Українсько-болгарські відносини на сучасному етапі

Основна форма роботи Асоціації - звітно-виборні конференції, які проходили 20 лютого 1999 р., 24 березня 2001 р., 21 лютого 2003 р. наступна конференція має пройти в Одесі в березні 2007 р. Основні питання, що піднімались на конференціях, в основному організаційного характеру: вдосконалення принципів роботи, пошук нових шляхів вирішення існуючих проблем, повноваження президента та керівних органів, внесення змін та доповнень до Статуту Асоціації.

З лютого 1999 р. до сьогодні Президентом Асоціації болгар України є А. І. Кіссе. Поряд з фігурою Президента лідерські якості проявили представники з регіонів: І. І. Абажер (Крим), І. І. Влаєв (Київ), С. Д. Намлієв (Приморськ), Л. І. Савченко (Бердянськ), Н. Н. Петков (Приазовський район), В. В. Мітков (Запорізька область), В. С. Петров (Ізмаїл). [2.2:50]

У травні 2000 року було проведено прес-конференцію на тему «Болгарський національний рух в Україні: 1990-2000 роки. Підсумки і перспективи». В ній взяли участь журналісти республіканських, одеських обласних і районних засобів масової інформації. Як відмітив кореспондент газети «Голос України» в Одеській області, «за это время немало сделано для возрождения языка, культуры, национальных традиций украинских болгар. Здесь есть, однако, и серьезные проблемы, над которыми надо еще работать. Но Ассоциация за последние годы заметно активизировала свою деятельность». [2.5:7]

Починаючи з 2000 р. в центрі болгарської культури організовують святкування національних і найбільш важливих державних свят України і Болгарії. На сцені центру культури виступають фольклорні колективи з багатьох болгарських сіл. В цих святах беруть участь і колективи, що представляють інші етноси України. Ці заходи не тільки популяризують рідну культуру, але й стимулюють розвиток національного руху інших національних меншин регіону, при цьому відбувається взаємне збагачення, обмін культурними досягненнями серед представників бессарабських етносів.

Важливим напрямом діяльності Асоціації є організація і проведення науково-практичних і методичних конференцій з метою поглиблення творчого співробітництва болгарських і українських вчених, включення їх в дальший розвиток міжнаціональних відносин в Україні. Зокрема 17 травня 2006 р. в рамках святкування Дня слов'янської писемності у Всеукраїнському центрі болгарської культури було проведено круглий стіл на тему «Географія перейменування болгарських сіл Одеської області». Серед організаторів столу і Одеський університет ім. і. І. Мечникова. [1.13:2]

Ще одна не менш важлива задача, що постала перед Асоціацією, це збереження традицій проведення Соборів як демократичної форми самоуправління, розширення їхніх форматів за рахунок залучення представників національно-культурних спілок, політичних і державних діячів країни до участі в них. Собори як форма управління мають багатовікові тенденції. Ще здавна вони проводились по селах в дні храмових свят. Собор ставав місцем єднання поколінь, родів. Одеса по суті стала рідною домівкою для болгар всієї України. Асоціації треба було придумати таку форму роботи, яка б єднала всіх болгар, яка б нагадала кожному про його рід, звичаї, традиції, про його рідні місця. Такою формою став Собор.

Перший Одеський болгарський Собор відбувся 1998 року, другий - 2001 р., третій в 2003 році, четвертий - 2005 року. І кожен з наступних Соборів ще масштабніший, ще більш відвідуваний і авторитетний. Регіони, де компактно проживають болгари, впевнено підхопили цю ініціативу. На сьогоднішній день буквально у всіх регіонах проводяться Собори у дні важливих дат - річниці переселення болгар в Бессарабію, переселення з Бессарабії в Таврію. Яскраво пройшло свято у смт. Ольшанка Кіровоградської області з нагоди 230-ї річниці переселення болгар на територію України. На святкування прибула делегація з історичного місця Алфатар, мешканці якого 230 років тому переселились на Кіровоградщину.

