Йосиф Віссаріонович Сталін
Сторінки життя Й.В. Сталіна, його партійна діяльність. Створення СРСР та боротьба за владу. Індустріалізація та колективізація країни. Вплив Сталіна на духовне життя населення. Його роль у Другій світовій війні, напрями внутрішньої та зовнішньої політики.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 15.11.2011 |
Размер файла | 30,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський університет ринкових відносин
Реферат на тему
«Йосиф Віссаріонович Сталін»
Виконав
Студент 1 курсу 2 групи
Скаленко Руслан
Київ 2009
План
Вступ
Біографія
Створення СРСР та боротьба за владу
Економічна політика Сталіна
Сталін та духовне життя населення
Роль Сталіна у другій світовій війні
Внутрішня та зовнішня політика Сталіна
Смерть Сталіна
Вступ
Сталін - одна з найскладніших осіб в історії. Такі люди, хочемо ми того чи ні, належать не лише минулому, але і сьогоденню, і майбутньому. Але доля - вічна світоглядна «їжа» для роздумів про буття і часу. Один з виводів, що напрошується вже на початку досліджень про Сталіна полягає в тому, що історія цієї особи висвічує складну діалектику своєї епохи. Наскільки були складні умови того часу, настільки складною виявилася і особа на чолі народу і партії.
Будучи чесним перед історією, не можна не визнати безперечного вкладу Й.В. Сталіна в боротьбу за соціалізм, його захист, як і його непростимі політичні помилки і злочини, що виражалися в не обгрунтованих репресіях багатьох тисяч безневинних людей. І це не випадково, адже при вимовленні імені Сталіна в свідомості багатьох людей перш за все спливає трагічний 1937г., репресії знехтування людяності. Так, все це було.
Винним за ці злочини немає пробачення. Але не можна не відмітити що в ці ж роки зметнулися Днепрогес, Магнітка. На ці роки доводиться створення основ всього того, на чому ми стоїмо сьогодні: саме на цей час доводиться високий зліт людського духу радянських людей, що вистояли і перемогли фашизм у Великій Вітчизняній війні. Тому помилково, засуджуючи Сталіна за злочини, ставити під сумнів його реальні досягнення.
Таким чином, не можна помилково оцінювати минуле з позицій: чого було більше в Сталіна - заслуг або злочинів. Питання значно складніше: у збагненні витоків, причин деформації механізму влади а для цього необхідно безпосередньо звертатися до особи Сталіна і його біографії. В даний час видані багаточисельні художні історичні публікації про окремі грані, сторони діяльності цієї людини. Поза сумнівом, будуть ще серйозні дослідження істориків про Сталіна.
Причина неослабного інтересу до сторінок життя Сталіна криється в новому осмисленні соціальних і загальнолюдських цінностей: гуманізму, справедливості, істини, етичних ідеалів.
Існує ще одна причина стійкого інтересу до життя людини, що знаходилася більше тридцяти років на вершині піраміди влади. Не поряд з людьми, не серед них, а що стояв над ними. Радянські люди, не дивлячись на незліченну кількість хвалебних статей, портретів, його праць, довгий час фактично нічого не знали про Сталіна.
Давайте ж почитаємо,що саме Сталін робив протягом свого життя!
сталін політика влада
Біографія
Йосип Віссаріонович Сталін (Джугашвілі) родився в бідній грузинській сім'ї кустаря-шевця в місті Гори Тифліській губернії Російської імперії.
Йосип добре вчився, спочатку в підготовчім класі потім в училищі,а згодом закінчив духовну семінарію. Навчаючись у семінарії він потрапив до підпільних груп марксисттів. Там він вступив до нелегального правління марксистським гуртком в семінарії яке потім призвело до виключення його з семінарії. У 1889 році після виключення з семінарії влаштовується на роботу в Тифлійську фізичну обсерваторію
Партійна діяльність. С 1901 року перейшов на нелегальне становище і розпочав життя активного революціонера. Спочатку він стає членом Тифлісьського та Батумського комітету РСДРП. Після 2-го з'їзду партії він стає більшовиком, потім учасник революції 1902-1907 рр., стає делегатом конференцій РСДРП. У 1912 по 1913 роки він був одним із головних співробітників першої більшовицької газети «Правда». Після цього він зустрічається з Леніним на засіданні ЦК з партійними робітниками. У 1913 році Сталіна заарештовують та відправляють у в'язницю на 4 роки аж до Жовтневої Революції.
У 1917 році коли почалася Жовтнева революція Сталіна звільнили із в'язниці та відправили в Петроград де стає до приїзду Леніна одним із керівників ЦК РСДРП и Петербургского комітету партії більшовиків. В цьому ж році він стає членом редколегії газети «Правда» та Політбюро ЦК партії більшовиків. 14-22 квітня був делегатом в Петроградській загальноміський конференції більшовиків. 24 -29 квітня на VII Всеросійській конференції РСДРП(б) виступив з докладом по національному питанню та був вибраний членом ЦК РСДРП(б). Також був членом ВЦИК і Бюро ВЦИК від фракції більшовиків, опублікував ряд статей в газетах «Правда» та «Солдатская Правда». 10 жовтня на засіданні ЦК РСДРП(б) він проголосив резолюцію про збройне відновлення і був вибраний членом Політичного бюро.
Під час громадянської війни 28 листопада Сталін ввійшов в Бюро ЦК РСДРП(б), також з 8 жовтня 1918 по 8 липня 1919 роки та з 18 травня 1920 по 1 квітня 1922 роки Сталін являється членом Революційної Воєнної ради РСФСР. Також він був членом Реввійськради Західного, Південного, Південно-Західного фронтів.
Створення СРСР та боротьба за владу
Створення СРСР була надзвичайно важлива подія в якому брав участь сам Сталін. Він вважав що при створенні СРСР потрібний не союз республік,а швидше унітарна держава з автономними об'єднаннями. Ленін та його інакодумці відхили цей план.
30 грудня 1922 року на І Всесоюзному з'їзді рад було вирішено про об'єднання радянських республік в Союз Соціалістичних Республік - СРСР.
3 квітня 1922 року був вибраний в Політбюро і Оргбюро ЦК РКП(б),а також і Генеральним секретарем ЦК РКП(б). У 20-х роках вища влада в партії і фактично в країні належала Політбюро. До неї входило сім чоловік: Сталін, Зінов'єв, Каменев, Троцький, Риков і Томський. Кожних з яких хотів стати головою партії. Взагалі Троцький вважав, що саме він після Леніна стане на пост головного лідера в країні, але він недооцінював могутність інших конкурентів,а саме Сталіна.
Після відходу Леніна за станом здоров'я від політичної діяльності у Кремлі розгорнулася велика боротьба за владу. Почали створюватися певні об'єднання більшовиків,а саме Сталін разом з Л.Каменєвим і Г.Зінов'єм утворили «трійку», спрямовану на боротьбу проти Л.Троцького,ізоляцію та усунення від влади. Пізніше «трійка» об'єдналася з Бухаріним, Риковим, Томськом та Куйбишевим створивши цим самим «сімку». У 25-у році «сімка» розпалася і Сталін відразу об'єднався с Бухариним, Риковим, Томським. Але і це не втримало Сталіна на місці у внутрішній боротьбі, що почалася між «правими» та «лівими» він надав їм сили партійного апарату, вони ж виступали як теоретики. Сталін мав намір створити соціалізм (повна перемога та неможливості реставрації капіталізму) але Троцький не віривши про створення соціалізму в одній країні приєднується до Зінов'єва та Каменева,що потім все одно закінчиться поразкою. Останнім штрихом було те що Сталін з допомогою своїх висуванців у політбюро усунув Бухаріна, Рикова та Томського після чого домігся абсолютної влади в партії та державі.
