Таємниці пірамід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таємниці пірамід

На зорі історії з пустелі було привезено 13 млн. тонн гірської породи, цього матеріалу вистачило б для будівництва старого Лондона. За кілька десятків років, за Геродотом, були зведені настільки монументальні спорудження, що в порівнянні з ними храм Св. чи Петра Empіre State Buіldіng виглядають іграшковими.

З 1993 року нове покоління дослідників-єгиптологів, оснащене більш сучасними методами, виступає проти загальноприйнятих догм, пропонуючи свої версії і докази, яких не можна не брати до уваги.

Вони припускають, що єгиптяни є спадкоємцями мудрості і знань давніх. Піраміди мають яскраво виражені астрономічні характеристики, і це наводить на думку, що розгадка їх таємниць знаходиться не тут, на землі, а скоріше там, на небі.

Так, монументи в Гізі розміщені з магічною точністю уздовж 30 паралелі. Ці гігантські монументи також точно орієнтовані по сторонах світу: вісь „Схід-захід” ідеальна, так само як і „Південь-північ”, що також є загадкою, оскільки ніде в сучасному будівництві не вдалося досягти такої точності. Крім цього, Велика Піраміда являє собою математичну модель північної півкулі у співвідношенні 1:43 200. Це число не випадкове, воно пов'язане з явищем, яке астрономам відоме як прецесія -- рух осі обертання Земної кулі. Велика Піраміда містить в собі трансцендентальну величину пі -- відношення діаметра кола до окружності.

Гробниця фараона - найсвятіше місце, місце таємниць. Тут знаходиться тільки порожній гранітний ящик.

Але таємницею гробниці фараона є вузькі шахти, що прокладені в стінах і оброблені з точністю ствола пушки.

Таких шахт дві: одна спрямована на північ, друга -- на південь. В гробниці цариці, що розташована в піраміді трохи нижче, є також дві такі шахти. Єгиптологи cтверджують, що вони були зроблені тільки для вентиляції.

Але, досліджуючи південну частину гробниці цариці за допомогою невеликої сучасної камери-робота, німецький інженер Рудольф Гантенбринг визначив, що шахту блокують кам'яні двері з металевими частинами. Ці двері ніколи не відкривалися. Інші шахти ведуть відразу наверх без перешкод.

Шахти піднімаються з піраміди під визначеним кутом. У 60-их роках астрономи довели, що вони з дивною точністю спрямовані до зірок. Ключем, що відкриває секрет пірамід, є прецесія. Розташування зірок на небі не залишається таким, як у ті давні часи. Прецесія змінює висоту зірок. Якби хто-небудь міг тисячі років спостерігати за ходом сузір'їв над головою, то він побачив би як вони „сходять” і „заходять” кожні 26 000 років у зв'язку з повільним рухом земної осі.

В епоху пірамід південнна шахта гробниці цариці була спрямована до Альфи Дракона, Полярної зірки на той час. А південна шахта гробниці фараона -- до Малої Ведмедиці. Сузір'я Оріона було Богом для єгиптян. Воно може пояснити, для чого зроблені північні шахти у Великій Піраміді. Оріон для єгиптян -- Осиріс (Усир) -- Великий Бог Воскресіння.

Шахта з гробниці фараона спрямована на Оріон, на Бога Усира. Зірка Сиріус знаходиться ліворуч від сузір'я Оріона. Древні єгиптяни пов'язували її з Богинею Ісідою, дружиною Осиріса. Якщо шахта з гробниці фараона була спрямована на Оріон, то шахта з гробниці цариці була спрямована на Сиріус. Єгиптяни будували коридори до зірок, шлях до Богів -- Осиріса і Ісиди.

На плато знаходиться три піраміди, дві з яких практично однакові за розмірами і розміщені по діагоналі. Третя від діагоналі відхиляється. Якщо подивитися на Пояс Оріона, то ми побачимо дві зірки поруч на прямій лінії, а третя знаходиться трохи ліворуч. Стародавні єгиптяни дали назви зірок наступним двом пірамідам ІV династії: одна з них в Абу Роуш (Abu Roash), а інша -- в Зав'ят-аль-Ариан (Zawyat al-Aryan). Це можна зрозуміти: якщо подивитися на піраміди зверху, побачимо сузір'я Оріона, розташоване на землі. Однак, була деяка розбіжність. Для єгиптян піраміди являли собою сузір'я Оріона, а ріка Ніл -- Чумацький Шлях. Але розташування цих зірок у той час відрізнялося від сучасного.

Для того, щоб розташування зірок збіглося з пірамідами і рікою Ніл, потрібно комп'ютерне зображення зоряного неба розвертати проти часової стрілки: у такий спосіб рухаємося в минуле.

У зв'язку з прецесією у зірок є свій „початковий час”. Це початок їх повільного прецесійного циклу, що починається їхньою появою на небосхилі. Початковий час Оріона -- 10 500 років до н.е.

Стародавні астрономи на плато в Гізі могли бачити весь обрій у 360°, що дозволяло спостерігати сходження Сонця і зірок. Їхню увагу привертала також лінія „Південь-північ”, що розділяла небо прямо над їх головами. У 10 500 році до н.е. цю лінію перетнули зірки Пояса Оріона, і їх розташування подібне розташуванню пірамід. Місця на обрії де заходили три зірки Пояса Оріона були чітко позначені вершинами пірамід.

Піраміда Хеопса

Як відзначено багатьма вченими, велика піраміда Хеопса справді чудо світу - древнього і сучасного. Від підніжжя до вершини вона досягає 137, 3 м, а до того, як втратила верхівку, висота її була 146, 7 м. Не так давно, 100 років тому вона була самою високою спорудою у світі, тільки в 1880 р. її перевищили дві надбудовані вежі Кельнського собору (на 20 м), а в 1889р. - Ейфелева вежа. Сторони її основи рівні 230, 4 м, а до втрати облицювання - 232, 4 м. Площа її основи складає 5,4 га.

Коли вчені приступили до нанесення на карту положення піраміди Хеопса, то вони з подивом побачили, що діагональ піраміди дає абсолютно точний її напрямок по меридіану, причому точність цього напрямку на теоретичний північний полюс (а не на північну зірку, як це помилково прийнято думати) досягає 4 хвилини 30 секунд, тобто конструктором піраміди була досягнута більша точність, ніж та, котра була дотримана при будівлі паризької обсерваторії. Крім того, цей меридіан, що проходить через Хеопсову піраміду, поділяє на дві рівні частини поверхню моря і суші, враховуючи Америку і Тихий океан. Більш того: широта, що проходить через центр піраміди, поділяє також на дві рівні частини всю земну кулю, по кількості суші і води. Таким чином, за 2500 років до Р.Х. єгиптяни знали точне співвідношення поверхні всіх материків і не випадково вибрали устя Нілу для будівлі своїх пірамід.

При середньому розмірі сторін близько 230 метрів різниця між найбільшою і найменшою сторонами не перевищує 20 см, тобто близько 0,1 відсотка, - це досить мало, якщо врахувати, що мова йде про поверхню, складеної з багатотонних вапнякових блоків. Облицювальне каміння було стулене з проміжком 0.5 мм. Древні будівельники піраміди ухитрилися звести цей свій величний монумент практично з ідеальними прямими кутами.

Це будівельне чудо здається ще більш неймовірним, якщо врахувати, що його споруджували не на рівній площадці, а на досить масивному природному пагорбі, що виявився в самій середині основи піраміди. Його висота 9 метрів дорівнює двоповерховому будинку. Пагорб займає 70 відсотків основи піраміди і настільки мистецьки сполучений з нижніми рядами її кладки, що сучасні інженери відмовляються вірити своїм очам. Неможливо навіть уявити, яким способом, без сучасної лазерної техніки, древнім будівельникам вдалося так точно задати квадратну форму основи на початковому, і найбільш важливому, етапі будівництва.

При вимірі самої піраміди вчені знайшли, що периметр піраміди, розділений на подвійну висоту, дає точне число "Пі", з точністю до однієї стотисячної. Не менш цікаво відзначити, що священна міра довжини Єгипту, тобто пірамідальний дюйм (по дивному збігу рівний сучасному англійський) є одна мільярдна частина орбіти Землі, пройденої нею в 24 години. Інша лінійна міра піраміди - лікоть, рівним 25 дюймам, чи 635,66 міліметра, будучи помножена на 10 мільйонів, дає величину полярного радіуса землі з величезною точністю. піраміда астрономічний математичний таємниця

Абат Море, директор Бурської обсерваторії у Франції, знайшов ще більш дивні речі. Так, помноживши висоту Великої піраміди, що він прийняв у 148,21 м на один мільйон, він одержав відстань від Землі до Сонця в кілометрах - 148 210 000 км. Але ж аж до 1860 року цю відстань було прийнято вважати ледве більшим, ніж 154 млн. км.

Сума двох діагоналей піраміди, виражених у дюймах, дає число років, протягом яких північний полюс нашої землі робить один повний оборот. Обсяг піраміди, помножений на питому вагу каменю, з якого вона зроблена, дає теоретична вага земної кулі. Та ж міра знаходиться ще раз у покоях короля при вимірах "саркофага". Ми знаходимо його об'єм у співвідношенні з об'ємом земної кулі.

Ще більш цікаві результати дають дослідження, з яких випливає, що розміри, величини, вага і взаємні відстані один від одного трьох пірамід на плато Гізи і Сфінкса відбивають аналогічні взаємні відстані Сонця, Венери, Землі і Марсу між собою. А поглиблений аналіз геометричних елементів некрополю Гізи не тільки довів, що його творці знали таке поняття, як «золотий перетин», але і прекрасним способом зв'язали комплекс пірамід Гізи з «пірамідами» і «обличчям» Сидонії на Марсі!

Піраміда Хеопса містить в собі досить велику кількість таємниць, відповіді на які повністю до цього часу не можуть знайти вчені.

Прокляття фараонів. Загадки історії - Прокляття фараонів. «Прокляття фараонів» - магічне заклинання, нібито захищає гробниці древніх єгипетських правителів від вторгнення грабіжників і цікавих. Термін виник з легкої руки англійських газетярів, що звернули увагу на дивну закономірність: багато археологів, які дослідили культуру Стародавнього Єгипту, гинули при загадкових обставинах. Початком стійкої легенди про «прокляття фараонів» послужила історія з фрагментом кришки єгипетського саркофага - нинішнього експоната Британського музею. Перший власник цієї реліквії Дуглас Мюррей купив саркофаг у 60-х роках минулого століття. І як тільки він став його власністю Мюррей втратив руку через вибух власної рушниці. Пароплав на якому відправили саркофаг до Англії мало не затонув. Будинок в якому спершу помістили саркофаг згорів. Фотограф, що знімав давню реліквію, застрелився. Список нещасть, що тягнуться за єгипетським саркофагом можна продовжувати ще довго.

Археологічні відкриття століття - так назвали знайдену в 1922 році англійським вченим Говардом Картером в Долині царів у Єгипті гробницю хлопчика-фараона Тутанхамона. Пізніше світ облетіла містична загадка про «прокляття фараона": згідно з переказами, кожен, хто посмів увійти до його усипальницю. приречений на загибель.

Дійсно, більшість учасників експедиції померло, а деякі загинули при загадкових обставинах невдовзі після робіт у гробниці. Наприклад, через три тижні від укусу комара помер лорд Карнарвон, який фінансував експедицію. Аналогічна врахувати спіткала американського єгиптолога Артура Мейса і працівника Лувру, французького вченого Жоржа Бенедіта. Раптово помер в момент дослідження мумії за допомогою рентгенівських променів доктор Арчибальд Рейд. Всього після відвідин гробниці померли незрозумілою несподіваною смертю понад 20 осіб! Прокляття фараона «не торкнулося лише Говарда Картера. До 1930 року він залишився єдиним з живих учасників експедиції.

У листопаді 1962 року в столиці Єгипту професор біології та медицини Каїрського університету С.Д. Дін Таха повідомив, що у кожного з працюючих у внутрішніх приміщеннях пірамід був знайдений вірус, що викликає запалення дихальних шляхів. Цілий ряд аналогічних вірусів Таха виявив і при обстеженні мумій. На думку вченого, один з них здатний зберігати свою життєздатність до чотирьох тисяч років! Професор заявив з упевненістю: «Прокляття фараонів може бути нейтралізовано за допомогою простих антибіотиків».

І все ж безперечних доказів такої гіпотези не було. Ірландський вчений-медик Джордж Дін встановив, що причиною смертей була отруйний грибковий пил, що утворюється в результаті розкладання посліду кажанів. Інші вчені говорили про невідомі токсини, які нібито використовувалися стародавніми єгиптянами проти осквернителів могил, а також про радіоактивність.

Знову згадати про «прокляття фараонів» змусила загадкова смерть дванадцяти чоловік, що брали участь в 1973 році в Кракові в розтині і дослідженні гробниці польського короля Казимира IV Ягеллончика, який правив з 1447 по 1942 роки. Польський варіант «смертельного закляття» спонукав медичних фахівців зайнятися докладним вивченням обставин цього трагічного феномена.

В результаті аналізу в саркофазі були знайдені не відомі науці бактерії і один особливо агресивний мікроб, що часто зустрічається в болотних місцях або прогнилих від вологи будівлях. До 1984 року дослідники навіть не припускали, що цей небезпечний мікроорганізм може прожити сотні років під землею без доступу повітря і зберігати свою активність. У той час ще не був відомий механізм дії цього мікроба.

Але ось в 1985 році лікар-педіатр Кароліна Сьенгер-Філіп захистила в Страсбурзі дисертацію, темою якої було «прокляття фараонів». Ця тридцятирічна жінка прийшла до висновку, що причиною загибелі людей стала «імуноаллергічна бронхопневмопатологія», яка викликається особливого роду грибком, вже відомим медикам. Однак для його розвитку необхідна вологість, а її-то, як стверджували фахівці, у гробниці не було. Підтвердженням тому служили чудово збережені «експонати» усипальниці Тутанхамона.

Тому скептики і сьогодні сумніваються: чи не викликано «прокляття фараона» захворюванням, відомим стародавнім єгиптянам, але ще не пізнаним сучасною наукою? І чи випадково потрапив у гробницю Ягеллончика смертоносний мікроб або він поміщений туди навмисно?

Размещено на Allbest.ru