С_э=319*(1*10,5*0,8+(1,18/0,8))=3150,13 грн/добу

Вартість витрат на пневмоенергію визначається:

З_п=(Д*Р*Ц)/?_п, (4.17)

де Д - видобуток вугілля на добу, т/доб;

Р - потужність закладного комплексу, т/доб;

Ц - вартість стиснутого повітря, Ц=10,73 грн;

?_п - щільність породи, ?_п=2 т/м³

З_п=(725*60*10,73)/2=233377,5 грн/доб

Загальні витрати на електроенергію та пневмоенергію дорівнюють:

В_ен=С_э+З_п, (4.18)

В_ен=3150,13 + 233337,92=236527,бЗгрн/доб

Розрахуємо загальні витрати на електроенергію та пневмоенергію. на цикл:

В=В_ен/n_ц , (4.19)

В_ЕН= 236527,63/5=47305,53 грн/цикл

4.5.9 Розрахунок необхідних витрат на матеріали

Вихідними даними кошторисної оцінки витрати матеріалів на цикл служать об'єми робіт, норми матеріалів на одиницю робіт або в одиницю часу і ціни на матеріали. Витрати по неврахованих матеріалах приймаються в розмірі до 15% від вартості врахованих.

Розрахуємо необхідну кількість матеріалів для укладання закладного ящику.

Об'єм одного стояка:

V_1сm=*l_cm , (4.20)

де D - діаметр стояка, м;

l_ст- довжина стояка, м.

V_1cm=*0,8 =0,00628 м³

Об'єм стояків необхідних для кріплення на цикл:

?V_cm=V_1cm*, (4.21)

?V_cm = 0,00628 * 213 = 1,338 м³

Об'єм сітки для ящику:

V_сіm=(l_л+2*l_зах)*m, (4,22)

де l_зах - ширина заходки.

V_сіm = (213 + 2 * 0,63) * 0,8 = 171,408 м2

Вартість витрати матеріалів на цикл зводиться в таблиці 4.9

Таблиця 4.9 - Розрахунок вартості матеріалів

Загальні витрати по матеріалах складають 3534,01 грн на цикл роботи.

4.5.10 Розрахунок собівартості вугілля по запропонованому технологічному рішенню

Проаналізував експлуатаційні витрати, які були розраховані в пунктах 4.2.1-4.2.8, можна звести їх до однієї (таблиці 4.10) і розрахувати дільничну собівартість видобутку вугілля при використанні повного закладання виробленого простору породою для того, щоб зробити висновок по запропонованому рішенню.

Таблиця 4.10 - Експлуатаційні витрати та дільнична собівартість видобутку вугілля

Таким чином капітальні витрати складають 19758,85 грн/добу, або 7,2 млн грн/рік, ФОП складає 33753,1 грн/добу, або 12,3 млн грн/рік.

4.6 Порівняння та вибір раціональної схеми ведення очисних робіт

В якості показників для порівняння оберемо видобуток вугілля, собівартість вугілля та об'єм використання породи.

Використання породи вказує на перевагу схеми з повним закладанням виробленого простору, тому що використання породи збільшилося у 98,75 разів, при чому об'єм породи, який береться з відвалу, складає 91,6% необхідної для закладання виробленого простору кількості породи, на відвал порода не вивозиться взагалі. А за першою схемою використовується лише 12% породи, що видобувається при розробці лави, а останні майже 80 т породи вивозяться на відвал кожну добу.

На підставі отриманих результатів, можна говорити, що запропонована схема з повним закладанням виробленого простору раціональна для цих умов та гідна впровадження замість існуючої.

Порівняння не враховує екологічного та соціального ефекту, чистий економічний прибуток не визначено, тому необхідно розглянути ці важливі складові у наступному розділі, щоб остаточно довести корисність технології видобутку вугілля з повним закладанням виробленого простору.

вугілля шахтний порода утилізація

5. Еколого-економічні та соціальні наслідки технологічних рішень при впровадженні технології видобутку вугілля із повним закладанням виробленого простору

5.1 Розрахунок експлуатаційних витрат на закладання виробленого простору

Після відробітку лави зникне потреба у використанні одного штреку, тому його можна погасити шляхом повного закладання породою комплексом «Титан», який вже буде придбаний для закладання виробленого простору. Витрати на закладку виробленого простору складатимуть .

Підготовка закладного матеріалу:

С_з.п=[ 1/А₃ * (51.8 + 32.9N_см + 255/t)] * К_п, (5,1)

де А_з - кількість закладного матеріалу, що транспортується, т/добу

(5.2)

де - обсяг породи для закладання штреку, т:

(5.3)

Де S_вир - перетин виробки конвеєрного штреку, S_вир = 24,8 м2;

- довжина проходки штреків за добу, =3,15 м;

?_п - щільність породи, ?_п=2 т/м³

=24,8* 3,15* 2= 156,24т

- обсяг породи для закладання виробленого простору, т (див. п. 4.2.3);

= - обсяг породи з проходження штреків за добу:

=Q_п *, (5.4)

де Q_п - обсяг породи з проходження 1 м штреків, т (див. п. 4.2.2)

