Походження катакомбної культури

Автохтонна теорія походження катакомбної культури з ямної та її критика. Синтез двох культур. Міграційна теорія походження катакомбної спільноти. Західні і близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення. Результати археологічних досліджень.

Рубрика История и исторические личности
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 18.05.2012
Размер файла 22,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

14

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОХОДЖЕННЯ КАТАКОМБНОЇ КУЛЬТУРИ

План

Вступ

Розділ І. Автохтонна теорія походження катакомбної культури

Розділ ІІ. Критика автохтонної теорія походження катакомбної культури

Розділ ІІІ. Міграційна теорія походження катакомбної культури

Висновок

Список використаної літератури

катакомбний культура ямний

Вступ

Після розкопок в районі середньої течії Сіверського Дінця на початку ХХ століття В.О. Городцовим було виділенно ямну та катакомбну культури. Дані культури свої назви отримали за характерним поховальним обрядом. Дослідженням цих культур, а зокрема вивченням катакомбних старожитностей займалися такі російські науковці як Б.О. Латинін, О.О. Кравцова-Гракова, Т.Б. Попова, Л.С. Клейн, В.Я. Кияшко, О.В. Кияшко, Ю.П. Матвєєв та ін. Українськими фахівцями з катакомбної проблематики є О.Г. Шапошникова, С.С. Березанська, С.Н. Братченко, І.Ф. Ковальова, С.Ж. Пустовалов, М.М. Чередниченко, С.М. Санжаров, Г.М. Тощев, Л.А. Черних та ін.

У наукових колах виникали гострі дискусії з приводу походження катакомбної спільноти. Від часу виокремлення даної культури одразу почали виникати різні гіпотези, щодо її походження. В.О. Городцов висловлювався за Середземноморське коріння катакомбної культури. У 30-х роках набула поширення автохтонна гіпотеза походження даної спільноти. Цієї думки притримувались М.І. Ростовцев, Г. Чайлд, А.П. Круглов, А. П. Подгаєцький, О.О. Кравцова-Гракова, Т.Б. Попова. Частина дослідників притримувалась міграційної гіпотези походження катакомбної спільноти. Так М.І. Артамонов пов'язував походження катакомбної культури з Північним Кавказом. В.О. Фісенко, І.В. Синіцин, У.Є. Ерднієв надавали перевагу Анатолії та Північній Месопотамії. Деякі дослідники вказують на близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення[9]

В ході досліджень, виділено декілька локальних варіантів катакомбної спільноти, отож питання походження вирішується окремо для кожного з цих варіантів. Розгляду дослідження походження деяких локальних варіантів катакомбної спільноти і присвячена дана робота.

Розділ І. Автохтонна теорія походження катакомбної культури.

На початку ХХ століття В.А. Городцовим були проведені дослідження поховань доби бронзи в районі середньої течії Сіверського Дінця. Обробивши зібраний матеріал методом варіаційної статистики. він розділив поховання на групи в залежності від типу могили. В.А. Городцовим було відмічено, що поховання з різних груп різняться за положенням та орієнтацією покійника, орнаментацією, формою та типом кераміки, іншим супроводжуючим інвентарем. Це дало йому змогу виділити зокрема ямну та катакомбну культури.[6]

В.А. Городцов відзначав, що в ямних похованнях, як правило, покійники лежать на спині з підігнутими ногами або на правому боці, головою на схід чи північний схід і супроводжуються круглодонним посудом з бідним врізним орнаментом.[6] У катакомбах покійники лежать, як правило, на правому боці у скорченому положенні, обличчям до виходу з катакомби; в складі поховального інвентаря - плоскодонні глиняні посудини, багато орнаментовані відтисками, різноманітні знаряддя, кам'яні поліровані сокири-молоти, мідні та бронзові вироби.[4, 27]

Суттєві відмінності у комплексах ямної та катакомбної культур дали змогу В.А. Городцову припустити зміну однієї культури іншою, зміну населення у досліджуваному районі у зазначений період. Проте цій думці суперечила наявність так званих "ямних поховань катакомбного типу", що були зафіксовані тим же В.А. Городцовим. Ці поховання здійснювались в простих ямах, але по всім іншим ознакам відповідали катакомбним похованням.[6, 53] В подальшому наявність цих поховань стала головним стовпом автохтонної гіпотези походження катакомбної культури.

М.І. Ростовцев та Г. Чайлд одними з перших висловились за місцеве походження катакомбної культури.[3, 3] Надалі цю думку підтримали А.П. Круглов та Г.В. Подгаєцький, О.О. Кравцова-Гракова, Т.Б. Попова та інші.

Так, відштовхуючись від так званих "ямних поховань катакомбного типу", А.П. Круглов та Г.В. Подгаєцький запропонували схему послідовного автохтонного розвитку одного й того ж населення. [6, 50] За цією схемою ямна культура, поступово розвиваючись, переростає у катакомбну, а "ямні поховання катакомбного типу" виступають у формі перехідного етапу цього розвитку.[6,51]

О.О. Кравцова-Гракова підтримує цю схему. Дослідниця пов'язує ямну та катакомбну культури в єдиний генетичний ланцюг,вважаючи "ямні поховання катакомбного типу" зв'язуючою ланкою між цими культурами. Ще одним аргументом на підтвердження автохтонної гіпотези О. О. Кравцова-Гракова називає наявність у південних районах українського Лівобережжя, а саме у Нижньому Подніпров'ї та Північному Приазов'ї, так званих "пам'яток перехідного типу". Дослідниця зазначає, що для цих пам'яток характерні елементи проміжного характеру, щось середнє між ямною та катакомбною культурами. Це, наприклад, може бути підбій У коли ще немає власне катакомби, проте вже немає класичної ями. Ще одним елементом, що засвідчує, на думку О.О. Кравцової-Гракової, перехідний характер цих пам'яток, є яйцеподібні посудини з приплющеним дном У вже не круглі (характерні для ям) та ще не плоскі (властиві катакомбам)[7, 49] Прикладом таких посудин можуть слугувати горщики та інші форми кераміки, виявлені дослідницею при розкопках Нікопольського курганного поля. Як зазначає О.О, Кравцова-Гракова відносно одного з таких горщиків У " Если бы не уплощонное дно, сосуд можно было бы назвать катакомбным." Дослідниця вважає, що наявність таких посудин надійно свідчить про перехід від ямної до катакомбної культури. [ 8, 12]

Розвиваючи автохтонну концепцію, Т.Б. Попова використовує зокрема матеріали з двох досліджених пам'яток на Нижньому Подніпров'ї (Стрильча Скеля та Дурна Скеля). На цих поселеннях в одному й тому ж горизонті, стратиграфічно не розділеному, залягала кераміка ямної культури (круглодонні посудини), кераміка катакомбної культури (плоскодонні посудини ) та кераміка проміжного характеру ( з приплющеним денцем ). Т. Б. Попова вважає ці пам'ятки поселеннями проміжного характеру та ще одним доказом походження катакомбної культури з ямної, тобто підтвердженням автохтонної гіпотези.[6, 52]

Розділ ІІ. Критика автохтонної теорії походження катакомбної культури

З розвитком археологічної науки, накопиченням нового та переосмисленням старого матеріалу автохтонна гіпотеза походження катакомбної культури все більше підпадала під критику. Зокрема наявність так званих "ямних поховань катакомбного типу", на основі яких обґрунтовували свою схему послідовного перетворення ямної культури в катакомбну А.П. Круглов та Г.В. Подгаєцький, була переконливо спростована Л.С. Клейном. [6] Дослідником було доведено, що зазначена категорія пам'яток завдячує своїм існуванням недосконалій техніці польових досліджень. Варто взяти до уваги, що ще сам В.А. Городцов називав ці поховання "случайными" і "сомнительными". Беручи до уваги тогочасні умови дослідження цих пам'яток, ґрунтовно їх дослідивши, Л.С. Клейн прийшов до висновку та переконливо довів, що дані поховання являють собою катакомби, не виявлені при розкопках і прийняті за ями. Таким чином, один з головних аргументів, що доводив походження катакомбної культури з ямної, був спростований.

Першим в радянській археологічній літературі проти еволюційного розвитку катакомбної культури з ямної виступив М.І. Артамонов. Він зазначав, що пам'ятки з елементами поєднання обох культур зустрічаються на периферії катакомбної культури і можуть розглядатися як результат синтезу, змішення цих культур.[12, 80] Такі пам'ятки в загалом розміщуються у Нижньому Подніпров'ї та Північному Приазов'ї (пам'ятки з району середньої течії Сіверського Дінця можна в цьому випадку не розглядати, враховуючи, що існування так званих "ямних поховань катакомбного типу " було спростовано Л.С. Клейном ). Як зазначає Л.С. Клейн, головною проблемою прихильників автохтонної гіпотези є неможливість вказати у ямній культурі на прототипи ряду основних елементів катакомбної культури, а також безрезультатність намагань довести, що так звані перехідні комплекси є генетичною зв'язуючою ланкою, а не результатом змішання та співіснування цих двох культур.[ 3, 4]

Послідовно руйнуючи автохтонну гіпотезу Л.С. Клейн доводить, що нижньодніпровські та приазовські поховальні комплекси (Серогози, Новофіліповка, Нікополь та ін.) з так званими "середніми" елементами (підбійні могили - вже не ями, ще не катакомби; посудини з приплюснутим дном - ще не плоскі, вже не округлі ) по стратиграфічним даним виявляються не проміжними, пізніми, тобто такими, що є результатом синтезу пізньоямного і ранньокатакомбного населення. [3, 12]

Думку, про взаємовплив цих двох культур одна на одну висловлюють С.С. Березанська та О.Г. Шапошникова у відповіді на роботу Т.Б. Попової (1955).[2, 273 ] Вони заперечують беззастережне віднесення пам'яток на Нижньому Дніпрі до катакомбної спільноти, вважаючи, що на протязі всього катакомбного часу тут мешкало населення близьке до ямної культури, яке в результаті тісних територіальних зв'язків перейняло ряд елементів катакомбної культури.[2,271]

Описуючи результати досліджень на Нікопольському курганному могильнику, О.О. Кравцова-Гракова згадує так звані змішані поховання. Для таких катакомбних могил характерно розміщення в основній камері покійника у випростаній позі на спині, супроводжуючі його один чи декілька скелетів у зібганій позі на боку розміщені на дні вхідної ями. Такі поховальні комплекси дослідниця вважала перехідними від ямної до катакомбної культури. Л.С. Клейн пояснював це по іншому. На його думку, супроводжуючі зібгані скелети, що знаходились у вхідній ямі могли належати рабам або залежному населенню. А той факт, що поховання здійснені за різним обрядом свідчить про зіткнення двох народностей, в якому населення з місцевою традицією зібганого трупопокладення була пригноблена прийшлим народом, у якого існувала традиція випростаного трупопокладення.[7,52]

Вказуючи на монолітність донецької катакомбної культуриУ стандартний обряд, однотипний інвентар, а також не спостерігаючи еволюційного розвитку ні поховального обряду, ні елементів матеріальної культури, Л.С. Клейн зазначає, що дана культура з'явилась на даній території у сформованому вигляді. Ще одним аргументом автохтонної гіпотези О.О. Кравцова-Гракова називає наявність у південних районах українського Лівобережжя, а саме у Нижньому Подніпров'ї та Північному Приазов'ї, так званих "пам'яток перехідного типу". Дослідниця зазначає, що для цих пам'яток характерні елементи проміжного характеру, щось середнє між ямною та катакомбною культурами. Це, наприклад, може бути підбійУ коли ще немає власне катакомби, проте вже немає класичної ями. Ще одним елементом, що засвідчує, на думку О.О. Кравцової-Гракової, перехідний характер цих пам'яток, є яйцеподібні посудини з приплющеним дном У вже не круглі (характерні для ям) та ще не плоскі (властиві катакомбам)[7, 49] Прикладом таких посудин можуть слугувати горщики та інші форми кераміки, виявлені дослідницею при розкопках Нікопольського курганного поля. Як зазначає О.О, Кравцова-Гракова відносно одного з таких горщиків У " Если бы не уплощонное дно, сосуд можно было бы назвать катакомбным." Дослідниця вважає, що наявність таких посудин надійно свідчить про перехід від ямної до катакомбної культури. [ 8, 13]

Як зазначає О.Г. Шапошникова для степового Подніпров'я характерне існування протягом всього катакомбного часу пам'яток змішаного типу, що утворилися внаслідок проникнення елементів донецького варіанта катакомбної культури, про що свідчить наявність катакомб, комплексу кераміки, властивої даній культурі. Дослідниця зазначає, що просування у Придніпровські степи катакомбного населення відбувалося зі сходу, а саме з району Сіверського Дінця. Результатом взаємодії прийшлого та аборигенного населення є змішені пам'ятки типу поселення Перун та відповідні їм могильники. [12,93]

Розділ ІІІ. Міграційна теорія походження катакомбної культури

Ще В.О. Городцов вказував, що катакомбна культура на даній території з'явилася в готовому вигляді, так як інакше місцеве населення не змогло б запозичити катакомбний обряд поховання у східно середземноморського населення, звідки, на думку дослідника, і походить цей обряд.[3,3]

В.О. Фісенко, І.В. Синіцин, У.Є. Ерднієв вказують на анатолійське або ж месопотамське коріння катакомбної культури [ 9, 25 ]

М.І. Артамонов колискою катакомбної культури вважав Північний Кавказ. Дослідник вказує на існування схожих за орнаментом та формою типів кераміки у катакомбних похованнях та на території Північного Кавказу [1, 332 ] М.І. Артамонов доводить синхронність заснування катакомб та дольменів Кавказу. Дані споруди можна пов'язати генетично за образом утроби Матері-Землі, до якої повертається померлий. Просто в даних випадках ця ідея реалізується в різний спосіб.

Л.С. Клейн висловив версію західного походження катакомбної спільноти, а саме її донецького варіанта. Порівнявши катакомбні могили з різних регіонів, він приходить до висновку про надзвичайну схожість донецьких та кіпрських катакомб (які є дериватом сірійських), що проявлялось у однакових розмірах, пропорціях, деталей облаштування могил. Крім того, як і на Кіпрі, для донецької катакомбної культури характерна наявність концентричних кіл в орнаменті та звичаю деформації черепа. Все це дало змогу досліднику припустити генетичну близькість згаданих типів. Всі інші елементи цих культур різняться,отож, як вважає Л.С. Клейн, можна говорити лише про вплив кіпрського населення на донецьке яке б мало перебувати поблизу. Дослідник вважає, що запозичення ідеї катакомби відбулося на балканському півострові. Називаючи донецьку катакомбну культуру однією з культур бойових сокир, Л.С. Клейн вважає її найбільш близькою культурі поодиноких поховань Данії та північної Німеччини, а саме середньому етапу східнодацького локального варіанта цієї культури. Відкинувши середземноморські впливи, від 68% до 90% донецького посуду є керамікою балтійського типу, а прототипи донецького посуду у згаданій культурі є надзвичайно поширеними. Отож, як вважає Л.С. Клейн, донецька катакомбна культура походить від культури поодиноких поховань Данії. Причину появи цієї культури на теренах України дослідник пояснює наступним чином. Ведення екстенсивного скотарського господарства населенням культури поодиноких поховань змусило частину носіїв цієї культури мігрувати. Етапи та напрям міграції простежується за знахідками бойових сокир. Наявність бойових сокир та кераміки північного походження на Балканському півострові свідчить про перебування тут мігрантів з півночі. Причому, наявність серед цього комплексу жіночих прикрас свідчить саме про переселення (з жінками ), а не про поодинокі військові набіги. Знахідки свідчать про перебування на периферії Егейського світу не лише носіїв культури поодиноких поховань, а й іншого населення з північних районів. Л. С. Клейн припускає, що мігранти з півночі здійснювали набіги на прибережні райони, де і відбувалось перейняття традицій з Кіпру. З рештою, місцеве населення відкинуло мігрантів в інші райони Східної та Центральної Європи. Таким чином, частина населення культури поодиноких поховань, "підфарбована" кіпрським впливом, в районі Сіверського Дінця. Подальше формування донецької катакомбної культури відбувалось шляхом асиміляції пізньоямного населення, сприйняття Кавказьких впливів та виробітку власних особливостей. [3, 13-17 ]

Суттєвим запереченням цієї гіпотези є закономірність, яка полягає в тому, що міграції здійснюються в регіони, які за своїми еколого-географічними показниками схожі з батьківщиною мігрантів.[9, 25] Можна припустити, що міграція здійснювалась поступово, і це дало змогу даному населенню призвичаїтись до різниці в природних умовах між старим і новим місцем проживання. Можливо, міграція мала вимушений характер, причиною якого міг бути військовий конфлікт В такому разі переселенці могли не мати вибору нового місця проживання. В будь-якому разі кожна думка має право на існування. (особливо в моєму рефераті)

Можливим підтвердженням західного походження катакомбної культури Л.С. Клейн називає наступне. При дослідженні в басейні р. Молочної, В.О. Ільїнською та О.І. Тєрєножкіним в катакомбних похованнях були виявлені два скелета, черепа яких були вкриті смолою. Л.С. Клейн вважає, що поховані в цих катакомбах люди були скальповані, згодом їхнім родичам чи іншим близьким людям вдалося відвоювати їх скальпи або знайти інші які вони і намагалися прикріпити на головах покійних за допомогою смоли. Дослідник вказує на наявність такого звичаю і у деяких інших європейських племен, внаслідок чого і припускає можливість існування родинних зв'язків у катакомбного населення з якимись мешканцями Європи. [5, 105;106;109]

Існує гіпотеза східного походження катакомбної спільноти. Так, С.Ж. Пустовалов вказує на ряд близькосхідних елементів в інгульській катакомбній культурі. [ 9] Зокрема таким є обряд модельованих черепів, що характерний для інгульської катакомбної культури і має аналогії на Сході, саме у Стародавньому Єгипті. Ще одним обрядом, який простежується в даній, культурі і був поширений у Єгипті, є обряд відкривання уст та очей. Свідченням тісних зв'язків населення інгульської катакомбної культури з країнами Стародавнього Сходу є знахідки скарабеїв. У поховальному обряді цієї культури зустрічається зображення ніг людини, а цей символ використовувався давніми індоєвропейцями та населенням Стародавнього Сходу. [9, 26-30 ]

С.Ж. Пустовалов вважає, що вплив цивілізацій Стародавнього Сходу на інгульську катакомбну культуру не обмежувався лише ідеологією. Про активні торгівельні зв'язки свідчить використання катакомбним населенням месопотамської вагової системи. Ливарні форми, виявлені в катакомбному похованні ливарника біля села Мала Тернівка, відповідають єгипетським ваговим одиницям. [ 9, 30 ]. Ще одним аргументом на підтвердження автохтонної гіпотези О.О. Кравцова-Гракова називає наявність у південних районах українського Лівобережжя, а саме у Нижньому Подніпров'ї та Північному Приазов'ї, так званих "пам'яток перехідного типу". Дослідниця зазначає, що для цих пам'яток характерні елементи проміжного характеру, щось середнє між ямною та катакомбною культурами. Це, наприклад, може бути підбійУ коли ще немає власне катакомби, проте вже немає класичної ями. Ще одним елементом, що засвідчує, на думку О.О. Кравцової-Гракової, перехідний характер цих пам'яток, є яйцеподібні посудини з приплющеним дном У вже не круглі (характерні для ям) та ще не плоскі (властиві катакомбам)[7, 49] Прикладом таких посудин можуть слугувати горщики та інші форми кераміки, виявлені дослідницею при розкопках Нікопольського курганного поля. Як зазначає О.О, Кравцова-Гракова відносно одного з таких горщиківУ " Если бы не уплощонное дно, сосуд можно было бы назвать катакомбным." Дослідниця вважає, що наявність таких посудин надійно свідчить про перехід від ямної до катакомбної культури. [ 8, 12]. Важливим для вивчення ідеології цього населення є Молочанське курган-святилище, виявлене у 1982 році Запорізькою експедицією ІА АН України біля села Виноградне. Загальна реконструкція цього святилища зближує його в деякій мірі з месопотамськими храмами на платформах - зікуратами. У підніжжя святилища розташовувалась гранітна стела у вигляді сокири. Варто зазначити, що на Близькому Сході сокира вважалася атрибутом бога дощу і грози ( Тешшуб, Адад, Зевс Юпітер ). [11 ]

Висновок

Проблеми походження катакомбної культури торкалися різні дослідники. Так А.П. Круглов та В.П. Подгаєцький, а за ними О.О. Кравцова-Гракова і Т.Б. Попова відстоювали автохтонну гіпотезу походження катакомбної культури, пояснюючи її появу поступовим розвитком ямної культури.

