Чингізхан

4

Реферат

з історії України

на тему:

" Походи Чингізхана"

Виконав: учень 7 А класу

Рогалін Володимир

Історія монголо-татар, напевно, була б інша якби не з'явилася на світ людина, якій суджено було зіграти велику роль у долі свого народу й усього миру. Людина, що направила войовничість кочовиків у потрібне йому русло, що створила закони й порядки, що зробили його військо одним із самих дисциплінованих у світі. При народженні його назвали Темуджином. Розповідають, що в момент появи на світ він тримав у правій руці ком запеченої крові як знамення свого кривавого будущого.

Темуджин народився у 1167 році. Він походив з дрібної родоплемінної знаті північної Монголії. Був сином Єсугея Баатура з роду Борджигіна та Ойлун із племені Онгхіратів, убитого, коли Темуджину було 13 років. Користуючись родинними зв'язками в племені тайчжиутів і в роді Борджигін, Темуджин почав збирати навколо себе воїнів (нукерів).

Пройшовши через важкі випробування замолоду Темуджин виріс жорстокою й непохитною людиною, що поступово усунув всіх своїх суперників, об'єднав татаро-монгольські племена під своїм одноособовим правлінням і створив фанатично віддану йому й дисциплінованій армії. Він зумів привернути до себе увагу голови племені кераїтів Ванхана. Після загибелі Ванхана Темуджин вступив у боротьбу зі своїм колишнім прихильником, Джамухою, якого розбив у бою і стратив у 1201 році. В 1202 - 1204 роках Темуджин свергає могутнього монгольського правителя Тогрула й підкоряє собі сусідні племена Меркит і Наймат.

У 1206 році, винищивши всіх своїх супротивників, Тимуджин зібрав курултай біля витоків ріки Онон, де його нарекли ханом, тобто "владарем миру". З цього часу його стали іменувати Чингізхан. Насамперед Чингізхан здійснив реформу війська. Він перебудовує татаро-монгольське суспільство - створює систему кочового державного правління й починає свої завоювання.

На протязі наступних 20 років Чингізхан зробив чимало, для того щоб виправдати своє ім'я. Він завоював північний Китай, захопив і розграбував його столицю Пекін. Були скорені й приєднані до швидко зростаючої татаро-монгольської імперії степові держави на Заході. У похід через Кавказські гори відправилася розвідувальна експедиція, що у результаті розбила армію Русі й інші війська, вислані проти неї. Після цього Чингізхан провів свою саму блискучу операцію. Татаро-монголи розорили знамениті міста Бухару й Самарканд, і в ході наступних кампаній повністю ликвидували султанат, на своєму шляху вирізавши кілька великих міст, і пробили собі дорогу вглиб Індійського субконтиненту до самого Інду. Країни, захоплювані татаро-монголами, приходили у такий занепад, що у деяких народів пішли століття на відновлення свого господарства.

1207 рік - велике військо вирушило на північ для підкорення лісових народів.

У 1209 році відбулося завоювання східного Туркестану та захоплення царства Хси-Хся, що відкриває шлях для завоювання Китаю.

1211 - 1214 роки вдалі походи проти північнокитайскої династії Чинь. . До 1215 року більшу частину території Чинь було завойовано. Ставши на кордонах власне Китаю, Чингізхан перейшов до завоювання Середньої Азії.

1219 - 1225 роки - завойована більша частина земель хорезмского султанату. У 1220 році монголи завоювали Бухару та Самарканд. Правитель Хорезма загинув, рятуючись утечею від монгольських загонів. Завоювання Середньої Азії закінчилося у 1221 році. Підкоривши Середню Азію, Чингізхан повернувся до Монголії.

В 1224 році Чингізхан був змушений повернутися з Індії для придушення повстання в Монголії.

З Монголії у 1226 році вирушив у черговий похід на тангутів - державу Західне Ся. Ця країна була завойована й поневолена.

Пройшли роки і його імперія розпростерлася від Китаю до Дунаю, від пустинь Афганістану до берегів Байкалу.

У в 1227 році його смерть перервала його завоювання. Помираючи, він казав своїм дітям, що завоював для них царство „такої великої ширини, що із центра його в кожну сторону буде один рік шляху”. Але головної мрії свого життя - завоювання всього світу - він так і не досяг. Його девизом були слова: „як на небі є одне сонце, так і на землі один правитель”.

Крім величезної імперії, він залишив своїм спадкоємцям кодекс законів і адміністративний апарат, що він сформував з вірних собі людей, що належали до різних рас і релігій. Тим самим він заклав традиції, завдяки яким держава татаро-монголів збереглася на століття. Крім цього, він створив систему повідомлення на основі кінних постів, розташованих на певній відстані друг від друга.

Чингізхан говорив, що в мирний час солдат повинен бути тихим і коротким, як теля, але на війні він повинен кидатися на ворога, як голодний яструб. Кожному правитель давав по його силах, але жорстоко карав за невиконання. Нещадний до усіх, він проте вважав, що його генерали повинні бути надмірно сильними й витривалими, інакше вони не зможуть співчутливо ставитися до страждань тих, ким вони командують. Суворий кодекс Чингізхана. грозив стратою за вбивство, крадіжку, розпусту.

Чингізхан цікавився всіма релігіями й культами покореннях народів й своїм cпадкоємцям рекомендував спілкуватися однаково з людьми всіх віросповідань. Він був переконаний, що для божества не має значення, яким способом його почитають. Сам він вірив у вище творіння, обожнював сонце й завжди додержувався обрядів шаманізму.

Спадкоємець Чингізхана, його син ще більше розширив територію.