= 90,56*3,15=285,26 т

А₃=156,24 + 1073,52 - 285,26 = 944,5 т

N_зм - кількість змін роботи елементу на добу, N_зм=1;

t - термін експлуатації вузла, років, t=10;

К - коефіцієнт перерахунку, який враховує індексацію цін з часом, К=6

С_з.п.=[ 1/300,38 * (51,8 + 32,9*1 + 255/10)] * 6=2,20 грн/т

Витрати на спускання закладного матеріалу:

С_3.с =(0.00025* Н +41.5/А_з *0.0421* Н/А₃)* К_п, (5.5)

де Н - довжина спуску закладного матеріалу, Н=760м

С_з.с.= (0,00025*760 + 41,5/300,38 + 0,0421*760/300,38) * 6=2,64 грн/т

Пневмозакладка в очисному вибої:

С_з.л.= (0.00083 + 0.8 1_л / А₃+88.4/ А₃)* К_п, (5.6)

5.2 Екологічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору та його економічне значення

Технологічні розрахунки показали, що порода не буде вивозитись на породний відвал, більш того, з терикону додатково забиратиметься порода і закладатиметься у вироблений простір. Це дозволяє нам говорити про відвернений збиток (формула 5.8), адже розміщення породи на териконі коштує грошей.

ВЗ = Q_п ** В_р , (5.8)

де ВЗ - відвернений збиток,

Q_п - кількість породи, яка мала б вивозитись на терикон за добу;

В_р =35 грн/т - вартість розміщення 1т породи на териконі.

В3= 90,56 * 3,15*35 = 9984,24 грн/доб (3,6 млн грн./рік).

З урахуванням експлуатаційних витрат на закладення виробленого простору економічне значення екологічного ефекту буде дорівнювати:

ЧЕЕ = ВЗ - Q_п * ?С₃ , (5.9)

ЧЕЕ =9984,24 - 90,56*10 = 9078,64 грн/добу (3,3 млн грн/рік)

Наведений екологічний ефект ще не враховує звільнення земельної ділянки, яку займає відвал. А це потенційно потрібна земля.

5.3 Економічний та загальний еколого-економічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору

Економічний ефект (ЕЕ) можна визначити враховуючи собівартості вугілля та об'єму його видобутку за двома схемами, що розглядаються:

ЕЕ = (S₁-S₂)*A , (5.10)

де - S₁ собівартість вугілля до впровадження пропонованої технології, грн/т; S₂- собівартість вугілля після впровадження пропонованої технології, грн/т;

? - добове навантаження на очисний забій ,т/добу

ЕЕ = (395 - 380)*725 = 10875 грн/добу (4 млн грн/рік)

Загальний еколого-економічний ефект (Z):

Z = ЧЕЕ + ЕЕ , (5.11)

Z = 4000000+3300000 =7300000 грн/рік

5.4 Порахуємо ефективність даного проекту

Э = , (5.12)

Э = = 23,03

Висновок: Так як ефективність даного проекту Э=23,03 більше 1 то проект ефективний.

Висновки

Дипломний проект посвячений темі: Проект зниження шкідливого впливу гірничого підприємства на навколишнє природне середовище в умовах ВП шахта «Курахівська».

У роботі обґрунтуванні напрямки та розроблені технологій рішення щодо раціонального використання шахтної породи та зниження негативного впливу шахти на довкілля.

У роботі виконані наступні задачі:

1) проаналізовані дослідження у напрямку використання породи з породних відвалів та при видобутку вугілля;

2) охарактеризоване підприємство, яке є об'єктом дослідження, як джерело забруднення навколишнього природного середовища;

3) проаналізовано стан технології утилізації відходів здобичі вугілля і обґрунтовані технологічні схеми залишення шахтних порід в гірничих виробленнях;

4) обґрунтовано та зроблено вибір технологічної схеми раціонального

використання породи;

5) розраховані еколого-економічні та соціальні наслідки технологічних рішень при впровадженні запропонованої в ході виконання роботи технології видобутку вугілля.

В роботі було проаналізовано, що гірничі підприємства завдають великої шкоди природі. Самим показовим екологічно - небезпечним чинником негативного впливу на НПС визнаний породовідвальний комплекс. Розглянуті ризики від породних відвалів. Запропоновані екологічні рішення по використанню породи відвалу. Описані технології використання породи в промисловості України в теперішній час, а саме: використання породи для будівельного матеріалу, для виготовлення добрив, для металургійної галузі, для будівництва доріг та ін.

У ході роботи були розроблені технологічні схеми зведення штучних споруд з використанням породи від проходження штреків, їх перекріплення та породи з відвалів.

При впровадженні запропонованих заходів по раціональному використанню породи шахти «Курахівська» витрати підприємства по сплаті зборів за розміщення породи значно скоротяться і небезпечний вплив вугільного виробництва помітно зменшиться; збільшиться екологічний ефект; будуть створені нові робочі місця; значно зменшиться захворюваність населення, через припинення шкідливих викидів отрутних газів та пилу з відвалу і буде одержано значний економічний ефект при підвищені здобичі вугілля; будуть заощаджуватися природні багатства для майбутніх поколінь; знизиться деформація земної поверхні та ін.

Умовний еколого-економічний ефект від впровадження екологічних заходів по використанню породи в умовах шахти «Курахівська» склав 7,3млн грн/рік. Використання породи за пропонованою схемою у 98,75 разів більше за використання породи існуючою на шахті схемою, при чому об'єм породи, який береться з відвалу, складає 91,6% необхідної для закладання виробленого простору кількості породи . Закладання виробленого простору вимагає додаткову робочу силу, тобто з'являються нові робочі місця, що свідчить про соціальний ефект. Невід'ємною частиною технологічної схеми видобутку вугілля з повним закладанням виробленого простору є зменшення об'єму відвалу з часом. За розрахунками цей час дорівнює приблизно 29 років, бо об'єм використання породи для закладання виробленого простору розрахований тільки для однієї лави. При впровадженні такої схеми на інших лавах шахти, число років пропорційно зменшиться. А ліквідація джерела великої кількості описаних в роботі ризиків веде до поліпшення навколишньої середи теперішнім та майбутнім поколінням, чого я прагнула у меті роботи.

Перелік посилань

1. Единые нормы выработки (времени) для шахт Донецкого и Львовско-Волынского угольных бассейнов, Москва 1980 А.Н. Шаповалов, Д.А. Ушаков

2. Дузь А.И. Охрана среды и использование отходов угольного производства/А.И. Дузь, Б.В. Пичугин, И.И. Дуденко. - Донецк: Донбасс,1990.-112с.

3. Использование пород шахтных отвалов. - 1972, - №8, Уголь Украины - с. 51

4. Зубова Л.Г. Терриконики угольных шахт - источники сырья для получения галлия, германия, висмута / Л.Г. Зубова // Уголь Украины : Ежемесячный научно-технический , производственный и экономический журнал. - К. (Украина). - 2004. - №1. - С.41-42.

5. Развитие малоотходной технологии при подземной добычи угля. - М..ЦНИЭИуголь, вып. 1,1986. - 36с.

6. Планирование использования попутных продуктов угледобычи. - М.,ЦНИЭИуголь, вып. 12, 1987. - 48с.

7. Новости зарубежной угольной промышленности. - М., ЦНИЭИуголь, вып. 4,1980. - 36с.

8. Мочхов В.С., Броштейн В.В. Опыт использования отходов добычи и обогощения угля в дорожном и гидротехническом строительстве. Обзорная информация «Обогащение и брекетирование угля». - М., ЦНИЭИуголь, 1988. - №5. - 24с.

9. Вагнер А., Зимьф. Тампонирование пустот выработанного пространства мелкодисперстными отходами обогатительных фабрик и топливных электростанций - Глюкауф, 1989 - .N ?. - С. 32-37

10. Дубровский Е.М. Породное хозяйство угольных шахт за рубежом. Сб. «Добыча угя подземным способом» - М., ЦНИЭИуголь, 1985. - №5 -56с.

11. Горбачев Д.Т. Основные технические решения по оставлению породы в шахте. - «Уголь», 1984 №8. - С. 21-23.

12. Тарасенко В.В. Основные направления решения проблемы оставления пород в шахтах Донбасса, - «Уголь Украины», 1984 - №4. - С.5-7

13. Макаревич Ю.С., Бужен Н.К., Чупранов В.Н. Возведение бутовых полос с помощью комплекса ПЗК - «Уголь», 1983 - №7. - С. 19-21.

14. Самохвалов Ю.С. Опыт остановления породы в шахте при проведении горных выроботок. - «Уголь», 1988. - №1. - С. 36-38.

15. Иванов Ю.М. Технические решения по оставлению породы в шахте. - «Уголь украины», 1985. - №12. С. 39-42.

16. Капустин В.А., Малков Г.М., Сидельников С.Г. Размещение пород в погошаемые выработки шахт Сб. «Малоотходное производство в угольной промышленности», - Пермь, 1984. - С. 51-58.

17. Пророченко В.Й., Федосенко Н.А. Овчинников В.Т. Оставление породы в шахте - важнейшая народнохозяйственная задача - «Уголь Украины», 1989. - №6,. - С. 9-11.

18. Чубенко П.Ф., Петенко И.В., Шор Б.С. Экономическая эффективность оставления породы в шахтах. - «Уголь Украины», 1989. - №1. -С. 18-20.

19. Поклад Г.Г. и др. Использование шахтной породы для закладки выработаного пространства под застроенными территориями Карагандинского бассейна, - Известия вузов, Горный журнал, 1988. - №4. - С. 40-43.

20. Беляев А.А. и др. Перспективы использования ресурсосберегающих технологий в угольной промышленности. - ЦНИЭИуголь, 1987. - №6. -50с.

21. Родионов А.Е., Кирюхин Ю.Е., Севосгьянов В.В. Разработка крутых пластов с закладкой в Прокопьевском районе Кузбасса, - Новокузнецк, 1994 - 128с.

Размещено на Allbest.ru