Регіональний розвиток центрально-українського економічного району

Розгляд рівня розвитку і структури господарства Кіровоградської та Черкаської областей. Економіко-географічна оцінка географічного положення, природних умов і природних ресурсів району, аналіз тенденцій розвитку, ролі в теріториальному розподілі праці.

Рубрика География и экономическая география
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.11.2010
Размер файла 89,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

59

Введення

Проблеми регіонального розвитку центрально-українського економічного району - це проблеми невикористаних можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного населення, депопуляція - свідчать про складну демографічну ситуацію. Понад з тим у районі немає великих міст, розвинених галузей промисловості, що є носіями технічного прогресу.

Площа Центральноукраїнського економічного району становить 45,5 т.км2. До нього належать Кіровоградська та Черкаська області, площа яких становить 24,6 і 20,9 т.км2 відповідно.

Проблемами регіонального розвитку Центральноукраїнського економічного району займалися професор, член-кореспондент НАН С.І. Дорогунцов, Л.Г. Чернюк та інші.

Географічне положення та природні умови сприятливі для подальшого розвитку АПК Центральноукраїнського економічного району, але неповністю реалізовані можливості розвитку харчової промисловості. Розгляду рівня розвитку і структури господарства району, економіко-географічній оцінці географічного положення, природних умов і природних ресурсів району, аналізу тенденцій його розвитку присвячена дана курсова робота.

1. Роль району в территориальному розподілі праці

За даними на 01.01.08 у Кіровоградській області 21 адміністративний район. 12 міст (у тому числі 4 державного і обласного підпорядкування), 26 містечок, 1004 сільських населених пункти; в Черкаській відповідно 20, 16 (6), 15 і 824. (Додаток 1)

Частка площі району становить 7,4%, чисельність населення - 5,3% від загальних відповідних показників по Україні. Спеціалізація району в господарському комплексі держави - машинобудування сільськогосподарське, електротехнічне, енергетичне, приладобудування, виробництво обладнання для харчової промисловості, харчова промисловість, виробництво чистих металів і твердих сплавів, видобуток графіту, уранових руд, будівельна, індустрія (видобуток гранітів і лабрадоритів), хімічна промисловість (хімічні волокна, азотні добрива, лаки, фарби) і деревообробка (меблева промисловість), бурякоцукровий, олійно-жировий, зерновий, і плодоовоче-консервний і м'ясо-молочний комплекси.

За структурою економіки Кіровоградська область є аграрно-індустріальною. Характерна особливість регіону - це високий рівень розвитку аграрно-промислового комплексу і машинобудування, що виділяє його серед інших у Придніпров'ї та Україні.

У загальнодержавному територіальному поділі праці Черкащина виділяється виробництвом цукру, молочних і овочевих консервів, машин для харчової та легкої промисловості, хімічних волокон, шовкових тканин, мінеральних добрив, а також зерна, м'яса і молока. Визначальними при цьому є легка промисловість, машинобудівний та агропромисловий комплекси.

2. Економічні і природні передумови розвитку району

2.1 Економіко-географічна оцінка географічного положення, природних умов і природних ресурсів району

Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалів. Більшість території району лежить у зоні Лісостепу, південніше від Кіровограда зона північного Степу. Рельєф території рівнинний на Придніпровській низовині й хвилястий - на Придніпровській височині. Висота над рівнем моря від 39 до 269 м. Поверхня розчленована долинами річок, ярами та балками.

Кліматичні умови регіону сприятливі для розвитку сільського господарства. Місто Черкаси і територія навколо нього в радіусі 150 км - район максимуму біологічної ефективності клімату.

Клімат помірно континентальний. Середні температури липня 20-21 С; січня - мінус 5-6 °С. Зима м'яка з частими відлигами, літо тепле, сухе. Тривалість безморозного періоду 160-170 днів, сума активних температур близько 3000 С. Середньорічна кількість опадів становить 430-520 мм, максимальна випадає у теплий період року (близько 70%). Днів з опадами за рік 120-140.

Серед несприятливих кліматичних явищ - посухи, суховії, пилові (чорні) бурі, град, зливи. Бувають також пізні весняні й ранні осінні заморозки.

Південно-західна частина Черкаської та північно-західна і північна частини Кіровоградської областей лежать у недостатньо вологій, теплій, а південна і східна частина Кіровоградської області - у посушливій, дуже теплій агрокліматичних зонах.

Район багатий на корисні копалини. Розвідано понад 30 родовищ бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну. Є родовища горючих сланіцв(Бовтиське). На лівобережжі Дніпра, в долинах річок, в тому числі р.Ірдинь, видобувають торф.

Поклади паливних ресурсів використовуються здебільшого для місцевих потреб. Район має велике значення для розвитку атомної енергетики країни у зв'язку з наявними тут покладами уранових руд (Смолинське рудоуправління).

У східній частині району, на лінії Кривий Ріг - Кременчук, зосереджені поклади залізистих кварцитів; на заході, у Побужжі - хромітів та нікелевих руд (Капітанівське й Деренюське родовища). В останні роки розвідано Кіровоградеський золоторудний район (родовища Клинці, Юріївське та ін.).

Видобувають також будівельну сировину: вогнетривкі глини, каоліни, бентоніти, граніти, габро, лабрадорит та інші (басейн р.Тясмин). Є поклади графіту (Завалівське родовище), вони мають міжрайонне значення. Район перспективний на алмазоносність.

Водними ресурсами район забезпечений недостатньо. По його території протікають річки Дніпро і Південний Буг, багато малих і середніх річок: Цибульник, Сула, Супій, Рось, Вільшанка, Тясмин, Інгулець, Інгул, Синюха, Синиця, Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Ятрань тощо. Всього в Кіровоградській області 438 річок, серед них 120 довжиною понад 10 км і 45 довжиною понад 25 км. У Черкаській області 181 річка понад 10 км завдовжки. Тут також є Канівське, Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища. Крім цих у районі створено ще 108 водосховищ (Іскрівське, Новоархангельське, Червонохутірське, Гайворонське та ін.) та 2564 ставки і заплавних озера. Збудовано водовід Дніпро (від м.Світловодська) - Кіровоград. Води водосховищ та ставків використовують для водопостачання, риборозведення, зрошування. На території Українського кристалічного щита є джерела лікувальних радонових та інших мінеральних вод (Умань, Новоукраїнка, Знам'янка).

У районі одні з найкращих в Україні грунтово-кліматичні умови. В лісостеповій частині Кіровоградської області переважають чорноземи типові середньо- й малогумусні, чорноземи опідзолені (95% площі), ясно-сірі та сірі лісові грунти; у степовій - чорноземи звичайні середньо- й малогумусні (95% площі). У долинах річок поширені чорноземно-лучні та лучно-болотні грунти, є ділянки слабко закріплених пісків. Еродованість земель становить у південно-східній частині 53%, у західній 43%. В Черкаській області переважають типові малогумусні та слабогумусовані (53% площі), лісові й лучні грунти.

