Малі річки Київської області

4

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Малі річки Київської області

Миколаєць Богдан Миколайович

Біла Церква

2010

Зміст

Вступ

Розділ 1. Малі річки Київської області

1.1 Річки Київщини

1.2 Рось та її притоки

Розділ 2. Джерела живлення та стан малих річок Київщини

2.1 Джерела живлення малих річок Київщини

2.2 Стан малих річок Київщини

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Ще назва є, а річки вже немає,

Усохли верби, вижовкли рови,

І дика качка тоскно обминає

Рудиментарні залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека,

І озерявин проблиски скупі,

І той у небі зморений лелека,

І те гніздо лелече на стовпі.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

І світить спека ребрами моста.

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

Ідуть уздовж колишніх берегів…

Ліна Костенко

Велике значення мають малі річки. Наче густе блакитне мереживо, пронизують вони нашу землю, збираючи воду з великої площі (басейну) і несучи її до великих рік. Без малих річок не можливе існування й великих. Разом з тим їм не надається належної уваги. Вирубування дерев і чагарників вздовж берегів, скидання неочищених стоків промислових підприємств завдають малим річкам значної шкоди. В басейнах малих річок розораність земель сягає до 80%.

Колись на території Києва існувало багато річок: Либідь, Сирець, Глибочиця, Хрещатик, Горенка, Нивка, Клов, Совка. Де вони зараз? Сумне питання. На жаль, назви лишились, а річок уже немає. Вони перетворені на придаток міської каналізації. Береги ж інших закуті в бетон. Та й те, що тече по тих трубах та бетонних ложах, водою назвати уже не можна.

Дійсно малі річки Київської області мають незначну протяжність: Глибочиця -- 9 км, Сирець -- 9 км, Нивка -- 19 км. Ширина русла Нивки -- 2м, живиться річка переважно підземними водами і тому в посушливі періоди пересихає. На ній створена система ставків. На Лівобережжі Києва тече річка Дарниця.

Актуальність нашої роботи полягає в поширені знань та популяризації відомостей про малі річки Київської області.

Об'єкт дослідження - малі річки Київської області.

Предмет дослідження - екологічні проблеми пов'язані з малими річками Київської області.

Завдання даної роботи:

– дізнатися, яке значення мають малі річки в природі та господарській діяльності людини;

– ознайомитись з екологічними проблемами малих річок Київщини;

– довести важливу роль малих річок.

Теоретичне значення роботи полягає у опрацюванні спеціальної літератури, статистичних даних та звітів.

Практичне значення: матеріали даної роботи можна використати для позакласного вивчення географії, географічних конференціях та семінарах, для географічних газет та інше.

малий річка київський

1. Малі річки Київської області

1.1 Річки Київщини

Тетерів -- річка на Придніпровській височині та Поліссі, права притока Дніпра. Довжина річки 365 км, площа басейну -- 15100 кмІ, протікає в межах Житомирської та Київської області. Виток Тетерева починається на кордоні Житомирської і Вінницької області біля села Ноciвка та селища Суслівка Чуднівського району на висоті 299 м. У деяких місцях Тетерів має характер гірської ріки.

Геологічна будова берегів Тетерева досить різностороння. Вже на початку свого витоку (20 км), починаються гранітні утворення, прикриті пісками і лісом. Скелі різних змінюваних кристалічних порід супроводжуються з обох сторін, і в деяких місцях досягають значної висоти (Житомир), утворюючи мальовничі ущелини зі стрімкими стінами, -- до міста Радомишля і трохи нижче. Місцями зустрічається в досить значній кількості звичайний граніт (гирло Кам'янки), а біля села Козіївки серед гранітів знаходиться єдине в краї родовище кристалічного вапняка (справжній мармур), скелі якого утворюють дно та правий беріг річки. У регіоні Радомишля береги вкриті корисними копалинами у вигляді залізної руди. У стародавні часи в Радомишлі виникла рудня для переплавляння руди. Місцевість ця і до сьогодні носить офіційну назву «Рудня».

