Формування ресурсів та кредитна політика МБРР

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Сутність, цілі, завдання, напрями діяльності та структура МБРР

2. Формування ресурсів та кредитна політика МБРР, щодо країн що розвиваються

3. Аналіз діяльності МБРР протягом 2009-2011 років

Висновки

Список використаної літератури



ВСТУП

На межі двох тисячоліть в житті практично всіх держав світу центральне місце займають глобальні економічні, фінансові та валютні проблеми. Вони значною мірою впливали на розвиток всіх країн планети і в період Першої та Другої світових війн, і у роки Великої Депресії, і міжнародних валютних криз, а також продовжують впливати і на сьогодні. Їх розв'язання так чи інакше покликані вирішити спеціальні органи - міжнародні організації котрі є фундаментом світової безпеки.

Відтак, міжнародні організації - явище в громадському житті, взагалі, не нове. Вони мають місце в розвитку людського суспільства впродовж тисячоліть. Проте тільки в останні століття, й особливо з утворенням ООН, міжнародні організації стали відігравати все більш і більш помітну роль у розвитку міжнародних відносин. Різноманітна й активна міжнародна діяльність міжнародних організацій, їх чисельний ріст і обумовлена цими чинниками необхідність розвитку міжнародно-правового регулювання їхньої діяльності сприяли утворенню в системі сучасного міжнародного права нової його галузі - права міжнародних організацій.

Особливе значення відіграє група Світового банку, а особливо Міжнародний банк реконструкцій та розвитку. Міжнародний банк реконструкції та розвитку - це міжнародна фінансово-кредитна установа, яка надає довгострокові кредити під державні програми тільки урядам та центральним банкам країн-членів.

Банк є партнером для країн з економікою, що розвивається, і ринками, що розширюються, з метою поліпшення якості життя людей.

1. СУТНІСТЬ, ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СТРУКТУРА МБРР

Міжнародний банку реконструкції та розвитку(МБРР) - основний інститут у групі Світового банку.

Договір про МБРР, що став одночасно його Статутом, офіційно набув чинності 27 грудня 1945 р., а свою діяльність Банк почав 26 липня 1946 р. МБРР є спеціалізованою установою, яка входить у систему ООН. Місцеперебування МБРР - Вашингтон (США), Європейського бюро - Париж (Франція), Токійського бюро - Токіо (Японія). Банк має близько 70 бюро і представництв у регіонах та країнах[8]

Членами - засновниками першої кредитної організації групи Світового банку - МБРР - стали 39 країн, які до 31 грудня 1945 р. підписали Статут як самого Банку, так і Міжнародного валютного фонду. [7]

Мета створення МБРР полягала у:

1. Наданні допомоги у відбудові та розвитку територій країн - членів організації шляхом залучення інвестицій для розбудови економік, знищених чи пошкоджених війною, а також для конверсії військово-промислового комплексу і підтримки розвитку продуктивних сил у менш розвинених країнах;

2. Залученні під гарантії Банку приватних іноземних інвестицій; у разі несприятливих умов кредитів, що пропонує приватний сектор, у наданні позик з власних авуарів;

3. Сприянні довгостроковому збалансованому зростанні міжнародної торгівлі і підтримці рівноваги балансу платежів за рахунок залучення міжнародних інвестицій у розвиток продуктивних сил країн - членів Банку, що має стимулювати зростання продуктивності, рівня життя та поліпшення умов праці на території країн-членів;

4. Залученні позик із-за кордону або гарантуванні їх надходження з інших каналів для першочергової реалізації найкорисніших і найактуальніших проектів;

5. Врахуванні під час реалізації своїх операцій впливу міжнародних інвестицій на бізнесове довкілля у країнах-членах; стимулюванні якнайшвидшої конверсії військової промисловості найменш болісним шляхом.

МБРР є міжнародним відкритим акціонерним товариством, кількість членів якого постійно зростає. Його Статутом досить детально розроблені всі питання, пов'язані зі вступом до МБРР нових членів, процедурою виходу будь-якої країни з банку, регламентація роботи банку, його організаційна структура, порядок формування вищих органів керівництва та їхні повноваження, порядок формування і використання авуарів МБРР. Так, зокрема, відповідно до статті II Статуту Банку членом МБРР може стати будь-яка країна світу. На 1 січня 2012 р. членами МБРР є 188 країн.[10]

Цілі МБРР є такі:

1. Сприяння реконструкції та розвитку територій держав-членів шляхом заохочення капіталовкладень на виробничі цілі;

2. Заохочення приватного й іноземного інвестування за допомогою надання гарантій чи участі у позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;

3. Стимулювання довгострокового збалансованого зростання міжнародної торгівлі, а також підтримка збалансованого платіжного балансу шляхом міжнародних інвестицій у розвиток виробничих ресурсів держав - членів МБРР.

До головних напрямів діяльності МБРР належать:[1]

1. Надання довгострокових позик країнам, що розвиваються, які не в змозі виплачувати процентні ставки, близькі до ринкових, з метою:

- реалізації конкретних проектів у сфері сільського господарства, енергетики, інфраструктури, освіти, охорони здоров'я;

- гарантування погашення заборгованості відповідним урядам;

2. Надання довгострокових позик країнам - членам МБРР, у тому числі приватним фірмам під гарантії уряду; при цьому Банк має впевнитися, що необхідні кошти неможливо отримати з інших джерел на прийнятних умовах;

3. Надання країнам, що розвиваються, зокрема і країнам, що перебувають за межею бідності, технічної допомоги, яка буває трьох видів:

- технічна допомога, що фінансується як складова позик і кредитів; безстрокові позики і кредити на технічну допомогу; технічна допомога, що фінансується через Фонд підготовки проектів;

- технічна допомога, що надається, але не фінансується Банком, який у цьому випадку є адміністративним органом;

- технічна допомога, що надається за рахунок державного бюджету;

4. Підготовка і реалізація проектів, які фінансує Банк;

5. Проведення досліджень з економічної та науково-технічної проблематики, з питань розробки і здійснення конкретних програм, з питань кредитної політики, інвестування;

6. Сприяння політичному діалогу між Банком і бідними країнами-членами у зв'язку з фінансуванням галузевих і загальноекономічних планів розвитку в особливих умовах;

7. Діяльність як члена консультативного органу, створеного Канадою, Францією, Нідерландами і США для координації діяльності країн-кредиторів, які здійснюють систематичне фінансування програм у країнах, що розвиваються;

8. Надання інформації про проекти у країнах-членах.

Розробляючи плани діяльності на майбутнє, керівництво Банку довело до відома громадськості свої наміри не зупинятися на досягнутому, а продовжувати власну діяльність у раніше обраному напрямі. Зокрема планується здійснювати фінансову підтримку зусиль, спрямованих на досягнення цілей розвитку світового співтовариства.[10] Вони полягають:

1. У скороченні наполовину до 2015 р. частки населення, що живе за межею бідності;

2. Забезпеченні до 2015 р. загальної початкової освіти в усіх країнах світу;

3. Скороченні до 2015 р. дитячої смертності на дві третини, а материнської - на три чверті;

4. Забезпеченні до 2015 р. загального медичного обслуговування у сфері репродуктивного здоров'я;

5. Припиненні до 2015 р. скорочення екологічних ресурсів на національному і глобальному рівнях.

Конкретна участь групи Світового банку в здійсненні цієї глобальної програми розвитку в найближчому майбутньому концентруватиметься, як про це оголосив президент МБРР на щорічній спільній конференції з МВФ сесіями, на п'ятьох напрямах:

1. Підвищення ефективності державного управління шляхом забезпечення гласності, прозорості, свободи інформації, боротьби з корупцією, підвищення рівня підготовки й оплати праці державних службовців;

2. Створення законодавчої системи, яка б виключала прийняття волюнтаристських рішень, а також сучасної, прозорої фінансової системи з адекватними органами нагляду, що функціонуватиме на основі та відповідно до міжнародних принципів бухгалтерського обліку та аудиту;

3. Підтримка системи соціального забезпечення - забезпечення загальної освіти (незалежно від статі), медичного обслуговування, соціального захисту, створення і розвиток системи дошкільних навчальних закладів;

4. Підтримка державних установ та інфраструктури зв'язку і транспорту, а також участь у проектах міського розвитку;

5. Підтримка проектів у сфері захисту довкілля і розвитку людських ресурсів, реалізація яких уможливить безпечне користування водою, продуктами харчування та джерелами енергії, а також захист культурного надбання, що має сприяти розвитку суспільства на історичній основі.

Структура Міжнародного банку реконструкції та розвитку наведена на рис. 1.1.[2]

Рис.1.1. Структура Міжнародного банку реконструкцій та розвитку

Вищим керівним органом МБРР є Рада керуючих, що визначає загальну політику МБРР, регулює питання щодо прийняття нових членів, зміни обсягу статутного капіталу та розподілу чистого доходу.

До Рада директорів входять представники всіх країн-членів (як правило, міністри фінансів або їх заступники), що призначаються відповідними урядами на п'ятирічний термін. Рада керуючих збирається 1 раз на рік. Вона має повноваження приймати рішення, якщо присутня більшість членів і якщо вони мають не менше за 2/3 голосів, які можуть бути подані при голосуванні.

При голосуванні, як і в МВФ, застосовується "виважена" система голосування. Кожний представник країни-члена має 250 голосів плюс один голос за кожну акцію (вартість 100 тис. дол.). Для прийняття більшості рішень досить простої більшості, в тому числі при прийомі нових членів. Жодна країна не має можливості заблокувати прийняття рішення з будь-яких питань.

Виконавчим органом МБРР є Рада директорів, який складається з 24 директорів-розпорядників. Із них 5 призначають ті країни-члени, які мають найбільшу кількість акцій, усіх інших обирають управляючі з представників інших країн-членів. Рада директорів обирає президента банку, який здійснює оперативне управління його діяльністю, відповідає за штат службовців, відповідає за керування справами, діє відповідно до вказівок виконавчих директорів з питань, що стосуються загальної політики банку. Президент є за посадою і головою Ради керуючих. Пост президента -- ключовий у системі управління банком. Він має дуже важливі повноваження. Банк надає позики лише в тому випадку, коли їх сума, умови надання і сплати рекомендуються президентом Раді виконавчих директорів, яка приймає остаточне рішення. Отже, президент фактично здійснює все керівництво діяльністю Банку. На сьогоднішній час президентом банку є Джим Йонг Кім.[10]

У складі Банку є 5 комітетів: аудиторський; з питань кадрової політики; з розробки регламенту; з питань ефективності витрат і бюджетної практики; з адміністративних питань.

Отже, у даному питанні розглянуто сутність Міжнародного банку реконструкції та розвитку, основні цілі його створення, напрями діяльності, а також структуру даної фінансової організації.

2. ФОРМУВАННЯ РЕСУРСІВ ТА КРЕДИТНА ПОЛІТИКА МБРР ЩОДО КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

Формування ресурсів є важливим питання МБРР. Джерелами їхнього формування є статутний капітал, що складається підпискою країн-членів; позикові кошти; платежі в рахунок погашення боргу.

Статутний капітал банку формується нетрадиційно. Уряди країн-членів купують акції, але сплачують лише невелику частину їх вартості (6 %). Решта капіталу недоторкана і може бути затребувана банком лише в разі відсутності в нього ресурсів для термінового погашення своїх зобов'язань. Поки що таких випадків не траплялося. Цей гарантійний капітал не можна використовувати для надання кредитів.[4, c. 211]

Підписка країн-членів на акції банку здійснюється відповідно з їхньою економічною потужністю. Кожна країна має свою квоту в статутному капіталі. Квота України становить 0,8 % капіталу банку, США - 17%, Японії - 6,24%. Росії, Канади, Саудівської Аравії, Індії та Італії - по 2,99 % [4, с. 217].

Що стосується зовнішніх джерел фінансування то, МБРР є значним позичальником на світовому фінансовому ринку. Він випускає облігації під 7% річних, що дуже вигідно приватним інвесторам. їхній інтерес підігрівається ще й тим, що банк дає гарантії під ці облігації. Крім того, приватні банки й інші кредитні інститути вкладають свої капітали в облігації МБРР. За рахунок емісії облігацій МБРР формує 94 % своїх ресурсів.[8]

Обсяг коштів, які запозичує Банк, визначається обсягом його кредитної діяльності у країнах, що розвиваються. Оскільки програма кредитування Світового банку з часом змінюється, так само змін зазнає і щорічна програма запозичень. Більшу частину своїх фінансових коштів МБРР отримує від продажу облігацій на міжнародних фінансових ринках. У 2010 фінансовому році МБРР залучив позикові кошти із середніми та тривалими строками погашення на суму 34 млрд дол. США.[10]

Боргові цінні папери з різною структурою і строками погашення були випущені в 28 валютах.

Високий рейтинг кредитоспроможності МБРР дає змогу Банкові на вигідних умовах залучати кошти на тривалий строк погашення. Банк здійснює запозичення в усіх регіонах світу на різних ринках і в різних валютах.

Такий високий рейтинг кредитоспроможності пояснюється шістьма основними причинами:[5]

1. Борг Світового банку підтримують 188 суверенних акціонерів - уряди країн, які є його членами;

2. Банк проводить чітку і виважену фінансову політику: на один долар його капіталу може припадати максимум один "позиковий" долар; наразі на 1 долар загального капіталу припадає близько 50 центів позик;

3. За останні 16 років чистий дохід перевищив 1 млрд дол. США;

4. Свої активи Світовий банк тримає у ліквідній формі, що забезпечує гнучкість стосовно випуску нових боргових зобов'язань;

5. Банк здійснює досить жорстку політику запозичень, є ліміти концентрації кредитів, що забезпечує високу якість портфеля позик Світового банку;

6. Кредити Світового банку видають під реалізацію тих проектів, які або співфінансують уряди країн, або мають державні гарантії. Провідні рейтингові агенції звертають увагу на винятковий кредитний статус Банку, який має справу не з приватними позичальниками, а з державами, рівень спроможності котрих виконати свої зобов'язання є високим.

Принципи кредитної діяльності МБРР були детально розписані ще в Статуті. Згідно з ними:[10]

- кредит МБРР є суверенним зобов'язанням; МБРР надає позики урядам, урядовим установам чи приватним закладам на території країн - членів Світового банку;

- кредити мають сприяти продуктивному використанню ресурсів країнами-членами, а фінансований Банком проект має відповідати технічним, економічним, фінансовим, інституційним і природоохоронним стандартам МБРР;

- при вирішенні питання про надання кредитів МБРР має зважувати перспективи повернення позики;

- МБРР має бути впевненим, що за наявних реалій ринку капіталів клієнт не зможе отримати кредит від іншого кредитора на тих самих сприятливих умовах;

- МБРР контролює використання наданих ним коштів.

Основне призначення кредитів - стимулювати розвиток приватного сектора в країнах-членах. До прийняття рішення про надання кредиту в країну прибуває місія МБРР, яка вивчає економічну ситуацію, оцінює доцільність здійснення проектів, під які плануються кредити. Місія складає свій висновок і рекомендації, які країна мусить прийняти, інакше може й не одержати кредиту.

Кредити надаються тільки урядам, відповідно - їхнім центральним банкам для фінансування великих проектів під гарантії урядів.

Кредити надаються на строк 15-20 років. Ставка кредиту в середньому перевищує на 0,5 % ставку за позиковими коштами банку. Оскільки МБРР залучає позики з розрахунку 7 % річних, то кредитна ставка становить у середньому 7,5 %.[9]

Для країн, що розвиваються, ставка дещо нижча. Найбіднішим країнам МБРР може надати безвідсотковий кредит.

За класифікацією МБРР усі пропоновані ним кредити поділяються на дві великі групи - інвестиційні і системні. До інвестиційних кредитів належать:[6, c. 118]

- спеціальні інвестиційні;

- розвитку галузі (сектору);

- фінансовим посередникам;

- надзвичайні постконфліктні;

- технічної допомоги;

- адаптаційні програмні;

- на навчання та новації.

Серед системних кредитів на структурну перебудову вирізняють:

- структурного регулювання;

- структурної перебудови сектору;

- на відбудову;

- на скорочення заборгованості.

Традиційно МБРР надає позики для фінансування конкретних проектів двома шляхами:

1. Безпосередньо проектній компанії, отримуючи в такому разі гарантію відповідної держави відносно платіжних зобов'язань компанії. Ця схема охоплює два елементи:

- кредитну угоду між МБРР та проектною компанією;

- гарантійну угоду між МБРР та державою.

2. Безпосередньо державі, яка в свою чергу надає цю позику проектній компанії. У такому разі платіжне зобов'язання покладається на державу, а не на проектну компанію. Ця схема включає такі основні елементи:

- кредитну угоду між МБРР та державою;

- субсидіарну кредитну угоду між державою та проектною компанією;

- проектну угоду між МБРР та проектною компанією, що містить певні зобов'язання останньої відносно реалізації проекту.

МБРР застосовує обидві схеми для підтримки широкомасштабних інфраструктурних та інших промислових проектів, однак віддає перевагу позичанню безпосередньо проектній компанії, яка відповідає за проектне будівництво та проектну діяльність, а також проектам з урядовими гарантіями.

Пропозиція банком різних кредитів має забезпечувати його клієнтів більш широким вибором умов запозичень, які б максимально відповідали стратегії отримувача позики з управління власними борговими зобов'язаннями та наявними можливостями з обслуговування отриманих кредитів.

Усі позики МБРР мають спільні риси. Кредити, надані банком, є суверенними зобов'язаннями. Це означає, що повернення основної суми, виплата процентів і здійснення інших платежів є обов'язком країни-члена (або її центрального банку чи аналогічної агенції країни-члена), що є прийнятним для Банку і гарантується ним.

Для всіх кредитів МБРР встановлено кінцевий строк погашення і пільгові періоди, плату за зобов'язання і можливість відміни її певної частини, а також контрактну кредитну маржу, за якою припускається зниження процентних платежів.

Однією з особливостей діяльності МБРР є відмова від реструктуризації заборгованості клієнтів: випадків неповернення кредитів ще не було. Хоч прибуток не є головною метою МБРР, він працює прибутково. Прибуток використовується для поповнення ресурсів МБРР. Дивідендів своїм членам банк не сплачує.[9]

Забезпечуючи менш багаті країни кредитними ресурсами за найнижчою вартістю, банк не висуває отримувачам позик політичних вимог: за статтею IV Статуту ні Банк, ні його окремі службовці не повинні втручатися у політику країн - членів МБРР. Оскільки метою Банку є досягнення максимальної віддачі кредитних ресурсів, останні надаються у "не визначеному вигляді", тобто кошти можуть бути витрачені на купівлю товарів і оплату послуг у будь-якій країні світу.

Згідно з положенням своїх установчих документів МБРР як одна із спеціалізованих фінансових установ ООН передусім має сприяти виконанню стратегічного завдання - інтегрувати економіку всіх країн-членів до основних центрів світової системи господарства, наблизивши якість життя у бідних країнах до рівня розвинених держав.

3. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ МБРР ПРОТЯГОМ 2009-2011 РОКІВ

Згідно із щорічним звітом Світового банку обсяги кредитування МБРР та МАР вказано в табл. 3.1 та табл.3. 2.[10]



Таблиця 3.1 Обсяги кредитування МБРР та МАР за тематичним напрямом протягом 2009-2011 років

				(млн. дол. США)
Тематичний напрямок	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення
				2010-2009	2011-2010
Управління економікою	2305	3950	655	1645	-3295
Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів	5085	4337	6102	-748	1765
Фінанси та розвитку приватного сектору	9695	17726	7981	8031	-9745
Розвиток людини	6379	8421	4228	2042	-4193
Управління державним сектором	6108	5750	4518	-358	-1232
Верховенство права	16	207	169	191	-38
Розвиток сільських районів	4299	5004	5636	705	632
Соціальний розвиток, гендерна політика	813	952	908	139	-44
Соціальний захист та управління ризиками	5296	5006	5691	-290	685
Торгівля та інтеграція	3444	1818	2604	-1626	786
Міський розвиток	3467	5575	4514	2108	-1061
Загальний обсяг	46906	58747	43006	11841	-15741
Наданих із МБРР	32911	44197	26737	11286	-17460
Наданих із МАР	13995	14550	16269	-12540	14814

Як бачимо із аналізу обсягів кредитування МБРР та МАР за тематичними напрямами у 2011 році загалом було виділено 43,006 мільярда доларів США, що на 15,741 млрд. доларів США менше, ніж у 2010 році або на 26,7%. Із загальної суми МБРР виділив 26,737 млрд. дол. США, що становить 62,2% усієї суми, що на 17,460 млрд. менше, ніж в 2010 році. Що стосується тематичних напрямів, то в 2011 році найбільше були спрямовані на фінанси та розвиток приватного сектору 18,6%, охорону навколишнього середовища - 14,2%, соціальний захист та управління ризиками 13,2%.



Таблиця 3.2 Обсяги кредитування МБРР та МАР за секторами економіки протягом 2009-2011 років

				(млн. дол. США)
Сектор	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення
				2010-2009	2010-2009
Сільське господарство, рибальство і лісове господарство	3400	2618	2128	-782	-490
Освіта	3445	4945	1733	1500	-3212
Енергетика і гірничодобувна промисловість	6267	9925	5807	3658	-4118
Фінанси	4236	9137	897	4901	-8240
Охорона здоров'я та інші соціальні послуги	6305	6792	6707	487	-85
Промисловість і торгівля	2806	1251	2167	-1555	916
Інформація та зв'язок	329	146	640	-183	494
Державне управління, права і справедливості	9492	10828	9673	1336	-1155
Транспорт	6261	9002	8638	2741	-364
Водопостачання, каналізація та захист від паводків	4365	4103	4617	-262	514
Загальний обсяг	46906	58747	43006	11841	-15741
Наданих із МБРР	32911	44197	26737	11286	-17460
Наданих із МАР	13995	14550	16269	-12540	14814

Отже, як бачимо із аналізу обсягів кредитування МБРР та МАР за секторами економіки найбільше коштів було надано сектору державного управління 9,673 млрд. або 22,5%, транспорт - 20,1%, охорона здоров'я - 15,6%. Наочне зображення розподілу кредитування за тематичними напрямами та секторами економіки зображено на рис. 3.1. та рис. 3.2.



Рис. 3.1. Структура обсягів кредитування МБРР та МАР за секторами протягом 2011 року

Рис. 3.1. Структура обсягів кредитування МБРР та МАР за тематичними напрямами протягом 2011 року

Що стосується територіального надання кредитів в 2011 році то їх структура зображена на рис. 3.3.



Рис. 3.3. Структура кредитування МБРР та МАР за регіонами у 2011 році

Отже, як бачимо із малюнку найбільший обсяг кредитів був наданий Пд. Азії 24% загальної суми кредитів, Латинській Америці та Карибському регіоні 22%, Сх. Азії - 19%.

Отже, можна зробити висновок, що кредитування МБРР та МАР у 2011 році загалом було виділено 43,006 мільярда доларів США, що на 15,741 млрд. доларів США менше, ніж у 2010 році або на 26,7%. Що стосується тематичних напрямів, то в 2011 році найбільше були спрямовані на фінанси та розвиток приватного сектору 18,6%, охорону навколишнього середовища - 14,2%, соціальний захист та управління ризиками 13,2%.

Що стосується секторів економіки то найбільше виділено державному управлінню 9,673 млрд. або 22,5%, транспорт - 20,1%, охорона здоров'я - 15,6%.

За регіональною ознакою найбільше коштів отримали країни Пд. Азії та Латинської Америки, а найменше країни Середнього Сходу.



ВИСНОВКИ

Міжнародний банк реконструкції та розвитку -- основна кредитна установа Світового банку. МБРР -- найбільший кредитор проектів розвитку в країнах, що розвиваються із середнім рівнем доходів на душу населення. Країни, що подають заявку на вступ у МБРР, повинні спочатку стати членами МВФ. Всі позики банку надаються під гарантії урядів країн-членів. Позики виділяються під процентну ставку, що змінюється кожні 6 місяців. Позики надаються, як правило, на 15-20 років з відстрочкою платежів по основній сумі позики від трьох до п'яти років.

Вищими органами МБРР є Рада керуючих і Директорат як виконавчий орган. На чолі банку - президент, як правило, представник вищих ділових кіл США. Хоча членами МБРР є 188країн, чільну позицію посідають країни сімки: США, Японія, Великобританія, ФРН, Франція, Канада й Італія.

Джерелами ресурсів банку крім акціонерного капіталу є розміщення облігаційних позик, головним чином на американському ринку, і кошти, отримані від продажу облігацій.

Основними цілями банку є:

- сприяння країнам-членам в розвитку економіки шляхом надання їм довгострокових позик і кредитів;

- заохочення іноземного інвестування через надання гарантій або участь в позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;

- стимулювання тривалого збалансованого зростання міжнародної торгівлі, підтримка збалансованості платіжних балансів країн-членів.

Основне призначення кредитів - стимулювання розвитку приватного сектору в країнах-членах. До прийняття рішення про надання кредиту в країну прямує місія МБРР, яка вивчає економічну ситуацію, оцінює доцільність здійснення проектів, під які плануються кредити. Місія складає свій висновок і рекомендації, які країна мусить прийняти, інакше може й не одержати кредиту.

Кредити надаються на строк 15-20 років. Ставка кредиту в середньому перевищує на 0,5% ставку по позиковим коштам банку. Оскільки МБРР залучає позики з розрахунку 7% щорічних, то кредитна ставка складає в середньому 7,5% .

МБРР спочатку кредитував конкретні об'єкти, переважно інфраструктури, ретельно їх відбираючи. Це обмежувало позичальникам можливість маневру, що викликало їх невдоволення. Згодом кредити стали менше прив'язуватись до конкретних об'єктів. Крім підприємств приватного сектора банк став кредитувати й державні підприємства, але під гарантії уряду. Банк кредитує й галузі, куди приватний капітал йде неохоче через їх високу капітамісткість або низьку рентабельність (енергетика, транспорт, сільське господарство).

Надання кредитів МБРР має демонстраційний ефект: його авторитет стимулює приватних інвесторів та інші банки спрямовувати капітали в країни, що одержали кредити від МБРР.

Таким чином, МБРР спричиняє дуже сильний вплив на весь валютно-кредитний ринок.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

кредит банк міжнародний

1. Бреславська О.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: навч. посіб. / О.І. Бреславська, О.М. Наконечний, М.Г, Плясецька та ін. - К.: КНЕУ, 2009. -392 с.

2. Козак Ю.Г. Міжнародні організації: навч. посіб. / Ю.Г. Козак, В.В, Ковалевський. - К.: ЦУЛ, 2010. - 288 с

3. Михайлів З.В. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції : навч. посіб. для студ. / З.В. Михайлів. З.П. Гаталяк, Н.І. Горбаль. - Л.: Нац. ун-т "Львів, політехніка", 2005. - 242 с.

4. Рогач О.І. Міжнародні фінансові відносини: Підручник / О.І.Рогач. - К.: Либідь, 2008. - 349 с.

5. Рогач О.І. Міжнародні фінанси : підручник / О.І. Рогач, А.С. Філіпенко, Т.С. Шемет. - К.: Либідь, 2006. - 784 с

6. Філіпенко А.С. Міжнародні валютно-кредитні відносини / А.С. Філіпенко. - К.: Либідь, 2007. - 208 с.

7. Шевчук І.М. Міжнародні розрахунки і валютні операції: навч.-метод, посіб. / І.М. Шевчук. - Л.: Львів, комерц. акад., 2008. - 147 с.

8. Електронна бібліотека міжнародних відносин [Електронний ресурс]. - Режим доступу. - http://kimo.univ.kiev.ua/MOrg/48.htm

9. Publishing house Education and Science. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу. - http://www.rusnauka.com/1_KAND_2010/Economics/ 2_57227.doc.htm

10. Офіційний сайт Групи Світового банку[Електронний ресурс]. - Режим доступу. - http://www.worldbank.org/

Размещено на Allbest.ru