Природні типові ландшафти (різнотравно-типчаково-ковиловий степ) практично не збереглися, крім невеликих ділянок на схилах річкових долин та балок, на узліссях.

Серед степової рослинності переважають типчак, тимофіївка, зрідка трапляються ковила, тонконіг, стокодос, волошка, молочай, ромашка, сокирки, конюшина та ін. У заплавах річок поширена лучна та болотна рослинність (очерет, рогіз, осока, жовтець та ін.).

Природно-ресурсний потенціал району сприяє розвитку АПК, будівельної індустрії, окремих галузей кольорової металургії, в майбутньому розвитку хіміко-буровугільного комплексу.

Кіровоградська область розташована в центральній частині країни в межиріччі Дніпра і Південного Бугу, на межі степової і лісостепової природних зон, але більшість її території лежить у степовій зоні. Вона займає вигідне географічне положення відносно старопромислових регіонів Придніпров'я (Дніпропетровської і Запорізької областей) та Донбасу. Розвитку області сприяє густа мережа транзитних залізниць і автомагістралей та вихід до Дніпра.

Клімат Кіровоградської області помірно континентальний, тривалість безморозного періоду 160-170 днів, сума активних температур 2696-2994 ?С, опадів випадає 430-520 мм на рік при максимальній кількості в теплий період року. Серед несприятливих кліматичних явищ трапляються часті посухи, суховії, пилові бурі. Північна і північно-західна - у посушливій. Але в цілому агрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства.

Природно ресурсний потенціал Кіровоградської області загалом (за грошовою оцінкою) складає 3% в Україні. В його структурі земельні (ґрунтові) ресурси становлять 70,3%, водні - 11,9, мінерально-сировинні - 10,8, природно-рекреаційні - 4,8, лісові - 1,6 і фауністичні - 0,6%.

За територіальною диференціацією природно-ресурсного потенціалу в Україні (індекс 1,00 грн./га) регіон складає 0,75, особливо виділяються земельні і фауністичні ресурси - відповідно 0,99 і 1,00.

Мінерально-сировинні ресурси. Надра Кіровоградської області багаті на корисні копалини. Тут розвідано 41 родовище бурого вугілля (з них розробляється вісім), є родовища горючих сланців, торфу, на сході області - поклади залізної руди, в тому числі залізних кварцитів (Криворізький залізорудний басейн), на Побужжі-нікелево-хромових руд, графіту (Завалівське родовище), а також уранові руди (3 родовища).. Поширені родовища різних будівельних матеріалів. В області зосереджено 36 водозаборів прісної води, з яких 14 розробляється, та два джерела мінеральних вод.

На території області зосереджено близько 96% запасів графіту, 28,7 - промислових запасів бурого вугілля (по паливно-енергетичних ресурсах регіон дефіцитний), 7,6 будівельного каменю, 1,7% - руди заліза України. Основна проблема щодо мінерально-сировинних ресурсів полягає у здійсненні їх комплексного використання на основі глибокої переробки.

Земельні ресурси. Кіровоградська область розташована в межах Центрально-лісостепової та Дністровсько-Дніпровської північно-степової агроґрунтової провінції. В лісостеповій частині переважають чорноземи типові середньо- і малогумусні, опідзолені, у степовій - чорноземи звичайні середньо- і малогумусні. Середній бал природної родючості сільськогосподарських угідь складає 67, ріллі -68 балів (в Україні відповідно 62 і 63). В області високий рівень сродованості земель: в південно-східній частині - 53, західній 43%. Але в цілому агроґрунтові умови сприяють розвитку сільськогосподарського виробництва.

Аналіз трансформації земельного фонду за 1990-2000 рр. свідчить, що в області скоротилась площа сільськогосподарських угідь у всіх землекористувачів і власників за рахунок зменшення площі ріллі, а також багаторічних насаджень. У той же час розширилась площа природних кормових угідь. У регіоні спостерігається негативна тенденція збільшення площі заболочених земель. Дещо скорочуються обсяги зрошуваних сільськогосподарських угідь за рахунок виведення із обігу зрошуваних площ на системах, які відбули строк амортизації.

Загальна площа земель (суші) за станом на 01.01.2001 складає 2384,1 тис. га, в тому числі 2043,1 сільгоспугідь і 1771,9 тис. га ріллі. Розораність сільгоспугідь надто висока - 86,8% (в Україні - 78,1%). В області найбільший у країні рівень землезабезпеченості на душу населення, зокрема, сільськогосподарських угідь припадає 1,79 (Україна - 0,85), а ріллі - 1,55 га (відповідно 0,66 га).

Негативні тенденції в землекористуванні, деградація ґрунтів призвели до зниження еколого-економічної ефективності використаних земель у регіоні.

Водні ресурси. Річки Кіровоградської області належать до басейнів Дніпра і Південного Бугу. Густота річкової сітки на заході складає 0,31-0,38, на південному сході - 0,20-0,23 км/км2. На північному сході територію області омивають Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища.

Обсяги використання води на господарські потреби протягом 1990-2000рр. у регіоні значно скоротилися. Так, споживання свіжої води у 2000 році становило 86 мли. м3 або менше порівняно з 1990 р. (270 млн. м3) у 3,1 рази, що обумовлене скороченням виробництва. Знизились також обсяги оборотної і послідовно (повторно) використаної води: у 2000 році вони становили 47 млн. м3 у 1990 - 321, у 1995 р. - 157 млн. м3. Значно зменшилась і частка оборотної води у загальному обсязі використання на виробничі потреби, яка складала відповідно 68, 78, і 75%. У той же час відмічаються високі питомі витрати води. Тому основна проблема щодо водовикористання полягає в скороченні витрат води на виробництво одиниці продукції до оптимального рівня.

Лісові ресурси. Землі під лісами та іншими лісовкритими площами в Кіровоградській області складають 179,2 тис. га, у тому числі 158,3 тис. га вкритих лісовою рослинністю; або 7,5% до загальної площі землі (суші) (в Україні -12,5%). Переважають ліси санітарно-гігієнічного, природоохоронного і рекреаційного призначення. Лісовідновлення здійснюється невисокими темпами - на рівні 300-400 га в рік, посадка і посів лісу складає близько 400 га. У загальному обсязі випуску продукції лісового господарства цей регіон займає лише 1,4%. Основна частина деревини завозиться з інших регіонів України і зарубіжжя.

Головна проблема лісового господарства регіону полягає в необхідності розширення обсягів захисного лісорозведення.

Черкаська область розташована в центральній частині України у басейні середньої течії Дніпра. Утворена 7 січня 1954 року. На півночі межує з Київською, на сході - з Полтавською, на півдні - з Кіровоградською, на заході - з Вінницькою областями. За площею (20,9 тис.км2) займає 18-те місце серед областей України, що становить 3,4% її території. Черкаська область входить до складу Центрального економічного району України. Обласний центр - місто Черкаси.

Область має вигідне економіко-географічне положення, яке зумовлене розташуванням території у безпосередній близькості до промислово-розвинутих регіонів, проходженням транспортних магістралей, що зв'язують її з Києвом, Донбасом, причорноморськими областями України.

Ґрунтові і агрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства та рекреації. Область має: розгалужену мережу залізничних і автомобільних шляхів загальнодержавного значення. Через територію області проходить газопровід "Союз".

Основні економічні показники соціально-економічного розвитку Черкаської області наведені в таблиці 1.

Таблиця.2.1.1 Основні показники соціально-економічного розвитку Черкаської області [ 9 ]

Показники

1990

1995

2000

В 2000, % до

1990

1995

України

Територія, тис км2

20,9

20,9

20,9

100

100

3,5

Кількість наявного населення, тис. осіб

1530,9

1504,6

1435,2

93,7

95,4

2,9

Питома вага міського населення, %

53

55

55,0

-

-

-

Трудові ресурси(без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку), тис. чол.

724,2

662,8

787,9

108,8

118,9

2,7

Питома вага трудових ресурсів у загальній кількості населення, %

47,3

44,0

54,9

-

-

-

Кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку), тис. осіб

843,8

813,9

594,7

70,5

73,1

3,0

Валова додана вартість у цінах 1999 р., млн. грн..

3531

2546

-

72,1

2,4

Валова додана вартість (у цінах 1999 р.) в розрахунку на душу населення, грн..

2337

1747

-

74,8

83,9

Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) у порівняних цінах, млн.. грн.

1306

426

195

14,9

45,8

1,4

Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) надушу населення у порівняних цінах, грн..

855,3

282,7

135,2

15,8

47,8

47,7

Обсяг продукції промисловості (у порівнянних цінах 1999 р), млн. грн.

4061,5

2475,1

50,6

83,0

1,9

Продукція сільського господарства (у порівняних цінах 1996р.) млн. грн.

2222

1474

1245

56,0

84,5

4,8

Виробництво товарів народного споживання без вартості алкогольних напоїв (у цінах 1999 р.), млн. грн.

2495

1241

942

37,7

75,9

3,9

у тому числі:

продовольчі

1691

988

558

33,0

56,5

3,9

непродовольчі

804

253

384

47,8

151,8

4,7

Експорт товарів, млн. дол. США

275,5

Виробництво електроенергії, млрд. кВт. год.

2,66

1,70

1,8

67,7

105,9

1,0

Споживання електроенергії в промисловості, (без власних потреб електростанцій) млрд. кВт. год.

3,13

1,85

1,39

44,4

75,1

1,8

Споживання палива автобензину, тис. тонн

149,4

87,5

58,6

3,0

вугілля та вугільної продукції, тис. тонн.

979,0

303,3

31,0

0,5

Газу природного млн. м3

3318

3002,2

2472,1

74,5

82,3

3,6

топкового мазуту, тис. тонн

306,1

41,1

13,4

3,4

дизельного пального, тис. тонн

247,1

153,7

62,2

3,1

За характером рельєфу Черкаська область поділяється на дві частини право-- і лівобережну. Правобережна частина лежить в межах Придніпровської височини із значним розвитком ерозійних форм рельєфу, лівобережна на Придніпровській низовині з переважно рівнинним рельєфом. Крім Дніпра, область має густу мережу малих та середніх річок: Супій, Рось, Тясмин, Гірський Тікич та інші. Всього в області 181 річка завдовжки понад 10 км. кожна, розташовано 33 водосховища, понад 650 заплавних озер і ставків. Густота річкової мережі коливається від 0,18 на лівобережжі до 0,45 км/км2в басейні Гнилого Тікича.

Черкащина багата на різні нерудні корисні копалини. Паливні ресурси представлені бурим вугіллям (Новосілківське, Тарнавське, Рижанівське, Козацьке та інші родовища), покладами торфу (Драбівський, Черкаський, Смілянський, Чигиринський райони). Наявні значні запаси будівельних матеріалів: граніти, лабрадорити, пісковики, гнейси, глини (Черкаське родовище бентонітових глин), кварцові піски, поклади каолінів, а також джерела мінеральних вод у Звенигородському й Уманському районах.

Помірно континентальні кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства. Середні температури січня та липня становлять відповідно -5,9 та + 20 'С. Річна кількість опадів 450-550 мм.

Серед зональних типів ґрунтів переважають чорноземи типові мало гумусні та слабогумусовані. під лісами сірі лісові та темно-сірі опідзолені. В долинах річок поширені піщані, піщано глинисті та торфові ґрунти. Вся територія Черкаської області розташована в межах лісостепової зони.

Ліси вкривають близько 15% території. Це в основному дубово-грабові масиви, а також заплавні ліси з вільхи, верби, осики, тополі.

Значні земельні ресурси характеризуються високим ступенем освоєння. Серед сучасних негативних природних процесів спостерігаються площинний змив та глибинна ерозія, зумовлені нерівністю рельєфу, зливовим характером опадів та легким механічним складом ґрунтів.

2.2 Населення і трудові ресурси

Середня густота населення району 58,2 осіб/км2, в тому числі у Черкаській області - 70, у Кіровоградській - 48 осіб (середня густота населення в Україні 83 особи/км2). Густота сільського населення - в середньому 24,7 осіб/км2, у тому числі на Черкащині - 31,7, на Кіровоградщині - 18,7. Густіше заселені (83 особи/км2) Звенигородський, Христинівськнй, Городищенський райони, менше (до 23 особи/км2) - північно-східна частина Черкаської області. В Кіровоградській області найгустіше заселені північна й північно-західна частини (50-60 осіб/км2), найменше південна (20-30 осіб/км2). Ступінь заселеності як Черкащини, так і Кіровоградщини найнижчий за середній по країні. Існує тенденція до скорочення чисельності населення внаслідок низького природного приросту (у Кіровоградській області народжуваність становить 8,2%, смертність 16,5%, природний приріст - мінус 8,3%; у Черкаській відповідно 8,3, 16,5, мінус 8,2%; показники в Україні в 1998 р. відповідно 8,3, 14,3, мінус 6,0) та значної міграції. Тривалий час простежувалася міграція сільського населення в міста. Так, у Черкаській області міське населення за період з 1980р. по 1990р. зросло з 708,3 тис. до 818,1 тис. осіб. В останні роки цей процес майже припинився (в 1998 р. міське населення Черкащини становило 801,1 тис. осіб).

На 1 січня 2008 року загальна чисельність населення по Кіровоградськії області становить1039,7 тис. жителів, у тому числі міського - 637,7 тис., сільского - 402,0 тис, по Черкаській області - 1315,5 тис., 730,0 тис. і 585,5 тис. відповідно.

У містах мешкає 57,6% населення від загальної кількості його в районі (на Черкащині - 54,7%, Кіровоградщині - 61,2%). У цілому цей показник нижчий за середній по республіці. У регіоні 28 міст, з них 10 обласного підпорядкування; на Черкащині - відповідно 16 і 6, на Кіровоградщині 12 і 4. Переважають малі міста. У Черкаській області сформувались локальні системи розселення: Черкаська, Уманська та Звенигородсько-Ватутінська; у Кіровоградській - Кіровоградська, Олександрійська, Світловодська і Знам'янська. Містечок у регіоні 41, з них на Черкащині - 15, на Кіровоградщині - 26. Найбільші міста району -Кіровоград, Черкаси, Олександрія, Сміла, Умань, Канів. За характером народногосподарських функцій населені пункти поділяють на обласні промислові, транспортні, адміністративно-політичні й науково-культурні центри - Черкаси та Кіровоград; багатогалузеві промислові центри з розвиненими невиробничими функціями - Умань, Сміла, Олександрія, Світловодськ; транспортно-промислові центри - Христинівка, Цвіткове, Гайворон, Знам'янка; адміністративні центри зі значною обробною промисловістю - Городище, Шпола, Кам'янка, Золотоноша, Звенигородка, Жашків, Тальне, Канів, Лисянка, Бобримець, Долинська, Новомиргород, Новоукраїнка, Помічна та ін.; одногалузеві промислові центри - Верхнячка, Стеблів, Вільшана, Юрківка, Мала Виска, Ульянівка та інші.

У віковій структурі населення значна частка осіб похилого віку (25,8% проти 23,3% по Україні), молоді 20,1%, працездатного населення - 54,1%. Коефіцієнт дитячої смертності на Черкащині у 1998 р. становив 11,2, на Кіровоградщині - 13,2 (в Україні - 12,8).

Національний склад населення в цілому однорідний. Українців переважна більшість - 90,5% у Черкаській, 86,9% - у Кіровоградській областях, росіян -- відповідно 8,0% і 10,3%. На Кіровоградщині, крім того, проживає 0,9% молдаван (в районах так званої Новосербії) та 0,8% білорусів.

Трудових ресурсів у регіоні в 1998 р. було 1467,9 тис осіб, з них зайнятих у виробництві 1124,0 тис. Рівень зайнятості населення в Кіровоградській області 1997 р. становив 65,1 %, Черкаській - 64,6% (по Україні - 62,8%). За останні роки він зменшився з 75% у 1990р. до 72%. у 1997р. через занепад промислового виробництва. (табл. 2).

Таблиця 2.2.2 Зайнятість населений Центральноукраїнського економічного району у сферах матеріального виробництва [ 8 ]

Область

Всього, тис. осіб

У тому числі, %

У матеріальному виробництві

У невиробничій сфері

1996

1997

1996

1997

1996

1997

Кіровоградська

495,1

456.7

71.7

71,0

28.3

29,0

Черкаська

613,6

579,4

73,1

73,0

26.9

27.0

По району

1108.7

1036,1

72.5

72,1

27,5

27.9

По Україні

20868.3

19835.1

70.2

69,6

29,8

30.4

Попит на робочу силу і її пропозиція на ринку праці на початок 1999 р. були такими: зареєстровано не зайнятих трудовою діяльністю громадян у Кіровоградській області 30,9тис, у Черкаській - 28,7тис; потреба підприємств у працівниках на заміщення вакантних посад відповідно 0,9 і 0,8; коефіцієнт навантаження на одну вакансію 32,0 і 36,0 (в Україні 30,0). На кінець 1998 р. у Кіровоградській області було 93,3 тис. безробітних (рівень безробіття 14,5%), у Черкаській 77,5 тис. (10,3% при рівні безробіття в Україні 11,3%).

У 1991-2000 році демографічна криза охопила всю територію Кіровоградської області. Кількість населення скоротилася на 76,8 тис. осіб, у тому числі міського - на 42,3 і сільського - на 34,5 тисяч. Міграційне сальдо населення від'ємне і становило у 2000 р. - мінус 3,9 тис. осіб.

Згідно з даними за 2000 р., коефіцієнти природного руху населення в Кіровоградській області (на 1000 осіб) складають: 7,8 - народжених (на рівні середнього значення в Україні), 17,9 - померлих, що значно більше середньоукраїнського (15,3), і природне скороченням - мінус 10,1 (відповідно -7,5), що є одним з найменших показників в Україні. Особливо високі коефіцієнти смертності населення - 1812 осіб на 100 тисяч (в Україні - 1539). Коефіцієнти дитячої смертності знаходяться на рівні середнього значення в Україні.

Динаміка коефіцієнтів природного руху населення в Кіровоградській області свідчить про зниження їх темпами, які значно перевищують середні показники в Україні (табл.3).

Таблиця2.2.3 Коефіцієнт народжуваності, смертності та природного приросту населення Кіровоградської області [ 9 ]

Регіон

Рік

Кількість народжених

Кількість померлих

Природний приріст населення

всього

у міських поселеннях

у сільських поселеннях

всього

у міських поселеннях

у сільських поселеннях

всього

у міських поселеннях

у сільських поселеннях

Україна

1990

12,7

12,7

12,7

12,1

10,2

16,1

0,6

2,5

-3,4

1995

9,6

8,8

11,1

15,4

13,6

19,1

-5,8

-4,8

-8,0

2000

7,8

7,1

9,3

15,3

13,6

19,0

-7,5

-6,5

-9,7

Кіровоградська

область

1990

12,6

13,3

11,6

14,5

11,2

19,5

-1,9

2,1

-7,9

1995

10,0

9,6

10,6

17,7

14,2

23,4

-7,7

-4,6

-12,8

2000

7,8

7,2

8,8

17,9

15,0

22,6

-10,1

-7,8

-13,8

Трудові ресурси Кіровоградської області (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) за станом на 01. 01. 2001 становлять 634,1 тис. осіб, або 2,2 % до України. В усіх сферах економічної діяльності зайнято 432,1 тис. осіб, або 68,1 % трудових ресурсів регіону. В їх складі значну питому вагу складають зайняті в матеріальному виробництві - близько 69%, у невиробничій сфері зайнято 31%.

Демографічне навантаження на населення працездатного віку (кількість непрацездатних на 1000 осіб працездатного віку) досить високе - 795 осіб, у тому числі дітей - 346, осіб старшого віку - 449 при відповідних значеннях в Україні 726, 324 і 402. В Кіровоградській області високими темпами збільшується кількість працездатного населення у працездатному віці, не зайнятого економічною діяльністю: у 2000 р. в порівнянні з 1990 р. - у 3,8 рази, а з 1995 р. - на 3,2% і складали 16,6% трудових ресурсів області (1990р. - 4,6%, 1995 р. - 15,5%). Високими темпами зростає також кількість безробітних: на початок 2001 р. їх зареєстровано 31,6 тис, що у 9,8 разів вище, ніж у 1995 р. Рівень безробіття складає в області 5,1% (в Україні - 4,2%), темпи його зростання вищі, ніж у середньому в Україні (табл.4).

Таблиця 2.2.4 Трудові ресурси Кіровоградської області [ 9 ]

Показник

1990

1995

2000

2000 %до

1990

1995

Трудові ресурси без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку, середнє, тис осіб

680,4

663,6

634,1

93,2

95,6

Кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку, середнє, тис осіб

606,8

520,2

432,1

71,2

83,1

Кількість зайнятих в інших сферах економічної діяльності, середнє, тис. осіб

0,1

29,0

56

у 560 разів

193,1

Кількість незайнятого працездатного населення у працездатному віці, середнє, тис. осіб

, 31,4

102,6

119,2

379,6

116,2

Кількість безробітних, зареєстрованих у Державній службі зайнятості, тис. осіб

2,3

3,5

33,7

у 14,7 разів

у 9,6 разів

Рівень зареєстрованого безробіття, відсотків від працюючого населення працездатного віку

0,3

0,6

5,1

більше на 0,2 процентних пункти

більше на 4,5 процентних пункти

В Кіровоградській області щорічно зростає навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію). На початок 2001 року попит підприємств на робочу силу (на заміщення вільних робочих місць) становив 1,2 тис. осіб, а кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, - 33,7 тис, тобто навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію складає 43 особи, що в 1,8 разів вище, ніж у середньому в Україні.

У Кіровоградській області наукові дослідження проводяться переважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковими підрозділами вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації.

У 2000 р. в Кіровоградській області зосереджувалося 13 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де в основній діяльності зайнято 0,7 тис. осіб, в тому числі 0,4 -дослідники. Всього чисельність фахівців складає 0,5 тис. осіб, з них з науковим ступенем доктора наук - 17 осіб і кандидатів наук 38. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, становить 0,2 тис. осіб, з них 22 доктора і 58 кандидатів наук.

В Кіровоградській області працює 14 академіків і членів-кореспондентів, а також 34 доктори і 449 кандидатів наук, які зайняті в економіці області.

Фінансування наукових та науково-технічних робіт складає 3,4 млн. грн., у тому числі за рахунок держбюджету - 1,2, власних коштів - 0,9, коштів замовника -1,3, тобто в структурі фінансування за джерелами переважають власні кошти. Обсяг робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становить 3,3 млн. грн. (у фактичних цінах), основна частина яких це науково-технічні розробки (2,7 млн. грн.). Фундаментальні, прикладні дослідження і науково-технічні послуги складають відповідно 0,09, 0,46 і 0,11 млн. гривень.

Всього в Кіровоградській області виконано 84 розробки, у тому числі по створенню нових видів техніки - 55, з них - 1, у яких використано винаходи, технологій - 2, матеріалів - 1, сортів рослин та порід тварин - 12, методів і теорій - 6, інших 8.

Демографічна ситуація в Черкаській області відображає загальнодержавну тенденцію скорочення кількості населення внаслідок від'ємного природного приросту, який у 2000 році становив мінус 9,8 на 1000 осіб (в Україні - мінус 7,5 на 1000 наявного населення). Тільки за останні десять років населення області зменшилося на 95,7 тисяч і на 1 січня 2001 року становило 1435,2 тис осіб.

Демографічна ситуація характеризується як складна, оскільки тривають процеси депопуляції, що проявляються як у кількісному, так і якісному складі населення. Коефіцієнт народжуваності в області становить 7,4 на 1000 наявного населення є близьким до середнього в Україні (7,8), а коефіцієнт смертності - 17,2, що перевищує середнє значення в країні (15,3). Прогресує процес старіння населення: особи пенсійного віку становлять майже 33% усіх жителів.

Трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) за станом на 1.01.2001 становлять 787,9 тис. осіб, або 2,7% до всеукраїнського показника. В усіх сферах економічної діяльності зайнято 594,7 тис. осіб або 75,5% трудових ресурсів Черкаської області. Рівень безробіття - 4.5%, тобто дещо вищий ніж загалом в Україні (4,2%). На кінець 2000 року в Черкаській області нараховувалося 34 тис. безробітних. На 1000 осіб працездатного віку припадає 818 осіб непрацездатного, серед яких 339 - діти, 479 - особи, старші за працездатний вік.

У містах мешкає 54,9% населення. Найбільші міста - Черкаси, Золотоноша, Сміла, Умань та інші. Середня густота населення становить 69 осіб на 1 км2, що значно менше, ніж у середньому в Україні (82).

На кількість постійного населення Черкаської області відчутний вплив має міграція, зокрема міждержавна та міжрегіональна. За даними 2000 року, за кордон емігрувало 3,3 тис осіб, а прибуло 1,5, тобто приріст становив мінус 1,8 тис. осіб. Дещо інша тенденція проявляється в розрізі міжрегіональної міграції, де кількість прибулих 10,2, а вибулих 9,9 тис осіб, тобто існує додатний приріст (0,3 тис).

Національний склад населення в цілому однорідний. Більше 90% населення Черкаської області становлять українці. Проживають також росіяни, євреї, поляки, білоруси.

Важливу роль у розвитку продуктивних сил Черкаської області відіграє науково-технічний потенціал, який є вагомим фактором вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем.

У 2000 році в Черкаській області нараховувалося 33 організації, які виконують наукові та науково-технічні роботи, 60 фахівців з науковими ступенями, в тому числі чотири доктори наук, 52 кандидатів наук, 35 академіків і членів-кореспондентів.

Обсяги фінансування наукових та науково-технічних робіт у 2000 році всього склали 1354,2 тис. грн., у тому числі 3278,1 --- за рахунок держбюджету, 19,1 держіннофонду, 2128,6 позабюджетних фондів, 2198,2 власних коштів та 5661,7 тис. грн. за рахунок коштів замовників. У 2000 році в Черкаській області здійснено 454 розробки, у тому числі 125 по створенню нових видів техніки й технологій, у 24 з яких використані винаходи. З них три розробки мають технічний рівень, що перевищує світовий, 67 - відповідає світовому.

На початок 2000/2001 навчального року в Черкаській області нараховувалося 27 вищих навчальних заклади, з них 20 - І-ІІ рівня акредитації та 7 - ІІІ-ІV рівнів, зокрема: Черкаський державний університет ім. Богдана Хмельницького та Черкаська академія менеджменту.

Кількість студентів у вищих учбових закладах освіти всіх рівнів акредитації у 2000/2001 навчальному році складала 40,4 тисяч осіб.

3. Сучасний рівень розвитку і структура господарства району

У регіоні 577 промислових підприємств (5,8% від загальної кількості по Україні), в тому числі машинобудівних - 88 (15,3% від загальної кількості в районі), деревообробних -19 (3,3%), будівельної індустрії 56 (9,7%), легкої промисловості 39 (6,8%), харчової 216 (37,4%). Основна промислова продукція - верстати й сільгоспмашини, гідравлічні помпи, хімічне волокно, азотні добрива, напівпровідникові матеріали, машини для легкої й харчової промисловості. Тут видобувають уранову руду, графіт, граніт та ін. У 1998 р. вироблено 15,4% цукру від загального показника по Україні, 6% борошна, 6,9% олії та ін. За останні роки промислове виробництво переживає значний занепад (табл. 5). Основні галузі спеціалізації - сільськогосподарське машинобудування, гірничодобувна, паливна, хімічна, будматеріалів, деревообробна, електронна, легка і харчова, чорна та кольорова металургія.

Таблиця 3.5 Індекси продукції промисловості в Центральноукраїнському економічному районі, % (1990 р. = 100%) [ 8 ]

Область

1995

1997

1998

Відсоток 1998 до 1997

Кіровоградська

49

29

30

104.0

Черкаська

61

50

50

100.0

По Україні

52

50

49

99.0

Видобуток бурого вугілля зосереджений у містах Олександрія (Морозівський, Балахівський, Вєрболозівський, Протопопівський, Бандурівський, Костянтинівський розрізи; Світлопольська, Верболозівська, Новомиргородська та Ведвежорська шахти) і Ватутіне; виробництво торфобуровугільних брикетів - на Семенівсько-Головківській, Байдаківській, Димитрівській, Ватутінській фабриках, Семенівському заводі гірського воску в Димитрові. Торф видобуває і переробляє також Ірдинське об'єднання.

Рівень господарського освоєння Кіровоградської області характеризується такими показниками: частка в загальній площі, кількості населення і трудових ресурсів у країні складає відповідно 4,1; 2,3 і 2,2%. Тут зосереджено 2,3% основних фондів, створюються 1,6% валової доданої вартості, промисловістю і сільським господарством виробляється відповідно 3,3 і 0,9% від загальнодержавного рівня.

За територіальним зосередженням (локалізацією) основних галузей економіки в Україні (випуск товарів і послуг) Кіровоградська область виділяється наступними коефіцієнтами: сільське господарство - 2,11; транспорт і зв'язок - 1,32; галузі соціально-культурної сфери - 1,30; житлово-комунальне господарство - 0,95; будівництво - 0,87; галузі сфери обігу - 0,83 і промисловість - 0,45.

Аналіз динаміки територіальної структури промисловості області за 1990-2000 рр. свідчить про скорочення її питомої ваги в Україні по переважній більшості галузей, особливо паливної промисловості й машинобудування і металообробки та харчової промисловості. Істотні зрушення відбулися також в галузевій структурі у напрямі збільшення питомої ваги електроенергетики, чорної металургії, хімічної і нафтохімічної та харчової промисловості й скорочення - паливної, кольорової металургії, машинобудування і металообробки, деревообробної та целюлозно-паперової, легкої промисловості (табл.6).

Таблиця 3.6 Галузева структура промисловості Кіровоградської області (без малих підприємств), за обсягом продукції у цінах відповідних років, відсотків [ 9 ]

Галузь

1990

2000

Промисловість, всього

100,0

100,0

Електроенергетика

1,3

17,8

Паливна

4,5

3,2

Чорна металургія

0,3

1,3

Кольорова металургія

8,6

1,9

Хімічна і нафтохімічна

0,3

0,5

Машинобудування і металообробка

35,0

22,3

Деревообробна і целюлозно-паперова

2,4

0,3

Промисловість будівельних матеріалів

6,2

5,6

Скляна і фарфоро-фаянсова

0,2

0,2

Легка

4,8

1,5

Харчова

28,2

35,7

Борошномельно-круп'яна та комбікормова

5,3

3,4

Медична

0,2

1,9

Інші галузі

2,7

4,4

Аналіз макроекономічних показників господарського розвитку Кіровоградської області за 1995-1999 роки (у порівняльних цінах 1999 р.) свідчить про зменшення обсягу випуску (товари і послуги) та валової доданої вартості у всіх господарськоформуючих галузях економіки, особливо в основних - промисловості, транспорті і зв'язку та сільському господарстві.

У цей же період в економіці Кіровоградської області відбулися структурні зміни в напрямі збільшення загалом питомої ваги галузей, що виробляють товари, при скороченні промисловості і будівництва, а також збільшення частки інших галузей сектора економіки, які надають послуги (переважно ринкової інфраструктури). Тобто відбувається поглиблення процесу деіндустріалізації економіки і посилення дії сектора нематеріального виробництва.

Питома вага галузей, які виробляють товари, у загальному обсязі валової доданої вартості збільшилася з 49,0 до 51,6%, у тому числі в сільському господарстві - з 24,8 до 29,8%, а в промисловості і будівництві зменшилася відповідно - з 17,1 до 16,2% та - з 6,4 до 4,5%. Разом з тим зростала за питомою вагою додана вартість у сфері послуг, особливо в галузях сфери обігу (переважно в торгівлі) - з 6,8 до 8,2%.

У структурі ВДВ понад 50% складає група галузей, які виробляють товари, зокрема: на промисловість припадає лише одна шоста частина, а на сільське господарство - менше однієї третини, і майже 49% складає група галузей, що надають послуги (табл.7).

Таблиця 3.7 Галузева структура валової доданої вартості Кіровоградської області, відсотків від економіки, в цінах відповідних років [ 9 ]

Регіон

Галузі, які виробляють товари

Промисловість

Сільське господарство

Будівництво

Інші галузі, що виробляють товари

Галузі, що надають послуги

Транспорт і зв'язок

Галузі сфери обігу

Житлово-комунальне господарство

Галузі соціально-культурної сфери

Інші галузі, що надають послуги

1996

Україна

54,1

32,3

13,8

6,9

1,1

45,9

15,5

8,3

5,8

10,6

5,7

Кіровоградська

область

49,0

17,1

24,8

6,4

0,7

51,0

19,5

6,8

6,5

14,1

4,1

1999

Україна

55,1

34,2

14,1

5,2

1,6

44,9

14,8

9,9

5,5

8,3

6,4

Кіровоградська

область

51,6

16,2

29,8

4,5

1,1

48,4

19,5

8,2

5,2

10,8

4,7

Промисловість в Черкаській області характеризується значним переважання галузей обробної (97%) порівняно з галузями видобувної промисловості (3%).

В останні роки відбувалися зміни в галузевій структурі промисловості. Як видно з наведених даних (табл. 8) за 1990 2000 рр. частка легкої промисловості скоротилася і складає 1,7%, (у 1990 - 12,0), машинобудування відповідно 7,6 (26,0). Одночасно за цей період зросла питома вага деревообробної та целюлозо-паперової у 2000 р. на 6,1% (у 1990 р. - 2,2), електроенергетики відповідно 7,4 (1,6), харчової промисловості - 41,5 (34,0), хімічної та нафтохімічної - 26,7 (12,0)%.

Таблиця 3.8 Галузева структура промисловості Черкаської області (без малих підприємств, за обсягом продукції у цінах відповідних років), відсотків [ 9 ]

Галузі

1990 р.

2000 р

Промисловість

100,0

100,0

Електроенергетика

1,6

7,5

Паливна

0,5

0,02

Чорна металургія

0,4

2,1

Кольорова металургія

-

-

Хімічна і нафтохімічна

12,0

26,7

Машинобудування і металообробка

26,0

7,6

Деревообробна і целюлозно-паперова

2,2

6,1

Промисловість будівельних матеріалів

2,9

1,4

Скляна і фарфоро-фаянсова

0,0

0,0

Легка

12,0

1,7

Харчова

34,0

41,5

Борошномельно-круп'яна та комбікормова

3,7

3,9

Медична

1,4

1,4

Інші галузі

3,3

0,1

Аналіз економічних умов господарювання в Черкаській області за останні 10 років свідчить про те, що економічний потенціал області перебував під впливом різноманітних кризових явищ, які обумовлювали темпи розвитку економіки регіону та позначилися на структурі економічного виробництва.

Так, відбулося скорочення валового внутрішнього продукту порівняно з 1990 роком майже в три рази, а також обсягів виробництва в таких галузях промисловості як паливна, хімічна і нафтохімічна, машинобудування і металообробка, промисловість будівельних матеріалів, легка промисловість і АПК.

Частка промислової продукції у загальному виробництві складає 66,3, сільського господарства - 33,7%.

У 1999 році валова додана вартість Черкаської області становила 2546 млн. грн. (1747 грн. у розрахунку на душу населення), або 2,4% у ВДВ України.

Певні зрушення відбуваються в галузевій структурі виробництва валової доданої вартості. В структурі ВДВ економіки регіону, 53,8% припадає на галузі, що виробляють товари і 46,2% на галузі, які падають послуги. Дедалі посилюються тенденція зростання більш швидкими темпами питомої ваги галузей, що надають послуги. Питома вага промисловості у загальному обсязі валової доданої вартості збільшилася з 20,6 у 1995 до 24,9% у 1999 році, сільського господарства з 22,6 до 23,3%. У той же час зменшилася питома вага будівництва - з 5,6 до 4,2%, транспорту та зв'язку з 25,6 до 20,5%, а соціально-культурної сфери та сфери обігу -- не змінилася і становить відповідно 8,5 і 8,3%.

4. Географія промисловості району

4.1 Машинобудування

Машинобудівельний комплекс - це підприємства сільськогосподарського й транспортного машинобудування. Так, тракторні сівалки випускає завод «Червона зірка», завод гідромашин і АТВТ «Гідросила» - помпи для тракторів, автомобілів, екскаваторів, гідравлічні передачі, тукорозкидачі (обидва в Кіровограді). Помпи виробляє філія київського заводу «Більшовик» у Жашкові. Уманський завод сільгоспмашинобудування виготовляє машини для попередньої обробки зерна кукурудзи, ВО «Уманьферммаш» і Корсунь-Шевченківський «Агромаш» - устаткування для механізації робіт у тваринництві, обладнання для виробництва кормів. Підприємство «Автоштамп» в Олександрії продукує кормозбиральну техніку, а сільськогосподарську техніку завод технологічного обладнання в с.Млієві Городищенського району. НВО «Грунтосівмаш» (Кіровоград) випускає системи автоматичного управління, посівну й садильну техніку, інше сільськогосподарське обладнання; завод «Агромаш» в Олександрії -деталі до автобусів (у тому числі міжміського сполучення), тролейбусів. У м. Гайвороні розпочато виробництво сучасних зернових комбайнів, які за техніко-економічними показниками не поступаються західним зразкам. Черкаське підприємство «Ротор» продукує роторно-конвеєрні лінії, а також електроізоляційні матеріали, обладнання для обробки пластмасових виробів. Черкаський та Смілянський машинобудівні заводи виробляють устаткування для харчової промисловості (обладнання для очищення цукру, виробництва спирту). Черкаське АТ «Сатурн» - для молочної, Корсунь-Шевченківський механічний завод - для цукрової, Кам'янський машинобудівний - для легкої і хімічної, ВО «Темп» (Черкаси) - для м'ясної промисловості та ін.

Машинобудівне підприємство в Кам'янці випускає обладнання для виробництва віскози, завод запасних частин у Шполі - легкі причепи, фургони.

В Кіровоградській області, у галузі машинобудування і металообробки, функціонує 176 підприємств і 407 виробництв, випуск продукції яких складає 265,2 млн. грн. Найбільш розвинуті такі галузі машинобудування: сільськогосподарське і тракторне, ремонт тракторів та сільськогосподарських машин, машинобудування для легкої і харчової промисловості та побутових приладів, електротехнічна промисловість, підйомно-транспортне, хімічне і нафтове машинобудування, верстатобудівна та інструментальна промисловість, промисловість металевих конструкцій і виробництв, засобів зв'язку, приладобудування, виробництво технологічного обладнання.

Машинобудування та металообробка в галузевій структурі Черкаської області займає третє місце за обсягами продукції, що складає 7,6%. Представлена вона Черкаським машинобудівним заводом, що виробляє устаткування для харчової промисловості, Смілянським, Корсунь-Шевченківським механічним та верстатобудівним заводами, Уманським і Монастирищенським ремонтно-механічними заводами, Кам'янським та Золотоношським машинобудівним заводами. В Черкасах та Смілі розміщені також заводи по ремонту вагонів та локомотивів.

Машинобудування Черкаської області спеціалізується на виробництві устаткування для харчової, текстильної, хімічної галузей промисловості, баштових кранів, тракторних причепів, роторно-конвеєрних ліній, металоріжучих верстатів тощо.

Приладобудування та виробництво оптико-механічних виробів розміщені в Черкасах (Черкаським приладобудівний завод нині випускає електродвигуни, обладнання для виготовлення консервів), Кіровограді (заводдозуючих автоматів), Умані («Мегометр», «Вега», оптико-механічний завод). В Умані є також підприємство з виробництва театрального обладнання. В Долинській підприємство «Весна» випускає металеві вироби, електротехнічне обладнання, вимірювальні прилади. У Світловодську розміщений завод «Калькулятор», в Кіровограді ТОВ «Приладобудівник», ВО «Харчомаш» виробляють автоматичні спостережні системи, АТ «Радій» - трансформатори, енергетичне обладнання, радіоапаратуру, підсилювачі.

4.2 Хімічна промисловість

Підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості розміщені в Черкасах (ВО «Азот»), Світловодську (завод «Промінь» - пластмасові вироби) та Кіровограді (завод «Прогрес»). Основна продукція хімічної промисловості - мінеральні добрива, штучне волокно, напівфабрикати з пластмаси, хімічні реактиви, фарби, товари широкого вжитку (Черкаський «Азот» та «Хімволокно», завод хімічних реактивів та «Аврора», АТ «Герметик» і завод «Прогрес» у Кіровограді). У Світловодську є завод ізоляційних матеріалів, завод «Промінь» що випускає вироби з пластмаси для сільського господарства. Пластмасові вироби та скляний посуд виробляє завод «Сегмент» у Кіровограді. В с.Межиріччя (Умань) розміщені вітамінні заводи; в м. Монастирище - хіміко-фармацевтичне виробництво.

