Паритет купівельної спроможності

16

Паритет купівельної спроможності

Студент 11 групи IV курсу

ДВНЗ КНЕУ ім. В. Гетьмана

Соколовський Андрій

Київ - 2010

Вступ

Паритет купівельної спроможності (ПКС) - це теорія довгострокового рівноважного обмінного курсу, заснованого на відносних рівнях цін двох країн. Ідея належить школі Salamanca (Саламанка), 16 століття, і була розроблена в її сучасній формі Gustav Cassel (Густав Кассель) в 1918 році. Концепція заснована на "законі єдиної ціни" - ідеї, що за відсутності трансакційних витрат, ідентичні товари матимуть однакові ціни на різних ринках. Однак коливання обмінного курсу по ПКС виникають в основному через різні темпи інфляції економік двох країн. Крім мінливості, спостерігаються постійні відхилення ринку і обмінних курсів ПКС, наприклад ціни на товари і послуги, що не є об'єктом міжнародної торгівлі, як правило, нижче там, де доходи населення нижче.

В основі концепції ПКС лежить поняття купівельної спроможності валюти: спроможності грошей (валюти) обмінюватися на блага. Ці блага поділяються на групи, у межах яких і визначається ПКС. Структуризація благ необхідна через значну їх диференціацію та неоднорідність. Для розгорнутих міжнародних зіставлень прийнято користуватися значеннями ПКС і рівнем відносних цін, що розраховується по великій сукупності товарів і послуг, максимальною мірою відбиває структуру виробництва та споживання в порівнюваних країнах. Однак такого роду розрахунки дуже трудомісткі, і їх результати стають доступними для використання лише після значного проміжку часу. ПКС і обмінний курс є досить самостійними показниками. ПКС є статистичною, чисто розрахунковою величиною. ПКС відображає результат сформованої економічної ситуації. Обмінний курс є практичним економічним інструментом поточної політики. Тому спостерігаються розбіжності між ПКС і обмінним курсом.

Версії ПКС

ПКС має декілька версій. У своїй "абсолютної" версії, купівельна спроможність різних валют є однаковою для даного кошика товарів. У "відносній" же версії, різниця у швидкості зміни цін у країні і за кордоном - тобто різниця в темпах інфляції - рівна знеціненню або зміцненню обмінного курсу. Обидві гіпотези припускають повернення реального валютного курсу до деякого рівня, який залежить від тієї стадії розвитку, на якій знаходиться дана країна. Альтернативною концепцією а ПКС ефективних ринків, що розглядає паритет з іншої позиції - позиції капіталу.

Основою для аналізу в рамках теорії ПКС є поняття «споживчого кошика», тобто однакового в різних країнах набору товарів. Виходячи з цього, курси валют визначаються виходячи з цін цього «споживчого кошика». Очікується, що зміни в рівні інфляції повинні бути нейтралізовані такої ж сили, але протилежного спрямування, змінами ціни «споживчого кошика».

Абсолютний ПКС

Історично найстарша версія ПКС, що тепер називається абсолютним ПКС, має наступне формулювання: деякий еталонний кошик товарів, куплений в двох країнах, повинен коштувати однаково при переведенні вартості цього кошика в єдину валюту за поточним курсом. Встановлення ПКС на ринку відбувається внаслідок міждержавного товарного арбітражу, тобто покупки товарів в одній країні за низькими цінами і продажу їх в іншій країні за вищими цінами.

Якщо один і той же товар коштує 2 долари в США і 2 євро в Європі, то відповідно до теорії рівності купівельних спроможностей валют, курс євро до долара має бути 1:1. Якщо ж в даний час середній курс - 1.16 доларів за 1 євро, то говорять, що долар "недооцінений», а євро «переоцінений». Ця теорія говорить, що курс валют повинен прагнути в бік 1:1.

Абсолютний ПКС ніколи не спостерігається в реальності через наявність трансакційних витрат перевезення товарів з країни в країну. Це робить товарний арбітраж між країнами у більшості випадків неможливим. Інший недолік - вона застосовується тільки до обмеженого стандартного набору товарів, але не до послуг, де мають місце значні різниці в цінах. Більше того, існує багато чинників, що впливають на курси валют, крім різниці валютних курсів. Серед них прес-релізи та звіти про стан економіки, ринки активів, політичні події і розстановки політичних сил.

