Автомобільний транспорт світу: регіональні особливості та еколого-економічні перспективи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

Курсова робота

з курсу «Регіональна економіка»

на тему

«Автомобільний транспорт світу: регіональні особливості та еколого-економічні перспективи розвитку»

Студентки 1 курсу ФЕМП 7 групи

Дяченко Оксани Павлівни

Науковий керівник: Доцент Бохан А.В.

Київ 2012



ЗМІСТ

ВСТУП

1. Автомобільний транспорт світу: сутність, значення та характеристика видів

2. Регіональні особливості функціонування автомобільного транспорту

3. Екологізація сфери автомобільного транспорту світу

4. Транспортно-економічні зв'язки. Розвиток індустрії автомобільного транспорту в умовах НТП

5. Еколого-економічні перспективи розвитку автомобільного транспорту світу

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Мета даної роботи полягає в дослідженні питань, пов'язаних з сутністю, сучасним станом, проблемами та перспективами розміщення і розвитку автомобільного транспорту світу.

Також метою написання даної курсової роботи є поглиблення теоретичних і практичних знань про автомобільний транспорт світу та вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань.

Завданням даної роботи є:

визначити сутність, значення та характеристику видів автомобільного транспорту світу;

дослідити регіональні особливості функціонування автомобільного транспорту;

дослідити екологічну сферу автомобільного транспорту світу;

охарактеризувати розвиток індустрії автомобільного транспорту в умовах НТП;

визначити еколого-економічні перспективи розвитку автомобільного транспорту світу;

Предметом дослідження в даній курсовій роботі виступає автомобільний транспорт світу.

Об'єктом дослідження є значення і місце автомобільного транспорту для економіки світу, фактори що впливають на його розвиток, етапи і сучасні проблеми галузі та напрямки розвитку автомобільного транспорту.

Відповідно до завдань та мети курсової роботи визначимо її структуру. Отже, дана робота складається з вступу, п'яти розділів, висновків та додатку.

Актуальність дослідження даної теми зумовлена тим, що автомобільний транспорт виступає одним з найбільш потужних і багатогалузевих комплексів. Даний комплекс забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами. Автомобільний транспорт є однією з важливих галузей господарства. До складу автомобільного транспорту входять підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, авторемонтні та шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали й автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи й організації, незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту. Саме через це він є важливою ланкою економіки і мусить мати пріоритетний розвиток. Вивчення цих питань, на мою думку, дає змогу краще зрозуміти автомобільний транспорт світу, його зв'язки з іншими галузями .



1. Автомобільний транспорт світу: сутність, значення та характеристика видів

Для визначення поняття автомобільний транспорт необхідно спочатку з'ясувати сутність поняття транспорт.

Транспорт - сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів і інформації з одного місця в інше. Термін транспорт походить від лат. транс (« через ») і portare (« нести»).

Загалом поняття автомобільний транспорт характеризується високою маневреністю. Відіграє значну роль у забезпеченні змішаних і місцевих перевезень на великі відстані [1].

Автомобільний транспорт - перевезення промислових і сільськогосподарських вантажів на короткі відстані, внутрішньо міські перевезення, перевезення вантажів для торгівлі та будівництва. Автомобільним транспортом перевозять понад 60% пасажирів і вантажів. На далекі відстані він перевозить швидкопсувні, особливо цінні, що вимагають швидкої доставки, незручні для перевантаження іншими видами транспорту вантажі. Нині без автомобільного транспорту неможлива діяльність жодної галузі господарства. Автотранспорт забезпечує функціонування і територіальну організацію всіх галузей народного господарства, і насамперед, галузей АПК, які займають важливе місце в економіці України. Загальний світовий парк автомобілів нараховує 800 млн. одиниць, з яких 83-85% складають легкові автомобілі, а 15-17% - вантажні і автобуси. Якщо тенденції росту випуску автотранспортних засобів залишаться незмінними, то до 2015 р. кількість автомобілів може зрости до 1,5 млрд. одиниць.

До рухомого складу автомобільного транспорту належать:

1. Вантажні

2. Легкові

3. Автомобілі-тягачі

4. Автобуси

5. Причепи

6. Напівпричепи

Вантажний - галузь виробничої інфраструктури. Не виробляючи безпосередньо матеріальної продукції, вантажний транспорт є четвертою галуззю матеріального виробництва після видобувної, переробної промисловості і сільського господарства. Жодна з названих трьох основних галузей матеріального виробництва не здатна функціонувати без транспортного забезпечення. Продукт тільки тоді готовий до споживання, коли він доставлений до споживача.

Вантажний транспорт включає в себе:

~ перевезення лісоматеріалів;

~ перевезення великогабаритних вантажів;

~ рефрижераторні перевезення;

~ перевезення великовагових вантажів;

~ перевезення напакованих вантажів, включаючи перевезення автоцистернами, у т.ч. збирання молока на фермах;

~ перевезення автомобілів;

~ перевезення відходів і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації;

~ оренду вантажних автомобілів з водієм;

~ вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили;

~ надання послуг водія без власного вантажного автотранспортного засобу;

Легковий - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.

Типи:

~ Закриті кузова (седан, лімузин, універсал, купе, фургон, хетчбек);

~ Відкриті кузова (родстер, ландо, фаетон, кабріолет).

Автомобілі-тягачі - механічний дорожній транспортний засіб, який за своїми конструкцією та оснащенням призначений для буксирування причепа чи платформи.

Види:

~ Сідельні (тягачі працюють у зчепленні з напівпричепами і не мають кузова. На рамі тягача встановлений опорно-зчіпний пристрій, який з'єднує напівпричіп з тягачем.);

~ Буксирні (тягачі призначені для роботи з причепами-ваговозами. Їх роблять на базі шасі вантажних автомобілів і обладнують зчіпними пристроями.)

Автобус - забезпечує перевезення туристів на великі відстані та одноденні екскурсійні поїздки. Автобуси використовують і для організації трансферу, а також на внутрішньо маршрутному пересуванні туристів у країні перебування. Пасажирський автомобільний транспорт, який використовується для перевезення туристів, представлений різноманітними видами автобусів, який відрізняються за призначенням і місткістю. Призначення автобуса визначає його конструкцію.

Види:

~ Міські

~ Приміські

~ Міжміські

~ Міжнародного призначення (туристичні)

Причепи - буксируються автомобілями та автомобілями-тягачами, з'єднуючись з ними завдяки буксирному пристрою. За кількістю осей причепи бувають одномісними, двомісними і багатомісними. економіки і за її межами. Це означає, що конкурентоспроможність підприємства може бути оцінена лише в рамках групи підприємств, які належать до однієї галузі, що випускають товари.

Напівпричепи - призначені для роботи у зчепленні із сідельними автомобілями-тягачами. Вони можуть бути одномісних і двовісними, до того ж осі містяться в задній їх частині. У передній частині напівпричепа є зчіпний пристрій для з'єднання з автомобілем-тягачем і стояки з котками для підтримання відчепленого напівпричепу в стійкому положенні. За шляховими регламентаціями всі автомобілі поділяються на 3 основні групи. До першої групи «А» відносяться автомобілі шляхового типу, призначені для використання тільки на дорогах з досконалим капітальним покриттям і повною масою до 52 т. До другої категорії «Б» належать автомобілі шляхового типу, які допускаються до експлуатації на всій мережі доріг загального використання з повною масою до 34 т. Крім того, існують автомобілі, що не допускаються до експлуатації по дорогах загального використання, які мають капітальне покриття. Ці автомобілі призначені для роботи по спеціально побудованих для них кар'єрних, лісовозних або інших дорогах, а також поза мережею доріг [3].

Автомобілі розрізняють також за родом двигуна.

В залежності від роду встановленого двигуна автомобілі бувають таких типів:

~ автомобілі з бензиновим двигуном внутрішнього згорання;

~ дизельні автомобілі;

~ автомобілі з газовими двигуном;

~ автомобілі з комбінованим двигуном;

За ознаками проходження автомобілі поділяють: на шляхові обмеженого проходження для руху по дорогах з ґрунтовим покриттям підвищеного і високого проходження, які можуть працювати у важких шляхових умовах та по бездоріжжю [2].

Отже, автомобільний транспорт характеризується високою маневреністю. Він відіграє значну роль у забезпечені змішаних і місцевих перевезень на невеликі відстані, зіграв величезну роль у формуванні сучасного характеру розселення людей, у поширенні далекого туризму, в територіальній децентралізації промисловості та сфери обслуговування.



2. Регіональні особливості функціонування автомобільного транспорту

Дорожня мережа є важливою складовою інфраструктурою автомобільного комплексу світу, головними функціями якого є обслуговування і забезпечення основної транспортної діяльності, а саме перевезень.

У розвинених країнах доволі розвинена мережа автомобільних доріг (див. додаток А). Незважаючи на наявну кількість автодоріг в Україні (169495 км на 01.01.2010 р.), забезпеченість ними є невисока. Так, довжина доріг у Франції - 951,5 тис. км, Іспанії - 681,2 тис. км, Німеччини - 641,5 тис. км, Італії - 487,7 тис. км, Польщі - 424 тис. км. (див. додаток Б).

Якщо взяти до уваги забезпеченість цих країн автошляхами на 1 тис. км, то Україна теж пасе задніх серед них: забезпеченість Іспанії - 2,2 км² на 1км території країни, Німеччини - 1,8км на 1км, Франція становить 1,7км на 1км, Італія - 1,6км на 1км, Польщі - 1,4км на 1км і України - лише 0,3км на 1км чи в 7,3 рази менше, ніж в Іспанії. Найбільш розвинений автомобільний транспорт у США, Західній Європі та Японії, оскільки саме у цих країнах якість доріг є найвищою. Саме через це у розвинених державах світу автотранспорт домінує серед інших видів засобів переміщення [6].

США - одна з самих автомобільних країн у всьому світі. Автотранспорт США за кількістю перевезень вантажів посідає друге місце - більше 27%. У США налічується більше 30% легкових і більше 45 вантажних автомобілів, що використовуються в світі. У порівнянні з більшістю із західного світу, Сполучені Штати покладаються набагато більшою мірою, на дорогах як для комерційного і особистого транзиту. Автомобіль власності майже універсальний, за винятком кількох великих міст, де великі системи громадського транспорту були побудовані [5].

Кількість автомобілів зростає дуже швидко. Якщо в 1945 р. налічувалося близько 25 млн. особистих автомобілів, а в 1960 р. - 61 млн., то в 1997 р. - вже 200 млн., вантажних автомобілів - 7,9 млн. На кожну тисячу жителів США припадає 755 власних автомобілів і 1045 млрд. тонно-кілометрів вантажоперевезень, що в 4,2 рази більше, ніж в Японії та Німеччині. Важливим фактором розвитку автомобільного транспорту стало будівництво швидкісних автострад. Перша трансконтинентальна магістраль Нью-Йорк - Сан-Франциско була побудована ще в 1927 році. Більшість великих американських міст з'єднані швидкісними автострадами - автобанами. Їх протяжність - понад 73 тис. км.

Швидкому зростанню числа автомобілів сприяв розвиток дорожньої мережі. Понад 5 млн. км автомобільних доріг у Сполучених Штатах з поліпшеним покриттям (переважно - асфальтовим). На 100 км2 території припадає близько 67 км поліпшених доріг. Усього є більш, ніж 4209835 км доріг з твердим покриттям в США (в тому числі 75040 км з обмеженим доступом доріг), а також 2255964 км ґрунтових доріг [4].

