Економіко-географічна характеристика господарства Тернопільської області і рівень його транспортного забезпечення

У господарському комплексі Тернопільщини представлені промисловість та високоінтенсивне сільське господарство. І хоча поки що область залишається однією з найбільш економічно відсталих в Україні, останнім часом в її економіці відбуваються певні позитивні зрушення. Приросту було досягнуто за рахунок ефективнішої роботи підприємств машинобудівної галузі, деревообробної, скляної і порцеляно-фаянсової промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Найбільшого ж приросту було досягнуто в харчовій галузі (72%). Активізувалася діяльність легкої, спиртової, м'ясної, молочної та консервної галузей. У той період було зібрано на 145 тис. т більше зернових культур. Нині обсяг промислового виробництва Тернопільщини становить у порівняних цінах 1,3 млрд. грн., що складає 0,6% по Україні. Кількість підприємств дорівнює 276.

Провідна галузь промисловості області - харчова. Харчову і переробну промисловість області представляють 128 підприємств. Машинобудування і металообробка є важливою галуззю важкої промисловості, яка донедавна розвивалась у регіоні прискореними темпами.

Усі підприємства працюють на привізному металі, випускаючи трудомістку продукцію: електротехнічні прилади, світлотехнічне обладнання, бурякозбиральні комбайни. Аграрний сектор посідає провідне місце в народногосподарському комплексі області. Сільське господарство, яке дає 32% валового внутрішнього продукту регіону, забезпечує потреби населення області в основних продуктах харчування та потреби переробної промисловості в сировині, створюючи таким чином основу експортного потенціалу області. Серед галузей сільського господарства переважає рослинництво, де було вироблено 58% валової продукції. На тваринництво припадає 42%.

На території Тернопільської області, де розміщено 2,6% сільськогосподарських угідь та 2,7% орних земель України, виробляється 3,2% продукції сільського господарства держави. В області реформовано 584 сільськогосподарських підприємства. На основі майнових та земельних паїв членів господарств створені нові господарства ринкового типу, зокрема 297 приватних підприємств, 247 товариств з обмеженою відповідальністю, 14 сільськогосподарських кооперативів і 12 селянсько-фермерських господарств.

У 2002 році в користуванні населення перебувало 28,2% ріллі. Індивідуальний сектор став основним у виробництві окремих видів сільськогосподарської продукції. Тут було вирощено 98% картоплі, 98% овочів та більше половини цукрових буряків. У сільськогосподарських підприємствах домінуючим залишилося виробництво зернових (75%). Виробництво молока в індивідуальному секторі становило 89%, м'яса - 81%, яєць - 83%.

Незважаючи на певні позитивні зрушення, що відбулися в останні роки, сьогодні Тернопільщина залишається одним із найбільш відсталих в економічному плані регіонів. Що стосується позитивних моментів, то тут насамперед ідеться про фінансові ресурси, які надходять від працюючих за кордоном жителів Тернополя та області (40% працездатного населення області) і які можуть скласти потенціал для саморозвитку регіону.

По-друге, Тернопільщина може використати своє зручне географічне положення - становище транзитної території для транспортування вантажів до Західної Європи. У зв'язку із цим багато надій покладається на розвиток п'ятого транс'європейського транспортного коридору, ключове місце в якому посідає Тернопільщина.

По-третє, зростаюча суспільна і політична активність населення Тернопільщини починає привертати до цього регіону увагу політичних еліт, адже незважаючи на свою незначну чисельність місцевий електорат відзначається значним рівнем активності та політичної свідомості.

Однак ситуація для Тернопільщини погіршується й зростаючою конкуренцією з боку сусідніх регіонів, особливо Львівської, Хмельницької та Вінницької областей. Тому існує небезпека, що регіон і надалі залишатиметься в тіні своїх потужніших сусідів, зокрема "галицької столиці" - Львова. Відповідальність за це несе передусім регіональна еліта, яка не виявляє достатньої активності у відстоюванні інтересів регіону. З огляду на це можна стверджувати, що Тернопільщина не реалізовує повною мірою свій виробничий, інтелектуальний, бізнесовий, політичний капітал. Для того щоб область почала активно розвиватися, необхідно запроваджувати інноваційні моделі розвитку міст та області, робити ставку на розвиток місцевого самоврядування, залучення до бюджету коштів заробітчан шляхом сприяння розвитку малого та середнього бізнесу тощо.

Об'єктивно висвітлюючи здобутки в економічній сфері, обласна державна адміністрація аналізує проблемні питання, системні ризики економіки області.

Серед найголовніших проблемних питань та системних ризиків економіки області:

· зношеність основних фондів і підприємств,

· енерго- та матеріаломістке виробництво,

· недостатні темпи впровадження інноваційних процесів у виробництво,

· недостатньо розвинута ринкова інфраструктура,

· низька інвестиційна активність підприємств та динаміка залучення іноземних інвестицій,

· недостатній розвиток виробничої та соціальної інфраструктури,

· недостатнє використання інвестиційних переваг області,

· розбалансована структура зайнятості населення на фоні тінізації економічних процесів,

· диспропорції у соціально-економічному розвитку окремих галузей області.

Сприяння розв'язанню зазначених питань дозволить вирішити проблему створення умов для випереджаючого підвищення рівня оплати праці, створення нових робочих місць, розширення податкової бази підприємств, функціонування ефективної системи надання соціальних послуг. Враховуючи зазначене, обласною і державною адміністрацією ініційовано внесення змін до Стратегії розвитку області, розробку середньострокових програм розвитку, щорічне затвердження пріоритетів та заходів програм соціально-економічного розвитку, спрямованих на вирішення проблем і диспропорцій у соціально-економічному розвитку.

Перспективні напрямки соціально-економічного та культурного розвитку області

1. Збільшення обсягів інвестицій у пріоритетні галузі економіки області.

2. Сприяння впровадженню ресурсо- та енергозберігаючих технологій, систем управління якістю.

3. Розвиток виробничої та соціальної інфраструктури місцевого та загальнодержавного значення.

4. Розвиток сучасної туристично-рекреаційної інфраструктури та підтримка культурного потенціалу і традицій.

5. Створення умов для сталого розвитку людських ресурсів на базі функціонування ефективної системи соціальних послуг.

Список використаної літератури

1. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник. - К.: Кондор, 2004. - 296 с.

2. Шищенко П.Г., Олійник Я.Б. Географія: Навч. посіб. Для старшокласників та абітурієнтів. Відповіді на всі запитання нової програми. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2006. - 455 с.

3. Статистичний щорічник України. - К.: Консультант. - 2008.

4. Пушкар З.М. Структурно-територіальний аналіз тваринницько-промислового комплексу Тернопільської області// Український географічний журнал, 2008 р., №3, с. 45-49.

5. Стичінський С.Л. Політика економічного розвитку регіонів України//Проблеми науки. 2004 р., №11, с. 29-34.

6. Тернопільщина: погляд у майбутнє//Економічний часопис ХХІ, 2007 р., №2.

7. Статистичний щорічник Тернопільської області: Корот. стат. довід. Тернопільське обласне управління статистики: Під ред. В.Г. Кирича

8. Головний сайт Тернопільської облдержадміністрації-www.oda.ten.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru