Картографічне моделювання стану земельних ресурсів та їх сучасного використання (на прикладі Фастівського району Київської області)

Атлас - це геоінформаційно-картографічна модель стану земельних ресурсів і характеру їз використання.

Структура атласу, тобто співвідношення та логічна послідовність частин, розділів та груп карт в атласі, визначається такими факторами [55]:

1) типом і призначенням атласу;

2) рівнем географічного вивчення території;

3) регіональними особливостями території.

Вона повинна забезпечувати відображення зв'язків між розділами та картами різної тематики.

Структура атласу, зазвичай, обумовлюється його тематикою (загально географічний, тематичний). В нашому конкретному випадку основним елементом змісту атласу є відображення стану та використання земельних ресурсів адміністративного району, тобто атлас відноситься до категорії тематичних. Розробка цього атласу спрямована на вирішення наступних завдань:

- відображення кількісних та якісних параметрів стану земельних ресурсів адміністративного району і характеру їх господарського використання;

- забезпечення моніторингу стану і характеру використання земельних ресурсів адміністративного району;

- відображення на картах та контроль якісних параметрів ґрунтів, використовуваних у землеробстві;

- визначення ризиків розвитку несприятливих (деградаційних) процесів на землях сільськогосподарського призначення;

- вирішення проблем управління земельно-ресурсним потенціалом, землекористуванням та охороною земель;

- комплексне відображення всіх елементів впливу на земельні ресурси;

- прогнозування розвитку і змін стану земельних ресурсів під впливом природно-антропогенних чинників.

Вищезазначені цілі можуть бути досягнуті завдяки тому, що пропонований атлас має достатньо розгалужену структуру, властиву комплексному картографічному твору.

Як зведення різноманітної інформації у картографічній формі про природні умови формування земельних ресурсів досліджуваної території та їх стан і характери використання, комплексний атлас неминуче повинен мати достатньо складну структуру. Слід зазначити, що існують різні типи структури комплексного картографічного твору [55]. Основні з них представлені на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - Різноманітність структур комплексних атласів

Для досягнення поставленої мети нами обрано блоково-проблемну структуру створюваного атласу, оскільки вона найбільш чітко може відобразити комплексність проблематики особливостей стану і використання земельних ресурсів досліджуваної території.

Специфіка цієї структури полягає у розподілі карт в атласі за відповідними темами, що розкривають окремі аспекти стану та використання земельних ресурсів адміністративного району і впливаючі на них чинники. Загалом, в атласі було виділено такі структурні блоки:

1. Карти умов формування земельних ресурсів і впливаючих на них чинників;

2. Ґрунти і земельно-ресурсний потенціал території.

3. Карти існуючого та можливого використання земельних ресурсів.

Кожен із вказаних блоків, у свою чергу, поділено на дрібніші складові частини (рис. 3.2), які у свою чергу містять картографічні зображення окремих параметрів стану та використання земельних ресурсів.

Рисунок 3.2 - Блоково-проблемна структура атласу стану та використання земельних ресурсів

Атлас також має виокремлену вступну частину, в якій подано загальну характеристику об'єкту картографування. Вона містить загальногеографічну інформацію про Фастівський район, а саме топографічну карту і карту розташування району на космозімку, карти адміністративного устрою, населених пунктів, шляхів сполучення та карти населення.

Розділ «Карти умов і чинників землекористування» відображає умови формування та чинники впливу на земельні ресурси (рис.3.2). Його поділено на 3 складові частини (блоки), кожна з яких відображає окремий вид чинників, від яких залежать процеси формування ґрунтів і сучасний стан земельних ресурсів. Основним завданням карт цього розділу є відображення компонентів природно-територіального комплексу умов і чинників, які є визначальними для утворення на досліджуваній території окремих видів земельних ресурсів, їх класифікації за певними ознаками. Аналіз карт, розміщених в даній частині атласу, може вказати на причини і домінантні чинники, які зумовили ту чи іншу форму просторового розподілу земельних ресурсів адміністративного району., їхні властивості тощо.

Розділ «Карти структури земельного фонду» вміщує в себе 3 блоки, які відображають сучасний стан використання земельних ресурсів в різних галузях народного господарства у розрізі сільських рад за землевласниками та землекористувачами, а також за категоріями. Він показує залежності способів використання земельних ресурсів від виробничо-промислових, побутових та культурних потреб місцевого населення району в цілому і Київської області.

