Польські інвестиції в Україну в світлі східної політики ЄС

Фінансове забезпечення реалізації спільних інвестиційних проектів, зокрема стратегічного геополітичного і геоекономічного значення із вищим строком окупності, може здійснюватися шляхом синдикованого кредитування, яке передбачає кооперування українських і польських банків, тобто об'єднання їх у синдикати з метою мобілізації інвестиційних ресурсів для надання кредиту в особливо великих розмірах. На відміну від кооперації в банківському секторі, що полягає в участі у капіталі, на обсяги якої накладаються законодавчі обмеження, кооперування банків здійснюється на основі добровільної згоди учасників, може мати різностроковий і менш ризиковий характер, а суттєвою його перевагою є створення можливостей для розширення масштабів кредитування. Незважаючи на те, що у високорозвинутих країнах популярність синдикованих кредитів зменшується у зв'язку з інтенсифікацією процесів сек'юритизації, для України і, певною мірою, Польщі, через обмеженість доступу до міжнародного ринку капіталу, утворення банківських синдикатів з метою надання інвестиційних кредитів є одним з найперспективніших механізмів, формування стійких і водночас мобільних каналів переливу капіталу.

Аналіз і оцінка інвестиційних потоків у системі українсько-польських відносин і необхідність трансформації моделі ЗЕВ у відтворювальну, що передбачає розвиток двостороннього кооперування і кооперації, свідчить про необхідність активної позиції держави, урядових структур щодо стимулювання іноземних інвестицій. Світовий та вітчизняний досвід свідчить, що таке втручання опирається на використання різних форм й інструментів, які неоднаково і часто неоднозначно впливають на інвестиційну активність. Це вимагає порівняльного аналізу цих форм та інструментів з точки зору їхньої ефективності, що дозволить вибрати їх оптимальний набір в залежності від цілей і завдань іноземного інвестування. Вивчення літературних джерел, вітчизняного та зарубіжного (зокрема польського) законодавства дозволяє побудувати порівняльну таблицю (див. табл.4.3.).

Існує велика кількість варіантів об'єднання охарактеризованих у таблиці форм та інструментів стимулювання інвестиційних потоків у систему, в рамках якої максимізуються їхні позитивні риси і мінімізуються недоліки. Умовно поєднання тих чи інших форм та інструментів можна розділити на дві групи: ті, що на фоні оптимізації макроекономічних (оптимальна відсоткова ставка, виважена політика грошової пропозиції, стримана фіскальна політика, активні структурні зрушення з метою мінімізації інфляції витрат, підтримка довгостроково рівноважного валютного курсу), правових та інфраструктурних складових інвестиційного клімату сприятимуть активізації процесу інвестування в цілому, а також ті, що забезпечуватимуть підтримку конкретних інвестиційних проектів.

форми	інструменти	позитивні риси (переваги)	негативні риси (недоліки)
податкове стимулювання	зменшення ставок оподаткування для іноземних інвесторів; податкові канікули; податковий кредит; звільнення від оподаткування об'єкта або продукту; інвестиційна податкова знижка; відміна податків на реінвестиції; безмитний імпорт сировини і/або обладнання; угоди про уникнення подвійного оподаткування.	стимулює іноземного інвестора вкладати капітал; надає йому можливості закріпитися на ринку; підвищує конкурентоспроможність продукції, випущеної на підприємстві з іноземним капіталом; заохочує до майбутніх капіталовкладень.	призводить до появи асиметрії у розподілі податкового тягаря між вітчизняними й іноземними інвесторами; спричиняє зловживання у залученні іі; зменшує податкові надходження у бюджет.
фінансово-кредитне стимулювання	прискорена амортизація; можливість використання амортизаційного режиму країни інвестора; пільгові кредити; надання субсидій і гарантій, компенсацій; тарифні знижки для підприємства з іі; пільгове страхування; державні дотації при інвестуванні в пріоритетні сфери.	забезпечує адресність підтримки; знижує витрати і підвищує прибутковість підприємства; полегшує доступ до капіталу на стадії реалізації інвестиційного проекту; зменшує ризиковість бізнесу; концентрує зусилля на досягненні конкретних результатів від втілення проектів; стимулює вкладення у проекти з тривалим терміном окупності, що потребують підтримки в процесі реалізації проекту	призводить до зростання видатків бюджету; підвищує небезпеку нелегітимного використання суспільних коштів.
грошово-кредитне стимулювання	пільги по обов'язковому резервуванню для банків, які входять у інституційні утворення з іноземним інвестором; реінвестування.	розширює доступ іноземного інвестора до банківських послуг країни-реципієнта.	може призвести до надлишкової прибутковості банківського сектора, дискримінації вітчизняних позичальників.
валютне стимулювання	зміна курсу національної валюти; лібералізація валютного ринку; введення конвертованості національної валюти по поточних і капітальних операціях, включаючи можливість використання валюти країни-інвестора і/чи країни-реципієнта для розрахунків по експортно-імпортних операціях та операціях з материнською компанією.	забезпечує доступ інвестора до каналів руху капіталу; зменшує трансакційні витрати; підвищує гарантії щодо можливості репатріації прибутків; забезпечує додаткову прибутковість за рахунок курсових премій.	може призвести до втрати рівноваги платіжного балансу, девальваційного тиску, втрати резервів національним банком; створює легітимні канали втечі капіталу.
контроль над капіталом	кількісне і часове обмеження припливу або відпливу капіталу	обмежує притік капіталу у “небажані” сфери (галузі) або втечу капіталу з країни.	стримує інвестування крупномасштабних проектів та/або проектів з тривалим періодом реалізації.
політика власності	розширення права власності іноземців у країні-реципієнті	збільшує коло сфер залучення іноземного капіталу; розширює можливості участі іноземних інвесторів у приватизаційних процесах та в операціях на фондовому ринку.	сприяє переходу стратегічно важливих об'єктів у власність нерезидентів, що може загрожувати економічній безпеці держави.
адміністративне стимулювання	спрощення системи реєстрації іноземних інвестицій та підприємств з піі; лібералізація режиму ліцензування іноземного і закордонного інвестування; наближення технічних і технологічних вимог до міжнародних стандартів; надання підприємству з іі у безкоштовне користування або за пільговими цінами земельних ділянок або приміщень.	знижує бюрократичні перепони на шляху іноземного інвестора; прискорює інвестиційний процес; зменшує трансакційні витрати; мінімізує вартість входження на ринок.	загрожує підвищенням корупції (в деяких випадках); не є нейтральним щодо секторних обмежень; створює прецеденти трансферту неякісних технологій.

Табл.4.3. Форми та інструменти стимулювання інвестиційних потоків

Безумовно, сформувати чітку деталізовану схему використання форм та інструментів стимулювання інвестиційної активності, особливо у системі двосторонніх, в нашому випадку українсько-польських, відносин, неможливо, однак вважаємо за доцільне окреслити основні напрямки використання і потенційну роль інструментарію стимулювання двосторонніх інвестиційних потоків у трансформації моделі зовнішньоекономічних відносин України - Польщею.

У світовій практиці широке застосування знайшов диференційований підхід щодо надання цільових податкових знижок і податкових пільг, зорієнтованих на активізацію інвестиційної діяльності в окремих галузях чи за визначеними державою напрямками соціально-економічного розвитку. Проте більшість країн, насамперед високорозвинутих, відходить від застосування податкового стимулювання іноземних інвестицій, опираючись на принцип національного режиму і надаючи перевагу іншим важелям регулювання інвестиційних потоків, а податкові використовують переважно локально (у офшорних центрах, ВЕЗ тощо). Усі податкові пільги, пов'язані із підвищенням конкурентних переваг іноземного інвестора на ринку країни-реципієнта, є недоцільними, що довела практика України (див.2.3). Однак, якщо реалізація українсько-польського проекту сприятиме експансії вітчизняного підприємства з польським капіталом на зарубіжні ринки, насамперед західноєвропейські, то з метою підвищення конкурентного потенціалу продукції такого підприємства доцільно знизити податковий тиск, щоб мінімізувати ціну одиниці товару. Після закріплення підприємства на зовнішньому ринку, потрібно відновити податкове навантаження на нього, а негативні наслідки цього кроку будуть компенсуватися дією ефекту масштабу. Проте зазначимо, що можливості використання такого напрямку податкової політики обмежені, оскільки воно може бути негативно сприйняте ВТО, якщо розцінюватиметься як інструмент прихованого протекціонізму чи тіньовий демпінг.

В умовах активізації інтеграційних процесів принциповою стає роль валютних інструментів стимулювання двосторонніх інвестиційних потоків. Ступінь лібералізації валютного законодавства визначає: по-перше, рівень еластичності мобільності факторів виробництва; по-друге, доступність каналів руху капіталу для інвесторів і реципієнтів, вплив на які у зв'язку з дією неринкових чинників (наприклад, трансакційних витрат) нівелюється; по-третє, стійкість і стабільність фінансової інфраструктури. Відповідно, процес ущільнення економічних зв'язків у рамках інвестиційно-виробничої моделі українсько-польських відносин має базуватися на рішенні щодо поступової лібералізації валютного режиму, що дозволить формувати фінансові канали між двома країнами не на спорадичній, а на системній основі і регламентуватиме фінансові контакти мікроодиниць фінансових і грошових секторів обох країн.

Це дасть можливість: суттєво зменшити трансакційні витрати, підвищити у ринковий спосіб гарантії ведення бізнесу для обох країн; диверсифікувати валютно-фінансові контакти, спрямовані на покращення обслуговування фінансовими посередниками суб'єктів фізичної економіки; завдяки лібералізації руху капіталу в рамках моделі українсько-польських відносин випробувати потенціал валютного сектора економіки України, який функціонуватиме у режимі відкритості (що відповідає вимогам ЄС), у відносинах з Польщею як кандидата на вступ у ЄС, що повинно виступити локомотивом зрушень в інтеграційних процесах та підвищити адаптаційні можливості грошового і реального секторів української економіки до стандартів фінансових ринків ЄС. Внаслідок цього утворюється своєрідний фінансовий коридор “Україна - Польща - ЄС”, через який вільно рухатимуться міжнародні інвестиційні потоки; завдяки використанню польського злотого та української гривні в розрахунках по двосторонніх трансакціях без посередництва третьої валюти знизити втрати від валютообмінних операцій, підвищити попит як на гривні, так і на злоті в рамках двосторонніх контактів, що сприятиме включенню національних валют обох країн у валютно-диверсифікаційні рішення українських і польських банків, суттєво спростить систему міжнародних розрахунків і платежів, мінімізує системні, курсові та інші ризики, які виникають в процесі міжбанківських розрахунків в інших валютах.

Використання грошово-кредитних інструментів стимулювання інвестиційної активності в системі українсько-польських економічних відносин є важливим з огляду на каталізацію розвитку фінансово-банківського посередництва для забезпечення руху капіталу та обслуговування капітальних та інших трансакцій, що пов'язані з реалізацією спільних проектів. Оскільки рух коштів в рамках втілення в життя довгострокових проектів опосередковується використанням кредитних ліній або делегуванням уповноваженому банку обов'язків здійснювати оперативний менеджмент рахунків інвестора, то з метою підвищення надійності банків-учасників проекту та мінімізації тарифів за банківські послуги для учасників проектів доцільно розглянути можливість зменшення для банків тягаря по обов'язковому резервуванню. Це може досягатися шляхом виключення певної суми з кредитної лінії або залишків на рахунках інвестора з бази нарахування обов'язкових резервів чи через зменшення норми резервування щодо таких банківських пасивів.

При реалізації довгострокових проектів в рамках двосторонніх контактів принципово важливою є системна надійність здійснення платежів та організації поточного та інвестиційного кредитування. Тому з метою мінімізації структурних дисбалансів ліквідності банків, що обслугують чи кредитують проекти (в тому числі беруть участь у синдикованому кредитуванні), доцільно передбачити застосування важелів рефінансування. По-перше, рефінансування сприятиме подальшому цільовому спрямуванню коштів на реалізацію інвестиційного проекту завдяки підвищенню потенціалу банків-учасників проекту щодо розширення своїх активних операцій. По-друге, рефінансування забезпечить збалансованість поточних вимог та зобов'язань банку у випадку тимчасової незрівноваженості його позиції. По-третє, надходження коштів центрального банку у регіон реалізації значного інвестиційного проекту мультиплікує можливості банків щодо розширення поточного кредитування інституцій-сателітів проекту, малих і середніх підприємств, від активності яких залежить добробут регіону і успішність реалізації проекту.

Враховуючи складність розробки і застосування механізму компенсацій втрат держави, фінансово-банківського сектору, що виникають внаслідок використання фінансово-кредитних інструментів стимулювання інвестиційних потоків (особливо в перехідних умовах), відносно нейтральними і практично однозначно доцільними вважаємо лише ті з них, що стосуються амортизаційної політики. Інші ж фінансово-кредитні важелі бажано зберегти для українсько-польських проектів геополітичного і геоекономічного значення, а право прийняття рішення щодо їх використання рекомендуємо делегувати регіональним і місцевим органам влади.

Як перший важливий етап інтеграції економіки України в європейську економічну систему український Уряд розглядає створення зони вільної торгівлі з країнами ЄС. З огляду на прогрес, досягнутий Україною на шляху вступу у ВТО, Уряд України вже зараз готовий почати предметні консультації щодо підготовки відповідного угоди.

Реалізуються Програма розвитку інвестиційної діяльності в Україні на 2002-2010 р. і Програма “Інвестиційний імідж України" з метою створення сприятливих умов для активізації інвестиційної діяльності і поширення про це інформації серед потенційних інвесторів. Прогнозується, що реалізація заходів Програм дозволить досягти в 2010 році обсягу прямих іноземних інвестицій у розмірі 10 млрд. дол. США, хоча при повному її виконанні прогнозований обсяг іноземних інвестицій може бути досягнуть і раніш. Загальний обсяг інвестицій в основний капітал сягнув 55,8 млрд. гривень у 2005 році, що у 2,4 рази більше в порівнянні з 2000 роком, а в 2010 році цей показник прогнозується на рівні 122,1 млрд. гривень, що в 5,2 рази більше рівня 2000 року й у 2,2 рази більше рівня 2005 року. Значний внесок у залучення інвестицій повинні здійснити спеціальні (вільні) економічні зони і території, де впроваджена спеціальний режим інвестиційної діяльності.

Першочерговим визначене подальше удосконалення нормативно-правової бази інвестиційної діяльності. Зокрема, уже ведеться робота з удосконалення механізмів практичного виконання Законів “Про угоди про розподіл продукції”, “Про концесії”, “Про концесії на будівництво й експлуатацію автомобільних доріг”, що буде сприяти в залученні інвестицій в економіку України.

Заходи щодо просування інвестиційних можливостей в Україні стали основою проекту програми “Інвестиційний імідж України”. Цей документ спрямований на демонстрацію досягнень України у формуванні сприятливого інвестиційного клімату за кордоном. Для цього визначений комплекс заходів щодо поліпшення інвестиційного іміджу України через висвітлення позитивних зрушень економічного розвитку України, а також становлення нашої держави у світі як рівноправного партнера з надійним інвестиційним потенціалом.

Вже реалізується ряд заходів щодо просування інвестиційних можливостей в Україні. За підтримкою Міністерства економіки в 2000 році створений Інтернет-сервер “Інвестиційні можливості в Україні” (домен www.imvu.com.ua) для допомоги регіонам і підприємствам у залученні фінансових засобів під їхні інвестиційні проекти. У рамках цього проекту обласні державні адміністрації забезпечуються методичними матеріалами, організована інфраструктура по зборі і підготовці для розміщення в Інтернету інвестиційних пропозицій і проектів, здійснюються заходи щодо їх просуванню до потенційних інвесторів.

Серед позитивних явищ у залученні іноземних інвестицій в Україні варто згадати створення Українського центру сприяння іноземному інвестуванню (02.08.2005р.), який було утворено для забезпечення інформаційно-аналітичної, методичної, організаційної та іншої підтримки інвестиційної діяльності іноземних інвесторів та сприяння залученню іноземних інвестицій в економіку України. Подібні організації створено у багатьох країнах світу.

 Основним завданням Центру є інформаційна та організаційна підготовка інвестиційних проектів іноземних інвесторів за принципом "єдиного вікна”, досудове вирішення спорів між іноземними інвесторами та органами державної влади. Завдання центру полягають у практичній реалізації державної інвестиційної політики України, виконання завдань державних органів виконавчої влади в сфері інвестиційної діяльності.

Світовий досвід створення подібних організацій вказує на те, що така практика є ефективною, коли між державою та іноземним інвестором стоїть виконавець, якій знає нагальні потреби інвестора, може інформувати органи державної влади про прогалини в законодавстві, відсутність механізмів реалізації раніше поставлених завдань. На підставі недоліків, що були виявлені на практиці Центром інші органи державної влади можуть вдосконалювати існуюче законодавство, полегшувати процедурні питання, що в свою чергу призводить до поліпшення інвестиційного клімату країни. У своїй роботі Центр спирається на досвід провідних держав світу, яки шляхом створення подібних до Центру установ значно підвищили інвестиційну привабливість та суттєво збільшили обсяг іноземних інвестицій до економіки своїх держав.

 Важливим аспектом діяльності Центру є налагодження тісної співпраці з місцевими органами виконавчої влади, знання специфіки окремих регіонів України з метою надання іноземному інвестору найбільш повної інформації стосовно економічної ситуації в регіоні, особливостей інвестування у той чи інший регіон, спрощення роботи з місцевими органами виконавчої влади. Досудове врегулювання спорів між іноземними інвесторами та органами державної влади, є функцією, яка значно полегшує процедуру вирішення спірних питань та дозволяє всім зацікавленим сторонам знайти компромісне рішення щодо спірного предмету, що в свою чергу підвищує довіру іноземних інвесторів до державних органів та формує позитивний імідіж інвестиційний імідж держави. Досудове вирішення спорів дозволяє полегшити формалізований судовий процес, що призводить до спрощення процедури звернень інвесторів та пошуку діалогу з органами державної влади. Формування позитивного інвестиційного іміджу України на світовій арені дозволить не тільки залучити та суттєво збільшити обсяг іноземних інвестицій, а також сприяти встановленню іміджу України, як держави зі стабільним економічним становищем. Підготовка довідково-інформаційних та рекламних матеріалів щодо інвестиційного іміджу України та поширює їх, у тому числі з використанням Інтернету, є однім із приоритетних напрямків роботи Центру.

 Центр набув членства у Всесвітній асоціації агентств сприяння інвестиціям (WAIPA), яка об'єднує аналогічні установи й організації понад 150 держав світу. Членство у Всесвітній асоціації агентств сприяння інвестиціям позитивно впливає на інвестиційний імідж України, відкриває можливості обміну досвідом з провідними ІРАs світу та поширення інформації про Центр через веб-сайт WAIPA. Центром укладено 12 Меморандумів про співробітництво та координацію дій у сфері залучення інвестицій - це Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська, Рівненська, Сумська, Хмельницька, Чернігівська та Тернопільська області.

Було створено власний веб-сайт Центру http://www.investukraine.org/. Підготовлено електронні презентації Центру та інвестиційного клімату в Україні. Видано та активно розповсюджуються брошури англійською мовою „Як зареєструвати підприємство в Україні” та „Основні макроекономічні індекси” із серії „Дорожня карта інвестора”. Підготовлено до друку ще 3 брошури цієї серії. Центром щомісячно публікується і розсилається Newsletter, постійно оновлюються інформаційні буклети англійською мовою з короткою інформацією про інвестиційні можливості України. Центр активно долучається до виконання Наказу Мінекономіки від 10.02.2006 № 56 «Про затвердження плану заходів щодо виконання Програми «Інвестиційний імідж України», а також бере регулярну участь в роботі Консультативної ради з іноземних інвестицій при Президентові України, зокрема, робочої групи з іміджевої політики.

Важливу роль у стимулюванні інвестиційної діяльності відіграє Державне агентство України з інвестицій та іновацій.

Що стосується таких форм стимулювання українсько-польського взаємного інвестування, як контроль над капіталом, політика власності, адміністративне стимулювання, то їхня роль полягає переважно у регулюванні руху капіталу, попередженні його надходження у небажані сфери чи втечі за кордон, прискоренні інвестиційного процесу тощо. Зважаючи на участь України і Польщі у спільних єврорегіональних структурах, перспективно високу активність польських інвесторів в українських СЕЗ, регіонах транскордонного співробітництва, застосування адміністративних інструментів стимулювання інвестиційного співробітництва з Польщею може бути ширшим, ніж з іншими країнами.

4.3 Прямі польсько-українські інвестиції до і після входження до ЄС

У 1990 р. ЄС включив польських експортерів до Генеральної системи преференцій, що допомогло переорієнтувати збут з Радянського Союзу на західні ринки. Процес інтеграції до ЄС офіційно розпочався 1992 р., коли набула чинності Тимчасова угода з питань торгівлі між Польщею та ЄС. Польща стала членом СОТ у 1995 р., ОЕСР -- 1996 р. Структурні зміни у польській економіці мають такі пріоритетні напрями: розвиток малого і середнього підприємництва та приватизація; міжнародна торгівля та європейська інтеграція; промислова політика в галузях вуглевидобування, чорній металургії, видобутку сірки. На червень 2002 р. прямі іноземні інвестиції в економічний розвиток Польщі становили 61,6 млрд. дол. США, з яких у торгівлю та ремонтні послуги спрямовано 7,2 млрд., транспорт, складські послуги та зв'язок -- 5,9; обробну промисловість -- 23,3 млрд. дол.

За останні роки простежується чітка тенденція до рвучкого зростання обсягу інвестицій в українську економіку, у тому числі прямих іноземних інвестицій. Україна також виступає інвестором у економіки інших країн. Ми з'ясуємо місце Польщі у цьому процесі.

Загальна вартість прямих інвестицій в Україн на 1 січня 2004 року становила 6657,6 млн дол. США, причому у 2003 році інвестиції до української економіки становили 1319,9 млн дол. Інвесторами виступили 114 держав. Найбільшим інвестором в Україні у 2003-2005рр. були США - 1074,8 млн. дол. (16,1%), Кіпр - 779,2 млн дол. (11,7%), Великобританія - 686,1 млн. дол. (10,3%), Голандія - 463,9 млн. дол. (7%), Німеччина - 441,4 млн дол. (6,6%). У сферу промисловості проінвестовано 15%, у виробництво споживчих товарів - 14,8%, у виробництво автоматики - 9%, транспортну галузь - 7,9%. Прямі українські інвестиції за кордон становили наприкінці 2003 року 163,5 млн. дол. США, з чого 55% - інвестиції до країн СНД.

Згідно даних Національного банку Польщі у 2003 році польські фірми проінвестували близько 400 млн дол США у економіки інших держав світу, тобто удвічі більше, ніж за попередній рік. Таке зростання стало можливим лише за рахунок найбільшої з часів розпаду СРСР експансії на східні ринки, а передусім на ринки Росії й України. Проте польські аналітики стверджують, що справжній інвестиційний бум на схід лише розпочинається.

Інвестиції польських фірм у Росії та Україні разом у 2003 році становили близько 100 млн дол. і були у 3-4 рази більшими, ніж у 2002 році. Близько 55 млн. дол. Було проінвестовано у 837 українських фірм з участю польського капіталу, 45 млн. - у 390 фірм, зареєстрованих у Росії. У 2004 році ця цифра для України уже становила 942 фірми, така ж динаміка спостерігається і у останні 3 роки. Представники польських фірм підкреслюють, що Росія і Україна є надзвичайно обіцяючими ринками збуту, що мають величезний потенціал - 7-10% економічного зростання, заробітна платня і промислове виробництво, що швидко зростають, інфляція, що зменшується, економічні і податкові реформи. Рівень цен і торговельної маржі обіцяють швидке повернення інвестицій. Польські фахівці охоче проводять паралелі між українським і російським ринками та польським ринком 90-х років.

Проте вони відзначають і певні труднощі у роботі польських інвесторів на цих ринках - це, передусім, часті зміни законодавства, дія великої кількості підзаконних актів і розпоряджень, бюрократія, корупція, необхідність отримувати значну кількість дозволів і ліцензій. Треба відзначити, що польські підприємці і науковці значну увагу приділяють моніторингу економічної і правової ситуації у країнах СНД і, зокрема, України. Так, уся необхідна і актуальна інформація про ринки СНД міститься у виданнях Інституту цін і закордонної торгівлі, журналі „Східний партнер” (Partner na Wschodzie), Ринок: східні партнери (Rynek: Wschodni partnerzy), а Торговельно-економічний відділ Посольства ПР у Києві опрацьовує спеціальний „Довідник інвестора і експортера в Україні” (10 krokуw eksportera na Ukrainie. Przewodnik).

