Фінансові ризики на міжнародних ринках
Поняття ризику і невизначеності у валютно-кредитних і фінансових відносинах. Поняття фінансового ризику. Знецінення грошових доходів з погляду реальної купівельної спроможності. Валютні та процентні ризики. Стратегії управління фінансовим ризиком.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.11.2011 |
| Размер файла | 26,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ФІНАНСОВІ РИЗИКИ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ
РИЗИК І НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ. ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОГО РИЗИКУ
У валютно-кредитних і фінансових відносинах потрібно розрізняти дві схожі категорії -- невизначеність і ризик. Невизначеність -- неповнота або неточність інформації про умови реалізації проекту, в тому числі про пов'язані з ними витрати і результати.
Ризик -- це невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих ситуацій, наслідком яких є збитки або зниження ефективності проекту.
Фінансові ризики пов'язані з імовірністю втрат фінансових ресурсів, як правило, спричинених зміною купівельної спроможності грошей.
Джерелами фінансових ризиків є:
* інфляція і ціни;
* динаміка процентних ставок і валютного курсу.
Розрізняють інфляційні й дефляційні ризики, валютні ризики, ризики ліквідності.
Інфляційний ризик -- це ризик знецінення грошових доходів з погляду реальної купівельної спроможності. Висока інфляція гальмує інвестиційний процес, оскільки підвищує прибутковість спекулятивних операцій на конкурентному ринку фінансових інвестицій. Крім цього, інфляція може негативно вплинути і на інвестування в конкретне підприємство, в конкретний проект, якщо зростання цін на сировину, матеріали, робочу силу не відповідає можливостям підприємства підвищувати ціни на свою продукцію. У цьому випадку реальна ціна на продукцію падає внаслідок випереджального зростання витрат порівняно з доходами від реалізації (інфляція витрат). Певний вплив на цей процес справляють тенденції світового ринку, тому при розв'язанні питання про інвестування коштів потрібно вивчити тенденції в міжнародній торгівлі й довгострокові тенденції фінансового ринку.
Дефляційний ризик -- це ризик падіння рівня цін, погіршення економічних умов підприємництва і зниження доходів за зростання дефляції.
Ризики ліквідності -- це ризики, пов'язані з можливістю втрат при реалізації цінних паперів або товарів через зміну оцінки їх якості та споживчої вартості.
Валютні ризики являють собою небезпеку валютних втрат, пов'язаних зі зміною курсу однієї іноземної валюти щодо іншої при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних та інших валютних операцій. Крах Бреттон-Вудської валютної системи на початку 70-х років XX ст., перехід до системи плаваючих валютних курсів підвищили невизначеність при ухваленні фінансових рішень. Для валютних курсів і процентних ставок стала характерною більш висока амплітуда коливань. Річні відхилення курсів більш ніж на 30 % уже не розглядаються як надзвичайні. Наприклад, у 1994 р. курс іспанської песети знизився на 30,8 % щодо долара, курс німецької марки в 1995--1998 рр. знизився на 22,8 %.
Іншим серйозним іспитом для сфери бізнесу в цей період було зростання процентних ставок. Валютний курс і процентні ставки досягли граничних рівнів на початку 80-х років, що чинило руйнівний вплив на підприємства. На практиці проблема адаптації до змін обмінних курсів ще більш посилюється тим, шо ці зміни мають тенденцію виникати стрибкоподібно.
Зростання процентних ставок у якій-небудь країні викликає зростання попиту на валюту цієї країни і підвищення курсу валюти. Це негативним чином впливає на доходи тих галузей, які орієнтовані на експорт своєї продукції, тому коливання курсу валюти означають додатковий ризик інвестування в основні фонди підприємств, пов'язаних з міжнародною торгівлею.
До процентних ризиків належить небезпека втрат комерційних банків, кредитних установ, інвестиційних інституцій унаслідок перевищення процентних ставок, що виплачуються ними за залученими коштами, над ставками за наданими кредитами. До них також належать ризики втрат, які можуть понести інвестори у зв'язку зі зміною дивідендів за акціями, процентних ставок на ринку за облігаціями, сертифікатами та іншими цінними паперами.
