Польські інвестиції в Україну в світлі східної політики ЄС

На початок реалізації партнерства ЄС призначив - за пропозицією Єврокомісії - до 2013р. 600 млн євро, з яких 250 млн видвлено на цю ініціативу з фонду Європейського інструменту сусідства і партнерства та додатково 350 млн. буде виділено з резервних фондів бюджету ЄС на так звані зовнішні цілі. Ці кошти є доповненням виділених раніше для цих країн засобів на реалізацію двосторонніх програм у розмірі близько 3,5 млрд євро. У багатьох випадках може розглядатися додаткове фінансування проектів із держбюджетів країн-членів, у тому числі Польщі.

Для Польщі партнерські країни, Україна передусім, є пріоритетним напрямком фінансування з Фонду закордонної допомоги. ЄС виділить додаткові кошти на реалізацію енергетичних програм, зокрема, модернізації української газотранспортної системи та на розвиток проету Набукко. Партнерство фінансуватиметься також за рахунок міжнародних фінансових інституцій, зокрема, Європейського інвестиційного банку, який вже передбачив на ці цілі 3,7 млрд євро, а також ЄБРР. Особливо ефективними є кошти із інструменту сусідської інвестиційної підтримки (NIF), який розрахований на довготривале фінансування із європейських фінансових інституцій і слугує кредитними коштами на інвестиції у інфраструктуру. На 2008-2013рр. Єврокомісія призначила у рамках цього інструменту 700 млн. євро, а внески країн-партнерів до створеного спеціального фонду становлять нині 37 млн євро. Польша сплатила у NIF 3 млн євро з указанням,що їх необхідно використати на проекти у Східній Європі, що становить 3 місце (після Німеччини і Франції) серед держав ЄС за розмірами такого внеску.

У рамках Секторної операційної програми ЄС «Зростання конкурентності підприємств» передбачено м.ін., ряд заходів, що дозволяють одержання дотацій на інвестиції для польських фірм: це стосується пунктів 2.3 - ,,Збільшення конкурентності малих і середніх підприємств шляхом залучення інвестицій» та підпункт 2.2.1 - ,,Підтримка підприємств - нових інвесторів''[136].

Таблиця Рецепієнти дотацій

	Підпункт 2.2.1	Пункт 2.3
Кінцеві отримувачі/ бенефіцієнти	Малі, середні та великі підприємства, які ведуть діяльність на території Польщі і здійснюють нові інвестиції	Малі, середні та або гранично малі підприємства, у яких працюють менше ніж 10 осіб і які діють менш ніж 3 роки, або новостворені підприємства, що спираються на нові технології.

Таблиця Фірми, на які не поширюється дотаційна програма

	ПП 2.2.1	П 2.3
Не поширюється програма дотацій	Фірми, що ведуть діяльність у секторі: - синтетичних волокон, - гірництва, - виробництва сталі, - суднобудування, - рибальства, - транспортним із закупівлею або лізингом транспортних засобів Підприємці, які займаються переробкою сільгосппродукції	Проекти з секторів: - сільського господарства, - рибальства, - риборозведення, - виробництва, переробки та внесення в оббіг продукції, що згадується у Додатку 1 до Трактату ЄС, - видобування вугілля - виробництва сталі, -надання послуг морських перевезень та річкового транспорту, - допоміжні послуги морському на транспорті, - полімери та полі конденсати - виробництво, - виробництво і обробка синтетичних волокон з поліестеру, поліаміду, акрилу або поліпропілену незалежно від мети кінцевого призначення, - закупівля або лізинг транспортних засобів для фірм-перевізників.

Таблиця: Проекти, що фінансуються

	ПП 2.2.1	П 2.3
Обрані проекти	- пов'язані із створення або розширенням підприємства із виробництва або послуг, - ініціювання діяльності, що полягає на докорінних змінах виробництва, продукції та процсу виробництва, - пов'язані із підтримкою для створення робочих місць, пов'язаних із новими інвестиціями.	- модернізація, яка повинна призвести до значної зміни продукції або виробничого процесу, - започаткування спільних інвестиційних заходів підприємства, - закупівля підприємством результатів дослідницьких робіт та/або прав промислової власності, - започаткування і комерційне використання інноваційних продуктів і технологій, - використання електронних технологій,, - використання інформаційних технологій у процесах управління підприємством, - пристосування технологій і продукції до вимог ЄС, зокрема, у галузі охорони праці.

Додатковими критеріями для фірм є участь у так званих горизонтальних векторах політики ЄС - рівні права жінок і чоловіків, розвиток інформаційного середовища і охорона навколишнього середовища. Також враховується іноваційність проекту. За ПП 2.2.1. підприємець може отримати дотацію у випадку, якщо він виконає одну з вимог, зокрема, сума нової інвестиції не менша ніж 10 млн євро, або 500 тисяч, якщо інвестиція стосується розбудови або модернізації вже існуючого підприємства і призведе до відкриття щонайменш 100 робочих місць на термін не менший, ніж 5 років, або ж у результаті нової інвестиції було відкрито щонайменш 20 робочих місць на період не менший, ніж 5 років, було одночасно запроваджено технологічну іновацію, вона дозволила покращити стан навколишнього середовища у місцевості, або ж нова інвестиція розташована на терені технологічного або промислового парку.

Таблиця: Розмір дотації

	ПП 2.2.1	П 2.3
Дотація	- для малих і середніх підприємств максимальна інтенсивність допомоги може бути підвищена на 15% (окрім транспортного сектора) - не визначено максимальних або мінімальних обсягів дотацій.	- мінімум 10 000 зл - максимум 1 250 000 зл - якщо обсяг дотації перевищує 125 тис. злотих кошти проекту повинні бути залучені за рахунок кредиту щонайменш у розмірі 25%

Наочним прикладом дофінансування дотаціями ЄС діяльності польського інвестора в Україні є діяльність фірми-виробника деревяної паркетної дошки Barlinek Invest, дочірнього підприємства АТ Barlinek, зокрема Європейський банк реконструкції і розвитку (ЕБРР) виділив 9,5 млн євро на фінансування інвестиції у виробництво біопалива (пелет) і тартак у м.Косів (Україна) - загальна вартість інвестиції 12 млн євро. Критеріями виділення дотації стало твердження, що,згідно звіту ЄБРР, участь Барлінка в українській економіці призведе до підвищення ефективності лісового господарства, трансферу технологій та залучення нових прямих іноземних інвестицій. Окрім того, інвестиція реалізується на території, де віддавна є виробничі будівлі, що не використовуються, і в яких раніше відбувалося виробництво з обробки деревини.

У 2008 році «Barlinek Invest», компанія групи «Барлінек», офіційно відкрила у Винниці своє перше закордонне підприємство із випуску барлінецької дошки. Завдяки виробництву 2 мільйонів квадратних метрів багатошарової дошки для підлоги у рік фірма перетворилася на найбільшого постачальника на українському ринку. При обранні локалізації вирішальне значення мав доступ до сировини, передусім, динамічний розвиток ринку місцевого і сусідніх країн. Загальна вартість будівництва підприємства склала 50 млн євро [112]. Було залучено власні кошти від випуску акцій, зовнішнє фінансування із ЄС.

Так само, як і на підприємствах компанії у Польщі, у Винниці відбувається повний процес обробки деревини, від сировини до готової підлоги. Тому, окрім виробничої лінії із випуску дошки для підлоги, було створено повну виробничу базу: склад сировини, тартак для різних порід деревини із фризовим цехом, сушильним відділенням, пакувальну лінію, склад продукції та логістичний центр. Окрім цехів, безпосередньо пов'язаних із виробництвом, на території підприємства розташовано котельню і завод біопалива (пелет) із потужністю 17 тис. тон на рік, який використовує навіть мокрі залишки деревини і тирсу. Політика компанії полягає у максимально економічному використанні сировини, тому технологія виробництва барлінецької дошки та біопалива є безвідходним і сучасним, яке спирається на перевірені євростандарти. Барлінек виступає із цікавими екологічними ініціативами, зокрема, акцією висаджування молодих дерев (Акція «1 за 1»), яка проводиться одночасно в Україні і Польщі.

Початково планувалося, що напівфабрикати з хвойних порід деревини постачатимуться українськими підприємствами, проте це виявилося неможливим через слабкий розвиток місцевої деревообробної промисловості. Було закуплено тартак, що відповідав вимогам інвестиції, у місцевості Косів (390 км від Винниці). Об'єкт було значно модернізовано і відкрито на його базі підприємство із випуску напівфабрикатів із деревини хвойних порід. Так само, як і у Винниці, у Косові діятиме завод із виробництва пелет із потужністю близько 35 тис. тон на рік, у фінансуванні якого взяв участь ЄБРР. Таким чином Барлінек став найбільшим підприємством деревообробної промисловості в Україні і найбільшою і найсучаснішою інвестицією у цю галузь.

Українське підприємство Барлінек дозволило створити 800 робочих місць. Більшість працівників, у тому числі і на керівних посадах, є громадянами України. Річна навчальна програма для обраних кандидатів дозволила їм повністю підготуватися до участі у виробництві. Участь Барлінек дозволяє більш ефективно управляти лісовим господарством України і залучати нові технології.

Найчастіше польські фірми отримують дотації на рекламну діяльність. Так, з 23 проектів, на які фірма MAKRO-PLAST одержала часткове (до 60%) фінансування ЄС за різними програмами (PHARE 2001, PHARE 2002, SPO WKP, RPOWP 2007-2013) і які стосувалися виставкової і рекламної діяльності фірми на теренах колишнього СРСР (Росія, Україна, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, а також Румунія і Франція), консультативної і технічної допомоги, закупівлі обладнання і впровадження нових технологій, лише кілька мікродотацій стосувалися України: участь у Міжнародній виставці «Архітектура і будівництво 2005» (Київ, 9 722 зл.), «КИЇВБІЛЬД-2006» (14 865 зл.), «КИЇВБІЛЬД-2007» (9 510 зл.), «КИЇВБІЛЬД-2008» (16 191 зл.) із виразною тенденцією до зростання виділених коштів, для порівняння - участь у аналогічній виставці у Москві дофінансовано на суму 20 тис. злотих. Проте навіть така можливість створює сприятливий грунт для польсько-української співпраці, більш активна участь наших підприємців у виставках дозволить інвесторам реалізувати проекти.

Треба зазначити, що переважна більшість дотацій з фондів ЄС йде на фінансування самоврядових проектів та таких, що здійснюються на території Польщі, особливо у транскордонних територіях із ЄС (Словакія, Німеччина). Так, станом на 3 січня 2010 року було призначено таких дотацій на суму понад 100 млрд злотих. За даними Інформаційної системи РП KSI SIMIK 07-13 з початку дії програм дотацій і до 3 січня 2010 року було подано 101,5 tys. Подань на повне фінансування інвестицій на суму 233,3 млрд злотих, з них за рахунок ЄС 72,8 млрд злотих, що складає 27% усіх дотацій на роки 2007-2013.[136], дуже незначна частка пов'язана із східним кордоном, незважаючи на те, що працює окрема програма розвитку східних регіонів Польщі, яка дає значний потенціал для розвитку польсько-українського співробітництва у цій сфері. Передусім, самі потенційні інвестори недостатньо використовують надані можливості, обмежуються фінансуванням участі у виставках, рекламних кампаній, обирають інвестування внутрішніх проектів.

Як уже зазначалося, дофінансування нової інвестиції можливе лише за умови, що її вартість становитиме не менш як 1 млн. євро або 500 тис. євро, якщо йдеться про вдосконалення або модернізації уже діючої інвестиції, яке несе за собою покращення стану навколишнього середовища і призведе до відкриття щонайменше 100 робочих місць на період не менший, ніж 5 років. Інші умови можуть реалізовуватися лише на теренах технічних парків і стосуватися запровадження іновацій. Система обрахунку дотації взагалі є тісно пов'язаною із кількістю новостворених робочих місць і не може преревищувати 4 тис. євро на кожне. Окрім того, обсяг дотованої інвестиції залежит від регіону, у якому вона реалізовуватиметься, варіюється від 30 до 50% на території Польщі і обраховується окремо у випадку закордонних інвестицій. Таким умовам відповідає наразі лише діяльність фірми Барлінек, про яку йшлося вище.

Проте це можна віднести до тимчасових тенденцій, які повинні змінитися за умови покращення інвестиційного клімату в Україні і з насиченням польських земель євро дотаціями. Можливість отримання таких дотацій є значним стимулом для різного масштабу польських фірм для реалізації своїх планів в Україні.

Висновки до Розділу 4

Формування відтворювальної моделі економічних відносин України з Польщею, основою якої є взаємні інвестиційні потоки, з одного боку, підвищить ефективність ринкової трансформації української економіки, структурних перетворень і оновлення товаровиробництва і структури експорту, а з другого боку, переведе українсько-польське співробітництво на якісно вищий щабель, дозволить реалізувати весь його спектр на принципах стратегічного партнерства та у довгостроковій перспективі сприятиме економічній інтеграції України у Європейський Союз на взаємовигідних партнерських засадах.

Аналіз і оцінка інвестиційних потоків у системі українсько-польських відносин і необхідність трансформації моделі ЗЕВ у відтворювальну, що передбачає розвиток двостороннього кооперування і кооперації, свідчить про необхідність активної позиції держави, урядових структур щодо стимулювання іноземних інвестицій. Як перший важливий етап інтеграції економіки України в європейську економічну систему український Уряд розглядає створення зони вільної торгівлі з країнами ЄС.

Як бачимо, інвестиційна співпраця є надзвичайно перспективним напрямком розвитку польсько-українських економічних відносин.

Для Польщі партнерські країни, Україна передусім, є пріоритетним напрямком фінансування з Фонду закордонної допомоги та інших джерел. Позитивний досвід найуспішніших польських інвесторів в Україні свідчить про перспективність даного виду співпраці особливо з огляду на участь Польщі та України у ЄВРО 2012.

ВИСНОВКИ

Отже, під інвестиціями розуміють всі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, в результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Інвестиційна політика представляє собою частину загальної і фінансової стратегії підприємства, яка заключається у виборі і реалізації найефективніших шляхів розширення об'єму його активів для І забезпечення основних напрямків його розвитку. Інвестиційна політика підприємства передбачає формування окремих напрямків інвестиційної діяльності підприємства у відповідності із стратегією його економічного розвитку. Інвестиційна політика держави здійснюється через механізм державного регулювання.

В економіці України у цьому відношенні склалася непроста ситуація. Держава, що збідніла внаслідок гострої економічної кризи, втрачає надійні джерела необхідного інвестування. І тепер, прагнучи, хоча б з чималим запізненням, відродити й активізувати політику відтворення як основу стабілізації та оновлення національного товаровиробництва, наразилася на протидію певних політичних і економічних сил. Концентрація фінансового капіталу у сферах нових структур, тіньового обігу та банківської системи, які не прагнуть до виробничого інвестування, по суті, гальмує відтворювальні процеси, економічну стабілізацію і зростання.

Аналіз надходження іноземних інвестицій в Україну свідчить, що на сьогодні ще не створено належної бази для залучення капіталів з-за кордону. Тому найважливішими умовами залучення інвестицій є стабілізація макроекономічного середовища, а також удосконалення законів і нормативних актів. Але, водночас, дані питання не можуть бути розв'язані без загальної соціально-економічної стабілізації в країні.

Найістотнішою перешкодою для діяльності іноземних інвесторів в Україні є недосконалість відповідного законодавства. Спроби вдосконалення нормативних актів згідно з цілями України, а також мотивації іноземних партнерів зумовили часті зміни в українському законодавстві. Ускладнює ситуацію і практика коригування нормативних актів під час їх руху від верхніх рівнів управління до нижніх. Залученню інвестицій перешкоджають нерозвинутість комунікаційних засобів, незабезпеченість повною, надійною нормативно-правовою та комерційною інформацією.

Тому для стимулювання залучення інвестицій та усунення негативних тенденцій в економіці України доцільно здійснити ряд заходів, спираючись на принципи: · стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування; · диференційованого підходу до податкових та інших пільг для іноземних інвесторів - з урахуванням обсягів і форм інвестування, а також пріоритетів у розвитку економіки України; · надійності, доступності та оперативності організаційного та інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій. Головне тут: створення привабливого інвестиційного клімату; створення міжнародного образу країни як такої, що надає інвестору кращі, ніж інші країни, можливості.

Аналіз стану основних секторів української і польської економіки дозволяє констатувати домінування в Україні детенсивного типу виробничої системи з ознаками екстенсивності, а в Польщі - інтенсивного типу, що, поряд з неадекватністю галузевої структури та інституційною несумісністю економік країн-партнерів значною мірою детермінує існування неефективної моделі українсько-польських економічних відносин. Несумісність ВЕС, а також панування протягом тривалого періоду постачально-збутової зовнішньоекономічної моделі у системі співробітництва України і Польщі (в рамках РЕВ), спричинила домінування в українсько-польських відносинах найпростіших форм співробітництва, а саме зовнішньої торгівлі.

У системі українсько-польських економічних контактів починають з'являтися ознаки інвестиційно-виробничого співробітництва. Негативний інвестиційний клімат в Україні та нераціональне використання інструментів стимулювання інвестиційних потоків детермінують невисокі обсяги надходження польських інвестицій в українську економіку, неефективну галузеву структуру вкладень, недосконалість форм залучення польського капіталу, низький середній розмір інвестування в конкретні проекти, нерівномірність надходження інвестицій по регіонах, незадовільну участь польських інвесторів в інноваційних процесах.

На основі орієнтирів (цілей) використання інвестиційних ресурсів на внутрішньому, міждержавному (двосторонньому), геоекономічному рівні активності суб'єктів ЗЕД визначено пріоритетні і “небажані” сфери залучення польського капіталу в економіку України. До пріоритетних відносимо інвестиції, які максимально сприятимуть налагодженню технічного і технологічного обміну, залученню ноу-хау й управлінського досвіду, розвитку виробничого кооперування і кооперації та забезпечать підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому і зарубіжних ринках; інвестиції в “інтелектуальний капітал”; інвестиції у розвиток фінансово-банківської, страхової, транспортної, прикордонної інфраструктури, що сприятимуть згладженню інституційних диспропорцій. “Небажаними” інвестиціями вважаємо вкладення, що викликають негативні екстерналії; інвестиції у безперспективні галузі; інвестиції, які створюють небезпеки виникнення монополістичного ринку.

Можна визначити такі механізми трансформації існуючої моделі економічного співробітництва України і Польщі: міжнародне кооперування і кооперація, розвиток яких зміцнюватиме економічні зв'язки по кожній ланці відтворювального процесу; застосування інструментів стимулювання процесів інвестування, що забезпечить ефективне циркулювання двосторонніх українсько-польських інвестиційних потоків, створення адекватного організаційно-інвестиційного каркасу ЗЕВ; транскордонне співробітництво українських і польських регіонів, яке сприятиме використанню геоекономічного потенціалу України і попередить негативні наслідки розширення ЄС до східних кордонів Польщі; участь України і Польщі у спільних субрегіональних структурах, яка створює інституційний каркас транскордонної економічної співпраці і забезпечить успішну інтраекцію України у геополітичний простір ЦСЄ, зокрема у Балто-Чорноморську вісь єврорегіонального співробітництва.

Література

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність», Київ, 18 вересня 1991р., № 1560-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 47.

2. Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні", К, 1994.

3. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996р. №93/96 - ВР.

4. Указ Президента України "Про основні напрямки інвестиційної політики на 2002-2004 рр." від 31.05.2002 р.

5. Батура О. В., Комарова К.В. Іноземні інвестиції в системі становлення ринкової економіки України. -- Д. : Наука і освіта, 2002. -- 180с.

6. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: Стан, проблеми і перспективи.- К.: Т-во “Знание”, КОО, 2002.-318 с.

7. Борщенко В.В. Іноземні інвестиції як чинник регіонального розвитку // Фінанси України. - 2003.-№ 10.- сс. 108-115.

8. Вахненко Т. Теоретичні засади регулювання міждержавного ринку капіталів // Економіка України. - 2001. - №8. - с.12-21.

9. Видобора В.В. Іноземні інвестиції як фактор економічного зростання: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Одеський держ. економічний ун-т. -- О., 2004. -- 20с.

10. Вовченко О.Л. Інвестиції: економічна сутність та форми // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - N 6. - C. 18-24.

11. Вплив розширення Європейського Союзу на іноземні інвестиції і зовнішню торгівлю послугами в Україні / В.К. Олефір // Економіка і прогнозування. -- 2002. -- N 3. -- С. 102-116.

12. Гаврилюк О.В. Іноземні інвестиції / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. -- К., 1998. -- 200с.

13. Гайдуцький П.І., Баліцька В.В., Суярко С.М., Черванчук С.А., Трифонов С.В. Іноземні інвестиції в Україні / Павло Іванович Гайдуцький (ред.). -- К. : Редакційно-видавниче відділення УкрІНТЕІ, 2004. -- 248с.

14. Генеза ринкової економіки (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка, економічний аналіз, економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність, планування): Терміни. Поняття. Персоналії: Навч. екон. слов.-довід. для студ. вищ. закл. освіти усіх рівнів акредитації / Ред.: Г.І. Башнянин; В.С. Іфтемічук. -- Л.: Магнолія плюс, 2004. -- 682 с.

15. Грідасов В. М. Інвестування: Навч. посіб. для студ. вузів / В. М Грідасов, С. В.Кривченко, О. Є. Ісаєва. - Київ: ЦНЛ, 2004. - 164 с.

16. Данілов О.Д. Інвестування: навч. посіб. / О.Д. Данілов, Г.М. Івашина, О.Г. Чумаченко. - К.: Видавничий дім “Комп'ютер-прес”, 2001. - 362 с.

17. Даниленко А.А. Прямі іноземні інвестиції в промисловість України (механізми активізації та підвищення ефективності): Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний економічний ун-т. -- К., 2003. -- 19с.

18. Діденко Я.О. Удосконалення прямого іноземного інвестування// Фінанси України. - 2001.- № 12.- сс.96-105.

19. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб.- 5-е вид. К.: Знання, 2006.

20. Єрмілова К.В. Прямі іноземні інвестиції в умовах формування глобального економічного простору: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.02 / Донецький національний ун- т. -- Донецьк, 2009. -- 20с.

21. Залучення прямих іноземних інвестицій як фактор розвитку міжнародного підприємництва / І.С. Антонюк // Соц.-екон. дослідж. в перехід. період. Пробл. формування і реалізації політики сприяння розвиткові підприємництва в Україні: Щорічник наук. пр. -- 2002. -- Вип. 1. -- С. 139-144.

22. Злупко С.М. Інституційно-інвестиційна теорія Михайла Туган-Барановського та її вплив на світову інвестологію // Фінанси України. - 2004. - N 4. - C. 3-16.

23. Золотарьов А., Кузькін Є., Волик І. Фактори зростання ефективності інвестицій у промисловості // Економіка України. - 2000. - №12. - сс.31-36.

24. Іваненко-Свинцицька І.Є. Активізація іноземного інвестування в національну економіку // Формування ринкових відносин в Україні. - 2003. - N 11. - C. 9-14.

25. Іваненко-Свинцицька І.Є. Іноземні інвестиції в Україні: стан та можливості залучення // Формування ринкових відносин в Україні. - 2003. - № 4. - С. 42-47.

26. Іноземні інвестиції як чинник розвитку малого та середнього бізнесу в Україні: матеріали міжнар. наук.-техн. конф., 17 жовтня 2008р. / Дніпропетровська обласна держ. адміністрація ; Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності ; Товариство "Знання" України ; Кафедра політекономії Національної металургійної академії України / В.М. Тарасевич (заг.ред.). -- Д. : Товариство "Знання" України, 2008. -- 107с.

27. Ковач Л.Л. Українсько-польське економічне співробітництво в 1991-1999 рр. - Дисертація на здобуття наук. ст. кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. -- Київ, 2003. -- 216 л.

28. Комаров В. Інвестиції в СНД // Економіка України. - 2003. - №2. - с. 74-82.

29. Іноземні інвестиції як чинник розвитку малого та середнього бізнесу в Україні: матеріали міжнар. наук.-техн. конф., 17 жовтня 2008р. / Дніпропетровська обласна держ. адміністрація ; Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності ; Товариство "Знання" України ; Кафедра політекономії Національної металургійної академії України / В.М. Тарасевич (заг.ред.). -- Д. : Товариство "Знання" України, 2008. -- 107с.

30. Козловська А. Cхідне партнерство - інструмент для повної інтеграції з ЄС //International Review, 2008, No. 2 - С.47.

31. Косак В. М. Іноземні інвестиції в Україні (цивільно-правовий аспект). - Львів, 1996.

32. Крейдич І.М. Формування комплексу задач забезпечення результативності інвестування в Україні // Економіка. Фінанси. Право. - 2003. - N 11. - C. 29-30.Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навч. Посібник.-Київ: ЦУЛ, 2003.- 376с.

33. Малий І. Іноземні інвестиції: Стимулювання: Зарубіжний досвід: Шляхи залучення в економіку України / Науково- дослідний фінансовий ін-т при Міністерстві фінансів України. -- К., 1999. -- 43с.

34. Мацибора Т.В. Іноземні інвестиції в АПК України: моногр.. -- К. : ННЦІАЕ, 2008. -- 186c.

35. Носова О.В. Іноземні інвестиції в інституціонально-ринковій трансформації економіки: Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.01.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. -- Х., 2002. -- 34с.

36. Омельченко А. В. Іноземні інвестиції в Україні: Довідник з правових питань. -- К. : Юрінком, 1997. -- 426с.

37. Оспищев В., Антоненко Т., Пруненко Д., Лук'янченкова В., Уткін О., Жилякова О. Фактори, що впливають на іноземні інвестиції // Економіка України. - 2002. - №4. - с.35-40.

38. Пехник А.В. Iноземнi iнвестицiї в економiку України: навчальний посiбник. - К.: Знання, 2007. - 335 с.

39. Підліснюк В.Б. Іноземні інвестиції в системі макроекономічних пріоритетів України: Дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. -- К., 2001. -- 208 арк.

40. Рубцова М.Ю. Рєзнікова Н.В. Польща в нових умовах розширеного ЄС. Уроки для України// Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 59. Частина І, 2006 р.

41. Сазонець І. Л. Міжнародна інвестиційна діяльність: Навч. посіб./ І. Л Сазонець, О. А. Джусов, О. М Сазонець. - Київ: ЦНЛ, 2003. - 156 с.

42. Свірідова Н.Д. Прямі іноземні інвестиції: світовий досвід та стратегія залучення в економіку України / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. -- Луганськ, 2004. -- 164с.

43. Солдатенко В.В. Теоретико-методологічні основи прямого іноземного інвестування в системі сучасного економічного знання // Інвестиції: практика та досвід. - 2004. - N 20. - C. 20-29.

44. Становлення інвестиційно-інноваційної моделі економічного розвитку (досвід України та Польщі) // Економіка та держава. - 2003. - N 12. - C. 25-27.

45. Степаненко А.С. Іноземні інвестиції в Україну: фінансування та оцінка ефективності. -- К. : ЗАТ "Нічлава", 1999. -- 158с.

46. Сухоруков А. Проблеми підвищення інвестиційної активності регіонів // Економіка України. - 2002. - №8. - с.26-34.

47. Східне партнерство - інтенсифікація відносин України та ЄС.// Бюрократ, № 23-24 (76-77) від 27/12/2008. - Режим доступу: http://www.center.gov.ua/ua/publication/content/812.htm.

48. Східне партнерство: фінішна пряма до затвердження. /Український незалежний центр політичних досліджень, № 5/565, 02 березня 2009 року. - Режим доступу: http://eu.prostir.ua/library/233052.html.

49. Федоренко В.Г., Гойко А.Ф. Інвестознавство: Підручник /За ред. В.Г.Федоренка.- К.: МАУП, 2000.- 408с.: іл.- Бібліогр.: с.399-402.

50. Федоренко В.Г. Міжнародні фінансово-валютні організації як джерела інвестування / В.Г. Федоренко, Е.Р. Якушев, О.Ф. Іткін // Інвестиції: практика та досвід. - 2004. - N 2. - C. 23-36.

51. Федорчук Д. Про співвідношення понять “інвестиції”, “іноземні інвестиції” та “прямі іноземні інвестиції” // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - N.4. - С. 8.

52. Філіпенко А. С., Будкін В. С., Рогач О. І., Заблоцька Р. О., Копистира А. М. Світова економіка: Підручник для студ. екон. спец. ВНЗ / С.В. Головко (голов.ред.). -- К.: Либідь, 2007. -- 638 с.

53. Хаджинов І.В. Зовнішньоекономічна стратегія України в контексті її інтеграції до європейської економічної системи: Автореф. дис. ... к.е.н. / 08.05.01. -Донецьк, 2004 - 20 c.

54. Чалий В., Пашков М. Україна-ЄС: барометр показує// Дзеркало тижня 15 жовтня 2005 р.

55. Чечетов М. Іноземні інвестиції: макроекономічний аспект // Економіка України. - 2004. - N 8. - C. 4-16.

56. Шевчук В. О. Міжнародна економіка: Теорія і практика: Підручник. - К.: Знання, 2008. - 663 с.

57. Boyk P., Misala J., Puіawski M. Miкdzynarodowe stosunki ekonomiczne. - Warszawa: Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, 1999.

58. Czerwieniec E.: Zagraniczne inwestycje bezpoњrednie w gospodarce krajow wysokorozwiniкtych, Poznaс: Zeszyty Naukowe AE w Poznaniu, 1999.- s. 9.

59. Gill W., Gill N. Stosunki Polski z Ukrain№ w latah 1989-1993. - Toruс-Poznaс: Adam Marszalek, 1994. - 123 s.

60. Gуrska A. Dok№d zmierzasz Ukraino? - Warszawa: Oњrodek Studiуw Wschodnich, 2005.

61. Gradziuk A. Proces akcesji Ukrainy do Њwiatowej Organizacji Handlu. - Biuletyn nr 27, Polski Instytut Spraw Miкdzynarodowych, 2005.

62. Gromadzki G., Suszko O. Miкdzy satysfakcj№ a rozczarowaniem, Relacje UE-Ukraina rok po pomaraсczowej rewolucji. - Warszawa - Kijуw: Fundacja im. Stefana Batorego, 2005.

63. Gromadzki G., Suszko O., Vahl M., Wolczuk K., Wolczuk R. Po rewolucji pomaraсczowej, Relacje UE-Ukraina do wiosny 2006 roku. - Fundacja im. Stefana Batorego. - Warszawa, maj 2005.

64. Kaczurba J., Kawecka-Wyrzykowska E. Polska w WTO. - Warszawa: Wydawnictwo Instytutu Koniunktur i Cen Handlu Zagranicznego, 2002.

65. Kamiсski A. Z. Stosunki polsko-ukraiсskie: raport / A. Z. Kamiсski, J. Kozakiewicz. -- Warszawa: CSMISP, 1997. -- 58 s.

66. Karaszewski W.: Bezpoњrednie inwestycje zagraniczne. Polska na tle њwiata. Toruс: Zakіad Poligraficzno-Wydawniczy „POZKAL” 2004. - s. 18.

67. Kawecka-Wyrzykowska E., Synowiec E. Unia Europejska. - tom I. - Warszawa: Instytut Koniunktur i Cen Handlu Zagranicznego, 2004.

68. Lipiсski J., Sіawiсski A. Gospodarka Polski przed wejњciem do Unii Europejskiej. - Warszawa: Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, 2003.

69. Olszaсski T. A. Perspektywy Euroregionуw: gіos w dyskusji // Україна і Польща у Східно-Центральній Європі: спадок і майбуття: Зб. наук. праць міжнародної конференції під патронатом Прем'єр-міністрів України і Польщі. -- S. 78-80.

70. Olszaсski T. A. Przyszloњж stosunkуw polsko-ukraiсskich. Miкdzy Lwowiem a Donieckiem (Uwagi Polemiczne) // Україна і Польща -- стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє: Збірник наукових праць / Центр Українсько-Польських студій / За загальною редакцією Т.І. Зарецької. -- Ч. 2. -- К: Видавництво Українського фітосоціологічного центру, 2002. -- С. 53-58.

71. Pakulska T., Poniatowska-Jaksch M.: Bezpoњrednie inwestycje zagraniczne w Europie Њrodkowo-Wschodniej . Koncentracja kapitaіu zagranicznego zagranicznego Polsce Monografie i Opracowania 519, Oficyna Wydawnicza AGH, Warszawa, 2004. - s. 11.

72. Pilarska Cz.: Bezpoњrednie inwestycje zagraniczne w teorii ekonomii. Krakow: Wyd. AE 2005. - s. 9.

73. Pavliuk O. Ukrainian-Polish relations: a pillar of regional stability // Chaillit Paper 26. The effects of enlargement on bilateral relations in Central and Eastern Europe. - Paris: Institute for Security Studies of Western European Union, 1997. - P. 43-62.

74. Peіczyсska-Naікcz K. EPS w praktyce - Unia Europejska wobec Rosji, Ukrainy, Biaіorusi i Moіdawii rok po publikacji Dokumentu Strategicznego. - Warszawa: Oњrodek Studiуw Wschodnich, 2005.

75. Piotrowski J. Umowa o strefie wolnego handlu miкdzy Ukrain№ a Uni№ Europejsk№ a polskie interesy gospodarcze. - Warszawa: Instytutu Koniunktur i Cen Handlu Zagranicznego, 2005.

76. Shumylo O.: A Ukraine-EU Freet Trade Area: Who's forand who's against it: ICPS newsletter. - Kiev: International Centre for Policy Studies, January 2006.

77. Shumylo O. Ukraine and the European Neighbourhood Policy: Working Document. - Brussels: Centre for European Policy Studies, 2006.

78. Stosunki polsko-ukraiсskie / Pod red. J. Kozakiewicza. -- Krakуw: Miкdzynarodowy Centrum Rozwoju Demokracji, 1998. -- 194 s.

79. UNCTAD, Ministerstwo Gospodarki: Bezpoњrednie inwestycje zagraniczne na њwiecie i w Polsce: tendencje, determinanty i wpіyw na gospodarkк Warszawa: Instytut Technologii Eksploatacji 2002, s. 9.

80. Weresa M. A., Skutki inwestycji zagranicznych dla gospodarki kraju przyjmuj№cego - doњwiadczenia Polski, www.case.com.pl.

81. Wiкcej niї s№siedztwo, Rozszerzona Unia Europejska i Ukraina - nowe relacje. Rekomendacje /red. G.Gromadzki, Ol. Suszko, M. Vahl, K. Wolczuk. - Warszawa: Fundacja im. Stefana Batorego, 2004.

82. Witkowska W.: Bezpoњrednie inwestycje zagraniczne w Europie Њrodkowo-Wschodniej. Јodџ: UЈ 1996. - s. 70.

83. Zagraniczne inwestycje bezpoњrednie w Polsce, NBP, Warszawa 2004, 2005 oraz 2008.

84. www.europa.eu.int

85. www.delukr.ec.europa.eu

86. http://www.funduszeeuropejskie.gov.pl

87. www.imf.org

88. www.osw.waw.pl

89. www.pism.pl

90. www.batory.org.pl

91. www.isp.org.pl

92. www.eurostat.org

93. www.bank.gov.ua

94. www.polska.com.ua

95. www.ukrstat.gov.ua

96. www.wto.org

97. www.euromoney.com

98. http://www.mgip.gov.p

99. www.torgi.kiev.ua/pl/info.php?id=7

100. www.sprawymiedzynarodowe,pl

101. www.GUS.pl

102. www.ukrstat.gov.ua

103. Бюлетень Національного банку України / Щомісячне аналітично-статистичне видання НБУ. Випуски за 2005-2009 роки.

104. Платіжний баланс і зовнішній борг України Національного банку України / Щоквартальне аналітично-статистичне видання НБУ. Випуски за 2005-2009 роки.

105. Національні рахунки України за 2007 рік / Стат. збірник. - К.: Державний комітет статистики України, 2009.

106. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників / Міністерство економіки України. - К.: ДГВПП “Зовнішторгвидав України”. - Випуск вересень 2/106, лютий 2009.

107. Статистичний щорічник України. К.: В-во "Техніка". Випуски за 1999-2001 роки.

108. Статистичний щорічник України. К.: В-во "Консультант". Випуски за 2002-2007 роки.

109. Промисловість України / Стат. Збірник за 2001-2007 роки. - К.: Державний комітет статистики України, 2008.

110.УКРАЇНА: перспективи розвитку КОНСЕНСУС-ПРОГНОЗ, Випуск 21, 2009. - сс.14-15.

111. http://bank.gov.ua

112. http://barlinek.com.pl

113. http://www.kredobank.com.ua

114. http://www.me.gov.ua http://metalltorg.ru

115. http://www.ukrstat.gov.ua

116. UNCTAD Handbook of Statistics On-line http://stats.unctad.org/handbook/ReportFolders/ReportFolders.aspx

117. http://devdata.worldbank.org/data-query/