В пам'ять про історичне минуле болгарського народу в с. Мале Перещепино на Полтавщині було відкрито пам'ятник правителю Старої Великої Болгарії хану Кубрату. Зміцніли зв'язки з викладачами і учнями Перещепинської школи, котрі й опікуються над пам'ятником. [1.22:1-3]

У вересні 2002 р. виповнилось 200 років від моменту переселення болгар в Україну і 100 років від переселення болгар в Таврію. Основні заходи з нагоди свята - наукові конференції, знайомство з пам'ятками історії болгарського походження, мистецькі заходи за участю болгарських громад - проходили на Одещині і в Запорізькій області. На ці акції прибула представницька делегація з Болгарії на чолі з депутатом Народних Зборів - головою парламентського комітету „Болгарія-Україна” Сільвією Нейчевою. За словами пані Нейчевої, підтримка українською владою болгарського етносу є найяскравішим доказом того, що історичні зв'язки між вдома державами, започатковані за доби Київської Русі і Болгарського Царства, мають гарні перспективи на майбутнє. [2.19]

Поряд з питаннями духовного і культурного життя Асоціація приділяє увагу поліпшенню соціального становища населення. Молодь активно залучається до всіх заходів, ініціює проведення зустрічей, вечорів відпочинку і завжди отримує підтримку старшого покоління. Тому в стінах будинку Всеукраїнського центру болгарської культури завжди багато молоді.

За 13 років існування Асоціації кількість її колективних членів виросла з 9 до 63. (див. додаток № 2) Багато з них мають культурні центри, власні будівлі, клуби, бібліотеки, засоби масової інформації. Центри болгарської культури існують в Болграді, Іллічівську, Києві, Дніпропетровську, Харкові, Запоріжжі, Бердянську, Рені, АР Крим та інших містах України.

Про створення найпершого товариства болгар на території України мова вже йшла. Мається на увазі товариство бессарабських болгар „Св. Св. Кирила і Мефодія” в м. Болград Одеської області. В кінці 80-их років аналогічні товариства було створено і в інших містах України. Зокрема в червні 1989 р. за ініціативою патріотично налаштованих болгар в Одесі створено Одеське болгарське товариство ім. Д. Благоєва. Воно виникло як об'єктивна необхідність і як наслідок початку демократичних перетворень у 80-их рр.. Реєстрація його пройшла в травні 1990 р. Працювати воно почало з залучення болгар на курси вивчення болгарської мови. Згодом почали активно обговорювати проблеми відродження культури, болгарських народних свят, сприяли розвитку болгарських фольклорних та хореографічних ансамблів. [2.2:119]

З самого дня існування Асоціації болгар її членом є Терновське болгарське товариство, що функціонує на території Миколаївської області. Створено воно у 1989 р. спочатку воно займалось активізацією художньої самодіяльності, але згодом зрозуміли, що цим не можна обмежуватись. Зусилля багатьох активістів були спрямовані на відродження болгарської мови. Окрема ініціативна група зайнялась підготовкою до відродження музею. Досягненням товариства є відновлення роботи православної церкви, спільно з Одеським та Софійським університетами до цього часу проводиться етнографічне вивчення становлення і розвитку болгарської культури в регіоні. [2.2:159]

16 лютого 2001 р. було створено Одеський обласний союз болгарської молоді. За підтримки Одеського болгарського товариства і Президента Асоціації 7 травня 2001 р. воно було зареєстровано як молодіжна суспільна організація. Метою його діяльності є залучення до процесів відродження молоді Одеси та області. Діяльність Союзу проявляється у проведенні молодіжних вечорів відпочинку, дискотек, конференцій. З 2001 р. проводиться щорічна студентська конференція, присвячена Дню слов'янської писемності. Молодіжний Союз співпрацює з іншими болгарськими товариствами в Україні. Цей Союз є об'єднавчим центром сільської молоді в місті, дає можливість проявити себе як особистість, допомагає розширити коло знайомих. [2.2:174]

В місті Ізмаїл також діють болгарські товариства. В 1992 р. як гілка болградського товариства було зареєстровано Ізмаїльське товариство ім. Кирила і Мефодія. В 2002 р. на базі товариства була відкрита недільна школа. Основні зусилля товариства спрямовані на відродження болгарської мови в регіоні. [2.2:179]

Ізмаїльська болгарська община ім. Св. Софії створена 18 березня 2001 р. на чолі з викладачем Ізмаїльського державного гуманітарного університету Іваном Васильовичем Пастором. До її складу входять відомі художники Іван Шишман та Олександр Кара. Метою діяльності общини є задоволення і захист законних соціальних, творчих, національно-культурних інтересів болгар півдня України, поширення слов'янської культури в місті, встановлення дружніх відносин між народами Придунав'я. Зараз общину очолює Балтаков Георгій Федорович. [2.2:179-180]

1989 року постановою ЦК Компартії України прийнято рішення про видання газет мовами національних меншин. І вже 30 липня 1990 року вийшов 1-ий номер газети «Роден край». З тих пір газета виходить щотижнево. З червня 1992 року газета стає додатком до «Голосу України». З 1997 року газета в 2,5 рази збільшила свій об'єм і виходить регулярно на 8-ми та 12-ти сторінках. Сам факт наявності національної газети - велике досягнення болгарської діаспори. На сторінках газети піднімаються актуальні питання в області національного відродження і соціальної сфери, котрі хвилюють читачів. В більшості випадків, будучи ініціатором вирішення важливих проблем, пов'язаних з національним і духовним відродженням болгар України, у своїй щоденній роботі газета стикається з різноманітними труднощами, не дивлячись на які вона живе і радує своїх читачів, вселяючи їм віру в силу болгарського кореню. Саме газета в 1993 році стала ініціатором створення координуючого і об'єднуючого органу болгарських культурно-просвітницьких товариств - Асоціації болгар України.[2.2:165]

Газета «Украйна: българско обозрение» - офіційне видання Асоціації болгарських товариств і організацій України. Перший її номер вийшов з друку 15 вересня 2001 року в день проведення 2-го Собору болгар Одещини. Виходить вона болгарською, українською, російською мовами з метою розширення інформаційного поля. Газета висвітлює діяльність Асоціації та її керівних органів, публікує рішення конференцій, Координаційної Ради і Президіуму, розповідає про роботу болгарських товариств, проблеми економічного і культурного життя болгар України. [2.2:198]

Газета «Извор» затверджена Кримським болгарським товариством ім. Паісія Хілендарського в березні 1997 року. Таким чином у болгар, що проживають на півострові, з'явився свій друкований орган. Це особливо важливо в нинішніх умовах, коли багато болгар Криму, що були колись депортовані, ще залишаються за його межами: в Краснодарі, на Уралі, в Сибіру, Башкирії, Казахстані. «Извор» розсилається не тільки до болгарських організацій країн СНД, але й на історичну батьківщину - в Болгарію. [2.2:143-144]

Рух відродження болгар в новітній історії має своїх лідерів й активістів, що душею і серцем люблять свою справу. І в традиціях болгар, від імені яких виступає Асоціація, - повага і підтримка таких людей. Саме так було покладено початок щорічній урочистій церемонії присвоєння звання «Людина року» з врученням статуетки, диплома і пам'ятного подарунка за великі досягнення в галузі реалізації задач відродження болгар в Україні. За останні чотири роки переможцями стали 42 видатні особи - вчителі, художники, журналісти, вчені, керівники підприємств, спортсмени, робітники культури, письменники, суспільні діячі. У 2004 році «Людиною року» став художник, старший викладач Ізмаїльського державного гуманітарного університету Іван Шишман (родом з м. Ізмаїл), а 2005 року таке почесне звання здобув художник, старший викладач ІДГУ Олександр Кара (родом з с. Нові Трояни Болградського району Одеської області). Ця акція є моральним стимулом для тих, хто віддає сили спільній справі і служить прикладом для починаючих активістів.

Всі ці роки вдосконалювалась не тільки робота, а й структура самої Асоціації. За новою редакцією Статуту (був прийнятий на звітно-виборній конференції 12 листопада 2004 року) до складу болгарського об'єднання можуть входити як юридично зареєстровані спілки, так і фізичні особи. Демократичні зміни відбулись і в структурі керівництва Асоціації. До складу постійно діючого центру увійшли Президент, два віце-президенти, 12 членів виконавчого комітету. [2.2:55-56]

3а 13 років роботи Асоціація болгар України виросла в монолітну структуру, в складі якої вже більше півсотні болгарських товариств і організацій. Створено нові товариства в областях дисперсного проживання болгар, таких як Рівненська, Волинська, Тернопільська, Житомирська, Хмельницька, Полтавська. Відповідно до росту масштабності задач, Асоціація вдосконалює організаційні основи і регламент своєї роботи. Введено в практику регулярне проведення засідань Ради Асоціації, на якій представлені всі товариства і організації болгар України. Поширюється практика виїзних засідань по регіонах. Такі, зокрема, було проведено в Запорізькій і Полтавській областях, Києві, АР Крим, м. Болграді Одеської області. Така форма роботи дозволяє глибше вивчити проблеми того чи іншого регіону, залучити представників центральних і місцевих органів влади, ЗМІ, а головне - сприяє прийняттю більш продуманих рішень.

Як висновок можна сказати, що Асоціація болгар України взяла на себе відповідальність за захист інтересів болгар. Її Президент, А. І. Кіссе, запевняє, що до сьогодні вже багато зроблено і робиться для збереження національної ідентичності болгар, традицій і фольклору, розвитку рідної мови і зміцнення міждержавних зв'язків України і Болгарії. При цьому українські болгари твердо заявляють про свою громадянську позицію по відношенню до неньки-України. Настав час третього етапу розвитку болгар України, який творити вже нам, молодим.

Можна висловити впевненість, що болгарська община робить гідний внесок в розвиток і процвітання нашої незалежної держави разом з усіма народами України. Тільки всі разом, пишаючись досягненнями наших предків, маючи унікальні мову і культуру, ми маємо бути вдячні за надану нам честь творити в цій державі. Розвиток і збагачення славних традицій - моральний обов'язок нашого покоління.

Висновки

Набуття Україною державної незалежності, визнання її повноправним суб'єктом міжнародних відносин поставили на порядок денний питання про розробку зовнішньополітичного курсу. В ньому чільне місце зайняли відносини з країнами Центральної та Східної Європи, зокрема з Болгарією, яка була і є своєрідним містком між Україною і Заходом. Співробітництво з Болгарією розширило смугу стабільності миру довкола України, сприяло її утвердженню як впливової європейської держави. Розгалужені та стабільні стосунки України з Болгарією стали однією з передумов інтегрування України у сім'ю європейських народів, її активної участі в регіональному та субрегіональному співробітництві.

Становлення і розвиток відносин України з Болгарією з огляду на низку історичних, геополітичних, культурних та інших факторів мають свої особливості. По-перше, це подібність соціально-економічних і політичних проблем, які доводиться вирішувати на шляху докорінної трансформації наших суспільств. По-друге, це спільна зацікавленість у швидкому підключенні до європейських інтеграціних процесів. По-третє, це визнання того факту, що будучи історично спорідненими державами, належачи до одного географічного регіону, і Україна, і Болгарія є впливовими чинниками східноєвропейського розвитку.

Розбудова рівноправних партнерських відносин відповідає не лише безпосереднім інтересам України і Болгарії, а й інтересам усієї Європи. Між цими країнами розвиваються двосторонні стосунки як на загальнодержавному рівні, так і різноманітні форми регіонального та субрегіонального співробітництва.

Керівники двох держав останнім часом підкреслюють високий рівень міждержавних політичних стосунків, який склався між країнами. Софія і Київ активно співробітничають в рамках Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ), ПАЧЕС та інших міжнародних оганізацій. В Україні з розумінням віднеслись до вступу Болгарії до НАТО і ЄС. Цим, мабуть, і пояснюється введення Болгарією з 1 жовтня 2001 р. в одностороньому порядку візового режиму для громадян України. З іншого боку, Болгарія всіляко підтримує зусилля України, спрямовані на вступ до СОТ.

Сторони проявляють стійкий інтерес до розвитку взаємовигідних економічних і торгівельних відносин. Керівники обох країн висловили готовність розширювати зв'язки і контакти на рівні урядів, міністерств і відомств, регіонів, окремих підприємств і підприємницьких структур для надання нового імпульсу в ровитку торгівельно-економічних відносин між двома країнами. Хороші перспективи для цього є в металургії, машинобудівництві, хімічній промисловості, сільському господарстві, туризмі, в розвитку транспорту, в гуманітарній сфері. Позитивний досвід накопичено і в розвитку регіонального співробітництва.

Успішно розвиваються культурні зв'язки, набираючи все більших обертів з кожним роком. Дві незалежні держави з повагою ставляться до історичних та культурних традицій українського і болгарського народів. Уряди обох країн сприяють тісному співробітництву в галузі культури, освіти, науки. Це в більшій мірі відбувається через обмін між державними вищими навчальними закладами, науковцями, викладачами, студентами, в ході яких йде взаємозбагачення інформацією та досвідом.

Важливим фактором у зміцненні відносин між двома країнами є конституційні гарантії з боку України і практична допомога всіх рівнів влади для всебічного розвитку болгарської діаспори в Україні. Болгари компактно проживають в Одеській, Запорізькій областях та АРК. Будучи повноправними громадянами нашої країни, вони мають всі можливості для розвитку національної культури і зміцнення зв'язків зі своєю історичною батьківщиною.

Список використаних джерел та літератури

1. Андреева М. Министърът на външните работи Соломон Паси посети Украйна. // Украйна: българско обозрение.- 2005. - № 3. - С.1.

2. Вицепремиерът на България посети Украйна. // Украйна: българско обозрение. - 2005 . - № 22. - С. 1.

3. Договор о сотрудничестве между Измаильским государственным гуманитарным университетом (Украина) и Великотырновским университетом им. Святых Кирилла и Мефодия (Болгария) от 02.11.2001 г. и 05.10.2006 г.

4. Договор о сотрудничестве между Измаильским государственным гуманитарным университетом (Украина) и Юго-западным университетом им. Неофита Рилского (Болгария), от 10.01.2005 г. 2.14.

5. Дойко В., Генчев Н., Димитров С. Развитие на дунавския туризъм и Украйна. //из приносът на историко-юридическия факултет за развитието на българското образование и наука - Велико Тирново: университетско издателство «Св. Св. Кирил и Мефодий», 2005. - С. 389-394.

6. Желяскова С. Връзките укрепват. // Украйна: българско обозрение.- 2006. - № 17. - С. 2.

7. Желяскова С. Юбилейна олимпиада по български език и литература. // Украйна: българско обозрение.- 2005. - № 5. - С. 3.

8. Драгнева С. Висши училища на Одесса и София се договарят за сътрудничество. // Роден край. - 2004. - 3 49. - С. 1-2.

9. Драгнева С. Образователните връзки между Украйна и България. // Роден край. - 2005. - № 13. - С. 1-2.

10. Литвин В. Украинско-болгарские отношения: прошлое как перспектива будущего. // Голос Украины. - 2004. - № 13. - С. 1, 4-5.

11. Литвин В. Украинско-болгарские отношения: прошлое как перспектива будущего. // Голос Украины. - 2004. - № 14 - С. 1-2.

12. Макарова А. Визит дружбы.// Porto franco. - 2004. - № 21. - С. 4.

13. Перели М. Възстановяване на историческите названия на българските поселения в Одеска област. // Роден край. - 2006. - № 20. - С. 2.

14. Попова М. Встреча имела конструктивный характер.// Украйна: българско обозрение. - 2006. - № 21. - С. 2.

15. Попова М., Пенчева С. Вицепрезидентът на Република България на посещение в Украйна. // Украйна: българско обозрение. - 2005. - № 20. - С. 1 - 2.

16. Попова М. Работна визита в България. // Украйна: българско обозрение. - 2005. - № 5. - С. 1.

17. Примата на българската поп-музика пристига в Украйна. // Украйна: българско обозрение. - 2006. - № 8. - С. 1.

18. Протокол между Министерството на образованието и науката на Украйна и Министерството на образованието и науката на Република България за Болградската гимназия «Георги С. Раковски» (Одеска област) от 29.07.2000 г.

19. Соглашение между педагогическим факультетом и факультетом гуманитарных наук Шуменского университета (Болгария) и Измаильским государственным педагогическим институтом от 01.11.2001 г.

20. Соседям дружить и сотрудничать: европейская интеграция (интервью с Чрезвычайным и Полномочным Послом Украины в Болгарии Вячеславом Похвальским. // Одесские известия. - 2003. - 23 мая. - С. 3.

21. Стефанова А. Конференцията на Асоциацията на българите в Украйна. // Украйна: българско обозрение. - 2006. - № 19. - С. 2 -3.

22. Терзивец А. В сърцето на Украйна 13 века живее българския дух. // Украйна: българско обозрение. - 2006. - № 26. - С. 1 -3.

23. Терзивец А. Украино-болгарские отношения имеют большой потенциал. // Електронні вісті. - 2002. - № 37. - С. 1.

24. Украина и Болгария в руководстве вновь созданной Ассоциации. // Роден край. - 2006. - № 23. - С. 1.

25. http: // www.geocities.com.ua

26. http: // www.newsmediaport.info

27. http: // www.podrobnosti.com.ua

28. http: // www.rbc.ua

29. http: // www.mincult.gov.ua

30. 2.1. Андреева М. С общи усилия ще възродим родния език. // Украйна: българско обозрение. - 2006 . - № 3. - С. 5.

31. 2.2. Всеукраинской болгарской ассоциации - 10 лет. - Одесса: Маяк, 2003. - 210 с.

32. 2.3. Бачинська О. А., Самойлов Ф. О. Українсько-болгарські зв'язки в працях А. Д. Бачинського (1933-1995) // Україна і Болгарія: матеріали міжнародної конференції, присвяченої 120-річчю визволення Болгарії від османського ярма. - Одеса: Друк, 1999. - С. 176-184.

33. 2.4. Брусиловская О. И. Отношения Украины и Болгарии в 1990-ые годы: концепции реальность. // Україна і Болгарія: матеріали міжнародної конференції, присвяченої 120-річчю визволення Болгарії від османського ярма. - Одеса: Друк, 1999. - С. 109 - 116.

34. 2.5. Воротнюк Г. Болгары Украины подают пример. // Голос Украины. - 2000. - № 52. - С. 1, 7.

35. 2.6. Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки. 1945 - 2002. - К.: Либідь, 2004. - 620 с.

36. 2.7. Гайдаржи А. Болгарская Ассоциация: взгляд из региона. // Советский Измаил. - 2000. - 5 июля. - С. 2.

37. 2.8. Гайдаржи А. Украина - Болгария: грани сотрудничества. // Советский Измаил. - 2000. - 11 июля. - С. 2.

38. 2.9. Демин О.Б. Одесса и развитие болгарской исторической науки (ХІХ - ХХ ст.) // Україна і Болгарія: матеріали міжнародної конференції, присвяченої 120-річчю визволення Болгарії від османського ярма. - Одеса: Друк, 1999. - С. 64 - 71.

39. 2.10. Кара Л. «Възраждане на българите в Украйна»: вчера, днес, утре. // Украйна: българско обозрение.- 2006. - № 12. - С. 5.

40. 2.11. Кирилич В. Євроінтеграційний шлях Республіки Болгарія : досвід для України. // Політика і час. - 2005. - № 11. - С. 42-48.

41. 2.12. Киссе А. И. Возрождение болгар Украины. - Одесса: OPTIMUM, 2006. - 288 с.

42. 2.13. Рилач Ю. Нас живлять спільні корені. Україна та Болгарія: 15 років після встановлення дипломатичних відносин. // Політика і час. - 2006. - № 2. - С. 3-7.

43. 2.14. Україна - Болгарія: нові перспективи співробітництва. // Урядовий кур'єр. - 1995. - 2 грудня. - С. 2.

44. 2.15. Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти: монографія / За ред. Рудич Ф. М., Балабан Р. В., Дергачова О. П. Та ін. - К.: МАУП, 2002. - 488 с.

45. 2.16. Христов Т. Политическа география на България. - София, 2001. - 388 с.

46. 2.17. Черній А. І. Економічне і науково-технічне співробітництво України і Болгарії у 70-90-ті рр.. ХХ ст. // Україна і Болгарія: матеріали міжнародної конференції, присвяченої 120-річчю визволення Болгарії від османського ярма. - Одеса: Друк, 1999. - С. 102 - 108.

47. 2.18. 24 май - Ден на славянската писменост, българска просвета и култура. // Украйна: българско обозрение. - 2005. - № 10. - С. 1,3.

48. 2.19. http: // www.amb-ucraina.com

49. 2.20. http: // www.ukrinter.com

50. 2.21. http: // www.ukrinform.com

51. 2.22. http: // www.mozdocs.kiev.ua

52. 2.23. http: // www.news-ukrinform.com

53. 2.24. http: // www.pekinform.com.ua

54. 2.25. http: // www.moz@moz.gov.ua

Додаток 1

Взято з роботи Кіссе А. І. “Відродження болгар України”.

Додаток 2

Перелік колективних членів всеукраїнської болгарської асоціації

Арцизьке культурно-просвітницьке товариство ім. Христо Ботєва.

Обласний Центр болгарської культури.

Товариство «Алфатар» Вільшанскьго району Кіровоградської області.

Суспільна організація Южненського болгарскьго товариства «Родолюбие».

Білгород-Дністровське болгарське культурно-просвітницьке товариство.

Одеське обласне болгарське товариство «Чийшия».

Одеська болгарська Дружність.

Товариство бессарабських болгар „Св. св. Кирил і Мефодій”.

Київський центр болгарської культури.

Кримське республіканське товариство болгар ім. Пасія Хілендарського.

Газета „Извор”.

Севастопольське болгарське товариство „Изгрев”.

Приморско районо българско културно-просветно дружество «Съдружество».

Запорозьке міське болгарське товариство св. Кирила і Мефодія.

Запорозьке міське болгарське товариство „Роднина”.

Бердянське болгарське товариство „Родолюбие”.

Днепропетровско градско Българско културно дружество «Гергьовден».

Тернавське болгарське товариство.

Газета „Роден край”.

Одеський болгарський культурно-просвітницький клуб „Огнище”.

Запорізьке обласне товариство болгарської культури.

Мелітопольське товариство болгарської культури „Балкани”.

Червонознам'янське товариство болгарської культури ім.. Катаржи.

Кілійське районне культурно-просвітницьке товариство „Късмет».

Одеський обласний союз болгарської молоді.

Луганське обласне болгарське товариство.

Газета „Родолюбие”.

Харківське міське товариство болгарської культури „Марин Дринов”.

Одеський болгарський жіночий клуб.

Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія.

Ізмаїльська болгарська община ім. Св. Софії.

Культурно-просвітницьке товариство болгар Саратського району „Відродження”.

Тарутинське товариство болгарської культури „Болгар”.

Тарутинське товариство болгарської культури „Чорбаджиен”.

Болградська гімназія ім. Г. С. Раковського.

Болгарське культурно-просвітницьке товариство „Хан Аспарух”.

Ренійське районне товариство болгарської культури „Земляки”.

Республіканське об'єднання депортованих болгар Криму ім. братів Стоянових.

Кримське болгарське культурно-просвітницьке товариство „Відродження”.

Товариство депортованих болгар Кіровського району.

Благоєвське болгарське товариство ім. Дмитра Благоєва.

Всеукраїнський центр болгарської культури.

Газета „Украйна: българско обозрение”.

Комінтернівське районне товариство болгарської культури.

Одеське науково-дослідницьке товариство болгаристів.

Теле радіопрограма „Роден край”.

Приазовське районне болгарське культурно-просвітницьке товариство „Дружба”.

Євпаторійська болгарська община.

Об'єднання депортованих громадян болгарської національності „Друг ари” і національно-культурний центр „Болгарський центр”.

Об'єднання громадян „Друкаря”.

Південний інформаційний центр „Телевізійне селище”.

Київське товариство болгарської культури „Родолюбие”.

Баришевське районне товариство болгарської культури „Славія”.

Київське болгарське товариство ім. Василя Левського.

Товариство болгарської культури „Христо Ботєв”.

Донецьке болгарське культурно-просвітницьке товариство „Відродження”.

Болгарський культурно-інформаційний центр „681”.

Татарбунарське районне болгарське культурно-просвітницьке товариство „Родолюбие”.

Взято з роботи “Всеукраинской болгарской ассоциации - 10 лет”.

Додаток 3

Протокол между министерството на образованието и науката на украйна и министерството на образованието и науката на република българия за болградската гимназия «Георги с. Раковски» (Одеска област, Украина)

Министерството на образованието и науката на Украина и Министерството на образованието и науката на Република България, наричани по-нататьк Договарящи се страни».

В съответствие със Споразумението между Министерството на образованието на Украина и Министерството на науката и образованието на Република България от 9 декември 1994 г.

Основавайки се на традиционните украинско-български връзки в областта на образованието и културата.

Оценявайки високо историческата роля на Болградската гимназия и приноса на нейните възпитаници в културата, образованието и науката на Украина и България.

Изхождайки от желанието си за възраждане на гимназията като престижно учебно заведение за нуждите на българската общност в Украина.

СЕ СПОРАЗУМЯХА ЗА СЛЕДНОТО:

Член 1 Болградската гимназия «Георги С. Раковски» е гимназия в системата на образованието на Украина, с тригодишен курс на обучение (от девети до единадесети клас), в която обучението се осъществява основно на български език.

Член 2 Болградската гимназия «Георги С. Раковски» е образователна единица от структурата на Управление на образованието на Одеската областна държавна администрация и се финансира в съответствие с украинското законодателство.

Член 3 В гимназията се осигурява разширено изучаване на украински език, литература, история и култура.

Член 4 При необходимост към гимназията може да се сформира подготвителен клас с интензивно изучаване на български език.

Член 5 Болградската гимназия «Георги С. Раковски» е под патронажа на Министерството на образованието и науката на Украина и Министерството на образованието и науката на Република България.

Член 6 Приемът на ученици в гимназията се осъществява на конкурсна основа.

Член 7 Договарящите се страни осигуряват за гимназията учебници и учебно-помощна литература за осъществяване на пълноценен учебен процес.

Члена 8 Българската страна осигурява квалификационни курсове и специализации за педагогическия състав на гимназията в български висши училища.

Член 9 Българската страна, по заявка на украинската страна, осигурява квалифицирани преподаватели по български език, литература, история, музика и други предмета.

Член 10

Протокола- влиза в сила от началото на учебната 2001-2002 година с прием на ученици в девети клас на гимназията.

Протокола е подписан на 29. 07. 2000 г. в гр. София в два екземпляра на украински и български език, като двата текста са идентични и имат еднаква сила.

Взято з роботи “Всеукраинской болгарской ассоциации - 10 лет”.

Додаток 4

Закордонні відрядження професорсько-викладацького складу ІДГУ до республіки Болгарія

2001
1	Анчо Йорданов Анчев	м. В. Тирново (Болгарія)	Для встановлення зв'язків між вузами	23.01.-28.01.2001 р.
2	Савоськіна Т. О.	м. Шумен- В.Тирново	Участь у науковій конференції та підписання договору	29.10-04.11 2001 р.
3	Бікова Н. М.	м. Шумен- В.Тирново	Участь у науковій конференції та перебування в якості перекладача	29.10-04.11 2001 р.
2002
1	Бікова Н. М. Колеснікова Л. В	м. Велико Тирново	Участь у Восьмому Міжнародному симпозіумі МАПРЯЛ-02	3.04-9.04 2002 р.
2	Гуменнікова Т. Р.	м. Шумен	Міжнародна наукова конференція, присвячена 30-річчю Добрицького педагогічного коледжу	24.10-27.10 2002 р.
2003
1	Кара О. Д.	м. Велико Тирново	Стажування	1.03-30.04 2003 р.
2	Циганенко Л. Ф. Лебеденко О. М.	м. Велико Тирново	Читання спецкурсу з історії України	15.03-30.03 2003 р.
3	Пастирь І. В. Шишман І. І.	м. Шумен	Читання спецкурсу з образотворчого мистецтва	11.11-20.11 2003 р.
2004
1	Церковна В. Г.	м. Велико Тирново	Читання спецкурсу «Політика «холодної війни»:точка зору українських істориків»	8.05-19.05 2004 р.
2	Колеснікова Л. В.	м. Велико Тирново	Читання спецкурсу «Амбівалентність морфологічних одиниць російської мови»	8.05-19.05 2004 р.
3	Златєва О. Д	м. Велико Тирново	Наукове дослідження в галузі філологічних наук	16.09-28.09 2004 р.
2006
1	Дізанова А. В. Шевчук Т. С.	м. Велико Тирново	Читання спецкурсів	3.04-18.04 2006 р.
2	Колесникова Л. В.	м. Велико Тирново	Симпозіум МАПРЯЛ-2006	3.04-9.04 2006 р.

Інформацію надано нвачальним відділом ІДГУ.

Додаток 5

Представники Болгарії в ІДГУ за міжнародним співробітництвом

2000
1	Анчо Йорданов Анчев	м. Велико Тирново	Читання спецкурсів «Література Болгарії», «Країнознавство Болгарії», «Практичний курс болгарської мови» на філологічному факультеті	2000-2005рр.
2002
1	Іавйло Петров, Благомир Папазов	м. Шумен	Підписання договору	14.05-20.05 2002 р.
2	Анчо Анчев	м. Велико Тирново	Читання лекцій з болгарської мови, літератури та культури	2001-2004 рр.
2004
1	Драгомир Ганчев Лалчев	Південно-західний університет «Неофит Рилски»	Читання лекцій з болгарської мови, літератури та культури	25.08.04- 30.06.05
2005
1	Калчо Костов Калчев	м. Велико Тирново	Читання спецкурсу «Болгари з Буд жака в національно-консолідаційних процесах на їхню прабатьківщину (ХІХ) ст.»	28.09-7.10. 2005 р.
2006
1	Іван Харалампієв Іванов Стоян Панайотов Буров Петко Тодоров Петков (водій)	м. Велико Тирново (ректор, проректор)	Пролонгування двостороннього договору між ІДГУ та Великотирновським університетом	25.09-28.09 2006 р.
2	Петко Стефанов Петков	м. Велико Тирново	Читання спецкурсу «Болгарське відродження та болгари Бессарабії»	14.11-27.11 2006 р.

Інформацію надано нвачальним відділом ІДГУ.

Додаток 6

Відрядження студентів ІДГУ до Болгарії за міжнародним співробітництвом

1	Златєва О. (викл.) Арнаутова С.(4 курс, інфак) Балагула Л.(3 курс, інфак) Дакі О. (5курс,філфак) Карпач Н.(2курс,філфак) Кічук А.(магістранта) Козлова Л.(5курс,педфак) Короткова Д.(1курс,педфак) Маркова С. (4курс.філфак) Мінчев В. (4курс, інфак) Паслар З.(4курс,філфак) Пастир Ю.(5курс,педфак) Пельтек З.(5курс.педфак) Сліпенко А.(3курс,інфак) Старовойтова Х.(аспірантка) Тодорова Н.(2курс,філфак) Черезова О.(2курс,інфак) Шилова А.(5курс.педфак)	м. Велико Тирново	Педагогічна практика та мовні курси в Центрі кваліфікацій Великотирновського університету	16.09-28.09 2004 р.
2	Паслар З.	м. Велико Тирново	Міжнародний літній семінар з болгаристики	1.08-21.08 2005 р.

Інформацію надано нвачальним відділом ІДГУ.