Зовнішньоторговельний контракт з імпорту кави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зовнішньоторговельний контракт з імпорту кави

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку кави

1.1 Аналіз світового ринку кави

Кавою називають не тільки тонізуючий напій, але і насіння кавового дерева - кавові боби, або зерна - які використовуються для його приготування.

У світі існує всього 3 види кавового дерева, насіння яких використовуються для виробництва кави:

- Арабіка - Кавове Дерево Аравійське (Coffea arabica). Арабіка - лідер по кількості сортів, по частці продажів на світовому ринку, по виробництву кавових зерен у всьому світі. Арабіка - примхлива культура, вимоглива до складу грунту і температурному режиму, дуже чутлива до шкідників. Арабіка має складним багатим ароматом.

- Робуста - Кавове Дерево канефори Робуста (Coffea Canephora). Робуста - другий по популярності вид кави. Робуста була відкрита відносно недавно, в 18 столітті на Африканському континенті. Робуста невибаглива, стійка до шкідників і захворювань. Відмінна риса робусти - високий вміст кофеїну в зернах. Однак робуста не відрізняється яскраво вираженим ароматом. Тому робусту використовують зазвичай в кавових сумішах для додання міцності напою.

- Ліберіка - цей вид кави не має такого господарського значення, як арабіка і робуста. Ліберіка дуже примхлива. Кавові зерна ліберіки не володіють високою якістю. Тому ліберіка використовують тільки для приготування різних сумішей.

Існує величезна кількість сортів кави. В залежності від сорту кави змінюється хімічний склад напою. Сорти кави носять назву місць, де вони виробляються, або назви портів, через які вивозяться.

Кращі сорти кави:

- Мокко - найкращий у світі сорт кави. Мокко виробляється в Ємені. Свою назву цей сорт кави отримав від єменського порту Моха, куди привозили каву з Ефіопії. Виробництво кави сорту «мокко» дуже мало, це один з найдорожчих і рідкісних делікатесів у всьому світі. Гурмани стверджують - ніщо не може зрівнятися зі смаком кави з Ємену. Тому існує ще одна назва кави - «бинт аль йама» - «Дочка Ємену». Якщо Ефіопія - батьківщина кави, то Ємен - його батько.

- Бразильські сорти кави - «Сантос» та інші, також дуже високої якості.

- Колумбійські сорти кави - «мамі» та інші, також вважаються одними з кращих [1].

Зазвичай для споживачів в продаж надходить не один сорт кави, а суміш з декількох сортів. Це робиться для отримання напою, що володіє гарними смаковими якостями і тонізуючими властивостями.

Географія виробництва кави достатньо широка, не дивлячись на те, що кліматичні умови обмежують вирощування кавових дерев зоною приблизно від 10° північною і до 10° південної широти. До цього лежачого уздовж тропіків кавового «поясу» (рис. 1) увійшли понад п'ятдесят самостійних держав, так звані заморські департаменти Франції, острів Гаваї - тихоокеанський штат США [2].

Рис. 1. Кавовий «пояс»

Мексиканську каву вирощують на півдні країни - у штаті Веракрус, який розташований на морському березі біля підніжжя гірського хребта, і в штаті Миапас на кордоні з Гватемалою. Навіть хороша мексиканська кава не входить у число найкращих у світі - їй не вистачає міцності та букета. Але вона приємна на смак і її можна зрівняти з хорошим легким білим вином.

У центральних нагір'ях Гватемали виробляють одні із кращих у світі сортів кави. Найбільш відомий сорт «Антигуа».

Ніхто не знає точних характеристик сортів кави із цієї країни. Але спеціалісти сходяться на думці, що по смаку кава із Сальвадору м'яка та нейтральна.

Каву з Нікарагуа не можна описати й оцінити. Одні говорять, що вона схожа на мексиканські сорти, інші - що на сальвадорську.

Кава з Коста-Ріки класична. Вона має всі необхідні для хорошого сорту якості. Вважають, що це залежить від висоти на якій кава росте. У Коста-Ріці каву вирощують на високогір'ях.

Ямайські сорти кави відрізняються один від одного, як лід і полум'я. Рівнинні настільки посередні, що не варті уваги. Гірські сорти посідають перші місця серед кращих сортів кави у світі. Наприклад, «Джамейка маунтен блю» - найбільш знаменитий і дорогий сорт кави.

Колумбія володіє прекрасно розвинутою кавовою індустрією. І хоча країна посідає друге місце по виробництву кави, колумбійську каву вважають чудовою.

Колись Венесуела могла зрівнятися з Колумбією по виробництву кави, але в 1960-1970 рр. нафта зробила її найбагатшою країною в Південній Америці й кава перестала бути найважливішою статтею експорту. Сьогодні Венесуела виробляє менше 1% світової кави. Майже вся венесуельська кава йде на внутрішнє споживання. Але уряд Венесуели намагається знову почати виробництво й експорт кави, кращі сорти якої вирощують у західній частині країни на кордоні з Колумбією.

Еквадор виробляє значну кількість кави, але експорт її невеликий, оскільки якість досить посередня.

Перуанська кава схожа на мексиканську. Це підходяща кава для використання в сумішах різних сортів. Кращий сорт вирощують в Андах.

У роки, коли немає заморозків, Бразилія виробляє від З0 до 35% всієї кави на світовому ринку. Величезні плантації з мільйонами дерев вкривають пагорби на півдні й у центрі країни. Однак жоден бразильський сорт не вважають кращим по якісних характеристиках. Бразилія спеціалізується на «доступній» каві - недорогій, цілком пристойній, але не особливо видатній.

У кавовому лексиконі термін «мокко» може спантеличити недосвідченого покупця. Сорт, який ми сьогодні називаємо «мокко», вирощують уже сотні років у горах Ємену, на південно-західному краї аравійського півострова. Спочатку кава попадала туди через древній порт Мокка. Слово «мокко» настільки прижилося, що сьогодні так називають сорт, який правильніше було б назвати «єменським» або навіть «аравійським».

Ще одна двозначність виникає у зв'язку зі знаменитим шоколадним присмаком аравійського «мокко». Саме по цій причині так почали називати суміш гарячого шоколаду й кави. Сьогодні термін «мокко» - це й назва єменської кави, і назва напою, зробленого з кави та гарячого шоколаду.

Після дикоростучих сортів Ефіопії аравійський «мокко» - найбільш стара і традиційна кава. Вона дотепер є однією з кращих. Це те саме кавове зерно, що скорило світ. Дійсний аравійський «мокко» - з північного Ємену - дотепер вирощують на зрошуваних терасах на напівпосушливих гірських схилах. Воду направляють по вузьких, вимощених каменями ровах до коренів кавових дерев. Кавові дерева захищені від пекучого сонця пустелі рядами тополь.

Прекрасні сорти кави Аравії та Ефіопії, а також деякі з Кенії і Танзанії, мають виражений оригінальний смак серед всіх кавових сортів світу. Якщо мексиканські сорти можна зрівняти із сухими білими винами, то єменські й ефіопські - це «кавовий Бордо».

Каву почали вирощувати в Ємені, але кавове дерево «арабика» вперше виявили в Ефіопії, на гірських плато, де місцеві племена до цих пір збирають кавові зерна з дикоростучих кущів. Сьогодні ефіопську каву вважають однією з кращих.

Чудовий сорт «харрар» вирощують на маленьких селянських фермах на високогір'ях в східній частині країни.

Хоча Кенія перебуває всього в декількох сотнях миль від Ефіопії та Ємена, каву тут почали вирощувати порівняно недавно. Корінні жителі продовжили справу, почату англійцями, і перетворили свою кавову промисловість у сучасну та продуктивну. Каву вирощують в селянських господарствах і на великих плантаціях. Кенійські сорти володіють багатим і глибоким смаком, прекрасним ароматом і міцністю.

Спочатку виробництво кави в Танзанії було тісно пов'язане з кенійським, оскільки обидві ці країни попадали в колоніальну залежність до одних і тих же країн - спочатку до Німеччини, потім до Англії. Однак в останнє десятиліття кавова індустрія Танзанії помітно зачахла, у той час як кенійська активно розвивалася.

В основному танзанійські сорти кави «арабика» вирощують на схилах Кіліманджаро, біля кордону з Кенією.

Уганда культивує, головним чином, сорт «робуста», який використовують у виробництві розчинної кави та у якості дешевої складової деяких сумішей. Але тут вирощують і прекрасний сорт «арабика» під назвою «бугишу».

Близько 80% індійської кави вирощують у південному штаті Карнатака. Кращі індійські сорти можна зрівняти з індонезійськими.

На островах Малайського архіпелагу - Суматра Сулавеси, Ява та Індонезія, Папуа-Нова Гвінея - вирощують одні із самих знаменитих сортів кави, які мають міцність і букет. Багато хто вважає суматранські сорти кави кращими у світі. До того ж, суматранська кава доступна по ціні.

Голландці посадили перше дерево «арабика» на Яві. І до того, як плантації були уражені іржею, Ява була провідним регіоном у світовому кавовому виробництві. Після загибелі більшої частини перших кавових дерев плантації засадили сортом «робуста», стійким до іржастого грибка.

На південно-західному узбережжі острова Гаваї - самому великому в Гавайському архипелазі - росте кава найбільш знаменита з гавайських сортів. Її вирощують на маленьких фермах на нижніх схилах вулкана Мауна-Лоа. Кавові дерева попадають у другій половині кожного дня в тінь хмари, яка піднімається над вулканом. Тому вони перебувають під захистом від пекучого тропічного сонця [3]. Топ - 10 країн - виробників кави зображено на рис. 2.

Рис. 2. Топ-10 виробників кави у світі

Вирощування кавових дерев є основою економіки для десятків країн та єдиним заробітком для 25 мільйонів людей. З двох основних сортів кави, дерева арабіки дають кращі боби і становлять близько 70% усього врожаю, в той час як робусти тільки 30%.

Виробництвом кави на різних стадіях займаються близько 60 мільйонів чоловік по всьому світу - це приблизно 1% населення планети: фермери, посередники, обжарщики, постачальники, роздрібні торговці. На шляху від ферми до покупця кава проходить через руки багатьох посередників. Виробництво найбільшої кількості упаковок кави зображено на рис. 3.

Рис. 3. Виробництво кави у млн. упаковках країнами світу [4]

Сьогодні у світі існує багато різних марок кави, але мало хто знає, хто ж вони ті, що мають власні плантації і вирощують каву. Звісно таких компаній сьогодні не мало, оскільки виробництво кави - це буде прибутковий бізнес, я хочу виділити декілька з них:

1. KAWERI COFFEE PLANTATION LTD [5] (плантації даної компанії займають площу близько 2510 га, 1802 га яких засіяні кавою робуста);

2. LavAzza [6] (сьогодні ця компанія є символом італійської кави, вона володіє 6 плантація, 4 в Італії та 2 закордоном);

3. Mountain Top Coffee [7] (виробник кави із Північного Уельсу);

4. Planet Coffee [8] (знаходиться у місті Трієст і спеціалізується на виробництві та продажі порядку 25 кавових сумішей та моно сортів гурме, відібраних для створення італійського еспресо);

5. European Roasterie Inc. [9] (вирощує каву сорту арабіка).

Перетворення зелених кавових зерен у високоякісну розчинну каву вимагає достатньої кваліфікації і технічного ноу-хау. Для того, щоб зрозуміти, які фактори впливають на виробництво кави, розглянемо процес її перетворення у розчину каву.

Змішування

Характер кавових зерен природно різниться в залежності від регіону, пори року і сорту. Сорт кави Арабіка дає багатий, однорідний аромат кави, а Робуста має сильний, гострий аромат більш насиченої консистенції. Треба мати неабиякі здібності і навички при дегустації зразків різних зерен і відбору відповідної суміші для виробництва високоякісної розчинної кави.

Обсмажування

Смак і аромат кавових зерен визначається процесом обсмажування. Температура і час суворо контролюються до досягнення повного аромату і смаку кави. Взагалі, легке підсмажування дає м'який смак, кава середнього способу обсмажування дає гармонійний, багатий смак і аромат, а сильне обсмажування забезпечує сильний, виражений смак.

Перемелювання

Обсмажені кавові зерна далі перемелюються в порошок грубого помолу. Ця суміш схожа на мелену каву, яку ви можете купити у вашому місцевому супермаркеті або магазині кави.

Витяжка

Обсмажена і перемелена кава поміщається в серію витяжних камер. Те ж саме ви робите, коли поміщаєте каву в домашній перколятор кави або кавоварку для витяжки смаку, аромату і кольору кави з перемеленої каву у гарячу воду. Серія камер використовується для приготування більш насиченої кави, допоки кава не складатиметься з висококонцентрованого екстракту.

