Українсько-польські відносини в культурно-гуманітарній сфері

До основних проблем української громади в Польщі відносяться відсутність Закону про національні меншини, який гарантував би їхні права; слабку обізнаність польських органів державної влади, особливо регіональних, з нормами міжнародного права в частині охорони прав національних меншин; брак системного підходу в плануванні та координації політики урядових інституцій щодо національних меншин, що приводить до запізнілої реакції на їхні проблеми. Однією з найгостріших проблем української меншини, що потребує свого вирішення на політичному рівні, є проблема врегулювання наслідків операції «Вісла», а також проблема українських в'язнів Явожна. Проблема глибоко вкорінених в польському суспільстві антиукраїнських настроїв вносить напруження у відносини між українським та польським населенням. Досить багато проблемних питань залишається у сфері освіти українського-польського зарубіжжя [35, с. 189].

Нерозв'язані проблеми української меншини в Польщі негативно впливають на українсько-польські відносини. Можливим шляхом їх вирішення може бути приведення до рівноваги існуючої нормативно-правової бази з питань підтримки закордонного українства та механізму практичної реалізації її положень. Здійснення інформаційно-комунікаційних проектів, спрямованих на розвиток та забезпечення національно-культурних потреб польського українства; інформування про актуальні події суспільного та культурного життя України; сприяння встановленню контактів між науковими закладами, установами культури, творчими колективами з Польщі, які прагнуть підтримувати зв'язки з Україною, здатні значною мірою підвищити ефективність відносин України з української національною меншиною в Польщі. За умов такої взаємної співпраці українська меншина може стати для України вагомим позитивним чинником реалізації зовнішньої політики, забезпечення позитивного міжнародного іміджу; розвитку економічних, культурних та інших зв'язків із РП, а також економічної, культурної та інформаційної присутності України в європейському просторі, сприяння розв'язанню внутрішніх проблем за рахунок залучення потенціалу української національної меншини.

Досліджуючи участь української спільноти у політичному житті Польщі, зокрема у виборах до органів місцевого самоврядування та Сейму, можна стверджувати, що невисокий рівень політичної активності польського українства зумовлюється кількома чинниками. З-поміж них, основними видаються - дисперсний характер проживання українців на території Республіки Польща, конфесійний і лемківський фактори та негативний стереотип українця, нерідко глибоко закарбований у свідомості поляків.

До основних проблем української меншини в Польщі відносяться проблема впорядкування українських місць національної пам'яті, проблема врегулювання наслідків операції «Вісла» та українських в'язнів Явочна. Гострою проблемою залишається також проблема глибоко вкорінених в польському суспільстві антиукраїнських настроїв, проблема правового статусу закордонних українців та ін. Аналіз існуючого стану розв'язання означених проблем у Польщі дає підстави стверджувати про необхідність їх урегулювання передусім на державному рівні за принципом паритетності. Досягнення порозуміння в цій частині українсько-польських взаємин здатне позитивно вплинути на розвиток стосунків між державами.

Важливим є розвиток українського шкільництва в Польщі та навчання рідною мовою, як одного з шляхів національного самозбереження.

Аналіз стану українського шкільництва в Польщі дає підстави також виокремити його основні проблеми: недостатність підручників і художньої літератури, відсутність можливостей для стажування вчителів в Україні, недосконалість механізму надання можливостей навчання в Україні випускників з українських шкіл в Польщі та ін.

З-поміж чинників позитивного впливу на українсько-польські відносини потрібно відзначити співробітництво з молодіжною складовою української громади в Польщі. Подальше вдосконалення цього напряму діяльності могло б скласти основу побудови нової системи українсько-польських взаємин, позбавлених тягаря минулого.

2.2 Проблеми польської національної меншини в Україні в системі українсько-польських відносин

Україна належить до шести держав світу, в яких польська діаспора (полонія) складає одну з найбільших етнічних громад і є вагомою складовою частиною українського громадянства, носієм польської культури і духовності, будівничими добросусідських і партнерських відносин між Україною і Польщею.