Згідно Індексу інвестиційного ризику журнала „Euromoney” Україна перебуває на 82 позицій у цьому рейтингу серед 185 країн, перемістившись із 120 позиції, яку займала у 2002 році. 2005 рік був для України рекордним з огляду на обсяг прямих іноземних інвестицій, які досягнули рівня 16.375,2 млн. дол. США, що означало зростання у зіставленні із 2004 роком. Австрійська група Raiffeisen Poland інвестувала 1 млрд дол.США, купуючи акції одного з найбільших українських банків АВАЛЬ, а група Mittal Steel виділила суму у кілька млрд доларів США для придбання металургічного комбінату Криворожсталь.

Такому значному прискоренню темпу зростання іноземних інвестицій сприяли, передусім, політичні зміни, а також позитивні зміни у законодавстві - цивільному, еконмічному, земельному, митному кодексах, а також реформа соціального страхування та зміни оподаткування. Таким чином, українська держава гарантує захист інвестора від змін у законодавстві, націаналізації, втратою інвестованого майна тощо. Українське законодавство розглядає іноземні інвестиції і суб'єктів рівноправно з українськими.

Наведена нижче схема представляє загальний обсяг (у млн. доларів США) іноземних інвестицій в Україні станом на 2007 рік та їхню географічну структуру.

Мал.4.1 Структура прямих польських інвестицій за 2007р.

Як бачимо, Польща з загальною сумою інвестицій у 330 млн. дол. США є 11 за обсягом інвестором в Україні, польські інвестиції, таким чином, становлять 1,7% загальної суми іноземних інвестицій.

Отже, до сфери взаємовигідного співробітництва між Україною та Польщею належить обопільне вкладення інвестицій у розвиток економіки країн та створення спільних підприємств. На VІІ українсько-польському економічному форумі, що відбувся у червні 2004 р. в Ялті, наголошувалося на зростанні обсягів надходжень в Україну інвестицій з Польщі. На початок 2004 р. капітал польських інвесторів в українських підприємствах становив понад 160 млн дол. і зріс лише за 2003 р. на 53 млн дол.

На 01.01.2004 р. в Україні було зареєстровано 837 підприємств з польським капіталом, що становить близько 8,9% усіх підприємств із іноземним капіталом в Україні. Ріст обсягу прямих польських інвестицій в Україні був у 2003 році вдвічі більшим, ніж у попередньому році і становив 54,9 млн. USD. На кінець 2003 року структура прямих польських інвестицій в Україну виглядала таким чином: промисловість - 55,6%, у тому числі хімічна - 3,7%, деревообробна - 4,3%, харчова - 9,9%, металургічна - 3,7%, мінеральних речовин - 2,3%, легка - 2,1%; фінансовий сектор - 27,4%; торгівля - 11,2%; інші - 5,5%.

У цей період фінансовий сектор репрезентували Кредит банк Україна (Львів), PeKaO SA Україна (Луцьк) та Polish-Ro. Кредит банк є другим за розміром капіталу банком, що має іноземний капітал в Україні. Особливої уваги серед польських інвестицій у 2003 році варті передусім:

· ?сконцентровані у Яворовській спеціальній економічній зоні: Bella Centr - виробництво засобів гігієни; Cyfral - виробництво сучасних телефонних апаратів; Polfarmex i Terpol - фармацевтичні препарати; Marbet - декоративні елементи для приміщень; Lamella - пластикові вироби широкого вжитку;

· у Нововолинькій зоні спеціального інвестування Romet - фабрика велосипедів;

· ?Can Pack - металеві баночки для напоїв (Вишгород);

· ?Inter Groclin - виробництво автомобільних сидінь;

· ?Polifarb Cieszyn - Wrocіaw i Њnieїka (виробництво фарб і лаків). Њnieїka свій перший рік на ринку України закінчила із помітним прибутком, що спонукало фірму до подальшого капіталовкладення - було відкрито другий завод, розпочалась діяльність в інших країнах СНД (Росія, Білорусь, Молдова);

· виробники меблів - Forte (Донецьк); Nowy Styl - стільці, крісла, дивани, меблі (Харків); VIKO -офісні меблі і обладнання для магазинів (Луганськ);

· веде інвестиційну діяльність і лідер польського виробництва керамічної плитки Opoczno, Plast та лідуюча у цьому секторі послуг страхова компанія PZU S.A.;

· Farko - виробництво вікон для горищ;

· Konspol - виробництво курятини;

· Plast Box - виробник продукції із пластику і штучних матеріалів;

· AGD ZELMER - виробник обладнання із м. Жешув;

· AGD та Cersanit - виробник керамічної плитки.

Згідно українських джерел обсяг прямих українських інвестицій у Польщі на кінець 2003 року становила лише 0,3 млн. доларів США. Проте згодом одна з найбільших українських фірм - Промисловий союз Донбасу зацікавився купівлею акцій польського металургійного комбінату у Ченстохові.

Польща і Україна співпрацюють також у секторі інфраструктури, про що свідчить будівля нафтопроводу Одеса-Броди для транспортування каспійської нафти. Крім того, Україна є важливим партнером Польщі роцесі налагодження транспортування товарів з Далекого Сходу транссибирською магістраллю до Славкова.

Особливо сприятливу роль у зростанні обсягу прямих польських інвестицій в Україні і покращення інвестиційного клімату в цілому відіграло проголошення 2004 року роком Польщі в Україні. Відбулися числені заходи, що мали на меті промоцію польського бізнесу і культури в Україні. Важливу роль відіграли виставки польської промисловості і виробників, зокрема, найбільшим таким заходом стала національна виставка ПОЛЕКСПО у Харкові (28.09.-01.10.2004). Серед найважливіших виставок польських товарів і послуг варто назвати:

· У Києві - Інтершарм (косметика), Продекспо (продовольчі товари, напої), Будівництво і архітектура (будівництво, архітектура, освітлення, електрообладнання), Акватерм (каналізація і обігрів), AGRO (переробка с/г продукції, с/г машини і обладнання), SIAMAC (автомобілі, сервіс, запчастини і обладнання), UKRAINE'04 (туризм), Kiev Expo Mebel (меблі і аксесуари), Нафта і газ (енергетика), World Food - (продовольчі товари);

· У Львові - Auto-Tech (автомобілі, автобуси, запчастини, дорожна і гаражна техніка), Gal-Med (медична техніка, інструментарій, обладнання кабінетів і лікарень, ліки, реабілітація);

· В Одесі - Інтертранспорт (транспорт, логістика).

Вид діяльності	Обсяг у тис. USD на кінець 2003р.	Обсяг у тис. USD на кінець 2004р.	Структура у % (за 2004р.)
с/г, мисливство, лісництво	1414,51	1647,82	0,9
рибна промисловість	167,64	176,78	0,1
промисловість	85 749,97	111 281,19	57,9
будівництво	1315,06	1 399,92	0,7
оптова і роздрібна торгівля	16160,92	20 741,49	10,8
транспорт і зв'язок	1425,58	1 979,5	1,0
фінанси	41 500,97	44 619,23	23,2
освіта	2,56	2,56	-
охорона здоров'я і соціальна сфера	2,36	2,37	-
готельний бізнес	608,87	604,22	0,3

Табл.4.4 Прямі польські інвестиції у економіку України за видами економічної діяльності у 2003-2004 рр.

Перед вступом у ЄС виражалися побоювання, що після 1 травня 2004 p., зокрема, у результаті введення віз, погіршаться економічні відносини з країнам Східної Європи. Натомість, перспективи інтеграції, а також наближення границь ЄС до держав колишнього СРСР спричинили за собою зростання інтересу польських підприємств до інвестицій у Росії і на Україні. У 2004 р. їхня вартість складала загалом більш 110 млн. злотих (близько 50 млн. злотих у Росії і близько 60 млн. злотих на Україні). Такий інтерес став результатом, зокрема, того факту, що обидві країни являють собою величезні і масштабні ринки збуту, а також бажання польських компаній і підприємців випередити можливих конкурентів із країн - старих членів ЄС, що бажають використовувати безпосереднє сусідство цих країн з Євросоюзом. Польські компанії, які мають серед інших переваг ще й краще знання специфіки зазначених ринків і територіальну близькість, добре справляються ізсильною конкуренцією з боку суб'єктів підприємницької діяльності з країн - старих членів ЄС, а також країн, що не входять до ЄС.

Як бачимо, інвестиційна співпраця є надзвичайно перспективним напрямком розвитку польсько-українських економічних відносин. Наразі, маючи стійку тенденцію до зростання, польські інвестиції в Україні становлять 224 млн. USD. Таким чином, Польща за загальним обсягом інвестицій посідає 11 місце серед іноземних інвесторів в Україні (частка - приблизно 2,5%), а серед країн Європейського союзу Польща має 6 позицію.

На період кінця 2006 - початку 2007 року польські капіталовкладення, розміщені у промисловості - 58%, у банківсько-фінансовому секторі - 23,2%, у торгівлі та послугах - 10,8%.

Найбільшими польськими інвесторами в Україні є Can-Pack (виробник металевих баночок для напоїв), Bank PKO BP, який є власником акцій Кредит банку, TZMO Bella-Center (товари особистої гігієни), Inter-Groclin (сидіння для автомобілів) та меблеві фабрики Nowy Styl i Forte. У 2005 р. на український ринок увійшов ще один великий інвестор - страхова компанія PZU. Діє в Україні також банк PeKaO S.A.

Географічно найбільші польські інвестиції сконцентровано у Києві, Ужгороді, Волинській, Вінницькій, Київській та Харківській області. У Яворівській економічній зоні біля Львова діє майже 40 польських фірм, у Нововолинській зоні спеціального інвестування та Луганську також працює багато фірм із польським капіталом. Практично 70% польських інвестицій припадає на 8 областей України, близько 60 млн. дол. США інвестицій розміщено лише у Львівській області. Підприємства із польським капіталом в основному діють у 11 колишніх спеціальних економічних зонах та у так званих зонах пріоритетного розвитку. Варто відзначити, що обсяг польських інвестицій в Україні зріс практично удвічі протягом останніх 2 років (зростання на 196%). Такий темп зростання польських інвестицій можна спостерігати лише по відношенню до 6 країн: Німеччини, Угорщини, Франції, Кіпру, Канади. Така ситуація склалася, на нашу думку, завдяки постійному зростанню довіри інвесторів до України, причому не лише польських, а й інших європейських країн.

Мал. 4.5. Динаміка польських інвестицій на Україну протягом 1998-2006 рр.

Українські фірми зацікавилися масштабними інвестиціями у Польщі починаючи з 2004 року. Українські інвестиції у Польщі на сьогодні становлять 20,3 млн. USD, причому з 2004 року розпочато потужне інвестування у металургійну галузь, банківську справу (український Приватбанк викупив ліцензії Будбанку). Українські інвестори виявляють стійкий інтерес до вугледобувної та автомобільної промисловості Польщі.

На сьогодні українські інвестиції в Польщі перевищують зворотній потік - завдяки придбанню Індустріальним союзом Донбасу металургійного комбінату «Ченстохова», фабрики вогнетривких матеріалів у м. Хшанув, підприємства

Центросталь-Бидгощ, а наприкінці 2007 року судноверфі Гданськ, а також придбанню компанією АвтоЗАЗ фабрики легкових автомобілів у Варшаві.

Варшавська біржа цінних паперів є віднедавна місцем, де почали працювати зі своїми акціями українські фірми. Там вже котируються компанії «Астарта» та «Кернель», планують увійти і інші компанії.

За даними Держкомстату України, за станом на 01.04.2007 польські інвестиції в українську економіку склали 367 млн. дол. США. У 2006 році польські фірми розпочали будувати в Житомирській області велике підприємство з виробництва сантехнічних товарів із загальним обсягом інвестицій понад 300 млн. євро.

Особливо слід відзначити найбільш вдалу інвестицію в банківсько-фінансовий сектор - банк з польським капіталом Кредобанк-Україна. Власником його є польський банк PKO BP GROUP, який лише в 2007 році через Кредобанк заінвестував в економіку України понад 200 млн. євро. Показово, що саме Кредобанку відводиться ключова роль у розвитку стратегічного партнерства України та Польщі.

	Роки
	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
З Республіки Польща до України	54	62	69	98	153	179	225	366
Кількість підприємств	649	697	710	791	861	942	1027	1987

Табл. 4.3. Динаміка українсько-польського інвестиційного співробітництва (за даними Держкомстату України, млн. дол.США)

Вид економічної діяльності	млн. дол.США	%%
ВСЬОГО:	367	100,0
Промисловість	170	46,4
Фінансова діяльність	126	34,5
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	30	8,2
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	27	7,4
Будівництво	3,6	1,0
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	3,3	0,9
Діяльність транспорту та зв'язку	2,6	0,7
Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту	2,3	0,6
Діяльність готелів та ресторанів	0,6	0,2
Інше		0,2

Табл.4.4. Прямі інвестиції з Польщі в економіку України за видами економічної діяльності на 1.04.2008 року

Щоправда, більша половина інвестицій припадає на західні області України та м.Київ. Можна очікувати вирівнювання ситуації, оскільки представники держадміністрацій Одеської, Харківської, Донецької, Полтавської, Дніпропетровської, Луганської областей та АР Крим активізували свої дії у цій сфері. Якщо вдасться налагодити тіснішу співпрацю банків, відновити проведення Польсько-українського економічного форуму під патронатом президентів обох країн, відкрити у Польщі український Торговий дім, розширити виставкову діяльність та ін. - можемо очікувати на динамізацію цієї співпраці.

Варто більш детально розглянути діяльність КРЕДОБАНКУ як однієї з найуспішніших польських інвестицій в Україні [114].

ПАТ "КРЕДОБАНК" - це банк з найбільшою польською інвестицією у банківську установу України. На сьогодні у структурі акціонерного капіталу ПАТ "КРЕДОБАНК" інвестиції стратегічного акціонера складають 99.5%, українських акціонерів - 0,5%. Сьогодні ПАТ "КРЕДОБАНК" - це банк, що динамічно розвивається, стабільно входячи до тридцяти найбільших банків України. Основними напрямками розвитку ПАТ "КРЕДОБАНК" є: активність операцій з кредитування, обслуговування експортно-імпортних операцій, операцій з цінними паперами, ріст статутного капіталу, нарощування депозитних ресурсів, впровадження нових технологій і продуктів.

Акціонерами банку є, зокрема, PKO BP SA (Powszechna Kasa Oszczкdnoњcі Bank Polskі Spуіka Akcyjna) - найбільший польський банк за величиною активів. Є лідером на ринку депозитно-розрахункових рахунків, іпотечного кредитування, платіжних карток, обслуговування малих та середніх підприємств, обслуговування за допомогою електронних каналів. Банк має найрозгалуженішу серед польських банків мережу філій і відділень, яка нараховує близько 1230 установ. У системі банку зайнято понад 28 тис. працівників.

На сьогодні 40,99% акцій PKO BP SA належить польській державі в особі Державного Казначейства, 10,25% - Банку Національного Господарства, решта - іншим акціонерам. Станом на 01 жовтня 2009 року активи банку PKO BP SA склали 143,616 млрд. злотих і зросли на 9,4% з початку 2009 року. Капітал PKO BP SA склав 14,480 млрд. злотих, показник платоспроможності - 10,48%. Прибуток, отриманий PKO BP SA за три квартали 2009 року склав 1,852 млрд. злотих. PKO BP SA є найбільш прибутковим банком у банківській системі Польщі, а його показник віддачі на капітал (RОЕ) становить 14,8%.

Іноземні інвестиції забезпечили стабільність розвитку ПАТ "КРЕДОБАНК", стали гарантіями захищеності для клієнтів, відкрили доступ до фінансових ресурсів, досвіду і технологій європейських банків та додатково зміцнили позиції Банку на українському та світовому фінансовому ринках. ПАТ "КРЕДОБАНК" активно розширює мережу філій та відділень, яка складається з 20 філій і 142 відділення у 22 областях України та Автономній Республіці Крим.

Так, станом на 01.12.2009 року: * чисті активи - 5 468,2 млн. грн.; кредитний портфель - 3 527,4 млн. грн.; кошти фізичних осіб - 2 497,4 млн. грн.; кошти юридичних осіб - 1 026 млн. грн.; капітал (регулятивний) - 793 млн. грн. Згідно з інформацією Асоціації Українських Банків ПАТ "КРЕДОБАНК" станом на 01.12.2009 р. займає: за величиною активів - 31 місце; за величиною статутного капіталу - 32 місце; за обсягом коштів фізичних осіб Банк - 19 місце; за величиною кредитно-інвестиційного портфелю - 32 місце. За підсумками 2008 року ПАТ “КРЕДОБАНК” присвоєно звання ”Інвестор року” - головну нагороду конкурсу “Інвестор року”, який щорічно проводиться Львівською облдержадміністрацією спільно з Львівською торгово-промисловою палатою.
Згідно щоквартального дослідження українських банків за надійністю депозитних внесків видання "Економічна правда" КРЕДОБАНК увійшов у 2009 році у першу десятку надійних банків, посівши 7 місце з сумарним рейтингом «стабільний» серед інших сорока українських банків. Цього ж року КРЕДОБАНК став переможцем Першого Національного конкурсу «Банк року-2009» за версією журналу «Банкиръ» в номінації «Банк з високим рівнем відкритості та прозорості бізнесу».

Серед головних напрямків розвитку банку у 2008-2012рр. є отримання статусу Банку першого вибору для польсько-українського бізнесу. Майже 9% корпоративної клієнтської бази банку (близько 300 підприємств) - це підприємства, створені за участю польського капіталу, що становить 17% від загальної кількості українсько-польських підприємств, які функціонують в Україні. Завдяки наявності спеціалізованих банківських продуктів (наприклад, програма «Кредит-Україна») та швидкісних систем розрахунків («Польський експрес»), ринкова частка банку в обслуговуванні зовнішньої торгівлі між Україною і Польщею становить близько 4%.

21 червня у Києві відбулася презентація проекту «Кредит-Україна», який запроваджують найбільший банк Польщі PKO BP SA разом з ВАТ «КРЕДОБАНК». Співорганізатором заходу, в якому взяли участь майже 150 осіб стали "Міжнародне Товариство Польських Підприємців в Україні". Проект розрахований на кредитування польського і українсько-польського бізнесу на території нашої країни. «Кредит-Україна» може бути наданий польській компанії на певних умовах. Зокрема, підприємство чи організація повинна бути корпоративним клієнтом PKO BP SA. Також необхідно, аби компанія мала поточний рахунок у PKO і була кредитоспроможною. Отриманий кредит польська фірма далі передає українському резиденту у формі кредиту (потрібна реєстрація в НБУ).

Предметом фінансування господарської діяльності українського клієнта є поповнення обігових коштів, реалізація інвестиційних проектів (у тому числі формування статутного капіталу і рефінансування заборгованості по кредиту в іншому банку). Кредит надаватиметься у валюті в необмежених розмірах на термін до десяти років зі ставкою до 7% (в залежності від умов договору). Низька відсоткова ставка кредитування пояснюється тим, що банк бере під заставу майно польської сторони. Процес оформлення кредиту в PKO BP триває 2-3 тижні, ще стільки ж часу потрібно для реєстрації договору кредитування в НБУ. Повернення грошей від українського клієнта відбуватиметься з його поточного рахунку у ВАТ «КРЕДОБАНК» за умов сплати траншів та відсотків на основі угоди про позику.

Як український банк з польськими інвестиціями КРЕДОБАНК має намір активно долучитися до підготовки проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу "Євро-2012" та запровадити спеціальну однойменну комплексну програму. Практична допомога у підготовці вкладена також й в ідею відкриття бізнес-інкубаторів та фінансово-інвестиційних центрів для польських фірм, які зацікавлені у реалізації проектів, пов'язаних з підготовкою до проведення в Україні "Євро-2012". Банківські продукти також не залишаться поза увагою. КРЕДОБАНК має на меті розробити та впровадити пакети послуг "Євро-2012" для фізичних осіб та суб'єктів малого і середнього бізнесу (депозитні та кредитні продукти, кредитування Програми енергозбереження, кредитування малого і середнього бізнесу). А також розробити та впровадити подібний пакет послуг для юридичних осіб, у який будуть включені депозитні та кредитні продукти, операції з цінними паперами, лізинг, факторинг, документарні операції. Загалом КРЕДОБАНК планує надати кредитів на реалізацію проектів, пов'язаних з підготовкою України до чемпіонату Європи з футболу, на суму, що еквівалентна 1 млрд. грн.

Банк відкрив Центр сприяння залученню іноземних інвестицій та розвитку малого і середнього бізнесу, основними напрямками діяльності якого є: пошук іноземних інвесторів для реалізації інвестиційних проектів; консультації та практична допомога в підготовці та реалізації бізнес-планів інвестиційних проектів (консультації надаються за участю ділових партнерів Банку - інвестиційних, консалтингових, лізингових, страхових, аудиторських та юридичних фірм, Торгово-Промислової Палати); консультації з питань оптимізації фінансування експортно-імпортної діяльності клієнтів; реалізація розробленої Банком "Програми кредитування малого бізнесу"; створення та ведення бази даних інвестиційних проектів та бізнес-планів суб'єктів малого і середнього бізнесу (див. Додаток 4).

За час дії Угоди про взаємне заохочення та захист інвестицій, започатковано наступні важливі інвестиційні проекти: - створення польсько-українського підприємства „Бізон-Україна” в м.Ковель з метою налагодження в Україні виробництва зернозбиральних комбайнів; - підписання угоди між АТ „Бізон” та заводом ім.Малишева у Харкові щодо спільного виробництва зернозбиральних комбайнів „Бізон BS Z-110”; - реалізація домовленості про створення в м.Кременчук спільного підприємства по виробництву залізничних амортизаторів з еластомеру; - укладення контракту з „URSUS Trading” Sp.z o.o. щодо створення виробництва по монтажу сільськогосподарських тракторів; - створення за участю ПГНіГ спільного польсько-українського підприємства „Девон” з метою розвідки та експлуатації родовищ газу на території нашої країни; - створення спільного підприємства та торгового дому Калушським концерном „Оріана” та „Тарнувським закладами азотовими”; - створення за участю ВАТ „Укртранснафта” та ПЕРН „Пшиязнь” спільного Міжнародного трубопровідного підприємства „Сарматіа”, яке повинно займатися реалізацією проекту будівництва нафтопроводу „Броди-Полоцьк”; - створення спільного підприємства за участю НАК „Нафтогаз України” та ПГНіГ для здійснення проекту з газифікації прикордонних територій РП; - будівництво фабрики з виробництва крісел „Новий стиль” у Харківській області; - будівництво автоскладального заводу „Єврокар” під Ужгородом за участю польської компанії „Inter Groclin Auto”; - відкриття фабрики з виробництва автомобільних крісел „Inter Groclin Auto” тощо. Перспективним є проект транспортування газу в Україну з Норвегії через Польщу, а також створення Євразійського нафтотранспортного коридору Баку-Одеса-Броди-Гданськ (Польща).

4.4 Фінансування польських інвестицій з фондів ЄС

Говорячи про участь інституцій ЄС у фінансування іноземних інвестицій, можна виділити 2 напрямки, за якими фінансуватимуться конкретні проекти - фінансування проектів державного рівня безпосередньо з бюджету ЄС та фінансування окремих інвестицій конкретних комерційних фірм. За першим напрямком, згідно доповідді міністра закордонних справ ПР Радослава Сікорського на засіданні 41 Сейму 05.07.2009 року [135], Польща вважає Східне партнерство першою власною авторською ініціативою, яку було успішно запроваджено до зовнішньої політики ЄС і яка відповідає одній з ключових цілей польської закордонної політики - зближення держав Східної Європи із ЄС. Польща багато зробила як на рівні розробки концепції, так і з політичного боку, отримала підтримку держав-членів, Єврокомісії та інших інституцій. Схвалення цього проекту повинно перетворити Польщу на активного гравця європейської політики на Сході. Польща зацікавлена у тому, аби на наступній зустрічі на найвищому рівні Східного партнерства у 2011 році оголосити про перші результати роботи, пілотні проекти (регіонального розвитку, охорони памяток культури, прав людини, запобігання катастрофам, охорони навколишнього середовища і боротьби із корупцією), проте справжні наслідки можна очікувати лише у період 2015-2020рр., коли проекти буде профінансовано бюджетом ЄС.