У районі Житомира та Коростишева річка має скелясті береги. У Житомирі завдяки скалистим берегам побудовано водосховище та електростанцію. Від Козіївки Коростишівського району до Радомишля протікає вузькою долиною з крутими схилами та в'юнким руслом у межах українського кристалічного масиву. Річище порожисте. У пониззі, в межах Полісся, долина Тетерева розширюється до 4 км, ширина річища 40--90 м, впадає в Київське водоймище. Основне живлення снігове і дощове. Тетерів протікає досить в'юнко і творить багато протоків і рукавів; декотрі глухі рукави влітку пересихають, а головне русло часто змінює своє розташування.

Окрім приток, підживлюють Тетерів водою рівчаки та джерела, які у великій кількості витікають із рощілин скал і вносять у річку мінеральну цілющу воду, яка містить у собі мінерали заліза. Озер на протязі течії русла Тетерева немає. Замерзає приблизно 20 листопада і звільняється від криги в середині березня. Весняна повінь підвищує рівень ріки на 2-5 метри, в ширину розливається місцями на декілька кілометрів, затоплюючі низинні береги. Період повноводдя досить довгий -- до 1 червня. У цей час річка стає сплавною від села Вишевичі до гирла протягом 150 км. За архівними свідченнями, по ній сплавляли до 800 плотів за сезон.

Рибальство на Тетереві не має великого поширення, місцеве населення ловить рибу лише для особистого вжитку. Окрім звичайних порід риб у річці водяться сом, йорш-носар, марена, гигреспер, лящ-синець, подуст. Постійного судноплавства та пристаней на Тетереві не має. Економічне значення річки Тетерів досить велике. Вироблення електроенергії, водний туризм, будинки відпочинків, засоби питної і поливної води, риболовство, заготівля сіна, пасіння худоби та домашньої птиці. Раніше на річці Тетерів були млини, які мали велике значення для розвитку регіону, в нижній частині -- була сплавною. Північна частина басейну Тетерева частково забруднена радіонуклідами після аварії на Чорнобильській АЕС 1986. Для захисту малих річок споруджено фільтруючі греблі.

Гідрохімічний стан річки Тетерів від витоку до прикордонного створу з Київською областю дещо погіршується за всіма показниками. Різко зріс вміст:

· сольового амонію 0,68 мг/дмі (в створі вище смт Чуднів) до 1,94 мг/дмі,

· фосфатів з 0,11 мг/дмі до 0,34 мг/дмі.

До кордону з Київською областю створ с. Вишевичі вода річки Тетерів не взмозі очиститись до фонових значень показників (створ вище смт Чуднів, село Волосівка).

Здвиж -- річка в Україні, права притока Тетерева (басейн Дніпра). Назва річки Здвиж походить від назви «трясовина» (непрохідне болото), ймовірно від дуже заболоченої оболоні.

Протікає у Брусилівському районі Житомирської області та Макарівському, Бородянському й Іванківському районах Київської області. Довжина 145 км, площа басейну 1775 км². Бере початок з болота поблизу села Озера. Долина трапецієвидна, ширини до 4 км, глибина до 25 м. Заплава у верхів'ї заболочена, ширина її до 1 км. Річище помірно звивисте, ширина до 20м, глибина (у межень) пересічно 1 - 2 м. Похил ріки 0,59 м/км. Живлення мішане. Замерзає наприкінці листопада, скресає до середини березня. Здвиж - водоприймач осушувально-зволожувальної системи. Для регулювання стоку споруджено водосховища. На значному протязі річка каналізована. Частина правобережжя Здвижу (у пониззі) - у складі Дніпровсько-Тетерівського заповідного лісомисливського господарства.

Трубіж, Трубайло -- річка на Придніпровській низовині, ліва притока Дніпра, впадає в Канівське водосховище; довжина 113 км, площа басейну - 4700 кмІ. Долина Трубежа широка, нечітко виявлена. Річище, крім гирлової ділянки, каналізоване. Основне живлення снігове. Замерзає у грудні, скресає у березні.

Протікає у Козелецькому районі Чернігівської області та Броварському, Баришівському й Переяслав-Хмельницькому районах Київської області.