Громадсько-політичне життя української полонії слугує одним із важливих чинників українсько-польських відносин. Представники польської меншини беруть активну участь у суспільно-політичному житті України, співпрацюючи з багатьма політичними силами з метою захисту своїх прав і свобод, співпраці на користь відродження етнічних спільнот держави. Разом з тим, цей процес ускладнюється дисперсним характером проживання поляків на території України, процесами асиміляційного характеру, скороченням чисельності представників польської національності.

Діяльність неурядових громадських організацій польської меншини має позитивний вплив на поліпшення психологічного клімату в Україні та Польщі, в українсько-польських міжетнічних відносинах. Водночас, діяльність означених громадських організацій зазнає впливу й низки негативних явищ: зниження культурно-потенційного рівня польської національної меншини за рахунок еміграції національної інтелігенції за кордон; наростання кризових явищ у матеріальній і духовній сферах; звуження сфери застосування польської мови в багатьох сферах соціально-політичного життя поляків в Україні. Особливо гостро стоїть питання фінансування діяльності товариств та прозорості надання фінансування з обласних та міських бюджетів на потреби товариств.

Аналіз стану освітнього рівня польської національної меншини засвідчує існування позитивних тенденцій, що виявляються в неухильному зростанні кількості польських шкіл та пунктів навчання та попередженні асиміляційних процесів. Поліпшується ситуація з кадровим забезпеченням польських шкіл, завдяки підготовці молодих кадрів з польського середовища в університетах країни.

Формування умов для активної участі національних меншин в соціально-економічному‚ політичному та духовно-культурному житті України є одним з пріоритетів державної етнонаціональної політики. Очевидним є той факт, що подальший розвиток громадсько-політичного життя польської меншини буде визначатися суспільно-політичними змінами в середині країни та взаєминами між Республікою Польщею та Україною.

Однією з складних проблем політичного життя поляків в Україні є неможливість їх безпосередньої участі у виборчих процесах. Нова виборча система не дозволяє громадським організаціям висувати своїх представників на вибори до усіх рівнів влади. Оскільки організації польської національної меншини є громадськими за статусом, то вони не мають права бути суб'єктом виборчого процесу. Відсутність сприятливих умов у виборчому законодавстві України, яке не дозволяє представникам польської етнічної спільноти створювати політичні партії на національному ґрунті та мати своїх представників в українському парламенті, негативно впливає на розвиток українсько-польських відносин.

Крім того, в духовно-культурній сфері життя польського населення не подолане нерівномірне задоволення культурно-освітніх проблем.

Серед інших важливих проблем полонії присутні також правові проблеми (недостатньо чіткі дефініції в законодавчих актах, що визначають правовий статус меншин); проблеми, які можна вирішити на рівні двосторонніх українсько-польських міжурядових угод (культурний і науковий обмін між країнами, взаємне визнання документів про освіту тощо); фінансові проблеми (брак коштів, заборгованості); велика група проблем пов'язана з взаємодією місцевих органів виконавчої влади та громадських організацій національної меншини; освітні проблеми: труднощі з отриманням початкової освіти рідною мовою тощо.

Вирішення означеної низки проблем передбачає вироблення ефективної системи механізмів, які б враховували особливості розселення, складу польської національної групи, а також тісну співпрацю органів виконавчої влади на місцях із громадськими організаціями польської національної меншини та підвищення ефективності роботи у сфері забезпечення прав національних меншин.

Поліпшення співробітництва між Україною та Польщею у сфері забезпечення прав і свобод національних меншин сприятиме процесові внутрішньої консолідації української полонії, збагаченню її різнобічної діяльності, а отже, слугуватиме одним з позитивних елементів змісту взаємин двох сусідніх кран - України та Польщі.

2.3 Міграція та туризм в системі українсько-польських міждержавних відносин

Міграційні процеси істотно впливають на стан і перспективи економічного, культурного і соціального розвитку суспільства, впливаючи на нього як позитивно так і негативно. Для України міграційні процеси відіграють у ряді випадків більш негативну ніж позитивну роль, через недостатній розвиток відповідного регулюючого правового механізму. Це створює умови для розвитку нелегальної міграції, яка негативно впливає на відносини між державами.

Особливістю сучасної української міграції в Польщу є дві характерні ознаки: трудова та етнічна. Нерегламентована трудова міграція свідчить про нездатність держави забезпечити власних громадян робочими місцями та веде до посилення напруженості в українсько-польських міждержавних відносинах, а також підриває економічний потенціал країни, оскільки втрачаються не тільки висококваліфіковані кадри, але й можливість поповнити бюджет валютними надходженнями від організованої трудової міграції.

Дослідження проблем українсько-польських відносин в сфері міграції дає підстави стверджувати, що відсутність базового законодавства в сфері міграції та законодавства про трудових мігрантів в Україні негативно впливає на проблему вирішення загальних питань управління міграційними потоками, ускладнює ефективне здійснення відповідної державної політики та негативно впливає на розвиток українсько-польських міждержавних стосунків в галузі міграції. Важливе значення має подальша адаптація законодавства України з питань міграції до європейських стандартів та визнаних міжнародних механізмів регулювання міграційних процесів у рамках реалізації стратегії інтеграції України до Європейського співтовариства.

Україна продукує найбільшу кількість трудових мігрантів нелегалів в Європі, велика кількість яких працює на території Польщі. У зв'язку з цим постає складна й надзвичайно важлива проблема - легалізація працевлаштування громадян України. Активізація українсько-польської співпраці в галузі боротьби з нелегальною міграцією має бути одним з пріоритетних питань міждержавного співробітництва. Іншою проблемою нелегальної трудової міграції громадян України в Польщу є проблема їх соціальної незахищеності. Завершення роботи з укладання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про підтримку в галузі медичного страхування надасть можливість українським трудовим мігрантам придбати страхові поліси для непередбаченого лікування або надання невідкладної медичної допомоги.

Важливою проблемою міждержавних українсько-польських міграційних процесів у контексті забезпечення прав трудових мігрантів є проблема вдосконалення процедур перетинання державного кордону України та РП. Запровадження візового режиму після вступу Польщі до ЄС призвело до появи негативних наслідків в українсько-польських відносинах, а саме: ускладнився процес перетинання людьми, товарами та послугами українсько-польського кордону, зменшилися контакти між представниками численних польської та української національних меншин, погіршився стан прикордонної торгівлі.

Активізація роботи щодо виконання двосторонніх договорів про працевлаштування і соціальний захист прав громадян України в Польщі та розширення українсько-польського співробітництва разом з укладенням міжнародних договорів може стати чинником позитивного впливу на українсько-польські відносини у сфері міграції [32, с. 14].

Ще однією проблемою, яка здійснює відчутний вплив на українсько-польські гуманітарні відносини є приєднання Польщі до Шенгенської угоди, що призводить нерідко до негативних політичних й економічних наслідків, як-то обмеження свободи в'їзду і перебування громадян України на території РП та різке скорочення товарообігу між Україною та Польщею.

У зв'язку з цим, координація зусиль України та Польщі на поліпшенні консульських послуг для громадян України, розвитку і модернізації пунктів перетину кордону, видачі довготермінових національних і багаторазових Шенгенських віз, дозволів на проживання, можливості отримання віз безпосередньо на кордоні можуть стати тими заходами, які суттєво зменшили б негативні наслідки для України після приєднання Польщі до Шенгенської зони.

З огляду на великі туристичні потоки між Україною та Польщею, остання розглядається як один з перспективних партнерів України в галузі туризму в Центральній Європі. Об'єктивними передумовами розвитку туристичних зв'язків між державами є етнічна близькість, спільність кордонів і кліматичних умов, історичного досвіду, національних традицій і культури. Міжнародне економічне співробітництво та відкритість економіки в Україні та Польщі стимулюють підвищення ділової активності, взаємопроникнення капіталів та інформації, наукових знань і науково-технічних досягнень, посилення людських потоків через кордони до країн-партнерів по економічному співробітництву; активізацію туристських поїздок. Отже, співробітництво України з Польщею в галузі туризму має особливе значення з огляду на можливості просування національного туристичного продукту на європейський ринок [37, с. 2].

Громадяни України займають третє місце серед іноземних туристів, які щороку відвідують Республіку Польща. За останні роки, при зростанні кількісних показників, структура виїзного туристичного потоку до Польщі лишається практично незмінною. Польські туристи значно менше відвідують Україну, ніж українські, переважно у приватних цілях. При цьому з кожним роком зменшується частка службових поїздок, що свідчить про зростання інтересу польського туриста до України.

Українсько-польське співробітництво в галузі туризму відбувається як на міждержавному, так і на регіональному рівнях. Найбільш розвиненим є транскордонне співробітництво. Зелений туризм (організований відпочинок у приватному секторі) є одним із перспективних видів співробітництва України та Польщі, оскільки від його ефективного розвитку значною мірою залежить перспектива населених пунктів, їх інфраструктура, наповнення місцевого бюджету, ріст добробуту територіальної громади.

Розвиток зеленого туризму в українсько-польському співробітництві сприяє зайнятості осіб, вивільнених з інших галузей, створенню нових робочих місць, особливо для жінок, збільшенню доходів сімей за рахунок наданих послуг і реалізації продуктів, вироблених і вирощених в приватному господарстві, поліпшенню благоустрою та інженерному облаштуванню садиб, розвитку соціальної інфраструктури відповідної території, збереженню екологічного стану територій та місцевих пам`яток історико-архітектурної спадщини, відродженню народних звичаїв, поліпшенню якості послуг, наповненню місцевих бюджетів як-то в Україні так і в Польщі.

Чинниками, які гальмують подальший розвиток українсько-польського співробітництва в сфері туризму є: відсутність цілісної системи державного управління туризмом у регіонах, недосконалість нормативно-правової бази, недостатня підтримка суб'єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави, повільні темпи зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму, невідповідність переважної більшості туристичних закладів міжнародним стандартам, відсутність інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку перспективних видів туризму тощо.

Позитивного впливу на розвиток туристичного співробітництва між Україною та Польщею може надати створення міжвідомчої Робочої українсько-польської групи з питань туризму, з метою забезпечення міжвідомчої координації діяльності, аналізу та вирішення поточних проблем двостороннього співробітництва, визначення шляхів активізації туристичних обмінів.

Перспективи туристичних відносин між Україною та Польщею широкі і цікаві. Проте Україні необхідно провести значні зміни в умовах діяльності туристичного бізнесу, а Польщі - виявляти більшу зацікавленість українським туристичним ринком.

Завдяки вигідному геополітичному положенню Україна має великі потенційні можливості щодо розвитку транскордонного співробітництва, оскільки 19 з 25 регіонів держави є прикордонними, а зовнішній кордон є одним з найдовших серед європейських країн. Транскордонне співробітництво є потужним важелем соціально-економічного розвитку регіонів та пом'якшенням територіальних диспропорцій, які там мають місце.

Українсько-польське транскордонне співробітництво в гуманітарній сфері відзначається динамічним поступальним розвитком, інтенсивністю двостороннього діалогу на регіональному та місцевому рівнях, що призводить до зростання гуманітарних контактів та транскордонного руху. Це, насамперед, зумовлюється збігом національних інтересів країн-сусідів у багатьох сферах, їх глибинними історичними та культурними зв'язками. Проте, існування багатьох проблем, в основному в правовій площині, подекуди виступає чинником, що негативно впливає на українсько-польське транскордонне співробітництво, а це, у свою чергу, позначається на міждержавних стосунках. Спрямування зусиль України та Польщі на розвиток міжрегіональної співпраці має перспективу надати транскордонним стосункам ознак своєрідного локомотиву, що виведе двосторонні українсько-польські відносини у новий якісний вимір.

Транскордонне співробітництво Україна - Польща, як гуманітарний чинник, сприяє тому, щоб державні кордони ставали якомога прозорішими для легальних стосунків між громадянами наших країн, українськими та польськими громадськими організаціями, посиленню та поглибленню добросусідських відносин між територіальними громадами, органами влади, розвитку транспортної мережі, наукової та культурної співпраці, охороні навколишнього природного середовища тощо.

український польський міждержавний співробітництво

ВИСНОВКИ

Гуманітарний напрямок українсько-польських міждержавних відносин відіграє важливу роль в розбудові дружніх, партнерських взаємин між двома державами. Такі чинники взаємин двох держав як українська та польська національні меншини, сфера міграції, туристичне та транскордонне співробітництво здійснюють безпосередній вплив на економічну й політичну стабільність міждержавних відносин між Україною і Республікою Польща.

Однією з актуальних проблем в українсько-польських стосунках є проблеми міграції. Особливістю сучасної української міграції в Польщу є неконтрольований від`їзд українських громадян на заробітки в Польщу, переважна більшість яких працює поза правовим полем і України, і Польщі; нелегальний характер трудових поїздок в Польщу; відсутність офіційної статистики; низький рівень забезпечення соціального захисту українських громадян та переважна їх зайнятість на низькокваліфікованих роботах, що веде до посилення напруженості в українсько-польських міждержавних відносинах, а також підриває економічний потенціал країни, оскільки втрачаються не тільки висококваліфіковані кадри, але й можливість поповнити бюджет валютними надходженнями від організованої трудової міграції.

Одним з найперспективніших напрямів розвитку міждержавних відносин у гуманітарній сфері є українсько-польське співробітництво в галузі туризму. Великі туристичні потоки між Україною та Польщею дозволяють розглядати Польщу як одного з найперспективніших партнерів України в галузі туризму в Центральній Європі. Об'єктивними передумовами розвитку туристичних зв'язків між державами є етнічна близькість, спільність кордонів і кліматичних умов, історичного досвіду національних традицій і культури. Українська туристична галузь, на відміну від польської, є слаборозвинутою, основною причиною чого є відсутність цілісної системи державного управління туризмом та недосконалість нормативно-правової бази. Вдосконалення законодавчої бази та виховання нових спеціалістів здатні розширити та зміцнити співробітництво в галузі українсько-польського туризму як позитивного чинника міждержавних відносин.

В майбутньому можна прогнозувати активізацію зусиль України та Польщі з питань гуманітарного співробітництва, яке може відбуватися на тлі геополітичних змін у регіоні. Це вимагатиме від обох країн аналізу і висунення нових завдань у поглиблені двосторонніх відносин. Завдяки гуманітарному чиннику, партнерство між державами може стати ще міцнішим, що значною мірою залежить від збереження нинішніх політичних контактів, зміцнення суспільного діалогу, а також успіху реформаторської політики в Україні.

Протягом останнього часу нового виміру набирає співробітництво у галузі культури, де особлива увага надається питанням пропагування досягнень сучасного мистецтва України та Польщі. З цією метою організовуються фестивалі українського мистецтва у Польщі, обміни художніми колективами, гастролі театрів. Значним здобутком українсько-польських стосунків у гуманітарній сфері стали спільні культурно-мистецькі програми, що були реалізовані в межах проведення Року Польщі в Україні та Року України в РП.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1. Джерела

Протокол про співробітництво між Міністерством культури і мистецтв України та Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща на 2001-2003 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.rada.kiev.ua.

Протокол про співробітництво між Міністерством культури і мистецтв України та Міністром культури Республіки Польща на 2003-2005 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.rada.kiev.ua.

Протокол про співробітництво між Міністерством культури і туризму України та Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща на 2009-2012 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.rada.kiev.ua.

