Іван Мазепа як полководець: військові походи до Хаджибею, Північного Причорномор’я та Криму в 1687-1699 роках

Аналіз питання про сухопутні та морські походи козаків Українського гетьманату у Північне Причорномор’я та Крим у 1684-1699 рр., роль в організації та здійснені цих походів гетьмана І. Мазепи. Роль козаків в російсько-турецькій війні 1686-1700 рр.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.08.2017
Размер файла 39,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Іван Мазепа як полководець: військові походи до Хаджибею, Північного Причорномор'я та Криму в 1687-1699 роках

Тарас Чухліб

Анотація

В статті розкривається питання про сухопутні та морські походи козаків Українського гетьманату у Північне Причорномор'я та Крим у 1684 - 1699 рр., роль в організації та здійснені цих походів гетьмана Івана Мазепи. З'ясовано, що в російсько-турецькій війні 1686-1700 рр., в якій були зацікавлені й сусідні країни - Річ Посполита, Австрійська імперія та інші, козаки зіграли одну з провідних ролей, а європейські монархи гідно оцінили Івана Мазепу, як видатного полководця кінця XVII ст. у війні з Османською імперіє. Важливість цих здобутків стає особливою напередодні Великої Північної війни 1700-1721 рр.

Ключеві слова: гетьман Іван Мазепа, Хаджибей, Крим, Північне Причорномор'я, козаки.

Європейська програма дій, яка була вироблена державами Священної Ліги Міжнародний наступально-оборонний союз, який був підписаний 5 березня 1684 р. в австрійському місті Лінц між Австрійським цісарством, Венеціанською республікою, Річчю Посполитою та Апостольською столицею. Був направлений проти Високої Порти. Згідно з його умовами, австрійський цісар і польський король мали надати сухопутне військо, а венеційський дожа - морський флот для війни з турками. Католицький Рим мав фінансувати усі військові операції. Учасники Священної Ліги домовлялися відвоювати в Османів утрачені раніше території. Австрійський імператор повинен був спрямовувати свої сили проти турків в Угорщині та на всій території Подунав'я. Венеціанський дож мав здобути Далмацію, Грецію та острови в Середземному морі. Річ Посполита зобов'язувалася повернути «Поділля з Кам 'янцем і Україну» («Cameneco ett Podoliae ae Ukrainae vindicandis incumbent»), а також спрямувати свої війська до Північного Причорномор'я. Окрім того, країни Священної Ліги не могли укладати мирних угод з ворогами своїх союзників та повинні були добиватися вступу до Ліги Московського царства. Однією з головних умов входження Московії до Священної Ліги стало підписання «Вічного миру» з Річчю Посполитою у

1686 р. протягом 1684 - 1686 рр. передбачала військові походи козацтва Правобережної та Лівобережної України (як під контролем Речі Посполитої та Московської держави, так і самостійних), а також Запорозької Січі проти татар та інших мусульманських васалів Стамбула у Північному Причорномор'ї, Криму та на землях Молдавії. Включно до кінця XVII ст. Український гетьманат на чолі з Іваном Мазепою брав активну участь у боротьбі християнської коаліції європейських країн проти Османської імперії.

Після того як у серпні 1687 р. війська турецького візира Сулеймана потерпіли поразку від військ Габсбургського цісарства під Мохачем, Відень нарешті опанував більшою частиною Угорщини. У результаті цього відбувся заколот у середовищі османських воєначальників та зміщення з престолу довголітнього турецького султана Мегмеда IV Авджи Про відносини Українського гетьманату з Османською імперією у 1648 - 1687 рр. див. нашу статтю: Чухліб Т. «Цісар Турецький дозволяє Козацькому Війську та його державі плавати по Чорному морю...»: політичні відносини українських гетьманів з султаном Мегмедом IV Авджи / / Україна в Центрально-Східній Європі / Відп. ред. В. Смолій. - Вип.9 - 10. - К., 2010. - С.93 - 135. Див. також: Він же. Respublica Christiana - Terra Cossacomm - Pax Orient: Козацька держава у міжцивілізаційному просторі Сходу та Заходу // Україна крізь віки. Зб. наук. праць на пошану академіка НАН України В. Смолія. - К., 2010. - С.354 - 369., місце якого обійняв Сулейман II. У 1688 р. Відень все ж таки припинив воєнні дії з турками, адже у цей час розпочався конфлікт між Австрією та Францією. Перед загрозою війни на два фронти цісар йде на переговори зі Стамбулом, до яких з його боку долучається Польща та Венеція. Одночасно Річ Посполита проводить сепаратні переговори з турками і Кримським ханством. Особливу роль у цих дипломатичних комбінаціях відігравало Французьке королівство, яке хотіло спрямувати Варшаву проти Австрійської імперії та її союзників. Ще перед тим французький король Людовік XVI виступав, як посередник між польським королем і турецьким султаном у справі повернення Речі Посполитій Кам'янця-Подільського. У цей самий час Ян III Собеський знову повертається до ідеї оволодіння Молдавією та Волощиною, що вимагало військової допомоги українського козацтва не лише з Правобережжя та Лівобережжя, але й Запорожжя Станіславський В. Запорозька Січ і Річ Посполита. 1686 - 1699. - К.,2004. - С.79 - 80; Чухліб Т. Козаки і яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500 - 1800 рр. - К., 2010. - С.337 - 339..

Московська держава продовжувала виконувала свої зобов'язання як члена Священної Ліги, які взяла на себе від часу укладення Вічного миру 1686 р. з Варшавою. Головним чином, це лягло великим військовим та матеріальним тягарем на Батурин, який перебував у політичний залежності від Москви. Після невдалого Кримського походу 1687 р. протягом вересня-жовтня 1688 р. лівобережний охотницький полк !ллі Новицького разом з козаками Переяславського полку за наказом гетьмана I. Мазепи атакував турецьку місто-фортецю Очаків. Українці спалили посад міста й взяли у полон значну кількість татар. Тоді ж за наказом царів !вана та Петра і розпорядженням гетьмана I. Мазепи у гирлі річки Самари спорудили Новобогородицьку фортецю, яка б не лише обороняла Україну та Московію з півдня, але й слугувала б військовою базою для підготовки нових походів на володіння Кримського ханства.

Протягом березня-червня 1689 р. Москва і Батурин здійснили другий великий похід з метою завоювання Криму. На той час об'єднана армія нараховувала 140 тисяч чоловік, з них 100 тис. московського війська і 40 тисяч козаків Лівобережної України, головне командування над якими здійснював І. Мазепа. Ця грандіозна військова операція, незважаючи на локальні перемоги над окремими татарськими загонами, також закінчилися невдачею. Її причина полягала, насамперед, у непідготовленості московських військ до війни з кримською кіннотою та довгочасного перебування в умовах степу, де за відсутності спеціальної тилової служби було складно поповнювати запас провіанту і фуражу. Проведення цієї кампанії не дало змоги кримському ханові допомогти турецьким військам на Дністрі, Пруті й Дунаї, а також сприяло успішним діям венеціанського флоту проти кораблів Османської імперії на Середземному та Чорному морях Разин Е. История воєнного искусства XVI - XVII вв. - СПб.; М., 1999. - С.262.. Адже турки змушені були тримати значні сили свого флоту для оборони причорноморського узбережжя. У зв'язку з Кримським походом 1689 р. московсько-українського війська султан відмовився від наступальних дій на Балканах, а також змушений був перекинути частину своєї дунайської армії для посилення фортець у Північному Причорномор'ї та Криму Бабушкина Г. Международное значение крымских походов 1687 и 1689 гг. // Исторические записки. - Москва, 1950. - №33. - С.158 - 172..

Однак українське козацтво продовжувало проводити

розвідувальні бойові дії на берегах Чорного моря. У вересні 1689 р. сотник Полтавського полку Іван Ковальчук разом з кількома сотнями воював в урочищах Кочубея (Хаджибея) на шляху між Білгородом (Ак-Керманом) та Очаковом. Як засвідчував гетьман І. Мазепа у своєму листі за 19 жовтня 1689 р.: «Пішов у Дикі поля по моєму наказу ватаг Іван Ковальчук з товариством для вчинення промислів над неприятелями бусурманами, і будучи він на шляху Очаківськім до Білого городка на урочищах Кочубея...» Листи Івана Мазепи/ Упор. В. Станіславський. - Т.1: 1687 - 1691. - К.,2002. - С.361..

З початком останнього десятиліття XVII ст. було розпочато проведення спільних військових операцій козацьких полків з Лівобережної та Правобережної України, а також Запорозької Січі та Слобожанщини проти татар і ногайців Чухліб Т. Українське гетьманство у війні європейської Священної Ліги з Османською імперією 1684 - 1699 рр. // Тегга Cossacomm: студії з давньої і нової історії України.

Науковий збірник на пошану д. і. н., проф. Валерія Степанкова. - К., 2007. - С.233 - 260.. Кримські татари не лише здійснювали постійні напади на українські землі, але й дієво допомагали туркам воювати з Австрійською імперією та її союзниками у Центральній та Південно-Східній Європі. Однією з перших таких кампаній стала участь підрозділів С. Палія та козаків з Переяславського полку Лівобережної України у битві з татарами, яка відбулася у травні 1690 р. на р. Тікич поблизу Білої Церкви. Наприкінці червня того ж року гетьман Мазепа наказав компанійському полковнику І. Новицькому готуватися до спільного з правобережцями походу на турецьку фортецю Кази-Кермен у пониззі Дніпра. З боку Лівобережжя в цій операції, яка відбувалася з 22 липня до 16 серпня 1690 р., взяли участь близько 4 тисяч компанійців та сердюків, козаки Переяславського і Лубенського полків, а зі сторони Правобережжя - тисячний підрозділ С. Палія Заруба В. Українське козацьке військо в російсько-турецьких війнах останної чверті XVII століття. - Дніпропетровськ, 2003. - С.372; Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669 - 1726 рр. - К.,2006. - С.245..

У липні 1690 р. об'єднані українські війська під керівництвом генерального осавула Івана Ломиковського знову атакували Очаків. Саме у цей час козаки воювали з татарами в околицях Хаджибею. «Іван Ковальчук з товаришами у сімдесят чоловік перебуваючи за турецьким городом Очаковим в урочищі Пересип (поблизу Хаджибея. - Т. Ч.) побили татар із Криму» Листи Івана Мазепи / Упор. В. Станіславський. - Т.1: 1687 - 1691. - К., 2002. - С.387., - так оцінював цю локальну військову операцію сам І. Мазепа. Цього ж року козаки вінницького полковника Самуся (Самійла Івановича) воювали з татарами поблизу Білгороду і Килії. Основним методом боротьби з турками і татарами у цей час стали рейди, в ході яких по опорних пунктах та місцях зосередження противника наносилися блискавичні удари Сокирко О. Вказана праця. - С.244.. Такі військові дії проти володінь Османської імперії в Північному Причорномор'ї планувалися країнами- учасницями антитурецької коаліції й, головним чином, організовувалися в гетьманській канцелярії І. Мазепи.

З огляду на військові інтереси Священної Ліги та підписані угоди, у березні 1691 р. австрійські та польські дипломати у Москві вимагали від царського уряду розпочати черговий похід на Кримське ханство, щоб відволікти сили Османської імперії з театру бойових дій на Балканах. Поки планувалося організувати третій напад на Крим, майже трьохтисячний корпус українського козацтва з «обох берегів» Дніпра здійснив похід до Буджаку й розгромив частину місцевої орди. Навесні 1692 р. відбулася чергова виправа правобережного та лівобережного козацтва до Очакова.

Козаки знову воюють в околицях Хаджибея. «...Весь народ український, особливо запорожці, бажають битися з невірними, сподіваючись на велику користь», Бантыш-Каменский Д. Источники малороссийской истории. - Ч. 1. - Москва, 1858. - С.12. - відзначав у цей час гетьман І. Мазепа.

У квітні 1693 р. білоцерківський полковник С. Палій писав з Фастова до Яна ІІІ Собеського: «...Коли той не приятель меча святого посягнув на все християнство... До того ж спільна і нерозірвана Ліга Монарша квітне Вашої Королівської Милості Пана Мого Милостивого; щоб Цар Пресвітла Величність просив на услуги і підданих ВКМ до спільної праці проти того неприятеля. Тоді я, слуга і підданий ВКМ, не бажаючи попасти в гнів монаршої Вашої Щоролівської Милості Пана Мого Милостивого, дідизної, не відмовляюсь від тієї праці до порятування Християн (виділ. - Авт.)» Бібліотека Музею Чарторийських у Кракові, відділ рукописів. - Рукоп. 844/4, арк.133 - 134.. Восени того ж року С. Палій разом з підрозділами Лівобережної України (разом до 7 тисяч козаків) здійснили напад на околиці Тягині у Молдавії й витримали кількаденний бій з військами Білгородської орди Sarnecki K. Pamiзtniki z czasow Jana Sobieskiego. Diariusz i relacje z lat 1691 - 1696 / Wyd. J. Wolinski. - Wroclaw, 1958. - S.55..

Влітку 1694 р. козаки Київського полку Костянтина Мокієвського, компанійці з полків Григорія Пашковського і Михайла Кузьмовича та правобережне козацтво під керівництвом С. Палія за наказом гетьмана І. Мазепи вже вкотре штурмували Очаків й захопили сотню полонених. Через деякий час 20-тисячне українське військо наказного гетьмана і чернігівського полковника Якова Лизогуба (до нього входили й правобережні підрозділи) воювало у буджацьких степах, де за свідченнями Самійла Величка «села спустошили, і багато ясиру набрали, і іншої здобичі, і в цілості повернули...» Величко С. Літопис. - Т.2 - К., 1991. - С.234..

Восени 1694 р. козаки лубенського полковника Леонтія Свічки, компанійці І. Новицького разом з правобережцями та запорожцями знову здійснили успішний похід до Північного Причорномор'я. Повертаючись з Буджаку до Фастова, С. Палій надіслав до білоцерківського коменданта «реляцію» з повідомленням про знищення 7 татарських поселень, захоплення 23 гармат і наметів самого хана, подарованих тому султаном Бібліотека Національного інституту Осолінських у Вроцлаві, відділ рукописів. - Рукоп. 452/ II, арк..1;Wiadomosci do dziejow Polskich z Archiwum Prowincyi Szlaskiej / Zebral August Mosbach. - Warszawa,1860. - S.391.. Фастівський полковник відправив до польського короля й коронного гетьмана 20 полонених «язиків». Того ж року загін запорожців на чолі з кошовим отаманом Запорозької Січі Шарпилом атакував Перекоп і захопив на Сиваші татарську вежу, прапори, 8 гармат та захопив 200 полонених Заруба В. Українське козацьке військо в російсько-турецьких війнах останної чверті XVII століття. - С.380..

Протягом 1695 - 1696 рр. Московська держава та Український гетьманат здійснили два великих походи на зайнятий турками Азов та один у пониззя Дніпра. Метою цих операцій було відвоювання в Османської імперії та Кримського ханства виходів до Чорного та Азовського морів Станіславський В. Участь лівобережного та запорозького козацтва в боротьбі з Османською імперією // Україна в Центрально-Східній Європі. - Вип. 5. - К., 2005. - С.581.. Вже під час першого Азовського походу, який хоча й не завершився взяттям Азову, українсько-московськими військами було завойовано чотири турецькі фортеці у пониззі Дніпра - Кази-Кермен (Газі-Кермен), Мустріт-Кермен (Нусрет- Кермен, Таванськ), Мубарек-Кермен (Мубеуре-Кермен) та Іслам- Кермен (Шах-Кермен). Влітку 1695 р. з наказу І. Мазепи було здійснено один з найбільших морських походів українського козацтва того часу. На чолі з кошовим отаманом Я. Морозом одна тисяча 740 запорожців та лівобережних козаків на 40 човнах атакували турецькі судна в Чорному морі. Під час морських боїв українцями було знищено 3 ворожих корабля та захоплено декілька десятків полонених Там само. - С.588 - 589..

Влітку 1696 р. близько 15 тисяч козаків з Чернігівського, Гадяцького, Лубенського полків, а також компанійці та сердюки з Лівобережжя під керівництвом Я. Лизогуба за наказом гетьмана І. Мазепи взяли участь у другому московсько-українському поході на Азов. У цій виправі також брав участь і «перший бомбардир» московської армії - цар Петро. Українські козаки відзначилися протягом місячної облоги, з 17 червня до 18 липня 1696 р., цієї потужної турецької фортеці, під час якої вони втратили загиблими 160 і пораненими 272 чоловік. 19 липня турецький гарнізон Азовської фортеці капітулював, що спричинило велику паніку в Османській імперії та Кримському ханстві, а також велике піднесення у країн-учасниць Священної Ліги. Повернення російських військ до Москви було обставлено надзвичайно урочисто й досить незвично для жителів столиці. Згідно з висновками істориків, гучне світське святкування Азовської перемоги над турками означало офіційний початок імперського періоду в історії Московської держави, а проїзд Петра І попід класичною Тріумфальною аркою (яка була зроблена за проектом українського архітектора І. Зарудного) начебто мало символізувати наступність подвигів античних імператорів, а, отже, претензій царської влади на міфічну спадщину Римської імперії Верстюк В., Горобець В., Толочко О. Україна і Росія в історичній ретроспективі. - Т.1. - К., 2004. - С. 180; Лотман Ю., Успенский Б. Отзвуки концепции «Москва - Третий Рим» в идеологии Петра Первого // Успенский Б. Избранные труды. - Т.1. - М., 1968. - С.124 - 141..

У жовтні 1696 р. гетьман І. Мазепа писав до Петра І, що вислав козацькі полки на ті шляхи, якими «бусурманські війська ходили на німецьку війну» Станіславський В. Вказ. праця. - С.592., тобто до Австрії та Угорщини. У листопаді того ж року частини Полтавського (його очолював Ф. Шепель) і Миргородського (І. Мирович) полків разом з охотницькими підрозділами Лівобережної України на чолі з С. Палієм (цьому полковникові з Правобережжя, з огляду на його військовий хист, довірялося командувати об'єднаними військами) атакували татарські поселення поблизу Дубоссар. Тоді ж для боротьби з турками на морі та нападу на ворожі фортеці в Україні було виготовлено 70 великих та майже тисячу малих морських човнів. Протягом 1697 р. значні сили українського козацтва здійснили т. зв. другий Дніпровський похід, під час якого відбулися важливі бої з турками за утримання стратегічних фортець у пониззі Дніпра.

Протягом 1697 - 1698 рр. за наказом правителя Українського гетьманату І. Мазепи було здійснено два великих військових походів українсько-російського війська у пониззя Дніпра. У травні-жовтні 1697 р. з метою завоювання Очакова і захисту вже відвойованих у турків Кази-Кермена і Таванська було проведено т. зв. Другий Дніпровський похід. Зокрема, багато українців загинуло з 31 липня по 2 серпня під час оборони від потужного яничарського штурму захопленої перед тим козаками фортеці Шин-Гірей, яку все ж таки довелося залишити Станіславський В. Дніпровські походи 1697 - 1698 рр. в ненадрукованих листах Івана Мазепи до Петра І // Україна в Центрально-Східній Європі. - Вип.6. - К.,2006. - С.489 - 508.. Всього під час цього походу загинуло 253 та було поранено 425 козаків. Натомість втрати османських сил становили близько 6 тисяч осіб Бантыш-Каменский Д. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. - К., 1993. - С.563.. А в травні-серпні 1698 р. відбувся Третій Дніпровський похід, що мав за мету забезпечити належну оборону нижньодніпровського плацдарму. Зокрема, у боях з яничарами за Кази-Керменську і Таванську фортеці відзначилися Київський, Прилуцький та Миргородський полки, які нараховували до 8 тисяч козаків Станіславський В. Вказ. праця. - С.505..

Оцінюючи участь Українського гетьманату у християнсько- мусульманському військовому протистоянні сам український полководець, гетьман Мазепа писав: «Протягом 12 років, від

початку свого гетьманування, зробив я 11 літніх і 10 зимових походів, і не важко кожному розсудити, які труднощі, збитки, руйнації від цих безупинних походів терпить Військо Запорозьке і вся Мала Росія»25. 8 лютого 1700 р. московський цар Петро І в урочистій обстановці вручив гетьману І. Мазепі щойно заснований найвищий імперський орден св. Андрія, відзначаючи тим самим доблесну участь багатотисячних козацьких полків Українського гетьманату у російсько-турецькій війні 1686 - 1700 рр. Від імені європейських країн, що входили до Священної Ліги, польський король Август ІІ Саксонський у 1703 р. нагородив І. Мазепу за боротьбу проти турок і татар орденом «Білого Орла», а австрійський імператор Йосиф І Габсбург невдовзі надав українському гетьману, в т.ч. і за військові заслуги, титул «найсвітлішого князя Священної Римської (Австрійської. - Т.Ч.) імперії»26. Такі дії європейських монархів переконливо засвідчували значний внесок українців на чолі з видатним полководцем свого часу Іваном Мазепою у війну християнських країн з Османською імперією в останніх десятиліттях XVII ст.

морський козак мазепа війна

Таблиця. Україна у війні27 європейської Священної Ліги з Османською імперією: Північне Причорномор'я, Молдавія,

Крим (1684 - 1699)

РР)

Дата (рік, місяць)

Підрозділи (полки)

Керівники

Місце битви (мета походу) з турками/татарами

Кількість козаків

1684

Травень

Літо

Листопад

Листопад-грудень

Правобережні

А.Могила

Під Студеницею на Поділлі

Під Кам'янець- Подільським, Немировим, Язловцем.

Немирів

Під Цецорою, Молдавія

бл. 8 000

до 1 500

до 1 000 до 2 500

до 2 000

1685 Січень

Правобережні

А.Могила

Поділля

до 2 500

Вересень-

- -

А.Могила,

Буковина,

3 000

жовтень

С.Палій, Гришко.

Молдавія

Листопад

- -

А.Могила

Кам'янець-Подільський

до 2 000

Грудень

--

--

Під Язловцем, та Немировим

до 3 000

1686

Липень -

Правобережні,

А.Могила

Молдавія

6 000

серпень

запорозькі

Кам'янець- Подільський

бл. 5 500

Вересень

- -

- -

Кам'янець- Подільський

1687

Травень-червень

Лівобережні, охотницькі, запорозькі

І.Самойлович

Г.Самойлович

На Крим (Полтава - Кази-Кермен - Перекоп)

бл. 60 000

Липень-серпень

Правобережні

А.Могила

Кам'янець-Подільський

бл. 5 000

Вересень

- -

- -

Молдавія

бл. 3 000

1688

Лютий

Лубенський, Миргородський (виборні)

Л.Свічка,

Д.Апостол

Келеберда

Тясмин

бл. 2 500

Березень

Компанійський

І.Новицький

Царичанка

до 1 000

червень

Правобережні

А.Могила

Немирів

бл. 3 000

липень

Правобережні

- -

Кам'янець-Подільський

бл. 1 500

Вересень-жовтень

Компанійський,

Переяславський,

Миргородський

І.Новицький,

І.Мирович,

Д.Апостол

Очаків

2 000

1689

Березень-червень

Лівобережні, запорозькі, слобідські, охотницькі.

І.Мазепа

На Крим (Ромни - Перекоп)

більше 40 000

Правобережні

Г.Гришко

Сороки (Молдавія)

Липень

-

- -

Немирів,

бл. 2 000

Серпень

Іванків

бл.2 500

Полтавський

І. Ковальчук

Хаджибей

бл. 300

Вересень

Лівобережні

Очаків

бл. 1 500

жовтень

1690

Березень

Полтавський

І. Ковальчук

Пересип

до 100

Травень

Фастівський

С.Палій

(Хаджибей)

до 1 000

р.Тікич (Київщина)

Липень

Лівобережні

І.Ломиковський

Очаків

Очаків

до 5 000

Липень -

Переяславський,

І.Новицький,

серпень

Лубенський,

І.Мирович,

Кази-Кермен

бл. 4 500

Фастівський,

Л.Свічка,

охотницькі

С.Палій

Літо

Правобережні

С.Самусь

Ак-Керман

(Білгород),

до 1 000

Жовтень

Лівобережні,

С.Палій

Килія

бл. 3 000

правобережні

Буджак

1691

Полтавський

І. Іскра

р. Тернівка

бл. 300

квітень

Правобережні

Г.Гришко,

Сороки (Молдавія)

2 300

Серпень-

С.Самусь,

вересень

А.Абазин

Правобережні,

С.Палій

Ак-Керман,

бл. 3 000

Жовтень

Лівобережні

Буджак

1692 Січень-

Переяславський

А. Гамалія

Бубнов,

березень

Золотоноша,

бл. 1 000

Домонтів

Березень

Правобережні,

С.Палій

бл. 2 000

лівобережні,

Л. Свічка

Очаків

запорозькі

Федько

Квітень

Лівобережні

П. Фіцура

пониззя Дніпра,

бл. 500 бл. 300

Полтавський

А. Рудий

р. Бог

бл. 200

Ф. Рогуля

Перекоп,

Тернівський брід

Травень

Лівобережні,

І.Новицький

бл. 4 000

компанійський

під Чигирином

Серпень

Миргородський,

І.Мазепа

до

Прилуцький,

Гадяцький,

Лубенський.

Самара

10 000

Вересень

Брацлавський

А.Абазин

Дубосари

500

Жовтень

Правобережні,

Я.Гладкий,

(Молдавія)

запорозькі

С.Самусь,

Сороки (Молдавія)

1 000

Листопад

Компанійський,

В.Іскрицький

Миргородський

І.Новицький

під Чигирином

1 500

1693

Протягом

Правобережні,

(?)

Сороки (Молдавія),

500

року

запорозькі

під Кам'янцем

Квітень

Миргородський

Д.Апостол

бл. 700

Літо

Правобережний

Я.Гладкий

на р.Інгул

600

Липень -

Запорозькі,

І.Киліян,

під Очаковом

бл. 750

грудень

правобережні

С.Самусь

Окопи св.Трійці

Вересень-

Переславський,

І.Мирович,

(Поділля)

жовтень

Київський,

К. Мокієвський

Тягиня (Бендери),

бл. 7 000

Миргородський

Д. Апостол

Дубосари,

охотницький,

Г.Пашковський,

урочище Кодима

Фастівський

С.Палій

жовтень

Полтавський

Ф. Лихопой

Молочні Води

бл. 300

Галенко

1694

Протягом

Правобережні

(?)

Сороки

500

року

(Молдавія),

Лютий

Переяславський

І. Мирович

під Кам'янцем

бл. 8000

Прилуцький, Чернігівський, Ніжинський, Стародубський,

Переяславщина

охотницькі

бл. 800

Лютий

Фастівський,

І. Киліян,

Брацлавський,

А. Абазин

Корсунь

Вінницький

С. Самусь

до 3 000

Лютий-

Фастівський,

С.Палій,

березень

Лубенський,

Л.Свічка

Кази-Кермен

комп анійський

І.Новицький

до 5 000

Березень

Запорозькі, лівобережні

Я.Шарпило

Перекоп, Сиваш

бл. 2 000

Вересень

Київський,

К.Мокієвський,

Очаків

Переяславський,

І. Мирович

Фастівський,

С.Палій,

охотницькі

Г.Пашковський,

М.Кузьмович

ю сп о > о о о

Жовтень

Чернігівський,

Я. Лизогуб

на Очаків,

Лубенський,

Ганкушлі,

Переяславський

Білгород

Прилуцький, Ніжинський

Перекоп

охотницькі

Сороки, Тягиня,

3 000

Листопад

Фастівський

С.Палій

Ак-Керман

1695

Березень

Полтавський

В.Шибаленко

Перекоп

до 700

(виборні),

Федько,

Очаківський шлях

запорозькі

І. Гусак, І. Рубан,

Гнат

Квітень

Запорозькі

Федько

Молочні Води

200

Квітень

Запорозькі

І.Гусак

Кази-Кермен

до 200

Весна-

Запорозькі

Я.Чалий

Азовське море

400

Літо

Правобережні

С.Палій

(морський) під Фастовом

до 3 000

Червень

Лівобережні,

І.Мазепа,

Кази-Кермен,

бл.

Червень -

охотницькі,

Мустріт-Кермен

40 000

вересень

запорозькі

І .Обидовський

(Таванськ),

М.Самойленко

Муберек-Кермен,

Іслам-Кермен

Дубосари

Листопад

Правобережні

С.Самусь

Очаків

до 2 000

Осінь

Запорозькі

І.Гусак

бл. 2 500

1696

січень

Переяславський, Миргородський,

І. Мирович

Полтавщина

бл. 5 000

Гадяцький

лютий

Полтавський,

Ф.Шепель,

Говтва

бл. 6 000

Миргородський,

Д.Апостол

(Лівобережна

Гадяцький,

Україна)

запорозькі

Червень

Запорозькі,

Я.Мороз, Я.Чалий

Чорне море

1 740

Київський

(?)

Напроти Білгороду

Червень

Запорозькі

І.Гусак

(морський) акваторія Криму

340

Червень

Запорозькі

(морський)

до 300

К.Мокієвський,

на р. Кінські Води

Червень

Київський, охотницькі,

Буго-

до 5 000

запорозькі

Дніпровський

Я.Лизогуб,

лиман

Червень -

Чернігівський,

М.Борохович,

бл.

липень

Гадяцький,

Л.Свічка,

15 000

Лубенський,

Д.Горленко

Азов

Прилуцький

Федько,

(виборні),

П .Кожуховський

охотницькі

Я.Мороз,

Липень-

серпень

Серпень

Листопад

Запорозькі

Запорозькі

Полтавський,

Переяславський

Миргородський,

охотницькі,

правобережні

Г.Сагайдачний, П.Сорочинський Я.Чалий С. Палій, Ф.Шепель, І.Мирович Г.Пашковський,

Чорне море (морський)

Гезлев (Крим)

Дубосари,

Очаків,

Тягиня

бл. 600 340

до 5 000

1697

Березень

Полтавський (кілька сотень)

В.Шибаленко

Перекоп

(урочище

Чингарах)

до 400

Серпень -

Ніжинський,

І.Мазепа,

до

жовтень

Стародубський, Чернігівський, Лубенський, Полтавський (виборні), запорозькі.

І.Обидовський,

П.Буцький,

Я.Лизогуб

Кази-Кермен,

Мустріт-Кермен,

Іслам-Кермен,

Шингірей

20 000

Жовтень

Миргородський (кілька сотень)

Д.Апостол

Перекоп

до 600

1698

Травень - серпень

Лубенський Миргородський, Прилуцький, Київський, Роменська сотня, охотницькі

І.Мазепа

Мустріт-Кермен,

Кази-Кермен,

Очаків (розвідувальний рейд)

12 300

1699

лютий

Полтавський (виборні)

В.Шибаленко

Перекоп

200 - 300

березень

--

--

Пониззя Дніпра

травень

Запорожці

(?)

Очаків

до 300 до 300

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Питання про можливість заселення північного Причорномор'я з боку Кавказу. Балканська теорія заселення, її сутність. Особливості і природні умови розвитку людини на території Північного Причорномор'я. Розвиток культури епоху палеоліту на території України.

    реферат [33,1 K], добавлен 06.05.2013

  • Біографія гетьмана України. Державно-політична діяльність І. Мазепи. Побудова фортеці південних кордонів. Захист козаків. Розвиток економіки держави. Підтримка освіти та культури. Творці української літератури. Меценатська діяльність. Гетьманські витрати.

    презентация [1,4 M], добавлен 06.12.2016

  • Особливості архаїчного, класичного та римського етапів освоєння грецькими переселенцями узбережжя Північного Причорномор'я. Ознайомлення із державно-політичним устроєм держав Північного Причорномор'я. Характеристика правової системи афінських міст-держав.

    реферат [25,4 K], добавлен 28.10.2010

  • Вивчення античних пам'яток півдня України. Колонізація Північного Причорномор'я. Античні держави Північного Причорномор'я: історія, устрій. Населення і торгівля античних міст-держав. Вплив північно-причорноморської цивілізації на довколишні племена.

    реферат [28,9 K], добавлен 19.01.2008

  • Іван Мазепа та його державотворча діяльність. Діяльність до гетьманства. Політична діяльність гетьмана І. Мазепи. Доброчинно-меценатська діяльність Івана Мазепи. Зовнішньополітичні зв’язки Мазепи. Відносини гетьмана з Петром І. Стосунки з Карлом ХІІ.

    курсовая работа [49,5 K], добавлен 26.12.2007

  • Історичні межі географічного ареалу Північного Причорномор'я. Теорія кавказького шляху, особливості Балканської теорії заселення цього регіону. Природні умови розвитку і культурні спільноти людини на території Північного Причорномор'я в епоху палеоліту.

    реферат [33,1 K], добавлен 07.04.2013

  • Вивчення основних аспектів державно-політичної діяльності українського гетьмана Івана Мазепи. Дипломатичні відносини з російським урядом та монархічними дворами Європи. Дії Мазепи по сприянню розвиткові економіки держави. Підтримка освіти та культури.

    презентация [713,2 K], добавлен 02.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.