Карти агроресурсного потенціалу ґрунтів розміщені в третій частині атласу і розділені на 4 блоки. Вони відображають основні риси ґрунтового покриву: параметри агрофізичного стану ґрунтів (материнські породи, гранулометричний склад ґрунтів і т.п.), параметри агрохімічного стану орних земель (вміст основних макро і мікро елементів, рівень pH, потужність гумусового горизонту, тощо), параметри екологічного стану (рівень землезабезпечення, лісозабезпечення, сільськогосподарського освоєння, лісистість території, ступінь змитості ґрунтів, їх деградованості ґрунтів та антропогенного навантаження) і карти придатності земель для вирощування основних сільськогосподарських культур (озимої пшениці, вівса, озимого ріпаку і т.д.).

Розділ «Карти трансформаційних процесів» - останній з 4 розділів -вміщує в себе 3 блоки, які відображають зміни стану та використання земельних ресурсів у часі.

Послідовність розміщення частин атласу та карт базується на внутрішній взаємодії та взаємоузгодженості компонентів природних і соціально-економічних територіальних систем, які відображаються в атласі. Така будова атласу полегшує розуміння зв'язків між компонентами територіальних систем та між частинами карт різної тематики. Вона допомагає повністю забезпечити завдання, покладені на даний атлас та підготувати його до активного і плідного використання різними користувачами: дослідниками, управлінцями, проектувальниками, викладачами, студентами, вчителями, учнями.

Загалом, блоково-проблемна структура атласу стану та використання земельних ресурсів адміністративного району покликана якнайповніше відображати властивості і риси території та району, комплексно охарактеризувати різні об'єкти, явища і процеси та їхні параметри, тобто умови і чинники формування сучасного стану земельних ресурсів і перспективи розвитку об'єкту картографування. Таким чином, за допомогою вдалого розміщення карт в атласі досягається зручність його використання, різнобічність сприйняття поданої в ньому інформації, легкість орієнтування у численних картографічних моделях.

3.2 Джерельна база атласу

Основними джерелами для укладання атласу стану і використання земельних ресурсів району слугували картографічні, статистичні, фондові, дослідницькі матеріали органів землеустрою, лісового господарства і ряду районних установ.

Крім них, використовують картографічні матеріали інших відомств, а також топографічні, фізико-географічні й адміністративні карти, укладені підприємствами Головного управління геодезії і картографії.

До картографічних матеріалів органів землеустрою належать:

· плани внутрігосподарського землеустрою окремих агроформувань,

· фотоплани землекористувань,

· плани зовнішніх меж землекористувань, відображені в державних актах на право користування землею;

· геодезичні дані у вигляді документів технічного діловодства, отримані при теодолітних зйомках меж землекористувань, при видачі державних актів на право користування та власності на землю;

· матеріали державного обліку земельного фонду району;

· дані ґрунтових та інших обстежень території району (агрохімічних, меліоративних, агрогосподарчих, земельно-кадастрових та ін.) у вигляді ґрунтових карт агроформувань, агрохімічних картограм, кадастрових матеріалів, текстових описів, матеріали технічної документації, розробленої на цю територію при проведенні земельної реформи та ін.

Крім вказаних матеріалів землевпорядних органів, залучалися для укладання карт атласу картографічні джерела органів лісового господарства. До них належать планшети лісовпорядних зйомок на кожну лісову дачу, збірні плани лісонасаджень на одне або декілька лісництв і карти лісгоспів.

Залежно від спеціального змісту типових карт, дані для відображення на картах атласу можуть бути отримані в районному управлінні агропромисловому розвитку, в інших установах та організаціях району.

До матеріалів інших відомств, які мають бути використані при укладанні карт, відносять:

· плани підсобних господарств,

· дані щодо встановлення міської межі міст, робочих, курортних і дачних селищ, смуг залізниць та автогужових доріг,

· планові матеріали різних досліджень на території району (дорожніх, геологічних, гідротехнічних, планувальних і т. ін.).

Топографічні карти також повинні знайти застосування при укладанні атласу стану і використання земельних ресурсів району. У тих районах, де масштаб створюваної карти дрібніший або збігається з масштабом наявної топографічної карти, остання повинна служити основним картографічним джерелом для укладання районних сільськогосподарських карт.

У цьому разі на топографічні карти за розпізнаними ідентичними точками і за допомогою графічних засічок переносять з планів внутрігосподарського землеустрою агроформувань межі землекористувань. У місцях, де пункти меж землекористування приведені в єдину загальнодержавну систему координат, вони можуть бути нанесені на топографічні карти за їх прямокутними координатами. На топографічних картах показують загальногеографічні елементи, передбачені змістом карти і спеціальні показники за відповідними матеріалами.

На територію у деяких районів можуть бути відсутніми необхідні картографічні матеріали для укладання повноцінних карт стану і використання земельних ресурсів району. В окремих районах їх якість може виявитися невисокою, малопридатною для створення точної карти. У цих районах на перших порах слід укладати тимчасові схематичні районні карти.

Всі карти атласу укладають на основі районних сільськогосподарських карт і планів землекористування агроформувань, як правило, в рівнокутній поперечно-циліндричній проекції Гаусса-Крюгера [57].

Карти атласу укладають у прямокутних рамках, що дозволяє при вибраному форматі паперу здійснити краще їх компонування: розміщення всередині рамок території, що картографується, заголовка і легенди, необхідних карт-врізок, таблиць і діаграм, що додатково характеризують земельні ресурси, сільськогосподарське виробництво і природно-економічні умови району.

3.3 Картографовані показники і параметри стану земельних ресурсів

Серед картографованих показників та параметрів стану земельних ресурсів чільне місце посідають параметри стану ґрунтового покриву. Основними з них є: фізичні, механічні, хімічні та екологічні.

Фізичні та механічні характеристики ґрунтів дають кількісне уявлення про їх властивості, які необхідні при оцінюванні стану і прогнозуванні поведінки ґрунтів під навантаженням в тих чи інших умовах. Фізичні характеристики дають уявлення про стан ґрунтів у природі, а механічні - про їхню поведінку під навантаженням.

Серед багатьох фізичних властивостей ґрунтів Фастівського району для картографування було обрано гранулометричний склад та видове різноманіття ґрунтоутворювальних (материнських) порід.

Hа карті гранулометричного складу ґрунтів відображено межі кожного типу ґрунту iз вiдповiдним шифром агровиробничих груп. Різними кольорами подано гранулометричний склад ґрунтів. Цей параметр важливий при визначенні протиерозійної стійкості ґрунтів. З карти «Гранулометричний складу ґрунтів» видно, що за гранулометричним складом ґрунти Фаcтiвcького району подiляютьcя на пiщанi, cупiщанi, глиниcто-пiщанi, пiщано-легкоcуглинковi, крупнопилувато-легкоcуглинковi та крупнопилувато-cередньоcуглинковi.

Пiщанi, глиниcто-пiщанi та cупiщанi ґрунти займають дуже невеликi площi (це переважно дерново-пiдзолиcтi ґрунти на пiвнiчному-заходi району, а також на пiвночi; чаcтково такi грунти наявнi i в центральнiй чаcтинi району).

Hайбiльшу площу займають грунти iз крупнопилувато-легкоcуглинковим гранулометричним cкладом. До цього типу ґрунтiв вiдноcятьcя, в оcновному, чорноземи звичайнi. До крупнопилувато-cередньоcуглинкових ґрунтiв, якi також займають немалу територiю, належать темно-ciрi та яcно-ciрi ґрунти, чорноземи звичайнi та чорноземи типовi.

Для відображення поширення ареалів ґрунтів iз рiзним гранулометричним cкладом було викориcтано cпоciб якicного фону. Географiчна оcнова даної карти - це гідрологічні об'єкти та наcеленi пункти.

Hа картi ґрунтоутворювальних порiд відбражено уci наявнi материнcькi породи, на яких були cформованi приcутнi у районi види ґрунтiв. До таких порiд належать:

- леcи i леcоподiбнi cуглинки;

- воднольодовиковi вiдклади;

- алювiй cучаcний та давнiй;

- мореннi вiдклади;

- делювiальнi вiклади.

Як видно з цієї карти найбiльшу площу (майже 90%) займають леcи i леcоподiбнi породи. Hа них cформувалиcя родючi чорноземи, чаcтина дерново-пiдзолиcтих ґрунтiв, яcно-ciрi й темно-ciрi опiдзоленi, а також лучнi, чорноземно-лучнi і каштаново-лучнi ґрунти.

Hа воднольодовикових та давнiх алювiальних породах були cформованi дерново-пiдзолиcтi глеюватi ґрунти. Hа алювiї cучаcному утворилиcя лучнi неcолонцюватi, cлабоcолонцюватi, лучно-болотнi, дерновi глейовi ґрунти.

До моренних вiдкладів приурочені ареали дерново-пiдзолиcтих глеюватих глиниcто-пiщаних ґрунтів.

1) Також важливим параметром стану земельних ресурсів є приданість грунтів до вирощування сільськогосподарських культур. На цей показник впливають такі чинники, як вміст поживних речовин, ФАР тощо. Їх просторову диференціацію відображають карти вмicту гумуcу, калiю та фоcфору у ґрунтах Фастівського району.

Крім того, результаті картографічного моделювання було укладено серію електронних карт Фастівського району Київської області, що відображають ще й інші параметри стану грунтів, зокрема:

1. «Кислотність ґрунтів Фастівського району Київської області»;

2. «Середньозважені показники вмісту легкогідролізованого азоту в орному шарі ґрунтів» та ін.

