Регіональний розвиток центрально-українського економічного району

Асфальтобетонні підприємства є в Черкасах, Монастирищі, Кіровограді; підприємства будіндустрії - у Кіровограді (завод «Буддеталь», концерн «Будматеріали»), Світловодську («Дніпроенергобудіндустрія»), Олександрії (завод «Будконструкція»), Черкасах («Будіндустрія») та Умані («Будіндустрія»). Залізобетонні конструкції випускають також підприємства Золотоноші, Кам'янки, Корсунь-Шевченківського, Новоукраїнки, Долинської та ін. Завод залізобетонних опор працює у Знам'янці. Вироби з волокнистого цементу виробляє фірма «Карбід» у Кіровограді.

4.4.2 Легка промисловість

У легкій промисловості Кіровоградській області нараховується 36 підприємств і 14 виробництв, випуск продукції яких складає 1,2% від загальної промислової. Особливого розвитку набула швейна промисловість.

Черкащина має сприятливі умови для розвитку легкої промисловості. Тут виробляють шовкові тканини (Черкаський шовковий комбінат), трикотажні, валяльно-повстяні вироби, гігроскопічну вату (Черкаси), швейні вироби (Сміла, Золотоноша, Умань, Шпола), взуття (Умань, Черкаси), здійснюють первинну обробку конопель (Золотоноша, Іркліїв). У легкій промисловості області в 2000 р. обсяг виробленої продукції (без малих підприємств) складає 1,7% у загальному обсязі продукції промисловості. В 2000 році вироблено 1,4 млн. м² шовкових і 1,3 млн. м² бавовняних тканин, частка яких у загальнодержавному виробництві склала 29,3 і 3,5% відповідно.

Найбільші підприємства легкої промисловості - Черкаський шовковий комбінат. Черкаська текстильна і Стеблівська прядильно-ткацька фабрики, швейні фабрики в Черкасах (підприємство «Азас», фірма «Ковіс», яка виготовляє захисний одяг для будівельних робіт, швейна фабрика ім. Л.Українки. МП «Україна) Шполі, Корсунь-Шевченківському, Смілі, Золотоноші, Умані («Роксолана»), Гайвороні (МП «Гайтекс»), Кіровограді й Олександрії (фабрики спецодягу та швейні), Жашкові, Чигирині; взуттєве виробництво є в Черкасах, Кіровограді (українсько-італійське СП «Кімо», підприємство «Кірімпекс»), Умані, Новомиргороді (обробка шкіри), шкіргалантерея, хутрові вироби в Чигирині; валяльно-повстяна фабрика в Черкасах. Трикотажне виробництво зосереджене в Черкасах (підприємства «Арніка», «Любава»), панчішне й галантерейно-трикотажне - в Кіровограді. Плетені вироби випускають у Корсунь-Шевченківському, металеву фурнітурну продукцію - в Чигирині.

4.4.3 Харчова промисловість

Харчова промисловість (у тому числі борошномельно-круп'яна) - це 218 підприємств і 1259 виробництв, сума випуску продукції якими становить 479 млн. грн., або 39,7% промислового виробництва разом з малими підприємствами (2000р.) у Кіровоградській області.

Основними галузями спеціалізації є: м'ясна, масложирова, маслосироробна, молочна, лікеро-горілчана, хлібопекарна, цукрова промисловість.

Аналіз динаміки основних техніко-економічних показників розвитку харчової промисловості за період 1991-2000 рр. свідчить про скорочення кількості зайнятих і зниження продуктивності праці та виробництва продуктів харчування, крім олії, по всій основній номенклатурі (табл. 10).

Таблиця 4.4.3.10 Динаміка виробництва основних продуктів харчування в Кіровоградській області [ 9 ]

Вид продукції	1990	1995	2000	2000, % до
				1990	1995
Борошно, тис. тонн	168	131	60	35,7	45,8
Хліб і хлібобулочні	135	81	35	25,9	43,2
Цукор-пісок, тис. тонн	398,4	234,5	60,9	15,3	26,0
М'ясо, включаючи субпродукти І категорії.	88,0	29,0	13,3	15,1	45,9
Ковбасні вироби, тис. тонн	17,0	8,9	7,0	41,2	78,7
Продукція з незбираного молока, тис. тонн	118,8	27.4	5,0	4,2	18,2
Тваринне масло, тис. тонн	20,6	6,7	2,8	13,6	41,8
Олія, тис. тонн	97,4	36,1	103,2	106,0	285,9
Сири жирні (включаючи бринзу),тис. тонн	5,8	2,0	1,3	22,4	65,0
Консерви, муб	40,6	8,8	3,6	8,9	40,9

У Черкаській області харчова промисловість на сучасному етапі займає провідне місце за питомою вагою у загальному обсязі випуску продукції (41,5%). Галузями спеціалізації Черкаської області є цукрова, м'ясна, маслосироробна, молочна, консервна промисловість,

У 2000 році підприємствами Черкаської області було вироблено 26,7 тис. тонн м'яса, 11,6 тис. тонн ковбасних виробів, що становить відповідно 6,7 і 6,6% у загальному виробництві цих продуктів в Україні. Порівняно з 1990 роком виробництво м'яса скоротилося у 5 разів, ковбасних виробів на 40,5% (табл. 11). Незважаючи на спад виробництва, область продовжує займати провідні позиції в Україні по виробництву цих видів продукції. М'ясокомбінати зосереджені в Черкасах та Ватутіному, птахофабрики - в Смілі, Золотоноші, Умані, Катеринополі. Загалом в області у 2000 р. працювало 17 підприємств та 547 виробництв м'ясної та 27 підприємств і 17 виробництв маслоробної і молочної промисловості.

Таблиця 4.4.3.11 Динаміка виробництва основних продуктів харчування в Черкаській області [ 9 ]

Види продукції	1990	1995	2000	2000, % до
				1990	1995
Цукор-пісок, тис. тонн	567	360	100,2	17,7	27,8
Олія, тис. тонн	4,9	10,1	7,4	151,0	73,3
Консерви, млн. ум. банок	323	102	67,1	20,8	65,8
М'ясо, включаючи продукти 1 категорії, тис. тонн	136	51	26,7	19,6	52,3
Ковбасні вироби, тис. тонн	19,5	11,7	11,6	59,5	99,1
Продукція з незбираного молока, тис. тонн	159	46	32,7	20,6	71,1
Сири жирні, тис. тонн	9,2	4,4	6,2	67,4	140,9
Тваринне масло, тис. тонн	20,0	14,3	11,2	56,0	78,3
Борошно, тис. тонн	240	180	111	46,2	61.6
Кондитерські вироби, тис. тонн	17,1	3,8	12,9	75,4	339,5

Скоротилося також виробництво продукції з незбираного молока майже у 5 разів, причиною чого є відсутність достатньої кількості сировини, тому потужності молокопереробних підприємств залишаються не завантаженими.

За обсягами виробництва цукру-піску Черкащина знаходиться на третьому місці в Україні і виробляє 5,6% від загальнодержавного об'єму його виробництва (Верхнянський, Цибулівський, Полянський цукрові заводи).

Серед інших галузей харчової промисловості за обсягами виробленої продукції в 2000 році виділяються хлібопекарна (обсяг продукції 88196,9 тис. грн.), кондитерська (34619.0), спиртова (29071,3), плодоовочева (71402,1), тютюнова (295650,0) та борошномельно-круп'яна (77219,5 тис. грн.).

Харчова промисловість регіону є однією з провідних. З її підгалузей головною є виробництво цукру. На Черкащині працюють 24 заводи з виготовлення цукру-піску й один рафінадний завод (Верхняцький, Цибулівський,. Шполянський, Черкаський, Городищенський, Жашківський, Кам'янський та ін.), на Кіровоградщіні (Долинський, Маловисківський, Новоукраїнський, Ульянівський, Олександрійський, Перегонівський та ін.). Кондитерські фабрики розміщені в Черкасах і Кіровограді.

Великі м'ясокомбінати, птахокомбінати, м'ясопереробні підприємства є в Черкасах, Ватутіному, Зальному, Умані, Золотоноші, Смілі, Катеринополі, Звенигородці, Кіровограді, Олександрії та інших містах. Регіон дає 9,6% від вироблюваного в Україні м'яса (1998р.).

Молочна її маслоробна промисловість розміщена в Кіровограді, Олександрії, Світловодську, Черкасах, Смілі, Бобринці. Городищі, Каневі та ін. Відомими є Петрівський, Голованівський та інші маслоробні підприємства. Сироробні заводи функціонують у Новоархангельську, Знам'янці, Звенигородці, Новоукраїнці. У Малій Висці, Жашкові, Тальпому розміщені заводи з виробництва сухого молока, в тому числі для дитячого харчування. Згущене молоко випускають підприємства в Тальному і Смілі. Регіон дає 5,4% продукції з незбираного молока, 9,4% тваринного масла, 10,0% жирних сирів від загальних показників по Україні (1998р.).

Олійно-жирова промисловість також одна з головних галузей харчової промисловості регіону, а Кіровоградський олійно-екстракційний завод - один з найбільших у країні.

Добре розвинена борошномельно-круп'яна промисловість (18 комбінатів тільки в одній Кіровоградській області). Макаронні вироби випускають у Черкасах. Калібрування зерна кукурудзи зосереджене в Золотоноші, Ульянівці.

Серед підприємств плодоовочеконсервної промисловості виділяються Черкаський консервний комбінат, Звенигородський, Ватутінський, Смілянський, 3нам'янський, Новомиргородський, Побузький, Підвисоцький, Добровеличківський, Цибулівський, Жашківський, Корсунь-Шевченківський та інші заводи.

Відомий регіон своєю спиртовою промисловістю (Кам'янка, с.Косарі, Мала Виска). Лікеро-горілчані заводи є у Смілі, Золотоноші, Умані; пивоварні в Черкасах, Умані, Городищі, Золотоноші, Каневі, Смілі, Кіровограді, Олександрії. Мінеральну воду розливають у Тальному.

Тютюнові вироби випускають у Черкасах. Тут діє спільне з Німеччиною підприємство «Реемтекст».

Комбікормові підприємства розміщені в Городищі, Корсунь-Шевченківському, Христинівці, Бобрниці, Долинській, Малій Висці, Гайвороні, Знам'янці. Новомиргороді та ін.

На базі Кіровоградського родовища трепелу в Кіровограді діє єдиний у світі завод, що виробляє кізельгур- цінний продукт для очищення речовин, який використовують у хімічній та харчовій промисловості.

4.4.4 Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість

Деревообробна промисловість представлена Черкаським меблевим об'єднанням, Шполянською меблевою фабрикою, меблевими підприємствами Кіровограда (заводи «Жовтень», ім.Кірова, підприємство «Кіровоградсільпром»). Світловодська, Новомиргорода, Новоукраїнки (фабрика «Зірка»), Золотоноші. Сміли, Чигирина, Олександрії. Лісопильна промисловість розвинена в Олександрії, Світловодську, Помічній, Знам'янці. Ватутіному; целюлозно-паперова представлена виробництвом діаграмного паперу в Олександрії, паперової та картонної тари в Кіровограді і Знам'янці. У с.Чапаївці Золотоніського району працює; завод з просочення деревини.

На деревообробну і целюлозно-паперову промисловість Черкащини припадає 6,1% за обсягами продукції області. Деревообробні та меблеві підприємства виробляють пиломатеріали, дерев'яну тару, будівельні деталі з деревини та плити на деревній основі, дерев'яні господарчі вироби, меблі.

4.4.5 Невиробнича сфера

Рівень торговельних послуг у районі відстає від середнього по країні. Роздрібний товарообіг на душу населення у 1998 р. становив у Кіровоградській області 237 грн., у Черкаській 314 грн. (в Україні 384 грн.). У районі 6,9 тис. підприємств роздрібної торгівлі (5,7% від загальної кількості в Україні), 1,9 тис. підприємств масового харчування (5,1%). Платні послуги на душу населення на Кіровоградщині дорівнюють 138 грн., на Черкащині 162 грн. (в Україні 196 грн.). Побутові послуги розвинені краще і становлять відповідно 16 грн. і 13 грн. на душу населення (14 грн. в Україні).

Забезпеченість регіону дошкільними закладами освіти вища, ніж у середньому по Україні. Їх відвідує 40% дітей дошкільного віку в Кіровоградській області і 49% - у Черкаській (в Україні 38%). Середніх закладів освіти в регіоні 1359 (64% від усіх у країні).

У регіоні 38 вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації і 12 III IV рівнів: три педагогічних (у Кіровограді, Черкасах, Умані), сільськогосподарського машинобудування, вищельотне училище цивільної авіації (Кіровоград), Уманська сільськогосподарська академія та інш, функціонує багато середніх спеціальних навчальних закладів (у тому числі гідромеліоративний технікум вс. Шевченкові), професійно-технічних училищ. Є науково-дослідні інститути і проектно-конструкторські бюро: філія Українського проектного інституту «Укрміськбудпроект», Придніпровське відділення Українського НДІ праці, проектно-конструкторсько-технологічний інститут «Укргрунтмаш», селекційіно-дендрологічна станція Українського інституту лісового господарства і лісомеліорації. Черкаська обласна сільськогосподарська дослідна станція. Інститут садівництва Лісостепу ім. Л. Симиренка у Млієві, Верхняцька дослідно-селекційна станція, Канівський фізико-географічний стаціонар та ін.

