситься значна кількість хлору. Накопичення його в ґрунтах, ґрунтових водах і водоймах призводить до негативних наслідків. Насамперед знижується якість продукції багатьох сільськогосподарських культур. Так, у картоплі формуються водянисті бульби з неприємним запахом. Надлишки хлору негативно впливають на деякі процеси ґрунтоутворення: в кислих ґрунтах він підкислює середовище, а в нейтральних і лужних -- спричинює солонцюватість.

Також на навколишнє середовище істотно впливає виробництво сірчаної кислоти. Науково-технічна революція і пов'язане з нею інтенсивне зростання хімічного виробництва, викликає суттєві негативні зміни в навколишньому середовищі. Наприклад, отруєння прісних вод, забруднення земної атмосфери, винищування тварин і птахів. В результаті світ опинився в лещатах екологічної кризи.

Важливо підкреслити, що в сірчанокислотному виробництві переробляють і отримують такі речовини, як сірководень H₂S, оксид сірки (IV) SO₂, оксид сірки ( VI) SO₃, сірчану кислоту H₂SO₄. Ці речовини, будучи присутніми в повітрі, шкідливо відбиваються на здоров'ї людей, згубно діють на рослини, руйнують споруди. Саме тому приділяється серйозна увага проблемі охорони навколишнього середовища від забруднення.

Взаємодіючи з іншими компонентами повітря і атмосферною вологою, оксид сірки (VI) утворює дрібні частки сульфатних солей. Разом із крапельками сірчаної кислоти вони за певних умов (дощах, бурях) утворюють «кислотні опади», які гублять лісові масиви, порушують життєдіяльність водних екосистем, викликають серйозні порушення здоров'я тварин і людини, особливо їх дихальної системи. (Мал. 7) [5]

3.2 Шляхи подолання негативних впливів

Щоб зменшити надлишок азоту в ґрунтах і природних водах, слід розширювати посівні площі бобових культур, застосовувати повільно діючі форми азотних добрив, виготовляти компости з органічних решток, запроваджувати нові технології виробництва азотних добрив.

Основними заходами охорони ґрунтів від забруднення мінеральними добривами, пестицидами та супутніми сполуками є внесення науково обґрунтованих доз, їх оптимальні форми і строки внесення, застосування малотоксичних і нестійких сполук. А найкраще, це перейти до органічного землеробства.

Органічне землеробство - нове - добре забуте старе вирощування продукції, насамперед зернових, овочів та фруктів високої екологічної чистоти без застосування мінеральних добрив, хімічних засобів захисту від бур'янів та шкідників, тобто цілком природним шляхом. В Європі органічне землеробство вважається зараз одним із пріоритетних напрямків у сільському господарстві. [4]

Важливим шляхом подолання екологічних проблем, пов'язаних із виробництвом сірчаної кислоти є вдосконалення технологічного обладнання, зокрема різних фільтрів і поглиначів. Велике значення має профілактичний ремонт обладнання, а також установка сучасних автоматичних систем управління виробництвом. [5]



Додатки

а) Миючі засоби, порошки, мило, зубна паста - те, чим ми користуємось повсякденно

б) Мінеральні добрива, пестициди, речовини для прискорення росту рослин

Мал.1. Хімічні продукти, без яких неможливо уявити сучасне життя



Мал.2. Орієнтовна структура споживання кальцинованої соди

Мал.3. Динаміка виробництва сірчаної кислоти хімічними підприємствами України у 2008-2010 рр., тис. тон



Мал.4. [9] Динаміка виробництв азотних добрив в Україні (у перерахунку на 100%-вої діючої речовини), тис.тон

Мал.5. Динаміка виробництва соди на ПАТ “Кримський содовий завод” у 2009-2013 роках, тис тонн

Мал.6. Структура реалізації соди ПАТ “Кримський содовий завод” у 2010-2012 роках, %



Список використаних джерел

1. Масляк П.О., «Географія України», вид. «Обрії», 2011

2. Стадник О.Г., «Економічна і соціальна географія України. 9 клас: Майстер-клас», вид. «Ранок», 2012

3. Деркач Ф. А., «Хімія», 2010

4. Коломієць Г., Романенко А.. Наслідки застосування мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин., 2011

5. І. Н. Баланов, «Елективний курс. Хімія та охорона навколишнього середовища. 10-11класс», Волгоград: ВТД «Корифей», 2011

6. http://ukrmap.su/uk-g9/919.html

7. http://www.credit-rating.ua/ua/analytics/analytical-articles/12893/

8. http://www.pricereview.com.ua/window/ReviewView.html?idReview=32

9. Державний комітет статистики України

Размещено на Allbest.ru