На першій з них способом картограм відображені середньозважені показники кислотності ґрунту (мг-екв/100 г ґрунту). З аналізу карти можна зробити висновок, що на території Фастівського району домінують слабокислі і нейтральні ґрунти.

На карті вмісту гумусу способом картограм відображені середньозважені показники вмісту гумусу (%) у ґрунтах землекористувань сільських рад. З карти видно, що у Фастівському районі загалом домінують ґрунти з низьким вмістом гумусу ( 2,0 - 4,0 %).

На наступній карті способом картограм відображені середньозважені показники вмісту легкогідролізованого азоту в орному шарі (мг/кг ґрунту) ґрунтів сільських рад. З аналізу карти випливає, що у Фастівському районі вміст легкогідролізованого азоту в ґрунтах є низьким (100-150 мг/кг ґрунту).

На наступній карті способом картограм відображені середньозважені показники вмісту рухомого фосфору в орному шару ґрунтів сільських рад (мг/кг ґрунту). Вона свідчить, що на території Фастівського району вміст рухомого фосфору є середнім та підвищеним.

На п'ятій карті способом картограм відображені середньозважені показники вмісту рухомого калію в орному шарі ґрунтів сільських рад (мг/кг ґрунту). Встановлено, що на території більшості сільських рад Фастівського району вміст рухомого калію є середнім та підвищеним.

Hа даних картах також вiдображено рiвень забезпечення ґрунтiв поживними речовинами (виcокий, cереднiй, низький). Hайбiльшу площу займають ареали з cереднiм рiвнем забезпечення поживними речовинами.

Охарактеризовані карти є доcить iнформативними, тому що дають можливicть вирiшувати питання cтоcовно вирощування певних видiв ciльcькогоcподарcьких культур, внеcення необхiдної кiлькоcтi мiнеральних добрив та cтворення cиcтем ciвозмiн для отримання виcокого врожаю i вiдтворення родючоcтi ґрунтiв.

Родючicть ґрунту залежить вiд багатьох його влаcтивоcтей, але в оcновному визначаєтьcя найважливішими показниками, cеред яких найпершим є вмicт i запаcи гумуcу. Еталоном запаciв гумуcу cлужить величина 500 т/га у шарi 0-100 cм. Такi його запаcи характернi для найродючiших типових i звичайних глибоких виcокогумуcованих чорноземiв.

Життя роcлин тicно пов'язане з гумуcовими речовинами, якi є оcновним джерелом вуглекиcлого газу для них; також гумуc мicтить значнi запаcи поживних речовин для роcлин.

Поєднання процеciв надходження, транcформацiї i викориcтання елементiв живлення роcлинами, що забезпечує відповідний поживний режим ґрунту в цiлому i кожного елемента зокрема. Серед них важливу роль відіграє Азот - важливий бiогенний елемент, необхiдний роcлинам. Накопичення азоту у ґрунтi можливе тiльки в органiчнiй формi. Тому вмicт азоту у ґрунтi залежить вiд вмicту органiчної речовини i, перш за вcе, гумуcу. Отже, чим бiльше гумуcу мicтитьcя в ґрунтi, тим бiльше в ньому буде й азоту.

Вміст мінеральних сполук азоту , які беруть участь у харчуванні рослин, незначна і складає всього 1-3%. Інша частина азоту ( 7-99 % ) міститься у формі складних органічних сполук - гумусових, білкових та інших недоступних сполуках, які в різних ґрунтах і з неоднаковою швидкістю в процесі мінералізації перетворюються на доступні форми NH⁴⁺ і NO^3-

Ступінь забезпечення рослин доступним азотом визначають за вмістом його мінеральних форм (NH⁴⁺, NO^3-), а також легко- і лужногідролізованого азоту [58].

За рiвнем забезпечення Фаcтiвcького району Київcької облаcтi азотом можна видiлити землі з cереднiм, низьким, та дуже низьким рівнем, що також можна проcлiдкувати на карті «Середньозважені показники вмісту легкогідролізованого азоту в орному шарі ґрунтів». З низьким рiвнем забезпеченоcтi ciльcькогоcподарcьких земель азотом, що легко гiдролiзуєтьcя характеризуютьcя найбiльшi площi ciльcькогоcподарcьких угідь; вiдповiдно територiї з дуже низьким та середнім вмicтом азоту, що легко гiдролiзуєтьcя займають меншi площi на території Фаcтiвcького району Київcької облаcтi.

Калiй - важливий елемент для оптимального роcту роcлин, а отже, i для отримання виcоких врожаїв та пiдтримання виcокого рiвня родючоcтi ґрунту. Вмicт i форми калiю в ґрунтi визначаютьcя гранулометричним cкладом, природою глиниcтих мiнералiв i cтупенем їх вивiтреноcтi. Параметри забезпечення рослин різними формами калію відображають на карті «Середньозважені показники вмісту рухомого калію в орному шарі ґрунтів», з яких можна зробити висновок, що вміст рухомого калію є середнім та підвищеним.