Бере початок з болота поблизу с. Петрівського, тече Придніпровською низовиною. Долина коритоподібна, шириною до 3,5 км, глибиною до 10 м. Заплава завширшки 500--600 м, меліорована. Річище слабозвивисте, майже на всьому протязі відрегульоване, ширина його до 15 м. Верхів'я річки каналом сполучається з річкою Остер, звідти за допомогою насосних станцій перекачується вода з Десни. Похил річки 0,26 м/км. Замерзає наприкінці листопада -- на початку грудня, скресає в 2-й половині березня. У пониззі знаходиться місто Переяслав-Хмельницький. [5]

Либідь -- річка, яка бере початок із джерел біля станції Київ-Волинський, впадає в Дніпро з правого берега поблизу с. Корчувате. Довжина річки -- 14 км. її основні притоки -- Скоморох, Совка, Оріхуватка, Бусловка, Клов та інші (взяті в колектори). Колись річка була повноводною і на ній стояли водяні млини. З кінця 19 століття у зв'язку з розвитком міста поверхня басейну Либеді зазнала значних змін.

Ірпінь -- річка в Україні, притока Дніпра. Має довжину 162 км. Бере початок біля села Яроповичі. Впадає в Дніпро на рівні Київського водосховища.

Землі навколо Ірпеня були серцевиною Київської Русі і літописи не раз згадують про цю річку у зв'язку з певними історичними подіями. Одним з них була битва на річці Ірпінь в 1321, в результаті якої Київ і суміжні землі потрапили під панування Великого Князівства Литовського. По річці Ірпінь в 1941 радянською армією була створена перша лінія оборони міста Київ а від німецьких військ. Притоки річки Ірпінь:

· ліві: Калинівка, Жарка, Свинарійка (з лівою притокою Сивка), Ведьманка, Лупа, Куделя, Буча, Рокач, Козка

· праві: Кривянка, Шишкарівка, Унава, Горенка

Стугна -- річка на Придніпровській височині, права притока Дніпра; довжина 68 км, сточище -- 785 км². Середня ширина річища у середній течії 10 м, долини -- 2,5 км. На Стугні розташоване місто Васильків , а також місто Обухів.

Існує легенда, яка розповідає, що Змієві вали завдячують появою богатиреві Кожум'яці, який, запрігши в плуга Змія, орав ним до тих пір, поки той зовсім пристав, почав проситися, напився води з річки застогнав і здох. Річка, з якої Змій напився, дістала назву - Стугна.

Красна -- річка на Придніпровській височині, права притока Дніпра. Довжина річки 48 км. Середня ширина річища у середній течії 10 м, долини -- 2,5 км (перепад висоти близько 100 м). На річці Красній розташоване містечко Трипілля а також багато мальовничих сіл: Красне Перше, Григорівка, Красна Слобідка, Германівка та інші.

Гнилий Тікич -- річка на Придніпровській височині, що має витоки з джерел поблизу села Сніжки Ставищенського району Київської області, зливаючися з Гірським Тікичем дає початок річці Тікич, що впадає в річку Синюха, яка є лівою притокою Південного Бугу. Довжина річки 157 км, площа басейну 3150 км². На відтинку течії р. Гнилий Тікич протягом менш ніж двох десятків кілометрів перебуває у занедбаному стані три гідроелектростанції -- Семенівська, Кам'янобрідська і Лисянська.

На території Ставищенського району знаходиться гідрологічний заказник «Витоки Гнилого Тікича»

Санітарний стан річки задовільний. 20 червня 2007 року в Звенигородці через аварію на каналізаційній насосній станції стався викид нечистот у річку Гнилий Тікич.

Віта -- річка на Придніпровській височині, права притока Дніпра. Довжина річки 50 км, середня ширина річища у середній течії 7 м, долини -- 2,5 км.

Віта має початок у Києво-Святошинському районі Київської області. В районі Києва, на південній околиці селища Чапаєвка до Віти зліва впадає річка Сіверка, а трохи нижче за течією - струмок Віта (Хотівський), який бере свій початок у селищі Хотів. Впадає у Дніпро на південь від Жуков-острова.

Річка розташована на південній околиці міста, за межами міської забудови, протікає у північному напрямку -- у бік, протилежний течії Дніпра. Отже, має дуже малий похил. Після створення Канівського водосховища, Віта зазнала підпору. Це призвело до ще більшого уповільнення течії і сильного заростання русла. Трапляються випадки, коли через зміни рівня води у Дніпрі, її рух у гирлі Віти змінюється на зворотний. На показники якості води в річці впливає полігон захоронення побутових відходів неподалік від села Пирогів. Фільтрат, що утворюється в тілі полігону, забруднює підземні води, які в свою чергу є складовою річкового стоку. [3]

Малі річки Київської області мають дійсно незначну протяжність: Глибочиця -- 9 км, Сирець -- 9 км, Нивка -- 19 км. Ширина русла Нивки -- 2 м, живиться річка переважно підземними водами і тому в посушливі періоди пересихає. На ній створена система ставків. На Лівобережжі Києва тече річка Дарниця.

Водотоки малих річок Київської області повністю або частково заточені в колектори, по трубах вони протікають під забудованою частиною міста і спостерігати їх тепер неможливо.

1.2 Рось та її притоки

Рось ( у давніх текстах використовується назва Червона річка ) -- річка на Придніпровській височині, права притока Дніпра. Довжина річки 346 км, площа басейну -- 12 575 кмІ. Пересічна ширина річища у середній течії до 50 м, долини до 3 км. У місцях перетину Россю кристалічних порід долина звужується до 100--150 м, річище стає порожистим, краєвид мальовничий. Живлення переважно снігове. Замерзає в грудні, скресає у березні. Частково використовується для водопостачання. Найбільші притоки: Роська (права), Горохуватка, Роставиця, Кам'янка, Росава (ліві). Рось витікає з села Ординці і впадає в Кременчуцьке водосховище.

У селі Косівка в Рось впадає ліва притока - річка Коса, на якій утворено близько 10 ставків. На річці Косій розташовано Руде Село, відоме пам'яткою архітектури XIX ст. - Свято-Троїцькою церквою, де знаходиться чудотворна ікона Рудосільської Божої Матері.

У Рось впадають: біля села Зрайок права притока річка Молочна, біля села Завадівки - ліва притока річка Рогізянка, на якій влаштовано понад 15 ставків, біля Володарки - права притока річка Торц. Біля села Логвин у неї впадає права притока - річка Тарган.

По території Білоцерківщини Рось протікає упродовж майже 55 км. Від свого початку до Білої Церкви протяжність Росі близько 143 км, а площа водоскиду дорівнює 6600 км². Свій початок у Білоцерківському районі річка бере від села Щербаки і тече до самої Білої Церкви.

В селі Яблунівці в Рось впадає ліва притока річка Сквирка, яка свій початок бере за селом Кривошиїнці Житомирської області з височин, які сягають 240-250м над рівнем моря. Сквирка тече через місто Сквиру, а далі від села Нова Пустоварівка її шлях майже до Росі пролягає між берегами, зарослими чудовим - зрілим лісовим масивом. Річка неширока - 2-6 м, середня глибина 1-1,5 м, течія повільна. В своїй верхній і середній частинах зарегульована невеликими ставками.

У південно-східній частині міста в Рось впадає річка Протока (Роток) - ліва притока, яка бере свій початок у Васильківському районі . У вершині ширина річки 1-4 метри, а починаючи від села Гребінки аж до Білої Церкви, на річці утворено суцільний каскад ставків, тож місцями водне дзеркало їх сягає ширини 100-200 метрів. На схід від Білої Церкви на Протоці два великих ставки-Костопальня та Боровецький. Подекуди береги річки високі, дно здебільшого мулисте, при впадінні в Рось - піщане і більш твердіше.

На початку свого шляху, біля села Пугачівки, Рось приймає ліву притоку - річку Узин. Біля села Острів у неї впадає річка Насташка, яка витікає з Таращанського району. Напроти Синяви на лівому березі Росі розташоване Рокитне. Ці населені пункти з'єднані мостами. Через Рокитне протікає річка Рокита , яка бере свій початок на Білоцерківщині і впадає в Рось у селищі. На річці утворено 6 ставків, в тому числі два - в Рокитному, які використовуються для любительської риболовлі та відпочинку жителями селища.

У Таращанському районі в Рось впадають дві річки - Котлуй та південніше села Бовкун - Киндюха. Котлуй бере свій початок за селом Лісовичі, її довжина 23 км. В неї впадає кілька струмків та на ній утворено багато ставків. Киндюха бере свій початок за селом Лук'янівка, її довжина близько 13 км. На цій річці також багато ставків - близько 30 -ти. В період весняного паводка, а особливо восени, коли випускаються ставки, їх стоки направляються в Рось. Той збільшується мутність та змінюється кольорність у ній води, про що свідчать богуславці. В районі виділено 3 створи постійного спостереження за станом відкритих водойм.

Річка Рось - найбільше і головне водоймище спеціального використання в районі. Як у давнину, так і нині вона відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку регіону. Про це свідчать архітектурні пам'ятки, які в основному розташовувались у надросянських населених пунктах, перші промисли-млини тощо. На річці збудовано дві гідростанції та водосховища - Богуславське , площею водоскиду 9340 км2 і Дибинецьке - 9220км2. Річка є основним і єдиним джерелом централізованого постачання жителям райцентру питної води. [4]

Роська -- річка, права притока Росі. Протікає в Погребищенському районі Вінницької області та Тетіївському районі Київської області. Довжина цієї річки -- 73 км, площа басейну -- 1100 км², пересічна ширина річища -- 3-8 м, похил річки -- 1,8 м/км.

Роська бере початок із джерела і тече в межах Придніпровської височини. Долина трапецієподібна, з розчленованими схилами заввишки до 20-40 м. Заплава переважно двостороння. Річище помітно звивисте, дно має замулене. Має дві притоки - Розсішку та Дібровку.

Річці притаманне снігове та дощове живлення. Замерзає на початку грудня, скресає в березні. Споруджено невелике водосховище. Воду використовують для водопостачання та зрошення. Роська бере свій початок на захід від села Андрушівки Погребищенського району десь із зарослих травою джерел у балці з назвою Довжанський Яр. Тече річка через весь Тетіївський район поміж малозаліснених берегів. Дно Роськи переважно грузьке, береги в основному пологі, зарослі очеретами та верболозом. Де-не-де є виходи кристалічних порід, в основному по правому березі, зокрема в Тетієві біля Порхунового млина, селах Теліженці, Кашперівка, Погреби. На річці утворено багато ставків.

Тече Роська через село Теліженці, батьківщину поета Івана Драча. Протікає через Тетіїв. У цьому місці Роська особливо чудова своїми широтами і видами з пагорбів та мосту.

Горохуватка -- річка в Україні, права притока Росі. Довжина річки 53 км. Площа басейну 489 кмІ. Долина тарпецієвидна, завширшки 1,5 км. Річище слабкозвивисте, пересічна ширина 5 м, глибиною 1 м. Річище зарегульоване ставками. Використовується для зрошення землі.

Бере початок біля села Новосілки. Тече територією Кагарлицького та Рокитнянського районів Київської області. Біля впадіння Горохуватки в Рось знаходиться археологічна пам'ятка Бушевське городище.

Роставиця -- річка в Україні, права притока Росі. Довжина Роставиці -- 116 км, площа басейну -- 1 465 км². Середня ширина русла річки у верхів'ях 30 м, у середній частині 7-15 м, у нижній - 12-30 м. Річка протікає в глибокій долині (до 40 м.). Річка має дощово-снігове живлення. Роставиця витікає з Вінницької області і впадає в річку Рось. Протікає Придніпровською височиною, адміністративно в межах Вінницької, Житомирської та Київської областей України. Використовується для промислового водопостачання і зрошування. На Роставиці стоїть райцентр Житомирщини смт. Ружин. Роставиця бере свій початок за 30 км на південний захід від селища Ружин Житомирської області з висот 315-321 метрів. У Білоцерківському районі починає свій шлях від села Матюші. Місцями по берегах спостерігаються виходи кристалічних порід. Середня глибина річки 0,8-3 м, швидкість течії 0,1- 0,2 м /сек.

Колись на Роставиці було багато млинів. Зараз уся річка надзвичайно зарегульована ставками.

Кам'янка -- річка у Київській та Житомирській областях, ліва притока Росі. Протяжність річки в межах Київської області -- 42 км. Бере свій початок біля села Василівки Бердичевського району на Житомирщині. Русло Кам'янки звивисте, проходить між крутих схилів та кристалічних порід. На річці багато ставків. Біля села Великополовоцьке приймає води річки Суботь, де утворено два великих ставки.

Росава -- річка на Придніпровській височині, ліва притока Росі. Довжина річки - 90 км, площа басейну - 1 720 км², пересічна ширина річища у середній течії - 10 м. Частково використовується для водопостачання. [2]

2. Джерела живлення та стан малих річок Київщини

2.1 Джерела живлення малих річок Київщини

Більшість українських річок рівнинні. Вони живляться переважно талими водами і мають високий рівень весняної повені. Узимку більшість річок замерзає. Льодостав триває два-три місяці.

Головним джерелом живлення малих річок Київщини є атмосферні опади. Основна частка (50-80 %) у живленні річок припадає на талі снігові та дощові води. Підземне живлення річок більшої частини території становить 10-20 % і тільки для деяких районів - до 50%. Таким чином, річки мають переважно мішане живлення - талими сніговими, дощовими та підземними водами. Так називають тип живлення, при якому жодне джерело надходження води не становить більше 50 %. Якщо величина одного з джерел становить від 50 до 80 %, то його переважаючим, якщо понад 80 % - виключним. [7]

2.2 Стан малих річок Київщини

Нині в Україні понад 22 тисячі малих річок, стверджують науковці. Ще кілька десятиліть тому ними називалася цифра понад 60 тисяч. Ще в нашому дитинстві існували річки, з яких можна було сміливо напитися води. Нині багато з них існують лише як статистика. Найяскравіший приклад - літописна Либідь. Ще один приклад - Самара. Колись суднохідна аж до Павлограда річка, нині перетворилась на каскад озер. ЇЇ прозора і м'яка вода нині в офіційних звітах оцінюється як одна з найбільш забруднених в басейні Дніпра. Як зазначається в одній з інформаційних довідок Мінприроди, мінералізація річок Оріль, Самара, Вовча перевищувала допустимі норми і становила 1328-3655 мг/дм³. Мінералізацію цих річок чиновники списують на фізико-географічні умови району, де значна доля підземних вод з підвищеною мінералізацією. Однак, вони не зазначають, що причиною такої засоленості є розробка протягом останніх 50 років вугільних пластів у Західному Донбасі, що ведеться в поймі Самари. У жодній іншій європейській країні не наважилися б на такий злочин проти природи. Мільйони кубометрів ропи, яку відкачують з шахт, якийсь час накопичуються у відстійниках, а далі вона потрапляє в річки. До речі дозволи на аварійні скиди надають ті, хто мав би захищати природу. Подібна ситуація на Інгульці, єдина різниця - там забруднює річку гірничо-металургійний комплекс. Що вже казати про Донбас - там над річками знущаються всі разом. В Нижньому Придніпров'ї, Донбасі на сьогодні нема жодної чистої річки, а підземні водні об'єкти вкрай обмежені, або непридатні до водокористування. [1]

Лише в незначній мірі в басейнах малих річок залишилися природні території. В результаті більшість малих степових річок пересихають чи стають маленькими струмками. Головною властивістю малих річок є та, що їх стан визначається станом довколишнього ландшафту - водозбору. Екосистеми малих річок одні з перших реагують на зміни в системі людська діяльність - Природа. А якщо врахувати, що малі річки в басейні Дніпра становлять майже 90 % всієї річкової мережі, а в їх басейнах формується понад 60% водних ресурсів України, стає зрозумілим звідки постають головні водні проблеми і з чого потрібно починати для подолання таких проблем. В басейнах малих річок розораність земель сягає до 80%, лісистість навіть на Поліссі, за невеликим винятком, нижча в 2-3 рази за оптимальний рівень, у малі річки, що, мають малий стік, скидається 5 частина всіх стічних вод, а зарегульованість сягнула неймовірного рівня - майже 3 га на 1 км річки. В останні 10-15 років ситуація погіршилася й тим, що відбувається землевідведення під дачні ділянки в прибережних зонах, посилилося забруднення комунальними та промисловими стоками внаслідок зниження рівня водоочистки.

Значно знизилася самоочисна здатність річкових вод з одного боку через хімічне забруднення, що негативно впливає на водоочисні мікроорганізми, а з іншого - через величезну зарегульованість малих річок. Водність малих річок з року в рік зменшується через замулення джерел та русел, збільшення водозабору та осушення боліт у їх верхній течії. [6]

Висновки

Сьогодні річки охоплені небаченими за швидкістю і масштабами перетвореннями, пов'язаними з технічною діяльністю людства. Щороку використовується близько 5 тисяч кубічних кілометрів води, водночас забруднюється десь у 10 разів більше. В багатьох країнах відчувається нестача прісної води. Та це не означає, що води на Землі мало, лихо в тім, що ми не навчилися раціонально використовувати воду. Прісна вода на Землі становить усього 2 % її загальної кількості на планеті, причому 85 % її зосереджено в льодовикових щитах Гренландії та Антарктиди, айсбергах і гірських льодовиках… Лише 1 % прісної води містять річки, озера і підземні води; саме ці джерела використовує людство для своїх потреб…

Нині в Україні понад 22 тисячі малих річок, стверджують науковці. Ще кілька десятиліть тому ними називалася цифра понад 60 тисяч. Ще в нашому дитинстві існували річки, з яких можна було сміливо напитися води. Нині багато з них існують лише як статистика. Найяскравіший приклад - літописна Либідь. Ще один приклад - Самара. Колись суднохідна аж до Павлограда річка, нині перетворилась на каскад озер. ЇЇ прозора і м'яка вода нині в офіційних звітах оцінюється як одна з найбільш забруднених в басейні Дніпра.

Водотоки малих річок Київської області повністю або частково заточені в колектори, по трубах вони протікають під забудованою частиною міста і спостерігати їх тепер неможливо. Водність малих річок з року в рік зменшується через замулення джерел та русел, збільшення водозабору та осушення боліт у їх верхній течії. Значно знизилася самоочисна здатність річкових вод з одного боку через хімічне забруднення, що негативно впливає на водоочисні мікроорганізми, а з іншого - через величезну зарегульованість малих річок.

Зростання населення, розширення старих і виникнення нових міст значно збільшили надходження побутових стоків. Ці стоки стали джерелом забруднення річок хвороботворними бактеріями, миючими синтетичними засобами. Воду річок також використовують в промисловості і сільському господарстві. Хімічні речовини, поступаючи із стічними водами в річки, роблять значний вплив на біологічний і фізичний режим водоймищ. У результаті знижується здібність вод до насичення киснем, паралізується діяльність бактерій, що мінералізують органічні речовини.

Список використаних джерел

1. Білявський Г.О. Основи екологічних знань / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй - К. : Либідь 1997 р. - 287 c.

2. Данельська О. Біла Церква вчора, сьогодні, завтра / "Білоцерківська друкарня" № 2'97

3. Надтока О.Ф. Довідник-хрестоматія для курсу "Київщинознавство" / О.Ф. Надтока - К.: 2002 р. - 224 с.

4. Педченко Г.А.. Все про річку Рось і Надросся / Г.А. Педченко - м. Корсунь-Шевченківський: 2006 р.

5. Погурельська Т.В. Київщина: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина / Т.В. Погурельська - К.: ТОВ "Видавництво "Мапа", 2001 р. - 24 с.

6. Юхименко П.І.. Шлях крізь віки / П.І. Юхименко, А.І. Гай, В.В. Репрінцевта ін. - Біла Церква, "Буква" 1994 р. - 384 с.

7. http://uk.wikipedia.org/wiki

Размещено на Allbest.ru