Характеристика Путильського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Адміністративне розташування району

2. Коротка характеристика природних умов

2.1 Оро-гідрографічна характеристика

2.2 Кліматичні умови

2.3 Геологічні умови

2.4 Грунтовий покрив

2.5 Фауна і флора

3. Характеристика промисловості

4. Мережа пунктів опробування стану довкілля території

5. Оцінка рівня забруднення ґрунтів адміністративного району

5.1 Основні статистичні і розрахункові показники забрудненості ґрунтів

5.2 Аналіз розподілу хімічних елементів по території

5.3 Тип аномалій, параметри аномалій, "аномальні вмісти елементів"

5.4 Рівень забруднення території адміністративного району за сумарним показником забруднення

6. Оцінка ураженості території району екзогенними геологічними процесами

7. Оцінка техногенного навантаження на території району

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Чернівецька область України - унікальний край. в якому поєднані історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії.. Розташований на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, цей клаптик української землі, в силу свого геополітичного становища тривалий час перебував у складі інших держав. За нинішньої ситуації, пов'язаної з розвитком співробітництва суверенної України з сусідніми країнами, Чернівецькій області відводиться важливе місце у міждержавних взаєминах південно-східного Європейського трикутника Україна--Румунія--Молдова, у забезпеченні стабільності та порозуміння в цьому регіоні континенту.

В надрах Чернівецької області - різні корисні копалини, зокрема мін. буд. матеріали та сировина для їхнього вироби.: пісковики, піски кварцові і глауконітові, галька і та гравій, вапняки, мергелі, глини бентонітові і цегельно-черепичні, суглинки, гіпс; у горах - кварцити, метаморфізовані сланці, мармур. У Придністров'ї - родовища фосфоритів, целестину. В Карпатах з рудних копалин в марганець, поліметали, з нерудних - графіт, бітумінозні сланці, буре вугілля; є прояви нафто- і газоносності. Область багата на джерела мін. вод та лік. грязі.

Чернівецька область поділяється на 11 районів: Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кіцманський, Кельменецький, Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький, Хотинський.

Путильський район розташований у південно-західному регіоні області, на кордоні з Румунією, в одній з найвищих частин Українських Карпат. Близько 63% території району покрито лісами. Відстань до обласного центру, Чернівців, становить 120 км.

Район розташований в зоні Карпат, займає південно-західну частину Чернівецької області. Рельєф гірський, вкритий хвойними та листяними лісами. Грунти бідні, буроземні. В районі густа мережа швидкоплинних річок - Чорний і Білий Черемош, Путилка, Сирет і Сучава. Площа. району покрита лісом - 65 тис. га, що має важливе значення для підтримки екологічної рівноваги не тільки в Україні, а й в Європі.

Путильщина -- одна з наймальовничіших куточків Буковини. Своєрідна, неповторна, щедра на людське добро і гостинність, багата на пам'ятки історії, архітектури та природи, Путильщина має чудові традиції.



1. Адміністративне розташування

путильський забруднення грунт хімічний

Путильський район - як адміністративна одиниця - створений 11 листопада 1940 року. Розташований в зоні Буковинських Карпат, займає південно-західну частину Чернівецької області. На півдні проходить державний кордон України з Республікою Румунія, на заході та північному заході межує з Верховинським та Косівським районами Івано-Франківської області, на північному сході - з Вижницьким районом Чернівецької області. Близько 63% території району покрито лісами. Відстань до обласного центру, Чернівців, становить 120 км. Район має пряме сполучення із сусідньою Румунією через два пропускні пункти, один з яких надає Путильщина - своєрідна, багата на пам'ятки історії, архітектури та природи земля. Серед гір в мальовничій долині лежить селище міського типу Путила, де протікає річка Путилка - найбільша притока ріки Черемош.

В районі 51 населений пункт.

Путила (стара назва -- Сторонець-Путилів, Путилів) -- селище міського типу над річкою Путила, на Гуцульщині, в межах Верховинсько-Путильського низькогір'я.

Усть-Путила -- село в Україні, в Чернівецькій області, Путильському районі.

Cело розташоване при впадінні річки Путилки у Черемош. Відоме з XVIII століття, як Межибрідки, а пізніше, як Устє-Путилів.

Пам'ятка архітектури національного значення -- церкви св. Параскеви (1881 р.).

Селятин -- це найбільш грозове місце України. 45 днів року -- грозові. Після нього йде Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області -- 43 дні на рік, Рахів -- 41 день на рік. Селятин також відомий найтривалішою грозою. В 1948 р. вона почалася 10 червня о 15:30 і закінчилася 12 червня о 4:30, тобто тривала 37 годин.



2. Коротка характеристика природних умов

2.1 Оро-гідрографічна характеристика

Путильщина - один із живописних куточків Буковини. Територією району протікають річки - Білий Черемош, Черемош, Путилка, Сучава, сотні маленьких річок, потічків, джерел, навіть мінеральної води. Є гірські озера, зокрема, Гірське око (с.Верхня Яловичора), гірські водоспади.

Черемош - річка на межі Івано-Франківської (Верховинський, Косівський та Снятинський райони) і Чернівецької (Путиль

ський, Вижницький і Кіцманський райони) областей, права притока Пруту (бас. Дунаю). Довжина 80 км, площа басейну 2650 кв.км. Утворюється злиттям Чорного Черемошу і Білого Черемошу біля с.Устеріки у Верховинському зниженні. Долина до смт Кути дуже звивиста, V-подібна (шир. від 250 до 800 м), нижче - пряма, асиметрична. Заплава на верхній ділянці двостороння, переважна ширина 60-120 м (найбільша - 500 м), на нижній - розширюється до 800-1200 м. Річище звивисте, розгалужене, багато островів; ширина Ч. змінюється від 10 до 75 м. Похил річки 3,3 м/км. Основна притока - Путила (права). Живлення переважно снігове і дощове. Пересічна витрата води 33,2 м.куб/с (у гирлі). Льодостав нестійкий; льодові утворення (забереги) з серед, грудня, очищення від льоду - з 1-2 половини лютого до середини березня. Гідрологічні пости біля с.Устеріки (з 1928) і смт Кути (з 1927). Використовують для водопостачання і рибництва; водний туризм. Береги на окремих ділянках укріплені, у пониззі - обваловані.