Висушування

Розчинна кава виготовляється шляхом висушування екстракту одним чи двома способами. При розпилювальній сушці, екстракт розпилюється в струмінь гарячого повітря над верхньою частиною високого циліндра. Падаючи на дно циліндра, крапельки висихають, утворюючи однорідний порошок. При сублімаційній сушці, екстракт заморожується до температури -40 °C для утворення густого шару. Він розламується на крихітні кусочки, які потім піддаються вакуумній обробці. Вакуум знижує точку закипання води до такого рівня, що вона випаровується навіть при таких низьких температурах, сприяючи збереженню смаку кави і залишаючи тверді частини розчинної кави. Розпилювальна сушка використовується для звичайних розчинних видів кави, а сублімаційна сушка застосовується для виробництва більш дорогих і високоякісних видів кави.

Агломерація

Гранули розчинної кави виробляються з порошку, який одержують в результаті розпилювальної сушки за допомогою процесу, який називається агломерація. Порошок злегка зволожують для того, щоб частинки склеїлись, а потім гранули, які утворюються в результаті цього, просіюються з тим, щоб банки наповнювалися лише частинками однакового розміру.

Ароматизація

При виробництві кави, чудовий аромат свіжо перемеленої кави поглинається на етапі перемелювання і потім повертається в каву безпосередньо перед наповненням в банки.

Упаковка

Порошок розчинної кави або гранули наповнюються в скляні банки або в м'яку упаковку. Наповнення здійснюється в атмосфері інертного газу для запобігання будь-якому порушенню аромату або смаку кави під час зберігання.

Декофеїнування

Кофеїн - це м'який стимулятор, який природно міститься у каві та деяких інших рослинах, таких як чай. Є люди, для яких вміст кофеїну у каві є прийнятним і бажаним, але є й багато таких любителів кави, які віддають перевагу каві без кофеїну. Видалення кофеїну здійснюється на стадії обробки зелених зерен, до того як вони будуть обсмажені. На сьогоднішній день існує три основні методи декофеїнування, усі з яких застосовують однаковий перший крок - зерна обробляються паром, щоб зробити їх пористими, що дозволяє видалення кофеїну. Найстаріший метод застосовує органічний розчинник для розчинення кофеїну. А недавно був розроблений процес із застосуванням двоокису вуглецю під високим тиском. Однак, зараз для виробництва декофеїнованої кави в Великобританії застосовується процес, який розчиняє кофеїн за допомогою води. У цій технології оброблені паром кавові зерна обмиваються у воді, яка розчиняє кофеїн та деякі складові смаку. Цей екстракт потім проходить через активоване вугілля, яке й видаляє кофеїн. Екстракт потім реінтегрується із кавовими зернами для відновлення аромату складових смаку, які були видалені разом з кофеїном. Потім зерна висушуються, і далі проходять процес обсмажування звичайним способом [10].

Динаміка світового виробництва кави зображена на рис. 4. Згідно рис. 4 можна прослідковувати тенденцію до зростання виробництва кави, це спричинене зростання чисельності населення світу, що провокує за собою зростання попиту на каву.

Рис. 4. Світове виробництво кави 2008-2013 рік



Рис. 5. Експорт - імпорт кави 2010-2014 рр.

Проаналізувавши рис. 5 в 2010-2011 роках було характерне переважання імпорту над експортом, в подальшому дана тенденція змінюється навпаки, що дозволяє зробити висновок, що виробляють кави сьогодні більше, ніж потрібно для задоволення потреб у даному продукті.

Ціна кави дуже залежна від кон'юнктури ринку. А оскільки попит вже більш менш стабільний (стабільна динаміка збільшення), то найголовнішим фактором при формуванні ціни є пропозиція. Останнім часом нарощенню обсягів перешкоджають природні умови, такі, як зміна температурного режиму регіону, збільшення вологості та інші умови, які визначають кінцевий обсяг виробництва кави за сезон.

Ціноутворення на міжнародному ринку кави є досить специфічним, про що свідчить наявність «кавовового парадоксу». Він полягає у тому, що при настанні кавової кризи країнам-виробникам стає притаманна тенденція до зниження цін, зниження доходів виробника і прибутків з важливими наслідками, для доходів від експорту кави провідних країн-експортерів і життя мільйонів людей у країнах, що розвиваються.



Рис. 6. Середній індекс ціни та ціни на види кави 2002-2013 рр. [11]

Тенденціями 2014 року послужить відновлення інтересу інвесторів до ринку кави, оскільки кінець 2013 року характеризувався низькими цінами на каву 1,15 -1,20 дол. Характерним буде зростання попиту в країнах, що розвиваються, таких як Китай, Індія та Бразилія.

Виробництво кави особливого в таких місцях, як Коста - Ріка, великого виробника, повільно скорочується, знизилось на 35% за останні десять років і через економічну нестабільність виробництва даного товару буде знижуватися [12].

1.2 Аналіз українського ринку кави

Вітчизняний ринок кави активно розвивається, щорічне зростання складає 10-15%. Споживання кави в країні за останні п'ять років збільшилося у декілька разів, хоча ринок ще далекий від насичення. За показникам споживання Україна відстає від країн Європи, адже середньостатистичний європеєць споживає 6-8 кг кави, а українець - приблизно 1 кг кави в рік.

Крім того, слід відмітити, що не зважаючи на традиційно чайну орієнтацію вітчизняного споживача, під впливом певних факторів, він змінює смакові вподобання і залучається до кагорти кавоманів. Позитивна динаміка простежується як в кількісному так і в якісному аспектах. Це проявляється в збільшенні частоти споживання кави та в прагненні купувати якісній і, відповідно, дорогий продукт.

Для вітчизняного ринку кави, як і для багатьох інших, характерна значна присутність імпортної продукції. Це обумовлене природно-кліматичними та історико-економічними передумовами. Використовуючи різні технології обсмажування, змішуючи сорти, європейські та американські виробники намагаються задовольнити примхливого споживача, шляхом варіацій смакових й ароматних характеристик продукту.

Переважну частку готової кави купує п'ятірка компаній: Modelez International (ТМ Maxwell House, Jakobs) - 13%, Nestle (ТМ Nescafe) - 13%, Sara Lee (ТМ Moccona) - 10%, Procter & Gamble (ТМ Folgers) і Tchibo (ТМ Tchibo) - по 4%.

Разом з різноманітними кавовими напоями і міксами сегмент розчинної кави займає до 80% всього українського кавового ринку, включаючи HoReCa.

У регіональному розподілі країни структура споживання кави значно відрізняється. Схід і південь країни більше споживають розчинну каву (тенденція, характерна для територій, де сильні чайні традиції), а захід і центр поступово відмовляються від неї на користь натуральної. Основними імпортерами натуральної кави в Україні є Сінгапур (26%), Росія (15%) Польща (11%) та Німеччина (9%). Значна частка також належить таким країнам як: Італія (5%), Болгарія (4%), Австрія (2%).

Сегментуючи український ринок кави можна зробити такі висновки: питому вагу серед споживачів кави становлять особи віком 21-30 років (45,0%), а найменше становлять особи категорії 51 і старше - 5,0%; найбільшу частку становлять (за соціальним статусом) державні службовці (наймані працівники) - (50,0%), а найменшу - розділили між собою пенсіонери та домогосподарки по 5,0%; найбільшу частку займають особи з рівнем доходів на одного члена сім'ю в розмірі до 1000 грн. (70,0%), найменшу частку становлять особи з рівнем доходів на сім'ю в розмірі більше 1500 грн. - 0,01%; за прихильністю до торгових марок, то можна констатувати двох головних лідерів на ринку: ТМ «Nescafe» - 42,5% й ТМ «Jacobs» - 40,0%.

Оскільки, наш кавовий ринок розвивається і попит на дану продукцію тільки росте, при тому що ціни на каву залишаються майже незмінними та Держветслужба розглядає питання спрощення імпорту кави в зернах, скасувавши фітосанітарний контроль, то від українського ринку кави можна очікувати зростання.

2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоторговельної угоди

2.1 Законодавча база

Зовнішньоекономічна діяльність в Україні здійснюється на основі Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 1991 року. В даному законі охарактеризовано суб'єктів, об'єктів та головні засади здійснення такої діяльності.

Оскільки, ми імпортує каву з іншої країни, то при перетині кордону продукція проходить український кордон і проходить перевірку на відповідність документів, митне оформлення тощо, дані процедури прописані Митним кодексом України від 2012 року.

Митний кодекс містить таку важливу інформацію як митні платежі, їх справляння, яке види мита є в Україні, ставки мита, митний контроль, проведення експертизи тощо [13].

При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Уразі якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день виконання таких формальностей.

Норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені Митним кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Сучасні митні тарифи включають десятки тисяч найменувань товарів. Загальна кількість товарних позицій досягає п'яти тисяч. Крім того, кожна товарна позиція включає цілий ряд підпозицій, що є наслідком тенденції до збільшення кількості товарів, які оподатковуються митним тарифом.

Законодавча база по контролю за імпортом продукції:

1. МОЗ України; Наказ, Порядок вiд 15.03.2001 р. №97

«Про затвердження Порядку проведення медичного (санітарного) огляду вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та на митній території України».

2. Держмитслужба України, Адміністрація держкордонслужби, МОЗ України,…; Наказ, Перелік вiд 27.03.2009 р. №265/211/191/210/14/147/326.

«Про затвердження Переліку товарів, які підлягають обов'язковому санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон»

3. Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок вiд 13.04.2005 р. №269.

«Про здійснення попереднього документального контролю товарів у пунктах пропуску через державний кордон України «

4. Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок вiд 28.04.2000 р. №728

«Про затвердження Порядку вивезення за межі України або знищення неякісних та непридатних до споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги»

5. Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок вiд 24.10.2002 р. №1569

«Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон»

6. МОЗ Держсанепідслужба України Перший заступник головного державного санітарного лікаря України Постанова №25 від 26.12.08 р.

«Про оптимізацію державного санітарно-епідеміологічного нагляду щодо об'єктів зовнішньоекономічної діяльності за кодами УКТЗЕД»

7. Регламент організації

«Організація та проведення медичного (санітарного) огляду у пунктах пропуску через державний кордон України, санітарно-епідеміологічного контролю транспортних засобів і вантажів, що імпортуються»

8. Верховна Рада України; Закон вiд 20.10.1999 р. №1172-XIV

«Про транзит вантажів»

9. Закон вiд 06.09.2005 р. №2809-IV

«Про внесення змін до Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини»

10. Закон вiд 24.02.1994 №4004-XII

«Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

11. Розпорядження від 26 жовтня 2011 р. №1067-р

«Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною санітарно-епідеміологічною службою та установами і закладами, що належать до сфери її управління» [14].

Методи регулювання зовнішньої торгівлі можна розділити на такі: тарифні (митні), що ґрунтуються на використанні митних тарифів; нетарифні - квоти, ліцензії, субсидії, демпінг та ін. Тарифні методи за суттю є економічними і діють через ринковий механізм, вони спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД.

Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

Мета тарифного регулювання полягає:

1.В покращенні конкурентних умов в імпортуючій країні;

2. І головне - в захисті національної промисловості, здоров'я населення, охороні навколишнього середовища, моралі, релігії і національній безпеці.

Нетарифні обмеження являються заходами прихованого протекціонізму. На думку спеціалістів, у зовнішній торгівлі використовуються більше 50 таких заходів і можуть здійснюватися як через адміністративні, так і фінансові інструменти регулювання.

Нетарифне регулювання ЗЕД

До нетарифних заходів регулювання відносяться:

1. Заборони експорту та імпорту. Це вимушені заходи, визнані міжнародною практикою. Заборони можуть виступати у відкритій і закритій формі. Різновидом заборони відкритої форми являються часткові заборони, які, в свою чергу, можуть мати безумовний і умовний характер. Заборони безумовного характеру встановлюються на імпорт товарів, здатних заподіяти шкоду різним сферам життєдіяльності держави. Умовні заборони використовують тоді, коли постачальник імпортної продукції не дотримується встановлених правил і норм. Крім постійно діючих заборон, використовуються також сезонні і тимчасові заборони на ввіз.

2. Кількісні обмеження експорту та імпорту. Вони являються традиційними методами кількісного обмеження в міжнародній торгівлі. До них відносяться квотування і ліцензування.

Квотування являє собою лімітування розміру імпорту (експорту) з допомогою квот (контингентів). Квота - це встановлення у вартісному чи фізичному вираженні певного об'єму експорту (імпорту) на визначений період (рік, квартал, і т.ін.). Квотування здійснюється з метою ліквідації торгового і платіжного дисбалансу з окремими країнами; регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку; виконання міжнародних зобов'язань і досягнення взаємовигідних домовленостей.

В Україні використовують такі види квот:

- глобальні - встановлюються для товарів без визначення конкретних країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються;

- групові - для товарів з визначенням групи країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються;

- індивідуальні - для товарів з визначенням конкретної країни, куди вони можуть експортуватися чи з якої вони можуть імпортуватися.

Ліцензування - це обмеження у вигляді одержання права чи дозволу(ліцензії) від уповноважених державних органів на ввіз (вивіз) певного об'єму товарів.

На Україні використовуються такі види ліцензій:

- генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по окремому товару чи окремій країні (групі країн) на протязі періоду дії режиму ліцензування по даному товару;

- разова (індивідуальна) - одноразовий дозвіл, який має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом ЗЕД на період, необхідний для її здійснення;

- відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару на протязі конкретного періоду (але не менше одного місяця) з визначенням його загального об'єму.

Ліцензії на експортно-імпортні операції видаються на основі заявок суб'єктів ЗЕД згідно з формою, затвердженою в даний час Міністерством економіки України.

Рішення про встановлення режиму ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій приймається Кабінетом Міністрів України з визначенням списку конкретних товарів, які підлягають під режим ліцензування і квотування, а також періоду дії цього режиму. Реалізація квот і ліцензій на окремі товари здійснюється Міністерством економіки України.

3. «Добровільні» обмеження експорту. Їх відносять в особливу групу кількісних обмежень. Вони являють собою неофіційну домовленість між експортером та імпортером про обмеження ввозу певних товарів на ринок імпортера. Ще в кінці 50-х рр. США почали нав'язувати азіатським країнам угоду про добровільне обмеження в односторонньому порядку в США текстилю, а пізніше - стального прокату і ряду інших товарів. З 1969 р. система «добровільних» квот почала діяти на світовому ринку чорних металів, охопивши майже 2/3 світового ринку цих товарів. І таких прикладів можна навести багато. В даний час в світі країнами досягнуто більше 100 угод про «добровільне» обмеження експорту і про встановлення мінімальних імпортних цін.

Ці угоди в першу чергу торкаються торгівлі текстильної, швейної, взуттєвої промисловості, чорної металургії, молочними продуктами, побутовою електронікою, легковими автомобілями, металооброблюваними станками та ін.

4. Антидемпінгові заходи - специфічні заходи нетарифного регулювання являють собою судові та адміністративні тяжби, претензії, які пред'являють національні підприємці іноземним постачальникам, звинувачуючи їх у продажу товарів по занижених цінах (нижче «нормальних» цін), що може нанести шкоду місцевим виробникам.

Антидемпінгові заходи часто використовуються країною-імпортером для здійснення тиску на експортерів з метою захисту свого ринку. Демпінгові санкції можуть бути різними: чи демпінговий товар обкладається антидемпінговим митом, чи експортеру знижується квота доставки товару.

5. Технічні бар'єри. Це перешкоди для імпорту іноземних товарів, що виникають в зв'язку з їх невідповідністю до національних стандартів систем виміру та інспекції якості, вимог техніки безпеки, санітарно-ветеринарних норм, правил упаковки, маркерування та інших вимог. Перевірка відповідності ввезеного в країну товару всім цим вимогам обумовлюється об'єктивними вимогами виробництва і споживання продукції. В той же час вони можуть виконувати протекціоністську роль.

6. Заходи, пов'язані з виконанням митних формальностей. До них відносяться:

- прикордонний податок, який накладається на товари за факт перетину кордону;

- платежі, пов'язані з оформленням документів на митниці, митним оглядом товарів, перевіркою їх якості;

- інші платежі (портові, статистичні, фітосанітарні і т.д.).

7. Імпортний депозит. Це попередня застава, яку імпортер повинен внести в свій банк перед закупівлею іноземного товару. Розмір застави залежить від вартості угоди. Імпортер не одержує по депозиту проценти, і через кілька місяців сума застави повертається. Протекціоністське значення імпортних депозитів полягає в тому, що вони збільшують витрати імпортера під час даної операції і підвищують ціну імпортного товару.

Тарифне регулювання ЗЕД

Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою широкого кола засобів, кількість яких постійно зростає.

Класичним засобом регулювання зовнішньої торгівлі являються митні тарифи, які по характеру впливу відносяться до економічних регуляторів.

Митний тариф являє собою систематизований перелік (зведення) митних ставок, які визначають розмір оплати по експортних та імпортних товарах, тобто мита.

ГАТТ/ВТО не забороняє захист національної економіки. Згідно з принципами ГАТТ/ВТО вона повинна будуватися в цілому на митних тарифах, а не на інших комерційних заходах. Мета цього правила - чітке визначення об'єму захисту і зведення до мінімуму пов'язаного з ним захисту торгівлі.

2.2 Нормативно-правові умови здійснення операції

Зовнішньоторговельна угода є правовою формою, що опосередковує зовнішньоторговельні операції. Обов'язкова умова угоди - підписання її з іноземним партнером, тобто контрагентом. Порядок укладання та особливості зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні встановлено ст. ст. 377 - 389 Господарського кодексу України [16], Законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня1991 р. №959-ХІІ [17], «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року №1906-IV [18], «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року №2709 - IV [19], «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності від 23 грудня 2008 року №351-IV [20] та ін. нормативними актами.

Зовнішньоторговельні контракти включають в себе наступні основні елементи, які знаходяться у визначеній послідовності: преамбула (визначення сторін); предмет контракту; кількість товару; базові умови поставки товарів; ціна та загальна сума контракту; якість товару; строк та умови поставки; умови платеж; умови передавання - приймання товару; гарантії та претензії; пакування та маркірування товару; відвантаження товару; санкції; страхування; форс-мажорні обставини; арбітраж; інші умови; юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.

Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає також сплату податків та зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України.

Ввізне (імпортне) мито сплачується на загальних підставах за ставками Митного тарифу України, чинними на день оформлення вантажної митної декларації.

Особливістю зовнішньоекономічних договорів (контрактів) вважається застосування міжнародних термінів з урахуванням Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів (ІНКОТЕРМС), розроблених Міжнародною торгівельною палатою у 1936 році, основна мета яких - створити єдині і чіткі торгівельні правила по всьому світу. вживання базисних умов постачання згідно Правилам ІНКОТЕРМС. І хоча самі Правила носять рекомендаційний характер, але складаючи договір (контракт), їх використання допомагає у тлумаченні того чи іншого терміну, та запобігає численним непорозумінням.

Згідно нової редакції ІНКОТЕРМС 2010, що вступили в силу 1 січня 2011 року, виділяють 2 підрозділи в залежності від виду транспортування товару від продавця до покупця [21].

Кава та кавові напої відносяться до харчових продуктів низької вологості. На відміну від смаженої кави в зернах, у яких розчинні речовини захищені від навколишнього повітря клітинною оболонкою, частини розчинного напою з усіх сторін відкриті і надзвичайно лабільні по відношенню до кисню, парів води, світла та інших фізичних факторів. Ця їх висока реакційна здатність потребує застосування для упакування продукту тару, що забезпечує герметичність (мінімальні газо-, паро - та аромопроникність) та наділеною хорошими захисними властивостями. Якими являються жерстяні та скляні банки, а також трьохшарові термозварні полімерні плівки.

Натуральна розчинна кава має бути упакована так, щоб забезпечити її якість протягом терміну зберігання. Пакування натуральної смаженої кави (арабіки) здійснюється згідно нормативного документа «Кава натуральна обсмажена» ДСТУ 6805-97. Для роздрібної торгівлі пачки мають відповідати ДСТУ 12303 з картону марки А; пачки згідно ДСТУ 12303 з картону типу хром-ерзац товщиною 0,32 до 0,60 мм внутрішнього полімерного покриття матеріалів; ДСТУ 24370 з паперу масою не менше 90г або з комбінованих матеріалів на основі алюмінієвої фольги чи металізованої плівки; банки металеві за ДСТУ 12120; банк металеві збірні циліндричні, скляні, з полімерних матеріалі за нормативними документами. Смажена Арабіка в зернах пакується в пакети за ДСТУ 10354. Транспортна тара для вміщення фасованої продукції: ящики з гофрованого картону (ДСТУ 13511, ДСТУ 13512, ДСТУ 13516) масою нетто до 20 кг; ящики з деревини (ДСТУ 10131) масою до 25-30 кг. Натуральну розчинну каву фасують масою нетто від 0,1 до 500,0г включно. Допускається за умовами договору для підприємств громадського харчування, промислової переробки і інших споживачів фасувати натуральну розчинну каву масою нетто більше 500,0 г до 10000,0 г включно.

Натуральну розчинну каву упаковують в: банки металеві по ДСТУ 12120 або по технічному документу; банки скляні, банки з полімерних матеріалів по нормативному або технічному документу; пакети по ДСТУ 24370 з комбінованих термостабільних матеріалів на основі алюмінієвої фольги або металізованої плівки; мішки-вкладиші поліетиленові плівкові по ДСТУ 19360. Допускаються пакети по ДСТУ 24370 з натуральною розчинною кавою комплектувати і укладати в додаткову споживчу тару по нормативному або технічному документу. Термін зберігання кави не більше 24 місяців з дня виготовлення. Зберігають в чистих, добре вентильованих приміщеннях, не зараженим шкідниками і захищених від прямих сонячних променів, при температурі не вище 20» С і вологості не більше 75%.

При зберіганні пакувальну тару встановлюють на стелажі і піддони штабелями по висоті не більше 8 ящиків. Відстань між штабелями, а також стінами мають бути не менше 0,7 м. відстань від джерел тепла, водопровідних і каналізаційних труб повинно бути не менше 1 м. не допускається провітрювати складські приміщення в сиру погоду і відразу після дощу.

3. Зовнішньоекономічний контракт договір поставки №13 -2014

м. Київ «___» _________2014 р.

Кавова компанія «WOSEBA», надалі іменоване «Постачальник», в особі генерального директора, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та ТОВ «Українська Кавова Компанія ЛТД», надалі іменоване «Покупець», в особі генерального директора, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, разом іменовані «Сторони» або окремо «Сторона», уклали даний Договір про наступне:

1. Предмет договору

Продавець продав, а Покупець купив смажену каву в зернах, іменовану надалі «Товар», на умовах поставки в кількості, асортименті, за цінами і термінами, вказаними в Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього контракту.

2. Ціна та сума контракту

2.1. Асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі Специфікації Постачальника, погодженої Покупцем, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

2.2. В разі зміни ціни товару Постачальник зобов'язаний повідомити про це Покупця не пізніше, ніж за 7 днів до фактичної дати поставки товару, та оформити нову Специфікацію, яка підписується обома Сторонами.

2.3. Зміна Постачальником цін на товар без попередження про це Покупця відповідно до умов п. 2.2. Договору не допускається.

2.4. Ціни включають в себе вартість навантаження, перевозки до вказаного в Специфікації пункту, митні збори, інші затрати по розмитненню Товару, отримання ліцензій, необхідного для виконання Продавцем власних зобов'язань по поставці Товару на умовах даного Договору.

2.5. Загальна сума Договору 260 172 грн. 50 коп.

3. Кількість, якість та вимоги до товару

3.1. Постачальник гарантує, що поставлений товар є якісним, сертифікованим (визнаним), відповідає всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду.

3.2. Якість товару повинна бути підтверджена сертифікатами та іншими документами, які необхідні для товару даного виду, згідно чинних правил торгівлі, санітарно-епідеміологічного законодавства України.

3.3. Постачальник гарантує, що товар, який поставляється Покупцю має необхідну інформацію, передбачену Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» та іншими нормативними актами і відповідає законодавству про мови в Україні.

3.4. Постачальник за даним Договором поставляє Покупцю товари із залишковим терміном придатності з дня поставки щонайменше Ѕ від загального терміну придатності, якщо інше не передбачено окремими домовленостями між Покупцем і Постачальником, оформленими додатками до Договору.

3.5. Товар, що поставляється Постачальником повинен мати штрих-код, який не повинен повторюватись на інших видах товару. Постачальник зобов'язаний повідомляти Покупця про зміну штрих-коду на інших видах товару не пізніше моменту замовлення.