Та з розвитком археологічної науки з'являється все більше матеріалів, що спростовують цю думку. Поступове спростування автохтонної гіпотези почалося з відгуку С.С. Березанської та О.Г. Шапошникової на монографію Т.Б. Попової, що була присвячена катакомбній культурі. Поступово були виділені локальні варіанти цієї культури і питання про походження стало ставитись окремо до кожного з них.

Так,гостро розкритикувавши позицію О.О. Кравцової-Гракової та Т.Б. Попової, Л.С, Клейн запропонував своє бачення цього питання. На його думку, донецька катакомбна культура походила від культури поодиноких поховань Данії.

Розглядаючи інгульську катакомбну культуру С.Ж. Пустовалов наводить приклади на користь східного походження цієї культури.

Катакомбна культура досліджується вже більше ста років. Проте у вирішені питання щодо її походження ще рано ставити крапку. Багато проблем ще є невирішеними. Отож, для розв'язання цієї задачі необхідна поява нового і, можливо, переосмислення старого матеріалу. Тоді це питання стане зрозумілішим.

Список використаної літератури

1. Артамонов М.И. Раскопки курганов в долине р.Маныча в 1937 г. \\С А-- 1949 г.

2. Березанская С. С., Шапошникова О.Г., Попова Т.Б. Племена катакомбной культуры (Рец.) \\ С А -1957 №2

3. Клейн Л.С. Происхождение донецкой катакомбной культуры У Автореф. Дис.. к. и. н.--Л.,1968

4. Клейн Л.С. Катакомбные памятники эпохи бронзы и проблема выделения археологических культур // С А - 1962, №2

5. Клейн Л.С. Черепа, покрытые смолой, в погребениях эпохи бронзы // С Э - 1961, № 2

6. Клейн Л.С. О так называемых ямных погребениях катакомбного типа // С А -- 1961, №2

7. Клейн Л.С. К проверке оснований гипотезы о генетической связи ямной и катакомбной культур // С А,1970,№1

8. Кривцова-Гракова О.А. Погребения бронзового века и предскифского времени на Никопольском курганном поле // МИА - 115,1962

9. Пустовалов С.Ж. Деякі близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення Північного Причорномор'я. // Археологія -1993, №1

10. Пустовалов С.Ж., Рассамакин Ю.А. О реконструкции религиозных представлений в эпоху средней бронзы в Северном Причерноморье // Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности: Тезисы докладов всесоюзного семинара. - Запорожье, 1990.

11. Шапошникова О. Г. Про пам'ятки часу катакомбної культури в Степовому Придніпров'ї //Археологія,1968-т.ХХІ

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.

    реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012

  • Гіпотези походження і етнічного складу носіїв черняхівської культури. Припущення щодо умов формування черняхівської культури, яка поєднала в собі виробничо-технічні досягнення провінційно-римської культури і традиції створивших її різноетнічних племен.

    реферат [18,2 K], добавлен 18.05.2012

  • Точки зору на час, місце зародження й етногенез різних гілок слов'ян й їх належності до праслов'янського світу найдавнішого населення Європи: концепції Київської школи археології, теорія походження українського народу археолога й мовознавця В. Петрова.

    реферат [25,2 K], добавлен 25.03.2010

  • Проблема походження германських племен як одна з ключових проблем історичного розвитку давнього населення Європи. Історія давніх германців за відомостями письмових джерел та археологічних матеріалів. Розселення германських племен на території Європи.

    реферат [18,5 K], добавлен 18.05.2012

  • Поняття і роль трипільської культури. Аналіз норманської та антинорманської теорії походження держави Київська Русь. Основні риси та особливості трипільської культури. Походження слова "Русь". Вплив скандинавів на суспільство й культуру східних слов'ян.

    контрольная работа [24,7 K], добавлен 15.07.2010

  • Слов'яни як одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення, історичні пам'ятки та джерела, що засвідчують їх походження та етапи становлення. Свідчення про територію розселення слов'ян-венедів. Роль мовознавчої науки в вирішенні даної проблеми.

    реферат [19,7 K], добавлен 22.10.2010

  • Дослов'янські народи на території сучасної України. Продуктивні форми господарства слов'янських племен - землеробство і скотарство. Походження, розселення та устрій. Культури східних слов'ян. Християнізація слов'янських князів. Становлення державності.

    контрольная работа [43,6 K], добавлен 27.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.