Права притока Черемошу разом із Чорним Черемошем дають початок Білому Черемошу. Довжина - 51 км, площа водозбору 632 км2. Річка - природний кордон між Чернівецькою та Івано-Франківською областями. Починається після злиття р. Перкалаб і правої р. Сарати в селі Перкалаб на висоті 947 м н. р. м. Річка Перкалаб збирає воду зі схилів Гринявських гір і західних схилів хребта Чорний Діл (найвища точка - гора Чорний Діл, 1493 м), а річка Сарата - зі східних схилів хребта Чорний Діл і західних схилів хребта Яровиця (г. Яровиця, 1580 м). Чорний Діл - хребет з обривистими скелями, печерами у вапняках і унікальним рослинним світом. Від самого свого початку Білий Черемош тече у вузькій долині з дуже стрімкими схилами, вкритими хвойними лісами, лише недалеко від гирла з'являються невеликі розширення долини, де розміщені села. Нахил русла досягає 14 м/км, течія дуже швидка. Пороги складні для проходження, на річці є весь набір перешкод, характерних для гірської річки. Для водного режиму Черемошів, як і для багатьох карпатських рік, характерний весняний паводок, під час танення в горах снігів. Швидко піднімається вода і влітку під час злив, хоча цей літній паводок і короткочасний.

Сучава -- річка, що перетинає Буковина Буковинські Карпати та Передкарпаття, права притока Серет (притока Дунаю) Серету у Північній Буковині, Чернівецькій області України (верхів'я) та Румунії.

Довжина в межах України -- 160 км.

Путимла (інші назви -- Путилка, Путилівка) -- річка в Українськи Карпатах, у межах Путильського району Чернівецької області. Права притока Черемошу (басейн Дунаю). Бере початок на північно-східних схилах хребта Путилли, на південному заходів від села Плоска. Тече спочатку з південного заходу на північний схід і північ, а в межах Верховинсько-Путильського низькогір'я -- переважно з південного сходу на північний захід і північ.

Гірське озеро- площа 1 га, Зовнішні Карпати, Чорногорський покрив

Путильський р-н, північно-східна околиця с. Нижній Яловець. Озеро має майже округлу форму, діаметр біля 100 м. Утворилося за рахунок зсуву глинистих порід поркулецької світи, який перегородив долину в середньоплейстоценовий час (приблизно 300 тис. p.). Максимальна глибина озера 6 м.



2.2 Кліматичні умови

За кліматичним районуванням Путильський район належить до кліматичної підобласті Українських Карпат.

Клімат помірно-континентальний. Літо тепле і вологе. Зима помірно холодна. Пересічна температура січня на рівнині -5оС, в передгір'ях -5,5о, в горах -6-7о, липня відповідно від +19 до +20о, від +17 дл +19о і від +12 до +16о. Абсолютний максимум +35о, абсолютний мінімум -35о. Опадів на рівнині 600-650 мм (на крайньому північному сході - 550-500 мм і менше), в передгір'ях - 650-800 мм, в горах - 800-1200 мм і більше на рік. Максимум опадів - влітку, часто у вигляді злив. Вегетаційний період на рівнинній частині 216 днів, у передгір'ях - 210-215, в горах - 136-152 дні. Такі кліматичні умови є сприятливими для відпочинку туристів протягом всього року і придатні для розвитку як зимових (гірськолижний та лижний спорт), так і літніх (гірський, пішохідний, велотуризм та ін.) видів туризму.

Річна кількість опадів збільшується від 500-600 мм на_ рівнині до 700 мм у передгір'ї та 800-1200 мм у горах. Основна кількість їх випадав у теплий період року. В найбільш дощові місяці (червень - липень) близько 46 % опадів випадають у вигляді злив. Сніговий покрив на рівнині і передгір'ї внаслідок частих відлиг нестійкий, малопотужний; утворюється в кін. листопада, сходить у кін. березня (тривалість до 110 днів), у горах - відповідно на поч. листопада й у травні. Висота його, 10 - 20 см на рівнині, 20 - 40 см у передгір'ї, 60 - 80 см у горах. Несприятливі кліматичні явища: зливи, град, тумани, ожеледиця, заметілі, хуртовини, посухи.

2.3 Геологічні умови

Територія Чернівецької області має досить складну і різноманітну геологічну будову. У структурно-тектонічному відношенні вона поділяється на три частини: північну рівнину - Прут-Дністровську, що є південно-західною окраїною Руської платформи, центральну - Передгірську, розташовану між рікою Прут і зовнішнім краєм Буковинських Карпат, що складає південно-східне закінчення Передкарпатського передового прогину, і, нарешті, південно-західну - Гірську, яка входить до складчастої області Карпат.

Протяті Камені -- геологічна пам'ятки природи місцевого значення, група мальовничих скель.

Гірська складчаста область Карпат складається з кристалічних палеозойських порід та флішових відкладів крейдяного та палеогенового віків.

Найбільш давніми породами в районі є палеозойські. У Карпатах вони представлені слюдистими сланцями , вапняками і кварцитами, а на рівнинній платформі - аркозовими пісковиками, глинистими сланцями, вапняками, мергелями, доломітами, глинами, алевролітами.

Мезозойська група - це тріасові, юрські та крейдяні породи. Породи тріасового віку поширені на незначній площі і залягають безпосередньо на кристалічних породах. Вони представлені конгломератами, пісковиками, слюдистими сланцями, доломітами, вапняками. Юрські породи поширені також. Юрські відклади складені вапняками, яшмоподібними породами, діабазами, діабаз-порфіритами і туфо-брекчіями. Відклади крейдяного періоду в області виявлені в Придністров'ї на рівнинній платформі і в Карпатах. На платформі вони представлені пісками, пісковиками, опоками, вапняками, мергелем, а в Карпатах - флішовими утвореннями. Палеогенові відклади розвинуті в межах Передкарпатського прогону та складчастого пояса Карпат у вигляді пісковиків, мергелів, бітумінозних сланців тощо.

Неоген представлений пісковиками, конгломератами, алевролітами, глинами, пісками вапнистих відкладів з прошарками і лінзами кам'яної солі та гіпсу.Породи попередніх геологічних періодів на території району вкриті наймолодшими серед осадочних утворів земної кори четвертинними відкладами, які займають всю територію (виняток становить скельні виступи, урвища гірських ущелин в Карпатах). Ці відклади переважно континентального походження - алювіальні і делювіальні наноси, лесовидні суглинки, глини. Розташовані в Покутсько-Буковинських Карпатах, на межі Путильського та Вижницького районів Чернівецької області, біля східної частини села Хорови. Скелі лежать за півтори години ходьби на південь від перевалу Німчич, на невисокому гірському хребті, що в межиріччі Виженки і потоку Смугарів.

Скелі утворені з розчленованих потужних пластів пісковика. Деякі з них пронизані отворами та ходами, через що й виникла назва -- Протяті Камені. Найцікавіша і найвища скеля носить назву Соколине Око (максимальна відносна висота -- 40 м). У ній в результаті ерозії утворилася кам'яна арка, що нагадує око. Біля підніжжя скелі з північного боку міститься невелика трикамерна печера, до якої можна потрапити через два входи-отвори. Два інші отвори, значно вужчі за перші, проходять скрізь скелю і завершуються з її східного боку. На вершині скелі утворено природній резервуар, діаметром і завглибшки бл. 70 см.

Неподалік від Соколиного Ока серед букового лісу розташовані ще кілька, дещо менших, але також мальовничих, скельних масивів.

2.4 Грунтовий покрив

Грунт - основний компонент наземних екосистем, що утворився протягом геологічних епох в результаті постійної взаємодії біотичних і абіотичних факторів. Як складний біоорганомінеральний комплекс грунти є природною основою функціонування екологічних систем біосфери.

Лісові буроземи складають основний грунтовий покрив гірської зони. Вільні від лісової рослинності площі використовують для землеробства, а також для культурних пасовищ.

Більша частина території Путильщини представляє собою передгірну горбисту рівнину, сильно розчленовану долинами річок, струмків і балками, що є важливим чинником підвищеного інженерно-геологічного ризику, а саме - територія району є зсувонебезпечною. Нераціональна господарська діяльність призвела до загострення стану земельних ресурсів по всій території Путильського району.

Актуальною лишаются проблеми прогнозування зсувів ґрунтів. Для вирішення цієї проблеми науковці наносять на великомасштабну мапу або план міста (районів) наступні дані: 1) стійкість схилів; 2) можливість ведення земляних робіт; 3) гідрогеологічні умови; г) розташування стоків; 4) дренажні системи (басейні); 5) розподіл підземних вод.

В результаті варварського ставлення до лісозаготівлі, впродовж тривалого періоду часу, значна частина земель гірської частини Чернівецької області піддана ерозійному процесу, а відносно молоді лісові насадження втратили притаманні їм екологічні функції.

Ґрунтовий покрив різноманітний, змінюється а висотою. На рівнині переважають сірі лісові та темно-сірі опідзолені ґрунти (близько 55% рівнинної частини області), чорноземи опідзолені (близько 25%), у долинах річок - дерново-лучні і чорноземно-лучні ґрунти. У передгір'ї домінують дерново-підзолисті поверхнево оглеєні ґрунти, біля підніжжя гір - буроземно-підзолисті сильно оглеєні. В горах - бурі гірсько-лісові ґрунти (70%), на низькогір'ї та улоговинах - дернові буроземні (23%), в долинах - дернові та лучні ґрунти.

Головною умовою збереження ґрунтового покриву гірського регіону Українських Карпат, насамперед, є адекватна оцінка його ґенези, розвитку і стану конкретних ґрунтів, як стартова основа наукового моніторингу сучасних динамічних процесів. Проте вже зараз стратегічно важливо переламати тенденцію до знелісення Карпат і посприяти поступовому відновленню лісового рослинного покриву (яке одночасно спричинить стабілізацію гідрологічного режиму екосистем), припинити практику суцільних рубань лісу й рільництва на ерозійно небезпечних ділянках, відновити нормоване пасторальне навантаження на луки й економічно стимулювати переведення тваринництва і кормовиробництва на сучасні технології.

2.5 Фауна і флора

Неоцінене багатство цього краю - рослинний і тваринний світ. Різноманітність екологічних умов, наявність вертикальної поясності, різні типи ландшафтів, кліматичні умови сприяли формуванню досить багатої флори рослин Тут зростає понад 2 тисячі видів рослин та водиться більше 50 порід ссавців, близько 250 - птахів, понад 5 тисяч комах…

Різноманітність екологічних умов, наявність вертикальної поясності, різні типи ландшафтів, кліматичні умови сприяли формуванню досить багатої флори рослин.

Ліси повняться щедротами дикорослих лікарських рослин, плодів, ягід та грибів, які є постачальниками деревини і відіграють неабияку роль у формуванні мікроклімату.

Вони служать сприятливим поприщем для мешкання і розмноження чисельної фауни.

На гребені та північно-східних схилах гірського хребта Чорний Діл охороняється мальовничий ландшафт з виходами кристалічних порід. Куполоподібні вершини і круті схили вкриті ялиновими лісами. На вершинах і подекуди серед лісів трапляються різнотравні луки -- полонини. У багатому трав'яному покриві зростає понад 50 видів цінної гірськолісової, субальпійської та альпійської флори, серед яких 10 видів, занесених до Червоної книги України: білотка альпійська, лілія лісова, орлики трансильванські та інші. Багатий також тваринний світ заказника: рись, вовк, кабан, куниця лісова тощо.

Найбільш відомі з лікарських рослин - арніка, деревій, звіробій, золототисячник, материнка, пижма, підбіл, беладона (матриган), радіола рожева (золотий корінь), сіверсія гірська (підойма), суниця, тирлич жовтий (джинджура), чебрець та інші.

У лісах - понад 50 видів флори: медунка лікарська, шовкова косиця, звіробій, материнка, арніка. Росте рідкісна квітка - едельвейс, що споконвіку дивує своєю чарівністю.Фауна цієї частини Карпат - це олень, косуля, медвідь, білка, кабан, вовк, лисиця, заєць та інші. Окремі види фауни та флори занесені до Червоної книги.У чистих гірських річках водиться королівська форель (струги), марена.

Важливе значення в розвитку туризму області мають ліси, які відіграють рекреаційну роль. Лісом вкриті гірська та передгірська частини області. Загальна площа лісів складає 258 тис. га, в тому числі покрита лісом - 236,8 тис. га (91,8%). Породний склад лісів досить різноманітний: переважають хвойні (49,5%) і листяні (46,2%) насадження. Основними лісоутворюючими породами є ялина, бук, ялиця, дуб, граб, ясень, береза та інші. В передгір'ях ростуть ліси з бука, граба, явора; на полонинах - субальпійська рослинність. Рівнинна частина області має окультурений характер. У невеликих гаях ростуть граб, дуб, клен, липа; подекуди є трав'яниста степова рослинність.

Ліси Путильщини багаті на гриби: боровики, сироїжки, підосиновики, підберезники, опеньки, лисички та інші їстивні види.

Близько десятьма видами представлені хижаки: лисиця, вовк, бурий ведмідь, борсук, рись, тхір, декілька видів куниць.

Із парнокопитних тут живуть дика свиня, благородний олень, європейська косуля. В урочищі Шурдин проводиться акліматизація зубрів. Досить поширений заєць. Із родини хом'якових водяться видри, полівки.

Різноманітністю відзначається пташина фауна Путильщини: хижі птахи (беркути, кані, яструби та інші) тетерюки, глухарі; десятки видів горобиних, біля десяти видів воронових. Плазунів небагато: ящірки, гадюки, звичайний і водяний вужі, мідянка…

Чимало в нашому краї земноводних. У гірських водоймах живе карпатський тритон. Він, як і плямиста саламандра, стали рідкісними, тому занесені до Червоної книги.

У водоймах, лісах і травах живе десяток видів жаб, всі без винятку вони корисні, бо поїдають безліч шкідливих комах.

Гірські річки і потоки - малорибні, хоча в них зустрічаються марена, головень, підуста. З-поміж них „цісарський" статус мають особливо цінні прісноводні риби форель та лосось дунайський (головач) . В озерах водяться карась, короп, щука, окунь, плітка.

Різноманітний світ комах, яких у нас понад 5 тисяч видів. Чимало з них не вивчені. Особливої охорони потребують всі види мурашок, яких справедливо називають санітарами лісу.

Тут нараховують десятки видів ссавців. Із комахоїдних - це кріт, їжак, землерийки… У цьому краї живе біля двох десятків гризунів: карпатська білка, лісова соня, декілька видів мишей. На жаль, довкілля Гуцульщини за останні роки зазнає забруднення і руйнування. Створення заповідних територій і об'єктів - дуже корисна і потрібна справа.

На території парку "Черемоський" під державною опікою перебуватимуть 44 види рідкісних рослин, понад 120 видів хребетних та п'ять тисяч безхребетних тварин.

Чорний Діл -- ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Розташований на південний захід від села Сарати Путильського району Чернівецької області.

Але громадянський обов'язок кожного з нас - зберегти і передати у спадок прийдешнім поколінням усі щедроти нашої матінки-Землі.



3. Характеристика промисловості

За характером рельєфу більшість території Путильщини - гірська частина, яка розташована на крайньому південному заході області. Тут знаходяться найвищі точки Буковинських Карпат - гори Яровиця (1574 м), Жупани(1488м),Чорний Діл (1452 м).

Складний гірський рельєф дозволяє розвивати переважно тваринництво, лісопереробну і харчову промисловість. Тут вирощують велику рогату худобу м'ясомолочного напрямку, овець, коней. Працюють підприємства по переробці молока і м'яса. Виробляють споконвічні гуцульські вироби - ліжники, які відомі далеко за межами краю. Район багатий на цегельно-черепичну сировину, поклади мармуру, джерела мінеральних вод, родовища яких виявлені в селі Довгопілля, смт. Путила і в селі СаЧернівецька область знаходиться на стику Східно-Європейської рівнини й Українських Карпат. Корисні копалини представлені в основному мінерально-будівельною сировиною..

Більше половини всієї території займають ліси. За їх кількістю (близько 60 тис.га) район посідає перше місце в області.

Основне заняття населення краю як і колись, так і тепер - тваринництво, лісове господарство, народні ремесла. Особливістю тваринництва є відгінний випас худоби на високогірних пасовищах - полонинах від травня до вересня.

В умовах багаторічного іноземного поневолення нашого краю всіляко гальмувався національно-культурний розвиток гуцульського етносу.Привабливість вона складає для туристичної галузі, набирає обертів сільський зелений туризм.

Деревообробна промисловість є однією з провідних галузей господарського комплексу Путильського району. В основний круг звітуючих входять 7 деревообробних промислових підприємств, якими вироблено товарної продукції на суму 15,9 млн. грн., сплачено до бюджетів всіх рівнів 6247,5 тис. грн., що складає 45% податкових надходжень до зведеного бюджету району, постійно забезпечені роботою 1,1 тис. чоловік, яким виплачується своєчасно зарплата на рівні 1024 грн. в місяць. В районі переробляється біля 50 відсотків заготовленої ділової деревини, решту реалізується як сировина для меблевих та целюлозно-паперових підприємств України та експортується. Тенденція росту промислового виробництва в районі відслідковується з 1999 року, є перспективи до нарощування темпів росту виробництва продукції з деревини. В 2007 році промисловими підприємствами району освоєно виробництво струганої дощечки, покрівельної дранки, кругло пильного бруса та відновлюється виробництво паркету. На часі налагодження поглибленої переробки деревини, виробництва меблів та виробництв по переробці відходів лісозаготівель та лісопиляння. В даний час ведуться переговори з інвестором та розробляється відповідний інвестиційний проект щодо налагодження такого виробництва в районі вже в 2008 році. Кліматичні та природні умови дозволяють розвивати в сільськогосподарське виробництво, а саме м'ясомолочне тваринництво та вівчарство.

В Путильському районі станом на 1 січня 2011 року функціонує 13 агроформувань, 41 фермерське та понад 6,0 тис. особистих селянських господарств.

Загальна площа сільськогосподарських угідь району становить 23,7 тис. га, або складає 27 % загальної площі району, в тому числі рілля складає 1,2 тис. га, багаторічні насадження - 0,3 тис. га, сіножаті - 12,6 тис. га, пасовища - 9,6 га. Частка земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться в користуванні сільськогосподарських підприємств району складає близько 3%, решта - в господарствах населення.

За 2010 рік всіма категоріями господарств вироблено м'яса (в живій вазі) 1512 т, молока - 19557 т, вовни - 22 т, яєць - 3,8 млн. шт., меду - 4,5 т; з них агроформуваннями та фермерськими господарствами вироблено 396 т молока, 73 т м'яса, 2,3 т вовни.

Станом на 1 січня 2011 року чисельність сільськогосподарських тварин в районі складає: ВРХ - 11733 гол., корів - 6403 гол., свиней - 3612 гол., овець та кіз - 5741 гол, коней - 1205 гол., домашньої птиці - 36,6 тис. шт. В сільськогосподарських підприємствах утримується: 302 гол. ВРХ, 118 гол. корів, 806 гол. овець, 96 гол. свиней, 124 гол. коней.

Середньодобові прирости ВРХ за 2010 рік склали 485 г, що більше минулого року на 24,7%, овець - 91 г (30%). Середній надій молока від корови склав 2695 кг, що більше на 22,9%. Середній настриг вовни від однієї вівці склав 2,3 кг.

За 2010р. обсяг вирощування ВРХ в сільськогосподарських підприємствах становив 58,2 т, свиней - 10,7 т, овець - 16,3 т; одержано приплоду телят 154 гол, поросят - 81 гол., ягнят - 640 гол.

За 2010 рік виручка від реалізації сільськогосподарської продукції в агроформуваннях склала 204 тис. грн. проти 88 тис. грн. у 2009 році.

В 2010 році було організовано відгінне літньо-табірне утримання худоби на 28 полонинах району на площі понад 970 га, де вилітувалось понад 700 гол. ВРХ, 3200 гол. овець та понад 200 гол. коней. Вироблено понад 22 т овечої бринзи та 15 т коров'ячої.

Всіма категоріями господарств скошено 12,1 тис. га, господарствами населення скошено 94,5% площ сінокосів, сільськогосподарськими підприємствами - 100% власних та орендованих площ. Всього заготовлено 28,1 тис. т сіна, середня урожайність сіна складає 21 цнт/га.

Протягом 2007-2010рр. проведено реконструкцію виробничих приміщень ТОВ "Путильська молочарня" на базі бувшого маслозаводу в с.Сергіях, всього вкладено приватних інвестицій на понад 2 млн. грн. В грудні 2010 року тут розпочав роботу молокоприймальний пункт, а на протязі двох наступних років планується запустити цех з виготовлення молочних продуктів.

Триває пошук інвесторів на Путильський м'ясопереробний цех та СВК "Гуцульські візерунки". Якщо вдасться домовитись власникам з інвесторами то вже найближчим часом в районі можлива переробка м'яса та вовни, а відтак буде створено нові робочі місця.

В 2010 році успішно проатестовані держкомісією 3 племрепродуктори з розведення овець української гірсько-карпатської породи овець на базі фермерських господарств "Гребінь", "Топірець", "Горлиця-БІФ".

Інвестиційна привабливість:

1)Передумови та наявні ресурси:

- Сприятливі природно-кліматичні умови гірської зони;

- Наявність чистих гірських потоків;

- Вдвічі менші викиди від стаціонарних джерел забруднень, ніж в середньому по області;

- Відсутність шкідливих виробництв;

- 27% території району є природно-заповідною зоною;

- Наявність вільних земельних ділянок;

- Наявність джерел мінеральних вод та газо-перспективних площ;

- Гірський рельєф зі спектром висот від 500 до1600 м. над рівнем моря.

2) Можливі сфери інвестування

- Будівництво об'єктів туристичної, рекреаційної та придорожньої інфраструктури;

- Розвиток пізнавально-оздоровчого, гірськолижного та екстремального туризму;

- Будівництво багатоповерхових житлових будинків;

- Будівництво міні гідро та вітрових станцій ;

- Промислова розробка родовищ столової мінеральної води;

- Промислова розробка газу;

- Створення рибних господарств;

- Створення комбінату по переробці молока;

- Створення комбінату по переробці мяса;

- Виробництво меблів з масиву деревини;

- Будівництво заводів по переробці відходів лісозаготівель та лісопереробки;

- Виробництво екологічно чистих виробів з вовни та шкіри.



4. Мережа пунктів опробування стану довкілля території

Найважливішою складовою частиною еколого-геохімічних досліджень і моніторингу в межах територій значного техногенного впливу були й залишаються дослідження хімічного складу ґрунтів та донних відкладів, в основному вмісту у них токсичних хімічних елементів.Незважаючи на величезні запаси підземних вод та відновлюваність частини їх ресурсів, існує небезпека їх виснаження та забруднення. Виснаження їх може відбутися через надмірне їх відкачування. Надмірний забір підземних вод на господарські потреби особливо небажаний в тих випадках, коли ці води гідравлічно пов"язані з поверхневими (річковими) водами. Відкачка може призвести не тільки до виснаження цих вод, пониження їх рівня та утворення так званої депресійної воронки, а й до зменшення підземного живлення річок в межень та, відповідно, до зменшення стоку річок.Забруднення підземних вод відбувається внаслідок надходження комунально - побутових та промислових стоків. Особливо піддаються забрудненню грунтові води високого залягання. В багатьох випадках з"являється необхідність в розробці заходів по контролю та охороні підземних вод, в тому числі по контролю їх санітарного стану. У числі основних проблем водозабезпечення слід підкреслити проблему переводу населення на водозабезпечення за рахунок підземних вод.



5. Оцінка рівня забруднення грунтів

Забруднені ґрунти є потенційним джерелом забруднення всіх суміжних компонентів довкілля, від приземної атмосфери до підземних вод, а також джерелом надходження до харчових ланцюгів тварин і людини.

Важливою властивістю грунтів є їх родючість. Завдяки їй грунти є основним засобом виробництва в сільському та лісовому господарствах, головним джерелом сільськогосподарських продуктів та інших рослинних ресурсів, основою забезпечення добробуту населення. Тому охорона грунтів, раціональне використання, збереження та підвищення їх родючості - неодмінна умова дальшого економічного прогресу суспільства.

Земля є не тільки основним засобом виробництва у сільському господарстві, але й базисом розміщення та розвитку всіх галузей економіки. В сучасних умовах земельні ресурси зазнають все більшого техногенного посилюються ерозійні процеси та збільшується рівень їх забрудненості.

Клімат Путильського району прохолодний,надлишково зволожений. За рік випадає від 700 до 1200 мм опадів.

В грунтах переважно формується промивний тип водного режиму, дещо послаблений крутизною гірських схилів. На вологих схилах спостерігаються витоки грунтових вод, що свідчить про наявність водонепроникних горизонтів.

Рельєф зони-типово гірський з висотами від 500 до 1580 м над рівнем моря. Рівних місць мало, вони розміщені здебільшого на невисоких терасах річок Черемош, Путила, Верхній Серет та інших. Невеликі вирівняні ділянки зустрічаються також на сідловинах, які з ?єднують окремі вершини.

Материнськими породами виступають глинисті сланці морського походження давнього віку, а в багатьох місцях-піщаники того ж походження. Закономірні чергування цих порід носять назву карпатського флішу.

Природні умови Карпат зумовлюють розвиток переважно буро-земного процесу. Особливий характер материнських порід впливає на грунти,які тут утворилися-це переважно дерново-буроземні під трав ? яною рослинністю та буроземно-підзолисті під лісом.

Орних земель у зоні дуже мало. Великі площі тут зайняті пасовищами та сінокосами. Грунти характеризуються високою кислотністю, низькою родючістю.

Про ерозійну небезпечність в цілому по області свідчать такі дані. Схили крутизною більше 1°, на яких уже розпочинається формування поверхневого стоку, займають близько 90% території. Схили крутизною до 3° займають 60,9% всієї ріллі, а до 5°- 80,1%. Малогумусні еродовані грунти області мають незначну протиерозійну стійкість,невелику водопроникність і вологомісткість. Питома вага таких грунтів на орних землях близько 50%.

Найважливішою складовою частиною еколого-геохімічних досліджень і моніторингу в межах територій значного техногенного впливу були й залишаються дослідження хімічного складу ґрунтів та донних відкладів, в основному вмісту у них токсичних хімічних елементів. Це зумовлюється низкою об'єктивних чинників, передусім депонуючою роллю цих компонентів довкілля на суходолі та в аквальних ландшафтах.

5.1 Основні статистичні і розрахункові показники забрудненості ґрунтів



5.2 Аналіз розподілу хімічних елементів по території

Відмітимо, що концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів часто перевищують ГДК (за вмістом пилу, оксидів вуглецю, азоту, сірки - в 1,5-4 рази). Навіть у свіжому снігу виявлені перевищення порогових концентрацій цих елементів. Аналіз впливу метеорологічних умов на концентрацію шкідливих домішок у приземному шарі повітря показав, що в більш несприятливих екологічних умовах перебувають ПЛ днищ малих долин, а також ділянки житлових функціональних зон із закритими дворами. В ґрунтовому покриві ПЛ переважають аномальні поля із різко підвищеним вмістом свинцю, міді, цинку. Вертикальний розподіл вказує на акумуляцію цих елементів на геохімічних бар'єрах. Сумарний показник забруднення грунтів населених пунктів коливається від 1 до 20 (оцінювався нами за 10 елементами). Найбільшого значення даний показник досягав у місцях дії промислових об'єктів і перетину автомагістралей.

5.3 Тип аномалій,параметри аномалій,аномальні вмісти елементів

Біогеохімічна класифікація - надзвичайно актуальне завдання, необхідність вирішення якого пов'язана з глобальними антропогенними пертурбаціями потоків речовини й енергії, а, отже, біогеоценозів. Основа біогеохімічних класифікацій - емпіричні результати, а зважаючи на величезну варіабельність умісту хімічних елементів у біогеоценозах та в їх компонентах, обсяг аналітичних матеріалів повинен бути достатнім для встановлення фонового вмісту хімічних елементів. Базові дані, на підставі яких з'явилася можливість емпіричного підтвердження авторських підходів до питання біогеохімічної класифікації, зібрані при дослідженні ґрунтів екосистем Передкарпатської і Прут-Дністровської височинних областей.



5.4 Рівень забруднення території адміністративного району за сумарним показником забруднення

Грунти піддаються забрудненню, яке можна розділити на механічне, хімічне і біологічне.

Забруднення звичайно буває поліелементним, і для його оцінки розраховують сумарний показник забруднення, що представляє собою аддитивну суму перевищень коефіцієнтів концентрацій над фоновим рівнем:

Zc =У Кс - (n - 1),

де Кс -- коефіцієнт концентрації елемента; n -- число елементів з Кс> 1.

За сумарним показником забруднення Путильський район можна назвати практично незабрудненим. Це пояснюється такими факторами як мала заселеність території, ураженість екзогенними процесами, що не дає можливості для окультурення земель. Крім того великі території займають ліси, що є теж важливим чинником.



6. Оцінка ураженості території району екзогенними геологічними процесами

Екзогенні процеси- геологічні процеси, що відбуваються на поверхні Землі та в її приповерхневих шарах (вивітрювання, денудація, абразія, ерозія, діяльність льодовиків, підземних вод); зумовлені, головним чином, енергією сонячної радіації, силою тяжіння і життєдіяльністю організмів.

Селі - короткочасні бурхливі паводки на гірських річках, що несуть грязьо-кам'яний матеріал. Вони виникають під час великих злив, інтенсивного сніготанення, рідко при вивержені вулканів. Особливо раптові і руйнівні селі у різко континентальних зонах і після довгого сухого періоду, коли в процесі вивітрювання накопичуються маси уламкового матеріалу на схилах долин. Сель переносить від 10 до 75% кам'яного матеріалу у об'ємі потоку. Відомі випадки переносу кам'яних глиб більш 200т. Селі завдають збитків лісовому, рибному, міському і санаторно-курортному господарствам, сільськогосподарському виробництву і транспорту окремих, особливо гірських, районів. Районами найбільшого поширення селевих потоків є високогірні та середньогірні райони Карпат і Південного берега Криму. Селі часто завдають великої шкоди - замулюють водосховища, руйнують будівлі і споруди, вкривають відкладами сільськогосподарські угіддя тощо.

Зсув - це маса землі і каміння, що раптово обвалюється вниз із крутого схилу гори. Особливо часто зсуви трапляються там, де дощова вода не всмоктується в шар глини чи алевроліту (шаруватої породи, утвореної зі спресованої глини) і ніби утворює шар змащення. Тоді породи, грунт і навіть дерева можуть зриватися вниз по схилу цілими шарами. Великі зсуви - явище нечасте, але наслідки їх бувають справді жахливі.

Усюди навколо нас кам'яниста поверхня землі поступово руйнується під дією води, вітру і сонця. Вода і вітер переносять малесенькі шматочки гірських порід, і вони осідають в інших містах, особливо в морі. Цей процес називають ерозією. Ерозія - це робота води, що рухається, льоду чи вітру. Звичайно, ерозія - процес повільний. Однак під час бурь вода і вітер діють набагато могутніше. Вони переміщають великі шматки порід і руйнують сушу швидше. Річки поглиблюють і розширюють свої русла постійно. Проте під час повені річка здатна за лічені години зруйнувати більше суші, ніж у нормальних умовах за багато років.

Карстові процеси - процеси розчину гірських порід (карбонати, гіпси, солі) та виникнення своєрідних форм рельєфу та водного режиму. Розчин стає швидше, якщо порода має пори та тріщини, рівень підземних вод розташован глибоко, а вода не має домішок, але має вільну вуглекислоту, яку вона отримує з повітря або коли проходить через грунт. До карстових форм відносять печери, шахти, провальні колодязі, воронки, карри та інше. В районах з карстовими процесами ріки мають непостійний стік, багато з них повністю або частково поринають під землю або з'являються у вигляді великих джерел серед сухих просторів. Ґрунти з карстовими процесами ненадійні для всяких інженерних споруд, ускладнюють землеробство, тому що не тільки висушують грунт, але й спотворюють поля проваллями та воронками.

Заболочення - наростаюче зволоження грунту із зміною рослинного покриву. Причин заболочення декілька:

- підйом рівня грунтових вод біля споруджених водосховищ;

- порушення звичайного для даної місцевості режиму випаровування, наприклад, після лісової пожежі, коли різко падає кількість транспірації внаслідок знищення рослин;

- звичайне поширення (розростання) мохово-торфяних боліт на низовинах;

- заростання озер болотними рослинами;

- кліматичне зниження середньорічних температур повітря і випаровування.

При заболоченні розвивається малопродуктивна болотна рослинність - жорсткі трави та мохи. Щоб уберегти грунт від заболочення необхідно берегти ліса від пожеж; повинен бути старанний розрахунок підйому рівня грунтових вод при створенні водосховищ; правильне штучне зрошування. Процеси заболочування характерні для зони мішаних лісів, менше вони поширені в лісостеповій і степовій зонах.



7. Оцінка техногенного навантаження на території району

На території Путильського району спостерігається порівняно невелике техногенне навантаження. Це можна пояснити тим,що на більшій частині району розвиваються такі явища як селі, зсуви, карсти та інші.

Аналіз техногенного впливу на природне середовище -- складний процес, зумовлений різноманітними формами впливу людини. При цьому відчуваються неповнота і різна якість вихідної інформації, брак єдиних методик та оцінювання. Хоча в цьому плані накопичений цінний матеріал, але результати досліджень часто неможливо зіставити.

Дослідження цієї проблеми передбачає низку етапів з обов'язковим картографуванням. Спочатку виконується інвентаризація всіх можливих для вивчення джерел і факторів техногенного впливу на природне середовище. Для цього вони поділяються на дві групи залежно від способів картографування: фонові (площинні) та точкові. Перші пов'язані переважно з тим, як використовуються землі (сільськогосподарське виробництво, в тому числі штучне зрошення, внесення добрив, пестицидів тощо) і відображаються в масштабі карти контурами. Точковими впливами вважають ті, що відображаються на карті у вигляді крапки; пов'язані з урбанізацією, промисловим виробництвом, будівництвом тощо. Сюди також належать лінійні техногенні аномалії, виникнення яких зумовлене впливом транспорту, зокрема, нафто- і газопроводів тощо.

Фоновий і точковий впливи на природне середовище за характером поділяються на прямий та опосередкований. Прямий вплив здійснюють господарські об'єкти і системи під час безпосереднього контакту з природним середовищем у процесі природокористування. Територіальна зона прямого впливу майже збігається з межею дії відповідних господарських систем. Опосередкований техногенний вплив на природне середовище зумовлюється природними зв'язками і взаємодією між елементами та компонентами ландшафту. Наслідки прямого й опосередкованого впливів називають техногенезом.

Різноманітні види природокористування і пов'язані з ними засоби впливу на природне середовище у межах певного регіону історично формувалися протягом тривалого часу у визначені системи, що дають змогу розглядати господарську діяльність як чинник, котрий закономірно перетворює природний ландшафт. Глибина техногенного впливу на ландшафти залежить від часу становлення виду природокористування в кожному конкретному регіоні. На початковому етапі освоєння природних ресурсів ландшафт зазнає різних впливів, які у більшості випадків спричинюють корінне його перетворення, особливо в процесі меліорації заболочених земель, гідротехнічного будівництва, перетворення лісових масивів в агроландшафти та ін.

Сильний перетворювальний вплив на природне середовище має містобудування, що здійснюється шляхом суцільної забудови, планування території, гідронамиву тощо. Характер, сутність та інтенсивність техногенного впливу на природний ландшафт можуть бути відносно постійними або збільшуватися (наприклад, меліорація, містобудування). Компоненти ландшафту і власне ландшафт змінюються відповідно до особливостей технології одного або декількох видів природокористування. У процесі експлуатації об'єктів господарювання вони ніби пристосовуються до форм природокористування. Процес перетворення ландшафту здійснюється безупинно; впливи накладаються один на одного, у зв'язку з чим визначити етапи, що відрізняються за силою вияву і наслідків, досить проблематично.

Отже, з метою створення синтезованої карти, яка відображає сучасний стан антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище, потрібно використовувати компонентні карти. Шляхом їх послідовного синтезу й створюється подібна карта



Висновки

В ході роботи ми розглянули еколого-геологічні умови Путильського району,провели основні статистичні і розрахункові показники забрудненості навколишнього середовища, розглянули ураженість екзогенними геологічними процесами,техногенне навантаження по території району.

Більша частина Путильського району покрита екзогенними процесами, що унеможливлює розвиток майже усіх галузей промисловості.

На найближчий період основними пріоритетами регіонального розвитку Путильського району повинні стати: рекреаційний комплекс, АПК, лісопромисловий комплекс, невиробнича сфера(особливо- у гірській частині регіону), охорона навколишнього середовища, збереження і відновлення історико-культурного спадку. Для розвитку Путильського району пріоритетним є освоєння його курортного потенціалу.

Впродовж одного року в атмосферу Путильського району надходить близько 975,1 т шкідливих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, що становить 2,3% від загального обсягу по області.

Слід зазначити, що 75,5% від сукупного обсягу становили викиди оксиду вуглецю (736,5 т). У сумарній кількості шкідливих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 3,2 та 0,8 т або 0,3% та 0,1% від загального обсягу. Крім того, в повітря викинуто 11,7 тис.т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату. Основними забруднювачами довкілля району є пересувні джерела, викиди від яких становлять 961,1 тис.т або 98,6% від загального обсягу. Від стаціонарних джерел в атмосферу надходить 14 тис.т шкідливих речовин.

За рік в середньому на одного мешканця Путильщини припадає по 38,2 кг шкідливих викидів. Щільність викидів від усіх джерел забруднення становить 1,1 т на 1 км² території району, тоді як в середньому по області значно більше - 5,3 т.



Список використаних джерел

1. Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. -- Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 2009.

2. Географічна енциклопедія України: В 3 т. - К.: Укр. енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2008.

3. Гілецький Й.Р. Вивчення географії своєї області у восьмому та дев'ятому класах загальноосвітньої школи. //Історія української географії. Спеці-альний випуск: Краєзнавство. Всеукраїнський наук.-теорет. часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2009- Випуск 2 (4). С.54-56.

4. Гілецький Й.Р. Популярно про Українські Карпати та основні пішохідні маршрути - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2007. - 176 с.

5. Украинские Карпаты: атлас туриста. - Москва: ГУГК, 1987 - 152 с.

6. Швебс Г.І., Ігошин М.І. Каталог річок і водойм України. - Одеса, Астропринт, 2010. - 392.

Размещено на Allbest.ru