Зростання ринкової ставки процента веде до зниження курсової вартості цінних паперів, особливо облігацій з фіксованим процентом. За підвищення процента може початися також масовий продаж цінних паперів, які емітовані під більш низькі фіксовані проценти і за умовами випуску достроково приймаються зворотно емітентом. Процентний ризик несе інвестор, що вклав кошти в середиьострокові й довгострокові цінні папери з фіксованим процентом за поточного підвищення середнього ринкового процента порівняно з фіксованим рівнем. Інакше кажучи, інвестор може отримати приріст доходів за рахунок підвищення процента, але не може вивільнити свої кошти, вкладені на зазначених умовах.
Процентний ризик несе емітент, що випускає в обіг середньо-строкові й довгострокові цінні папери з фіксованим процентом за поточного зниження середнього ринкового процента порівняно з фіксованим рівнем. Інакше кажучи, емітент міг би залучати кошти з ринку під більш низький процент, але він уже зв'язаний здійсненим ним випуском цінних паперів.
Так само виникають труднощі з плануванням зовнішньоторговельних операцій і інвестицій, якщо неможливо з упевненістю розрахувати вартість кінцевих потоків грошових коштів у національній валюті. Навіть якщо зміни курсу виявляються сприятливими, невпевненість у тому, що ця тенденція збережеться, перешкоджає покладатися на цю інформацію при ухваленні рішень. Реакція експортерів на підвищення конкурентоспроможності товарів унаслідок знецінення валюти може бути уповільненою через невпевненість у тривалості збереження такої тенденції. Ці проблеми постають перед усіма суб'єктами, що господарюють, незалежно від їхнього розміру і сфери прикладання капіталу, оскільки необхідно враховувати можливості зміни курсу однієї валюти щодо всіх інших валют, взятих у сукупності.
Деякою мірою цю проблему вирішує створення валютних блоків. Наприклад, Європейська валютна система значно допомагає знизити фактор невизначеності для країн, що входять у неї, з метою фіксування обмінних курсів між країнами-учасницями. Однак для торговельних партнерів, які не входять у такі об'єднання, ризик залишається. Та й навіть усередині самих цих систем повна стабільність валютних курсів не може бути забезпечена.
У 70-ті роки в економічній політиці відбувся перехід вів кейнсіанської теорії, яка віддає перевагу стабільним процентним ставкам за рахунок нестабільності грошової маси, до монетариз-му, який обстоює необхідність контролю за грошовою масою. Досягнути стабільності одночасно і процентних ставок, і темпів зростання грошової маси неможливо, тому нестабільність процентних ставок є неминучим наслідком контролю за грошовою масою. Крім того, через взаємозалежність між національними і міжнародними грошовими ринками нестійкість процентних ставок призводить до нестійкості обмінних курсів, і навпаки.
Оскільки ризик і невизначеність є невід'ємними елементами фінансової діяльності, необхідні інструменти фінансової політики, спроможні знизити на всіх рівнях ступінь ризику і невизначеності. Інакше кажучи, потрібні методи хеджування. Хеджувт-ня передбачає забезпечення стабільності майбутніх валютних курсів і процентних ставок або гарантовану компенсацію втрат від їх несприятливих змін за рахунок прибутку, що отримується від господарської діяльності.
ВАЛЮТНІ РИЗИКИ
Ризик потенційних збитків від зміни валютних курсів поділяють на операційний, трансляційний і економічний. Загальновизнаних визначень цих трьох типів ризиків у сучасній економічній літературі немає, особливо це стосується економічного ризику.
Операційний ризик
Операційний валютний ризик -- ризик реальних втрат або упущеної вигоди в конкретній операції або угоді. Цей ризик можна визначити як можливість недоотримати прибуток або понести збитки внаслідок безпосереднього впливу змін валютного курсу на очікувані потоки грошових коштів. Експортер, який одержує іноземну валюту за проданий товар, несе збитки від зниження курсу іноземної валюти щодо національної, тоді як імпортер, що здійснює оплату в іноземній валюті, несе збитки від підвищення 'курсу іноземної валюти щодо національної.
Невизначеність вартості експорту в національній валюті в разі реалізації контракту в іноземній валюті може стримувати експорт, оскільки виникають сумніви в тому, що експортовані товари зрештою можна буде реалізовувати з прибутком. Невизначеність вартості імпорту в національній валюті, якщо ціна встановлена в іноземній валюті, збільшує ризик утрат від імпорту, оскільки в перерахунку на національну валюту ціна може виявитися некон-курентною. Таким чином, невизначеність валютного курсу може перешкоджати міжнародній торгівлі.