Відносний ПКС

Інша версія ПКС називається відносною і стверджує, що темп приросту валютного курсу за деякий період часу дорівнює різниці темпів інфляції у вітчизняній і зарубіжній економіках за даний період часу. Відносний ПКС не стверджує, що вартість кошика товарів за кордоном і у країні повинна бути однаковою при переведенні в одну валюту, але їх співвідношення, що називається реальним валютним курсом, має залишатися постійним. Реальний валютний курс, за своєю суттю, є відносна ціна, в найбільш загальному сенсі - ціна «внутрішніх» товарів (усередині країни) по відношенню до ціни «зовнішніх» товарів (на світових ринках або в країнах - торговельних партнерах). Таким чином, якщо номінальний обмінний курс є відносна ціна двох національних грошових одиниць, то реальний обмінний курс - це відносна ціна товарів у двох країнах.

Прикладом реального валютного курсу є ситуація двох країн, скажімо, у Великобританії споживчий кошик подорожчав на 7 відсотків, а в Швейцарії подешевшав на 1 відсоток. Тоді різниця курсів повинна скласти 8 відсотків, тобто швейцарський франк повинен подорожчати на вісім відсотків по відношенню до британського фунта стерлінгів, адже тепер на ту ж саму суму в Швейцарії можна купити більше товарів і послуг, а у Великобританії - менше. Значить, британська валюта стала слабшою, а швейцарського - зміцнилася.

Зазвичай у розвинених країнах кошик товарів коштує дорожче, ніж у країнах, що розвиваються. Це пояснюють різницею в рівнях доходу, багатства, якості споживаних товарів, рівні розвитку технології основних галузей та іншими факторами.

ПКС ефективних ринків

Є принципово інша версія ПКС, яку називають ПКС ефективних ринків. Виводиться дана версія з умови рівноваги на міжнародному ринку фінансових активів. Традиційно ПКС аналізують з точки зору балансу поточних операцій, тобто через ринки товарів і послуг між державами. Версії абсолютного та відносного ПКС засновані саме на цьому підході. На даний момент роль ринків товарів у переміщенні валюти між країнам набагато менша, ніж роль різних ринків капіталу. Інвестори активно купують іноземні активи, що призводить до виникнення валютних потоків, що багаторазово перевищують потоки оплати експорту та імпорту в світі. Не дивно, що більшу популярність серед економістів отримала інша версія ПКС, яка намагається зв'язати рівні цін в двох країнах і динаміку валютного курсу через умову рівноваги на світових ринках капіталу.

Основним висновком ПКС ефективних ринків є випадкове коливання реального валютного курсу, тобто така динаміка, коли майбутній приріст реального валютного курсу ніяк не пов'язаний з попередніми приростами. Випадково блукаючий процес не має такого рівня, до якого буде прагнути з плином часу на відміну від процесів, що відбуваються при абсолютному або відносному ПКС.

Емпіричні дослідження демонструють, що в короткостроковому періоді (до півтора року) саме ПКС ефективних ринків найкраще описує динаміку валютних курсів. У довгостроковому ж періоді у більшості країн є стаціонарний рівень реального валютного курсу. Тобто найкращою гіпотезою, яка описує динаміку валютного курсу в довгостроковому періоді, є відносний ПКС. Абсолютна версія ПКС зараз використовується в основному в декоративних цілях.

Застосування ПКС

Існує декілька різних підходів і методик до вимірювання ПКС: як прості, а іноді і жартівливі, так і складні, що потребують велику кількість статистичних досліджень. В залежності від цих підходів до визначення ПКС, розрізняють його застосовується.

Міжнародний долар

Найвідомішим і найбільш часто використовуваних за паритетом купівельної спроможності обмінним курсом є долар Geary-Khamis (Гирі-Хаміс) або міжнародний долар. Долар Geary-Khamis є гіпотетичною грошовою одиницею, що має таку ж купівельну спроможність, що і долар США в Сполучених Штатах на даний момент часу. Роки 1990 або 2000 часто використовується в якості базових років для порівнянь.

