Антропоморфна скульптура бронзового віку

Доба бронзи як важлива віха в історії України й людства в цілому. Типологія антропоморфних стел епохи бронзи, відмінні риси їх головних видів. Семантика зображень на статуях епохи бронзи. Індоєвропейські мотиви на антропоморфних стелах доби бронзи.

Рубрика История и исторические личности
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 16.05.2012
Размер файла 22,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Антропоморфна скульптура бронзового віку

План

Вступ

Розділ І. Типологія антропоморфних стел епохи бронзи

Розділ ІІ. Семантика зображень на статуях епохи бронзи

Розділ ІІІ. Індоєвропейські мотиви на антропоморфних стелах доби бронзи

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Доба Бронзи є важливої віхою в історії України та й людства в цілому. В цей час набувають поширення вироби з бронзи, які використовувалися поряд з кам'яними, поступово витісняючи їх. Але, незважаючи нінащо видобуток та обробка каменю були важливим напрямком господарчої діяльності. Кам'яні брили йшли на виготовлення монументальної та мобільної скульптури, знарядь праці, зброї тощо. Технологія обробки каменю відзначалася своїм поступовим розвитком. І Розвиток технології обробки каменю проявився і у процесі виготовлення великої монументальної кам'яної скульптури. Кам'яна скульптура доби ранньої бронзи переважно зосереджується в степовому регіоні поміж Доном та Дунаєм. Можна говорити про те, що вона виступає явищем виключно українським, не дивлячись на те що відомі стели і за межами нашої держави. Археологічні матеріали вказують на те, що практика виготовлення монументальної кам'яної скульптури поширювалася з теренів Надчорномор'я на Кавказ, Балкани, до Малої Азії, тобто, до циркумпонтійської металургійної зони. Кам'яна скульптура була невіддільною від поховальних пам'яток і поширювалася Старим Світом разом з практикою їхнього будівництва. Одним із різновидів кам'яної скульптури була антропоморфна скульптура Надчорномор'я.

Розділ І. Типологія антропоморфних стел епохи бронзи

Перш ніж перейти до опису антропоморфної скульптури доби бронзи, слід зупинитися на питаннях систематизації та класифікації цього різновиду мегалітичних пам'яток, а також на конкретизації понятійного апарату. Оскільки в науковій літературі існує часто-густо присутнє застосування нечітких класифікаційних визначень. Зокрема, в працях європейських дослідників найбільш поширеними та загальновживаними є чотири терміни для визначення давніх кам'яних скульптур:

- менгіри;

- стели;

- антропоморфна стела;

- ідоли.

Що стосується української школи, то тут слід приділити увагу визначенням, які запропонувала Н.Д. Довженко. Дослідниця виділяє вісім класів найдавнішої мегалітичної скульптури України: 1) менгіри; 2)ідоли; 3)фаллоїдне каміння; 4) стели; 5) антропоморфні стели; 6) орнітоморфні стели; 7) зооморфні стели; 8) іхтеоморфні стели. До окремої групи скульптур вона відносить форми природного походження без обробки. Специфічною групою є так звані жертовники, плити з чашоподібними заглибленнями та штучно видовбаними рівчаками.

Визначальними рисами кам'яних статуй є монолітність основної форми, види обробок, а також зв'язок з поховальним культом. Далі мова піде про антропоморфні стели.

Поява перших антропоморфних стел на території України припадає на ІІІ тис до н.е., тобто на час існування в українських степах кемі-обинської культури та ямної культурно-історичної спільноти.

Дослідники поділяють стели за досконалістю виготовлення та ступенем відтворення образів на дві, три і більше груп. Але ми зупинимось на класифікації запропонованій Д.Я. Телєгіним, яка не дивлячись на ряд недоліків на сьогоднішній день є найбільш розробленою. Отже дослідники виділяє два основних типи, це прості схематичні стели та стели статуї. Перший тип поділяється ще на три підтипи це плоскоголові, гостроголові та широкоголові стели. Серед зазначених типів кількісно переважають прості, стел-статуй зараз відомо близько двадцяти. Всього ж антропоморфних стел зараз нараховується більше 300. Вони розповсюджені в Буго-Інгулецькому межиріччі, Нижньому та Середньому Дніпрі, на території Лівобережжя та у Північному Причорномор'ї та Криму.

Виготовлялися антропоморфні стели різних порід каменю - граніту, вапняку, пісковику. Висота статуй коливається в межах 1,5-2,4 м. Прості стели вирізняються відсутністю іконографії, в них позначаються лише виступи голови та плечі, та поганою обробкою поверхні, оскільки є випадки коли після формування голови поверхня не оброблялась. Що ж стосується стел-статуй, то на них представлена доволі виразна іконографія. При виготовленні цих монументальних зображень стародавні майстри використовували і поєднували для передачі образів техніку скульптури, барельєфу, гравірування. В своїй основі, на думку Д.Я. Телєгіна, ці статуї є реалістичними творами, однак зараз існує декілька гіпотез щодо трактування цих зображень, одна з них ґрунтується на тому, що перед нами зображення міфологічного характеру. У стародавніх художників склалися певні канони виготовлення стел та передачі образів. Так створюючи образ людини майстер приділяв увагу деталям верхньої половини тіла -- голові, плечам, обличчю та рукам. Ногам приділялася дещо менша увага, вони не передавалися повністю або ж висікалися лише стопи, що є доволі розповсюдженим явищем. Контури стоп розміщалися в нижній частині монументу на задній чи передній її площинах, інколи вони заткнені за пояс або його перекривають. Не дивлячись на характер матеріалу з якого виготовляли стели, стародавні майстри надавали зображенням специфічної пози. Це досягалося перш за все наданням різного положення рукам, особливостям в моделюванні голови і виразу обличчя, а також зображенням різних атрибутів на поверхні стели. Слід також зауважити що нижній кінець стел на оброблений, що вказує на те, що всі ці статуї призначалися для вкопування в землю у вертикальному положенні. Н.Д. Довженко висловила припущення про те, що стели використовувалися двояко: спочатку вони вкопувалися біля поховань, а потім вкладалися над поховальною ямою.

Зараз дослідники виділяють за іконографією серед стел-статуй три основні типи -- казанківський, наталівський та єзеро-тірітакський.

Стели казанківського типу виявлені в Криму та Надазов'ї. Це високі стрункі скульптури з високо піднятою головою та суворим поглядом. Кисті рук з випростаними пальцями складені на животі. Причому великий палець завжди піднятий догори. На переважній більшості цих статуй є зображення озброєння. Це бойова сокира-молот, лук та сагайдак. Присутні також зображення різних тварин та палиця-ґирлига -- символ володаря стад. Також на деяких із статуй цього типу є зображення фігур людей у русі, який трактується то як поєдинок, то як ритуальний танок.

Стели-статуї наталівського типу відрізняються від усіх інших перш за все положенням рук, що дуже зігнуті в ліктях та піднесені до гори. Кисті складені до купи, а частіше з розправленими пальцями притиснуті до грудей. Голова як правило посаджена низько, вона немов втягнута в плечі з чітко позначеним рельєфною лінією підборіддям. На деяких стелах виступу голови зовсім немає, а обличчя позначене у верхній частині грудей вирізьбленим трикутником. Загальний вигляд цих стел на думку Д.Я.Телєгіна, вказує на те що перед нами зображення людини яка чомусь вклоняється. Предметів озброєння на статуях цього типу менше ніж на казанківських. Озброєння присутнє лише на стелах з Керносівки, Наталівки та Чобручь. Немає на них і палиць-ґирлиг, проте на деяких присутнє намисто і зображені якісь сюжети.

Стели статуї єзеро-тірітакського типу мають дещо інший вигляд ніж розглянуті вище. Вони більш масивні та приземкуваті. Голова в них подібно до наталівських стел втягнута в плечі, але положення рук зовсім інше. Вони вільно звисають до низу, інколи трохи зігнуті в ліктях. Кисті з розправленими пальцями зосереджені в районі живота. В трьох випадках позначено пояс. Що ж стосується інших зображень то одиничних випадках присутні зображення зброї, палиці-ґирлиги, намисто. В цій групі також виділяється наявність однієї жіночої фігури.

Розділ ІІ. Семантика зображень на статуях епохи бронзи

бронза стела статуя антропоморфний

Дослідники відзначають, що чіткої грані між типами немає і вони є досить умовними. Нерідко в окремих скульптурах проявляються риси декількох типів. Відомі стели які взагалі не можна віднести ні до одного з типів за Д.Я. Телєгіним, це наприклад Сватівська та Федорівська скульптури. Що ж до причин появи ідолів в українських степах та їх семантичної інтерпретації то Д.Я. Телєгіним було висунуто припущення про те що давні майстри хотіли передати в камені образи різних представників тогочасного суспільства. Він вбачає в скульптурах казанківського типу втілення образу вождя, на що вказує багата іконографія. Стели наталівського типу є втіленням образу жерця, оскільки часто такі стели вкриті багатою орнаментикою та не завжди зрозумілими знаками. Імовірно, що в такий спосіб автор намагався передати деталі одягу, прикрас тощо. Що ж стосується останнього типу стел, то про місце зображуваних в тогочасному суспільстві конкретних відповідей немає. Ясно одне, що це теж образи якихось можновладців.