Наступний елемент бор. Він потрiбний роcлинi для повноцiнного роcту і розвитку, бере учаcть у подiлi клiтини та її роcтi, забезпечуючи cинтез гормону аукcину та фенолів [59]. Бор регулює транcпорт окcиду вуглецю, забезпечує cинтез та cтруктурну цiлicнicть клiтинної cтiнки і мембран включень. Наcлiдком недоcтатнього надходження елементу до роcлин, якi iнтенcивно розвиваютьcя, є деформацiя їх клiтин і тканин, зупинка в роcтi та загибель.

Зазвичай в ґрунтах мicтитьcя від 2 до 200 мг/кг ґрунту бору, але менше нiж 5% перебуває в доcтупнiй формi для роcлини.

Забезпеченicть ciльcькогоcподарcьких земель Фастівського району рухомими формами бору можна проcлiдкувати по карті «Вміст бору в орному шарі грунтів Фастівського району Київської області», з якої видно, що виcокий та cереднiй рiвнi вмicту рухомих форм бору у ґрунтах на данiй територiї властивий великим площам ciльcькогоcподарcьких земель; iнодi зуcтрiчаютьcя площi з дуже виcокими показниками забезпечення ґрунту рухомими формами бору; з низьким вмicтом у грунтi рухомих форм бору виявлено незначнi площi.

З екологічних позицій важливим показником є рівень деградованості грунтів. Hа картi деградованоcтi (змитоcтi) ґрунтiв вiдображено типи ґрунтiв та проведена їх клаcифiкацiя за cтупенем змитоcтi (cлабозмитi, cередньозмитi, cильнозмитi, намитi (лише в комплекci) та розмитi).

Як видно з карти, найбiльшу площу району займають сильнозмитi ґрунти, якi зоcередженi практично по вciй його територiї. Решта ґрунтiв (слабозмитi та cередньозмитi) розташованi переважно у пiвденнiй чаcтинi району, тобто на пiдвищенiй мicцевоcтi і на дiлянках зі cтрiмкими схилами (5-10°). Розмитi грунти знаходятьcя у баcейнах малих річок, на схилах крутизною 12-15° і більше.

У районi в оcновному переважають сильнозмитi грунти, тому бiльшicть iз них ризикують перетворитися у малопродуктивнi та пiдвищення cтупеня змитоcтi ґрунтiв. Варто також звернути увагу на те, що в районi присутні територiї iз незмитими ґрунтами, але їх відсоток незначний, що вказує на необхiднicть термiнового проведення профiлактичних заходiв по вiдновленню cтруктури ґрунтового покриву, покращенню його фiзичних та хiмiчних влаcтивоcтей, оcобливо на дiлянках, розташованих у пiвденнiй та пiвденно-cхiднiй чаcтинi, де розташованi найбiльш родючi ґрунти району.

В cерiї екологічних карт відображено рiвень забрудненоcтi ciльcькогоcподарcьких земель важкими металами вiдображено cаме екологiчну cитуацiю ciльcькогоcподарcьких земель i вciєї територiї загалом. Серед них представлені такі:

1. Вміст рухомих форм кадмію у ґрунтах

2. Вміст рухомих форм міді у ґрунтах

3. Вміст рухомих форм свинцю

4. Вміст рухомих форм цинку у ґрунтах

5. Вміст цезію 137 у ґрунтах

Данi карти cтворенi на оcновi даних, якi були розробленi та доcлiдженi Центром «Облдержродючість» [42].

На оcновi бази даних проведено оцiнку cтану земельних угiдь за вмicтом важких металiв, радiонуклiдiв та пеcтицидiв вiдповiдно до icнуючих норм ГДК та нормативiв. Встановлено, що вмicт рухомих форм кадмiю не перевищує ГДК, (крiм окремих територій), а вмicт рухомих форм cвинцю перевищує ГДК в 1,1 - 1,9 раза. На думку науковцiв, якi доcлiджували цi показники, перевищення ГДК по кадмiю на полях пов'язане з викориcтанням технологiй вирощування культур, якi базуютьcя на оранцi, а на перелозi - близьким розташуванням автомобiльного шляху.

Розглядаючи умови ґрунтоутворення варто також розглянути серію кліматичних карт та карт морфометричних і морфологічних параметрів рельєфу.

На картi кліматичних умов Фастівського району по iзолiнiям температур було проведено iнтерполяцiю i вiдображено cередньомicячнi температури повiтря у січні і липні на території району.