У Кіровограді є два театри, філармонія, краєзнавчий музей з філією музеєм-заповідником Карпєнка-Карого «Хутір Надія», музей В.О.Сухомлинського. В області 17 музеїв, 730 клубів, 662 бібліотеки. В Черкасах є театри музично-драматичний та ляльок, філармонія, 8 музеїв (в області 24 музеї, 796 клубів, 816 бібліотек). Забезпеченість населення закладами культури вища, ніж у середньому по Україні. Історичні місця Черкащини пов'язані з іменами Т. І. Шевченка, Б.Хмельницького, О.О. Гулака-Артемовського.

Забезпеченість населення району медичними закладами у 1998р. була менша, ніж у середньому по країні. На 10000 чоловік населення в Кіровоградській області припадало до 35 лікарів, у Черкаській - 37,6 (в Україні - 45,5); середнього медичного персоналу-відповідно 107,1 і 109,7 (111,7), кількість лікарняних ліжок - 96,1 і 89,9 (97,0), місткість амбулаторно-поліклінічних закладів - відповідно 232,3 і 189,8 (193,7) тис. відвідувань за зміну.

Основні рекреаційні ресурси району оздоровчі (м'ягкий клімат, мальовничі береги річок і водосховищ), екскурсійно-туристські та курортні (води сульфатно-хлоридно-натрієво-кальцієві, гідрокарбонати і натріево-магнієво-кальцієві для пиття і радонові для ванн у Знам'янському, Кам'янському, Звенигородському районах). Діють кілька санаторіїв, пансіонатів (14 на 2985 місць, 1.9% від загальної кількості їх в Україні), будинків відпочинку (2 на 570 місць, 0,7%). В областях діють туристсько-екскурсійні організації, декілька туристських баз.

У соціальній сфері Кировоградскійобласті зайнято 27,4% трудових ресурсів, зосереджено 16,6% основних фондів економіки, створюється близько 27% валової доданої вартості, в тому числі в галузях, що надають послуги, - 52%. У галузевій структурі соціальної сфери на матеріально-побутові галузі припадає 48, на соціально-культурні - 52%.

За 1991-2000 рр. в області значно скоротились інвестиції у цю сферу, зменшились обсяги платних послуг, особливо побутових, кількість закладів культури, лікарняних ліжок, обсяги житлового і соціально-культурного будівництва (табл. 12).

Таблиця 4.4.5.12 Основні показники розвитку соціальної сфери Кіровоградської області[ 9 ]

Показник	1990	1995	2000	2000, % до
				1990	1995
Торгівля і послуги Роздрібний товарооборот у цінах 1999р., млн. грн.	1603	456	431	26,9	94,5
Роздрібний товарооборот на одну особу, грн.	1290	371	371	28,8	100,0
Об'єкти роздрібної торгівлі, тисяч	4,2	3,7	2,8	66,7	75,7
Торгова площа магазинів, тис. м2	310	281	156	50,3	55,5
Об'єкти ресторанного господарства, тисяч	1,4	1,0	0,7	50,0	70,0
Кількість місць на об'єктах ресторанного господарства, тисяч	93	69	43	46,2	62,3
Платні послуги в цінах 1999р., млн. грн.	1150	279	211	18,3	75,6
Платні послуги на одну особу, грн.	925	227	182	19,7	80,2
Побутові послуги в цінах 1999р., млн. грн.	313	26	24	7,7	92,3
Побутові послуги на одну особу, грн.	252	21	21	8,3	100,0
Освіта Кількість середніх навчальних закладів освіти, одиниць	642	647	630	98,1	97,4
В них учнів, тисяч	162	164	158	97,5	96,3
Кількість вищих навчальних закладів І-П рівнів акредитації, одиниць	18	19	18	100,0	94,7
В них студентів, тисяч	16,2	11,8	11,2	69,1	94.9
Кількість вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів, одиниць	3	6	6	200,0	100,0
В них студентів, тисяч	11,8	12,2	17,7	150,0	145,1
Підготовка (випуск) кваліфікованих робітників професійно-технічних навчальних закладів, тисяч	9,9	8,0	6,1	61,6	76,3
Культура Кількість масових універсальних бібліотек, одиниць	819	757	647	79,0	85,5
Кількість закладів клубного типу, одиниць	838	779	666	79,5	85,5
Медичне обслуговування Ємність амбулаторно-поліклінічних закладів, відвідувань за зміну на 10 тис. осіб	212.1	230,1	239.3	112,8	104,0
Кількість лікарів усіх спеціальностей на 10 тис. населення, осіб	38,7	34,5	35,4	91,5	102,6
Кількість середнього медичного персоналу на 10 тис. населення, осіб	127,5	111,3	115,2	90,4	103,5
Кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення, одиниць	146,6	136,3	96,9	66,1	71,1
Відпочинок Санаторії та пансіонати з лікуванням, місць	785	680	630	80,3	92,6
Будинки і пансіонати відпочинку, місць	350	70	450	128,6	у 6,4 рази
Житлове і соціально-культурне будівництво Введено в експлуатацію: житлових будинків, тис. м2 загальної площі	431	216	78	18,1	36,1
середніх навчальних закладів, тис. учнівських місць	3,5	1,2	-	-	-
лікарняних закладів, ліжок	9	-	-	-	-
амбулаторно-поліклінічних закладів, відвідувань за зміну	260	20	25	9,6	125,0

Основні показники розвитку соціальної сфери Черкаської області наведені в у таблиці 13

Таблиця 4.4.5.13 Основні показники розвитку соціальної сфери Черкаської області [ 9 ]

Показники	1990	1995	2000	2000, %до
				1990	1995
Торгівля і послуги Роздрібний товарооборот у цінах 1999р., млн. грн.	2099,5	751,7	550,7	26,2	73,3
Роздрібний товарооборот на душу населення, грн.	1371	497	381	27,7	76,6
Підприємства роздрібної торгівлі, тисяч	4,6	3,6	3,1	67,4	86,1
Торгова плота магазинів, тис. м2	3831	341	225	58,7	66,0
Підприємства ресторанного господарства, тис.	1,9	1,0	0,9	47,4	90
Кількість місць на об'єктах ресторанного господарства, тис.	128	73	49	38,3	67,1
Платні послуги у цінах 1999р., млн. грн.	1389,9	379,7	274,2	19,7	72,2
Платні послуги на душу населення, грн.	908	251	190	20,9	75,6
Побутові послуги у цінах 1999р., млн. трн	369,7	55,0	23,8	6,4	43,2
Побутові послуги на душу населення, грн.	241	36,4	16,5	6,8	45,3
Освіта Середні навчальні заклади освіти. Кількість закладів.	716	724	716	100	98,9
В них учнів, тис.	202	205	198	98,0	96,6
Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації. Кількість закладів	20	22	20	100	90,9
В них студентів, тис.	19,6	17,4	16,2	82,6	93,1
Вищі навчальні заклади ІІІ-ІУ рівнів акредитації. Кількість закладів	3	5	7	233,3	140
В них студентів, тис.	11,7	17,2	24,2	206,8	140,7
Підготовка (випуск) кваліфікованих робітників професійно-технічних навчальних закладів, тис.	10,4	7,2	6,2	59.6	86,1
Культура Кількість масових універсальних бібліотек, одиниць	972	846	833	85.7	98,5
Кількість закладів клубного типу, одиниць	946	846	782	82,7	92,4
Медичне обслуговування Ємність амбулаторно-поліклінічних закладів (відвідування за зміну на 10 тис. чоловік)	164.2	181,7	195,1	118,8	107,4
Кількість лікарів усіх спеціальностей (на 10 тис. населення)	36,9	37,2	39,0	105,7	104,8
Кількість середнього медичного персоналу (на 10 тис.населення)	112,5	112,2	114,7	101,9	102,2
Кількість лікарняних ліжок (на 10 тис. населення)	136,5	119,0	89,3	65,4	75,0
Відпочинок Санаторії та пансіонати з лікуванням, місць	2420	2325	2300	95,0	98,9
Будинки та пансіонати відпочинку, місць	537	198	-	-	-
Житлове і соціально-культурне будівництво Введено в експлуатацію житлових будинків, тис. м2 загальної площі	509	277	109	21,4	39,3
Середніх навчальних закладів, тис. учнівських місць	5,9	1,1	-	-	-
Лікарняних закладів, ліжок	714	-	-	-	-
Амбулаторно-поліклінічних закладів, відвідувань за зміну	575	90	-	-	-

5. Сільське господарство району

Площа сільськогосподарських угідь в районі становить 3415 тис.га. в тому числі 3041 тис. га орних земель, 316 тис. га сіножатей і пасовищ, у Черкаській - відповідно 1420 (1283 і 108) тис. га, у Кіровоградській - 1995 (1758 і 208) тис. га (табл. 14).

Таблиця 5.14 Площі сільськогосподарських угідь у Центральноукраїнському економічному районі (станом на 01.01.98 р.), тис. га [ 8 ]

Область	Загальна земельна площа	Земельна площа сільскогосподарських підприємств і господарств населення	У тому числі сільскогосподарські угіддя	З них
				рілля	сіножаті та пасовища
Кіровоградська	2459	2170	1995	1758	208
Черкаська	2092	1621	1420	1283	108
По району По Україні	4551 69355	3791 46619	3415 40652	3041 32743	316 6924

Ступінь розораності земель - один з найвищих в Україні (у Кіровоградській області понад 76% степової і більше 70%) лісостепової зон займають орні землі).

Площа осушених земель становить 10,6 тис. га у Черкаській області, в долинах Тясмина. Супою, Золотоноші. Частка зрошуваних земель у Черкаській області - 53,8 тис. га, в Кіровоградській - 38,7 тис. га.

Лісистість території району незначна: у Кіровоградській області 6,8%, у Черкаській 15%. У лісостеповій зоні є значні лісові масиви на вододілах (Чорний ліс, Нерубайський, Голочанський та ін.), у степовій невеликі байрачні ліси, степові чагарники. Основні лісоутворювальні породи - дуб (67% площі лісів у Кіровоградській області), сосна звичайна, ясень, берест, в'яз, клен, липа, граб.

Посівні площі в районі становили у 1998 р. 2675 тис. га (загальна площа ріллі - 3041 тис. га), в тому числі під зерновими - 1318тис га (49,3%), технічними - 434 (16,2%), картоплею, овочами і баштанними культурами 184 (6,9%), кормовими - 739 тис. га (27,6%).

Валовий збір зерна у 1998 р. становив 3053 тис. га (11,5% від валавого збору по Україні). Найбільше тут було зібрано зернових у 1990 р. 5585 тис. га (10,9%). Вирощують переважно озиму пшеницю, кукурудзу, ячмінь, зернобобові, гречку, просо. Під зерновими культурами в районі зайнято 49,3% посівних площ. Середня урожайність зернових 21,4 ц/га (Кіровоградська), 26.8 ц/га (Черкаська область), тоді як середня по Укрїні 20,8 ц/га.

Урожай цукрових буряків у 1998 р. становив 2242 тис. га (14,4%. від загального по Україні). Максимальним він був у І990 р. - 6638 тис. га(15%). Соняшнику в цьому році було вирощено 215,7 тис. га (9,5%) (у 1990 р. 334,3 тис. га). Цукрові буряки вирощують більше на Черкащині, соняшник на Кіровоградщині. Під технічними культурами в районі зайнято 16,2% посівних площ. Середня врожайність цукрових буряків в Черкаській області вища, ніж в Україні (відповідно 186,6 ц/га проти 173,8 ц/га), на Кіровоградщині - нижча (161,2 ц/га і 173,8 ц/га). Урожайність соняшнику в районі менша, ніж по Україні: 8.1 ц/га в Кіровоградській, 7,1 ц/га у Черкаській області і 9,3 ц/га в Україні. Картоплі було зібрано 1317 тис. т (8,5%) (у 1990 р. 1088 тис. т), овочів - 529 тис. т (9,6%) (було 504 тис. т). В регіоні також вирощують багато фруктів, ягід (малина, смородина). Традиційним для Черкащини є садівництво (яблуні, груші, сливи, абрикоси, вишні, черешні). В регіоні також культивують єфіро-олійні культури (переважно м'яту, коріандр), коноплі й тютюн (на Лівобережжі Черкащини). У Млієві працює Інститут садівництва Лісостепу ім. Л.П.Симиренка. В с. Іванівці Долинського району є Веселобоковеньківська селекційно-дендрологічна станція. Тепличні комбінати функціонують у Черкасах, Умані.

У тваринництві переважають скотарство і свинарство (табл. 15).

Таблиця 5.15 Поголів'я худоби в Центральноукраїнському економічному районі у господарствах усіх категорій (станом на 01.01.99 р.), тис голів [ 8 ]

Область	Велика рогата худоба	У тому числі корови	Свині	Вівці та кози
Кіровоградська	323	166	352	60
Черкаська	521	216	672	64
По району	844	382	1024	124
По Україні	11722	5841	10083	2026-

Розвинене також птахівництво, незначною мірою -- вівчарство. Птахофабрики розміщені у містечку Добровеличківка, містах Ульянівка, Бобринець, містечку Петрове та ін. Відгодівля худоби зосереджена в с.Перегонівка, містечку Молодіжному. Капітанівці, Устинівці та ін. М'яса у забійній масі в 1998 р. було вироблено 127 тис. т (7,4% від загального виробництва в країні) (табл.16).

Таблиця 5.16 Виробництво сільськогосподарської продукції в Центральноукраїнському економічному районі в господарствах усіх категорій (станом на 01.01.99 р.), тис. т [ 8 ]

Продукція	По Україні	Кіровоградська область	Черкаська область
	1990	1995	1998	1990	1995	1998	1990	1995	1998
М'ясо, у забійній масі	4358	2294	1706	159	72	53	195	96	74
Молоко	24508	1727	1375	871	546	393	1010	727	528
Яйця, млн. шт.	16287	9404	8301	462	218	178	561	284	315

У 1990 р. цей показник становив 354 тис. т (8,1%). Середній надій молока від однієї корови (без приватного сектора) у Кіровоградській області сягав 1539 кг (1990 р. 2714 кг), у Черкаській - 2026 кг (1990 р. - 3257 кг, середній по Україні 1646 кг). Худоби і птиці в регіоні було реалізова на 83 тис т(8,2% від загального показника по Україні), молока та молочних продуктів - 324 тис. т (9,0%), яєць - 107 млн. шт. (3,9%), вовни - 128 т (5,7%).

На початок 1999 р. в регіоні було 2534 фермерських господарства (7,1% від загальної кількості їх в Україні). Їм належало 113,5 тис. га сільськогосподарських угідь (11,0% від фермерських угідь в Україні), 2295 гол. великої рогатої худоби (7,0%), 3551 свиней (7,2%), 183 гол. овець та кіз (1,6%). Фермерські господарства реалізували 3,8 тис. т. (9,5%) цукрових буряків, 1 т. овочів, 112 т (13,2%) худоби та птиці.

Допоміжними галузями у тваринництві є бджільництво, ставкове рибництво (найбільше підприємство у м. Світловодську), шовківництво (Добровеличківське сільськогосподарське підприємство в с Якимівці, коконосушарці в Новоукраїнці, містечку Павиші), кролівництво, звірівництво (вирощують норок, чорно-бурих лисиць).

Сільське господарство - провідна галузь економіки і агропромислового комплексу Кіровоградської області. Тут зосереджено 145,7 тис. осіб, або 36,3% зайнятих та 18,5% основних фондів економіки. Випуск (товари і послуги) складає 27,3%, створюється 29,8% валової доданої вартості господарського комплексу. Частка Кіровоградської області в Україні по випуску (товари і послуги) та валової доданої вартості становить по 3,4%.

Сільське господарство спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків та м'ясо-молочної продукції. Основні зернові культури: озима пшениця і ячмінь, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка і просяні культури. В Кіровоградській області розвинуте садівництво, вирощуються різноманітні кісточкові та ягідні культури.

За період і 1990-2000 рр. валова продукція сільського господарства зменшилась більше як у 2 рази при високих темпах скорочення тваринництва (табл. 17).

Таблиця 5.17 Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства в Кіровоградській області [ 9 ]

Показник	1990	1995	2000	2000, % до
				1990	1995
Валова продукція сільського господарства (усі категорії господарств), у порівняльних цінах 1996р., млн. грн.	1842,7	1 175,7	850.0	46,1	72,3
У тому числі: рослинництва	978,1	767,2	555,0	56,7	72,3
тваринництва	864,6	408,5	295.0	34,1	72,3
Місце області у виробництві валової продукт і сільського господарства України	16	15	18	-	-
У тому числі: рослинництва	13	10	15	-	-
тваринництва	18	20	20	-	-
Виробництво валової продукції сільського господарства надушу населення, грн..	1483	955	733	49,4	76,8
Місце області у виробництві валової продукції сільського господарства на душу населення в Україні	4	6	9	-	-
Питома вага у виробництві валової продукції сільського господарства України	3,8	3,7	3,3	-	-
В тому числі: рослинництва	4,0	4,3	3,6	-	-
тваринництва	3,6	3,6	2.9	-	-

За 1991-2000 рр. зменшилася уся посівна площа в тому числі зернових і кормових культур та збільшилась технічних, особливо соняшнику на насіння, а також картоплі й овоче-баштанних культур.

Високими темпами в Кіровоградській області скорочується виробництво цукрових буряків, зерна, картоплі і тваринницької продукції та зростають - соняшнику на зерно (табл.18)

Таблиця 5.18 Динаміка виробництва основних видів продукції рослинництва і тваринництва в Кіровоградській області [ 9 ]

Види продукції	1990	1995	2000	2000, % до
				1990	1995
Зерно, тис. тонн	3210	1971	1378	42,9	69,9
Цукрові буряки, тис. тонн	2541	1898	642	25,3	33,3
Соняшник на зерно, тис. тонн	252.8	239,0	305	120,6	127,6
Овочі, тис. тонн	183	249	213	116,4	85,5
Картопля, тис. тонн	353	532	317	89,8	59,6
М'ясо (в забійній вазі), тис. тонн	159	72	53	33,3	73.6
Молоко, тис. тонн	871	546	385	44,2	70,5
Яйця, млн., штук	462	218	179	38,7	82,1

Скорочення посівних площ, поголів'я великої рогатої худоби і птиці, зниження урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності громадського тваринництва призвело до значного падіння виробництва продукції сільського господарства та її реалізації, особливо сільськогосподарськими підприємствами.

Територія Черкащини в господарському відношенні характеризується високим ступенем освоєння, (з загальної площі області 74,5% припадає на сільськогосподарські угіддя (1456,4 тис. га.) в структурі яких 87,9% складає рілля (1279,9 тис. га.). Якщо загалом в Україні у 2000 р. забезпеченість однієї людини сільськогосподарськими угіддями становила 0,85 га, а ріллею -- 0,66, то в області - відповідно 1,02 і 0,89 гектарів.

До негативних явищ слід віднести зменшення площі сільськогосподарських угідь, що пов'язане з переведенням ріллі в кормові або непродуктивні угіддя, а також зростання площ еродованих земель, зменшення питомої ваги гумусу в ґрунтах та робіт з рекультивації земель.

У структурі посівних площ Черкаської області переважають зернові (583 тис. га.), далі йдуть кормові (392 тис. га), технічні (164) та картоплеовоче-баштанні культури (102 тис. га).

Головними зерновими культурами є озима пшениця, кукурудза, ячмінь, зернобобові, гречка, просо.

Серед технічних культур переважають цукрові буряки, вирощують також соняшник, ефіроолійні культури, коноплю; серед кормових --- кукурудза на силос, кормові буряки, багаторічні трави (люцерна). Традиційними галузями для Черкащини є садівництво (яблуні, груші, сливи, абрикоси, вишні, черешні), овочівництво, зокрема тепличне в Черкасах та Умані. Серед галузей тваринництва важливе місце займає скотарство молочно-м'ясного напряму, а також свинарство, вівчарство, птахівництво.

Обсяги виробництва основних видів сільськогосподарської продукції в Черкаської області наведені в таблиці 19.

Таблиця 5.19 Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва в Черкаська області [ 9 ]

Види продукції	1990	1995	2000	2000, % до
				1990	1995
Зерно, тис. тонн	2375	1674	1594,1	67,1	95,2
Цукрові буряки, тис. тонн	4097	2634	859,7	21,0	32,6
Соняшник на зерно, тис. тонн	81,5	85,5	107,3	131,6	125,5
Овочі, тис. тонн	321	253	344,2	107,2	136,0
М'ясо в забійній вазі, тис. тонн	195	96	74	37,9	77,1
Молоко, тис. тонн	1010	727	499	49,4	68,6
Яйця, млн.. штук	561	284	379	67,5	133,4
Картопля, тис. тонн	735	708	940,2	127,9	132,8
Вовна, тонн	379	112	13	3,4	11,6

Багато господарств спеціалізуються на кролівництві, шовківництві, бджільництві та рибництві. Овочівництво поширене повсюдно і у 2000 році отримано 344,2 тис. т. овочів.

Черкащина характеризується досить високою урожайністю більшості сільськогосподарських культур, які вирощуються на її території. Так, урожайність зернових культур пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, овесу, проса -- перевищує загальнодержавні показники, зокрема, жита та соняшнику --- найвища в Україні (21,1 та 12,7 ц/га відповідно).

6. Транспорт і економічні зв'язки

Транспортний комплекс порівняно із сусідніми районами (Придніпровським, Столичним) у Центральноукраїнському менш розвиненний. Переважають транзитні залізничні й автомобільні перевезення. Оскільки через територію району не проходять значні міжнародні магістралі, якість цих перевезень не відповідає сучасним вимогам. Внутрішній транспорт, як залізничний, так і автомобільний, розвинений недостатньо, особливо в сільській місцевості. Так, у Черкаській області 23% місцевих автомобільних шляхів не мають твердого покриття. Внутрішній пасажирський транспорт через подорожчання палива значно зменшив обсяги перевезень і кількість постійних маршрутів. Недостатньо розвинений і міський транспорт внаслідок переважання в районі малих та середніх міських поселень, які не в змозі фінансувати транспортні підприємства.

Пасажирські і вантажні перевезення здійснюються переважно залізницями. Протяжність магістральних залізниць 1697 км. густота 37 км на 1000 км². Найбільші залізничні вузли -станція їм. Шевченка, Цвіткове. Золотоноша, Христинівка, Знам'янка, Помічна, Долинська, Гайворон. Через район проходять важливі магістраліні шляхи: Москва - Одеса, Київ - Донецьк, Київ - Херсон, Знам'янка -- Миколаїв.

Автошляхів у регіоні понад 12 тис. км, з них з твердим покриттям - більш як 10 тис. км. Густота автошляхів 262 км на 1000 км². Територією області проходять автомагістралі Санкт-Петербург - Одеса; Київ - Дніпропетровськ; Київ - Донецьк; Київ - Кишинів; Полтава - Балта - Рибниця; Кіровоград - Кривий Ріг; Умань - Первомайськ; Кіровоград-- Миколаїв.

У Кіровограді, Черкасах є аеропорти, проте вони мають невелике значення.

Судноплавство на Дніпрі розвинене недостатньо.

Територією регіону проходять траси газопроводів «Союз», Кременчук - Кіровоград, Кременчук - Кривий Ріг, нафтопроводу Кременчук - Кривий Ріг.

Регіон має зв'язки з іншими районами держави, країнами СНД, світу. З району вивозяться сільгоспмашини, устаткування для харчової промисловості, верстати, гідравлічні помпи, автомати дозування, друкарські машини «Ятрань», деякі прилади и радіоапаратура, азотні добрива, чистий графіт, чисті метали, феронікель, граніт, меблі,торфовугільні брикети, гірський віск, цукор, олія, м'ясо, масло, молочні і плодоовочеві консерви та ін. Ввозяться в район деревина, міндобрива, метал, машини, нафтопродукти, природний газ, бавовна та ін.

В Кіровоградскій області розвинутий залізничний, автомобільний, трубопровідний і авіаційний транспорт.

Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування у 2000 році становила 937 км (4,2% в Україні). Щільність залізниць дещо вища, ніж середньоукраїнська відповідно 38 і 37 км на 1000 км². Головні залізничні магістралі, які проходять через територію області, це: Москва - Одеса, Київ -Донецьк, Київ - Херсон, Знам'янка - Миколаїв, основні залізничні вузли - Знам'янка, Помічна, Долинська, Гайворон.

Довжина автомобільних шляхів загального користування складає 7,1 тис. км, у тому числі з твердим покриттям - 6,2 тис. км (86,6%). Щільність останніх - 251 км на 1000 км² (в Україні 271). Обсяги вантажоперевезень автомобільним транспортом за 1991-2000 рр. скоротились, що пояснюється значним зменшенням обсягів виробництва сировини і готової продукції промисловості та сільського господарства. У 2000 р. вони становили 16,3 млн. т, що майже в 9,7 разів менше, ніж у 1990 р. і на 61,1% - порівняно з 1995 р.

В Кіровоградській області високими темпами розвивається електрозв'язок і розширюються напрями обслуговування поштами клієнтів (здійснюються банківські операції, різні види розрахунків, надаються інформаційні послуги). В той же час забезпеченість населення основними телефонними апаратами найнижча в Україні - 32 одиниці на 100 сімей. Майже в 3 рази порівняно з 1990р. скоротились обсяги відправлення газет і журналів.

У розвитку економіки Черкаського регіону важливу роль відіграє транспорт. Наявність розвиненої транспортної мережі впливає на темпи його розвитку, забезпечує здійснення широких міжрегіональних економічних зв'язків, посилює тяжіння периферійних територій до їх економічного ядра.

Транспортна система Черкаської області територіально поєднує такі види транспорту, як автомобільний, залізничний, річковий, повітряний і трубопровідний. У внутрішніх й зовнішніх перевезеннях провідну роль відіграє автотранспорт, який складає близько 90% загальної кількості перевезень вантажів, і залізничний транспорт.

Експлуатаційна довжина залізниць у 2000 році становила 651 км з густотою 31,2 км на 1000 км². Основні залізничні лінії проходять по напрямках Миронівка - ім.Т.Шевченка - Знам'янка (двоколійна, електрифікована змінним струмом), та Гребінка - Черкаси - Христинівка (одноколійна, не електрифікована). Найголовнішими залізничними вузлами області, що виділяються найбільшим вантажо-- та пасажирообігом, є Черкаси, Христинівка, Цвіткове, ім. Т.Г. Шевченка, Золотоноша.

У структурі вантажообігу вагоме місце займає сировина, напівфабрикати, паливо, метал і металоконструкції, товари широкого вжитку та інші товари, що ввозяться на територію області. У вивозі переважає сільськогосподарська продукція, продукція легкої, хімічної, деревообробної, машинобудівної промисловості.

Найбільші обсяги перевезень, виконує автомобільний транспорт. Загальна довжина автошляхів становить 6,0 тис. км., в тому числі 5,8 тис. з твердим покриттям. Щільність автомобільних шляхів загальною користування з твердим покриттям складає 277 км на 1000 км² До найбільших центрів автомобільної мережі Черкащини можна віднести декілька центрів: Черкаси, Сміла, Золотоноша, Умань, Корсунь-Шевченківський. Нагальною проблемою є підвищення якості автошляхів, їх технічне переоснащення до світових стандартів.

Головною воднотранспортною магістраллю є річка Дніпро, що перетинає всю Черкаську область з північного сходу на південний схід і по якій здійснюється судноплавство. Річковий порт розміщується у Черкасах. За останній час вантажо- та пасажирообіг річковим транспортом значно скоротився. В літній період існує річкове сполучення Київ-Черкаси. Численні малі річки області транспортних функцій практично не виконують. Через територію Черкаської області проходить газопровід "Союз".

Авіаційний транспорт за останнє десятиріччя практично не розвивається. Пасажирські перевезення припинені взагалі. Аеродром розміщений в Черкасах.

Становлення ринкових механізмів господарювання закономірно підвищує роль та значення інформаційних послуг, зокрема інформаційних систем і зв'язку. На рівень інформатизації області істотний вплив мають загальний рівень розвитку економіки, різноманітність сфер економічної діяльності, життєвий рівень населення. що характеризується як низький.

Нині забезпеченість населення домашніми телефонами в Черкаській області складає 36 апаратів на 100 сімей, а кількість незадоволених заяв -- 81 тисячу. В 2000 році введено в дію міських автоматичних станцій на 9,4 тис. номерів. Зростає кількість сучасних телефонних мереж і абонентів, які ними користуються. Підвищується значення та кількість користувачів всесвітньої мережі "Інтернет", розвиваються нові види зв'язку - електронна пошта, мобільний зв'язок, пейджинг.

7. Територіальна структура господарства району

На Черкащині історично склалися Північно-Східннй і Південно-Західний господарські підрайони, а на Кіровоградщині - Північно-Західний (майже 45% території, 35% населення області), Центральний (відповідно 30% і 50%), Південно-Східний (20% і 15°о).

Основним у Північно-Східному підрайоні є Черкаський промисловий вузол з галузями спеціалізаці ї- машинобудування, хімічна та харчова промисловість. У сільському господарстві вирощують зернові, цукрові буряки; у тваринництві розвинені молочно-м'ясне скотарство і свинарство.

Південно-Західний підрайон Черкаської області формується на базі Звегнігородсько-Ватутінського промислового вузла та Уманського промислового центру (паливна і харчова промисловість, сільськогосподарське машинобудування). Район продукує пшеницю, цукрові буряки, овочі, фрукти, м'ясо, молоко.

Північно-Західний підрайон Кірвоградської області має значні запаси мінеральної сировини (нікель, графіт, граніти, лабрадорит та ін.), з якими пов'язаний розвиток видобувних галузей. Підрайон є головним виробником цукру в області. Спеціалізація сільського господарства - буряківництво, молочно-м'ясне скотарство, свинарство.

Центральний підрайон промислово найбільш розвинений. На нього припадає основне виробництво продукції машинобудування і металообробної промисловості, хімічної, легкої, кольорової металургії, будівельних матеріалів, значна частка харчової промисловості. Тут розвинена енергетична і паливна галузі. Сільське господарство району спеціалізується на виробництві молока, м'яса, вирощуванні зернових культур, цукрових буряків і соняшнику. Поширений приміський тип сільського господарства.

Південно-Східнийі підрайон відомий харчовою промисловістю та виробництвом будівельних матеріалів. Аграрний сектор продукує зернові, соняшник, продукцію свинарства, вівчарства.

Аналіз сучасного стану економіки Кіровоградської області свідчить про існування низки проблем: дефіциту паливних, водних і лісових ресурсів; критичного рівня зносу основних фондів та зниження темпів росту основних виробничих фондів; високого рівня ресурсомісткості продукції; нераціональної галузевої (недостатня частка галузей, що виробляють товари народного споживання) і територіальної структури господарського комплексу; недостатнього рівня розвитку інноваційного та інвестиційного комплексів (нераціональна структура, відволікання значної частини фінансових ресурсів від інвестування реального сектора економіки); незбалансованості робочих місць; незадовільного стану розвитку соціальної сфери та рівня життя населення (низький рівень реальних доходів, недостатній рівень споживання продовольчих, особливо промислових товарів та послуг); складної екологічної ситуації.

У найближчій перспективі Кіровоградська область не змінить основного напряму спеціалізації. В загальнодержавному поділі праці вона буде виділятись розвитком електроенергетики, первинного збагачення та переробки уранової руди, видобутку і збагачення рудної сировини для чорної металургії, промисловості рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів, пластмасових виробів, підйомно-транспортного, сільськогосподарського і тракторного машинобудування, промисловості будівельних матеріалів, швейної промисловості, борошномельно-круп'яної і комбікормової, медичної та поліграфічної промисловості.

Передбачаються такі основні напрями розвитку господарського комплексу: підвищення рівня використання природних (особливо водних і земельних ресурсів) та ресурсів виробництва (комплексне використання, залучення вторинних ресурсів і відходів виробництва); удосконалення галузевої і територіальної структури господарського комплексу; надання пріоритетності галузям соціальної сфери і галузям спеціалізації матеріального виробництва, особливо експортоорієнтованих галузей промисловості, удосконалення спеціалізації та підвищення рівня інтеграції сільськогосподарського виробництва; охорона і оздоровлення навколишнього середовища.

8. Проблеми розвитку і умови переходу до ринкових відносин

В цілому рівень розвитку регіону недостатній, особливо промисловості, електроенергетики. Частково ця проблема буде вирішена введенням в дію Чигиринської ТЄС та Канівської ГАЄС. Є добрі передумови для розвитку середніх і малих міст регіону, розширення в них таких трудомістких галузей, як харчова, легка, машинобудування. Необхідно впроваджувати нові технології, в тому числі і за рахунок іноземного інвестування, як у промисловості, так і в аграрному секторі.

Найперспективнішими в регіоні є галузі машинобудування, харчова й легка, для яких тут сприятливі умови: трудові ресурси, відносно високий науково-виробничий потенціал. У зв'язку зі спеціалізацією району на розвитку сільського господарства та наявністю належних виробничих потужностей доцільна реконструкція сільськогосподарського машинобудування, насамперед Кіровоградського заводу сільськогосподарських машин. Перспективим є розвиток електротехнічної галузі, виробництва обладнання для харчової промисловості, приладобудування, електронної промисловості.

Значних інвестицій для розширення асортименту й поліпшення якості продукції потребують виробництво цукру, макаронних виробів, олійно-жировє, ефіро-олійне, плодоовочеконсервне. м'ясо-молочне та ін.

Позитивні зрушення у легкій промисловості можливі за умови впровадження нових технологій виробництв, особливо у швейній і трикотажній галузях.

У паливно-хімічній промисловості актуальною є проблема переробки бурого вугілля (з нього можна отримати більш ніж 10 видів продукції). Мають бути підвищені обсяги видобутку і рівень комплексної переробки залізної (Долинське) та нікелевої руд. Необхідно вдосконалювати унікальне підприємство з виробництва твердих і чистих сплавів у Світловодську. При впровадженні нових іноземних технологій може стати більш конкурентоспроможним виробництво продукції з цінної будівельної сировини граніту, лабрадору. Технічної реконструкції потребують також об'єднання «Азот» і « Xімволокно».

У сільському господарстві, як і по Україні взагалі, необхідно вводити приватну власність на землю, впроваджувати сучасні технології, розширювати фермерські господарства. Для внутрішнього розвитку району важливим є вдосконалення транспортного комплексу, системи зв'язку, соціальної інфраструктури.

З екологічних проблем найважливішими є захист земельних угідь, рекультивація земель у гірничодобувній галузі, раціональне використання води, зменшення забруднення у місцях зосередження особливо шкідливих підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості (Олександрія, Світловодськ, Черкаси, Кіровоград, Побузьке, Смолине).

У Кіровоградському регіоні склався підвищений рівень забруднення радіонуклідами у районах Канева, Лисянка, Звенигородки. Єкологічно небезпечним є також район видобутку уранових руд (Смолине) через відставання вітчизняних технологій видобутку порівняно із світовими. Важливою є проблема забруднення води малих річок, повітря у великих промислових центрах.

Використання води підприємствами в останні роки зменшилося у зв'язку з кризою виробництва (з 833 млн.м³ в 1990 р. до 306 у 1998р.). Скоротилась і кількість викидів забруднювальних речовин у навколишнє середовище. Об'єм скидання забруднених стічних воду природні поверхневі води в 1998р. становив 89 мли м³(2,1% від загального об'єму їх по Україні). Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря з усіх джерел скоротилися з 680,9 тис. т в 1990р. до 192,6 тис. т в 1998р. (3,2% від загального обсягу по Україні).

У районі швидкими темпами розвивається ерозія земель. На придолинних і прибалкових ділянках межиріч розвиваються лінійний розмив і площинний змив, інтенсивність яких зростає із заходу на схід, особливо у прилеглій до Дніпра смузі (тут еродованість ґрунтів перевищує 50%). Ерозія часто поєднується з обвалами та зсувами. У береговій зоні водосховищ і ставків розвивається інтенсивна абразія. На вододільних плато та лесових терасах Лівобережжя поширена суфозія. Заплави річок місцями заболочені, тут також спостерігається засолення ґрунтів. З метою захисту ґрунтів у 1990 р. на 198,6 тис. га було створено яружно-балкові насадження та лісонасадження уздовж річок, ставків, водойм, затерасовано понад 1 тис. га схилів. Діють 125 очисних споруд добовою потужністю 481 тис.м³. Збудовано 58 протиерозійних ставків. 397 км водорегулюючих валів. У районі понад 420 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 25,9 тис. га, у тому числі: Канівський заповідник; заказники державного значення Липівський, Русько-Полянський, Тарасів Обрій, Редьчине (орнітологічний) та Чорноліський (ландшафтний); пам'ятки природи Чорний Ліс, Закревський бір, Козацький вал, Мошенська діброва, Горіхове озеро, Святе озеро та ін.; дендрологічні парки Софіївка, Веселі Боковеньки, Черкаський зоопарк; пам'ятки садово-паркового мистецтва Онуфріївський парк, Хутір Надія та ін.

Сучасний стан соціально-економічного розвитку Черкаської області можна охарактеризувати як суперечливий та нестабільний з певними тенденціями до покращення.

В процесі трансформаційних перетворень до формування соціально орієнтованої ринкової економіки державна і регіональна політика має спрямовуватись на структурну перебудову промисловості та формування інноваційної моделі економічного зростання.

Нині перед народногосподарським комплексом Черкаської області стоять ряд, важливих питань які потребують якнайшвидшого вирішення. Це поліпшення демографічної ситуації шляхом створення умов для збільшення народжуваності та зменшення смертності населення, розвиток соціальної інфраструктури малих міст та сіл регіону, пом'якшення територіальних диспропорцій в розвитку продуктивних сил, налагодження впутрірегіональпих зв'язків у промисловості.

Важливим є забезпечення динамічного розвитку промисловості через раціональне використання виробничих потужностей промислових підприємств та оновлення їх основних фондів.

В екологічній сфері необхідне оновлення природоохоронного обладнання підприємств, відродження деяких малих річок та озер, використання туристичних, рекреаційних, історико-археологічних можливостей.

Важливим є впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективне використання ресурсного та науково-виробничого потенціалу, що в кінцевому рахунку має призвести до позитивних зрушень в соціально-економічній ситуації Черкаської області.

Висновок

Основні галузі спеціалізації Центральноукраїнського економічного района - сільскогосподарське машинобудування, гірничодобувна, паливна, хімічна, будматеріалів, деревообробна, електронна, легка й харчова, чорна та кольорова металургія. За останні роки промислове виробництво переживає значний занепад.

Кліматичні умови району сприятливі для подальшого розвитку сільського господарства. Є добрі передумови для розвитку середніх і малих міст регіону, розширення в них таких трудомістких галузей, як харчова, легка, машинобудування. Отже, необхідно впроваджувати нові технології, у тому числі й за рахунок іноземного інвестування, як у промисловості, так і в аграрному секторі. Найперспективнішими в регіоні є галузі машинобудування, харчова й легка, для яких у районі сприятливі умови: трудові ресурси, відносно високий науково-виробничий потенціал. У зв`язку зі спеціалізацією району на розвиток сільського господарства перспективним є розвиток електротехнічної галузі, виробництва обладнання для харчової промисловості, приладобудування, реконструкція сільскогосподарського машинобудування.

Для стабільнішого й ефективного розвитку Центральноукраїнського економічного району необхідне вирішення ряду проблем - проведення земельної реформи, подальший розвиток фермерства, внесення змін до системи ціноутворення, проведення особливої фінансово-кредитної й податкової політики, впровадження нових технологій і виробництво конкурентноспособної продукції як на внутрішній ринок, так і на експорт та інших.

Вирішення цих проблем і завдань дозволить Центральноукраїнському економічному району зайняти гідне місце в господарстві країни.

Список літератури

1. Голіков А.П., Дайнека О.Г., Казакова Н.А. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. Навчальний посібник. - Харків: ТОВ «Олант», 2002.-320 с.

2. Дорогунцов С.І., Чернюк Л.Г., Борщевський П.П., Данилишин Б.М., Фащевський М.І. Соціально-економчні системи продуктивних сил регіонів України. - К.: Нічлава, 2002. - 690 с.

3. Заставний Ф.Д. Економічна і соціальна географія України. Підруч. Для 9 кл.; серед. Загальноосвіт. Шк. - 2-ге видання, із змінами. - К.: Форум, 2001. - 239 с.: іл., карти.

4. Є.П. Качан. Розміщення продуктивних сил України: Підручник. - К.: В.Д.»Юридична книга», 2001. - 552 с.

5. Розміщення продуктивних сил: Підручник/В.В.Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін.; За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. - 2-ге вид., випр. І доп. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. - 546 с.

6. Клиновий Ю.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України/За наук. ед. Л.Г. Чернюк. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 728 с.