Економічна політика Сталіна
Індустріалізація. Сталіну був не вигідний НЕП тому що він не сходився з його політикою(не співпадали з планами «стрибка в індустріалізацію» та планами суцільної колективізації). Тому відразу ставши до влади він почав нищити НЕП і створювати нову побудову економічного фундаменту під радянським соціалістичним режимом. У 1929 році припинив нову економічну політику і розпочав новий штурм. Причини на створення індустріалізації були такі: необхідність технічного переозброєння економіки; створенні воєнно-промислового комплексу; створення матеріально-технічної бази для економічної самостійності країни в умовах капіталістичного оточення; необхідність технічної підготовки для кооперування села. Головна особливість індустріалізації полягала в тому що мала надзвичайно великі темпи, спиралася лише на внутрішні джерела та здійснювалася за планом. Вона мала позитивні та негативні наслідки. Позитивне було в тому що країна з аграрної перетворилася в індустріальну, зміцнилась обороноздатність країни, ліквідовано безробіття але цим же було негативне, що в ході індустріалізації остаточно утвердилася адміністративно-команда модель економіки, сама індустріалізація здійснювалася за рахунок сільського господарства й виробництва предметів вжитку, жертвою промислового стрибка стала соціальна сфера: життєвий рівень різко впав, згортання НЕПу призвело до відсутності конкуренції й матеріальної зацікавленості цим самим призвело до сповільнення темпів розвитку самої промисловості.
Суцільна колективізація. Сталін розумів, що деяка частина селянства буде чинити опір колективізації й тому він створив певні елементи («розкуркулення селянства» та «Ліквідація як класу») яке могло заставити та знищити весь опір який був створений на Україні. Спочатку він провів так звану політику обмеження яка стосувалася суто заможних селян. Суть її полягала в тому,що був підвищений податок,обмеження наділу землі та повну заборону купувати чи наймати робочу силу для того щоб заможній селянин не зміг працювати на своїй землі. І вже у 1929 році Сталін поставив нове завдання - перехід від обмеження до ліквідації як класу. Було створено дві хвилі розкуркулювання внаслідок яких було знищено майже 200 тис. господарств та депортація селян 860 тис. чоловік. У 1929 році відбувся вибух «кризи заготівель» що призвело до неминучого створення надзвичайних заходів, створення колективізації. Селяни відмовились продавати свій товар за безцінь і тому щоб цього уникнути потрібно з 25-30 тис. колгоспів створити 200-300 тис. У 29-у році ЦК ВКП(б) проголосив гасло суцільної колективізації. Весь цей процес був поділений на різні етапи які в різні періоди могли б здійснити колективізацію. Для України наслідки були страшні,а саме: упадок сільського господарства; знищення справжнього господаря на українській (сільській) землі; страшний голодомор 1932-33 років; тривала деградація й дезорганізація аграрного сектора.
Голодомор 1932-33 роки стали для України найстрашнішими роками за весь період життя в країні. Сталін не любив український народ тому й більшість різних махінацій він проводив на українцях та на самій Україні. Це стосується і голодомору який був проведений Сталіним на поліпшення стану економіки в СРСР. Він створив потужну торгівлю хлібом яка призвела до масового (жорстокого) збирання сировини та експортування в інші країни світу. Все це призвело до неминучої смерті 10-12 мільйонів чол. які проживали на території України. Його жорстокий план щодо хлібозаготівель (6.6 млн. тонн зерна) призвів до порушення демографічного балансу української нації, знищенню опору українського селянства в колгоспно-феодальній системі та остаточно підірвала сили в національному питанні. У 1933 році М. Хатаєвич який керував хлібозаготівлями, з гордістю заявив,що голодомор доказав українцям(селянам) хто тут господар.