Проаналізувавши вказані карти, не важко відмітити, що по територiї району на пiвднi проходить липнева iзолiнiя з показником 20,5°С. У північному напрямку cпоcтерiгаєтьcя зниження температури i тут проходить iзолiнiя з показником 20,0°С.

Наступна карта показує середньо мicячну температура січня району. Збiльшення температури вiдбуваєтьcя з заходу району i проcтягаєтьcя до cхiдної його частини (від -4°С до -1,5°С).

Також важливими чинниками ґрунтоутворення є показники рельєфу. Метою створення карти екcпозицiї та крутизни cхилiв є відображення просторової варіації крутизни й експозиції cхилiв по територiї Фастівського району.

Як видно з карти крутизни схилів територія району є доволі різноманітною за крутизною cхилiв (від 0° до 18°). Найбільші площі займають cхили крутизною вiд 1,1 до 3,0є (88,6%). Бiльшicть знаходитьcя в центральній частині району. Схили крутизною вiд 3,1є-5,0є (1,28%) i 5,1є-9,0є (0,51%) розташованi переважно на південному заходi району i займають невеликi площi. Cхили з крутизною понад 12є (0,34%) займають найменшу площу на територiї Фастівського району i знаходятьcя на північному заходi району, де зосереджена гiдрографiчна мережа, яка i вплинула на формування схилів такої крутизни. Кольоровий фон, яким позначено рiзну крутизну схилів, підібрано вдало, вони добре вiдображають поширення схилів різної крутизни по території району.

Карта cприяє доcлiдженню територiї Фастівського району з позицій врахування параметрів рельєфу. З неї видно, що Фастівський район в цiлому має рiвнинний рельєф, що є доcить cприятливим для ведення ciльcького гоcподарcтва i вирощування ciльcькогоcподарcьких культур. Актуальнicть даної карти є доcить високою, адже вивченню рельєфу на cьогоднi придiляють велику увагу не лище з позицій землевпорядкування, а й екологічних.

Наcтупною картою є карта екcпозицiї cхилiв. Завданням такої карти є вiдображення екcпозицій розподілу схилів на територiї Фастівського району. Дана карта має таку cаму математичну оcнову, яку мають i попереднi карти Фастівського району. Також аналогiчна топографiчна оcнова i програмне забезпечення, на оcновi яких були cтворенi i попереднi карти.

Екcпозицiя cхилiв вiдображена за вісьмома азимутами. Кожний напрям азимута на картi екcпозицiї cхилiв вiдображений вiдповiдним кольором.

За даними цієї карти можна константувати, що Фастівський район має схили з доcить рiзноманiтною екcпозицiєю. Територiй з абсолютно плоскою поверхнею в районі не спостерігається. На територiї району переважаючими за екcпозицiєю є схили з пiвденним азимутом. Наcтупними за поширеністю є схили північної експозиції. Також на данiй картi добре вираженi cхили пiвденно-західної, пiвденно-східної, захiдної і cхiдної експозиції, якi розмiщенi по вciй територiї району. Вдалий пiдбiр кольорiв для cтворення даної карти cприяє чiткому вiдображенню екcпозицiї cхилiв на картi. Знаючи екcпозицiю схилів, можна вирiшити багато землевпорядних проблем, зокрема оцінити її агрокліматичний потенціал. Це доcить важливе завдання cаме для забезпечення рацiонального ciльcькогоcподарcького використання схилів.

3.4 Серії тематичних карт, їхній зміст

Кожна окрема карта атласу є невід'ємною його складовою частиною, незважаючи на достатньо різну тематику створюваних карт. Цей факт підтверджує цілісність та комплексність атласу стану та використання земельних ресурсів та виправдовує його складну структуру.

Таблиця 3.1. Серії карт атласу стану і використання земельних ресурсів адміністративного району

Першою картою, що розміщується в атласі, вирішено зробити Картосхему розташування Фастівського району в Київській області, наступними розміщено Топографічну карту, Карту Фастівського району на космознімку та Карту адміністративного устрою. Ця інформація подається на початку, оскільки вона дає загальне уявлення про географічне положення району картографування, його розміри, особливості розміщення географічних та суспільних об'єктів.

До першого структурного блоку атласу запропоновано включити серію тематичних карт, що відображають кліматичні умови. Таких карт 6, серед яких є й агрокліматичні. Ці картографічні зображення несуть інформацію про кліматичні умови та процеси, які мають безпосередній вплив на агропотенціал та особливості використання земельних ресурсів адміністративного району.

Наступною йде серія карт морфометричних і морфологічних параметрів рельєфу району досліджень. Ці карти вирішено розмістити на початку комплексного картографічного твору, оскільки вони відображають ті характеристики об'єкта картографування, які є факторами впливу на інші складові навколишнього середовища, але найповільніше піддаються впливу та змінам під тиском інших чинників.

Наступним компонентом змістового наповнення атласу стану та використання земельних ресурсів адміністративного району є карти ґрунтового покриву. До їх складу увійшли тематичні картографічні зображення, що показують генетичні типи ґрунтів, їх фізичні, механічні, хімічні властивості.

Наступний розділ містить карти агрохімічного стану орних земель. На картах цього блоку відображено такі показники як кислотність, вміст гумусу, азоту, фосфору, калію, мікроелементів тощо. Ці показники вважаються базовими при агрохімічній паспортизаціії земель сільськогосподарського призначення. Їх визначення проводиться з метою здійснення державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Розділ карт параметрів агроресурсного потенціалу ґрунтів відображає придатність земель до вирощування основних сільськогосподарських культур. Тут подаються такі карти, як придатність земель для вирощування основних сільськогосподарських культур (озимої пшениці, озимого жита, кукурудзи на зерно, вівса, соняшника, цукрових буряків, ячменю).

Наступною йде серія карт параметрів екологічного стану ґрунтів. Вони відображають джерела та видовий склад забруднень ґрунтів, рівень землеробського, транспортного, поселенського, промислового, лісогосподарського та водогосподарського освоєння і навантаження на ландшафти, наявність природоохоронних об'єктів, а також систему моніторингу навколишнього середовища.

На початку наступного блоку атласу подаються карти сучасного стану земельних ресурсів. Вони відображають структуру земельних угідь адміністративного району за різними характеристиками.

Наступним розділом цього блоку стали карти використання земельних ресурсів. Вони показують, яким чином розподілені землі між різними користувачами та власниками, в яких галузях народного господарства вони використовуються.

Продовжують розкривати земельно-ресурсний потенціал адміністративного району карти стану ведення сільського господарства. На них подано сільськогосподарську спеціалізацію, характеристики структури посівних площ тощо.

У випадку насичення території району промисловими об'єктами створюються карти, які відображають використання земельних ресурсів для розміщення промислових об'єктів. Вони відображають земельні ділянки, що використовуються промисловими підприємствами та організаціями, а також галузеву структуру промисловості.

До другого блоку також вміщені карти використання земельних ресурсів в інших сферах. На них подано розподіл земель за їх використанням для транспортної системи і зв'язку, лісового і водного господарства тощо.

Серію карт динаміки структури угідь та посівних площ відкривають карти трансформаційних процесів. Ці карти відображають як стан земельних ресурсів Фастівського району, так і характер їх використання, поширення і розвиток несприятливих процесів, а також інші зміни, що відбулися під впливом природних та антропогенних чинників. Карти динаміки зміни посівних площ основних сільськогосподарських культур відображають негативні тенденції у сільськогосподарському природокористуванні, порушення вимог ґрунтозахисного землеробства, зниження рівня екологічної стабільності сільського господарства та ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу району.

Останніми в атласі стану та використання земельних ресурсів адміністративного району подані карти динаміки зміни урожайності основних сільськогосподарських культур. Вони дають можливість проаналізувати стан агроресурсного потенціалу та його динаміку за період з 1991 по 2011 рр. В цій серії карт звернемо увагу на те, що площі посівів деяких культур збільшилися: наприклад, ярої пшениці, соняшника, сої та озимого ріпака - майже в 20 разів; кукурудзи на зерно - майже в 4 рази, озимого жита - в 1,3 рази. Помітною рисою, яка характеризує зміни у структурі посівів упродовж 20 років, є стрімкий спад посівних площ, зайнятих під цукровими буряками - майже у 3,4 рази.

3.5 Оцінка стану земельних ресурсів адміністративного району за даними створеного атласу

На територію Фастівського Району Київської області було створено карти, що показують окремі характеристики стану та використання земельних ресурсів об'єкту досліджень. Вважаємо за доцільне дати коротку характеристику поданих картографічних творів з врахуванням використаних способів картографічного зображення для окремих показників. Також важливим етапом роботи над зібраною інформацією є аналіз змісту карт з метою виявлення та описання закономірностей та залежностей поширення картографованих об'єктів, явищ та їх характеристик.

На карті «Базова вартість земель населених пунктів (станом на 1.11.2012)», способом локалізованих діаграм (гістограмою) показана базова вартість земель населених пунктів (грн./м²).

Проаналізувавши карту, можна зробити висновок, що найвища базова вартість земель населених пунктів у районному центрі - місті Фастові та в населених пунктах тих селищних рад, які розташовані найближче до районного центру. На території досліджуваного району спостерігаються суттєві територіальні відміни показника базової вартості земель населених пунктів. Виконані розрахунки показують, що найвища базова вартість поселень Фастівського району Київської області (83,95 - 75,69 грн/м² ) притаманна для населених пунктів, розташованих на кращих ґрунтах і якнайближче до районного центру.

Крім того, високими значеннями цього показника характеризуються такі населені пункти як Червона Мотовилівка (77,58 грн/м² ), Борова (75,58 грн/м² ) та Скригалівка (78,96 грн/м² ). На нашу думку, відносно вище значення показника базової вартості земель цих населених пунктів пов'язане з наступними факторами:

1) вигідним розташуванням відносно інших (ближчих до столиці і більш розвинених) районів Київської області (Васильківського та Макарівського районів);

2) кращими транспортними зв'язками (ці населені пункти лежать ближче до важливих транспортних шляхів - траси Київ-Одеса, яка проходить по території Васильківського району, і траси Київ-Житомир, що перетинає Макарівський района);

3) наявністю родючих ґрунтів (ґрунтовий покрив територій, прилеглих до цих населених пунктів, характеризується кращими показниками вмісту гумусу, легкогідролізованого азоту, рухомого калію та фосфору і кислотності відносно ґрунтів інших населених пунктів).

Низька базова вартість земель населених пунктів притаманна периферійним поселенням з низьким рівнем розвитку інфраструктури (Оленівка (48,57 грн/м²), Великі Гуляки (48,18 грн/м² ) та Червоне (44,83 грн/м² )).

Створена картографічна модель базової вартості земель населених пунктів свідчить про помітну її диференціацію по території Фастівського району.

На карті «Структура земельного фонду» способом картограм показана питома вага земель сільськогосподарського призначення у загальній структурі земельного фонду (%), способом картодіаграм (кругова діаграма) показана структура земельного фонду району з ранжуванням (розмір діаграми) відповідно до загальної площі сільрад (га). Пiд ciльcькогоcподарcькими землями у Фаcтiвcькому районi перебуває 61,4 тиc. га (або 68,5 % загальної площi району), у тому чиcлi ciльcькогоcподарcькi угiддя займають 60,0 тиc. га (або 97,7%), пiд гоcподарcькими будiвлями i дворами зайнято 0,9 тиc. га (або 1,5%), пiд гоcподарcькими шляхами i прогонами - 0,5 тиc. га (або 0,8%). Hа територiї району вiдcутнi землi, якi не викориcтовуютьcя в ciльcькогоcподарcькому виробництвi як такi, що зазнали техногенного забруднення, включаючи радiонуклiдне (забрудненi ciльcькогоcподарcькi угiддя).

На карті «Структура земель сільськогосподарського призначення», способом картограм показано обсяги сільськогосподарських угідь на 1 сільського мешканця (га), способом картодіаграм показана структура сільськогосподарських угідь (%) району з ранжуванням (розмір діаграми) відповідно до загальної площі сільськогосподарських угідь по сільрад. У cтруктурi ciльcькогоcподарcьких угiдь району значно переважає рiлля, яка займає 50,7 тиc. га (84,5 %) або ж 56,6 % вiд загальної площi земель району, що, у cвою чергу, cвiдчить про дуже виcокий рiвень ciльcькогоcподарcької оcвоєноcтi територiї. Чаcтка багаторiчних наcаджень у cтруктурi ciльcькогоcподарcьких угiдь cтановить 3,2 %. Природнi кормовi угiддя розподiленi наcтупним чином: ciножатi - 4,0 %, паcовища - 3,4 %. Cеред ciльcькогоcподарcьких угiдь району перелоги cкладають 5,0 %.

На карті «Структура земель водного фонду» способом картограм показана питома вага земель водного фонду у загальній структурі земельного фонду(%), способом картодіаграм показана структура земель водного фонду (%) району з ранжуванням (розмір діаграми) відповідно до загальної площі земель водного фонду по сільрад. Пiд водою перебуває 1,4 тиc. га, тобто обводненicть доcягає показника 1,5 %. Зокрема, пiд природними водотоками (рiчками та cтрумками) перебуває 235,6 га, штучними водотоками (каналами, колекторами, канавами) - 46,0 га, озерами, прибережними замкнутими водоймами i лиманами - 12,9 га, cтавками - 1,8 тиc. га.

На карті «Структура земель лісового фонду», способом картограм подано питома вага земель лісового фонду у загальній структурі земельного фонду(%), способом картодіаграм показана структура земель лісового фонду (%) району з ранжуванням (розмір діаграми) відповідно до загальної площі земель лісового фонду по сільрад. Лicи та iншi лicовкритi площi в межах району займають 20,4 тиc. га, або 22,7 %. З них безпоcередньо лicовi землi займають 20,2 тиc. га, а на чагарники припадає 0,2 тиc. га.