Главная
База знаний "Allbest"
Международные отношения и мировая экономика
Митні процедури та процедури ліцензування імпорту в організації зовнішньоекономічної діяльності підприємства (на матеріалах ТОВ "Рамірент Україна")
Митні процедури та процедури ліцензування імпорту в організації зовнішньоекономічної діяльності підприємства (на матеріалах ТОВ "Рамірент Україна")
Характеристика бізнес-процесів імпортної діяльності підприємства ТОВ "Рамірент Україна". Зовнішньоекономічні операції імпорту будівельної техніки та процедур митного контролю і оплати поставки товарів нерезидентам після її продажу чи надання в оренду.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | магистерская работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.07.2010 |
| Размер файла | 5,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
6. Суб`єкти ЗЕД, зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) для реєстрації надають наступні документи:
а) Завірені у встановленому порядку копії установчих документів:
статуту підприємства (якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційної форми суб`єкта підприємництва);
для суб`єкта ЗЕД - відокремленого підрозділу: положення про філію, затверджену юридичною особою - головним підприємством.
для бюджетних установ: положення (за наявності).
б). Завірені у встановленому порядку копії наступних документів.
а) Свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, міській міст Києва і Севастополя державній адміністрації за його місцезнаходженням.
б). Свідоцтва про реєстрацію суб`єкта ЗЕД як платника податку на додану вартість (форма № 2-Р) відповідно до Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 (із змінами і доповненнями), або заява за підписами керівника підприємства та головного бухгалтера про те, що суб`єкт ЗЕД не є платником ПДВ.
в) Довідки вповноваженого банку про наявність рахунків.
г) Паспортів (сторінок, які містять фотографію особи, назву органу, що видав паспорт) керівника підприємства, головного бухгалтера, осіб, уповноважених на роботу з митним органом.
д) Наказу (розпорядження) по підприємству про призначення працівників, відповідальних за роботу з митницею, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові та наведенням зразків підписів і печаток, які використовуватимуться при оформленні документів у митних органах.
е) Зразків підписів і печаток, які використовуватимуться при оформленні документів у митних органах.
ж) Документів щодо права власності (володіння, користування, у тому числі договори оренди) на приміщення за місцезнаходженням.
Згідно “Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями” [28] Національний банк України визначив порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями і отримання резидентами індивідуальних ліцензій Національного банку України на перевищення цих строків:
1. За наявності кількох документів з різними датами підписання з метою контролю за дотриманням резидентом законодавчо встановлених строків розрахунків використовується той з документів, який підтверджує фактичне виконання робіт або надання (отримання) послуг згідно з усіма умовами, передбаченими договором, і який підписаний раніше.
2. Якщо договір передбачає поставку товару (об'єкта лізингу), здійснення платежу в кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки товару (об'єкта лізингу), а за імпортними операціями - окремо за кожним фактом здійснення платежу.
3. Перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється виключно за наявності ліцензії.
Обов'язковою умовою для отримання ліцензії є наявність остаточного висновку Державної податкової адміністрації України про можливість продовження цих строків за зовнішньоекономічними договорами резидентів, визначеними статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" [4]. Без виконання зазначеної умови клопотання про отримання ліцензії Національний банк України не розглядатиме.
4. Експортна, імпортна та лізингова операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
5. Підставою для зняття банком з контролю експортної, імпортної та лізингової операцій резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї Інструкції, може бути:
копія оформленої ВМД, засвідчена в порядку, установленому Положенням про вантажну митну декларацію [19] ;
письмове повідомлення податкового органу про відсутність порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за операціями резидента, про які банком надавалася інформація цьому податковому органу. Зазначене повідомлення має бути засвідчене підписом керівника (заступника керівника) податкового органу.
6. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання ліцензії.
7. Банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.
8. У разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, які однозначно підтверджують повернення коштів (за умови, що кошти повернуто на рахунок резидента в іншому банку).
9. Ліцензії за експортною, імпортною та лізинговою операціями надаються центральним апаратом Національного банку України (далі - центральний апарат).
10. Для отримання ліцензії за експортною, імпортною та лізинговою операціями резидент має подати до центрального апарату такі документи:
заяву за встановленою формою (додаток 1);
висновок, зазначений в абзаці другому пункту 1.5 цієї Інструкції;
копію договору з нерезидентом, який має містити повну адресу та банківські реквізити контрагентів;
копію ВМД
копії документів, що засвідчують дату здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, або здійснення банком платежу на користь нерезидента при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива (при імпортних або лізингових операціях, якщо лізингоодержувачем є резидент);
копію висновку Міністерства економіки України щодо віднесення договору до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
11. Ліцензія оформляється на бланку Національного банку України (додатки 2 - 5) у двох примірниках, один з яких (після оплати послуг за надання ліцензії) надсилається резиденту поштою або передається уповноваженій резидентом особі під розпис, другий - береться на окремий облік центральним апаратом. Ліцензії за операціями на суму до 100000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті підписує директор Департаменту валютного контролю та ліцензування, а на суму понад 100000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті - заступник Голови Національного банку України.
Згідно “ІНСТРУКЦІЇ про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами" [24] суб'єкти ЗЕД сплачують при митному оформленні платежі, справляння та вилучення яких передбачено Митним кодексом України (ст. ст.75, 76, 77, 85, 86, 87, 99), Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)", Законом України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби" та іншими нормативно-правовими актами:
1. Мито, податок на додану вартість, акцизний збір та інші платежі і збори, не сплачені в терміни, визначені чинним законодавством України, стягуються в порядку, установленому чинним законодавством. При цьому нараховується пеня, починаючи з першого дня настання терміну погашення заборгованості по день його сплати включно, у таких розмірах:
за митом - 0,2% за кожен день прострочення (відповідно до Закону України "Про Єдиний митний тариф");
за іншими платежами і зборами - відповідно до чинного законодавства.
2. Мито, податок на додану вартість, акцизний збір та інші платежі і збори сплачуються резидентами та нерезидентами - суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, фізичними особами, особами, уповноваженими на декларування, до або на момент митного оформлення.
3. Мито, податок на додану вартість, акцизний збір та інші платежі, доходи і збори перераховуються через банківські заклади на відповідні рахунки митних органів, що здійснюють митне оформлення та розпорядження майном, згідно з установленим Митним кодексом України порядком, або вносяться готівкою в касу митного органу суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Випуск товарів та майна здійснюється митними органами після сплати всіх належних митних та інших платежів та зборів, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
4. Сума надмірно стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.
Суми надміру стягнених податку на додану вартість, акцизного збору та інших платежів і зборів підлягають поверненню власникові відповідно до чинного законодавства на його вимогу протягом трьох років з моменту митного оформлення.
“Порядок справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України “ [43] визначає процедуру контролю за справлянням податку на додану вартість (далі - ПДВ) при митному оформленні товарів, імпортованих на митну територію України - суб'єктами ЗЕД.
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції з увезення товарів у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт).
Компетенція митних та податкових органів при здійсненні контролю за сплатою платниками податків ПДВ, у разі імпорту (операцій, що прирівняні до імпорту з метою оподаткування ПДВ) товарів на митну територію України, визначена Порядком здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 16.03.2001 N 109/188.
Операції, що звільнені від оподаткування ПДВ, та операції, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, визначені статтями 3, 5 та 11 Закону [7].
Митне оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, щодо яких відповідно до законодавства України встановлено пільги в обкладенні ПДВ, здійснюється після подання всіх документів, необхідних для застосування податкових пільг. Порядок подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, затверджено наказом Державної митної служби України від 22.06.2006 N 514.
Операції, оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків бази оподаткування. Відповідно до вимог пункту 4.3 статті 4 Закону [7] для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками ПДВ, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, увізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. При імпорті товарів на митну територію України платниками ПДВ є особи, які імпортують товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно із законодавством (незалежно від того, який режим оподаткування вони використовують згідно із законодавством). Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми ПДВ, що підлягає сплаті.
Сума ПДВ обчислюється за такими формулами:
а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:
Спдв = (В + См + Са) х П / 100;
б) на товари, що обкладаються тільки митом:
Спдв = (В + См) х П / 100;
в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:
Спдв = (В + Са) х П / 100;
г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором:
Спдв = В х П / 100,
де Спдв - сума ПДВ; В - договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації; См - сума мита (увізне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, сезонне); Са - сума акцизного збору; П - ставка ПДВ (20%).
Відомості про нарахований ПДВ відображаються у відповідних графах ВМД і додаткових аркушах до неї відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 N 307.
Сплата коштів у рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ здійснюється одночасно зі сплатою мита, акцизного та митних зборів до/або під час оформлення ВМД, ТД чи НД відповідно до Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 N 25/44.
Платники ПДВ при імпорті товарів на митну територію України за умови оформлення митної декларації (за винятком ТД чи НД, періодичної або попередньої декларації) можуть за власним бажанням надавати митним органам податковий вексель на суму податкового зобов'язання у порядку та в строки, визначені пунктом 11.5 статті 11 Закону [7], постановою Кабінету Міністрів України від 01.10 97 N 1104 "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України".
Розділ 2. Аналітична оцінка впливу технології імпортних операцій на ефективність діяльності підприємства ТОВ “Рамірент Україна”
2.1 Характеристика бізнес-процесів імпортної діяльності підприємства ТОВ “Рамірент Україна”
Компанія ТОВ “Рамірент Україна" заснована в жовтні 2003 року. За 3 роки компанія змогла зайняти лідируючу позицію серед фірм, що надають в оренду будівельне устаткування. Устаткування компанії “Рамірент Україна" працює не тільки на будівельних майданчиках міста Києва, але і в інших містах України. У 2006 році компанія “Рамірент Україна" відкрила свою філію в Донецьку, і далі планує відкривати свої відділення у великих містах України.
Компанія ТОВ “Рамірент Україна" пропонує в оперативний (традиційна оренда з поверненням) та фінансовий (оренда з викупом) лізинг, а також у безпосередній продаж великий парк устаткування [89]:
ущільнювальна техніка: вібротрамбовки, віброплити;
устаткування для роботи з бетоном: віброрейки різної довжини з електричним/бензиновим приводом, затирочні машини, глибинні вібратори, нарізувачі швів;
устаткування для роботи на висоті: ножничні підйомники Haulotte, алюмінієві ліси (тури), грузопасажирські підйомники GEDA, робочі площадки Scanclimber;
і багато чого іншого: мусороспуски; пересувні повітряні компресори, пневматичні бетоноломи і відбійні молотки, дизельні обігрівачі.
На даний момент "Рамірент Україна" є провідною компанією в області оренди і продажу професійної техніки для будівництва.
В Додатку A наведені основні показники вартості оренди будівельного
обладнання в ТОВ “Рамірент Україна" та вартості продажу цього обладнання.
На рис.2.1 - 2.3 наведені результати аналізу відносного добового рівня орендної плати в ТОВ “Рамірент Україна" по категоріям устаткування (добова сума оренди віднесена до продажної вартості устаткування).
Рис.2.1 Відносний рівень добового рівня орендної плати в ТОВ “Рамірент Україна" в категорії “Погрузочне обладнання “
Рис.2.2 Відносний рівень добового рівня орендної плати в ТОВ “Рамірент Україна" в категорії “Електроінструмент“
Рис.2.3 Відносний рівень добового рівня орендної плати в ТОВ “Рамірент Україна" в категорії “ Будівельне підйомно-транспортне та компресорне обладнання“
Як показує аналіз графіків на рис.2.1 - 2.3:
1) Рівень відносної добової орендної плати в категорії будівельного обладнання “Погрузчики" становить від 0,75%/на добу до 2,0%/на добу від продажної вартості обладнання.
2) Рівень відносної добової орендної плати в категорії будівельного обладнання “Електроінструмент” становить від 0,8%/на добу до 1,7%/на добу від продажної вартості обладнання.
3) Рівень відносної добової орендної плати в категорії будівельного обладнання “Будівельне підйомно-транспортне та компресорне обладнання” становить від 0,9%/на добу до 1,5%/на добу від продажної вартості обладнання.
Таким чином, мінімальний строк працездатності орендованого обладнання для самоокупності повинен бути не менше 130 днів (без врахування витрат на доставку та поточний ремонт і обслуговування обладнання).
2.2 Сучасний стан технології імпортних та реімпортних операцій митного відділу підприємства ТОВ “Рамірент Україна"
Завдання митного відділу на підприємстві ТОВ "Рамірент Україна" [89]:
Митний відділ організовує та забезпечує проведення митного оформлення вантажів які імпортуються або реімпортуються (для капітального ремонту) Компанією та всіх інших експортно-імпортних операцій.
Займається підготовкою всіх відповідних документів для їх подачі до митних органів.
Координує та забезпечує необхідною інформацією відповідні відділи та підрозділи структурної схеми Компанії.
Забезпечує виконання встановлених строків замитнення та розмитнення відповідних вантажів.
Контролює забезпечення та юридичну відповідність вимогам митних органів контрактів, додатків, специфікацій та інших документів.
Забезпечує при потребі своєчасність замовлення та передачу експортованих вантажів воєнізованій охороні для супроводження вказаних вантажів до кордону.
Функції митного відділу на підприємстві ТОВ "Рамірент Україна" при імпорті будівельної техніки та запчастин для неї:
Отримує відповідні документи (контракти, доповнення, інвойси, рахунки-фактури і т.д.), перевіряє їх на відповідність до митного законодавства України та можливість здійснення імпортної операції. Згідно отриманих документів забезпечує вчасний перетин транспортних засобів з імпортованими вантажами кордону України, шляхом оформлення Попереднього повідомлення в митниці, та інформує про його реєстрацію в Центральній електронній базі з присвоєнням порядкового номера
В разі проведення процедури тимчасового ввезення майна в адресу Компанії, проводить відповідну підготовку пакету документів з подачею листа зобов'язання на митницю, з зазначенням строків та відповідальних осіб по поверненню майна за межі території України.
Несе відповідальність за порушення вказаних строків, та відповідних статей, передбачених Митним Кодексом України.
В разі ввезення з-за кордону запчастин для потреб ремонту техніки, несе відповідальність та контроль за правильністю та відповідністю черговості її використання у виробництві.
Згідно отриманих документів прораховує та інформує бухгалтерію Компанії про майбутні відповідні платежі по запланованій імпортній операції.
Несе відповідальність за правильність та достовірність прорахування сум платежів, які надаються бухгалтерії Компанії, щодо майбутніх сплат при митному оформленні імпортованих вантажів.
При фактичному прибутті імпортованих товарів формує відповідний пакет документів та оформляє вантажно-митні декларації (ВМД).
В процесі митного оформлення, забезпечує проведення митного догляду інспектором митниці товару та транспортних засобів.
В разі проведення імпортних операцій поштовим відправленням формує та подає до митних органів відповідний пакет документів, та забезпечує проведення самого митного оформлення.
Несе відповідальність за вчасне формування пакету та передачу відповідних документів митним органам, та якісне проведення митного оформлення імпортованого вантажу з моменту перетину кордону України та розвантаження на склади Компанії.
У випадку оформлення імпортованого вантажу під відповідальне зберігання готує та подає в митні органи відповідний пакет документів з отриманням відповідного дозволу на розміщення вантажу під відповідальне зберігання під митним забезпеченням.
В разі завершення митного оформлення здає оригінали митних документів - ВМД, СMR, інвойсів, та інш., в бухгалтерію Компанії, та формує ідентичний пакет копій для архіву митного відділу.
Функції митного відділу на підприємстві ТОВ "Рамірент Україна" при реімпорті продукції, вивозимої для капітального ремонту в адресу нерезидента:
Несе відповідальність за достовірність подання митним органам інформації при вивезенні техніки для ремонту в адресу постачальника - експортера.
В разі завершення митного оформлення здає оригінали митних документів - ВМД, СMR, інвойсів, та інш., в бухгалтерію Компанії, та формує ідентичний пакет копій для архіву митного відділу.
отримує відповідну інформацію та план майбутніх реімпортних операцій від технічного відділу.
Отримує оригінали контрактів, доповнень, специфікацій, заявок та інших необхідних документів, для відповідної підготовки повного пакету документів з подальшим митним оформленням. Проводить перевірку вказаних документів на відповідність до вимог чинного митного законодавства.
При отриманні заявки на проведення реімпортної операції, перевіряє її відповідність до умов та вимог Контракту.
Формує пакет оригіналів документів із залученням інших відділів Компанії (контракт, доповнення, заявки, СMR, інвойси ж/д накладні тощо) для формування та роздрукування ВМД, та подальшої передачі митним органам.
забезпечує роздрукування СMR, ВМД, книжок МДП.
в процесі митного оформлення експортних ВМД забезпечує присутність інспектора митниці при завантаженні та пломбуванні вантажу.
в разі здійснення поштових реімпортних операцій, забезпечує подання відповідних документів (інвойс, авіанакладна, калькуляція та ін) до митних органів та проводить відповідне митне оформлення.
Несе відповідальність за сроки та терміни проведення митного оформлення та відправку транспортних засобів до митниці призначення.
Після закінчення проведення митного оформлення реімпортної операції, всі наявні оригінали оформлених митницею документів передає в бухгалтерію.
2.3 Дослідження впливу імпортної технології організації бізнесу на ефективність фінансово-економічної діяльності підприємства ТОВ “Рамірент Україна" (з застосуванням ПК)
Аналіз фінансово-економічного стану підприємства і керування його фінансами проводиться на основі його фінансових звітів [49]:
Форма №1 “Баланс" - звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату [50].
Форма №2 “Звіт про фінансові результати", що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди [51].
У табл. В.1, В.2 Додатку В приведені баланси підприємства ТОВ “Рамірент Україна" за 2004 - 2006 роки та звіти про фінансові результати за 2004 - 2006 роки.
В табл. В.3 - В.5 Додатку А представлені результати вертикального та горизонтального розрізу при аналізі динаміки статей балансів підприємства та звітів про фінансові результати. Розрахунки виконані з використанням ”електронних" таблиць EXCEL - 2000 згідно статистичних алгоритмів робіт [58], [63].
Аналіз результатів первинної статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результати діяльності ТОВ "Рамірент Україна" за 2004 -2006 роки, наведених в табл. В.1 - В.6 Додатку В, показує:
валюта балансу підприємства відносно рівня 2004 року (33,45 млн. грн) знизилась на -7,03% у 2005 році (до 31,1 млн. грн.), а у 2006 році зросла на +9,73% відносно рівня 2005 року (з 31,1 млн. грн. до 34,1 млн. грн.);
статутний капітал у 2004 - 2006 роках становив суму 16,6 млн. грн. та, відповідно займав частку 49,6% (2004), 53,4% (2005) та 48,6% (2006) в валюті балансу, частково погашаючи збитки 2004 - 2005 років;
сумарно власний капітал у 2004 - 2006 роках системно нарощується з рівня 15,8 млн. грн. (2004) до рівня 17,72 млн. грн., відповідно займаючи долю 47,2% (2004), 46,8% (2005) та 51,9% (2006) в валюті балансу;
основним джерелом в пасивах підприємства все більше стає власний капітал, що характеризується ростом структурних часток з рівня 47,2% (2004) до рівня 46,8% (2005) та до рівня 51,9% (2006) в валюті балансу, тобто тільки у 2006 році підприємство має коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) більше нормативного рівня 0,5;
власний капітал є основним джерелом необоротних активів балансу, при цьому його величина перекриває обсяги необоротних активів, тобто в ТОВ "Рамірент Україна" є значні власні оборотні кошти:
а) доля 47,2% власного капіталу в пасивах в 2004 році, покриває
необоротні активи - доля 28,0% в балансі активів;
б) доля 46,8% власного капіталу в пасивах в 2005 році, покриває
необоротні активи - доля 28,9% в балансі активів;
в) доля 51,9% власного капіталу в пасивах в 2006 році, покриває
необоротні активи - доля 23,9% в балансі активів;
позичений та залучений капітали ТОВ "Рамірент Україна" представлені наступними основними агрегатами:
а) частка довгострокових зобов'язань становить 0,6% (2004), 0% (2005) та 3,1% (2006) від валюти пасивів балансу;
б) частка короткострокових банківських кредитів, поточної заборгова-ності за довгостроковими зобов'язаннями, виданих векселей становить 0% у 2004 -2006 роках;
в) доля кредиторської заборгованості становить 46,4% (2004), 48,2% (2005) та 38,8% (2006) від валюти пасивів балансу;
Таким чином, тимчасово позичений та залучений капітал в валюті пасивів балансу представлений практично повністю нестійким елементом - кредиторською заборгованістю, що загрожує можливим банкрутством за судовими позовами кредиторів при порушенні строків розрахунків (30 -90 днів). Кредиторська заборгованість як джерело активів підприємства може бути використана тільки для короткострокових операцій по прямому імпорту та продажу будівельної техніки, але не може бути використана в операція довгострокового фінансового та оперативного лізингу, коли загальна сума лізингових платежів за строк фінансової чи оперативної оренди досягне вартості імпортованої техніки, за яку потрібно розплатитися з кредиторами - нерезидентами.
Порівняльний аналіз динаміки змін агрегатів активу балансів ТОВ "Рамірент Україна" дає наступні результати:
в 2005 році необоротні активи зменшились на - 4,28% відносно рівня 2004 року (з 9,37 млн. грн. до 8,98 млн. грн.), займаючи, відповідно, структурні частки в 28,0% (2004) та 28,9% (2005) від валюти балансу;
в 2006 році необоротні активи додатково зменшились на - 9,2% віднос-но рівня 2005 року (з 8,98 млн. грн. до 8,15 млн. грн), займаючи, відповідно, структурні частки в 28,9% (2005) та 23,9% (2006) від валюти балансу;
в 2005 році оборотні активи зменшились на - 8,16% відносно рівня 2004 року (з 24,07 млн. грн. до 22,11 млн. грн), займаючи, відповідно, структурні частки в 72,0% (2004) та 71,1% (2005) від валюти балансу;
в 2006 році оборотні активи зросли на +17,15% відносно рівня 2005 року (з 22,11 млн. грн. до 25,9 млн. грн), займаючи, відповідно, структурні частки в 71,1% (2005) та 75,9% (2006) від валюти балансу;
оборотні активи, в основному, представлені наступними агрегатами:
а) запаси в структурних частках 24,5% (2004), 27,2% (2005), 41,2% (2006) від валюти балансу;
б) дебіторська заборгованість за відпущену продукцію в структурних частках 34,6% (2004), 17,8% (2005), 6,8% (2006) від валюти балансу;
д) дебіторська заборгованість за виданими авансами в структурних частках 12,4% (2004), 22,9% (2005), 26,6% (2006) від валюти балансу;
е) грошові кошти в структурних частках 0,5% (2004), 2,8% (2005), 1,2% (2004) від валюти балансу;
Таким чином, проведений аналіз активів валюти балансу свідчить, що 75% активів балансу ТОВ "Рамірент Україна" вкладено в необоротні кошти, при цьому структурна частка готівкових коштів є дуже низькою, а більше ніж 45% активів розташовані в запасах, тобто в активах середнього ризику неліквідності, таким чином дисципліна нормування оборотних коштів на підприємстві є нагальною задачею.
При аналізі фінансових результатів діяльності використані Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Звіт про фінансові результати" (Форма 2), що обумовлюють зміст і форму Звіту, а також загальні вимоги до розкриття його статей [51].
Результати вертикально-горизонтального аналізу звіту про фінансові результати за 2005 рік та, відповідно, за 2004 рік (базовий) наведені в табл. В.5 Додатку В, результати 2006 року та, відповідно, за 2005 рік (базовий) - в табл. В.6 Додатку В.
Як показує аналіз, у 2004 - 2006 роках:
при зменшенні обсягу валюти баланса у 2005 році відносно 2004 року на - 7,03%, зменшення обсягів виручки від реалізації у 2005 році відносно 2004 року становило - 9,29%, зменшення собівартості продукції у 2005 році відносно 2004 року становило - 5,57%, а зменшення чистого прибутку після оподаткування у 2005 році відносно 2004 року становило - 4046% (збиток);
при зростанні обсягу валюти баланса у 2006 році відносно 2005 року на + 9,73%, зростання обсягів виручки від реалізації у 2006 році відносно 2005 року становило + 49,0%, зростання собівартості продукції у 2006 році відносно 2005 року становило +29,7%, а зростання чистого прибутку після оподаткування у 2006 році відносно 2005 року становило +432,0%;
Таким чином процеси росту чистого прибутку у 2006 році у ТОВ “Рамірент Україна" реалізуються як за рахунок екстенсивного росту валюти балансу, так і за рахунок інтенсивного зменшення собівартості продукції.
В табл. Б.1 - Б.4 Додатку Б наведені алгоритми розрахунків показників діяльності підприємства [63] з використанням форм фінансової звітності - Форма 1 “Баланс" та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності".
Результати розрахунків коефіцієнтів - показників фінансового стану дочірнього ТОВ "Рамірент Україна" за 2004 - 2006 роки згідно алгоритмів табл. Б.1 - Б.4 Додатку Б наведені в табл. В.4 - В.7 Додатку В та на рис.2.5 - 2.10
Рис.2.5 Динаміка показників ліквідності балансу ТОВ "Рамірент Україна"
Аналіз графіків, наведених на рис.2.5 показує, що у ТОВ "Рамірент Україна":
у 2004 - 2006 роках тільки рівень загальної ліквідності (1,3 - 1,7) знаходився в діапазоні, який значно перевищує нормативну (більше 1,0, абсолютно стійкий рівень загальної ліквідності - більше 2,0);
у 2004 - 2006 роках рівні абсолютної ліквідності (0,01 - 0,05) знаходилися значно нижче нормативного діапазону (0,25 - 0,3), що свідчить про проблеми моментальної платоспроможності у підприємства, тобто практична відсутність готівкових коштів;
у 2004 - 2006 роках рівні швидкої (строкової) ліквідності (0,18 - 0,39) знаходилися значно нижче нормативного діапазону (0,7-0,8), що свідчить про проблеми строкової платоспроможності у підприємства, тобто значене перевищення обсягів кредиторської та банківської заборгованості на обсягами дебіторської заборгованості та готівкових коштів;
у 2004 - 2006 роках показник відношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей (0,17 - 0,74) був суттєво нижче значення стійкого діапазону (більше 1,0), тому для розрахунків з кредиторами необхідно було не тільки отримати кошти дебіторської заборгованості за відпущені товари, але і реалізувати частину продукції, яка знаходилась в товарних запасах та ще не була продана;
Рис.2.6 Динаміка показників покриття кредиторської заборгованості дебіторською заборгованістю в ТОВ "Рамірент Україна"
Таким чином, у 2004 - 2006 роках підприємство ТОВ "Рамірент Україна" знаходилось в кризовій полосі неліквідності в короткострокових періодах.
Рис.2.7 Динаміка рентабельності активів та власного капіталу підприємства ТОВ "Рамірент Україна"
Аналіз рентабельності активів та власного капіталу ТОВ "Рамірент Україна" показує, що інтегрально ефективність діяльності підприємства може бути охарактеризована наступними показниками:
1. Ресурсовіддача активів в чисту виручку незначно знизилась з рівня 1,22 (2004) до 1,19 у 2005 році та різко зросла до рівня 1,61 у 2006 році;
2. Фондовіддача основних засобів, які представлені в ТОВ “Рамірент Україна" основними засобами, які знаходяться в оперативній оренді, незначно знизилась з рівня 5,87 (2004) до 5,60 у 2005 році та різко зросла до рівня 9,76 у 2006 році.
3. Рентабельность активів по валовому реалізаційному прибутку знизилась у 2005 році більш ніж в 2 рази рівня 10,0% (2004) до 4,67% у 2005 році та різко зросла більш ніж в 5 разів до рівня 26,43% у 2006 році.
4. Рентабельность власного капиталу по чистому прибутку після сплати податків знизилась у 2005 році з практично нульового рівня 0,21% (2004) до рівня збитковості -10,65% у 2005 році та різко зросла до рівня 17,47% у 2006 році, який є інвестиційно привабливою на рівні альтернативних ставок банківських депозитів у 2006 році (13 -15% річних).
На рис.2.8 наведені характеристики ділової активності (швидкості обороту окремих характерних агрегатів активів та пасивів балансу) ТОВ "Рамірент Україна".
Рис.2.8 Характеристики динаміки показників ділової активності ТОВ "Рамірент Україна"
Як показано графіками рис.2.8 у 2006 році відносно 2004 - 2005 року з нарощенням обсягів операцій період обороту запасів балансу підвищився на 30,9%, що підняло відповідно строк фінансового та операційного циклу та свідчить про зниження темпів ділової активності підприємства при нарощенні обсягів діяльності.
В той же час, слід відмітити, що строк обороту дебіторської заборгованості в 2 рази менший, ніж строк обороту кредиторської заборгованості, що компенсує невиконання нормативу відношення дебіторської до кредиторської заборгованостей.
На рис.2.9 наведені результати аналізу джерел покриття запасів в ТОВ "Рамірент Україна".
Рис.2.9 Динаміка показників покриття запасів джерелами ресурсів в ТОВ "Рамірент Україна"
Рис.2.10 Структура запасів в ТОВ "Рамірент Україна"
Як видно з графіків рис.2.9 в 2004 - 2006 роках показник фінансової стійкості по покриттю запасів в ТОВ "Рамірент Україна" знаходився в зоні, характеризуємій як "кризовий стан", при цьому в 2006 році за рахунок значного підняття рівня запасів (рис.2.10) підприємство все більше переміщується в зону "кризовий стан" по показнику фінансової стійкості по джерелам покриття запасів, оскільки запаси формуються за рахунок частини кредиторської заборгованості.
Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства. У закордонній практиці поширення придбали дві моделі - Альтмана і Спрингейта, названі на честь їхніх авторів [63].
Модель Альтмана (розроблена в 1968 році і відома також за назвою "розрахунок Z-показника" - інтегрального показника рівня погрози):
(2.1)
де Х1 = (Поточні активи - Поточні пасиви) / Обсяг активу;
Х2 = Нерозподілений прибуток / Обсяг активу;
Х3 = Прибуток до виплати відсотків / Обсяг активу;
Х4 = Ринкова вартість власного капіталу / Позикові засоби;
Х5 = Виторг від реалізації / Обсяг активу;
При Z < 1,8 - імовірність банкрутства дуже висока;
1,8 < Z < 2,7 - імовірність банкрутства середня;
2,7 < Z < 2,99 - імовірність банкрутства невелика;
Z > 2,99 - імовірність банкрутства незначна.
Розрахунок інтегрального показника Альтмана (у міру скептицизму по його застосування для українських підприємств) за даними балансу ТОВ "Рамірент Україна" за 2005 рік (кризовий для підприємства рік), дає наступні значення:
Таким чином, імовірність банкрутства підприємства ТОВ “Рамірент Україна" по Альтману у 2005 році була середнього рівня з наближенням до діапазону високого рівня ризику.
Розрахунок інтегрального показника Альтмана (у міру скептицизму по його застосування для українських підприємств) за даними балансу ТОВ "Рамірент Україна" за 2006 рік, дає наступні значення:
Тобто, імовірність банкрутства підприємства ТОВ “Рамірент Україна" по Альтману у 2006 році змінилася з середнього рівня до незначного рівня ризику за рахунок прибутковості роботи та підвищення частки власного нарощеного капіталу в валюті пасивів балансу.
Таким чином, стан ефективності управління фінансово-господарською діяльністю ТОВ “Рамірент Україна" за 2004 - 2006 роки можна інтегрально характеризувати наступними показниками, які дозволяють виявити основні проблеми в його розвитку та основні напрямки для управління оптимізацією діяльності підприємства:
1. У 2004 - 2006 роках підприємство ТОВ "Рамірент Україна" знаходилось в кризовій полосі неліквідності в короткострокових періодах.
2. Рентабельность активів по валовому реалізаційному прибутку знизилась у 2005 році більш ніж в 2 рази рівня 10,0% (2004) до 4,67% у 2005 році та різко зросла більш ніж в 5 разів до рівня 26,43% у 2006 році.
3. Рентабельность власного капіталу по чистому прибутку після сплати податків знизилась у 2005 році з практично нульового рівня 0,21% (2004) до рівня збитковості -10,65% у 2005 році та різко зросла до рівня 17,47% у 2006 році, який є інвестиційно привабливою на рівні альтернативних ставок банківських депозитів у 2006 році (13 -15% річних).
4. Основною проблемою підприємства у 2004 - 2006 роках було то, що показник відношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей (0,17 - 0,74) був суттєво нижче значення стійкого діапазону (більше 1,0), тому для розрахунків з кредиторами необхідно було не тільки отримати кошти дебіторської заборгованості за відпущені товари, але і реалізувати частину продукції, яка знаходилась в товарних запасах та ще не була продана. Ця проблема визиває за собою проблему короткострокової неліквідності підприємства і є наслідком хибної стратегії імпортних операцій.
Так, менеджери ТОВ “Рамірент Україна" вважають найбільш вигідною формою розрахункової операції при імпорті - сплату банківським переказом через 60 - 75 днів після отримання товару, тобто сплату частиною коштів, отриманих після реалізації імпортованих товарів. Помилкою в цьому є те, що фірма - експортер при названій формі оплати контракту підвищує ціни за рахунок надання комерційного кредиту та додаткового ризику несвоєчасного отримання оплати на 20 - 30% від “спот" ціни ринку (негайної оплати при отриманні товару чи 100% передоплати товару).
Додатково, при реалізації імпортного товару на вітчизняному ринку, за рахунок низької платоспроможності фірм, фірма імпортер (ТОВ “Рамірент Україна" іде на внутрішній комерційний кредит - авансовий відпуск імпортних товарів покупцям на умовах відстрочки сплати (через механізм дебіторської заборгованості) та стає заложницею двох боргів - свого боргу експортеру-нерезиденту та боргів з боку покупців-резидентів.
Розділ 3. Розробка та обгрунтування напрямків удосконалення митних процедур та ефективності імпортних операцій в діяльності ТОВ “Рамірент Україна"
3.1 Впровадження системи “єдине вікно" в технології митного оформлення та контролю імпортних операцій
З метою організації роботи підрозділів митних органів, посадові особи яких здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням ВМД і пропуск їх через митний кордон України за принципом "єдиного вікна", спрощення та оптимізації порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, приведення його до міжнародних норм і стандартів й гармонізації митних процедур Державною митною службою України видано наказ від 20.04.2005 N 314 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за N 439/10719).
Введення в дію нового порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який набув чинності 30 квітня 2005 року, надало можливість:
привести у відповідність до Митного кодексу України й постанов Кабінету Міністрів України Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації;
спростити процес здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (далі - ВМД);
скоротити час здійснення митних процедур за рахунок зменшення кількості посадових осіб митного органу, які беруть участь у здійсненні цих процедур, й одночасно - уникнути дублювання функцій;
зменшити кількість копій документів, що подаються декларантом митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів;
зменшити кількість додаткових документів (аркуш проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД, реєстр документів) і, як наслідок, скоротити час, потрібний для їх оформлення;
забезпечити можливість постійного контролю (аналізу) з боку керівного складу митного органу за процесом митного контролю й митного оформлення товарів за ВМД;
модернізувати, автоматизувати й формалізувати процес митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД тощо.
Більш того, удосконалення законодавства України з питань митної справи у контексті приєднання до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур забезпечить проведення єдиної державної політики, спрямованої на розвиток зовнішньоекономічної діяльності, розширення зовнішньоторговельних зв'язків та інтеграції української економіки у світову, модернізацію, поліпшить митне адміністрування, а також впровадить в діяльність митної служби України ефективні інструменти і процедури, застосовувані у митній співпраці міжнародним співтовариством та створить належні умови для імплементації правових норм ГАТТ/СОТ і Європейського Співтовариства та рекомендацій Всесвітньої Митної Організації у митному законодавстві України.
Проектом Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2006 року “Про організацію роботи органів державної влади, що здійснюють контроль товарів і транспортних засобів за принципом „єдиного офісу" під час переміщення їх через митний кордон України" [45] передбачені подальші заходи по організаційно-фінансовому забезпеченню координації роботи інших (окрім митної служби) державних органів при функціонуванні технології “єдиного вікна" в митницях України:
1. Державній митній службі, Мiнiстерству охорони здоров'я, Мiнiстерству аграрної політики, Мiнiстерству охорони навколишнього природного середовища:
забезпечити з 1 червня 2006 року року в місцях (крім пунктів пропуску через державний кордон України) розташування підрозділів митних органів, які здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, проведення за принципом „єдиного офісу" контролю встановлених законодавством України видів (митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного);
установити єдину форму обліку укомплектованості місць розташування підрозділів митних органів, які здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, як у пунктах пропуску через державний кордон України, так і у внутрішніх митних органах представниками органів державної влади, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний контроль, а також визначити порядок збору, оновлення й передання облікової інформації;
привести власні нормативно-правові акти у вiдповiднiсть до цієї постанови.
2. Державній митній службі:
у місячний строк забезпечити оптимізацію кількості місць розташування підрозділів митних органів, які здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів;
скласти перелік підрозділів митних органів, які здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, та в місячний строк надіслати його до відповідних органів державної влади;
3. Міністерству фінансів збільшити за рахунок резервного фонду Державного бюджету видатки на утримання органів державної влади, зазначених в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, на підставі інформації, наданої Державною митною службою, про потребу в додаткових коштах для забезпечення доукомплектування місць розташування підрозділів митних органів, які здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, представниками органів державної влади, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний контроль.
Наведений проект постанови Кабінету Міністрів України „Про організацію роботи органів державної влади, що здійснюють контроль товарів і транспортних засобів за принципом „єдиного офісу" під час переміщення їх через митний кордон України" розроблено з метою забезпечення виконання доручень Кабінету Міністрів України від 17.02.05 № 5813/0/1-05, від 11.07.05 № 5813/69/1-05, від 02.08.05 № 5813/77/1-05 та від 06.02.06 № 37447/46/1-05.
Нагальна потреба прийняття постанови викликана необхідністю подальшого вдосконалення й спрощення порядку проведення встановлених законодавством України видів контролю щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, скорочення часу їх проведення, наближення контрольних процедур до міжнародних стандартів.
Основними цілями проекту постанови Кабінету Міністрів України „Про організацію роботи органів державної влади, що здійснюють контроль товарів і транспортних засобів за принципом „єдиного офісу" під час переміщення їх через митний кордон України" є забезпечення раціонального та компактного розміщення в місцях постійного розташування підрозділів митного оформлення внутрішніх митниць представників усіх державних контрольних служб, які здійснюють передбачені законодавством види контролю щодо товарів, які є об'єктами зовнішньоекономічних операцій, що сприятиме створенню кращих умов для прискорення товарообігу, суттєвому скороченню часу здійснення таких видів контролю та як слідство - прискоренню проведення митних процедур.
Суть основного механізму полягає у організації процесу розміщення в місцях постійного розташування підрозділів митного оформлення внутрішніх митниць представників усіх державних контрольних служб, які здійснюють передбачені законодавством види контролю щодо товарів, які є об'єктами зовнішньоекономічних операцій, що в свою чергу надасть можливість для:
оптимізації кількості місць розташування підрозділів митних органів, які здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів;
встановлення єдиної форми обліку укомплектованості місць розташування підрозділів митних органів, які здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, як у пунктах пропуску через державний кордон України, так і у внутрішніх митних органах представниками органів державної влади, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний контроль, а також визначити порядок збору, оновлення й передання облікової інформації;
скорочення часу здійснення таких різноманітних видів контролю та прискоренню проведення митних процедур;
організації проведення за принципом „єдиного офісу", встановлених законодавством України видів (митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного) контролю.
Реалізація цього акта потребуватиме матеріальних та інших видатків, які пов'язані з доукомплектуванням місць розташування підрозділів митних органів, представниками органів державної влади, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний контроль. При цьому, обґрунтування видатків, необхідних для організації роботи контролюючих служб за принципом „єдиного офісу" будуть подаватися Міністерству фінансів України кожним міністерством, після реалізації положень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього проекту постанови Кабінету Міністрів України.
Прийняття проекту постанови приведе до подальшого вдосконалення й спрощення порядку проведення контрольних процедур щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, скорочення часу їх проведення, наближення контрольних процедур до міжнародних стандартів.
3.2 Впровадження системи митного сприяння та спрощених процедур в технології митного оформлення та контролю імпортних операцій
Відповідно до “МІЖНАРОДНОЇ КОНВЕНЦІЇ про спрощення і гармонізації митних процедур” [16] спрощення і гармонізація можуть бути досягнуті, завдяки застосуванню таких принципів:
здійснення програм, спрямованих на постійне удосконалення та підвищення ефективності митних правил та процедур;
застосування митних правил та процедур є передбачуваним, послідовним та прозорим;
надання заінтересованим сторонам усієї необхідної інформації щодо законів, нормативно-правових та адміністративних актів з митного регулювання, митних правил та процедур;
затвердження сучасних методів роботи, таких як система аналізу ризиків й методу контролю, який базується на аудиті, а також максимальне практичне використання інформаційних технологій;
співробітництво з іншими національними органами влади, митними службами інших держав та торговими співтовариствами, у всіх випадках, коли це можливо;
Подобные документы
Методологічні засади формування системи митного контролю при здійсненні експортно-імпортних операцій підприємства. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ "Nemiroff". Шляхи вдосконалення бізнес-процесів планування ЗЕД та проходження митного контролю.
отчет по практике [4,5 M], добавлен 11.07.2010Економічний аналіз як функція менеджменту. Інформаційне забезпечення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Коротка характеристика організації ТОВ "Техноекспорт" як об’єкту дослідження. Аналіз динаміки експорту (імпорту) товарів і послуг.
курсовая работа [5,3 M], добавлен 17.02.2014Імпортна діяльність підприємства, її визначення, сутність, нормативно-правове забезпечення та оподаткування. Аналіз динаміки та структури імпортної діяльності підприємства. Особливості здійснення імпортних операцій та визначення митної вартості товару.
курсовая работа [110,1 K], добавлен 14.09.2016Ліцензування і квотування експорту й імпорту в Україні. Види та характеристика експортних та імпортних ліцензій. Заявка на ліцензію та її реквізити. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Оподаткування та податкові пільги суб'єктів ЗЕД.
реферат [29,3 K], добавлен 07.06.2010Загальна характеристика та дослідження зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Арсенал-Центр". Обґрунтування доцільності та алгоритм здійснення альтернативної імпортної операції на підприємстві. Прогнозна оцінка ефективності зовнішньоторговельної операції.
курсовая работа [339,6 K], добавлен 29.05.2013Формування митної політики у зовнішньоекономічній діяльності між Францією та Україною. Інструменти митного регулювання експорту-імпорту насіння та соняшникової олії у Франції та Україні. Внутрішня підтримка та доступ на ринок сільського господарства.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.09.2010Політика стимулювання експорту та імпорту як частина зовнішньоекономічної політики. Нормативно-правова база та понятійний апарат стимулювання зовнішньоекономічної діяльності. Світовий досвід стимулювання експорту та імпорту і його використання в Україні.
контрольная работа [44,2 K], добавлен 10.08.2009Закономірності та принципи діяльності підприємства в галузі міжнародного лізингу вантажних автомобілей та здійснення міжнародних вантажних автоперевезень, оцінка ефективності лізингу, побудова та обгрунтування пропозицій по оптимізації митного контролю
магистерская работа [1,1 M], добавлен 06.07.2010Механізми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тарифне і нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Застосування високих імпортних тарифних ставок. Формування єдиної системи зовнішньоекономічної інформації.
дипломная работа [230,2 K], добавлен 07.08.2012Зміст, основні принципи, порядок та органи митного контролю зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Сутність та принципи митного регулювання ЗЕД. Митні відносини істотно впливають на характер міжнародних економічних відносин. Рівні митного регулювання.
презентация [61,5 K], добавлен 23.04.2015
