Українсько-болгарські відносини на сучасному етапі

В 2003 році між Україною та Болгарією досягнуто домовленостей в питаннях використання ядерної енергії. Зокрема, Державний комітет ядерного врегулювання України та болгарське Агентство ядерного врегулювання підписали угоду про співпрацю в сфері державного врегулювання питань нагляду за безпекою при використанні ядерної енергії.

27 квітня 2006 р. була підписана міжурядова угода про перевезення ядерних матеріалів між Республікою Болгарія та Російською Федерацією через територію України. Українську сторону представляла голова Державного комітету ядерного врегулювання Олена Миколайчук. Угода розрахована на 10 років і передбачає законодавче закріплення маршруту, який сторони використовують з 2001 р. Болгарська сторона оплачує Україні послуги залізниці, порту Ізмаїла, охорони. Щорічно здійснюються один-два рейси і свіжим паливом на болгарську АЕС „Козлодуй” і стільки ж відпрацьованим у зворотному напрямку для йог переробки в РФ. Ще 1997 р. Болгарія, Молдова, Росі і Україна підписали угоду про співпрацю у сфері транспортування ядерних матеріалів на 10 років. У 2001 р. у зв'язку з загостренням ситуації в Придністров'ї прокладено новий маршрут в обхід Молдавії, проте нову угоду не підписали. І в 2005 р. уряд України заявив, що востаннє дозволяє провезення палива без угоди. Коментуючи підписання цієї угоди, О. Миколайчук повідомила також, що українська сторона запросила допомоги у США для підвищення заходів фізичного захисту цього маршруту і знайшла підтримку. [1.27]

Болгарія та Україна співпрацюють в рамках євразійського коридору. 17 листопада 2006 р. виповнилось 28 років з дня відкриття поромної лінії Іллічівськ-Варна. Її історія почалась ще в 1975 р., коли СРСР та Болгарія підписали відповідну угоду. Сама лінія була відкрита в 1978 р. За радянських часів ця переправа відігравала велику роль в економічних зв'язках. Однак на початку 90-их рр., через кризову ситуацію в економіці України, поромна лінія не могла працювати на повну міць, тому і постала проблема її відродження. Перший крок у її вирішенні було зроблено ще в 1993 р., під час відзначення 15-річного ювілею лінії. Тоді ж було наголошено на тому, що поромна лінія займає значне місце в українсько-болгарських економічних відносинах.

Окрім цієї, функціонує ще одна поромна лінія - Ізмаїл-Сілістра. Ця форма економічної співпраці дає свої результати для більш дешевого перевезення товарів, палива, пасажирів обох країн. [1.29]

Окрім Чорного моря ще один географічний об'єкт природно поєднує Україну та Болгарію - ріка Дунай. Він є водною артерією 11 країн, котрих і єднає в єдиний європейський дім. Дунай від Шварцвальда до Чорного моря протікає через Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Чорногорію, Румунію, Болгарію, Молдову, Україну. Конфлікт на Балканах внаслідок кривавого розвалу югославської федерації викликав дестабілізацію на південному сході Європи. І Україні, і Болгарії він наніс серйозну економічну шкоду і прямі фінансові збитки. На деякий час була втрачена можливість динамічного розвитку торгівельного співробітництва, завмерло судноплавство на Дунаї, практично припинила свою діяльність Дунайська комісія, створена ще в 1948 р. Та згодом її роботу було поновлено. [1.11:2]

В кінці 90-их рр. ХХ ст. більш розширений варіант субрегіональної інтеграції за участю третьої сторони - Румунії - представлений утворенням дунайської економічної зони. Україна та Болгарія зацікавлені у відновленні дунайського судноплавства. Під синьо-жовтим прапором України Дунаєм ходять кораблі „Україна”, „Молдова”, „Дніпро”, „Волга”, „Дунай”, а під болгарським прапором - „Русе”, „Софія” фірми „Дунайтурс”. [1.5:389-390]

Що стосується промислового співробітництва між Україною та Болгарією, то його стрижнем було і залишається машинобудування, прикладом чого є поступове виконання 20 галузевих програм, що охопили практично всі його галузі - від сучасних систем електроніки, мікропроцесорної техніки до важкого до спорудження великих машин. Найбільш активним українсько-болгарське співробітництво є в галузі електроніки. Наслідком цього став єдиний в Болгарії завод електронної і нестандартної апаратури в м. Добрич. Проект заводу розроблявся спільними зусиллями вчених і спеціалістів науково-дослідних інститутів Харкова, проектно-конструкторських бюро Кіровограда, Тернополя, Херсона, Дніпропетровська, Інституту радіоелектроніки м. Софія. [2.17:103]

Важливим структурним елементом в комплексі економічних відносин і зв'язків між Україною і Болгарією є взаємодія в галузі науки і техніки. Яскравим прикладом плідних науково-технічних зв'язків може бути співробітництво Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона АНУ з науковими і науково-дослідними інститутами і організаціями Болгарії. Спільними зусиллями вчених і конструкторів створено і використовуються біля 30 технологій зварювання, наплавки і різання, біля 20 типів зварювальних матеріалів, розроблено до 30 дослідних зразків зварювального устаткування. В рамках цього виду співробітництва створено близько 90 видів нових машин, устаткування і апаратури, 78 нових і вдосконалених технологічних процесів, 74 технічні проекти, 14 нових матеріалів, 12 автоматизованих систем, понад 670 стандартів. [2.17:106]

Участь України і Болгарії в міжнародному науково-технічному співробітництві, в найбільш дешевій інвестиції, сприяла швидкому створенню і впровадженню новітніх науково-технічних досягнень, вирішенню важливих науково-технічних проблем.

Одеса, наряду зі Дніпропетровськом, Львовом, Харковом, Сумами, Запоріжжям займає гідне місце в налагодженні контактів на субрегіольному рівні. Власне саме Одеса є центром одного з найбільш перспективних українсько-болгарських експериментів. [2.4:111] За обсягами зовнішньоторговельного обігу Одеської області Болгарія знаходиться на 11 місці серед країн партнерів. І якщо раніше дві третини одеських підприємств мали партнерів в Болгарії, то тепер - тільки 5-7 %. Такі жахливі цифри підштовхнули вчених обох країн в середині 2000 р. провести міжнародну конференцію, котра могла б стати поштовхом до активізації двосторонніх відносин в усіх галузях. Вибір місця форум не був випадковим: Одеський регіон як історичний партнер Болгарії є найбільш перспективним для виходу на широкі простори України, а українцям - в Болгарію. Конференція отримала назву „Соціально-економічний напрям розвитку українсько-болгарських відносин в ХХІ столітті”. Її організатори - Одеська державна академія харчових технологій, Одеський державний економічний університет, Софійський університет національного і світового господарства, Міністерство освіти та науки України, Асоціація болгар України - передбачили комплексний розгляд проблем в соціальній, економічній, науковій і культурній сферах. Головне, на чому акцентувалась увага учасників конференції - це пошук ефективних шляхів співробітництва в нових умовах, бо старі форми економічних зв'язків, що базувались на неринкових відносинах, відійшли в минуле. І все ж таки, на території Одеської області створено 23 спільних українсько-болгарських підприємства з інвестиціями на 1,5 млн. дол. США. Найбільший їх обсяг - в будівництві, сільському господарстві, внутрішній торгівлі. [2.8:2]

Під час візиту Президента Болгарії з 31 січня по 1 лютого 2003 р. 1 лютого урочисто був відкритий кардіологічний центр „Св. Катерини”. Клініка ця була заснована на українські кошти, але за схемою такої ж клініки у м. Софія. Клініку очолює провідний європейський кардіохірург професор О. Чирков та його послідовник, доктор Б. Авицев. 13 липня 2004 р. Р. Боделан зустрівся з професором Чирковим. Під час зустрічі був обговорений стан розвитку та співробітництва українських та боярських медиків та керівних осіб метою покращення кардіологічної ситуації в регіоні. Було обговорено і методи роботи в клініці „Св. Катерина-Софія”, а саме ті, які можна застосовувати в „Св. Катерині-Одеса”. О. Чирков наголосив на тому, що в Одесі працюють спеціалісти з Болгарії, де допомагають українським спеціалістам успішно лікувати серцево-судинні захворювання, за кількістю яких Україна знаходиться на першому місці в Європі. [2.21]

У квітні 2004 р. болгарська делегація на чолі з губернатором Русенської області Р. Януаровим на запрошення Президента Асоціації болгар України А. Кіссе відвідала Одеську область з робочим візитом. Делегація побувала в Одесі, м. Рені, с. Нагорному (Ренійський р-н), с. Заря (Саратський р-н). Під час візиту був оформлений і підписаний протокол, згідно з яким Русенська і Одеська області, виходячи з Договору про товариські відносини від 20 грудня 1995 р., беручи до уваги положення Європейської Рамкової конвенції з транс економічного співробітництва між партнерами і територіальну владу від 20.05.1981, відмітили спільну зацікавленість у розвитку співробітництва, використовуючи принципи рівноправ'я, домовились про утвердження дружніх відносин, посилення зусиль для подальшого розвитку та довгострокового співробітництва в економіці, торгівлі, науці, спорті, культурі, відпочинку.

Було погоджено і прийнято два проекти, що їх запропонувала болгарська сторона для реалізації в С. Нагорному та в Одесі - „Альтернативне землеробство” та „Регіональний центр розвитку”. [2.22]

Другою за масштабами економічної співпраці з Болгарією є Запорізька область. У 2003 р. відбулась зустріч Повноважного посла Республіки Болгарія А. Ганева з мером Запоріжжя Є Карташовим. А. Ганев відмітив, що у 2007 р. Болгарія стане членом ЄС, тоді продукція запорізьких підприємств зможе вийти на європейські простори через болгарський ринок. Обговорювались і можливості співпраці в сфері туризму, при цьому Карташов відмітив, що курорти Болгарії нічим не гірше австрійських. Планується збільшення потоку туристів до Болгарії. В 2003 р. їх було 50 тис., а це на 10 % більше, ніж в 2002р. в рамках зустрічі почесна делегація була запрошена на відкриття відреставрованої споруди Консульства на о. Хортиця. В ході свята було прийнято рішення про створення на острові центру українсько-болгарського товариства, через який запорізькі підприємства і громадські організації будуть підтримувати зв'язки з болгарами. А в Бургасі, відповідно, буде створено запорізьке представництво. [2.23]

В Україні з робочим візитом побував заступник мера м. Варна пан Б. Корновський. В Києві під ас зустрічі були обговорені проблеми, пов'язані з комунальним господарством, житловим будівництвом, розглянуто можливості щодо співпраці в галузі науки, культури, освіти, відпочинку і оздоровлення дітей від Варненської області в українській столиці.

В результаті переговорів було підписано договір між Варненською держадміністрацією та держадміністрацією Печерського району м. Києва. Делегація відвідала і м. Харків, де на спільній конференції відбувся обмін досвідом в галузі кредитування, приватизації і оренди міського майна, залучення інвестицій в економіку. В Харкові делегація відвідала медичну установи та спільне підприємство „Пирана”, яке впускає косметичні та гігієнічні засоби. [2.24]

Ще під час офіційного візит делегації Народних Зборів на чолі з головою Благовестом Сендовим в 1995 р. постало питання про пожвавлення діяльності змішаної українсько-болгарської комісії з економічного співробітництва, про спрощення системи розрахунків між Національними банками обох країн. [2.14:2] Для України досвід Болгарії у фінансовій сфері є цінним, зокрема боротьба відмиванням „брудних грошей”.

Хотілося б наголосити, що обидві країни мають хороші перспективи співробітництва в галузі спільного виробництва наукоємкої, високотехнологічної продукції, розробки інноваційних технологій. Станом на 2003 р. в процесі реалізації знаходились 14 спільних дослідницьких проектів в таких пріоритетних областях, як біотехнологія, зв'язок, телекомунікації, генна інженерія. Іншим прикладом є реалізація спільної програми INTAS в області молекулярної біології і генетики.

Важливою характеристикою євроінтеграційних прагнень обох країн є активізація співробітництва в міжнародних регіональних організаціях - ЦЄІ, ОЧЕС, Дунайської комісії. Спеціалісти з України і Болгарії плідно співпрацюють і в інших проектах - лінії оптоволоконного зв'язку, в міжнародному центрі економічних досліджень (ICBSS).