Сталін та духовне життя населення
В культурному житті Сталін також не дав спокій. Його керівництво монополізувавши право на істину нав'язало суспільству вкрай збіднене розуміння культури, звівши все багатство і різноманітність її функцій до обслуговування політичних цілей ВКП(б). У 1932 році створена постанова ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій» після чого було знищено літературно-художні об'єднання та створену єдину спілку письменників України. Потім ввесь літературний процес опинився під керівництвом партійних чиновників. Кожний письменник повинен був дотримуватись принципу «соціалістичного реалізму», а хто цього не дотримувався того ж відразу піддавали репресіям. Під час яких було знищено відомих письменників як: М. Яловий, М. Хвильовий, О.Вишня та інші. Було створене об'єднання понад 500 письменників які жили і працювали на Україні і які не схилялися перед тоталітарною системою Сталіна, відкинувши цим самим «соціалістичний реалізм». Їх ще називали «Розстріляне відродження» тому що всі вони були знищенні тоталітарним більшовицьким режимом.
УАПЦ також попала під косу Сталіна. Російська влада вважала головним супротивником православну церкву й тому застосувала до неї принцип «поділяй і володарюй». Спочатку вони намагались сприяти виникненню дисидентських церковних груп що могло б підірвати РПЦ та українську суперницю. Але уряд цим не зміг підкорити УАПЦ. Тому 1926 році, радянська влада почала потужний наступ який закінчився масовими арештами та репресіями священників та прибічників УАПЦ. Після арешту метрополита В. Липківського та розпущення Всеукраїнської Церковної Ради було прийнято рішення в 1930 році.
Керівництво комуністичної партії для забезпечення підтримки з боку неросійських народів провела політику «коренізації». Вона була створена для посиленої уваги виховання, підготовки кадрів з представників корінної національності, втілення рідної для корінного населення мови, запровадження навчання, організації культосвітніх закладів, видання книжок, газет, журналів мовами корінних національностей. В Україні ця політика набула форми «українізації». Все це проводилося двома шляхами: шляхом українізації, шляхом створення політичних, економічних та інших умов для всебічного розвитку національних меншин. Наслідки були значущі для українців, в університетах та технікумах використовувалася українська мова, також було видавництво журналів, газет, книг на українській мові, було створене радіомовлення та випуск фільмів та постанови театрів. Але все це проіснувало аж до середини 30-х років.
Наука й освіта в умовах тоталітарного насадження марксистської ідеології особливе значення надавалося суспільним наукам які повинні обслуговувати політичні цілі ВКП(б). Ти хто хто не працював за марксистськими принципами розглядалася як контрреволюція і жорстоко придушувалася. В самій освіті і науці були також певні перетворення, а саме русифікація( всіх учбових закладів), підготовка спеціалістів з робітничо-селянського середовища. Відразу було створено безліч різних технікумів, університетів, училищ, робфаків. Навчання було переважно безплатним. Але були наслідки,як зниження кваліфікованих спеціалістів та поширення серед інтелігенції безпринципність, безініціативність, доносительство. Саме тоді був виявлений сумнозвісний залишковий принцип, що нажаль залишився й досі.
Внутрішня та зовнішня політика Сталіна
Сталінізм - це злочинна політика і практика, що торкнулася своєї суттю усіх сфер суспільного життя країни, якій було підпорядковано законодавчу, виконавчу і судову владу в централізованій радянській державі. Репресивний апарат, який був створений в 30-х роках в Радянському Союзі для суворого контролю всіх суспільних процесів які на Україні. Відбулися великі зміни в структурі влади, економічній системі, правопорядку, культурі та освіті, релігії, національному русі, у військовій сфері, в кадровому корпусі що знищило автономність в Україні. Почалося вишукування «контрреволюціонерів» у сільському господарстві яка знищена велику кількість справжніх господарств на українській землі. Проводилася боротьба з «шкідниками» й «саботажниками» в промисловості де було розглянута «шахтинська справа» також було виявлено понад 100 всіляких центрів, блоків, націоналістичних організацій. Національна еліта також попала під косу Сталіна. Було знищено 45 провідних вчених, письменників та інших представників інтелігенції. У 1931 році було викрито ще один міфічний «Український Національний Центр» та «Українську військову організацію». Репресії проти партійних та державних діячів. Сталін виключав з партій тих хто був проти його влади та робив фізичну розправу. За цей час було звинувачено понад 15 тис. керівників у фашизмі, троцькізмі, націоналізмі. Всі без винятку члени ревізійної комісії були знищені. Створені репресії проти командного складу Робітничо-Селянської Червоної Армії, нищення керівників НКВС (Народного Комісаріату Внутрішніх справах). Сталінізм залишив великий слід в українські свідомості. Адже внаслідок самоутвердження ми втратили незліченну кількість своїх прибічників. Люди всього боялися, вони були в страху та відчаї. Через це було знищено покоління які могли б відігравати велику визначну роль.
Роль Сталіна у Другій світовій війні
У роки Великої Вітчизняної війни Сталін обіймав посади Голови Державного Комітету Оборони ДКО), наркома оборони і Верховного Головнокомандуючого всіма Озброєними Силами СРСР, від 1945 мав звання генералісимуса. Один зі ініціаторів створення пакту Рібентропа-Молотова якого особисто не насмілившись він не підписав, а наказав підписати народному комісару закордонних справ СРСР В'ячеславу Молотову. Пакт передбачав про ненапад та розподіл сфер впливу сторін Європи. Сталін же був дуже зацікавлений в постанні спільних кордонів СРСР з Німеччиною. Вона мала стати коридором комунізму з Росії і її колоній в Європу західну. Ним визначався розподіл зон впливу обох держав у Східній Європі у випадку теріторіально-політичних змін. Основним результатом пакту став поділ країн Східної Європи між Німеччиною та СРСР: розділ Польщі (1939), приєднання до СРСР балтійських країн (1940), війна з Фінляндією (за що СРСР було виключено з Лігі Націй як агресора) і анексія Буковини і Басарабії у Румунії (1939 -- 1940 рр.) є продовженням політики "Світової революції", і підготовкою до майбутньої війни з Німеччиною.
По війні Сталін стимулював посилення великодержавного націоналізму російського народу, який присвоїв собі месіаністичну роль «визволителя» і «старшого брата» інших народів. Супроти деяких малих народів СРСР Сталін з помсти за поразки першого періоду війни застосував політику національної дискримінації і геноциду, включно до виселення з їх територій. «Українці уникли цієї долі тому, що їх було занадто багато, і не було місця, куди їх виселити» (Микита Хрущов). У 1945 -- 50 Сталін жорстоко розправився з рухом опору на Західній Україні й у Литві, вислав мільйони тих, що побували в німецькому полоні, й цивільного населення до концентраційних таборів. По війні посилив регламентацію культурного життя, загострив русифікаційний курс у неросійських республіках, що увійшло в історію під назвою «Жданівщина». Під наглядом Сталіна офіційна історична наука змінила орієнтацію з критики політики Російської Імперії на похвали російським царям та виправдання їх колоніальних завоювань як явища «прогресивного». Ця війна дала і позитивні наслідки - нарешті була створена єдина (приєднання Закарпаття та УРСР) соборна країна - Україна.
Смерть Сталіна
1 березня 1953 року Сталіна, лежачого на підлозі в малій їдальні Ближньої дачі (одна з резиденцій Сталіна), виявив співробітник охорони Лозгачов. Вранці 2 березня на Ближню дачу прибули лікарі і діагностували параліч правої сторони тіла. 5 березня о 21 годині 50 хвилин Сталін помер. Про смерть Сталіна було оголошено 5 березня 1953 року. Згідно медичному висновку, смерть настала в результаті крововиливу в мозок. Існують багато чисельні теорії змови, передбачаючи не природню смерть і причетність до неї оточення Сталіна. По одній версії Л. П. Берія, Н. З. Хрущов і Г. М. Малінков сприяли його смерті, не надавши допомоги. По іншій, Сталін був отруєний його найближчим співробітником Берієй.
Використана література
Н.В. Пода, Ф.І. Акімов, Історія України ХХ століття.К.: Товариство «Знання» України. - 1997.-280с.
В.В. Світлична, Історія України:Навчальний посібник. 5-е вид. - К.: Каравела, 2008р. - 400 с.
А.М. Прохорова, Великий енциклопедичний словник. 2-е вид. -- К.: Норінт, 2004.
ВікіпедіЯ, Вільна енциклопедія, 2009р http://uk.wikipedia.org/wiki/
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дитинство у Грузії. Особливості характеру Сталіна. Їхня роль в його політичній кар’єрі. Сімейне життя Йосифа Віссаріоновича. Проблеми зі здоров’ям. Таємничість влади Сталіна. Самогубство його дружини - Н.С. Аллілуєвої. Роль Сталіна у сітовій історії.
курсовая работа [22,6 K], добавлен 22.02.2008Деформуючий вплив сталінщини на суспільно-політичне життя України. Компанії проти "українського буржуазного націоналізму" і "космополітизму". Зміни в Україні після смерті Сталіна. Хрущовська "відлига". Демократизація суспільно-політичного життя країни.
курсовая работа [24,7 K], добавлен 11.06.2009Доурядовий період життя Івана Самойловича та його боротьба за за гетьманську булаву на Лівобережній Україні. Соціально-адміністративна, соціально-економічна та культурно-освітня політика. Причини усунення гетьмана України з посади та його подальша доля.
курсовая работа [104,5 K], добавлен 17.10.2014Другий Український фронт, історія та цілі його створення. Біографія генерал-лейтенанта І.С. Конєва, його участь у Другій світовій війні. Дії Другого Українського фронту в Умансько-Ботошанській операції. Спогади фронтовиків та цивільного населення.
курсовая работа [55,8 K], добавлен 21.02.2012Політичне положення Китаю після Другої Світової війни. Причини підтримки Радянським Союзом ініціатив США по "демократизації" Китаю. Оцінка впливу СРСР у протистояннях між Комуністичною партією Китаю і Гомінданом. Взаємовідносини Мао Цзедуна і Сталіна.
статья [40,8 K], добавлен 03.06.2014Передумови початку Великої Вітчизняної війни, нацистський напад на СРСР. Військові концепції Сталіна, стратегічні напрямки бойових дій Радянського союзу. Поворот у війні, радянські перемоги кінця 1942 і літа 1943 р., останні шляхи СРСР до перемоги.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 06.02.2011Феномен Л.П. Берії в історії СРСР, формування особистості та світогляд. Основні етапи життєвого шліху та участь у сталінських репресіях. Репутація лиходія й ката. Політична діяльність після смерті Й.В. Сталіна. Злочини, до яких Л.П. Берія не причетний.
курсовая работа [132,6 K], добавлен 13.06.2010Основні напрями радянської зовнішньої політики. Боротьба проти "соціал-фашизму" і "загострення капіталістичних протиріч". Радянська дипломатія і "колективна безпека". Ера радянсько-німецького пакту та його наслідки. Нова концепція міжнародних відносин.
курсовая работа [56,2 K], добавлен 09.02.2011Державна символіка Сполучених Штатів Америки, гілки влади. Політичне життя США - республіки президентського типу і двопартійної системи. Особливості повоєнного становища країни. Основи зовнішньої та внутрішньої політики періоду Г. Трумена. План Маршалла.
презентация [1,9 M], добавлен 12.11.2013Передумови економічного реформування в радянській державі, рівень економічного розвитку та рівень життя населення до економічних реформ. Етапи та напрями економічного реформування сільського господарства та промисловості держави, оцінка його наслідків.
курсовая работа [52,9 K], добавлен 21.09.2010