У США на автомобілі припадає 80% пасажирських перевезень, а на автобуси - 1,4%. Майже половина американських сімей мають по два і більше автомобілів. На громадський транспорт припадає лише 3% обсягу міських пасажирських перевезень. Цікаво, що помітно впала популярність на авто серед молоді: число водійських прав у молодих американців було найбільшим у 1978 р. (122 млн.), в 2009 р. - менше 9 млн. (незважаючи на загальне зростання числа молодих людей в країні.

Найбільш широко поширені автобуси (багатомісні пасажирські автомобілі з місткістю від 10 пасажирів). Для експлуатації в містах і передмістях нині використовуються переважно низькою підлогою міські автобуси, а для міжміських та міжнародних рейсових і туристичних перевезень - міжміські і туристичні лайнери. Останні відрізняються від міських моделей з підвищеним рівнем підлоги (для розміщення під ним багажних відсіків), комфортабельним салоном тільки з сидячими місцями, наявністю додаткових зручностей (кухні, гардероба, туалету). У зв'язку з підвищенням в кінці XX століття комфортності туристичних автобусів, вони цілком успішно конкурують в області перевезення туристів із залізними дорогами. У великих містах поширений автомобільний громадський транспорт з електричним приводом - тролейбус. Грейхаунд лінії є найбільшим міжміських автобусів компанії. У Сполучених Штатах, з трасах у всіх частинах континентальної частини США. Є також багато невеликих регіональних автобусних компаній, багато з яких використовують термінал і бронювання коштів, наданих Greyhound. Міжміський автобус, в більшості випадків, найменш дорогі спосіб подорожувати на великі відстані в США [7].

Роль автомобільного транспорту в США дуже висока. У транспортних компаніях, що входять в асоціацію, налічується більше 10 млн. робочих місць. Тільки водіїв вантажівок серед них налічується понад 3 млн. осіб. Щорічна заробітна плата працівників, які беруть участь в процесі вантажних автоперевезень, становить близько 282 млрд. доларів. На автомобільний транспорт в США припадає 68% вантажопотоку. На думку експертів, зупинка автотранспортної галузі призведе до паралізації Америки вже на 4-5 добу. Вантажні автомобілі щорічно перевозять понад 6,5 млрд. тонн вантажів, і щорічно виплачують за користування державними автострадами і дорогами штатів податки в сумі 28 млрд. доларів ( див. додаток В). Але в США, як і в інших країнах, в автомобілів та автомобілістів є противники, тому одна з головних цілей АТА (бути єдиним органом, що представляє інтереси галузі. Важко підрахувати, скільки точно транспортних компаній і автотранспортних засобів задіяно в галузі, так як припинили діяльність фірми не видаляються з реєстру. На сьогодні в галузі транспортним компаніям видано близько 500 000 ліцензій, зареєстровано 1,7 млн. тягачів і 4,5 млн. напівпричепів [10].

Автотранспортної галузі (також називається транспортної галузі і логістики) включає в себе транспортування і розподіл комерційних і промислових товарів з використанням комерційних автомобілів У цьому випадку, CMVs найчастіше вантажівок, зазвичай підлозі вантажівки, фургони, або самоскиди. Автотранспортної галузі забезпечує основних послуг для американської економіки за рахунок транспортування великих обсягів сировини, працює в процесі, і готової продукції за землю-як правило, від заводів до торгових центрів розподілу. Вантажні автомобілі в Америці несуть відповідальність за більшість вантажного руху на суші, і є життєво важливими інструментами у виробництві, транспортування та складування промисловості. Найбільший відсоток вантажних США здійснюється автотранспортом (60%) [11].

Японія - за вантажоперевезень (50% їх загальної кількості) і з перевезення пасажирів (70%) серед видів транспорту в Японії лідирує автомобільний транспорт. Японії одне з перших місць в світі по щільності автодорожньої мережі (3 км на 1 км2). Всі міста з населенням більше 500 тис. чоловік з'єднані мережею високошвидкісних автомагістралей (перша з'явилася в 1963 р.). За розміром автомобільного парку (76 млн машин, з них близько 70% - легкові, 30% - вантажні і 1% - автобуси) Японія займає друге місце в світі після США. На одну сім'ю (домогосподарство) в середньому припадає 1,13 автомобіля [23].

За вантажоперевезень (50% їх загальної кількості) і з перевезення пасажирів (70%) серед видів транспорту в Японії з 70-х років лідирує автомобільний транспорт. У Японії одна з перших місць в світі по щільності автодорожньої мережі (3 км на 1 км²). Всі міста з населенням більше 500 тис. чоловік з'єднані мережею високошвидкісних автомагістралей (перша з'явилася в 1963 р.). У 2004 р. довжина шосейних доріг вищого класу в Японії становила майже 8 тис. км, і їх будівництво триває. Але число автомобілів дуже велика, тому показники протяжності швидкісних доріг в розрахунку на один автомобіль тут істотно нижче, ніж в інших розвинених країнах - 0,09 км проти 0,45 в США, 0,30 у Франції, 0,26 в Німеччині, 0,21 в Італії, 0,14 у Великобританії. Плата за проїзд по високошвидкісним автодорогах вельми висока. За розміром автомобільного парку (76 млн. машин, з них близько 70% - легкові, 30% - вантажні і 1% - автобуси) Японія займає друге місце в світі після США. На одну сім'ю (домогосподарство) в середньому припадає 1,13 автомобіля. Рух на японських дорогах дуже інтенсивне. Звертає на себе увагу велика кількість паркінгів, які рівномірно розподілені вздовж трас [19].

Західна Європа - успішно конкурує із залізничним і за багатьма показниками перевищує його. За кількістю автомобільного парку (107 млн. пасажирських і 14 млн. вантажних автомобілів) Західна Європа перебуває на 2-му місці після Північної Америки. У цьому плані особливо виділяється ФРН, автомобільний парк якої налічує 4,5 млн. пасажирських і 3,1 млн. вантажних машин. Західна Європа лідирує по густоті мережі й частоті руху, хоча сильно уступає Північній Америці по дальності перевезень. При цьому й у Північній Америці, і в Західній Європі провідна роль належить автомобільному транспорту. Автомобіль - найпопулярніший у населення вид транспорту, який доповнюється широко розвинутою мережею автобусного сполучення. Постійно розвивається мережа автомобільних шляхів, їх довжина становить 2,52 млн. км, з яких 95% мають тверде покриття. Автомобільні дороги за зручністю, освітленням та іншими показниками - поза конкуренцією у світі [24].

3. Екологізація сфери автомобільного транспорту світу

Автомобільний транспорт - є найбільш небезпечним для навколишнього середовища.

Перша группа - пов'язана з виробництвом автомобілів:

- висока ресурсно-сировинна й енергетична ємність автомобільної промисловості;

- власне негативний вплив на навколишнє середовище автомобільної промисловості (ливарне виробництво, інструментально-механічне виробництво, виробництво шин ).

Друга группа - зумовлена експлуатацією:

- витрата палива і повітря, виділення шкідливих вихлопних газів;

- викиди продуктів випробувань шин і гальм;

- шумове забруднення навколишнього середовища;

- матеріальні, людські втрати і втрати тваринного світу в результаті транспортних аварій.

Третя группа - пов'язана з відчуженням земель під транспортні магістралі, гаражі і стоянки:

- розвиток інфраструктури сервісного обслуговування автомобілів (автозаправні станції, станції сервісного обслуговування, мийки);

- підтримка транспортних магістралей у робочому стані (використання солі для танення снігів).

Четверта група - поєднує проблеми регенерації й утилізації шин, олії і інших технологічних рідин, самих відпрацьованих авто [26].

Сьогодні у світі приблизно 600 млн. автомобілів. У середньому кожний з них викидає в добу 3,5-4 кг чадних газів, значну кількість оксидів азоту, сірки, сажу. "Внесок" автомобільного транспорту в забруднення атмосфери складає сьогодні в більшості міст України не менше 30%. Автомобілі використовують кисень атмосфери, для них щорічно розширюють мережу доріг із твердим покриттям, що густою сіткою обплутують планету. Зміст таких доріг вимагає дуже великих витрат енергії [26].

Першим чинником забруднення є - забруднення атмосферного повітря (див. додаток Г). У глобальному балансі забруднення атмосфери - частка автотранспорту , що складає 13,3%, але в містах вона зростає до 80%.

У світі близько 600 млн. автомобілів. У США автомобіль є в кожного другого жителя, а в Африці на 1000 чоловік по 9 автомобілів, в Індії - 2, у Китаї - 2, у Росії - 79. Легковому автомобілю для згоряння 1 кг бензину потрібно 2,5 кг кисню. У середньому водій проїжджає в рік 10 тис. км і спалює 10 т. бензину, витрачаючи 35 т. кисню і викидаючи в атмосферу 160 т. вихлопних газів. У них виявлені близько 200 різних речовин, у тому числі 800 кг оксиду вуглецю, 40 кг оксидів азоту, 200 кг вуглеводнів. Якщо бензин етильований, то ще і 3,5 кг отрутного свинцю. Крім того, кожен автомобіль, стираючи шини, постачає в атмосферу 5-8 кг гумового пилу щорічно [13].

Частка участі автомобільного транспорту в забрудненні атмосферного повітря великих міст світу складає,%:

	Оксид вуглецю	Оксиди азоту	Вуглеводні
Москва	96,3	32,6	64,4
Санкт-Петербург	88,1	31,7	79
Токіо	99	33	95
Нью-Йорк	97	31	63

Сучасний включає в себе більш ніж 200 забруднюючих речовин. В їх число входить вуглеводні, які утворяться при неповному згорянні палива. Автотранспорт заповнює атмосферу 39% викидів вуглеводнів в індустріально розвинутих країнах. Бензинові двигуни викидають вуглеводнів більше, ніж аналогічні дизельні двигуни.

Одним з найбільш небезпечних вуглеводнів є бензапірен - він природно зустрічається в сирій нафті. Високі концентрації бензапірену спостерігаються на міських магістралях, а також поблизу заправних станцій. Доведено, що бензапірен є сильним канцерогеном, зокрема, викликає лейкемію, уроджені каліцтва. Для бензапірену не існує граничних концентрацій, він являє загрозу для здоров'я в будь-якій кількості [11].

Машинами викидаються такі важкі метали як: нікель, ртуть, хром, кадмій, цинк, залізо, миш'як, марганець і берилій. Важкі метали можуть залишатися в атмосферному повітрі до 10 днів і переноситися на відстань до 2000 км. регіональний транспортний економічний екологічний

Другим чинником забруднення - є шумове забруднення. Один з основні джерела галасу є - автомобільний транспорт, інтенсивність рухи якого постійно росте. Найбільші рівні шуму 90-95 дБ відзначаються на магістральних вулицях міст із середньої інтенсивністю руху 2-3 тис. і більш транспортних одиниць на час [14].

Шумовий вплив у великих індустріальних містах світу - одна з найбільш гострих екологічних проблем сучасності. Шум, вироблений окремими транспортними екіпажами, залежить від багатьох чинників: потужності та режиму роботи двигуна, технічного стану екіпажу, якості дорожнього покриття, швидкість руху. З іншого боку, рівень шуму, як і економічність експлуатації автомобіля, залежить від кваліфікації водія. Шум від двигуна різко зростає у час його запуску і прогрівання (до 10 дБ). Рух автомобіля на першої швидкості (до 40 км/год) викликає зайвий витрати, у своїй шум двигуна вдвічі перевищує шум, створюваний ним другого швидкості. Значний шум викликає різке гальмування.

Останнім часом середній рівень шуму, вироблений транспортом, збільшився на 12-14 дБ. Численні експерименти і практика показують, що антропогенний шумовий вплив несприятливо впливає на організм людини і скорочує тривалість його життя, тому що звикнути до шуму фізично неможливо. Шумовий антропогенний вплив несприятливий і для тварин. Маються дані, що поблизу аеропортів відбувається передчасне линяння птахів, вони починають погано орієнтуватися, тріскаються яйця в гніздах, у бджіл гинуть личинки. У США становили, що безладний шум потужністю 100 дБ призводить до спізнілого проростання насіння.

У містах до 60% населення проживає в зонах з підвищеним рівнем шуму, пов'язаного саме з автомобільним транспортом. Зниження рівня шуму від автотранспорту може бути досягнуто виключенням проходження гучних магістралей через житлові масиви; організація зелених насаджень, особливо уздовж доріг; прокладка магістралей у тунелях; пристрій шумозахисних насипів і інших поглинаючих шум перешкод на шляхах розподілу шуму [17].

Однак деякі країни роблять спроби вирішення даних проблеми. Наприклад, у Південній Каліфорнії прийнятий закон, згідно якого, власники підприємств, де працює понад 100 чоловік, повинні скласти спеціальний графік роботи, щоб зменшити число поїздок автомобілів працівників; зменшувати число робочих днів, збільшуючи їхню тривалість, заохочувати почергове використання групою співробітників одного автомобіля. З водіїв, що з'явилися в час "пік" на завантажених магістралях, стягують особливу плату, підвищують податки на бензин. На більшій частині магістралей створюють велодорожки. Однак зазначені міри навряд чи дадуть належні екологічні ефекти, якщо не буде зрозуміло головне: захист від шумового впливу - проблема не тільки технічна, але і соціальна, вона потребує виховання звукової культури у населення.

В сучасних умовах пошук обґрунтованого організаційного рішення проблеми негативної дії автотранспорту, ніж розробка технологічних методів зниження викидів автотранспорту [20].

4. Транспортно-економічні зв`язки. Розвиток індустрії автомобільного транспорту в умовах НТП

Необхідною умовою розвитку автотранспорту є сучасні автошляхи. Найрозвиненішу мережу автошляхів мають ті країни, де розміщена значна частина автопарку світу: США, Західна Європа, Японія, Канада. Там споруджуються автобани - багатосмужні магістралі з високою пропускною здатністю.

У країнах, що розвиваються, більше половини автошляхів - без твердого покриття, тому вони використовуються сезонно. Дороги з твердим покриттям побудовані там біля великих міст або у приморській зоні. Мережа автошляхів погано розгалужена. На різних стадіях будівництва перебувають трансазіатська (Стамбул-Сінгапур), трансафриканська (Момбаса-Лагос), транссахарська та інші магістралі, які покликані сприяти розвитку автотранспорту та економіки цих держав.

Частка автотранспорту в загальному вантажообігу у різних країнах має не однакові показники. Так, у Австралії на автотранспорт припадає більше 50% вантажообігу внутрішнього сполучення усіх видів транспорту. У країнах Західної Європи - 45%, у Північній Америці - 20%, у країнах, що розвиваються, в Африці, Азії та Латинській Америці - 20-35% [25].

Протягом останніх 30-35 років концептуально визрівав грандіозний проект створення єдиної планетарної транспортної системи на основі інтеграції континентальних транспортних комунікації, які мають стратегічне значення для забезпечення вантажних і пасажирських перевезень між Європою і Азією, Азією і Америкою, Європою і Африкою.

Транспорт в Україні розвивався паралельно та взаємопов`язано з відповідними процесами в Європі. Сьогодні транспортна мережа України є розвинутою системою транспортного сполучення між населеними пунктами й об`єктами господарського призначення для всього євразійського материка. Маршрутна мережа автотранспортного сполучення нараховує близько 20 тис. пасажирських маршрутів. Тільки в міжобласному сполучення протягом 20010р. відкрито 180 нових маршрутів, на яких виконується 334 рейси. Всі маршрути закріплені за перевізниками згідно з рішенням конкурсних комітетів. Проводиться робота з охоплення автобусним сполученням сільських населених пунктів. У цілому по Україні регулярним автобусним сполученням забезпечено 26,8 тис. сільських населених пунктів, що складає 97,5% від їх загальної кількості. Послугами пасажирського автотранспорту скористались 3987,7 млн. осіб, що на 3,9% більше порівняно з 2009 роком [22].

Вітчизняний транспортний комплекс надає послуги на зарубіжних ринках транспортних послуг. Підприємствами в 2010р. Перевезено 154,8 млн. т вантажів, що на 22,8% більше, ніж у 2009 році. Участь України у функціонуванні зарубіжних ринків транспортних послуг є важливим чинником її інтеграції у європейський і загальносвітовий економічний простір. Пасажирський автотранспорт є важливою складовою інфраструктури України. Його ефективне функціонування - необхідна умова стабілізації, підйому, структурної перебудови економіки, забезпечення цілісності країни. Поліпшення якості надання транспортних послуг є необхідною умовою підвищення життя населення України [4].

Формування ринкового середовища на пасажирському автотранспорті призвело до відмови від детермінованих підходів до вирішення економічних проблем і переходу на ймовірні метоли господарювання, для яких економічний ризик став об'єктивною реальністю господарювання. Економічний ризик на підприємствах пасажирського автомобільного транспорту виник внаслідок того, що попит на автомобільні перевезення маршрутами загального користування є досить специфічним. Слід зазначити, що їхня інтенсивність змінюється залежно від сезону, для тижня, часу доби. У результаті цього автобуси на маршруті можуть бути надмірно завантаженими, а тому зростає вірогідність того, що не всі пасажири сплатять за проїзд. Унаслідок вірогідного зменшення інтенсивності попиту провізні можливості автомобільного транспорту виявляються недостатньо використаними до невиправданого збільшення експлуатаційних витрат [15].

В умовах ринкової економіки підприємства виступають в ролі товаровиробників. Товар є результатом їхньої діяльності. Автотранспортні підприємства пропонують на ринку послуг специфічний товар - переміщення вантажів, при цьому процес виробництва зливається з процесом споживання транспортної продукції. На транспорті виробничим процесом є переміщення вантажів і пасажирів. Головною задачею автотранспорту є своєчасне, якісне та повне задоволення потреб національної економіки та населення в перевезеннях. Зміцнення зовнішньоекономічних зв`язків між державами сприяє зростанню транснаціональних потоків і міжнародного транзиту вантажів. Перевезення транзитних вантажів через свою територію стало для багатьох країн важливим джерелом валютних надходжень до бюджету, створення додаткових робочих місць.

Для виконання перевезень створюються автотранспортні підприємства (АТП), які є первинною ланкою автомобільного транспорту. АТП проводять перевезення вантажів і прості транспортно-експедиційні операції, зберігання, технічне обслуговування, поточний ремонт рухомого складу. Більшість АТП є спеціалізованими. Частка автотранспорту в загальному вантажообороті різна. Так, в Австралії на автотранспорт припадає більше 50% вантажообороту внутрішнього сполучення усіх видів транспорту. У країнах Західної Європи - 45%, у Північній Америці - 20%, у країнах, що розвиваються, в Африці, Азії та Латинській Америці - 20 - 35%. Пасажирооборот автобусних ліній світу перевищує пасажирооборот залізничного транспорту. Значна роль у пасажирообороті належить легковому транспорту. Його частка в економічно розвинених країнах становить 70% пасажирообороту автотранспорту [18].

Автомагістралі, що використовуються автотранспортом у наш час в межах окремих держав, як правило, утворюють єдині транспортні системи. Вони враховують потреби економіки країни, взаємопов'язані з системами залізничного і водного транспорту. У Західній Європі такі системи більшості держав вже добре виконують міждержавні транспортні задачі. Вони значною мірою перетворюються в регіональну автотранспортну систему, більш мобільнішу, ніж залізнична (велика частина зовнішньо-торгівельного обміну західноєвропейських країн -- це кінцева продукція, що перевозиться невеликими партіями, переважно в контейнерах на вантажівках). В інших регіонах формування таких систем тільки починається (Східна Європа) або вони мають обмежену кількість країн-учасників (Північна Америка). Особливо велика роль автомобільного транспорту як засобу доставки вантажів і людей «від дверей до дверей». У країнах Заходу саме на автомобілях і автобусах люди здійснюють більшість поїздок всередині країни і в найближче зарубіжжя. Тому на його частку припадає більше 80% світового пасажирообігу. Цей вид обслуговує пересування у містах, однак сфера його застосування не може постійно зростати через обмеженість території.

5. Еколого-економічні перспективи розвитку автомобільного транспорту світу

Протягом останніх 30-35 років концептуально визрівав грандіозний проект створення єдиної планетарної транспортної системи на основі інтеграції континентальних транспортних комунікації, які мають стратегічне значення для забезпечення вантажних і пасажирських перевезень між Європою і Азією, Азією і Америкою, Європою і Африкою.

Автомагістралі, що використовуються автотранспортом у наш час в межах окремих держав, як правило, утворюють єдині транспортні системи. Вони враховують потреби економіки країни. У Західній Європі такі системи більшості держав вже добре виконують міждержавні транспортні задачі. Вони значною мірою перетворюються в регіональну автотранспортну систему [24].

Автотранспорт забезпечує функціонування і територіальну організацію всіх галузей народного господарства, і насамперед, галузей АПК, які займають важливе місце в економіці України. В міру створення міждержавних автомагістралей значення автотранспорту постійно зростає у здійсненні міждержавних зв'язків, зокрема з Росією, Білорусією, Молдовою, країнами зарубіжної Європи.

Розвиток автомобільного транспорту та його територіальна організація залежать від галузевої структури народного господарства, її територіальної організації, природних умов, зокрема рельєфу. Названі чинники визначають напрями та щільність автошляхів.

Близько третини автошляхів з твердим покриттям в Україні мають капітальний тип покриття, переважно на шляхах загальнодержавного і міждержавного значення. При цьому переважає перехідний тип покриття. В сільській місцевості важливе значення мають автошляхи місцевого та внутрішньогосподарського підпорядкування. Майже 30% цих автошляхів не мають ще твердого покриття і в період несприятливих погодних умов становляться слабопрохідними. Внаслідок цього народногосподарський комплекс України, і зокрема галузі АПК, мають великі матеріальні збитки. Щоб досягти забезпеченості України автошляхами рівня європейських країн, необхідно побудувати і модернізувати майже 200 тис. км автошляхів, у тому числі 60% у сільській місцевості. У міждержавних зв'язках необхідним є будівництво автомагістралей світового рівня з бетонним або асфальтобетонним покриттям і багаторядним рухом. Досвід CША, Німеччини, Японії свідчить, що саме під час економічних криз будівництво автошляхів набувало пріоритетного значення завдяки можливості створення нових робочих місць і високій ефективності капіталовкладень [8].

Отже, стратегічним завданням науково-технічної політики в області транспортної системи є вихід на світовий рівень за технічними параметрами та якістю послуг, що реалізуються. Зусилля та ресурси повинні бути спрямовані на підвищення результативності науково-технічного прогресу на транспорті на основі конкурентної системи відбору напрямів його реалізації та найбільш ефективних проектів. З цією метою має бути створений механізм, що координує економічні інтереси інвесторів, розробників, виробників і споживачів нової транспортної техніки. Галузям промисловості, що забезпечують транспорт основними технічними засобами, має надаватись державна підтримка.

За формами власності у галузі спостерігається тенденція від зменшення участі держави до зростання приватного капіталу, якому сьогодні належить майже половина автобусів і вантажівок. З 2002-го року зростає кількість усіх видів маршрутів, відповідно, збільшується обсяг перевезень вантажів та пасажирів. Зростає також іноземний транзит через державний кордон України.

У нинішній час основним завданням для поліпшення діяльності автомобільної галузі ми вважаємо підвищення ефективності автомобільної влади в країні шляхом створення стійкої "прозорої" нормативно-правової бази для всіх типів власності в автомобільних перевезеннях і транспортному обслуговуванні. Говорячи про пасажирські перевезення, не можна обійти увагою роботу автотранспорту в сільській місцевості. За статистикою, сьогодні кожне п'яте село не має транспортного зв'язку з райцентром.

За даними вибіркового обстеження маршрутів, незважаючи на значне скорочення обсягів автобусних послуг, рівень задоволення попиту на перевезення у міському сполученні майже не знизився, а у міжміському сполученні вищий, ніж в 2004р. Попит на автобусні перевезення значно зменшився внаслідок зупинки багатьох виробництв, а також зниження в 10 разів фінансових можливостей населення при користуванні транспортом: кількість трудових поїздок зменшилась на 30--35%, побутових -- у 2,5 рази.

Іншою тенденцією, притаманною автобусним перевезенням, є збільшення кількості маршрутних автобусів, що належать недержавним перевізникам. Причому недержавні перевізники в містах працюють в основному на маршрутних таксі.

Особливо згубною для перспективи особливістю розвитку подій на міських автобусних перевезеннях є стрімке зменшення парку великих і особливо великих автобусів, без яких у великих містах не можуть бути забезпечені пасажирські перевезення зокрема в пікові години.

Служба транспортно-експедиційного сервісу пропонує міжнародні перевезення вантажів власним транспортом, виконання комплексу експедиційних послуг, міжнародний туризм, навчання водіїв правилам перевезення безпечних вантажів і пасажирів із наданням відповідних сертифікатів [16].

Усі види сучасного транспорту завдають великої шкоди біосфері, але найбільш небезпечний для неї - автомобільний транспорт. Сьогодні у світі приблизно 600 млн. автомобілів. У середньому кожний з них викидає в добу 3,5-4 кг чадних газів, значну кількість оксидів азоту, сірки, сажу. При використанні етильованого бензину цей високотоксичний елемент забруднює атмосферу.

Виключити надходження високотоксичних сполук свинцю в атмосферу можна заміною етильованого бензину на не етильований, що давно практикується у великих містах ряду країн Західної Європи. У різних країнах світу ситуація різна. Латинська Америка, велика частина Азії, і Африка продовжують використовувати етильований бензин. При цьому свинець не є необхідною паливною присадкою: Європа, Північна Америка і Японія заборонили етильований бензин на своїй території.

Захист середовища існування від техногенних факторів, захист людини від негативних впливів цього середовища може бути як пасивним, так і активним. У першому випадку це міри, здійснювані для захисту об'єктів впливу від неминуче виникаючих факторів впливу, в іншому - міри, що дозволяють зменшити кількісну характеристику впливу або виключити її взагалі за рахунок істотних змін, що відносяться безпосередньо до джерела. Стосовно міського пасажирського транспорту це можуть бути, наприклад, шумозахисні екрани, захисні посадки дерев і т.п. (пасивні міри); зміни в конструкції дорожніх і шляхових пристроїв, встановлення очисних фільтрів на автомобілях і т.п. (активні міри). Однак найбільш ефективним представляється саме радикальне рішення - заміна джерела впливів, реалізація принципу пріоритетності розвитку видів транспорту, що мають більш високий екологічний рейтинг.

Автомобіль XXI століття повинен бути екологічно чистим. В усіх розвинутих країнах реалізуються державні програми по екологічному й економічному транспорту. Так, у США по програмі PNGV (співробітництво в створенні нового покоління транспортних засобів) у 1999-2004 р. виділено 161 млн. дол. На розробку прототипу екологічно чистого легкого автомобіля з витратою палива не більш 3 л. на 100 км.

До найбільш перспективних транспортних засобів прийдешнього сторіччя відносять електромобіль. Однак його джерела енергії - акумуляторні батареї - поки не можуть конкурувати з бензином і дизельним паливом. Без якісного стрибка їхніх характеристик електромобілі будуть мати обмежене застосування. Лідерами в створенні електромобілів є Великобританія і Японія. Випускаються фургони і легкові автомобілі, що розвозять. Розробкою проектів електромобілів займаються й в Україні спільно зі швейцарськими фірмами "Таврі-Пінгвін" із запасом ходу 60 км.

Інша справа сонцемобіль - різновид електромобіля, що отримує електроенергію від бортових або стаціонарних фотоперетворювачів. Благодатне Сонце - воістину невичерпне джерело екологічно чистої і безкоштовної енергії. Національні програми розвитку геліоенергетики і геліотехніки прийняли більш 70 країн планети - від Скандинавії до Австралії.

Однак, як не вражають досягнення рекордсменів транс австралійських і інших престижних ралі, сонцемобілів на дорогах сьогодні не зустрінеш. Фахівці думають, що сонячний транспорт стане всерйоз конкурувати з автомобільним, коли ефективність доступних за ціною сонячних елементів складе 40-50% [9].