Вона заснована на двох концепціях паритетів купівельної спроможності (ПКС) валют і міжнародній середній ціні на товари. Долар Geary-Khamis показує, скільки коштує місцева грошова одиниця в межах кордонів країни. Він використовується, щоб зробити порівняння як між країнами, так і з плином часу. Наприклад, порівняння валового внутрішнього продукту на душу населення різних країн у міжнародних доларах, а не тільки на основі обмінних курсів, забезпечує більш об'єктивні критерії для співставлення рівнів життя. Він був запропонований Roy C. Geary (Рой С. Гирі) в 1958 році і створений Salem Hanna Khamis (Салем Ханна Хаміс) в 1970 році до 1972 року.

Термін, хоч і не в широкому застосуванні, іноді використовується міжнародними організаціями, такими як Світовий банк і Міжнародний валютний фонд у своїх опублікованих статистичних даних.

Дані, наведені в міжнародних доларах, не можуть бути переведені у валюту іншої країни, використовуючи поточні ринкові обмінні курси, замість цього вони повинні бути перетворені за допомогою курс ПКС країни, який використовується в дослідженні.

Біг-Мак Індекс

Один з прикладів вимірювання ПКС є Біг-Мак Індекс, який популяризується журналом The Economist з 1986 року, що відслідковує ціни гамбургерів Біг-Мак у ресторанах McDonald в різних країнах. Якщо Біг Мак коштує US$4 в США і GBPЈ3 в Сполученому Королівстві, то обмінний курс по ПКС буде Ј3 за $4. Біг-Мак індекс імовірно корисний, тому що він заснований на добре відомому товарі, кінцева ціна якого легко відслідковуються в багатьох країнах та включає в себе витрати широкого спектру секторів місцевої економіки, такі як сільськогосподарські товари (яловичина, хліб, листя салату, сир), праця, реклама, витрати на оренду та нерухомість, транспорт і т.п. Проте, в деяких країнах з економікою, що розвивається, Біг-Мак не є основною дешевою їжею, як це є на Заході. Хоч цей показник і не ідеальний, але він надає розуміння і простий приклад ПКС.

Коригування по ПКС

Обмінний курсу відображає цінність угоди торгівлі товарами між країнами, на відміну від товарів, що не приймають участь у міжнародній торгівлі, тобто товарів, вироблених для домашнього використання. Крім того, торгівля валютами відбувається в інших цілях, ніж торгівля товарами та послугами, наприклад, для покупки капітальних активів, ціни на які змінюються сильніше, ніж на фізичні товари. Крім того, різна відсоткова ставка, спекуляції, хеджування або інтервенції центральних банків можуть впливати на валютний ринок.

Метод ПКС використовується в якості альтернативи для коригування можливої статистичної похибки. Найзначнішим дослідницькою інституцією у галузі ПКС є Університет Песильванії, США. Вчені цього університету розробляють і збирають інформацію у так званій Penn World Table, що являє собою набір даних національних рахунків для вимірювання реального ВВП (на душу населення) з відповідними відносними рівнями цін у різних країнах і з плином часу. Послідовні поповнення зібрали дані майже 190 країн з 1950 по 2005 роки, які складаються з демографічних даних та оцінок капітальних фондів. The Penn World Table є джерелом, що широко цитується, при коригуванні по ПКС, і так званий Пенн ефект відображає систематичні помилки у використанні обмінного курсу для підраховування даних країн.

Наприклад, якщо курс мексиканського песо падає вдвічі в порівнянні з доларом США, мексиканський валовий внутрішній продукт падає у доларах також удвічі. Однак, цей обмінний курс є результатом міжнародної торгівлі і фінансових ринків. Це не обов'язково означає, що мексиканці стали біднішими в два рази, якщо доходи і ціни, що вимірюються в песо залишаються тими ж, вони будуть не в гіршому положенні, припускаючи, що імпортні товари не є суттєвими для якості життя людей. Вимірювання доходів у різних країнах з використанням ПКС дозволяє уникнути цієї проблеми.

ПКС особливо корисний, коли офіційний обмінний курс штучно маніпулюється урядами. Країни з сильним державним контролем економіки іноді дотримуються офіційних обмінних курсів, які роблять їх власну валюту штучно сильнішою. На відміну від цього, курс валюти на чорному ринку набагато слабший. У таких випадках ставка ПКС, ймовірно, є найбільш реалістичною основою для економічного порівняння.

Розрахунок обмінного курсу по ПКС є доволі спірним через труднощі, які виникають при виборі співставного для обох країн кошика товарів для порівняння купівельної спроможності. Оцінка за ПКС ускладнюється тим, що країни не просто відрізняються рівнем цін, а, швидше, різниця цін на продукти харчування може бути більша, ніж різниця в цінах на житло, а також менше, ніж різниця на дозвілля. Люди в різних країнах зазвичай споживають різний кошик товарів. Необхідно порівняти вартість кошика товарів і послуг з використанням індексу цін. Це важке завдання, бо купівельні моделі і, навіть, товари, що продаються, відрізняються у різних країнах. Таким чином, необхідно внести поправки на відмінності в якості товарів і послуг. Додаткові статистичні труднощі виникають із багатостороннім зіставленням, коли (як це зазвичай і буває) порівнюється більше ніж дві країни.

Концептуальні підходи до ПКС

Закон єдиної ціни

Абсолютний ПКС тісно пов'язаний із Low of one price (законом єдиної ціни) (ЗЄЦ), який, у застосуванні до міжнародної торгівлі, можна сформулювати наступним чином:

Ціни ідентичних товарів у різних країнах при переведенні їх у єдину валюту повинні бути рівні в кожен момент часу.

Наведена формулювання передбачає відсутність обмежень на торгівлю і транспортних витрат, - у даному випадку ЗЄЦ означає відсутність арбітражу при торгівлі зазначеними товарами між країнами. Зрозуміло, що це лише ідеальна конструкція, до якої реальні ринки можуть наближатися лише в деякій мірі. Операції, спрямовані на отримання без ризикового прибутку без вкладення власних коштів називають арбітражними операціями. Дійсно, якщо товар, який продається у двох країнах однаковий, а ціни в єдиній валюті різні, то при нульових трансакційних витратах кожному агенту буде вигідно купити товар у тій країні, де він коштує менше, перевести в іншу країну, де він коштує більше, і продати товар, отримавши прибуток без ризику і без вкладення своїх власних коштів. При не виконанні умови ЗЄЦ, можливий так званий міжнародний товарний арбітраж. Відомо, що здійснення арбітражних операцій призводить до вирівнювання цін товарів у двох країнах, тобто відновлення умови ЗЄЦ для кожного ринку.

У разі відхилення цін від ЗЄЦ при вказаних передумовах виникають дві односпрямовані тенденції. Припустимо, що деяке благо стало дешевше в будь-якій країні, - збільшення попиту на даний благо призведе до зростання попиту на іноземну валюту, що створить тиск у бік подорожчання іноземної валюти. Одночасно з цим, якщо товар виробляється і в іншій країні, при зниженні ціни на імпортні товари буде відбуватися зниження попиту на аналогічні товари вітчизняного виробництва, що може призводити до зниження цін. Зазначені тенденції будуть вирівнювати ціни, зіставлені з урахуванням обмінного курсу, відповідно, зміни у відносних цінах повинні приводити до зміни обмінного курсу і навпаки, зміна обмінного курсу - до зміни цін.

Penn effect

Penn effect (Пенн ефект) - економічне відкриття, пов'язане з тим, що згодом стало Penn World Table, говорить про те, що реальне відношення доходів між країнами з високим і низьким рівнем доходів систематично перебільшуються за допомогою перерахунку валового внутрішнього продукту за ринковим обмінним курсом. Це був послідовний економетричний результат щонайменше за п'ятдесят років. Balassa-Samuelson effect (Ефект Баласса-Самуельсона) є моделлю, що наводиться, як основна причина Пенн ефекту неокласичною економікою, а також як синонім поняття "Пенн ефект".

Класична економіка робила прості прогнози щодо обмінних курсів; вважалося, що споживчий кошик коштуватиме приблизно стільки ж у всьому світі, при покупці в деякій спільній валюті (наприклад, золоті). Це називається гіпотезою паритету купівельної спроможності, що також зазначає, що реальний обмінний курс між товарами в різних країнах має бути близьким до одиниці. Кількісні зміни з плином часу можуть очікуватися за цієї теорії, але, згідно з прогнозами, будуть невеликими і несистематичними.

До 1940, гіпотеза ПКС знайшла економетричну підтримку, але через деякий час після Другої світової війни, ряд досліджень команди Penn World Tables засвідчив сучасні взаємозв'язки: країни з більш високими доходами послідовно мали більш високі ціни на товари вітчизняного виробництва (за даними порівнянних індексів цін), по відношенню до цін товарів, включених в обмінний курс.

У 1964 році була визначена сучасна теоретична інтерпретація, як ефект Balassa-Samuelson, і дослідження з тих пір послідовно підтверджують справедливість Пенн ефекту. Проте, подальший аналіз надав багато інших механізмів, за допомогою яких ефект Пенн може виникнути, і історичні приклади, де він очікувався, але не мав місця. Аж до 1994 року відхилення ПКС були відомі як "ефект Balassa-Samuelson", але у своєму дослідженні "Грані Balassa-Samuelson: тридцять років потому" Пол Самуельсон визнає борг, що його теорія має перед збирачами даних з Penn World Tables. У вдячність від вводить термін "Пенн ефект" для опису "основного факту", який вони виявили, він пише: «Ефект Пенн є важливим явищем реальної історії, але не неминучим фактом життя». Основний тезис Пенн ефекту звучить наступним чином:

Більшість речей дешевше в бідних країнах, ніж у багатих.

У результаті відносного зростання продуктивності праці в секторі товарів, що приймають участь у міжнародній торгівлі, підвищується заробітна плата, що в умовах єдиного ринку праці призводить до зростання заробітної плати і в секторі внутрішніх товарів. Наслідком цього є зростання ціни на товари і послуги, що реалізуються тільки всередині країни, в порівнянні з цінами на товари, що продаються на світовому ринку, які задаються світовими цінами і для яких виконується паритет купівельної спроможності.

З даної моделі випливає, що якщо в багатих країнах продуктивність праці в секторі міжнародних товарів вища, ніж у бідних країнах, то і становлення цін внутрішніх товарів до цін міжнародних товарів в багатих країнах теж повинно бути вище, тобто чим більше в країні дохід на душу населення, тим вище в ній повинні бути ціни внутрішніх товарів. З цього, зокрема, випливає, що в багатих країнах загальні рівні цін, як правило, повинні бути вище, ніж у бідних, і, отже, абсолютний паритет купівельної спроможності не виконується.

Відхилення ПКС дозволяє сільському населенню країн, що розвиваються, виживати на дохід нижче абсолютного рівня прожиткового мінімуму в багатих країнах світу. Якщо рівні доходів приймаються як даність, то за інших рівних умов, вплив Пенн ефекту є дуже добрим явищем. Якщо він не мав би місця, то дохід мільйонів найбідніших людей у світі був би нижче порогу виживання. Однак, ефект доводить, що рівень доходу виміряний за допомогою міжнародних валютних курсів є ілюзією, тому що ці обмінні курси застосовуватися тільки до товарів, що приймають участь в міжнародній торгівля, які є невеликою часткою споживання.

Low of one price vs Penn effect

У дослідженні ПКС існують два основних підходи, зазначених вище, які виступають з принципово різних позицій. Так ЗЄЦ вважається найбільш простим і наївним порівнянням паритетів. Однак один з авторитетних показників - Біг Мак індекс - заснований саме на ЗЄЦ. Тому зі сторони пенсільванських дослідників ведеться активна полеміка щодо справедливості застосування такого підходу.

Наприклад, той же Біг Мак коштував $5.46 у Швейцарії, і $1.49 в Росії в грудні 2004 року за курсом долара США у місцевій валюті. Щоб уникнути плутанини, пов'язаної з цінами, номінальні обмінні курси зазвичай ігноруються, і розглядається тільки реальний обмінний курс. Таким чином, 3,66 російських порцій проти однієї швейцарської. Наївна форма гіпотези ПКС (ЗЄЦ) стверджує, що ефект Balassa-Samuelson не повинен відбуватися. Проста модель відкритої економіки буде впливати на Біг Мак, як на простий споживчий товар, і що міжнародна цінова конкуренція змусить швейцарські, російські та американські ціни на бургери зійтися на єдиній, рівноважній ціні. Пенн ефект заперечує це зближення. Він засвідчує, що загальний рівень цін значно вище там, де доходи в американських доларах високі, без тенденції до врівноваження з дешевшими цінами в бідних країнах.

ЗЄЦ стверджує, що той самий товар не може підтримувати дві різні ціни продажу на тому ж ринку (тому що всі будуть купувати тільки за нижчою ціною). Подивившись на цей закон з іншої сторони, ми можемо зробити висновок, що різні країни не поділяють спільний ефективний ринок згідно того факту, що ціни на ті ж самі товари відрізняються.

Якщо б відвідувачі McDonalds в Цюріху були б в змозі їсти в ідентичному ресторані в Москві за одну чверть ціни, вони б так і робили, і цінова конкуренція зрівняла б ціни на Біг Маки у всьому світі. Звичайно, можливим є харчуватися тільки у власній місцевості, тому регіональні розходження цін можуть зберігатися, тобто заклади McDonalds у Москві та Цюріху не знаходяться в ціновій конкуренції.

Вимірювання рівнів цін включає в себе і інші товари, крім гамбургерів, але більшість товарів в індексі споживчих цін демонструють ті ж зв'язки; еквівалентні речі, як правило, коштують дорожче, в країнах з високим рівнем доходу. Більшість послуг, швидкопсувні товари, як Біг Мак, і житло не можуть бути придбаними дуже далеко від точки споживання (де проживає споживач). Ці елементи формують типовий список покупок споживачів, і, отже, рівень індексу споживчих цін може варіюватися від країни до країни, як і ціна на гамбургер.

Хоча Пенн ефект має під собою сильне підгрунття, він не може однозначно заперечувати існування ЗЄЦ. Таке спостереження можна зробити виходячи з тієї ж моделі Balassa-Samuelson, згідно якої товари поділяються на споживчі кошики двох типів:

Місцеві товари і послуги, що не використовуються в міжнародній торгівлі, тобто виробляються і продаються на внутрішньому ринку.

Товари та послуги, які можуть бути продані на міжнародному ринку.

Якщо продукт потрапляє в категорію 1, його ціна буде залежати від валютного курсу. Навпаки, категорія 2, як правило, близька до курсу валюти по ПКС. Продукти, що потребують обробку і дорогі продукти переважно будуть товарами, що можуть бути реалізованими на міжнародному ринку, попадаючи у другу категорію. Їх обмінний курсу дрейфує від ПКС до валютного обмінного курсу. Навіть, якщо "цінність" китайської валюти по ПКС в п'ять разів сильніша, ніж обмінний курс валюти, вона не зможе купити в п'ять разів більше товарів, що приймають участь в міжнародній торгівля, таких, як сталь, автомобілі і мікросхеми, але зможе такі внутрішні товари, як житло, послуги і сільськогосподарські культури вітчизняного виробництва.

З такої класифікації можна зробити висновок, що внутрішні товари, які не приймають участі у міжнародній торгівля, повністю підпадають під дію Пенн ефекту. В той же час, механізм ціноутворення на міжнародному ринку товарів і послуг прагне до рівноважної ціни на одноманітний тип продукції. Це прагнення обумовлене конкуренцією, яка формує ринкову ціну. Тому, за відсутності державного втручання та постійності транспортних витрат, ціна формується згідно ЗЄЦ або прагне до нього.

Статистичне дослідження впливу внутрішньо економічних показників на паритет купівельної спроможності на прикладі Японії

Для статистичного дослідження застосовувався ряд статистичних та економетричних методів. Використовувалося спеціальне програмне забезпечення SPSS та Stata. Хід дослідження можна описати наступним чином:

Збирання статистичних даних. Використовувались матеріали сайту Organisation for Economic Co-operation and Development (Організація економічного співробітництва і розвитку). Усього було зібрано дані з 1970 - 2006 роки по 10 показниках (див. таблицю 1).

Побудова автокореляційної функції (АКФ) для залежної змінної ПКС. За допомогою корелограми часних автокореляцій визначена значуща автокореляція першого порядку, тобто кожне значення ряду залежить від попереднього.

Визначення характеру та сили зв'язку незалежних змінних з ПКС. Було визначено, що змінні 3, 5-8, 10 мають лінійний характер зв'язку; змінна 2 - зворотній характер; 4 - степеневий; 9 не мала значущого зв'язку. Усі регресії, крім зі змінною 9, мали R2 в межах 0,7 - 0,86 та значущість , тобто є значущими.

Виповнені процедури лінеаризації змінних 2, 4.

Для отриманого набору даних застосовується модель векторної авторегресії. Перевірка наявності лагової структури зв'язку залежної змінної з екзогенними змінними дала негативний результат. Досліджується модель виду:

На основі z - статистики та рівня значущості оцінюється значущість змінних. Ті, що задовольняють теоретичному рівню 0,05, поступово включаються в модель.

Модель оцінюється зі змінними, які були включені на попередньому етапі. Якщо рівень незадовільний - змінна виключається.

Процедура повторюється доти, доки всі змінні в рівнянні будуть задовольняти критерію значущості z - статистики.

Було виявлено декілька залежностей, що задовольняли умову. На основі оціночних параметрів було вибрано одну. Найбільш значущою для цієї моделі виявилися екзогенні змінні 5 і 8 та лагова змінна. Рівняння має вид:

Рівняння можна інтерпретувати наступним чином:

ПКС в середньому зменшувався на 4% щороку. Це є загальним трендом рівняння.

ВВП зменшувало ПКС, а саме, чим більше воно зростало, тим сильніше зменшувало.

Індекс індустріального виробництва впливав у сторону збільшення ПКС.

Таблиця 1. Дані по показникам.

Таблиця 2. Результати по моделі

Список використаної літератури

1. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №960-ХІІ від 16.04.91. // Відомості ВРУ. - 1991. - №30.

2. Закон України "Про Єдиний митний тариф" №2097-ХІІ від 5.02.92. // Відомості ВРУ. - 1992. - №15.

3. Новіков В.М. Державне регулювання торгівлі // Діловий вісник. - 1996. - №11. - С. 18.

4. Рубан А. Про деякі питання і тенденції сучасної зовнішньої торгівлі України // Економіка України. - 2000. - №7. - С. 66-69.

5. Сіденко В., Панфілова Т. Протекціонізм чи вільна торгівля? Зарубіжний досвід державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю і політика України // Політика і час. - 1996. - №10. - С. 9-16.

6. Дениэлс Джон Д., Радеба Ли X. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. - 6-е изд. - М.:, 1999.

7. Кириченко О.А. Реформи і зовнішня торгівля // Політика і час. - 1997. №3.

8. Лук'яненко Д.Г. Міжнародна економіка. - К.:, 2001.

9. Поручник A.M. Интеграция Украины в мировое хозяйство. - К.:, 2003.

10. Рут Франклін Р., Філіпенко Антон. Міжнародна торгівля та інвестиції: Пер. з англ.-К.:, 1998.

11. Філіпенко А.С., Бураковський І.В., Будкін B.C. Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічні відносини. - К.:, 2002.

12. Україна у цифрах у 2006 р. Короткий статистичний довідник. За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Наукова думка. - 2007.

13. Чистов С.М., Никифоров А.Є., Куценко Т.Ф. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. - К.: КНЕУ,1998.

14. Тавокин Е.П. Социальная статистика: Учебное пособие. - М.; Изд-во РАГС, 2001.- 109 с.