Розвиток і розміщення виробництва мінеральних вод України
Соціально-економічна суть та значення виробництва мінеральних вод в господарстві України. Передумови розвитку і розміщення виробництва мінеральних вод на території країни. Технологія обробки і фасування, територіальна структура виробництва, його проблеми.
| Рубрика | География и экономическая география |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.03.2013 |
| Размер файла | 3,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет
Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
Курсова робота
З курсу "Розміщення продуктивних сил"
На тему:
"Розвиток і розміщення виробництва мінеральних вод України"
Київ 2011
Зміст
- Вступ
- 1. Соціально-економічна сутність, структура і значення виробництва мінеральних вод в господарстві України
- 2. Передумови розвитку і розміщення виробництва мінеральних вод на території України
- 3. Технологія обробки і фасування вуглекислих вод
- 4. Технологія обробки і фасування мінеральних вод, що містять залізо
- 5. Технологія обробки і фасування мінеральних вод, які містять сульфатвідновлюючі бактерії
- 6. Сучасний етап розвитку виробництва мінеральних вод України
- 7. Територіальна структура виробництва мінеральних вод на території України
- 8. Продукція виробництва мінеральних вод у зовнішній та внутрішній торгівлі
- 9. Проблеми і перспективи розвитку виробництва мінеральних вод а території України
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
Удосконалення господарського механізму України в період формування ринкової економіки здійснюється на основі проведення економічних досліджень, у тому числі в галузі розміщення продуктивних сил. Пізнання законів розміщення продуктивних сил і комплексоутворення дозволяє розкрити додаткові джерела підвищення продуктивності праці, що має неабияке значення для прогнозування розвитку економіки України та її економічних регіонів.
Розміщення та розвиток мінеральних вод України є актуальною темою з погляду на те, що нині дана галузь забезпечує значну частку експортного потенціалу країни, тим самим формуючи істотні надходження до державного бюджету.
Предметом дослідження є розвиток та розміщення виробництва мінеральних вод України.
Завданням написання курсової роботи є:
· детальне розкриття сутності, структури, значення виробництва мінеральних вод на території України;
· аналіз факторів, що впливають на розміщення виробництва мінеральних вод на території України;
· дослідження галузевої та територіальної структури виробництва мінеральних вод;
· аналіз місця, яке займає продукція мінеральних вод у внутрішній та зовнішній торгівлі України.
При написанні курсової роботи буде задіяно декілька методів - аналітичний, порівняльний, картографічний, графічний, статистичний, бібліографічний, тощо. Дані методи допоможуть більш доступно розкрити тему курсової роботи.
У своїй роботі я намагаюся вказати на недоліки вітчизняного виробництва мінеральних вод та можливі шляхи їх вирішення для підвищення конкурентоспроможності нашої продукції як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.
Входження України до ринкової економіки, поглиблення науково-технічного прогресу обов'язково пересуне акценти у системі передумов і факторів, що впливають на виробництво мінеральних вод країни. До важливих практичних завдань належить зосередження промислового виробництва, удосконалення виробничої структури й технології виробництва мінеральних вод, модернізація технологічного процесу, ефективніше використання трудових ресурсів.
мінеральна вода україна розміщення
1. Соціально-економічна сутність, структура і значення виробництва мінеральних вод в господарстві України
Води природних джерел (підземні води), що характеризуються підвищеним вмістом газів, хімічних елементів і з'єднань, а також радіоактивністю, називають мінеральними водами. Мінеральні води на вигляд прозорі, без сторонніх включень, з незначним природним осадом мінеральних солей, безбарвні або з відтінками - від жовтуватого до зеленуватого. Смак і запах у вод характерні для комплексу розчинених у воді речовин.
Залежно від мінералізації (сумарний зміст розчинених у воді хімічних сполук, г/дм3), хімічного (іонно-сольового і газового) складу, зміст біологічно активних компонентів і специфічних властивостей (радіоактивність, температура, реакція середовища) мінеральні води надають на організм людини різну фізіологічну дію. Природні води із загальною мінералізацією вище 1 г/дм3 або менше 1 г/дм3, але біологічно активні мікроелементи, що містять, в кількості, не нижче прийнятих в Росії бальнеологічних норм, відносять до мінеральних питних.
До мінеральних відносять води, що містять у розчиненому вигляді не менше 1г/дм3 мінеральних солей. До складу мінеральної води можуть входити одночасно солі та газоподібні продукти в однаковій кількості. Іонно-сольовий і газовий склад мінеральних вод, підвищений вміст у них біологічно-активних компонентів та наявність специфічних властивостей (температура, реакція на середовище) зумовлює вплив на організм людини.
Залежно від походження мінеральні води поділяються на натуральні (природні), які добувають, в основному, з підземних шарів, і штучні, які одержують шляхом розчинення в питній воді певних мінеральних солей. За призначенням мінеральна вода може бути лікувально-столовою, лікувальною і столовою.
2. Передумови розвитку і розміщення виробництва мінеральних вод на території України
Природні мінеральні води залежно від вмісту мінеральних речовин поділяють на питні лікувально-столові - з мінералізіцією від 1 до 10 г/дм3, питні лікувальні - з мінералізацією від 10 до 15 г/дм3, столові - з мінералізацією менше 1 г/дм3.
Прийнятий розподіл досить умовний. Лікувальні води, які містять у великих кількостях мінеральні та інші біологічно-активні речовини, вживають у суворо дозованій кількості і тільки за призначенням лікаря. Лікувально-столові води можуть застосовуватися і як напої, шо заспокоюють спрагу, але несистематично. У "Боржомі", наприклад, міститься близько 800 мкг/% фтору. 480 мкг/% стронцію і 1200 мкг/% бору, а ці елементи у таких високих концентраціях необхідні і корисні далеко не всім. У загальному обсязі розливних мінеральних вод на долю лікувально-столових припадає 69%, столових - 28%, а лікувальних - 3%.
Залежно від переваги аніонів і катіонів природні мінеральні води поділяються на п'ять класів (типів): гідрокарбонатні, хлоридні, сульфатні, води складного складу (хлоридно-гідро-карбонатні, сульфатно-гідрокарбонатні, хлоридно-сульфатні); із вмістом біологічно-активних елементів. У свою чергу, ці типи мінеральних вод поділяються на 28 груп. Вміст у мінеральній воді тих чи інших аніонів (НСОз, СІ.8О4) чи катіонів (Са, Мg, Ма, К) відбито у назві групи мінеральної води. Наприклад, існують наступні групи вод: гідрокарбонатні магнієво-кальцієво-натрієві; сульфатно-гідрокарбонатні, кальцієво-натрієві та натрієво-магнієві: хлорідно-сульфатно-натрієві тощо.
Луганська № 1, Поляна Квасова) - це водні розчини солей та газів з вмістом гідрокарбонатних і карбонатних іонів залежно від виду води від 1200 до 8000 мг/л. Поряд з гідрокарбонатними і карбонатними іонами вони містять кальцієво-магнієві, сульфатні, натрієві, хлоридні та інші іони.
Майже в усіх вуглекислих водах є закисне залізо, а також іустрічаються мікроелементи (бор, миш'як, йод, борна кислота). У деяких вуглекислих водах зустрічаються азот і метан.
Сульфатні води /Ашгабадська, Баталінська, Московська, Уфімська та інші) містять від 1200 до 12500 мг/л сульфатних юнів. Через погану розчинність у воді сульфату кальцію вони містять невелику кількість сульфатно-кальцієвих солей. Натрієві та магнієві води цього типу більш мінералізовані.
Води, що містять біологічно-активні елементи, незалежно від іонного та газового складу мають хоча б один з наступних мікроелементів: заліза (у кількості понад 10 мг/л), миш'яка (понад 1 мг/л), бром (більше за 25 мг/л), йод (понад 10 мг/л), літій (більше за 5 мг/л), або радіоактивні елементи (радій і радон).
миш'яковистих - вода Синьогірського джерела на Сахаліні, Унікальною гідрокарбонатною і кальцієвою-магнієвою водою зі слабким запахом нафти є вода Трускавецького курорту - Нафтуся.
Залежно від температури, з якою мінеральні води виходять з надр землі, їх поділяють на холодні (до 20°С). гіпотермальні (20-37°С) гіпертермальні (37-100°С).
Наявність у мінеральній воді тих чи інших солей та газів визначає її зовнішній вигляд і смакові особливості. Так, наявність вуглекислого газу надає воді кислого смаку, присутність хлористоводневої солі і хлористого натрію - солоного. І лужні солі надають воді солоно-солодкого смаку, сірчанокислі - гіркого, залізисті - ледь терпкий, сірчані - неприємного] запаху та смаку тухлих яєць.
Сильно мінералізована вода може мати більш голубого забарвлення, ніж менш жорстка безбарвна. Сульфатні води і води з підвищеним вмістом заліза можуть мати жовтувате забарвлення.
Призначена для розливання мінеральна вода підлягає технологічній обробці, у ході якої намагаються максимально зберегти склад і властивості води. Технологічна обробка і розливання мінеральної води включає ряд виробничих операцій: збирання води в резервуарі, фільтрування, охолодження, опромінювання ультрафіолетовими променями, насичення вуглекислотою, розливання по пляшках, закупорювання і бракераж пляшок, наклеювання етикеток, укладання в ящики, транспортування на склад, витримка на карантині, повторний бракераж, реалізація.
Технологія обробки і розливання мінеральних вод у СНД відрізняється від прийнятої у зарубіжжі. У зарубіжних країнах більшість мінеральних вод розливають у некарбонізованому вигляді, що пояснюється високим рівнем технічного оснащення та санітарно-мікробіологічного стану заводів.
Вітчизняна промисловість також починає засвоювати розливання мінеральних вод без карбонізації, для знезаражування води використовуючи метод прямого електродіалізу, суть якого полягає в обробці води гіпохлорид-іонами, що утворюються під час електродіалізу.
Мінеральні води формуються на різній глибині надр, їх здобувають, використовуючи гідротехнічну водозабірну споруду, так звану каптажем, для захоплення води на глибині і виведення її на поверхню з необхідним дебітом (дебіт - кількість води, що дається джерелом в одиницю часу) і натиском при збереженні хімічного складу і фізичних властивостей.
Сучасний каптаж - це бурова свердловина, що забезпечує захоплення води з глибини при надійній ізоляції від інших підземних вод. Менш поширені шахтні колодязі і горизонтальні або похилі гірські вироблення, службовці водозбором (штольні). За допомогою шахтних колодязів виводять на поверхню мінеральні води з невеликих глибин. У штольнях здійснюють неглибоке захоплення великої кількості розосереджених потоків води невеликої потужності.
Обробка мінеральних вод
Перед розливом воду обробляють, піддаючи її фільтруванню, знезараженню, охолоджуванню і насиченню діоксидом вуглецю. Фільтрування мінеральних вод проводять для звільнення їх від зважених частинок. Води мінералізацією до 7-8 г/дм3 фільтрують на фільтрах з мікропористої кераміки, мінералізацією вище 8 г/дм3 - на рамних фільтрах через фільтр-картон марки Т.
Мінеральні води неглибокого залягання, в яких висока вірогідність мікробіологічного забруднення, рекомендується фільтрувати на керамічних фільтрах свічок з розміром пір менше 1 мкм. Розмір клітин патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів 1-2 мкм і це дозволяє ефективно їх затримувати на фільтрах свічок.
Фільтрування води проводять під тиском, що забезпечує подолання опору в трубопроводі і фільтруючого матеріалу без додаткового перекачування насосами.
Відстоювання мінеральних вуглекислих вод замість фільтрування неприпустимо, оскільки при цьому відбуваються дегазування і окислення їх повітрям.
Знезараженню не піддають води із змістом БГКП не більше 1 од. у 500 см3.
Для знезараження використовують безреагентний спосіб, що полягає в обробці води ультрафіолетовими променями довжиною хвилі 225-300 нм. Найбільш ефективні промені при 260 нм. При цьому не змінюються органолептичні показники води. Ефективність такої обробки знижується при вмісті у воді колоїдних і тонкодисперсних зважених частинок, а також з'єднань заліза. Води із змістом заліза більше 0,3 мг/дм3 УФ-ЛУЧАМІ не обробляють.
Окрім цього способу, застосовують реагентні способи - сріблення і хлорування. При срібленні воду обробляють дозою срібла 0,2 мг/дм3.
При цьому знищуються не тільки патогенні мікроорганізми, але і сапрофітна мікрофлора, які можуть викликати сторонні запахи.
Для знезараження вод, окислюються компонентів, що не містять легко, використовують гіпохлорит натрію.
3. Технологія обробки і фасування вуглекислих вод
Технологічний режим організований так, щоб звести до мінімуму дегазування води. Хімічний "склад води, у складі яких переважають кальцій і магній, найбільш змінюється при дегазуванні. Технологічні операції для вуглекислих вод такі ж, як для невуглекислих, але всі стадії проводять в умовах, що виключають або зводять до мінімального дегазування. Всі резервуари, установки для охолоджування і знезараження герметизують.
4. Технологія обробки і фасування мінеральних вод, що містять залізо
Для мінеральних вод, що містять більше 5 мг/дм3 двовалентного заліза, щоб уникнути випадання осаду, передбачені технологічні прийоми, направлені на виключення дегазування і окислення. Для збереження в розчині заліза, що володіє біологічною дією на організм, у воду вводять аскорбінова або лимонна кислоти. Стабілізуючі добавки вводять в автоцистерну перед витісненням з неї повітря або в проміжну ємність при подачі її по трубопроводу.
5. Технологія обробки і фасування мінеральних вод, які містять сульфатвідновлюючі бактерії
Обробку і фасування таких вод проводять по технологічних схемах, аналогічних схемам для вуглекислих і не вуглекислих вод. Але додаткове встановлюють устаткування для введення активного хлору і подавлення життєдіяльності бактерій.
Для цього в трубопровід перед фільтром вводять розчин, що містить активний хлор. Залишковий вміст активного хлору у воді через 30 хв. після хлорування повинен бути 0,3 мг/дм3.
Через різні обставини, Україна сьогодні є лідером в здобичі мінеральних вод, їх бальнеологічному використанні і промисловому розливі.
Виробництво товарів народного споживання в регіонах виробництво мінеральних вод (тис. дал)
|
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010г % ДО |
|||
|
2009 |
2008 |
|||||||
|
УКРАЇНА |
16361 |
21457 |
34316 |
42457 |
49019 |
уЗр. б. |
115,5 |
|
|
Автономна Республіка Крим |
877 |
1227 |
1097 |
1760 |
1970 |
У 2,2 р. б. |
111,9 |
|
|
Вінницька |
597 |
333 |
455 |
807 |
795 |
133,2 |
98,5 |
|
|
Волинська |
25 |
32 |
29 |
64 |
72 |
у 2,9 р. б. |
112,5 |
|
|
Дніпропетровська |
643 |
313 |
1082 |
1997 |
2126 |
У 3,3 р. б. |
106,5 |
|
|
Донецька |
607 |
378 |
1714 |
1173 |
1354 |
у 2,2 р. б. |
115,4 |
|
|
Житомирська |
235 |
142 |
63 |
38 |
37 |
15,7 |
97,4 |
|
|
Закарпатська |
2258 |
3214 |
4960 |
5248 |
4648 |
У 2,1 р. б. |
88,6 |
|
|
Запорізька |
647 |
624 |
742 |
695 |
1004 |
155,2 |
144,5 |
|
|
Івано-Франківська |
526 |
586 |
916 |
1141 |
1306 |
у 2,5 р. б. |
114,5 |
|
|
Київська |
505 |
147 |
288 |
292 |
356 |
70,5 |
121,9 |
|
|
Кіровоградська |
95 |
86 |
204 |
446 |
208 |
у 2,2 р. б. |
46,6 |
|
|
Луганська |
375 |
263 |
447 |
622 |
1333 |
у 3,6 р. б. |
У 2,1 р. б. |
|
|
Львівська |
914 |
2049 |
4104 |
5027 |
' 6224 |
у 6,8 р. б. |
123,8 |
|
|
Миколаївська |
601 |
224 |
215 |
186 |
165 |
27,5 |
88,7 |
|
|
Одеська |
938 |
725 |
1518 |
1282 |
844 |
90,0 |
65,8 |
|
|
Полтавська |
1757 |
4641 |
7319 |
8343 |
8451 |
у 4,8 р. б. |
101,3 |
|
|
Рівненська |
318 |
437 |
221 |
258 |
242 |
76,1 |
93,8 |
|
|
Сумська |
154 |
155 |
111 |
170 |
154 |
100,0 |
90,6 |
|
|
Тернопільська |
620 |
291 |
695 |
1685 |
1376 |
У 2,2 р. б. |
81,7 |
|
|
Харківська |
890 |
695 |
1428 |
3532 |
6769 |
у 7,6 р. б. |
191,6 |
|
|
Херсонська |
226 |
224 |
311 |
318 |
290 |
128,3 |
91,2 |
|
|
Хмельницька |
348 |
237 |
292 |
412 |
458 |
131,6 |
Ш,2 |
|
|
Черкаська |
309 |
184 |
202 |
226 |
368 |
119,1 |
162,8 |
|
|
Чернівецька |
.503 |
401 |
429 |
471 |
503 |
100,0 |
106,8 |
|
|
Чернігівська |
331 |
461 |
443 |
341 |
587 |
177,3 |
172,1 |
|
|
м. Київ |
1062 |
3388 |
5014 |
5913 |
7253 |
у 6,8 р. б. |
122,7 |
|
|
м. Севастополь |
0 |
- |
17 |
10 |
126 |
у 315 р. б. |
у 13 р. б. |
*Статистичний щорічник України за 2010 р.
На території України зосереджена велика частина можливої в природі типової різноманітності мінеральних вод.
Родовища мінеральних вод України, це той же "золотий фонд", що зберігається в надрах.
На розвіданій гідромінеральної базі діють як окремі водолікарні, так і цілі курорти.
Особливо динамічно розвивається промисловий розлив мінеральних вод. За останні 15 років він сформувався в Україні в окрему гілку індустрії. Досить сказати, що якщо в середині 80-х років ХХ століття в Україні розливалося близько 50 найменувань, то сьогодні в реєстрі мінеральних вод їх налічується більше 650, з яких активно розливається не меншого 300 - 350.
Експлуатація мінеральних вод, при всій здавалося б простоті технологічного циклу, має свої складнощі. Вони зв'язані, як з характером самого продукту, так і специфікою його використання.
Нормативно-законодавча база, що діє у сфері здобичі мінеральних вод, їх бальнеологічного використання, промислового розлива, вельми специфічна і дотримання всіх її положень достатньо трудомісткий і дорогий процес.
Підприємство, що дотримує важкотехнологічний і правовий регламент, гарантує тим самим якість і безпеку своєї продукції.
6. Сучасний етап розвитку виробництва мінеральних вод України
В наш час виготовляється дуже великий асортимент мінерльних вод. Підприємства, що спеціалізуються по виготовленні цієї продукції, зосереджені переважно в районах залягання відповідних природнх ресурсів. Розглянемо деякі види мінеральних вод, що виготовляються на території нашої країни, детальніше.
Мінеральна вода "Абсолют”
Маловідомим, але все-таки фактом, залишається те, що близько чверті від загальної кількості захворювань, які вимагають невідкладної хірургічної допомоги, припадає на гострий перитоніт. А ось про достатньо високий відсоток незадовільних результатів лікування цієї хвороби у дитячому віці знають практично усі! Однією з основних причин таких невтішних показників є порушення гомеостазу внутрішніх середовищ організму - результат розвитку синдрому ендогенної інтоксикації. При перитоніті, на фоні вищезазначеного синдрому, спотворюється секреторна функція шлунку, що в свою чергу ускладнює перебіг основного патологічного процесу та збільшує ступінь інтоксикації організму.
Було проведено дослідження рівня внутрішньошлункової кислотності (методом базальної топографічної рН-метрії за В.М. Чорнобровим з допомогою мікрозонда ПЕ-рН-2, комутованого з автоматизованим індикатором кислотності шлунку) в двох групах дітей. У першу увійшла 21 дитина з перитонітом у віці від 3-х до 14-ти років, - по відношенню до них було здійснено традиційне лікування. У другої, аналогічної за кількістю та діагнозом, дитячої групи комплексна терапія була доповнена вживанням мінеральної води "Абсолют", - розповідає Віктор Сергійович, - причому за контроль брались абсолютно здорові діти.
Так от, у 19 дітей (з 21 дитини), що приймали мінеральну воду "Абсолют", під час виписки лейкоцитарний та гематологічний індекси інтоксикації були практично в нормі. В той самий час у групі традиційного лікування лише 14 дітей були допущені до виписки (відповідні індекси у них перевищували нормативні у 2-3 рази). Крім цього, у багатьох з тих, хто вживав "Абсолют", нормалізувалась кислотність.
Чудові результати, які отримав В.С. Коноплицький при лікуванні дітей хворих на перитоніт, безперечно є заслугою перш за все мінеральної води "Аб солют", яку сміливо можна назвати лікувальною!
Миргородська
У наш час на Землі залишається дедалі менше куточків, які б не відчули на собі негативний наслідок розвитку промисловості - забруднення навколишнього середовища. Один із небагатьох збережених в Україні екологічно чистих регіонів - Полтавщина. Саме в цьому курортному місці знаходиться Миргородський завод мінеральних вод.
Джерело мінеральної води в Миргороді було відкрите у 1912 році. Це відбулося завдяки досвіду, наполегливості й далекоглядності місцевого лікаря Івана Андрійовича Зубковського, який узяв пробу води на аналіз, відправив її у Військово-медичну академію в Петроград і домігся визнання цілющих властивостей води Миргородського джерела. 11 жовтня 1915 року з Петрограда надходить висновок медичної Ради Військово-медичної Академії: "Вода має цілюще значення при зовнішньому уживанні". Надалі з'ясується, що і при внутрішньому вживанні вона має цілюще значення, що вода не поступається за лікувальними властивостями відомим джерелам курортів Соден, Баден-Баден, Аахен.
У 1916 році медична Рада дає дозвіл вживати воду з Миргородської свердловини як внутрішній лікувальний спосіб і розливати її для вивезення в інші місця. 15 квітня 1917 року була відкрита водолікарня. Лікували тут ревматизм, подагру, хвороби периферичної нервової системи.
З метою використання "Миргородської" мінеральної води для позакурортного лікування, у 1927 році заснований Миргородський завод мінеральних вод.
У 1975-77 роках на підприємстві були встановлені три автоматичні лінії розливу продуктивністю 15 тис. пляшок на годину виробництва Чехословаччини.
Багатий виробничий досвід, традиції, колектив, що складається із цілеспрямованих людей, професіоналів… Саме завдяки цьому безцінному капіталу, що формувався на підприємстві протягом багатьох десятиліть, Миргородський завод мінеральних вод зумів не лише зберегти свою працездатність після затяжної економічної кризи в країні на початку 90-х років ХХ ст., а й завоював лідерські позиції на українському ринку мінеральних вод.
Також у 1998 році пущений в експлуатацію цех із розливу питної води "Старий Миргород" у каністри з екологічно чистих сортів поліетилену ємністю 5 л, а також організоване власне виробництво преформ для каністр і кришок для них. У 1999 році почато виробництво столової води "Сорочинська", що виготовляється за унікальною технологією, має оригінальний освіжаючий смак. Випуск столової води "Сорочинська" приурочений до 190-річниці з дня народження М.В. Гоголя.
У жовтні 2007 року Миргородський завод мінеральних вод відзначив 80-річчя.
Сьогодні Миргородський завод мінеральних вод - це великий, широко відомий вітчизняний виробник, який завоював за довгі роки роботи бездоганну репутацію. Підприємство має сучасне обладнання, сертифіковане за міжнародними стандартами, та є одним із передових у вітчизняній галузі. А його персонал по праву вважається одним із найбільш кваліфікованих в Україні.
Оснащена за останнім словом техніки виробнича лабораторія дозволяє всебічно контролювати якість продукції. Готова продукція проходить ретельний контроль якості на вході та виході, має привабливий зовнішній вигляд і надійно захищена від підробок. Як і личить лідеру галузі, Миргородський завод оперативно відгукується на вимоги ринку, постійно розширюючи асортимент продукції, збільшуючи обсяги виробництва. Постійно інвестуються значні кошти в нові технології, удосконалювання виробництва, розвиток персоналу.
Березівська мінеральна вода
Про цілющі властивості води з місцевого джерела жителі хутора Березова та ближніх сіл знали з давніх часів і використовували "теплу воду" для лікування різних захворювань. Але тільки в 1862 році лікар Гурвіч робить перше офіційне повідомлення про відкриття ним "лужно-земельно-залізистих" джерел. Проведені великими вченими Бекетовим, Борисяком, Лямблем, Ланчем досліди показали її дивовижну схожість з водою джерела СПА (Бельгія), а наявність у ній заліза, магнію, кальцію дозволило назвати маловідомий населений пункт "українським Залізоводськом".
У 1864 році після отримання висновків державної комісії власники хутора обладнали його територію й відкрили готель на 12 номерів. Перше серйозне будівництво і заснування будинку відпочинку доводиться на 30-і роки ХХ століття. Починаючі з 1939 року курорт перейшов на цілорічну роботу, покращилась якість медичного обслуговування, умови відпочинку, значно зросло число відпочиваючих.
Вода Березівського джерела - слабкої мінералізації, холодна, за складом кремениста, гідрокарбонатно-кальцієво-магнієва.
Фізичні властивості: без запаху, прісна, прозора, безколірна, pH 6,9. Ефективна при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, при порушенні обміну речовин. Здійснює сильний сечогінний вплив, володіє "промиваючою властивістю", високоефективними протизапальною, болезаспокійливою і седативною лікувальними діями.
У жовтні 1996 року пробурена свердловина на глибину 1654м і отримана йодоборна мінеральна вода з мінералізацією 47 г солі на літр.
Функціонують 10 ванн для лікування захворювань опорно-рухального апарату (артозу, артриту, остеохондрозу, різних відділів хребта та ін.), а також захворювань периферичної нервової системи.
В Українських Карпат зосереджена більшість мінеральних вод України, представлені практично всі типи мінеральних вод, в тому числі унікальних за своїм складом та лікувальними властивостями, що недарма звались в народі "Святими криницями". Людство знову повернулося до використання мінеральних вод як складових здорового способу життя, але не тільки відвідуючи курорти, а і використовуючи розлиті у пляшки мінеральні води.
Свалява
Місто Свалява розташоване на найстародавнішому шляху Закарпаття, який веде від Верецького перевалу, "Великих Руських воріт", в Дунайську низину. Назва Свалява пов'язана зі словом "сіль", у тому смислі, що тут знаходяться соляні мінеральні джерела. Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Свалява розливається зі св. №26 на правому березі р. Латориці з глибини 200 м. За основним хімічним складом мінеральна вода належить до міжнародного Боржомського типу та Поляно-Квасівського (Ново-Полянського) підтипу мінеральних вод. Мінеральна вода Свалява використовується, перед усе, як дигестиви - засоби для покращення травлення, особливо при підвищенні кислотності шлунка, коли за рахунок нейтралізації кислоти прискорюється евакуація зі шлунка, припиняється печія, а також завдяки стимуляції секреції жовчі та скорочення жовчного міхура відновлюється надходження жовчі та секрету підшлункової залози, підвищується активність травних ферментів.
Поляна Квасова
Одне з джерел Полянського родовища мінеральних вод в 2 км від центра с. Поляна на лівому березі р.В. Пиня в урочищі Кваси на берегах потока Гірський, закритому з усіх боків лісом, у західного підніжжя г. Зубок ще в ХУІІІ ст принесло велику славу полянським квасним водам. На базі мінеральної води Поляна Квасова було відкрито санаторій "Сонячне Закарпаття" на 400 місць. Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Поляна Квасова розливається зі св. № 70Р3 та св. № 10-Р, 13-Р Ново-Полянської ділянки Полянського родовища на території курорту з глибини 300 м, що надійно захищає її від забруднення. Мінеральна вода в умовах санаторію "Сонячне Закарпаття" використовується в бюветі, а також для вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших порожнинних процедур. Завдяки визначним антацидним і буферним властивостям мінеральна вода Поляна Квасова найефективніша при всіх захворюваннях шлунка з підвищеним рівнем кислотності, рефлюкс-езогітах, супутніх змінах у вигляді холе- та панкреатостазу, а також хронічних панкреатитах, гепатозах, гепатитах, цукровому діабеті.
Лужанська
Вуглекисла холодна маломінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода "Лужанська" видобувається зі св. № 3-Р3, 4-РЕ однотипних маломінералізованих вод Лужанського родовища. Найближчим аналогом мінеральної води Лужанської-3, - 4 є мінеральна вода "Боржомі" св. №4 (Грузія). Мінеральна вода "Лужанська" завдяки достатньо високому загальному вмісту гідрокарбонатів перш за все використовується як м'який антацид - засіб, що нейтралізує підвищену кислотність шлунка і знімає всі пов'язані з гіперацидністю диспепсичні явища - печію, тяжкість, здуття. Основний ефект кислотонейтралізації наступає швидко, практично одразу після прийому води. Відповідаючи за вмістом гідрокарбонатів 0,5% розчину питної соди, мінеральна вода "Лужанська", однак, завдяки своїм буферним властивостям набагато довше зберігає нейтральне рН середовища шлунка і не має побічної дії соди. Мінеральна вода Лужанська-4 в умовах санаторію "Квітка полонини", "Кришталеве джерело" використовується для питного вживання, вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших методів порожнинного введення.
Нафтуся
Гідрокарбонатна, магнієво-кальцієва, слабомінералізована, з високим вмістом органічних речовин, "Нафтуся" має приємний специфічний присмак і легкий запах нафти. Вона поліпшує процеси уродинаміки в організмі, сприяє спонтанному виведенню кристалів піску і дрібного каменю, діє протизапально, знижує і протидіє патологічної седиментації кристалів солей, попереджає каменеутворення, підвищує активність функції деяких залоз внутрішньої секреції, виводить з організму радіонукліди, шлаки і недоокислені продукти обміну. Вона поліпшує функції печінки і відновлює імунну систему. Лікувальний ефект "Нафтусі" обумовлений також її жовчогінним, знеболюючим і дезинтоксікаціоним впливом.
Регіна
Історія мінеральної води "Регіна" одна з найбагатших в Україні - початок її припадає на кінець 19 століття.
У поліського дворянина Олександра Сабанського важко хворіла донька Регіна. Ліки не допомагали і лікарі порадили відвезти дівчину до родового маєтку Житники - ближче до природи. Від місцевих жителів до Сабанського дійшли чутки про чудодійні властивості води з лісового джерела і протягом кількох місяців його дочка пила воду тільки з цього джерела, вмивалася нею, на цій воді готувалася їжа. Вода з джерела дійсно виявилася цілющою і невдовзі Регіна повністю одужала. На честь цієї події джерельна вода отримала ім'я дівчини - "Регіна". Мінерально-столова джерельна вода "Регіна" визнана доброю, здоровою і вона не поступається кращим водам Європи такого типу - "Аполінаріс", "Билінер", "Гісгюблер", а також за складом і властивостями наближається до березовських і трускавецьких вод. Вона благотворно діє при захворюваннях кишково-шлункового тракту, сечової системи, чудово вгамовує спрагу і підвищує загальний тонус організму людини.
Склад води "Регіна" більш ніж за столітній відрізок часу практично не змінився, вона залишається цілющим джерелом енергії.
Мінералізація 0,4-1,0
|
Катіони (мг/дм3) |
Аніони (мг/дм3) |
|
|
Натрій та калій <100 |
Гідрокарбонати 200-600 |
|
|
Кальцій <150 |
Хлор <50 |
|
|
Магній <50 |
Сульфати <50 |
|
|
Срібло <0.0003 |
Софія Київська
Гідрокарбонатно-магнієво-кальцієво-натрієва "Софія Київська" - вода бактеріально чиста з вмістом мінералів на рівні 0,4 - 0,7 гр/100 мл, добувається з свердловини глибиною 315 метрів. Як вода слабкої мінералізації, вона має "промивальні" властивості, відмінно виводить шлаки з організму та покращує обмін речовин. Позитивні результати після застосування "Софії Київської" відзначені й у хворих на цукровий діабет, захворювання жовчного міхура, підшлункової залози, а також на деякі захворювання шлунка й кишковика. Придатна ця мінеральна вода й для виготовлення фітопрепаратів, домашніх настоїв (після попередньої дегазації). "Софія Київська" має спокійний, "нейтральный" смак, легко тамує спрагу.
Її слабка мінералізація не дає відчуття солоності, тому вода може застосовуватись і як звичайна питна, і як прохолоджувальний напій.
Моршинська
Письмові згадки про незвичайні властивості Моршинських природних джерел сягають ХV ст.
Існує давнє повір'я. Дітям, які бавилися біля джерела, з'явився образ Божої Матері Марії. Вона ніби пропонувала їм попити води з джерела. З того часу в народі джерело носить назву "Під Матінкою Божою”. У 1879 році джерело було упорядковане. У 1996 році біля джерела збудована капличка, у ній щонеділі правиться Служба Божа. Так місцеві жителі віддають дань чудодійній силі джерела. Сьогодні це джерело носить назву "Моршинське”, а в народі його і далі називають "Під Матінкою Божою”.
"Моршинська" народжується в екологічно чистій курортній зоні Прикарпаття і має унікальний смак чистої джерельної води. Моршинська долина вважається заповідником Прикарпатського регіону. Навколо джерела проcтягається широка смуга незайманих карпатських лісів, сприяючи первозданній екологічній чистоті.
"Моршинська" - слабомінералізована столова вода, її хімічний склад залишається стабільним з моменту відкриття родовища в 1879 році. "Моршинську" можна пити постійно без жодних обмежень, оскільки вона має низьку концентрацію мінеральних солей (0,1-0,3 г/дм3). Саме тому, при кип`ятінні, "Моршинська" не залишає накипу та ідеально підходить для приготування чаю та кави.
Проходячи крізь товщу порід, "Моршинська" збагачується не тільки корисними мінералами, органічними речовинами, а й природним киснем. Навіть наливши до склянки негазовану воду, можна побачити бульбашки - це і є природний кисень, що конденсується на стінках склянки.
За Європейською класифікацією, "Моршинська" - природна мінеральна вода.
На відміну від штучно очищених "питних" вод, в процесі розливу "Моршинської" не відбувається ніяких змін хімічного складу структури води. "Моршинська" наближена по густині до плазми крові людини і має такий збалансований вміст речовин, що швидко і без зайвих витрат енергії наповнює клітини водою.
Первинна формула "Моршинської" не потребує змін, адже вода первозданно чиста і має збалансований хімічний склад, тому "Моршинська" проходить тільки через систему механічних фільтрів. Вода з родовища потрапляє в пляшку лише за 7 хвилин! Ось чому "Моршинська" зберігає свою натуральну "живу" формулу.
* Підземні води.
7. Територіальна структура виробництва мінеральних вод на території України
Україна багата якісними мінеральними та прісними підземними водами. Радонові води Хмільника та столова вода "Регіна" відомі далеко за межами України. На даний час ведуться роботи по розвідці і освоєнню Немирівського родовища радонових вод. Бронницького родовища мінеральних вод типу "Миргородська" та лікувально-столових вод з кремнієвою мінералізацією.
Розповсюдження та специфіка складу підземних вод значною мірою визначаються особливостями геологічної будови регіону.
Найбільш поширеним на території України є водоносний комплекс в тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію і продуктів їх звітрювання. За хімічним складом води цього комплексу відносяться до типу гідрокарбонатних магній-кальцієвих або кальцієвих з мінералізацією 0,4 - 0,8 г/дм3. Дебіт свердловин переважно від 2 - 3 до 20 - 50 м3/год. Води цього горизонту найчастіше використовуються для централізованого водопостачання, особливо в північній, центральній та східній частині України. До окремих специфічних зон в породах кристалічного фундаменту приурочені поклади мінеральних радонових вод.
На Наддністрянщині, вузькою смугою шириною до 20-30 км. вздовж Дністра, поширений водоносний горизонт у верхньопротерозойських осадових та вулканічних породах. Води цього горизонту від прісних в пісковиках до мінеральних хлоридних натрієвих з мінералізацією до 5-6 г/дм3 серед базальтових лав і туфів.
Тут же, на Наддністрянщині, але в дещо ширшій смузі поширений також водоносний горизонт в породах крейдового віку - крейді та піскувато-кремнистих відкладах. Води прісні відмінної якості, свідченням чого є знаменита "Регіна".
Дуже важливим для централізованого водопостачання південно-західної частини України є поширений тут водоносний горизонт у вапняках та пісках неогенової системи. Свердловини і джерела характеризуються великим дебітом, переважно від 5-10 до понад 100 м3/год. Води, як правило, гідрокарбонатні кальцієві з мінералізацією 0,5-0,9 г/дм3. Серед них відомі джерельні "Шумилівська" та "Княжна", що використовуються для розливу.
Водоносні горизонти в більш молодих верхньонеогенових та четвертинних відкладах - гравії, пісках, супісках і суглинках - поширені майже на всій території України. Вони, за деякими виключеннями, характеризуються незначним дебітом і, головне, значно менше захищені від поверхневого забруднення, ніж перераховані вище більш глибокі горизонти. Ці води видобуваються через криниці та неглибокі свердловини місцевим населенням. Води прісні, хорошої якості, однак все частіше зустрічаються випадки забруднення їх побутовими, промисловими відходами, стоками тваринницьких ферм та різними хімікатами.
На території України розвідано та враховано державним балансом Хмільницьке родовище мінеральних лікувальних радонових вод (5 ділянок), родовище столових вод "Регіна" (4 джерела), 17 родовищ прісних вод (44 окремих ділянки). Розвідується Немирівське родовище мінеральних радонових вод, Бронницьке мінеральної лікувально-столової води, декілька родовищ столових вод. Значна кількість прісних столових вод, а в окремих випадках і мінеральні лікувально-столові води, видобуваються з нерозвіданих запасів. Ці поклади, особливо мінеральних лікувально-столових та столових вод, а також прісних вод, що використовуються для централізованого водопостачання, потребують обов'язкового вивчення та оцінки запасів з метою вибору режиму їх найбільш раціонального використання і запобігання можливого виснаження водоносних горизонтів, погіршення якості вод та їх забруднення.
8. Продукція виробництва мінеральних вод у зовнішній та внутрішній торгівлі
В Україні налічується 84 родовища мінеральних вод. Загальний об'єм відомих запасів мінеральної води в країні складає 2,4 млн. куб. км. Рівень експлуатації підземних морів не перевищує 2,5%. Cпоживання і відповідно виробництво мінеральних вод в Україні зростає з року в рік. Ринок мінеральних вод динамічно розвивається. Про це свідчить факт приросту споживання на 20-25% в рік.
Це пояснюється наступними факторами:
· Зростання культури споживання мінеральної води;
· Погіршення екологічної ситуації;
· Невпинний, хоч і не дуже відчутний, ріст доходів населення;
· Посилена реклама - телевізійний ефір багатий на рекламу національних "водних” брендів;
· Регіональні виробники мінеральної води нарощують потужності і виходять на загальнонаціональний рівень.
За оцінками спеціалістів ринок упакованої води - найбільш швидкоростучий ринок напоїв в Україні. Мається на увазі добута, очищена, спеціально підготовлена і розлита в тару мінеральна вода. Однією з найбільших проблем основних виробників, яка стримує ріст ринку мінеральної води є фальсифікація відомих національних брендів фірмами-одноденками, які розливають воду низької якості без дотримання відповідних технологічних умов виготовлення, відверто демпінгують і підривають довіру покупців до продукції. Ця ситуація вимагає відповідного втручання з боку держави.
Наприклад, в Польщі діяло близько 400 - 500 підприємств по виробництву мінеральної води, після перевірки на дотримання технологічних вимог по розливу мінеральної води залишилось 25 - 30 підприємств, які випускають якісну, не шкідливу для здоров'я продукцію.
Об'єми виробництва мінеральної води представлені в наступній таблиці.
Ринок мінеральної води на Україні.
|
Роки |
млн. дал. |
|
|
2006 2007 2008 2009 2010 |
26.2 40.9 44.6 64.7 81.2 |
Більша частина продаж приходилась на міста з великою кількістю населення: Київ, Харків, Одеса, Львів, Дніпроперовськ. На долю цих міст припадає біля 40% споживання мінеральної води в Україні, а закарпатські виробники, за даними досліджень, представлені на ринку України в загальному у кількості 7-10 % від загальної кількості продаж мінеральної води.
За 2010 рік виробництво мінеральної води в Україні зросло на 25,5%, 81,17 млн. дал. Причому виробництво лікувальної води залишилось практично на рівні 2009 року і склало 0,285 млн. дал. Якщо в 2009 році випуск лікувально-столових і столових вод був приблизно однаковим (25,302 млн. дал. і 26,812 млн. дал., відповідно), то в минулому році виробництво столової води збільшилося до 36,363 млн. дал., а лікувально-столової - лише до 30,348 млн. дал. Ріст сегмента столової води пояснюється активною рекламою виробників і, як наслідок, зростаючою споживчою культурою харчування. Виробники впевнені, що споживання столової води в Україні буде і надалі зростати.
Для прогнозної величини ринку мінеральної води в Україні візьмемо дані про споживання мінеральної води в країнах Європи з розрахунку споживання води на одиницю населення в рік: Італія - 140 л., Франція - 112 л., Німеччина - 100 л.
Поки що середньостатистичний українець в рік випиває 13-15 л. мінеральної води.
Інвестиційна привабливість українського ринку мінеральної води до цього часу була очевидною в основному для внутрішніх інвесторів. Із 81,17 млн. дал. виготовленої 2010 року мінеральної води, підприємства з іноземними інвестиціями додали і розлили 11,864 млн. дал.
З ростом ринку мінеральної води на Україні, з ростом культури споживання мінеральної води (на сьогодні більшість покупців хоче знати, що вони п'ють, і хто випустив цю воду) можна очікувати суттєві інвестиції у покращення технологічного процесу та закупку сучасного обладнання, розкрутки брендів та притоку іноземного капіталу у сферу виробництва мінеральної води.
Також оператори ринку констатують ріст сектора негазованої мінеральної води.
Практично всі великі виробники включають в асортимент негазовану воду, хоч випуск такого продукту веде за собою додаткові технологічні труднощі і, зрозуміло, матеріальні затрати.
За даними ВАТ "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар”, за 4 місяці 2011 року в Україні співвідношення продаж столової газованої і негазованої води складало 91% і 9% відповідно; за аналогічний період 2002 року - 92,4% (газована вода) і 7,6% (негазована).
Огляд сегментації ринку по виробниках.
За результатами роботи останніх двох років сформувалися лідери - найбільші виробники на українському ринку мінеральної води, серед яких слід відмітити:
· "Кока-кола Бевериджиз Україна" (м. Київ),
· ТОВ "Корпорація "Українські мінеральні води” (виробництво в м. Одеса і м. Свалява Закарпатської області),
· АТ "Миргородський завод мінеральних вод" (Полтавська область),
· ВАТ "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар" (Львівська область),
· ЗАТ "Оболонь" (м. Київ),
· СП "Росинка" (м. Києв),
· ВАТ "Харківський пивзавод "Рогань”.
· (Підприємства названі в алфавітному порядку).
Експорт
Вітчизняних виробників мінеральної води не можна назвати активними експортерами. Так, на приклад, експорт ВАТ "Моршинського заводу мінеральної води "Оскар" не перевищує 3% загальної кількості продукції, що випускається. ТОВ "Корпорація "Українські мінеральні води” експортує близько 0,8% від випущеної продукції. В той же час продукція закарпатських виробників експортується в межах 2-5% від загальновиробленої. Це пояснюється географічним розміщенням Закарпатської області. Стримуючими факторами для збільшення експорту продукції служить недовіра західних покупців до українських торгових марок та побоювання щодо культури виробництва мінеральних вод на Україні. Як вже зазначалось вище, внаслідок росту ринку мінеральної води на Україні очікується приток західного капіталу, новітні технології виробництва, а отже, можна сподіватись на значний ріст експорту продукції - до 20 - 30% від виробленої.
В цілому ж в 2010 році із України було вивезено більше 1,87 млн. дал. мінеральної води, переважно в країни СНД. За три місяці 2003 року підприємства по виробництву мінеральної води експортували 0,368 млн. дал. на 94,72 тис. доларів США.
Загальний об'єми вивозу мінеральної води в фізичному вираженні (декалітри) зменшуються (в 2009 році - 2,246 млн. дал., а в 2010 році - 1,873 млн. дал.), а грошові поступлення від експорту - збільшуються (в 2009 році - 0,348 млн. дол. США, а в 2010 році - 0,451 млн. дол. США).
На основі маркетингових досліджень можна зробити висновок, що при застосуванні на Україні передових, екологічно чистих та безпечних технологій виробництва мінеральної води, то частка експорту продукції зросте як у натуральному так і у грошовому вираженні.
Імпорт
Загалом, частина мінеральної води, що ввозиться в Україну складає за різними оцінками 2-5%, з загальної кількості що продається в країні. Протягом останніх 3 років спостерігається невелике підвищення об'ємів ввозу мінеральної води. Порівнюючи з 2009 роком в 2010 році імпорт мінеральної води в натуральному вираженні виріс на 0,044 млн. дал. і склав 0,622 млн. дал. (в табл.1.3.1 наведено об'єми надходження імпорту з різних країн). За три місяці 2011 року в Україну було ввезено 0,045 млн. дал. мінеральної води на 153,24 тис. дол. США.
Збільшенню імпорту перешкоджає зростаюча міць вітчизняних виробників, а також не малі митні збори, які складають 30% (але не менше 0,6 євро за 1л.). Загалом імпорт в Україну мінеральної води в 2009 році склав 0,578 млн. дал. на суму 1,976 млн. дол. США, а в 2010 році - 0,622 млн. дал. на 2,643 млн. дол.
Аналізуючи показники експорту та імпорту мінеральної води за останні два роки можна зробити висновок, що на ринку мінеральної води в Україні є дефіцит певних видів дорогої та якісної мінеральної води:
|
2009 рік |
Імпорт (1,976 млн. дол. США) - Експорт (0,348 млн. дол. США) = Дефіцит на ринку (1,628 млн. дол. США) |
|
|
2010 рік |
Імпорт (2,643 млн. дол. США) - Експорт (0,451 млн. дол. США) = Дефіцит на ринку (2, 192 млн. дол. США) |
Споживання мінеральної води на душу населення в Україні складає 11 - 14 л в рік, що значно поступається середньоєвропейському показнику - 100 літрів. Більшість експертів пояснюють цю ситуацію низькою платоспроможністю населення і відсутністю культури споживання води. Але треба віддати належне, широко рекламований останнім часом здоровий спосіб життя, дав свої плоди. Споживання мінеральної води виходить вже за рамки сезону, і, можливо, в недалекому майбутньому пляшка "Миргородською" стане звичайним явищем на нашому столі, а не складовій святкового обіду.
Плановані ринки збуту продукції.
Як вже зазначалось, ринок мінеральної води динамічно розвивається (20-30%) в рік. Для збереження своєї частки на ринку закарпатським виробникам необхідно нарощувати виробництво мінеральної води на 20 - 30 % щорічно. Також очікується збільшення показника експорту продукції із середнього - 2-3% на 2009 рік до 25 % у 2015 році. Різке збільшення експорту очікується завдяки застосуванню передових технологій виробництва мінеральної води, що дозволяє випускати воду підвищеної якості та поступовим приходом на ринок Закарпаття західного капіталу, який забезпечує і експортні ринки збуту продукції. Структурних зрушень на вітчизняному ринку мінеральної води із введенням позиції 15.98. "Виробництво мінеральних вод" до переліку пріоритетних видів діяльності не очікується.
9. Проблеми і перспективи розвитку виробництва мінеральних вод а території України
Основними перспективами розвитку виробництва мінеральних вод Украї-ни є розвиток джерел мінеральних вод, води яких не використовуються ні в промисловому розливі, ні оздоровчими центрами (санаторіями і т.п.)
Серед столових вод, що не використовуються або використовуються в незначних обсягах, в плані організації розливу найбільш перспективними є потужні джерела вод: "Княжної", "Шумилівської", "Шипіт" та інших; води з багатьох свердловин, в тому числі розташованих поблизу м. Вінниці - "Стрижавчанка", "Вороновицька", "Лебедине озеро", "Калинівська", "Гейденська".
Основні джерела та свердловини мінеральних вод, що не використовуються.
|
Район |
Назва вод |
Спосіб видобування |
Місцезнаходження |
Ким експлуатується (з метою розливу столової води) |
|
|
Барський |
Барчанка |
свердл. |
с. Матейків |
КСП "Україна", ТОВ "Ліга" |
|
|
Джерело Бони |
джерело |
м. Бар |
Комбінат кооп. промисл |
||
|
Бершадський |
Вершина |
джерело |
|||
|
Зеленогайська |
м. Бершадь |
розлив не проводиться |
|||
|
Киріївська |
с. Вел. Кириївка |
розлив не проводиться |
|||
|
Поділля |
свердл. |
м. Бершадь |
Райспоживспілка |
||
|
Сумівська |
с. Сумівка |
розлив не проводиться |
|||
|
П'ятківська |
с. П'ятківка |
розлив не проводиться |
|||
|
Вінницький м. Вінниця |
Вороновицька |
свердл. |
Смт. Вороновиця |
розлив не проводиться |
|
|
Караван |
свердл. |
м. Вінниця |
ВФ "Панда" |
||
|
Подільська |
свердл. |
м. Вінниця |
Вінн. з-д продтоварів |
||
|
Струмок |
свердл. |
м. Вінниця |
Вінн. з-д продтоварів |
||
|
Стрижавчанка |
свердл. |
с. Стрижавка |
КСП "Батьківщина" |
||
|
Гайсин. |
Гайсинська |
свердл. |
м. Гайсин |
Комбінат кооп. промис. |
|
|
Жмерин-ський |
Лебедине озеро |
свердл. |
Смт. Браїлів |
розлив не проводиться |
|
|
Натуся |
джерело |
с. Чернятин |
ВАТ "Чернятин. пиво" |
||
|
Тарасівчанка |
С. Тарасівка |
розлив не проводиться |
|||
|
Іллінець |
Дашівчанка |
свердл. |
смт. Дашів |
Комбінат кооп. промис. |
|
|
Калинів |
Калинівська |
свердл. |
Калинівськ. р-н |
розлив не проводиться |
|
|
Літин. |
Абсолют |
свердл. |
с. Осолинка |
ВП "Аква" |
|
|
Мог-Под |
Яружанка |
джерело |
с. Яруга |
КСП с. Яруга |
|
|
Піщан. |
Княжна |
джерело |
с. Дмитрашківка |
розлив не проводиться |
|
|
Погреб. |
Росяна |
свердл. |
с. Плисків |
розлив не проводиться |
|
|
Теплик |
Столова |
свердл. |
смт. Теплик |
Комбінат кооп. промис. |
|
|
Тиврівський |
Гейденська |
свердл. |
смт. Тиврів |
розлив не проводиться |
|
|
Тиврівська |
свердл. |
с. Красне |
Комбінат кооп. промис. |
||
|
Томашп. |
Шумилівська |
джерело |
с. Марківка |
КСП "Золотий колос" |
|
|
Тростянецький |
Лажижинська |
свердл. |
м. Ладижин |
розлив не проводиться |
|
|
Тростянецька |
свердл. |
м. Тростянець |
Комбінат кооп. промис. |
||
|
Тульчин |
Тульчинська |
свердл. |
м. Тульчин |
Комбінат кооп. промис. |
|
|
Хмільн. |
Уланівська |
свердл. |
с. Уланів |
розлив не проводиться |
|
|
Чернів. |
Шипіт |
джерело |
смт. Чернівці |
Комбінат кооп. промис. |
|
|
Чечельн |
Чечельницька |
розлив не проводиться |
|||
|
Шаргор |
Шаргородська |
свердл. |
с. Мурафа |
КСП "Мир" |
|
|
Ямпіль |
Ямпільська |
джерело |
с. Буша |
КСП ім. Шевченка |
|
|
Лозівчанка |
- |
||||
|
Мрія |
- |
Окрім цього в України відомо десятки джерел та свердловин вода з яких, за попередніми даними, може бути використана для розливу в якості столової. Серед них потужні джерела якісних вод поблизу сіл Демидівка та Курилівці в Жмеринському районі, Велика Вулига та Кліщів на Тиврівщині, Руданського та Пеньківки Шаргородського району, Комаргорода, Гнаткова та Липівки в Томашпільському районі, Ординець Погребищенського району; високодебітна свердловина з надзвичайно чистою водою неподалік с. Яришівки та багато інших.
За прогнозами експертів споживання мінеральних вод в Україні з кожним роком буде зростати, і вже найближчим часом складатиме 20-25 літрів за рік на душу населення (якщо орієнтуватися на схеми ринків Росії, європейських країн і порівнювати їх з нашими). А галузь мінеральних вод України має простір для розвитку за рахунок джерел та свердловин,що не використовуються, а також підвищення виробництва на вже існуючих заводах за рахунок введення новітніх технологій та обладнання.
Подобные документы
Значення мінеральних ресурсів світу у формуванні економічного потенціалу регіонів. Сучасна їх структура, регіональні відомості про розміщення та формування галузей спеціалізації. Проблеми антропогенного впливу виробництва на характеристики довкілля.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 30.11.2014Сутність матеріального виробництва та його роль у національному господарстві України. Характеристика факторів розміщення галузей матеріального виробництва. Оцінка розвитку промисловості, сільського господарства, будівництва та транспорту за 2004-2006 рр.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 22.09.2010Соціально-економічна суть, структура і значення металургійних районів. Місце та значення продукції металургійних районів України у внутрішній та зовнішній торгівлі. Проблеми і перспективи регіонального розвитку і розміщення металургійних районів України.
курсовая работа [536,0 K], добавлен 17.10.2012Виробництво мінеральних добрив та їх характеристика. Виробництво сірчаної кислоти і соди та їх застосування. Обсяги виробництва. Охорона навколишнього середовища. Негативний вплив на довкілля продуктів основної хімії. Шляхи подолання негативних впливів.
курсовая работа [659,8 K], добавлен 15.04.2014Машинобудування - одна з провідних галузей промисловості світу. Стан важкого машинобудування, його територіальне розміщення в Україні. Машинобудівний комплекс, його структура та поділ на галузі. Регіони світового машинобудування, розвиток та розміщення.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 13.01.2010Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Румунії. Головні особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства країни. Участь Румунії у територіальному поділі праці та економічних зв’язках.
курсовая работа [5,9 M], добавлен 28.11.2011Економіко-географічне положення регіону. Структура і рівень розвитку господарського комплексу Черкаської області, його територіальна структура і особливості розміщення. Зовнішньоекономічні зв’язки території та участь у внутрішньо державному поділі праці.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 06.04.2013Організація та оцінка рекреаційного природокористування. Класифікація мінеральних вод. Територіальне розміщення лікувальних ресурсів лісів та ландшафтних ресурсів. Туристично-пізнавальні ресурси України. Розвиток рекреації на морських узбережжях.
контрольная работа [26,4 K], добавлен 05.12.2010Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Волинської області. Сучасна галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу області. Особливість розміщення, територіальна структура та перспективи розвитку провідних галузей господарства.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 06.04.2013Функції комплексу соціальної інфраструктури у розвитку і розміщенні продуктивних сил регіонів України. Передумови і принципи розвитку і розміщення соціальної інфраструктури. Територіальна структура та регіональні відмінності забезпеченості населення.
курсовая работа [115,8 K], добавлен 27.04.2012