Дещо іншого погляду щодо семантики зображень на антропоморфних стелах дотримується В.В.Отрощенко, який вбачає в них образ пращура чоловічої статі. В руслі цього він розглядає іконографію стел-статуй в яких вділяє виключно чоловічі елементи. До яких відносить пояс, лук із стрілою, фалос, хвіст, стопи взутих ніг, а на окремих ідолах ще й булави та ґирлиги. Що ж стосується динамічних - полювання, двобій, статевий акт, то вони на думку вченого дозволяють реконструювати певний епічний цикл подій (подвигів) канонізованого хвостатого героя - шамана (мага). В якості прикладу дослідник наводить Керносівський ідол. На ньому зображено літнього бородатого чоловіка, озброєного луком з стрілою, булавою, кам'яною сокирою-молотом, списом, двома металевими сокирами. Він підперезаний паском, що перетинає ззаду дві ступні, а поміж ними вирізьблено довгого хвоста. Боки фігури вкриті орнаментами, на спині змодельоване дерево життя, а на лопатках - символи Сонця та Місяця. Серед інших зображень привертають увагу сцени полювання з двома собаками та сакрального статевого акту, фігурки бика, коня й кобили, ллячка та тигель поруч зі стопами. На чотирьох гранях ідола ніби відтворено тогочасне суспільство і світ. Певною мірою цей ідол подає образ першолюдини - Пуруші арійської міфології, що моделює соціальну структуру скотарського суспільства. З вуст (голови) Пуруші походять брахмани, з рук - воїни-кшатрії, із стегон - скотарі-вайш'ї, а із стоп - неповноправні шудри. Серед останніх перебували й ремісники-ливарники. Доволі цікаве спостереження було зроблене і щодо розташування стел так, вони за матеріалами картографування, ніби оперізують український степ, виступаючи його вартовими: Новочеркаськ на Дону, Сватове на Луганщині, Федорівка на Полтавщині, Керносівка, Білогрудівський ліс під Уманню, Чобруча в Молдові, Новоселиця на Дунаї, Чорноріччя та Ак-Чокрак у передгір'ях Криму.

Розділ ІІІ. Індоєвропейські мотиви на антропоморфних стелах доби бронзи

Як відомо в українській традиційній культурі дослідниками виділено цілий ряд архаїчних елементів, зокрема деякі з них мають праіндоєвропейське коріння. До них відносяться ті елементи, що пов'язуються з військовою культурою, і найбільш повно вони виражені в козацькій культурі. Це кобзарство, «оселедець», червона-китайка, малиновий прапор, бойовий пояс та наявність козаків-характерників. Та зараз можна говорити про ще один елемент пов'язаний із праіндоєвропейською традицією який можна пов'язати із козацькою культурою - це наявність кам'яної монументальної скульптури на козацьких кладовищах. Проте висунуте твердження потребує подальшого дослідження, зараз ж ми можемо констатувати наявність принаймні трьох кладовищ з такою традицією у зведенні надмогильних монументів. Так, протягом польових сезонів 2004 та 2005 років розвідками автора досліджувалося кладовище в с. Келеберда Кременчуцького району Полтавської області, в 2006 році розвідками оглянуто ще два кладовища в околиці с. Келеберда на яких теж виявлено надмогильні монументи про те в менший кількості. Зупиномось на дослідженні в с. Келеберді. В результаті розвідки було виявлено 101 монументів. Всі вони замальовані та картографовані. Більшість з них являє собою менгіроподібні камені сірого граніту. Проте є і виняток -- дві стели виготовлені із рожевого граніту. Надмогильні монументи височать над поверхнею на 0,2 - 1,8 м. На деяких з них помітні сліди обтесування, з метою надання їм певних форм. Хотілося відзначити, що під час розвідки було виявлено і стели, які з тих чи інших причин лежать на землі та декілька екземплярів, які майже повністю були заглиблені у грунт, і внаслідок цього не включені до загального реєстру, оскільки не можливим було встановити їх розміри та форму.

Дослідженням виявлено різні форми надмогильних монументів, а саме трапецієподібні (38 од.), прямокутні (36 од.), трикутні (16 од.), антропоморфні (4 од.), овальні (3 од.) і стовпоподібні (3 од.).

Відмітимо значну кількість стел на яких зображено християнську символіку. Це стели №№ 6, 30, 59, 61, 69, 89, 95, 96. Практично на всіх екземплярах нанесено прості „грецькі хрести”, проте, на двох із них -- представлені хрести дещо іншого зразка. Так верхню частину стели №61 прикрашає зображення хреста „мальтійського” типу, а на стелі №95 зображено складний восьмикінцевий хрест.

Слід також і нагадати що мешканці с.Келеберда найдовший час зберігали козацькі привілеї і переважна більшість ототожнювала себе із козаками навіть на початок ХХ сторіччя. До цього можна додати що і славетний Сірко хотів там свого віку дожити, то виявляється доволі перспективної подальша робота у напрямі досліджень цього культурного феномену, яка підтвердить або ж спростує цю гіпотезу.