Невизначеність обсягу доходу від експортних операцій, коли товари оцінюються в іноземній валюті, можна подолати, якщо визначити ціну в базовій національній валюті компанії-експорте-ра. Однак це лише перенесе валютний ризик на імпортера, який згодом вважатиме за краще мати справу з постачальниками, готовими оформляти угоду у валюті країни-імпортера. Крім того, знецінення іноземної валюти безпосередньо впливає на доходи від експорту товарів у перерахунку на національну валюту, супроводжується підвищенням курсу національної валюти і призводить до зростання ціни експорту в іноземній валюті, що спричинює зниження його конкурентоспроможності. Особливо негативний ефект буде в умовах попиту, чутливого до змін ціни.
Прикладом нестабільності величини обсягу продажів може служити ситуація проведення тендерів на контракт. Тендер у національній валюті може поставити компанію в невигідне конкурентне становище, а тендер в іноземній валюті може спричинити валютний ризик (залежно від результату тендеру). Успіх у тендері пов'язаний з валютним ризиком, а це створює певні фінансові проблеми. Найефективніший захист від подібних ризиків можуть забезпечити валютні опціони.
Валютний ризик підвищується в ситуації, коли компанії працюють у країнах за контрактними цінами в доларах США, тоді як . їхні витрати оцінюються в іншій валюті. У цьому разі компанії виявляються вразливими для ризику збитків від падіння курсу долара і мусять застрахувати себе на випадок, якщо тенденція до послаблення долара збережеться протягом тривалого періоду.
Описані ситуації можуть розглядатися як джерела умовного операційного валютного ризику. Дуже часто ризик, пов'язаний з участю в тендері, вважається різновидом економічного валютного ризику, особливо якщо під ним розуміється весь залишковий ризик, який важко однозначно оцінити як операційний або трансляційний.
Імпортери, які реалізують контракти в іноземній валюті, також стикаються з невизначеністю при оцінці вартості імпорту в національній валюті. Для них це стає особливо проблематичним у разі чутливості збуту до цінових змін, коли, наприклад, їхніми конкурентами є внутрішні виробники, які не відчувають впливу змін валютних курсів, або імпортери, які одержують рахунки-фактури в іноземній валюті, курс якої змінюється в сприятливому напрямі. Що стосується високотехнологічних товарів, то звичайно їхніми постачальниками є США, Японія або країни Західної Європи. Відмінності в змінах курсів валют цих країн щодо одна одної впливають на відносну конкурентоспроможність (ціну) їхньої продукції.
Найскладнішою в теоретичному плані є проблема визначення дати виникнення операційного валютного ризику. Один з варіантів -- вважати її датою виписання рахунку-фактури. Якщо експортер отримав замовлення, накладна на який буде виписана в іноземній валюті, то ризик виникає з моменту реєстрації замовлення, якщо ціна в іноземній валюті визначається в момент отримання замовлення. Постають складнощі із замовленнями, які очікуються, але ще не отримані. Наприклад, туристичній фірмі при продажу путівок на відпочинок необхідно враховувати оплату готелів у валютах інших країн, що пов'язано з ризиком збитків у разі підвищення курсів валют цих країн щодо валюти країни розташування фірми. Таке підвищення збільшить її витрати в іноземних валютах, тоді як дохід від путівок визначається в момент опублікування прейскуранта. До моменту публікації прейскуранта підвищення курсів іноземних валют може бути враховане в цінах, що призначаються. Однак як тільки прейскурант опублікований, змінити ціни вже неможливо, і операції туристичної фірми стають ризикованими. У цьому випадку виникнення операційного ризику може датуватися з моменту публікації прейскуранта.
Операційний ризик може виникнути в ситуації, коли ціна угоди встановлена в одній валюті, а оплата здійснюватиметься в іншій. У цій ситуації схильною до ризику є валюта ціни. Підвищення курсу валюти платежу щодо базової валюти не супроводжується відповідним зростанням курсу валюти ціни відносно базової валюти. Підвищення вартості купівлі одиниці валюти платежу (наприклад, одного долара) компенсуватиметься зменшенням одиниць (тобто доларів), відповідних вартості товарів або послуг за угодою, вираженою у валюті ціни.
Трансляційний ризик
Цей ризик відомий також як розрахунковий, або балансовий, ризик. Його джерелом є можливість невідповідності між активами і пасивами, вираженими у валютах різних країн. Наприклад, якщо європейська компанія має дочірню філію у США, то в неї є активи, вартість яких виражена в доларах США. Якщо в неї немає достатніх пасивів у доларах США, що компенсують вартість цих активів, то компанія схильна до ризику. Знецінення долара США відносно валюти країни розташування головного офісу компанії приведе до зменшення балансової оцінки вартості активів дочірньої компанії, оскільки балансовий звіт материнської компанії виражатиметься в національній валюті. Аналогічно компанія з чистими пасивами в іноземній валюті буде схильна до ризику в разі підвищення курсу цієї валюти. Наприклад, компанія взяла кредит у євро, оскільки в ЄС були низькі процентні ставки, а потім обміняла євро на долари для фінансування проекту в США. Балансовий звіт покаже збільшення вартості пасивів у євро у випадку, якщо курс євро щодо долара зросте.
При визначенні трансляційного ризику важливо оцінити, наскільки серйозну загрозу він становить. Якщо компанія вважає, що ризик незначний, тоді немає необхідності його хеджувати. До того ж відображення в балансовому звіті змін активів і пасивів при їх оцінці в базовій валюті є всього лише бухгалтерською процедурою. Той факт, що вартість активів дочірньої компанії у США, виражена в одній з європейських валют, коливається разом з рухом обмінного курсу долара США до національної валюти, може ніяк не вплинути на основну діяльність або прибутковість (у доларах США) дочірньої компанії. Тому витрати на хеджування трансляційного ризику можуть вважатися безглуздими, оскільки фактично не існує ризику втрат від коливань курсу. Така позиція виправдана, якщо зміни курсу розглядаються як відхилення від відносно стабільного курсу. Однак якщо існує певна тенденція зміни курсу, то сама ця тенденція може виявитися істотною, хоча відхилення від курсу в той або інший бік можуть і не мати значення. Тенденція до зниження вартості долара США щодо національної валюти в довгостроковій перспективі може становити суттєвий чинник для материнської компанії. Навіть якщо знецінення долара не вплине на діяльність дочірньої фірми, але майбутні надходження доходу в національній валюті від дочірньої в материнську компанію зменшаться, при оцінці активів дочірньої філії доцільно відобразити це зменшення в балансовому звіті материнської компанії. Таке зменшення вартості активів дочірньої компанії в національній валюті вже матиме істотне значення для материнської компанії, і в цьому випадку слід розглянути необхідність певних заходів щодо хеджування валютного ризику.
Ігнорування відхилень валютного курсу в той або інший бік від загальної тенденції в довгостроковій перспективі цілком виправдане для активів, наприклад, дочірніх компаній, оскільки подібні активи мають довгостроковий і навіть безстроковий характер. Для активів короткострокового характеру виникає проблема з термінами їхнього погашення, оскільки вони можуть збігтися з періодом особливо несприятливого обмінного курсу. Для такого ризику вразливими є боргові зобов'язання компаній, виражені в іноземній валюті. Боргові цінні папери можуть мати термін погашення без права його продовження. Навіть якщо валютний курс євро до долара просто коливається в межах постійного рівня на тривалому проміжку часу, для європейського позичальника американських доларів ситуація виявиться вельми несприятливою, коли термін погашення настане в момент особливо високого курсу долара щодо євро. Активи і пасиви, що їх не можна вважати безстроковими, надто коли умови і терміни погашення не є гнучкими, створюють імовірність валютного ризику, істотного для компанії. Тому у цьому випадку необхідно з усією серйозністю розглянути питання хеджування трансляційних валютних ризиків.
Економічний ризик
Економічний валютний ризик визначається як імовірність несприятливого впливу змін валютного курсу на економічний стан компанії, наприклад, імовірність зменшення обсягу товарообороту або зміни цін на фактори виробництва і готову продукцію порівняно з іншими цінами на внутрішньому ринку. Ризик може виникати внаслідок загострення конкуренції, як з боку виробників аналогічних товарів, так і з боку виробників іншої продукції, а також унаслідок зміни уподобань споживачів. Вплив можуть справляти й інші чинники, наприклад заходи уряду щодо зміни валютного курсу або стримування зростання заробітної плати внаслідок інфляції, викликаної знеціненням валюти.
Найменшою мірою вразливі для економічного ризику компанії, які несуть витрати тільки в національній валюті, не мають альтернативних джерел факторів виробництва, що підпадають під вплив змін валютного курсу. Ці компанії реалізовують продукцію тільки всередині країни і не натрапляють на конкуренцію з боку фірм, ціни на товари яких можуть знизитися внаслідок сприятливої зміни курсу. Однак навіть такі компанії не сповна захищені від змін валютного курсу. Наприклад, зниження курсу валюти може призвести до підвищення процентних ставок, що, своєю чергою, знизить загальний рівень споживчих витрат на внутрішньому ринку і збільшить витрати, пов'язані з погашенням боргових зобов'язань.
Коливання валютних курсів можуть спричинити посилення конкуренції з боку інших виробників, вплинувши на структуру їхніх витрат або на їхні продажні ціни, виражені в національній валюті. Компанія, яка продає тільки на внутрішньому ринку і несе витрати, сплачувані тільки в національній валюті, постраждає від підвищення курсу національної валюти, оскільки конкурентні імпортні товари будуть дешевшими, так само як і товари внутрішніх виробників-конкурентів, витрати яких сплачуються частково в іноземній валюті.
Зміни вартості валюти країни можуть мати додаткову значущість для компанії, що розмістила свою філію в цій країні з метою забезпечення дешевого джерела постачання або на свій внутрішній ринок, або на ринки інших країн-споживачів. Наприклад, японський виробник автомашин, шо спорудив завод в одній зі східноєвропейських країн для випуску машин за конкурентними цінами, буде збентежений підвищенням валютного курсу цієї країни відносно інших європейських валют.
Деякі сировинні товари традиційно оцінюються в певних валютах. Прикладом цього є ціни на нафту в доларах США. Компанії можуть бути вразливі для ризику можливих збитків від підвищення курсу долара щодо валют, у яких вони отримують свої прибутки. Одним із прикладів таких фірм є авіакомпанії. Якщо вони купують літаки у США і мають у результаті боргові зобов'язання в доларах, то посилюється їхня схильність до ризику втрат від підвищення курсу долара відносно інших національних валют.
У економічній літературі існує поняття "третій нафтовий шок". Ідеться про ситуацію, що склалася в європейських країнах у 1983--1985 рр., коли ціни на нафту в доларах США були стабільні, але внаслідок знецінення низки європейських валют щодо долара відбувалося зростання цін на нафту, виражене в національних валютах.
Раніше вже згадувалося, що моментом виникнення операційного валютного ризику потрібно вважати дату опублікування прейскуранта. Припустімо, що експортер спробує уникнути операційного ризику, пов'язаного з цінами в іноземній валюті, видавши прейскурант для зарубіжних покупців у національній валюті продавця. Тоді вплив коливань валютного курсу виявиться в обсязі продажу. Навіть якщо підвищення курсу національної валюти не знизить вартості надходжень від експорту, вираженої в національній валюті, таке підвищення зумовить тенденцію до зменшення обсягу експорту, оскільки ціни в перерахунку на іноземну валюту зростуть.
Приховані валютні ризики
Існують операційні, трансляційні й економічні валютні ризики, які на перший погляд неочевидні. Наприклад, якщо постачальник на внутрішньому ринку використовує імпортні ресурси, то компанія, якій надає послуги такий постачальник, наражається на непрямий операційний ризик, оскільки в разі підвищення вартості витрат постачальника внаслідок знецінення національної валюти цей постачальник муситиме підвищити ціни. Ще одним прикладом може бути ситуація з імпортером, якому виписується рахунок-фактура в національній валюті і який виявляє, що його зарубіжний постачальник коригує ціни відповідно до змін валютного курсу з метою забезпечення постійності цін у валюті своєї країни.
Приховані операційні й трансляційні ризики можуть виникнути і в тому випадку, якщо зарубіжна дочірня компанія піддається власним ризикам. Припустімо, що американська філія німецької компанії експортує продукцію у Японію. Американська дочірня компанія ризикує понести збитки внаслідок несприятливих змін курсу єни щодо долара США. Подібні збитки підірвуть прибутковість філії. Виникає непрямий операційний ризик, оскільки надходження прибутку від дочірньої компанії скоротяться. Материнська компанія також наразиться на трансляційний ризик, якщо зменшення прибутку від філії буде відображене в оцінці вартості активів філії в балансовому звіті материнської компанії.
фінансовий ризик валютний процентний
ПРОЦЕНТНИЙ РИЗИК
Процентний ризик набагато менше освітлений у економічній літературі, ніж валютний ризик. Як і валютний ризик, даний тип ризику можна поділити на різновиди" а саме: ризик утрат від зміни потоків грошових коштів; портфельний ризик; економічний ризик.
Ризик утрат від зміни потоків грошових коштів
Компанії, що мають намір взяти позику, або компанії, що мають боргові зобов'язання, за якими виплачуються проценти за плаваючою ставкою, можуть понести збитки в разі підвищення процентних ставок, оскільки зростають потоки грошових коштів для обслуговування боргу. І навпаки, депозити компанії, за якими виплачуються проценти на основі плаваючої ставки, наражаються на ризик у разі падіння процентних ставок.
Коливання процентних ставок створюють невизначеність як для позичальників, так і для кредиторів. Непевність щодо рівня процентних ставок у майбутньому може створювати перешкоди при плануванні бізнесу. Підвищення процентних ставок за вже отриманими грошовими позиками може серйозно позначитися на потоці, грошових коштів. Наявні методи зменшення невизначеності майбутніх процентних ставок спроможні усунути основну перешкоду для планування інвестицій.
Необхідність хеджування ризику втрат від зміни потоку грошових коштів, пов'язаних з коливаннями процентних ставок, демонструє такий приклад. Керівництво компанії 1 квітня планує отримати 1 травня суму в 1 млн євро від продажу активів. З огляду на фінансові потреби компанії воно вирішує інвестувати грошові кошти, які будуть отримані 1 травня, в 3-місячниЙ депозитний сертифікат. Поточна процентна ставка для таких активів становить 10 % річних, що може принести прибуток у 20 тис. євро за період інвестування. Однак до 1 травня процентна ставка може знизитися, зменшивши надходження від передбачуваної суми інвестицій. Уникнути такої ситуації або принаймні усунути ризик утрат від несподіваного падіння процентної ставки можна за рахунок "фіксації" процентної ставки на 1 квітня.
Портфельний ризик
Між процентними ставками і цінами на фінансові активи існує зворотний зв'язок. Найочевидніше цей взаємозв'язок виявляється для довгострокових активів, наприклад акцій і довгострокових державних облігацій. Власник портфели наражається на ризик збитків від підвищення процентних ставок за цінними паперами, оскільки в цьому випадку може зменшитися вартість портфеля.
Наприклад, портфель включає довгострокові державні облігації вартістю в 1 млн дол. У разі підвищення процентних ставок вартість портфеля зменшиться. Так, зміна ставки з 8 до 10 % річних може знецінити портфель на 200 тис. дол., що, звичайно, непокоїть керівництво фірми. Уникнути цієї небезпеки можна за рахунок продажу портфеля, але це не є оптимальним рішенням, бо призводить до високих витрат. Раціональніше вдатися до методів хеджування, які дадуть змогу уникнути зниження вартості, а отже продажу портфеля і подальшої повторної купівлі довгострокових облігацій у портфель.
Економічний ризик
Зміни процентних ставок можуть справляти опосередкований вплив на компанію, спричиняючи зміни в її економічному оточенні. Якщо конкурентами компанії є виробники, які залучають для своєї діяльності значні суми позикових коштів, то в разі зниження процентних ставок конкуренція може посилитися. Компанія, що виробляє інвестиційні товари або товари, часто оплачувані в кредит, може натрапити на падіння попиту внаслідок зростання процентних ставок. Особливо це стосується компаній, що ведуть житлове будівництво. Зміни процентних ставок, відбившись на ставці процента з виплати іпотечних позик, впливають на попит на послуги цих компаній. Зміни процентних ставок можуть спричинити зміну обмінних курсів валют, коливання яких, своєю чергою, впливають на діяльність компаній. Це тільки деякі приклади джерел, що створюють економічний ризик внаслідок зміни процентних ставок.
РИЗИК УТРАТ ВІД ЗМІНИ КУРСУ АКЦІЙ
Курсовий ризик на фондовому ринку для власників портфелів акцій і потенційних інвесторів існував задовго до того, як коливання обмінних курсів і нестабільність процентних ставок перетворилися на основні проблеми. Однак інструменти хеджування курсових коливань на фондовому ринку стали ефективними тільки після розробки методів управління валютними й процентними ризиками.
До появи ф'ючерсних контрактів і опціонів, заснованих на фондових індексах, єдиним способом уникнути збитків від загального падіння цін на ринку для великого, добре диверснфіко-ваного портфеля були продаж і нова купівля портфеля цінних паперів після припинення спаду ринку. Це було невигідно і спричиняло значні витрати не тільки з адміністративного погляду, враховуючи трансакційні витрати, але також і тому, що продаж сам по собі сприяв зниженню цін реалізації акцій.
Керівники компаній, прагнучи захистити портфель від ринку "ведмедів", хотіли б брати участь в отриманні прибутків від підвищення цін на ринку до того, як вони отримають гроші для інвестування. Наприклад, очікуючи отримати 1 млн дол. через місяць, компанія планує використати їх для закупки збалансованого портфеля акцій. Можна передбачити, що ціни на акції протягом цього періоду зростуть і їй вдасться купити на дану суму менше акцій, ніж планувалося, коли гроші будуть отримані. Якщо компанія визнає, що брати позику під очікувані майбутні надходження складно або дорого, то її можуть зацікавити інструменти управління ризиком, які дали б змогу брати участь у доходах від ринку "биків" до моменту фактичного інвестування коштів.
СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ
Хеджування -- це процес зменшення ризику можливих утрат.
Компанія може ухвалити рішення хеджувати всі ризики, не хеджувати нічого або хеджувати що-небудь вибірково. Вона також може, усвідомлено чи ні, вдатися до спекулятивних операцій.
Відмова від хеджування може мати дві причини. По-перше, компанія не знає про ризики або можливості зменшення цих ризиків. По-друге, вона вважає, що обмінні курси або процентні ставки залишатимуться незмінними або змінюватимуться на її користь. У результаті компанія буде спекулювати: якщо її очікування виявляться правильними, вона виграє, якщо ні -- вона зазнає збитків.
Хеджування всіх ризиків -- єдиний спосіб цілком їх уникнути. Однак керівництво багатьох компаній віддає перевагу вибірковому хеджуванню. Якщо керівництво вважає, що курси валют або процентні ставки зміняться несприятливо для компанії, то вони хеджують ризик, а якщо динаміка буде на користь компанії -- залишають ризик непокритим. Це і є, в сутності, спекуляція.
Однією з вад загального хеджування (зменшення всіх ризиків) є досить істотні сумарні витрати на комісійні брокерам і премії опціонів. Вибіркове хеджування можна розглядати як один зі способів зниження загальних витрат. Інший спосіб -- страхувати ризики тільки після того, як курси або ставки змінилися до певного рівня. Компанія може якийсь час витримувати несприятливі зміни, але коли вони досягнуть допустимої межі, позицію потрібно цілком хеджувати для запобігання подальшим збиткам. Такий підхід дає змогу уникнути витрат на страхування ризиків у ситуаціях, коли обмінні курси або процентні ставки залишаються стабільними або змінюються в сприятливому напрямі.
У разі управління портфелем спроба страхування частини ризику може бути підкріплена використанням інструментів управління ризиком для збільшення ступеня ризику. В умовах очікування підвищення цін на довгострокові державні облігації або акції можна відкрити ф'ючерсні або опціонні позиції, щоб скористатися цим підвищенням. Якщо прогноз виявиться правильним, то дохід від портфеля буде збільшений. Це є очевидною формою спекуляції, яка може використовуватися і в управлінні валютними та процентними ризиками. Можна не вважати спекуляцією випадки, коли ухвалюється рішення не хеджувати весь ризик цілком, але випадки, коли використовуються інструменти управління ризиком для збільшення ступеня ризику, є явною спекуляцією.
Інфляційний і валютний ризики можна хеджувати за допомогою похідних цінних паперів -- товарних і валютних ф' ючерсів, опціонів, форвардних контрактів. При цьому курс валюти або ціни постачання товару фіксуються на певному, заданому рівні, що створює можливість планувати витрати і надходження від угод.
Висновки
Ризик і невизначеність є невід'ємними елементами фінансової діяльності.
Невизначеність виникає через недостатню поінформованість контрагентів щодо умов їхньої взаємодії. Ризик -- це невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході операцій несприятливих ситуацій, наслідком яких є збитки або зниження ефективності взаємодії.
Фінансові ризики пов'язані з імовірністю втрат фінансових ресурсів, їхніми джерелами є: інфляція, динаміка процентних ставок і валютного курсу.
Розрізняють інфляційні й дефляційні ризики, валютні ризики, ризики ліквідності.
Валютні ризики поділяються на операційні, трансляційні, економічні, у тому числі -- приховані.
Процентні ризики охоплюють ризик утрат від зміни потоків грошових коштів, портфельний ризик та економічний ризик.
Хеджування -- це зниження ступеня ризику й невизначеності за допомогою відповідних фінансових інструментів.
Основні терміни і поняття ризик і невизначеність, фінансовий ризик, інфляційний ризик, дефляційний ризик, ризики ліквідності, валютні ризики, операційний валютний ризик, трансляційний валютний ризик, економічний валютний ризик, приховані валютні ризики, процентний ризик, портфельний ризик хеджування.
Контрольні запитання та завдання
1. Визначіть поняття "ризик" і "невизначеність".
2. Які джерела фінансового ризику?
3. Який зміст понять "операційний валютний ризик" і "трансляційний валютний ризик"?
4. Які є методи захисту від кредитних ризиків?
5. Схарактеризуйте стратегію управління ризиком.
ЛІТЕРАТУРА
Брігхем Є. Ф. Основи фінансового менеджменту. К., 1997.
Киреев А. П. Международная экономика: В 2 ч. М., 1999.
Международные валютно-кредитные и финансовые отношения/Пол рсд-Л. Н. Красавиной. М., 2000.
Рэдхед К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками. М., 1996. Управление инвестициями: В 2 т. М., 1998. Фабоцци Ф. Управление инвестициями. М., 2000.
Чесноков А. С. Инвестиционная стратегия, опционы и фьючерсы. М., 1995. Энг М. В., Лис Ф. А, Мауер Л. Дж. Мировые финансы. М., 1998.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття купівельної спроможності валюти, теорія довгострокового рівноважного обмінного курсу, заснованого на відносних рівнях цін двох країн. Розрахунок обмінного курсу по паритету купівельної спроможності, закон єдиної ціни, поняття "споживчий кошик".
контрольная работа [105,3 K], добавлен 29.10.2010Сприяння інтернаціоналізації грошових відносин, об'єднанню та стабільному розвитку фінансових ринків. Порівняння рівнів та структури цін, а також результатів виробничої діяльності в окремих країнах. Теорія паритету купівельної спроможності валюти.
контрольная работа [476,8 K], добавлен 06.08.2009Система зовнішньоторговельних ризиків України та методи їх страхування. Розвиток, ризики та напрями розвитку міжнародної співпраці в сфері альтернативної енергетики та шляхи мінімізації ризиків. Класифікація джерел ризику зовнішньоторговельних операцій.
курсовая работа [159,1 K], добавлен 26.01.2015Форми конвертованості валюти, елементи валютної системи. Регулювання валютно-фінансових відносин за допомогою міжнародного права, міжнародних угод, кредитної та податкової політики. Фактори, які впливають на валюту, суму та термін міжнародного кредиту.
реферат [30,2 K], добавлен 20.03.2014Поняття та зміст міжнародних валютно-кредитних організацій, оцінка їх ролі та значення в сучасному світі, напрямки та сфери реалізації. Аналіз співробітництва України з міжнародними валютно-кредитними організаціями, перспективи та шляхи його розвитку.
реферат [135,1 K], добавлен 21.04.2013Розкриття сутності поняття "платіжний баланс", його функції. Класифікація та характеристика структурних компонентів платіжного балансу. Вплив розходження динаміки курсу та купівельної спроможності валюти на розвиток міжнародних економічних відносин.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 20.03.2014Суть валютних та кредитних ризиків, їх класифікація. Валютна позиція банків. Система захисних застережень. Методи страхування валютного та кредитного ризиків. Система валютного регулювання. Погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті.
реферат [28,0 K], добавлен 10.08.2011Міжнародні кредитні ринки та їх роль в міжнародних економічних відносинах. Основні види та форми міжнародного кредиту. Роль міжнародних кредитних відносин у фінансуванні національної економіки. Аналіз кредитування реального сектору економіки України.
курсовая работа [1014,1 K], добавлен 25.11.2014Процес глобалізації економічного життя. Глобальна система акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн. Сутність і призначення міжнародних фінансів. Міжнародні фінансові організації та фінансові інституції.
курсовая работа [65,1 K], добавлен 08.05.2011Формування міжнародних фінансових центрів в умовах глобалізації. Здійснення інтернаціональних валютних, депозитних та кредитних операцій в Лондоні. Аналіз азійських фондових бірж на світовому фондовому ринку. Суть переваг, які мають офшорні системи.
статья [131,0 K], добавлен 11.09.2017