Головними напрямами, на яких концентрують увагу українські і болгарські вчені, є вивчення і використання ресурсів Чорного моря, координація рибогосподарської діяльності на Дунаї, обмін сучасними технологіями переробки риби. [1.20:3]

Болгарські підприємці висловлюють зацікавленість у збереженні своєї присутності на перспективному українському ринку. Аналогічну зацікавленість демонструють і українські бізнесмени. Але до цих пір контакти між Українським союзом промисловців і підприємців та болгарським бізнес структурами не отримали системного характеру. Тільки влітку 2003 р. біло підписано українсько-болгарський протокол про взаємний доступ до ринків товарів і послуг в формі переговорного процесу, який може сприяти швидшому вступі України до СОТ. [1.11:2]

Процеси глобалізації, що відбуваються сьогодні в світовій економіці, підштовхують і українське, і болгарське керівництво шукати нові форми співпраці. В цьому контексті Україна і Болгарія мають значні можливості ля співробітництва в області розвитку інфраструктури транспортних коридорів, що проходять територією наших країн. Україна може і повинна стати активним партнером Болгарії в постачанні конструкцій і матеріалів для будівництва мостів, тунелів, ліній електропередачі, реконструкцій морських і річкових портів.

Вступ Болгарії до ЄС може відкрити нові перспективи і перед українсько-болгарським торгівельно-економічним співробітництвом, особливо якщо до того часу буде досягнуто прогрес в створенні зони вільної торгівлі між Україною і ЄС.

Розділ ІІІ: розвиток українсько-болгарських культурних зв'язків на початку ХХІ ст.

Український і болгарський народ мають родинні корені і спільне слов'янське походження, етнічну та мовну близькість, спільність історичної долі, багатовікові відносини в релігійному, культурному житті.

Культурні зв'язки між Україною і Болгарією встановлюються шляхом конференцій, міжнародних симпозіумів, на яких розглядаються питання просвітництва, культури, історії. Велика роль відводиться освіті. Держави обмінюються досвідом, спеціалістами, студентами, болгарська сторона надає допомогу літературою.

Одним з найбільш пріоритетних напрямів сучасного болгарського відродження є збереження і розвиток рідної мови. Буквально 20 років тому представники болгарської інтелігенції і уявити не могли, що колись болгарська мова буде представлена в навчальному плані. А сьогодні в Україні завдяки толерантній етнополітиці та ініціативі ряду вчених - болгаристів це стало можливим.

Методист з болгарської мови та літератури в Одеському обласному інституті вдосконалення вчителів Наталія Бузіян на одному з засідань оголосила про затвердження в 2005 р. МОН України навчального плану, за яким болгарська мова буде вивчатись в регіонах компактного проживання з 1 до 11 класів. Досягненням є і оформлення відповідних документів стосовно проведення експерименту „Рідна мова як засіб здійснення цілеспрямованої адаптації учнів початкової школи до умов навчання та її використання для переходу на українську мову навчання” на базі Городненської ЗОШ Болградського району, що буде тривати 5 років. [2.1:5]

11 років тому з метою підтримки учнів сільських шкіл, що вивчають болгарські мову і літературу, Одеський обласний інститут удосконалення вчителів провів першу олімпіаду з болгарської мови та літератури. За цей період кількість учасників виросла з 16 до 44 учнів, серед яких тільки учні 9-11 класів, а за всі роки її проведення в олімпіаді взяло участь 325 учнів. Вона носить відкритий характер і традиційно проводиться серед шкіл Одеської і Запорізької областей. Проводиться вона за підтримки департаменту загальної та середньої освіти МОН України, Управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації, Одеського обласного інституту удосконалення вчителів, Асоціації болгар України і Генерального консульства Республіки Болгарія в Одесі на базі гімназії № 2 м. Одеси. В олімпіаді 2006 р. (25-27 лютого) з 27 учнів 16 були нагороджені дипломами І, ІІ, ІІІ ступенів. [1.7:3]

В свою чергу МОН Болгарії всіляко заохочує учнів до вивчення болгарської історії, мови, культури. 5 січня 2005 р. Генеральний консул Болгарії в Одесі повідомив про рішення МОН Республіки Болгарія , згідно з яким 50 учнів-болгар з України, які стали переможцями в олімпіадах з болгарської мови та літератури, переможці конкурсів з історії, музики, танців, нагороджуються путівками в Болгарія. На Одеську область виділено 30 путівок, на Запорізьку - 10, на АРК - 10.

Такі результати одеських та запорозьких учнів не постали на порожньому місці. З травня 1859 р. і до сьогоднішнього дня існує і успішно працює гімназія в м. Болград Одеської області. 24 серпня 1993 р. Болградській гімназії надано статус болгарської, що мало велике значення для всієї болгарської діаспори Бессарабії. Гімназія - один з найпрестижніших навчальних закладів України, де поглиблено вивчають болгарську мову і літературу, історію і культуру болгарського народу. Згідно Постанови Кабінету міністрів від 5 квітня 1999 р. Болградській гімназії присвоєно ім'я Георгія Стойкова Раковського - відомого революціонера-демократа, діяча болгарського національно-визвольного руху. (див. додаток 3)

З 1995 р. в м. Приморськ Запорізької області функціонує Приморський українсько-болгарський ліцей.

Іншою формою вивчення болгарської мови є недільні школи, які існують на базі багатьох товариств Криму, Києва, Одеси, Іллічівська, Бердянська, Дніпропетровська, Луганська. За сприяння Запорізького міського болгарського товариства на базі ЗОШ № 2 відкрита болгарська недільна школа, де дві групи учнів (одна - діти, інша - доросле населення) отримали можливість вивчати болгарську мову, літературу, історію, мистецтво, а англійська мова вивчається за болгарською методикою.

Заслуговує на увагу багаторічний досвід двох шкіл з болгарським складом учнів - Кам'янський НВК Ізмаїльського району і Городненська ЗОШ І-ІІІ ступенів Болградського району. Декілька років тому директор цих шкіл - Тамара Саказли і Марія Пінті - добились дозволу на введення в початковій школі крім українських і російських, ще і болгарських класів. Таким чином в 1-4 класах навчання там здійснюється болгарською мовою з поглибленим вивченням української мови. При переході на ІІ і ІІІ ступені діти навчаються українською мовою, але поглиблено вивчають болгарську мову і літературу, історію рідного краю і традиції народу. [2.12:215-216]

На сьогоднішній день в Україні значно виріс рівень знань з болгарської мови, історії, культури, що засвідчив Національний інститут освіти та науки Республіки Болгарія. Радник МОН Болгарії Є. Міланов і МОН України 4 червня 2004 р. в Києві підписали протокол щодо співпраці між міністерствами освіти і науки України та Болгарії на 2004/2005 рр., 2005/2006 рр., 2006/2007 рр. [1.6:2]

З нагоди 240-річчя від дати написання „Історії слов'яно-болгарської” отця Паісія Хілендарскьго і 280-річчя від дня його народження МОН Республіки Болгарія та Національний інститут освіти в 2002 р. встановив щорічні нагороди-медалі і почесні грамоти „Отця Паісія Хілендарського” - „За заслуги в болгарській освіті” та „Заслужений болгарський вчитель” І і ІІ ступенів. У 2004 р. нагороджено 24 особи з України, Молдови, Канади, Росії, в тому числі вчитель болгарської мови Зорянської школи Саратського району Одеської області Арнаутова Олена Власівна. [2.12:215]

Як вже неодноразово наголошувалось, Болгарія приділяє багато уваги проблемам болгар, що мешкають поза межами країни. Під час кожного візиту в Україну представників болгарських органів влади, суспільних організацій, бізнес-кіл, болгарські центри культури Одеси, Запоріжжя, Болграда та інших міст отримували в подарунок методичну та художню літературу. На початку 2006 р. з Болгарії на адресу Генерального консульства в м. Одеса прийшла 12-тонна посилка, що складалась з історичної, навчальної, художньої літератури, а також національного одягу для народних болгарських ансамблів. Тепер учні як старших, так і молодших класів мають можливість якісно і більш глибоко вивчати болгарську мову, знайомитись з літературою та культурою болгарського народу.

Ще один подарунок отримали болгари Таврії. Поки наші вчені та поліграфісти збиралися видати навчальну та художню літературу, необхідну для викладання болгарської мови в школах регіону, МОН Республіки Болгарія подарувало 2500 примірників наукової, художньо літератури, зокрема абетки і читанки для 1 і 2 класів, болгарську мову для 2, 3, 4, 5, 6, 7 класів болгарську літературу для 9 класу, тести з болгарської мови, історії болгарського народу. Подарунок цей отримали школи міста Бердянськ. [1.6:2]

Однією з масштабних акцій Республіки Болгарія стосовно болгар, що проживають за межами країни, є підтримка освітнього процесу. Постановою Кабінету міністрів Болгарії № 103 від 31 травня 1993 р. МОН Болгарії здійснює прийом етнічних болгар до вищих навальних закладів країни, до аспірантури, проводить курси підвищення кваліфікації для вчителів болгарської мови і педагогічну практику для студентів, направляє своїх спеціалістів до вищих навчальних закладів інших країн, особливо в регіони компактного проживання болгар. Але з того часу в деякі пункти Постанови внесено змін, і то не на користь болгар, що проживають за кордоном Болгарії.

Традицією вже стало те, що найкращий випускник гімназії м. Болград отримує право бути зарахованим до болгарського вузу без іспитів. Крім того, таку ж можливість отримує переможець обласної олімпіади з болгарської мови і літератури. Іспити проводяться на базі Болградської гімназії (для абітурієнтів Одещини) і на базі Приморського ліцею (для абітурієнтів Запоріжжя і Кіровоградщини) в кінці червня- на початку липня. Конкурс здебільшого великий, на деякі спеціальності він становить від 5 до 13 осіб на місце. Болгарія надає можливість українським учням навчатись в Софійському університеті „Св. Климента Охридського”, Південно-західному університеті „Неофит Рилски” (Благоєвград), Русенському університеті „Ангел Кънчев” та у його філіалі в м. Сілістра, Великотирновському університеті „Св. Св Кирила і Мефодія”, Фракійському університеті (м. Стара Загора), Вищому медичному інституті (м. Плевен), Університеті „Професора Асена Златарова” (м. Бургас), Університеті національного та світового господарства (м. Софія), Господарській академії (м. Свіщов), Університеті харчових технологій (м. Пловдив), Пловдивському державному університеті. Українські абітурієнти можуть обрати одну із запропонованих спеціальностей: правознавство, медицина, ветеринарна медицина, англійська філологія, історія, соціологія, європеїстика, психологія, політологія, журналістика, міжнародні відносини, міжнародні економічні відносини, інформатика, фізичне виховання, туризм, образотворче мистецтво, книговидавництво, болгарська та англійська мова, географія і біологія, болгрська народна хореографія, технологія харчування, фінанси, прикладна лінгвістика. [1.25]

До 2006 р. українські абітурієнти складали іспит в 3 етапи: письмовий тест з болгарської мови та літератури, усний іспит з болгарської літератури та історії, спеціальні тести з математики, біології, хімії, іноземної мови. В 2006 р. МОН Республіки Болгарія повідомило, що іспити надалі будуть проводитись у тестовій формі, що викликало невдоволення серед українських абітурієнтів. Багаторазові прохання Асоціації болгар України залишити для українських болгар стару форму іспитів не принесли позитивних результатів. Натомість МОН Болгарії повідомило, що „тестування є загальною формою в системі освіти Болгарії і розповсюджується абсолютно на всіх бажаючих навчатись в її вищих навчальних закладах”. [1.14:2]

До цього часу залишається невирішеною ще одна проблема: спеціалісти, що навчались в Болгарії, стикаються з труднощами через необхідність нострифікації болгарських дипломів на території України, що призводить до зменшення кількості бажаючих навчатись в Болгарії. [1.14:2]

Активно розвивається і міжвузівське співробітництво. Освіта і наука - це ті компоненти сучасного суспільства, які становлять його основу. В умовах глобалізації та прискорених темпів розвитку інформаційного суспільства належний рівень освіти, науки може бути з повним правом віднесений до стратегічних напрямів забезпечення національної безпеки. Без цього держава втрачає здатність відігравати роль повноцінного, відповідно до сучасних вимог члена міжнародного співтовариства.

В 1988 р. в Ізмаїльському державному педагогічному інституті на базі філологічного факультету відкрита і до сьогоднішнього дня функціонує спеціальність „вчитель болгарської та української мов та зарубіжної літератури”. З цього року планується відкриття нової спеціальності на факультеті іноземних мов - «вчитель болгарської та англійської мов та зарубіжної літератури». Зараз вже в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті готують вчителів болгарської мови для шкіл одного з поліетнічних регіонів нашої країни - Подунав'я. У зв'зку з цим були встановлені тісні контакти з вузами Болгарії, які надають науково-методичну допомогу кафедрі слов'янських мов.

У 2001 р. було укладено договори про співпрацю між ІДГУ та Великотирноським університетом ім. Св. Св. Кирила і Мефодія (див. додаток 4) та Шуменським університетом. (див. додаток 5) Договір про співробітництво ІДГУ уклав і з Південно-західним університетом ім. Неофіта Рильського. (див. додаток 6) На основі цих міжнародних угод протягом останніх років здійснюються відрядження професорсько-викладацького складу ІДГУ до Болгарії (див. додаток 7), для читання спецкурсів до ІДГУ приїжджають болгарські викладачі (див. додаток 8), наші студенти мають змогу проходити практику, професійну підготовку в болгарських вузах. (див. додаток 9)

Останніми роками все більше міцнішають зв'язки між Одеською державною академією будівництва та архітектури (ОДАБА) та Софійським університетом архітектури, будівництва і геодезії. За умовами договору про співробітництво в 2004 р. досягнуто домовленостей про підготовку не тільки спеціалістів з архітектури, промислового і громадського будівництва, але й спеціалістів з геодезії. Того ж 2004 р. на базі ОДАБА відкрито спеціальність „Землевпорядкування і кадастр”, а в її рамках створено кафедру геодезії. Софійський університет, що вже давно працює в цьому напрямі, допомагає українським колегам опановувати прилади, висилає методичні посібники для підготовки геодезистів. [2.9:1-2]

Договір про співробітництво підписано між ОДАБА та Хіміко-технологічним і металургійним університетом м. Софія. Зокрема досягнуто домовленостей про „сприяння у вивченні мови і літератури другої держави”. На базі Інституту післядипломної освіти при ОДАБА відкрито спеціальність „Технічний переклад”, в рамках якої вивчають мови та літератури тих держав, з якими співпрацює ОДАБА , серед яких і Болгарія. [2.9:2]

Регіональне співробітництво в галузі освіти постійно підкріплюється домовленостями. От і в березні 2005 р. експерт МОН Республіки Болгарія відвідав з робочим візитом Одеську область. В рамках візиту відбулась зустріч з ректором ІДГУ О. Лебеденко, в рамках якої обговорили пропозицію ректора Русенського університету про співробітництво, а точніше про обмін студентами і науковими співробітниками.

Еміл Міланов відвідав і Одеський південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, де зустрівся з викладачами кафедри „Слов'янського мовознавства”, доц. Марією Сокаль і викладачем болгарської мови, доц. Маріяною Парзуловою. Основним питанням, на якому зосередили увагу сторони, стало вивчення болгарської мови у вузі. [1.9:2]

Протягом 2005 р. були укладені угоди про співробітництво між Київським державним торговельно-економічним університетом і Софійським університетом національного то світового господарства, між Національною академією державної податкової служби України та Варненським вільним університетом „Чорноризець Храбр”, між Київським національним університетом ім. Т. Г. Шевченка та Південно-західним університетом ім. Неофіта Рильського (м. Благоєвград), між Київським національним педагогічним університетом ім. М. Драгоманова та Софійським університетом ім. Климента Охридського. Встановлено зв'язки між Балканським центром „Бізнес-університет” і Болгарською Академією інформсоціології та низкою провідних українських закладів аналогічного спрямування, зокрема інституту кібернетики НАН України. [2.13:5]

Перспективним є подальший розвиток наукового співробітництва та реалізації спільних наукових проектів у таких важливих сферах, як фізика напівпровідників, астрономія, дослідження Чорного моря, інформаційні технології. Нині виконується кілька наукових проектів та здійснюється стажування фахівців на двосторонній основі.

Велику зацікавленість викликає той факт, що в 2001 р. у Всеукраїнському центрі болгарської культури відбулась презентація нового видання творів Т. Г. Шевченка болгарською мовою під назвою «Кратък Кобзар” („Малий Кобзар”). Книга вийшла в світ в одеському видавництві „Маяк” в рамках Державної програми видання літератури для представників національних меншин і за підтримки Асоціації болгар України.

19 квітня 2003 р. у м. Софія товариство „Радолюбие” за участю представників бессарабських і таврійських болгар провели круглий стіл на тему „Недержавні організації Болгарії та болгари Криму, Бессарабії, Таврії”, в ході якої був представлений історичний роман А. Малешкової та М. Куртєва „Переселення болгар в Бессарабію, їхні страждання під час Другої світової війни”. Історичний твір викликав інтерес як серед представників України, так і серед болгарської громадськості. [2.12:209]

В 1994 р. в Україні 24 травня оголошено офіційним Днем слов'янської писемності та культури. Цей день болгари України відзначають особливо урочисто. У 2004 р. на свято був запрошений прем'єр-міністр Болгарії С. Сакскобургготський. В ході святкувань він офіційно відкрив пам'ятник Св. Кирилові і Мефодію в Києві, відвідав святковий концерт та літературну виставку. Результатом візиту стало підписання ряду українсько-болгарських угод в галузі освіти та культури. За рішенням МОН Болгарії від 23 червня 2004 р. Болградська гімназія отримала в подарунок 11 комп'ютерів, Приморський регіональний ліцей - 1, школа в с. Кам'янка - 1, школа в с. Городне - 1. [1.27]

Особливо урочисто відсвяткували День слов'янської писемності в 2005 р. Ще 15 травня стартувала декада слов'янської писемності, болгарського просвітництва і культури. В рамках цього свята 20 і 21 травня управління культури мерії м. Софія і Асоціація болгар України організували естрадні концерти за участю болгарських виконавців - Бісера Кірова, Маргарити Храпової, Михайла і Христини Белчевих, Володимира Стоянова. [1.25:3]

Культурні зв'язки двох держав ще здавна набули особливого характеру. Історичні події національного відродження та національно-визвольної боротьби поважаються обома країнами однаково особливо. Одним з прикладів є 3 березня, коли Болгарія святкує звільнення від турецького ярма. Це свято болгарами України сприймається як національне свято. У культурних, просвітницьких центрах України відбуваються конференції, зустрічі представників ділових кіл Болгарії та України. В посольстві Республіки Болгарія 3 березня 2002 р. відбувся прийом на честь Національного свята Болгарії. Були запрошені українські депутати, представники Кабінету міністрів, київського болгарського товариства „Радолюбие”, тридцяти восьми дипломатичних корпусів інших країн. Вів прийом Надзвичайний і Повноважний Посол Болгарії в Україні П. Марков. До дня звільнення Болгарії від турецького поневолення в Посольстві Болгарії в Києві відбулось святкове вручення міжнародної премії „Дружба”, затвердженої Українською екологічною академією, журналом „Дніпро”, діячами культури, літератури, мистецтва провідних країн світу, міжнародним гуманітарним фондом „О. С. Пушкін”. На цей раз лауреатами стали діячі правничої ради „Радолюбия” (голова і два його заступники, консул Болгарії в Києві пан Ц. Нечев). Цим самим був відмічений їхній внесок в розвиток болгаро-українських зв'язків і культурного відродження болгар в Україні. [1.21:2]

Болгарія не лишається осторонь України в день її незалежності. Щороку протягом тижня в Болгарії проводяться різноманітні заходи, присвячені головному національному святу України. В ці дні працівники Посольства України в Болгарії повсюди бажані гості. Традиційними стали зустрічі з політичними діячами, підприємцями, банківськими працівниками, представниками культурно-просвітницьких організацій. В багатьох містах, в тому числі у Великій залі федерації дружби і співпраці з країнами СНД (Софія), проводяться святкові концерти для українців за участю кращих болгарських виконавців. Вершиною святкування, присвяченого незалежності України, є традиційний великий прийом у національному палаці культури. [1.29]

Культурні зв'язки між двома державами розвивають і підтримують окремі діячі культури. У грудні 2004 р. в рамках творчого турне до України прибув народний артист Болгарії, співак Ілля Луков. Гастролюючи селами і містами Бессарабії разом з танцювальним колективом „Пирина”, співак, як він сам казав, будував нові мости між Україною і Болгарією, наголошуючи, що не існує до цього часу традицій у відносинах, немає постійно діючого механізму контактів.

На запрошення керівництва Асоціації болгар України Бессарабію в лютому -березні 2006 р. відвідала прима болгарської поп-музики Лілі Іванова. В рамках турне співачка відвідала Болград, Арциз, Ізмаїл, Тарутино, Сарату, Одесу. З початку 60-их рр.. вона вже записала 34 альбоми, виконала понад 500 пісень, з концертами відвідала майже всі країни світу. За внесок в розвиток світового музичного мистецтва визнана „Однією з найбільш успішних жінок планети” в ХХ столітті. [1.17:1]

Мостом, що єднає Україну і Болгарію в галузі мистецтва, є без сумніву український художник болгарського походження Олександр Кара. В лютому 2005 р. виставка його робіт була відкрита в Національній мистецькій галереї (колишній царський палац) в Софії. На відкриття були запрошені С. Сакскобургготський, представники Посольства України в Болгарії, міністри та депутати, численні ЗМІ. При цьому О. Кара гідно представив болгарське відродження і традиції Бессарабії через свої картини і викликав здивування справжніх знавців мистецтва. [1.10:1]

Протягом 2005 р., окрім виставки О. Кара, відбулось чимало заходів, які дозволили болгарській громадськості ближче ознайомитись із сучасним українським мистецтвом. Вінницький ансамбль „Вінничанка” взяв участь у фольклорному фестивалі в Бургасі, український драматичний театр ім. Л. Українки - у театральному фестивалі „Осінні театральні зустрічі” у Пазарджику. В рамках міжнародного кінофестивалю „Євро Філм Фест” у Софії проведено тиждень українського кіно за участю відомого українського режисера Ю. Іллєнка. Цей напрямок двосторонніх відносин залишився в центрі уваги і в 2006 р. В лютому в Софії відбулась виставка картин відомого українського художника А. Тарковського, а в Софійській філармонії - концерт за участю українського диригента М. Дядюри. [2.13:6]

В 2005 р. Україна та Болгарія відзначили 110-ту річницю від дня смерті відомого українського мислителя, науковця, письменника М. Драгоманова, останні роки життя якого були пов'язані з Софією, де він і похований. З нагоди цієї дати видано збірник статей М. Драгоманова болгарською мовою.

У березні 2006 р. пройшло 15 років від дня смерті Тараса Шевченка. В рамках відзначення цієї дати Посольством України в Болгарії спільно з відділенням україністики Софійського університету ім. Климента Охридського та виданням „Українсько-болгарські вісті” було організовано конкурс на кращий твір про Т. Шевченка.

Для популяризації української культури та духовної спадщини у березні 2005 р. при Посольстві України в Болгарії створено Український клуб. Його двері відчинені для тих, кого цікавить Україна, її культура, мистецтво, сучасне життя. [2.13:6]

Україна та Болгарія співпрацюють в рамках міжнародних агентств та асоціацій, зокрема в червні 2005 р. було підписано декларацію про створення Асоціації національних інформаційних агентств країн Причорномор'я (ПАНІА). Її підписали керівники 12 національних інформагентств країн Причорномор'я. Установча конференція пройшла в Києві з ініціативи Укрінформа. Керівником ПАНІА обрано генерального директора Укрінформа Віктора Чамара, а його заступником став генеральний директор болгарського агентства БТА Максим Мінчев. Основні цілі ПАНІА - сприяння в реалізації принципів дружби, зміцнення взаємоповаги і довіри між агентствами, вільний обмін інформацією, її розповсюдження територіями країн-учасниць. В 2007 р. засідання ПАНІА пройде в Болгарії. [1.24:1]

19 березня 2006 р. в м. Болград Одеської області відбулась презентація книги „Відродження болгар України: вчора, сьогодні, завтра”, автор якої - А. І. Кіссе, Президент Асоціації болгар України. Цей захід став справжнім святом болгарського духу і проявом гордості за славне історичне минуле. Це унікальна праця, якою можуть користатися всі болгари України, що бажають більше дізнатися про свою історію, культуру, традиції, звичаї. В ній досвід і практика одної з найбільших світі болгарських діаспор показано в світлі найактуальніших питань збереження і розвитку групи. В цій книзі історія бессарабських болгар представлена в контексті історії Болгарії і України. Цим вона цікава для мешканців Болгарії, які хочуть більше дізнатись про українських братів. [2.10:5]

На тлі пріоритетної уваги до політичного виміру двосторонніх відносин та торгівельно-економічного і науково-технічного співробітництва важливим компонентом залишається гуманітарний аспект українсько-болгарських взаємин.

Наші два народи, поєднані слов'янськими коренями, мають багаті культурні традиції, кожна з яких заслуговує на те, аби про неї знали і в іншій державі. Українська та болгарська культура мають невичерпні самобутності, пізнаючи які ми маємо реальну можливість збагатити одне одного і відкрити для себе близький, але водночас багато в чому і незнайомий світ. В сучасних умовах домінування прагматизму культуру, її розвиток, ознайомлення з культурними надбаннями є важливим компонентом збереження духовної складової людського буття. З цієї точки зору не випадковою є увага, яка відводиться у двосторонніх українсько-болгарських відносинах гуманітарному аспекту.

Розділ ІV. Становище болгарської діаспори в Україні та діяльність болгарських товариств

Вже більше 200 років проживає болгарська спільнота в Україні в мирі і злагоді поруч з українцями та іншими багаточисленними національними меншинами. Болгарська спільнота є однією з найбільших національних об'єднань України. І тим вагоміший той факт, що представники етнічних болгар беруть і будуть брати активну участь в політичному і суспільному житті Української держави, у вирішенні проблем, які на сьогодні є надзвичайно актуальними і для болгар, і для українців, і для всіх громадян України - представників інших національностей.

На початку ХХІ сторіччя болгарська діаспора України відіграє вагому роль в соціально-економічному і культурному розвитку української держави. Чільне місце в розвитку болгарської культури займає інтелігенція. Показником цього є її присутність у всіх гілках влади, зайняття керівних посад у вищих навчальних закладах, на промислових підприємствах. Багато болгар працюють на ниві українського бізнесу, сприяючи соціально-економічному розвитку нашої держави. Для ілюстрації дійсного становища справ потрібно скористатися даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. [2.12:44]

Загальна кількість осіб, що ототожнює себе, як представників болгарської національності, склала 204 тисячі 600 осіб серед всіх громадян України. Таким чином болгари займають VI місце в етнічній структурі держави, поступаючись українцям (37 млн. 541 тис 700 осіб), росіянам (8 млн. 334 тис 100 осіб), білорусам (275 тис 800), молдаванам (258 тис 600) та кримським татарам (248 тис 200). При цьому доля болгар в складі населення України складає 0,4 %. [2.12:45]

В останній час чисельність болгарського населення в Україні скоротилася на 12,5 % або майже на 30 тисяч (в 1989 році болгар було 233,8 тисяч). [19:45] Навряд це можна пояснити тимчасовою еміграцією студентів в Болгарію, природним скороченням населення або результатами етнічної асиміляції з боку сусідів. Одна з версій зменшення чисельності болгар - не добропорядність осіб, що проводили перепис.

Але, порівняння з даними попередніх переписів свідчить про відносну стабільність цієї національної групи. Якщо раніше основою господарського життя болгар було сільське господарство і відповідно більшість представників цієї національності мешкали у селах, то на сьогодні майже 60 тисяч болгар проживають в містах України (трохи більше третини всіх болгар). В зв'язку з економічними і соціальними перетвореннями останніх років кількість болгар-міських жителів значно збільшилась. В пошуках заробітку цілі родини переселяються до Одеси, Запоріжжя, Києва.

В двох областях України - Одеській і Запорізькій, болгари впевнено займають ІІІ місце по кількості населення, поступаючись лише українському і російському населенню (див. додаток 1). В Одеській області проживають 75 % всіх болгар України - більше 150 тисяч або 6,1 % всього населення області. В Запорізькій - 27,7 тис болгар або 1,4 %. Решта представників болгар України мешкають у Миколаївській, Донецькій, Кіровоградській областях. Порівняння даних останнього перепису з даними перепису 1989 року засвідчує ще одну парадоксальну тенденцію. Відсоток зменшення чисельності болгар по окремих регіонах України більший, аніж загальний відсоток по всій країні. Тільки Одеська і Запорізька області демонструють: перша - відносну стабільність в порівнянні з іншими групами, друга - незначний приріст за рахунок повернення кримських болгар з депортації. Показово те, що болгари займають VIII місце за ступенем збереження своєї мови в якості рідної. Болгарську вказали 64,2 % всієї групи, 30,3 % - російську, 5 % - українську мови. Російськомовність болгарської спільноти відповідає загальноукраїнській тенденції: 29,6 % населення країни обрали російську мову в якості рідної. [2.12:48]

Аналіз даних свідчить: ступінь мовної самосвідомості найвищий серед болгар Одеської області - 77,8 %. В інших історичних областях проживання болгар вона складає приблизно 20,5% і вище. [2.12:48] Виняток складають лише болгари Криму і Донецької області. Перші - як наслідок трагічних подій депортацій, а інші - свідоцтво прискорення процесу урбанізації регіону. Найбільш українізовані болгари проживають в Кіровоградській (67,2 %) і Київській (30,2 %) областях. [2.12:48]

Не слід залишати без уваги і той факт, що до сьогоднішнього дня в регіоні мовою міжнаціонального спілкування лишається російська мова. Як бачимо, болгари в Україні загалом проживають в цікавому етнічному регіоні, але при цьому у своїх родинах, в селах продовжують спілкуватися рідною болгарською мовою. Точніше сказати - діалектами. Але цей факт абсолютно не заважає їхньому спілкуванню.

Характеризуючи соціальну структуру болгар, слід відмітити, що вони являються водночас і сільською, і міською групою. З початку 90-их років ХХ століття в Україні відбувається поліпшення транспортних зв'язків, через що все більша кількість болгар починає переїжджати до міст, тим самим збільшуючи і посилюючи міські групи. Ці процеси, в свою чергу, ставлять перед болгарською спільнотою цілий ряд питань, що потребують особливої уваги. Відомо, що представники національних меншин, потрапляючи в місто, швидко втрачають свою етнокультурну специфіку і розчиняються у загальній масі. Одна з задач, що стоїть перед болгарами, - консолідація представників болгарського етносу у міському середовищі, підтримка і зміцнення їхньої етнічної самосвідомості, включення в систему соціальних зв'язків і відносин взаємодопомоги. Але все ж таки, не слід забувати, що більшість болгар України проживає в селах, де проблем не менше.

В регіонах компактного проживання болгари за кількістю міського населення поступаються лише українцям і росіянам. В Одеській області, наприклад, болгари займають друге місце за кількістю сільських жителів (101385 осіб або 11,9 %) і третє місце серед міських жителів (49298 осіб або 3,1 %). Серед болгарського населення останнім часом слід відмітити і тенденцію до переселення в столицю - Київ, де сьогодні проживають не менше 5 тис болгар. [2.12:46] Це відповідає і розподілу за соціальними групами: майже 38 % болгар України - робітники, 12 % - службовці всіх рівнів, 35 % зайняті в сільському господарстві, 15 % - в індивідуальній діяльності. [2.12:48]

Впевнено можна казати і про гендерну збалансованість групи. За статевою ознакою болгари, як і українське населення в цілому, характеризуються незначним переважанням жінок: на одного чоловіка - 1,07 жінки.

В Україні початку ХХІ століття є більше сотні поселень, з якими безпосередньо пов'язана життєдіяльність болгар. Ця суха статистика може бути представлена тим фактом, що кожне третє село в Одеській і Запорізькій областях - болгарське.

Розвиток болгарської спільноти в Україні на сучасному етапі проходить в тісному взаємозв'язку з соціально-економічними с суспільно-політичними змінами в державі. Завдяки газетам, радіо, телебаченню населення швидко отримує доступ до інформації, а також і можливість адекватно сприйняти світові події, зробивши певні висновки.

В контексті політики перебудови та політики гласності в кінці 80-их рр.. посилюються об'єднавчі тенденції серед болгар. Ще в 1985 р. група бессарабських болгар організовує, засновує, а пізніше, 30 березня 1989 р., офіційно реєструє першу болгарську суспільну організацію на території СРСР - болгарське культурно-просвітницьке товариство ім. Св. Св. Кирила і Мефодія. Актив товариства знаходився в м. Болград Одеської області, а його представники - в ряді болгарських сіл. В програмі Болградського товариства будо записано, що воно є регіональним об'єднанням, чия діяльність направлена на захист людських, національно-культурних, економічних і інших інтересів бессарабських болгар, а також представників тих національностей, які проживають в місцях компактного проживання болгар. В суспільно-політичній сфері головна задача товариства - консолідація болгарського населення з метою збереження національної самосвідомості в рамках Конституції і Законів УРСР.

Після набуття Україною незалежності одним з її перших правових актів, що стосувався прав національних меншин, стала Декларація прав національностей, прийнята Верховною Радою 1 листопада 1991 р. В статті 6 Декларації гарантовано „всім національностям право створювати свої національно-культурні центри, товариства, земляцтва, об'єднання”. Там же вказано, що „ ці організації можуть здійснювати діяльність, спрямовану на розвиток національної культури, проводити у встановленому законом порядку масові заходи, сприяти розповсюдженню національних газет, журналів, видавництв, музеїв, художніх колективів, театрів, кіностудій”. Певний вплив на процес організації і створення товариств представників національних меншин справила стаття 7 Декларації: „національні культурні центри і товариства, представники національних меншин мають право на вільні контакти зі своєю історичною батьківщиною”. [2.12:256-257]

З розпадом СРСР призупинився бурхливий етап національного Відродження. Деякий час існуючі болгарські товариства перебували в стані розгубленості. Всі програми, проекти і надії до цих пір орієнтувались на законодавство СРСР, в рамках якого передбачалось вирішення національного питання. Але радянська держава перестала існувати. Дуже скоро практично всі ті, хто прийшов в національний рух, роблять висновок про необхідність створення національних культурних товариств в рамках вже нової держави. Влітку 1992 р. Верховна Рада майже одночасно приймає закони України „Про національні меншини” та „Про об'єднання громадян”. На підставі цих двох актів в жовтні 1993 року дев'ятьма болгарськими товариствами, що мали на той момент юридичну реєстрацію, була заснована нова організація - Асоціація болгарських національно-культурних товариств і організацій України (сьогодні вона має назву Асоціація болгар України). Її засновниками стали болгарські товариства з Одеської, Запорізької областей, АР Крим, міст Харкова і Києва. Усього в установчій конференції взяли участь 39 делегатів (з 9 товариств і 3 організацій), а також 70 гостей, в т. ч. з Болгарії і Молдови. На конференції було обрано Координаційну Раду із 17 осіб; Ревізійну Комісію з 5 осіб. В той же день на засіданні Координаційної ради було обрано Президента - Ф. П. Каражекова, заступників - В. П. Коєва, В. В, Міткова, В.С.Пєтрова, І. І. Половнюка, секретаря - Д. І. Костової. [2.2:45]

Так розпочався новий етап, коли вже незалежна Україна політично і юридично визнала факт існування на її теренах сильної національної меншини. І саме з цього моменту йде процес консолідації болгар України. Одним з найнагальніших питань для керівництва Асоціації стало питання будівництва власного приміщення. З цим питанням Федір Каражеков як керівник Асоціації неодноразово звертався до керівництва Болгарії та України. „Згідно із Законом „Про національні меншини” та за дорученням Президента України від 22 листопада 1995 р. № 1-14/678 про створення національно-культурного центру болгар України в м. Одеса, враховуючи пропозиції Глави Адміністрації Президента України від 23 липня 1996 р. № 1-15/1354, прохання Всеукраїнської Асоціації болгарських національно-культурних товариств та організацій України про створення Культурного центру болгар України:

- передати в оренду Всеукраїнській асоціації болгарських національно-культурних товариств та організацій України для створення культурного центру болгар України майно та приміщення, загальною площею 1105 кв. м. кінотеатру ім. Котовського”. [2.2:186]

В лютому 1999 р. на звітно-виборній конференції було прийнято рішення про початок реконструкції і реставрації будівлі. Автором проекту ВЦБК став талановитий архітектор Н. К. Базан. Фінансову допомогу надала міська та обласна влада - всього 60 тис. гривень. Від імені уряду Болгарії прем'єр-міністр Болгарії Іван Костов виділив 30 тис. дол. США. Під час реставрації будівлі головна проблема полягала тому, що будівля - пам'ятник архітектури міста, і треба було виконати всі умови для його збереження, які ставила міська влада.

24 травня 1999 року, в День слов'янської писемності і культури, в присутності почесних гостей - дружини Президента України Людмили Кучми і дружини прем'єр-міністра Республіки Болгарії Олени Костової відбулось відкриття Всеукраїнського центру болгарської культури в м. Одеса. І до сьогоднішнього дня стоїть ця споруда в центрі Одеси на вулиці Віце-адмірала Жукова, 9 і дає право українським болгарам пишатися не тільки своєю історією і культурою, а й вмінням вирішувати масштабні задачі на сучасному етапі. [2.2:50] На офіційному відкритті Всеукраїнського центру болгарської культури А. І. Кіссе відмітив: „24 травня 1999 р. назавжди залишиться найяскравішою сторінкою в історії ВЦБК. З особливим почуттям вдячності хочу привітати офіційних гостей, котрі спеціально приїхали на наше свято з Софії, Києва і інших регіонів нашої країни. Їхня присутність, увага і доброзичливість підняли на високий щабель нашу святкову подію. Хочу сьогодні щиро подякувати тим, хто допоміг в реставрації будівлі, перетворив його на прекрасний палац: будівельникам, спонсорам за їхню фінансову допомогу, всім місцевим болгарам, адміністрації міста і області, нашій державі”. [2.2:188-189]