Висновки

Таким чином зараз виділяються два основних типи монументальних скульптур, що були розповсюдженим а українських степах, це прості схематичні стели та стели статуї. Перший тип поділяється ще на три підтипи це плоскоголові, гостроголові та широкоголові стели. Серед зазначених типів кількісно переважають прості, стел-статуй зараз відомо близько двадцяти. Всього ж антропоморфних стел зараз нараховується більше 300. Вони розповсюджені в Буго-Інгулецькому межиріччі, Нижньому та Середньому Дніпрі, на території Лівобережжя та у Північному Причорномор'ї та Криму. Серед стел статуй дослідники виділяють за іконографією серед три основні підтипи -- казанківський, наталівський та єзеро-тірітакський. Зазвичай на стелах статуях присутня багата іконографія, яка передає певні міфологічні сюжети та в деякій мірі розкриває соціальну стратифікацію суспільства тих, хто зводив ці монументи в українських степах.

Не дивлячись на доволі гарну розробку цієї теми, все ж існує ряд не вирішених питань, зокрема це стосується і генетичного зв'язку монументів доби бронзи з надмогильними монументами козацького часу.

Список використаної літератури

1. Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / за редакцією Л.Л. Залізняка) -- Київ: Либідь, 2005.

2. Археологія Українскої РСР: в 3 т. Київ, 1971. т.1

3. Довженко Н.Д. Проблеми дослідження найдавніших мегалітичних пам'яток України // Праці центру пам'яткознавства -- Київ, 1993. -- Вип.2. -- С. 108-135.

4. Отрощенко В.В. Идеологические воззрения племен эпохи бронзы на территории Украины // Обряди верования древнего населения Украины -- Киев, 1990.

5. Телєгін Д.Я. Вартові тисячоліть -- Київ, 1991.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Особливості формування системи світоглядних уявлень мешканців території України в період епохи палеоліту, мезоліту та неоліту. Еволюція духовного світу населення України епохи бронзи. Міфологія та основні риси дохристиянського світогляду українців.

    дипломная работа [4,5 M], добавлен 14.11.2010

  • Економічний та соціальний розвиток племінних угруповань в період бронзового віку - завершальної стадії первіснообщинного ладу. Заселення територій України в досліджуваний період ямними, катакомбними, кіммерійськими і скіфськими етнокультурними групами.

    реферат [23,4 K], добавлен 27.10.2010

  • Історія походження колісного транспорту. Використання найпростішого колеса на поворотній осі трипільським населенням. Поширення в епоху бронзи колісниць - двоколісного засобу пересування. Дослідження ролі колісного транспорту в похованнях та мистецтві.

    реферат [31,7 K], добавлен 16.05.2012

  • Археологічні культури, котрі дослідниками віднесено до праслов’янської лінії розвитку. Їх основні риси в руслі загальноприйнятого хронологічного поділу доби бронзи на ранню, середню та пізню. Характер взаємозв’язків праслов’янської і інших культур.

    реферат [17,9 K], добавлен 18.05.2012

  • Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.

    реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012

  • Поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи. Давньослов'янський період Волині. Згадка про місто Камень у Галицько-Волинському літописі. Князівський рід Сангушків. Політичне життя міста. Раціональним використанням лісу на Камінь-Каширщині.

    реферат [52,2 K], добавлен 01.02.2011

  • Еволюція світоглядних уявлень та вірувань населення України в епоху палеоліту, мезоліту, неоліту, міді та бронзи. Релігійні вчення давніх народів в часи Скіфії. Дохристиянські традиції, обряди та культи жителів країни, їх розвиток і соціальна організація.

    реферат [27,6 K], добавлен 08.02.2011

  • Найдавніші міста-держави на території Фінікії, їх господарське життя, державний лад, культура, релігія. Морські подорожі, панування над головними морськими шляхами. Створення на Середземноморських узбережжях фінських колоній. Розвиток виробництва бронзи.

    реферат [34,0 K], добавлен 17.02.2010

  • Основні етапи появи людини й первісних форм співжиття. Етапи активного переходу до ранньокомплексного суспільства. Характеристика трипільського поселення епохи неоліту. Огляд доби розкладу первіснообщинного і зародження ранньокомплексного суспільства.

    контрольная работа [23,0 K], добавлен 10.03.2010

  • Дослідження основних періодів в всесвітній історії та історії України: первісний і стародавній світ, середньовіччя, новітні часи. Характеристика головних понять фізичної, економічної, соціальної географії України та світу. Предмет теорії держави та права.

    книга [672,3 K], добавлен 18.04.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.