Сонячний транспорт - це машини, що повинні використовуватися усіма. Якщо всі люди перейдуть на використання сонцемобілів то екологія нашої планети на багато покращиться.



ВИСНОВОК

Транспортний комплекс - це поєднання різних видів транспорту, обслуговуючих, допоміжних підприємств і організацій на певній території.

Транспорт - одна з галузей матеріального виробництва України. Він є необхідною умовою виникнення і розвитку територіального поділу праці. Транспорт є важливим чинником формування територіальної структури господарства. Він може прискорювати або ж затримувати процес територіальної концентрації промислових підприємств у певних господарських центрах, забезпечувати нормальне функціонування різних елементів їх територіальної організації в промислових комплексах.

У сфері вантажних перевезень автомобільний транспорт в основному використовується для перевезення невеликих потоків вантажів на короткі відстані. Це пов'язано з порівняно високою собівартістю даного виду транспорту і його малою вантажопідйомністю. До переваг автомобільного транспорту слід віднести високу швидкість і можливість доставки вантажів «від дверей до дверей» без додаткових витрат на перевантаження. Значна мобільність, можливість оперативно реагувати на зміни пасажиропотоків ставлять автотранспорт «поза конкуренцією» при організації місцевих перевезень пасажирів. Однак собівартість перевезень на автомобільному транспорті досить висока і в середньому перевищує аналогічні показники річкового та залізничного транспорту. Високий рівень собівартості визначається невеликою вантажопідйомністю і, отже, продуктивністю рухомого складу та у цьому зв'язку значною питомою вагою заробітної плати в загальній сумі експлуатаційних витрат. Резервами зниження собівартості є в основному інтенсивні фактори - підвищення коефіцієнтів використання пробігу автомобілів, вантажопідйомності, комерційній швидкості.

Автомобільним транспортом відправляють компактні малогабаритні вантажі, переважно у контейнерах. Він перевозить неметаломістку машинобудівну продукцію, тканини, одяг, взуття, продовольство, а також сільськогосподарську сировину на великі відстані. Вплив транспортного економічного фактору дається взнаки не лише через вартість перевезень, але й через безпечність перевезення транспортним сполученням. Це виявляється у конфігурації транспортної мережі, цільності доріг, скерованості основних вантажів. Чим вищий економічний розвиток регіону світу, тим розвиненішою у ньому повинна бути мережа транспортних шляхів.

Міжнародні автотранспортні перевезення є важливою складовою і не тільки української економіки, але й господарського комплексу всіх держав євразійського субконтиненту. Адже сьогодні у Євразії склався своєрідний «розподіл праці»: держави Старої Європи споживають сировину й напівфабрикати, які виробляються в СНД, та постачають готову продукцію на ринки тих-таки східноєвропейських та пострадянських держав. Оскільки в економіках як Євросоюзу, так і СНД велику роль відіграє малий та середній бізнес, вантажні автотранспортні перевезення серед вантажовласників популярні протягом тривалого часу, на них спостерігається сталий попит. Далеко не кожна компанія споживає сировину чи виробляє продукцію ешелонними нормами. Основними пріоритетами розвитку автомобільної транспортної системи в цілому у світі та в Україні зокрема мають бути:

1. Забезпечення доступності та якості транспортних послуг для усіх територіальних груп населення.

2. Забезпечення інтеграції транспортних систем у межах окремих регіонів.

3. Створення умов для реалізації транспортного та транзитного потенціалу таких держав як Україна.

4. Забезпечення конкурентоспроможності транспорту країн з новими ринками в умовах вступу до СОТ.

5. Підвищення рівня екологічної безпеки та забезпечення стійкого розвитку транспортної системи.

6. Зближення рівнів транспортного обслуговування населення різних регіонів.

Список використаних джерел

1. "Эксплуатация автомобилей и охрана труда на транспорте" Ю.Т. Чумаченко 1998

2. «От натуральных льгот к адресным компенсациям», // «Автомобильный транспорт», №9, 2002 год.

3. EU energy and transport in figures 2009. Luxembourg: Office for the Official Publications of the Europeancommunities, 2009. - 228 p. European business - Fact and figures. Luxembourg: Office for Official Publications of the Europe Communities, 2007. - 431 p. Panorama of Transport. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2009 - 185 p.

4. Афанасьев Л.Л., Автомобильные перевозки, М., 2007;

5. Залізниці світу в ХХІ столітті: монографія [Текст] / [Г.М. Кірпа, В.В. Корнієнко, О.М. Пшінько и др.]; під заг. ред.: Г.М. Кірпи. - Д.: Вид-во. Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2009. -224 с.

6. Липец Ю.Г. и др. География мирового хозяйства. Учебное пособие для вузов. - М., Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000.

7. Люди и автомобили [Электронный ресурс]

8. Москвичев Е.С. Пассажирские перевозки в США / Е.С. Москвичев // Автомобильный транспорт. -2008. - №1. - С. 2627

9. Олейник А.П. «Страны мира в цифрах /2010» /Издательство: Электронное издание. - 2010.- 119 с.

10. П.О. Масляк, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко, П.Г. Шишенко Географія - Київ: Знання, 2003 р.

11. Рибчук А.В. Транспортні системи світу - важливий елемент глобальної виробничої інфраструктури // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №7.- с.99-104

12. Соціально-економічна географія України: Навч. посіб. / За ред. проф. О.І. Шаблія. -- Л.: Світ, 2004.-608 с.

13. Танцюра Є.В. Організація міжнародних автоперевезень: Навч. посібник. - Львів: СПОЛОМ,2006. - 152 с.

14. Филиппов В.К., Развитие автомобильного транспорта общего пользования, М., 2005;

15. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. - 2-ге вид. - К.: Либідь, 2007. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru