4. СТАН ПРОБЛЕМИ

Проблемі життєдіяльності населення присв?ячено багато наукових розробок різних авторів. Істотний внесок у розв'язання проблем, пов'язаних із просторовими та соціально-економічними аспектами життя людини, зробили М. Т. Агафонов, О. І. Алексеєв, А. Б. Альохін, А.О.Анохін, Г.В.Балабанов, Є.Ф.Вальчук, А.П.Голіков, Г.А.Гольц, А.Г.Гольцов, М.І.Гонак, О.А.Долінін, А.І.Доценко, Я.І. Жупанський, Ф.Д.Заставний, В.В,Загородній, С.І.Іщук, Р.М.Кабо, Є.І.Калмуцька, П.С. Коваленко, Г.М.Лаппо, Н.П.Лебідь, М.М.Паламарчук, О.М.Паламарчук, М.Д.Пістун, Ю.І.Пітюренко, А.С.Пузанов, В.П.Руденко, Л.Г.Руденко, А.В.Степаненко, О.У.Хомра, М.І.Фащевський, О.І.Шаблій та інші.

5. ІДЕЇ, ФАКТИ, ГІПОТЕЗИ ПРОЕКТУ НДР

Конкретний інтегральний показник соціально-економічної ситуації, що має безпосередній прямий вплив на здоров'я населення - рівень задоволення потреб людини, що знаходить свій вираз у показниках рівня життя населення. На рівень життя населення істотно впливають зменшення обсягів виробництва, особливо товарів народного споживання, подальше підвищення споживчих цін та неадекватне йому зростання заробітної плати трудящих, що працюють в державному секторі економіки, а також пенсій, допомог і стипендій.

Основою функціонування системи життєдіяльності населення є сукупність об'єктивних умов та факторів, що формують середовище проживання. Воно розглядається як поєднання на певній території природного, економічного, соціального, правового, культурного та морального середовищ, що сформувались історично і значною мірою визначають життєдіяльність населення. Зокрема, серед умов і факторів в Тернопільському обласному СТК виділяється декілька груп факторів, що найбільшою мірою впливають на здоров'я і життєдіяльність населення: природно-екологічні, геодемографічні, економічні, соціальні та інші.

Природно-екологічні умови є матеріальною основою життєдіяльності населення загалам та її спеціалізованих видів: природні умови для розвитку агровиробничої діяльності, промислово-виробничої, розселенської діяльності, природно-рекреаційні та природно-культурні умови.

На території області найбільш сприятливими є умови, що належать до першої групи умов. Вони зумовлюють її сільськогосподарську спеціалізацію. Найбільш перспективним для розвитку промислово-виробничої діяльності є видобуток будівельної сировини та виробництво будівельних матеріалів. Поєднання рівнинного рельєфу, помірно-континентального клімату та досить густої гідросітки значною мірою визначили форми поселень і розселення населення, вплинули на формування міст та інших населених пунктів. Значний рекреаційний та природно-культурний потенціал також створюють умови для розселення та відтворення населення (наявна велика кількість мінеральних вод і грязей, різноманітних пам'яток живої і неживої природи).

Розвиток розселенської підсистеми значною мірою зумовлюється геодемографічними факторами, які в свою чергу залежать від економічного та соціального розвитку області. Кризовий стан господарства негативно впливає на демографічні процеси. Це виявляється у зниженні природного приросту населення, позначається на напрямах, величині та структурі міграцій, а також динаміці чисельності населення області, трудових ресурсах, їх територіальному зосередженні та зайнятості. Тенденція до зниження природного відтворення населення, особливо у сільській місцевості, посилюється, незважаючи на виявлені зворотні міграції - з міст до сільських поселень.

6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРИ ВИКОНАННІ ПРОЕКТУ НДР, ЇХ ВІДПОВІДНІСТЬ СВІТОВОМУ РІВНЮ

В процесі науково-дослідницьких робіт, передбачених проектом, будуть запропоновані:

- обґрунтування методичних основ дослідження життєдіяльності населення;

- оцінка антропогенного навантаження на територію основних видів діяльності, зокрема соціоприродної;

- бальна оцінка компонентів системи життєдіяльності населення;

- вивчення основних факторів формування системи життєдіяльності обласного СТК;

- аналіз компонентної, функціональної, територіальної та організаційно-управлінської структури системи життєдіяльності населення обласного СТК;

- виявлення і типізація основних форм територіальної організації обласної системи життєдіяльності;

- кількісна та якісна характеристика основних компонентів системи життєдіяльності населення області;

- розробка напрямів удосконалення структури та територіальної організації системи життєдіяльності населення обласного СТК.

Одержані в процесі дослідження результати матимуть важливе значення для подальших економічних, соціологічних, демографічних, соціо- та економіко-географічних досліджень, пов'язаних з розробкою стратегій соціального розвитку та економічного прогресу України.

7. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Одержані у ході науково-дослідної роботи результати будуть використані у роботі органів державної влади, соціологів, маркетологів, політологів, етнографів.

Головні теоретичні положення та висновки дослідження, можуть бути використані в процесі управління регіональним розвитком як напрями удосконалення територіальної організації обласної системи життєдіяльності населення. Виділення ієрархічного ряду форм територіальної організації життєдіяльності населення, типів районних систем життєдіяльності населення (на основі розвитку розселенської, виробничої і соціоприродної діяльностей) дозволяють виявити додаткові резерви підвищення ефективності системи життєдіяльності населення.

По завершенні дослідження передбачається проведення прес-конференції за результатами досліджень.

8. ЕТАПИ РОБОТИ

Висновки

У період становлення ринкових відносин в Україні відбулися докорінні зрушення в усіх аспектах життєдіяльності населення. Соціально-економічна криза зумовила загострення негативних тенденцій демографічного розвитку у всіх регіонах України, відбувся остаточний перехід відтворення населення до звуженого типу. Важливим досягненням стало усвідомлення того, що соціально-економічні умови впливають на народжуваність не безпосередньо, а через репродуктивну поведінку, через зміни у структурі потреб, цінностей, норм.

Кожна підсистема демогеографії по-різному зазнає впливу соціально-економічних чинників. Останні мають великий вплив на такі показники, як природний і механічний рух населення, його вікова структура, рівень урбанізації.

Ступінь сприятливості умов життя населення залежить, звичайно, від рівня соціально-економічного розвитку регіону. Під умовами життя розуміють сукупність всіх зовнішніх факторів, які впливають на життя людини.

Узагальнення світового і вітчизняного досвіду вирішення проблеми комплексної оцінки ефективності регіонального розвитку засвідчує, що на сучасному етапі пріоритетним напрямом є підхід, який грунтується на оцінці якості життя. Тому для вітчизняної теорії і практики управління соціально-економічним розвитком регіонів актуальні питання розробки методологічних і методичних основ побудови та використання синтетичних критеріїв і показників-індикаторів якості життя населення.

Система життєдіяльності населення має специфічну компонентну, функціональну, територіальну та організаційно-управлінську структури. Основні види діяльності населення є одночасно її компонентами (підсистемами). Виробнича підсистема відображає процеси виробництва матеріальних благ та послуг з метою задоволення потреб населення області та інших регіонів, визначаючи її участь в міжобласному поділі праці.

Список використаних джерел

1. Волков В.В., Корнійчук В.П., Корнійчук Л.П., Хом'як К.Д. Система збереження та зміцнення здоров'я нації. - К.: «МП Леся», 2007. - 12 с.

2. Немец К.А. Информационное взаимодействие природных и социальных систем: Монографія. - Х.: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2005.

3. Немец Л.Н. Устойчивое развитие: социально - географические аспекты (на примере Украины): Монография. - Х.: Факт, 2003.

4. Панорама охорони здоров'я населення України /А.В. Підаєв та ін. - К., 2003, - 396 с.

5. Бачинский Г. А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты. - К.: Наук. думка, 1991. - 153 с.

6. До вищого рівня життя. Економічна програма для України /Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. - К., 2004. - 109 с.

7. Лосев А. В., Провадкин Г. П. Социальная экология: Учебное пособие для вузов. - М.: ВЛАДОС, 1998. - 312 с.

8. Малофеев В. И. Социальна экология: Учебное пособие. - М.: Дамков и Кє, 2004. - 257 с.

9. Щербань В. П. Економічні і соціально-екологічні основи формування та розвитку продовольчої безпеки в Україні. - Автореферат на здобуття наук. ступ. докт. економ. наук. за спец. 08.07.02. «Економіка сільського господарства і АПК». - Суми, 2004. - 33 с.

10. Садовник О., Файфура В. Якість життя населення як інтегральний критерій оцінки регіонального управління // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: географія. - 2006. - №1. - С. 48-51.

11. Блинов Н.М. Социалистический образ жизни и проблемы трудовой деятельности // Современные концепции уровня, качества и образа жизни. - М.: ИСИ АН СССР, 1978. - С.32-52

12. Большая советская энциклопедия (в 30 томах) / Гл. ред. А.М. Прохоров. - М.: Сов. энциклопедия, 1966-1978.

13. Гукалова І.В. Із досвіду суспільно-географічних досліджень якості життя населення // Укр. географ. журн. - 2005. - №4. -С. 37-43

14. Доклад о развитии человеческого потенциала за 1995г. - Нью-Йорк: ПРОООН, 1998. - 32 с.

15. Мандибура В.О. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання. - К.: Парламентське вид-во, 1998. - 256 с.

16. Народное благосостояние: Методология и методика исследования / Под ред. Н.М. Римашевской, Л.А. Оникова. - М.: Наука, 1988. - 304 с.

17. Общее и особенное в образе жизни социальных групп советского общества / Под ред. И.Т. Левыкина. - М.: Наука, 1987. - 64 с.

18. Проніна І.І. Рівень життя населення України: методи аналізу та напрями підвищення: Автореф. дис. ... канд. екон. наук. 08.09.01 / Рада по вивченню продуктивних сил НАН України. - К., 2006. -18 с.

19. Савюк О.Ю. Концепція «якості життя» населення: суспільно-географічні аспекти // Географія і сучасність. Зб. наук. праць Нац. пед. ун-ту. - К., 2006. - Вип. 16 - С. 31-34

20. Социогеографическое исследование образа жизни и его элементов (На пример Эстонской ССР): Метод. пособие. - Таллинн, 1979. - 85 с.

21. Субетто А.И. Управление качеством жизни и выживаемость человечества // Стандарты и Качество. - 1994. - №1. - С. 23-28

22. Тридід С.О. Оцінка способу та рівня життя населення регіону: Автореф. дис. ... канд. екон. наук. 08.09.01 / Харківська національна академія міського господарства. -Харків, 2006. - 18 с.

23. Мельничук Анатолій Леонідович. Суспільно-географічні аспекти природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення України: дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004.

24. Старостенко Г.Г. Методологія і практика досліджень відтворення населення України (регіональний аспект).- К., 1999.

25. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: Понятійний аппарат, концептуальні підходи, теорія та практика: Енциклопедія / За ред. Римаренка Ю. - К.: Довіра, 1998. - 911 с.

26. Айвазян С.А. К методологии измерения синтетических категорий качества жизни населения // Экономика и мат. методы. 2003. Т. 39. № 2. С. 33-53.

27. Артеменко В.Б. Методи інтегральної оцінки якості життя населення в управлінні регіональним розвитком // Регіон. економіка. 2002. № 1. С. 166-177.

28. Артеменко В.Б. Основи вимірювання регіонального розвитку з використанням концепції якості життя // Регіон. економіка. 2003. № 2. С. 133-142.

29. Качество жизни: сущность, оценка, стратегия формирования. М.: ВНИИТЭ, 2000. 124 с.

30. Соціальні індикатори рівня життя населення: Стат. збірник. К., 2003. 229 с.

31. Bell D. Coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social Forecasting. New York: Basic Books, 1976. 414 p.

32. Community and Quality of Life: Data Needs for Informed Decision Making. National Academy Press, Washington, D.C., 2002. 191 p.

33. Human Development Report 2004 // Web site of the United Nations Development Programme (UNDP): http://hdr.undp.org/reports/global/2004.

34. World Competitiveness Yearbook 2003 // Web site of the Institute for Management Development International (Lausanne, Switzerland): http://www.imd.ch

Размещено на Allbest.ru