У хімічній і нафтохімічній промисловості (разом із хіміко-фармацевтичною) зосереджено 22 підприємства, які виробляють 2,4% промислової продукції Кіровоградської області, зокрема, виділяється випуск виробів із пластмас і лакофарбова промисловість.

Хімічна та нафтохімічна промисловість займає друге місце в Черкаській області за обсягом продукції (26,7%) і кількістю зайнятих та спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, штучних волокон, хімічних реактивів, фарби. Провідними підприємствами галузі є Черкаські об'єднання "Азот", "Аврора" та "Хімволокно". В Умані функціонує вітамінний завод.

4.3 ГЕС і ТЕС району

Основою електроенергетики є великі Кременчуцька й Канівська та малі ГЕС - Краснохутірська, Новоархангельська, Тернівська, Гайворонська, Стеблівська, Корсунь-Шевченківська, Тальнівська, Ватутінська; ТЕС - Кіровоградська, Олександрійські (ТЕЦ-1,2,3), Черкаська, Ватутінська, Уманська. Передбачено введення в дію Чигиринської парогазової електростанції. Ще не закінчено будівництво потужної Канівської гідроакумуляційної станції.

Електроенергетика Черкаської області представлена Канівською, Кременчуцькою і низкою невеликих ГЕС (Корсунь-ІІІевченківською, Стеблівською, Тернавською, Краснохутірською), а також Черкаською, Ватутінською, Уманською ТЕЦ.

Основними споживачами електроенергії є хімічна промисловість, житлово-комунальне і сільське господарство, харчова промисловість.

4.4 Інші галузі господарства району

4.4.1 Будівельна індустрія

Будівельний комплекс району порівняно з іншими регіонами України достатньо забезпечений природною сировиною. Експортне значення мають видобуток і виробництво продукції з граніту, лабрадору, трепелу, графіту. Виробництво сипких матеріалів, цегли, будівельних конструкцій має місцеве значення. Цемент завозиться в район із сусідніх областей. Міжрайонне значення має виробництво скла, керамічних та сантехнічних виробів. За останні роки будівельна індустрія переживає значний занепад у зв'язку зі зменшенням купівельної спроможності населення та виробничих організацій. Це вплинуло і на розвиток капітального будівництва (табл. 9).

Таблиця 4.4.1.9 Будівельні та монтажні роботи в Центральноукраїнському економічному районі по роках (у порівняльних цінах), млн грн. [ 8 ]

Область,

1990

1995

1998

Кіровоградська

1157

189

98

Черкаська

1209

274

11З

По району

2426

463

211

По Україні

37319

10797

6891

З 1990 р. по 1998 р. обсяги будівництва в районі зменшились в 11,5 раза. Капітальні вкладення в районі становили в 1998 р. 367 млн грн. (3,0% від загального обсягу по країні), або з розрахунку надушу населення 147,0 грн. у Кіровоградській і 132,4 грн. у Черкаській областях (по Україні 242,8 грн.). Капітальні вкладення в житлове будівництво в 1998 р. сягали 77 млн грн., або 3,4% від загального обсягу їх у державі (зменшилися порівняно з 1990 р. в 6,3 раза). Забезпеченість населення житлом у Кіровоградській області була за аналізований період 21,3 м2 загальної площі на одного жителя, в Черкаській - 22,9 (середній показник в Україні - 20,2 м2).

У Кіровоградській області у промисловості будівельних матеріалів зосереджено 76 підприємств, 5,4 тис. працюючих, а випуск продукції складає 66,3 млн. грн. (7,2% від загального обсягу промислової продукції). Розвинута промисловість стінових матеріалів та промисловість нерудних будівельних матеріалів.

Номенклатура продукції промисловості будівельних матеріалів представлена виробництвом залізобетонних виробів, асфальтобетону, керамзитового графіту, щебеню, цегли в Черкасах, Смілі, Тальному. Працюють комбінати по виробництву вогнетривів (Ватутіне), бентонітових глин та видобутку граніту. В загальному обсязі промислової продукції Черкаської області її частка становить 1,4 відсотків.

Будівельні матеріали виробляють Кіровоградське, Капустистинське, Власівське кар'ероуправління. В Городищі видобувають лабрадорит. Заводи з виробництва щебеню є у Хлистунівці, Знам'янці, Новоукраїнці, Ватутіному, Тальному, Гайвороні. Керамзитовий гравій виробляють підприємства м. Черкас. Цегельні заводи розміщені поблизу Кіровограда, в Золотоноші. Чигирині, Маньківцях, Городищі, Корсунь-Шевченківському. Капеві, Жашкові, Монастирищі та ін. Діють комбінати Ватутінськийї (вогнетривів) та Дашуківський (бентонітових глин). У с. Старі Бабани, Мало-Бузуківці, м.Ватутіні, Бобринці, Гайвороні видобувають граніт, каолін - у Ватутіні.


Подобные документы

  • Вивчення економіко-географічного положення Полтавської області. Оцінка природних умов, ресурсів. Характеристика населення і трудових ресурсів. Спеціалізація економіки Полтавської області, що включає опис розвитку промисловості і сільського господарства.

    контрольная работа [25,7 K], добавлен 06.12.2010

  • Географічне положення та обласний склад Причорноморського економічного району. Розгляд рельєфу, кліматичних умов, природних ресурсів та промисловості АРК, Одеської, Херсонської та Миколаївської областей. Екологічні та військові проблеми регіону.

    презентация [1,4 M], добавлен 04.05.2014

  • Географічне положення країни та її державний устрій. Адміністративно-територіальний поділ і характеристика одиниць. Структура населення. Оцінка природних ресурсів, розвиток і перспективи розвитку сільського господарства та промисловості. Історичні факти.

    реферат [320,2 K], добавлен 19.10.2017

  • Державний устрій, адміністративний поділ та збройні сили Румунії. Опис географічного положення, рельєфу, ґрунтів, клімату та природних ресурсів. Демографічна ситуація та населення країни. Огляд особливостей розвитку економіки та сільського господарства.

    презентация [3,3 M], добавлен 04.12.2013

  • Економіко-географічна характеристика Єгипту та Алжиру. Особливості природних умов на території цих держав, їх географічне положення. Аспекти історичного розвитку і сучасного стану господарства країн. Аналіз показників населення та рівень їх культури.

    реферат [31,9 K], добавлен 26.11.2010

  • Дослідження географічного положення, кліматичних поясів, природних зон та ресурсів Африки. Аналіз впливу природних умов та ресурсів пустель Африки на низький економічний розвиток окремих африканських країн. Характеристика пустель Сахара, Талак та Наміб.

    курсовая работа [94,3 K], добавлен 23.05.2012

  • Характеристика державного устрою Німеччини. Законодавча і судова влада. Склад території, економіко-географічне положення. Господарська оцінка природних умов і ресурсів. Розвиток господарства, грошова одиниця, традиційні страви, національні особливості.

    реферат [35,5 K], добавлен 14.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.