Угода між Урядом України й Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі культури, науки і освіти від 20 травня 1997 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.rada.kiev.ua.

2. Література

Балян А.В. Міжрегіональне, транскордонне співробітництво України за умов розширення Європейського Союзу/ А.В. Балян. - Ужгород: Ліра, 2006. 325 с.

Бартошевський В. Розширення Євросоюзу приведе до посиленої співпраці з Україною/ В. Бартошевський// День. - 2001. - 22 серпня. - С. 2.

Буглай Н.М. Політико-правовий вимір українсько-польських відносин/ Н.М. Буглай. - К.: Знання, 2008. - 101 с.

Васильєв Д. Українсько-польські відносини на початку XXІ століття/ Д. Васильєв// Нова політика. - 2002. - №4. - С. 87-89.

Васильєва-Чекаленко Л.Д. Україна в міжнародних відносинах/ Л.Д. Васильєва-Чекаленко. - К.: Освіта, 2003. - 215 с.

Гевко В.Р. Україна і Польща: особливості розвитку двосторонніх відносин/ В.Р. Гевко. - Чернівці, 2005. - 321 с.

Геремек Б. Основні напрямки зовнішньої політики Польщі/ Б. Геремек// Політична думка. - 2004. - № 1. - С. 14-17.

Глапінський А. Логіка геополітичного вибору: досвід Польщі для України/ А. Глапінський// Політична думка. - 2000. - № 1. - С. 25-27.

Головченко В.І. Міжнародні відносини i зовнішня політика країн Центральної і Східної Європи/ В.І. Головченко. - Харків: Харківський колегіум, 2001. - 263 с.

Горун Д.О. Українсько-польські відносини: Автореф. дис. канд. іст. Наук/ Д.О. Горун. - Одеса, 1999. - 17 с.

Горун Р. Україно-польські гуманітарні взаємини в 2001-2005 рр./ Р. Горун Історія в школі. - 2002. - № 5-6. - С. 11-13.

Гурбик А.О. Польська культура в житті України. Історія. Сьогодення/ А.О. Гурбик// Український історичний журнал. - 1998. - №2. - С. 153-154.

Діалог польської та української культур розвиватиме вроцлавська "Нова Генерація" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://euro2012.ukrinform.ua/news/4/p21234. - Загол. з екрана.

Жолоб І.В. Україна та Польща: взаємовплив культур/ І.В. Жолоб [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bdpu.org/ scientific_published. - Загол. з екрана.

Завітневич Н.Г. Державне регулювання українсько-польських міграційних відносин/ Н.Г. Завітневич// Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2007. - № 4. - С. 166-171.

Завітневич Н.Г. Туризм в структурі україно-польських гуманітарних зв'язків/ Н.Г. Завітневич// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - Вип. 38. - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2002. - С. 124-126.

Завітневич Н.Г. Українська меншина в українсько-польських міждержавних відносинах: історія і сучасність/ Н.Г. Завітневич// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 30. - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. - С. 33-36.

Зленко А. Україна та Польща на порозі нового тисячоліття/ А. Зленко // День. - 2001. - 14 березня. - С. 4

Історична й культурологічна думка стосовно українсько-польських відносин [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.djerelo.com. - Загол. з екрана.

Кіш Є.Б. Транскордонне співробітництво України у новій системі єврорегіональної політики/ Є.Б. Кіш// Соціально-економічні дослідження у перехідний період. - Вип. 2. - Львів, 2005. - С. 299-307.

Климець Н. Співпраця України та Польщі: два роки після розширення ЄС/ Н. Климець [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eu.prostir.ua/library/1274.html. - Загол. з екрана.

Колесник В. Волинь-Замость: прикордонні контакти у другій половині ХХ століття/ В. Колесник// Zamojszczyzna i Wolyn w minsonym tysiacleciu. Historia, kultura, sztuka. Konferencja naukowa. - Zamosc, 2000. - SS. 175.

Кораблев С. Украина - Польша: сотрудничество с оглядкой на собственный інтерес/ С. Кораблев// Зеркало недели. - 1999. - № 40. - С. 14.

Культурно-інформаційний центр [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/poland/ua/29414.htm. - Загол. з екрана.

Мельникова І.М. Україна в новому геополітичному устрої Центральної та Південно-Східної Європи/ І.М. Мельникова// Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. - Вип. 10. - К., 2001. - 231 с.

Мельникова І.М. Україна у взаємовідносинах з прикордонними державами Центрально-Східної Європи: створення міжнародно-правових підвалин добросусідства і співробітництва/ І.М. Мельникова// Україна в європейських міжнародних відносинах. - К.: Знання, 1998. - С. 59-87.

Мікула Н.А. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво/ Н.А. Мікула. - Львів: Освіта, 2004. - 394 с.

Моцок В.І. Сучасні українсько-польські міждержавні відносини: політичний аспект: Автореф. дис. канд. політ. наук/ В.І. Моцок. - Чернівці, 2002. - 20 с.

Павлюк O. Ukrainian-Polish relations: a pillar of regional stability?/ O.Павлюк/ Chaillot Paper 26. The effects of enlargement on bilateral relations in Central and Eastern Europe. - Paris: Institute for Security Studies of Western European Union, 1997. - P. 43-62.

Пахлова С. Основні підходи до регулювання сфери культури: українські реалії та досвід Республіки Польща/ С. Пахлова// НДО-Інформ. - 2010. - №2(37). - С. 14-15.

Позиция Польши и Украины совпадают: [Визит Л. Кучмы в Польшу]// Киев. новости. - 2007. - 31 янв. - С. 1-2.

Присяжнюк Ю. Особливості розвитку польсько-українського співробітництва за сучасних геополітичних умов/ Ю. Присяжнюк// Історія в школі. - 2002. - № 5-6. - С. 14-16.

Руденко Г.М. Україна Дипломатична/ Г.М. Руденко. - К.: Знання, 2001. - 174 с.

Сардачук П.Д. Україна в двосторонніх міжнародних відносинах/ П.Д. Сардачук. - К.: Видавництво Європейського університету, 2005. - С. 72-73.

Стоєцький С.В. Українсько-польське партнерство та сучасні проблеми євроатлантичних відносин/ С.В. Стоєцький// Дослідження світової політики: Зб. наук. пр./ Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - Вип. 24. - 2003. - С. 189-200.

Стоєцький С.В. Україна в зовнішній політиці Республіки Польща: євроатлантичний та європейський інтеграційний вимір/ С.В. Стоєцький. - К.: Знання, 2007. - 110 с.

Тимошенко І. Україна і Польща розширюють туристичні зв'язки/ І. Тимошенко// ГОЛОС UA. - 2010. - № 8. - С. 2.

Тисячна Н. Енциклопедія українсько-польських відносин, або «Як вести міжнаціональний діалог»/ Н. Тисячна// День. - 2004. - 29 жовтня. - С. 8.

Трегобчук В. Україна і Польща у геополітичній архітектурі об'єднаної Європи/ В. Трегобчук// Україна і Польща у Східно-Центральній Європі. - К.: Знання, 2003. - С. 51-57.

Український альманах 2004. Об'єднання українців у Польщі. - Варшава, 2004. - 343 с.

Федорук О. Україна і Польща - питання спадщини/ О. Федорук// Польська культура в житті України. Історія. Сьогодення. - К., 2000. - С. 55-64.

Франчук Є. Українсько-польські ініціативи: створення стійкої платформи для розвитку прикордонних територій/ Є. Франчук. - Ужгород: Ліра, 2008. - 214 с.

Чикаленко Л.Д. Українсько-польські відносини в контексті сучасних інтеграційних процесів у Центрально-Східній Європі/ Л.Д. Чикаленко// Україна в європейських міжнародних відносинах. - К.: Знання, 2002. - С. 140-161.

Размещено на Allbest.ru