3.6. Товар повинен бути упакований таким чином, щоб уникнути можливості його пошкодження, знищення, псування, погіршення його якісних характеристик, втрати товарного виду, деформування під час транспортування і зберігання.

3.7. Тара і упаковка товару, що поставляється постачальником повинна відповідати вимогам стандартів і технічним умовам.

4. Базисні умови поставки

4.1. Поставка товару здійснюється залізницею на умовах DАР (залізнична станція Соснівка, Львівська область).

4.2. Відвантаження товару повинно бути проведено таким чином, аби поставка мала місце протягом 10 -15 травня 2014 року. Датою поставки вважається дата прибуття товару на залізничну станцію Соснівка.

4.3. Дострокова поставка товару та/або часткове відвантаження товару не припускається.

4.4. Про ймовірну дату відвантаження Продавець повинен сповістити Покупця телеграфом не пізніше ніж за 3 дні до проведення відвантаження товару із зазначенням кількості місць та ваги брутто, так само, як і передати інформацію про ймовірну дату прибуття вантажу на залізничну станцію Соснівка протягом 12 годин від моменту відправлення потягу, на якому розміщено товар, зі станції відправлення.

5. Упаковка та маркування

5.1. Товари, що продані за цим Договором, повинні бути складені в картонні коробки по 12 вакуумних брикетів з багатошарової фольги, місткістю 0,25 кг кожна, до того ж кожен ящик повинен бути обгорнутий у папір і містити на боковій частині білу наліпку з ПВХ, на якій чорною фарбою нанесено інформацію про найменування й марку товару, та застереження про неприпустимість знаходження товару біля джерел тепла вище 30°С.

6. Умови здачі-приймання товару

6.1. За цим Контрактом товар вважається зданим Продавцем і прийнятий Покупцем;

А) кількісно-за масою брутто та кількістю місць, що вказані в залізничній накладній, та за кількістю і масою нетто, що вказані в специфікації Продавця;

Б) за якістю-відповідно до сертифіката якості.

6.2. Кількість місць та маса нетто, вказані в специфікації Продавця, а також дані про якість, що вказані в сертифікаті якості, є безповоротними та обов'язковими для обох сторін.

7. Умови платежів

7.1. Платіж за поставлений за цим Контрактом товар буде проведено в такий спосіб: після отримання вказаного в п. 4 цього контракту оповіщення Продавця про готовність до відвантаження Покупець повинен відкрити документарний телеграфний безвідзивний непокритий гарантований неподільний акредитив через банк «Приватбанк», м. Київ (банк Покупця) у банку «Аареал», Польща на користь продавця, який буде дійсним протягом 15 днів (не враховуючи нормативний термін проходження документів), на повну вартість товару, призначеного до відвантаження.

7.2. Платіж з акредитива повинен проводитися невідкладною повною сумою проти представлених банку таких документів:

1. рахунок Продавця у чотирьох примірниках;

2. специфікації Продавця на відвантажений товар у трьох примірниках;

3. дублікат залізничної накладної;

4. сертифікат якості;

5. свідоцтво про проходження товару, видане та/або завірене місцевим

представником Торговельно-промислової палати Польщі.

7.3. Бенефіціар не може відмовитися від використання акредитива.

7.4. Продовження терміну дії акредитива припускається в межах 7 днів, якщо його необхідність викликана зміною умов поставки та/або відвантаження продукції.

7.5. Усі витрати, пов'язані з відкриттям, використанням і продовження строку дії акредитива, враховуючи банківську комісію, відносяться на рахунок Продавця.

8. Форс-мажорні обставини

8.1. У разі виникнення обставин, коли повне або ж часткове виконання будь-якою із сторін зобов'язань за цим Контрактом, а саме: пожежі, стихійного лиха, війни, воєнних операцій будь-якого характеру, блокади, заборони експорту чи імпорту, або інших обставин, що не залежать від сторін, строк виконання зобов'язань за цим Контрактом переноситься на строк, що дорівнює часу, доки діятимуть такі обставини.

8.2. Якщо такі обставини та їхні наслідки діють понад 20 днів, то кожна із сторін цього Контракту має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим Контрактом, і в цьому випадку жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

8.3. Сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за цим Контрактом, повинна про настання та припинення обставин, що заважають виконанню таких зобов'язань, негайно сповістити про це іншій стороні цього Контракту.

8.4. Належними доказами наявності зазначених вище обставин та їх тривалості будуть довідки, що видаються відповідною Торговельною палатою - країни Продавця чи Покупця.

9 Відповідальність сторін

9.1. Кожна зі сторін повинна виконувати свої зобов'язання належним чином, надаючи іншій стороні сприяння виконанні своїх зобов'язань.

9.2. У разі якщо з вини Продавця стався простій вагонів, пов'язаний з неправильним оформленням супровідних документів, або несвоєчасним наданням їх і яка спричинила за собою штрафні санкції з боку залізниць, митних органів будь-якої з країн за маршрутом проходження складу, витрати з оплати штрафних санкцій бере на себе Продавець.

9.3. В разі якщо аналогічні дії, сталися з вини Покупця, витрати з виплати штрафних санкцій бере на себе Покупець.

9.4. Уплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором.

10. Санкції та рекламації

10.1. У випадку, якщо матимуть місце запізнення у відправці товару, купленого Покупцем за цим Контрактом у Продавця, або не будуть додержані інші строки, визначені у цьому Контракті, Продавець повинен сплатити Покупцеві конвенційний штраф у розмірі 0,7% від загальної вартості цього Контракту за кожний день протягом перших десяти днів прострочення терміну та 0,5% від загальної вартості цього Контракту за кожен наступний день прострочення терміну, проте загальна сума штрафу не повинна перевищувати 17% загальної вартості цього Контракту.

10.2. Розмір штрафу не може буди змінений в арбітражному порядку.

10.3. Штраф буде утримано з рахунку Продавця при оплаті його Покупцем. У разі, якщо Покупець з якої-небудь причини не отримає штраф при оплаті рахунку Продавця, останній повинен сплатити суму штрафу за першою вимогою Покупця. У разі, якщо запізнення перевищить 20 днів, Покупець має право відмовитися від товару.

10.4. За неоповіщення або несвоєчасне оповіщення про відвантаження товару Продавець сплачує Покупцеві штраф у розмірі 1% від загальної вартості Контракту та покриває Покупцеві всі витрати та втрати, пов'язані з таким порушенням Продавцем умов цього Контракту.

10.5. За зволікання у відкритті акредитива Покупець сплачує Продавцеві штраф у розмірі 1% від загальної вартості контракту за кожен день прострочення.

10.6. При ушкодженні товару, що є предметом цього Договору, а також про кількісне недопостачання Покупець повинен письмово сповістити Продавця (через засоби телеграфу або електронної пошти) протягом 1 - 2 днів від дня поставки.

11. Арбітраж

11.1. Будь-який спір що виникає щодо цього Контракту або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торговельно-промисловій палаті України.

11.2. Сторони цього Контракту погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору застосовуватиметься Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговельно-промисловій палаті України.

11.3. Правом яке регулює цей Контракт, є матеріальне право України. Арбітражний суд складається з трьох арбітрів. Місце проведення засідання Арбітражного суду - місто Київ. Мова арбітражного розгляду - українська.

11.4. Рішення Арбітражного суду є остаточним та обов'язковим для обох сторін. Підсудність суперечок за цим Контрактом судом загальної юрисдикції виключається.

12. Термін дії Контракту

12.1. Термін дії цього Договору закінчується після здачі-приймання товару згідно з п. 6 цього Контракту та проведенням усіх належний платежів відповідно до п. 7 цього Договору або відповідно до п. 8 цього Договору.

13. Додаткові умови

13.1. Право припинити дію цього Контракту припускається виключно у випадках, що передбачені в основних його пунктах.

13.2. Підтвердження того, що Товар, який є предметом цього Контракту, не має речового обтяження - виключний обов'язок продавця.

13.3. Зміни та доповнення до цього Контракту є чинними за умови, якщо обидві сторони цього Контракту засвідчили свою пряму не це згоду. В такому разі зміни й доповнення вважаються невід'ємними частинами цього

Контракту.

13.4. Передання прав та зобов'язань за цим Контрактом припускається відповідно до положень майнового права України чи Польщі.

Цей Контракт укладено в одному примірнику українською мовою.

14. Юридичні адреси та реквізити сторін:

ПРОДАВЕЦЬ	ПОКУПЕЦЬ
P.P.U.H. WOSEBA Sp. z o. o.	ТОВ «УКРАЇНСЬКА КАВОВА КОМПАНІЯ ЛТД»
Poland, Odolanуw	Україна, Київ
Krotoszyсska Street 150	вул. Онуфрія Трутенка, 6, офіс 10
Tel:+48 (62) 733 39 48	Tel.: (044) 225-29-12
Tel.:+48 (62) 733 39 19	Tel.: (044) 362-24-52
Підпис продавця_______________	Підпис покупця_______________
Розрахунковий рахунок № в _______ МФО ___________ Код	Розрахунковий рахунок № в _______ МФО ___________ Код

Подобные документы

• Підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту будівельних матеріалів

  Аналіз світового та українського ринку будівельних матеріалів. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з імпорту будівельних матеріалів. Порядок та правила підготовки контракту, оцінка його практичної ефективності.
  
  курсовая работа [929,9 K], добавлен 15.04.2013
  

• Підготовка та укладання зовнішньоторговельної угоди на експорт вина

  Аналітична маркетингова оцінка ринку вина на сучасному етапі. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоторговельної угоди на експорт вина. Зовнішньоторговельний контракт на експорт вина. Статистичні дані винної промисловості України.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 08.01.2012
  

• Моделювання зовнішньоторговельної угоди з експорту лікарських засобів

  Аналіз світового та українського ринку лікарських засобів. Правове обґрунтування можливостей здійснення даної зовнішньоекономічної угоди: законодавча база, нормативно-правові умови. Зовнішньоекономічний контракт з експорту лікарського засобу "Корвітин".
  
  курсовая работа [1,6 M], добавлен 09.05.2011
  

• Кон'юнктура світового ринку кави

  Товарознавча характеристика кави, її виробники, експортери та імпортери. Рівень і динаміка цін, темпи інфляції. Ступінь конкуренції на ринку, його ємкість. Форми та методи торгівлі. Міжнародні організації, що регулюють ринок кави, місце України на ньому.
  
  контрольная работа [310,3 K], добавлен 13.07.2012
  

• Динаміка цін на каву та какао на світових ринках

  Основні виробники та експортери кави у світі, динаміка міжнародного ринку за 2008-2010 роки. Підвищення рівня культури споживання кави в Україні. Головні продуценти сировини: Кот-д'Івуар, Гана, Нігерія та Камерун. Ціни та дефіцит пропозиції какао-бобів.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 28.01.2011
  

• Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту сталі

  Аналіз світового та українського ринку сталі. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоторговельної угоди з експорту сталі. Об’єм експорту арматури, прутків, слябів, плоского прокату в 2009-2010 роках. Виплавка сталі основними меткомпаніями.
  
  курсовая работа [201,2 K], добавлен 04.01.2014
  

• Підготовка та укладання зовнішньоторговельної угоди на експорт цукру

  Динаміка ринку цукру, його роль в зовнішньоторговельній діяльності України. Аналітична маркетингова оцінка ринку. Правове обґрунтування можливостей здійснення даної зовнішньоекономічної угоди. Зовнішньоекономічний контракт, його предмет та загальна сума.
  
  курсовая работа [604,9 K], добавлен 20.01.2012
  

• Аналітична маркетингова оцінка ринку горілки

  Аналітична маркетингова оцінка світового та українського ринку горілки. Законодавча база, що регулює виробництво та експорт горілки, та нормативно-правові умови здійсненя угоди. Зовнішньо-економічний контракт. Ефективність запропонованого проекту.
  
  курсовая работа [50,1 K], добавлен 13.08.2008
  

• Розробка проекту підготовки та укладання зовнішньоекономічного договору

  Аналіз світового та українського ринків аудіо- та відео техніки. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з її імпорту. Порядок укладання зовнішньоекономічного договору. Визначення ефективності імпорту товару споживання.
  
  курсовая работа [353,0 K], добавлен 06.10.2014
  

• Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту мінеральної води на прикладі експорту мінеральної води ТМ "Миргородська" до Росії

  Аналіз світового та українського ринку мінеральної води. Правове обґрунтування здійснення зовнішньоекономічної угоди з експорту мінеральної води. Розробка зовнішньоекономічного контракту з експорту води "Миргородська" до Росії, оцінка його ефективності.
  
  дипломная работа [2,3 M], добавлен 03.04.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам