Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ»

Кафедра міжнародної економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародний менеджмент»

на тему: «Вдосконалення стратегії міжнародного бізнесу компанії Toyota Motor Corporation»

Виконали:

Студенти V курсу ММЕ-51 групи

напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка»

Гавриш Мирослав Анатолійович

Мяло Еліна Вадимівна

Керівник проф., д.е.н. Костюк О.М.

м. Суми - 2015 рік



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В АВТОМОБІЛЬНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

1.1 Ключові особливості та завдання міжнародного менеджменту в автомобільній промисловості

1.2 Організаційний аспект міжнародного автомобільного бізнесу

1.3 Аналіз сучасного стану світової автомобільної індустрії

РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОГО БІЗНСУ КОМПАНІЇ TOYOTA MOTOR CORPORATION

2.1 Основні напрямки діяльності та стратегічні цілі компанії Toyota Motor Corporation

2.2 Аналіз фінансового стану компанії Toyota Motor Corporation

2.3 Аналіз ефективності ведення міжнародного бізнесу компанією Toyota Motor Corporation

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ СТРАТЕГІЇ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ДЛЯ КОМПАНІЇ TOYOTA MOTOR CORPORATION

3.1 Основні етапи реалізації заходів покращення стратегії міжнародного бізнесу для компанії Toyota Motor Corporation

3.2 Ризики впровадження запропонованих заходів покращення стратегії міжнародного бізнесу для компанії Toyota Motor Corporation

ВИСНОВКИ

АНОТАЦІЯ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Жорстка конкуренція, змінний попит та зростаючі потреби зробили покупців автомобілів більш вимогливими та такими, що мають підвищені уподобанням. Все це через зміни на ринку, які характеризуються короткими циклами життя продукції, конкурентними нововведеннями та волатильністю попиту, який внаслідок цього досить складно передбачити. Глобалізація в ХХІ столітті створила значні можливості для автомобільної промисловості, і в той же час, вона чинить значний тиск на виробників, змушуючи їх підвищувати якість, покращувати стиль, збільшувати ефективність та впроваджувати інновації в власну продукцію задля виходу на нові географічні ринки збуту. Таким чином, якщо автовиробники прагнуть досягти успіху, то вони мають бути гнучкими та реагувати на зміни в потребах споживачів.

В таких умовах одним із засобів досягнення успіху автомобільною компанією є розширення власної міжнародної діяльності. Проте, якої стратегії ведення міжнародного бізнесу мають дотримуватися автовиробники? Де створювати власні нові потужності, щоб вийти нові ринки збуту? Як не тільки зберегти, а й покращити власні позиції на світовому ринку? Всі ці питання є досить важливими, але в той же час мають бути завжди ретельно продуманими, адже декілька непомічених помилок можуть принести компанії значні обсяги збитків, що звісно є малобажаним.

Метою даної роботи є визначення місця компанії Toyota Motor Corporation на світовому автомобільному ринку.

Мета роботи реалізується шляхом виконання таких завдань:

- дослідити теоретичні аспекти функціонування світового автомобільного ринку;

- проаналізувати сучасний стан світового ринку автомобілів;

- дослідити сучасний стан та перспективи розвитку компанії Toyota Motor Corporation на світовому ринку;

- надати рекомендації, щодо покращення стратегії міжнародного бізнесу для компанії Toyota Motor Corporation.

Об'єктом дослідження курсової роботи є міжнародна діяльність компанії Toyota Motor Corporation.

Предметом дослідження є обґрунтування теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій, щодо вдосконалення стратегії міжнародного бізнесу компанії Toyota Motor Corporation.

Дослідження здійснене за допомогою системного підходу з використанням таких методів: порівняльного, аналізу та синтезу, методу індукції-дедукції.

Інформаційною базою дослідження є економічна література, наукові статті та звіти компаній, опубліковані на їх офіційних веб-сторінках.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В АВТОМОБІЛЬНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

1.1 Ключові особливості та завдання міжнародного менеджменту в автомобільній промисловості

автомобільний бізнес поставка фінансовий

На рубежі ХХ століття розвиток автомобілебудування рухався повільно й нерівномірно: із сучасним його ріднив хіба що двигун внутрішнього згорання. Проте в 1914 році із початком першої світової війни, - через всього 29 років із моменту появи першої моделі Бенца - фактично уже були закладені основні принципи сучасного автомобіля. Це дійсно «великі» автомобілі, адже без їхнього надихаючого приклада нинішній прогрес був би неможливий. Кожен регіон де відбувалося зародження (Північна Америка, Європа і Азія) вніс свій значний внесок у розвиток процесу, продукту та організації протягом усього ХХ століття. Всі ці нововведення сформували конкурентну структуру автомобільної промисловості, яка існує сьогодні. Організація виробничих ресурсів, таких, як працівники, постачальники комплектуючих і матеріалів, а також канали розподілу є також важливими вимірами росту та еволюції галузі. Крім того є різні фактори, що здійснювати вплив на розвиток галузі: торговельні потоки; регіональний і міжнародний рух капіталу; торговельна політика різних країн, закони, щодо охорони довкілля та інтелектуальна власність, особливо у країнах, що розвиваються. [1].

Автомобільна промисловість пройшла через декілька стадій свого розвитку, а саме:

1. Доморобне виробництво (1890-1908), в яких десятки малих підприємств, суперничали створити стандартний продукт та процес;

2. Масове виробництво (1908-1973), творіння Генрі Форда, складальний конвеєр;

3. Раціональне виробництво (1973-теперішній час), яке спочатку було розроблено в Toyota під керівництвом Таічі Охно в 1950-х роках. Він представив революційне управління процесом розробки продукції і виробництва [2].

Механізація виробництва автомобілів теж змінилася за останнє століття, вона призвела до прискорення виробництва, а також до зменшення виробничих витрат. Фордівські автоматичні лінії будувалися на основі стандартизованих конструкцій, які були майже повністю автоматизовані. У період свого розквіту між 1908 і 1920, Форд упорядкував процес складання до найменших деталей, вся автоматизована лінія витрачала не більше півтори години для виробництва автомобіля. Встановивши галузевий стандарт для виробництва, Форд зайняв лідерство на американському ринку, але це також призвело до розслабленого мислення, що перешкоджає інноваціям. У 1920-х роках "Дженерал Моторс" вдосконалив Фордівський конвеєр шляхом впровадження гнучкої виробничої системи, що дозволило швидше переходити від однієї моделі до наступної. Система «точно в строк» також здійснила значний вплив на авто індустрію, приділивши значну увагу дизайну, якості та доставці комплектуючих постачальниками. Ця система створила революцію в світовій авто індустрії, хоча вона й була адаптована до регіональних умов [3].

Досконало проаналізувавши ринок "Дженерал Моторс" почали сегментувати свою продукцію, тим самим дали достойну відповідь Фордівській низькій ціні на автомобілі. Можливість варіювати автомобілі за різними параметрами була головною стратегічною змінною автовиробників тих часів.

Американські автовиробники в основному реагували на всі побажання замовника щодо комфорту, швидкості та безпеці. Європейські ж автовиробники зосередили свою увагу на продуктивності та маневреності транспортних засобів. Для японських виробників було характерним зменшення розмірів автомобілів та економічність двигунів.

Тому, роблячи висновки, можна сказати, що в світі автомобільного бізнесу є різні цілі для різних бізнес-гравців. З одного боку, виробники намагаються забезпечити високі доходи на основі оптимального співвідношення між цінами і якістю продукції з фінансової точки зору. З іншого боку, дилери намагаються бути настільки незалежними, як це можливо і отримати прибуток з різних сегментів і з різних виробників. Кінцева мета споживачів, як і в будь-якій сфері бізнесу, використовувати якісні та інноваційні товари за низькими цінами.

1.2 Організаційний аспект міжнародного автомобільного бізнесу

Той факт, що автовиробники вибирають ринкові стратегії, ґрунтуючись на діяльності їх конкурентів вказує на те, що це олігополістична галузь. Цікаво те, що лідерство на ринку як і раніше динамічне: не факт, що General Motors, Toyota або Chrysler " будуть лідерами на ринку завтра.

До того, як були створені галузеві стандарти на продукцію та її виробництво, існували сотні автовиробників. При цьому кожен з них намагався навперебій встановити плацдарм в галузі. У США, наприклад, в 1909 році нараховувалось близько 272 компанії. Вважається, що в перші двадцять років існування цієї галузі, більше п'ятисот фірм в США самостійно увійшли в цю галузь. В 1920-ті роки одна частина компаній змушена була закритись, інша ж брала участь в процесах злиттів та поглинань. В 1930 році General Motors стала лідером на ринку, витіснивши Ford на друге місце. До 1937 року General Motors, Ford і Chrysler - довго називались великою трійкою. Вони складали близько 90 % від загального обсягу продажів на ринку США, утворюючи домінуючу фірмову олігополію (General Motors складали 44,8%, Chrysler 25%, і Форд 20,5 %). До 1960-го року, залишилось тільки сім американських автовиробників. [4].

В кінці 1990-х років японські виробники автомобілів зайняли більше чверті ринку США, а частка на ринку "великої трійки"впала нижче 70 %. На сьогоднішній день існує тільки «два з половиною» американські автовиробники - General Motors, Ford, Fiat Chrysler, що разом захопили 58,7 % ринку США. GM як і раніше має найбільшу частку на ринку США (27,3%), але частка ринку Toyota в Сполучених Штатах на один процентний пункт нижче ніж у Chrysler's (13%). У всьому світі, концентрація ринку також знижується, починаючи з середини 1980-х років, з нових гравців, таких як Hyundai та Kia, що розбавили колективну частку ринку домінуючими автовиробників.

На сьогоднішній день, після всіх злиттів і поглинань, організаційна структура світового автомобільного бізнесу виглядає наступним чином:

Таблиця 1.1 - Організаційна структура світового автомобільного бізнесу [5]

	Компанія	Бренди, що контролюються компанією
1	Ford	Ford Lincoln
2	General Motors	Opel Daewoo Buick Cadillac Chevrolet GMC Holden Vauxhall
3	Fiat	Fiat Ferrari Maserati Abarth Alfa Romeo Lancia Chrysler RAM Dodge Jeep
4	Volkswagen	Renault Dacia Nissan Infiniti Samsung Lada (частково)
	Компанія	Бренди, що контролюються компанією
5	PSA Peugeot Citroen	Citroen Peugeot
6	BMW	BMW Rolls-Royce MINI
7	Daimler AG	Mercedes Maybach Smart
8	Hyundai Motor Group	Hyundai Kia
9	Mahindra & Mahindra	SsangYong Motor
10	Toyota	Lexus Scion Daihatsu Hino Subaru (частково через Fuji Heavy Industries)
11	SAIC	Maxus MG Roewe
12	Geely	Geely Volvo Emgrand Englon Gleagle
13	Tata Group	Jaguar Land Rover Lanchester

Ринкова конкуренція в автомобільній промисловості зосереджується на двох стратегічних змінних:

1. Різноманітність і якість продукції;

2. Ціна угоди, якою маніпулюють, щоб підвищити продажі.

Існує напруженість у відносинах між акціонерами внаслідок питань, пов'язаних з короткостроковою прибутковістю та бажанням компанії забезпечити довгострокову життєздатність. Автовиробники повинні залучати і підтримувати міцну клієнтську базу, створювати довіру до торгової марки задля того, щоб максимізувати прибуток в довгостроковій перспективі. Підтримання високої інтенсивності повторних придбань клієнтів має вирішальне значення для довгострокової рентабельності в галузі. Таким чином, автовиробники намагаються залучити й утримати клієнтів, ще з покупки свого першого автомобіля в пізньому підлітковому віці до виходу на пенсію і пізніше.

Такі компанії, як Mercedes-Benz, BMW, Lexus, Infiniti, Acura захопили третину висококласного ринку в Сполучених Штатах, в той час як Buick, Ford, Mercury, і Toyota, захопили ринок традиційних автомобілів для всієї родини. Відмінною рисою японських марок є надійність «під ключ», у той час як Ford, Chevrolet, Toyota привабливі для покупців невеликих або спортивних автомобілів.

Найбільш динамічним сегментом ринку в Сполучених Штатах в останні роки є позашляховики (SUV). До початку 2000-х років, позашляховики захопили 55 % від усього обсягу продажів автомобілів [6].

Автовиробники використовували різні засоби, щоб розробити широкий асортимент продукції для широкого кола споживачів. Наприклад, GM історично використовувала поглинання або володіння акціями задля того, щоб запропонувати різноманітність брендів, в тому числі Chevrolet, Oldsmobile, Pontiac, Buick, GMC і Cadillac. Наприкінці 1970-х, GM придбала акції в Suzuki та Isuzu, що виробляли малолітражні автомобілі, та імпортувала ці транспортні засоби, зокрема, для часткового задоволення корпоративних вимог щодо ефективності палива. В останні роки, Ford-Mercury-Lincoln також диверсифікував свій портфель шляхом придбання Volvo і Jaguar. Компанії Toyota, Honda, Nissan ініціювали розумний маркетинговий хід в 1980 році, спрямований на продаж розкішних автомобілів у Сполучених Штатах: вони назвали свої розкішні бренди Lexus, Acura, Infiniti, відповідно, хоча ці автомобілі були побудовані на тих же платформах [7].

З часом якість продукції покращувалась. Зовсім недавно, в 1998 році, європейські і японські марки мали в менше дефектів, ніж в середньому автомобіль в перші кілька місяців експлуатації, в той час як американські і корейські автомобілів мали більше дефектів, ніж у середньому.

Для підвищення відданості клієнтів бренду, компанії іноді використовували маленькі автомобілі в якості лідера втрат; тобто фірма продавала свої бюджетні транспортні засоби за ціною нижче рахунку-фактури, в той час вона отримувала більший прибуток від позашляховиків, розкішних брендів, і спеціальних автомобілів.

Дисконтування - інша цінова стратегія, що часто використовується автовиробниками для розширення клієнтської бази. У визначений час модельного року (який, як правило, починається в жовтні і закінчується у вересні наступного року) використовувались прямі знижки монтажник-клієнт та знижки дилер-клієнт для регулювання цін угод з зростанням та зниженням попиту.

Автомобільні постачальники набували все більшого глобального значення в автомобільній промисловості, беручи на себе головну відповідальність за розвиток продукту, проектування і виробництва деяких критично важливих систем в автомобілі. Протягом ХХ століття, ця вертикально інтегрована структура була замінена в багаторівневу орієнтовану структуру. Тут, монтажники координували дії щодо проектування і виробництва з постачальниками першого рівня, в той час як дані постачальники несли відповідальність за глобальну координацію поставок їх вузлів та за виробництво комплектуючих. Таким чином, в ринковій владі постачальники першого рівня були конкуруючими автовиробниками і мали свою частку доданої вартості до того чи іншого транспортного засобу.

Автовиробники зіткнулися з жорсткою конкуренцією між іншими автовиробниками і домінуючими постачальниками. Тільки деякі вибрані постачальники досягли "справжньої глобальної компетентності" у виробництві автомобільних систем.

На початку 1960-х років, в США загальна зайнятість в автомобільній промисловості коливалась між 700 000 і трохи більше 1 млн. працівників. До середини 1980-х, більшість цих працівників працювало авто монтажниками, але відтоді частка зайнятості в автомобільній промисловості США перевищила частку робітників на складальних заводах. Між 1987 і 2002 роками частка зайнятих в автомобільній галузі на складальних заводах знизилась з 44 до 36 %, у той час як частка працівників постачальників автомобілів збільшилась з 46 до 54 %.

До світової трійки автовиробників відносять General Motors, Toyota Motor Corporation, та Ford Motor Company. В 2004 році дані компанії складали 13 %, 11% та 10% відповідно. Цікаво те, що геоцентр автомобільної промисловості знаходиться в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, що в 2004 році виробив 23 мільйонів одиниць продукції. Японія займала домінуючу позицію, Західна Європа та Північна Америка займали друге та третє місце, відповідно, виробивши 16 та 17 мільйонів одиниць продукції в 2004 році.

Найбільшими споживачами транспортних засобів є жителі Північної Америки, далі йде Азіатсько-Тихоокеанський регіон та третє місце посідає Західна Європа. Хоча споживання на душу населення в Китаї дуже мале (1,5 одиниць продукції на 100 домашніх господарств, порівняно з 50 одиницями продукції на 100 домашніх господарств в Японії в 2001 році), кількість автомобілів, проданих в Китаї в 2004 році, в сотню раз менше ніж в поточному році в Японії. Крім того, темпи зростання продажів в Японії в період між 2003 і 2004 роками був рідкісним - 0,1 відсоток, в той час як у Китаї відбувалось 17,2-х відсоткове зростання продажів автомобілів протягом цього періоду. До складу країн, що продають мільйони автомобілів щороку, завдяки яким відбулось двозначне зростання продажів автомобілів в 2004 році входить Росія (24%), Індія (18,2%), Бразилія (17%), Мексика (11,8%) та Іспанія (10,2%).

Ринкові можливості в цих країнах сильно залежать від макроекономічних показників і політики. Отже, автовиробники здійснювали портфельний підхід до виробництва і маркетингу, враховуючи крихкість економічного зростання в цих регіонах.

З 1960-го року автомобільні аналітики розглядали й інші регіони як джерела нового виробничого потенціалу: Східна Європа, Латинська Америка, Індія і Китай. До 1980 року, моторна індустрія Східної Європи перебувала в стадії застою та протягом 1980-х років важка економічна і політична нестабільність викликали припинення розвитку автомобільної промисловості в країнах Латинської Америки.

Внаслідок лібералізації торгівлі та інвестиційної політика в 1990-х рр. поступово почали з'являлися компанії в Індії та Китаї. Сьогодні, Китай привернув увагу, як потенційно нове місце для автомобільного виробництва. Починаючи з нового інвестиційного проекту Volkswagen в 1985 році, всі основні автовиробники зосередили свої виробничі потужності в Китаї через створення спільних підприємств з місцевими автовиробниками [8].

У середині 1970-х виробництво легкових автомобілів практично не існувало в Китаї. Тридцять років потому, продаж і норма прибутку зросла, хоча завантаження виробничих потужностей залишалась низькою (між 50% і 60%), а матеріально-виробничі запаси є високими, в порівнянні з японськими, європейськими, і американськими конкурентами. Якщо Китай, як і раніше буде дотримуватись свого шляху від планової економіки до ринкової економіки, та продовжить власну інтеграцію у світову економіку, то, швидше за все, його вітчизняний автопром неухильно буде розширюватись.

Автомобільні аналітики очікують великі організаційні та географічні зміни в глобальній автомобільній промисловості у відповідь на інновації в методах автоматичного виробництва, зміні попиту на автомобілі та зростання екологічних проблем. Нова модель використання робочої сили буде розвивати як постачальника так і автовиробника адаптуватися до гнучкого виробництва та до прагнення глобалізації їх діяльності.

У 2007 році надлишкові потужності в світовій автомобільній промисловості оцінювались в 20 мільйонів одиниць, що складали приблизно одну третину світового річного виробництва або виробничого потенціалу західних європейських автовиробників.

Авто компанії об'єднуються і спрощують функції управління і розвитку, а також намагаються звести до мінімуму нові інвестиційні ініціативи, кількість унікальних деталей в їх транспортних засобах, кількість використаних інструментів проектування та виробництва. Монтажники також використовували модулі, задля спрощення остаточних процесів складання, і вони експериментували з різними організаційними конструкціями в рамках процесу реструктуризації. Автовиробники і постачальники комплектуючих використовували вертикальні і горизонтальні стратегічні альянси з розрахунком, що вони будуть сприяти розробці нових продуктів і поширенню автомобільного виробничого потенціалу в нові географічні регіони. Ці підприємства по-суті створювали нових конкурентів, особливо у країнах, що розвивається.

Тим не менш, консолідація не виявилась панацеєю для оптимізації виробничого потенціалу в промисловості. Злиття, як правило, відбувалося між компаніями, які мають додаткові виробничі потужності. Ефективна раціоналізація призвела до втрати робочих місць. Тим не менш, злиття між компаніями з різних країн (наприклад, у Німеччині Daimler-Benz і Chrysler в США) не призвело до значних позитивних результатів, тому що політичні сили прагнули підтримувати вітчизняні робочі місця та відмінностях в ділових стереотипах цих країн [9].

Аналітики передбачали, що виробництво буде відходити від традиційних регіонів в Північній Америці, Європі та Східній Азії до Бразилії, Китаю, Індії та країн Південно-Східної Азії. Лібералізація торгівлі сприятиме цьому географічному зрушенню у виробництві, так само як і підвищення обміну основними компонентами і платформами, хоча споживчі смаки перешкоджають повному впровадженню однотипного "світового автомобіля" від кожного автовиробника.

Економічне зростання у Східній та Південній Азії також мають вплинути на рішення вибору країн для розташування власних виробництв. Наприклад, економічний та політичний розвиток в Китаї за останнє десятиліття здійснили значний вплив на німецьких, американських і японських автовиробників.

Зростання наявних доходів серед громадян з середнім та високим рівнем доходу, бурхливий промисловий розвиток в прибережних районах, і лібералізація фінансових ринків є рушійною силою, що впливає на попит легкових автомобілів і комерційних транспортних засобів у Китаї. Враховуючи ці тенденції і розмір ринку, автовиробники очікують хороший дохід від їх виробничих потужностей на Далекому Сході.

Автомобільна промисловість також повинна продовжувати вирішення ряд екологічних проблем, пов'язаних з викидами вуглекислого газу та інших шкідливих для здоров'я речовин. Правила та керівні принципи в США, що зародилися в 1970-х роках, призвели до значних скорочень викидів. Однак, цей прогрес є не тільки результатом урядових постанов. Альянс автомобільних виробників - торговельне об'єднання дев'яти автовиробників з США, Німеччини та Японії визначили чисті енергетичні технологічні засоби для подальшого економічного зростання в промисловості. Однак, важливо зазначити, що зменшення використання транспортних засобів і постійне використанням транспортних засобів зі старою технологією пом'якшить деякі з цих важливих кроків.

Автовиробники по всьому світу також займаються розробкою нових технологій і продуктів, таких як електронні паливні елементи, навігаційні системи, які управляють проблемами заторів тощо.

Як очікується, Інтернет і веб-комунікації мають здійснити подальші перетворення в автомобільній промисловості. Наступний рубіж - повне впровадження системи збірки на замовлення. Запровадивши таку систему можна досягти значного скорочення витрат фірмою [10].

1.3 Аналіз сучасного стану світової автомобільної індустрії

Останні тенденції глобальної зміни клімату призводять до збільшення тиску на керівників компаній автомобільної галузі, щоб приймали правильні рішення в багатьох областях, включаючи НДДКР та виробництво. Ці виклики галузі несуть високі витрати для автомобілебудівників, а також викликають збільшення конкуренції. З'являються нові учасники ринку з Китаю (наприклад, автомобіль Chery) та Індії (Tata Motors), що працюють агресивно, захоплюють свою частку на світовому ринку, слідуючи по шляху, розробленому японцями в 1980-х роках і корейцями в 1990-ті - обидва приклади вийшли за межі своїх внутрішніх ринків, зосередивши увагу на США та Європі.

Найбільш складні виклики з якими стикаються автовиробники зазначені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Глобальні виклики в автомобільній галузі [3]

Зовнішні чинники	Покупець
Законодавство (щодо захисту довкілля, безпеки, тощо); Вартість сировини та енергоносіїв; Обмінний курс та процентні ставки.	Стагнація попиту та ціновий тиск в розвинених країнах; Зниження лояльності покупців.
Конкуренція	Галузь
Швидко заходить на кожний сегмент; Рухомі цілі - всі оптимізуються або реорганізовуються; Глобальна гра (агресивні азіатські компанії, нові учасники).	Глобальний надлишок виробничих потужностей; Формування альянсів, партнерств, злиття і поглинання; Консолідація екосистем (постачальники, групи дилерів).



Базуючись на вищезазначених викликах, Cisco Internet Business Solutions Group сформувала 8 основних трендів, що впливають на ланцюг поставок.

Таблиця 1.3 - Тренди, що впливають на ланцюх поставок [3]

Тренди, пов'язані з попитом	Тренди, пов'язані з пропозицією
Нерівномірне зростання; Фрагментація; Важливість ринку автозапчастин; Прискорена волатильність.	Диференційований аутсорсинг; Пошук країн з низькою вартістю життя; Управління ризиками; Прозорість та підзвітність.

Спостерігається нерівномірне зростання попиту в Китаю, Індії, країнах Східної Європи та США, Західній Європі та Японії. Традиційні сегменти автомобілів, як седани, фургони, хетчбеки і пікапи фрагментуються все більше і більше на нові ніші (міні вени, кросовери тощо). Формування прозорості на ринку автозапчастин дозволить автовиробників захистити це джерело доходів та прибутків від незалежних постачальників запчастин та послуг. Різниця в вартості робочої сили та недоліки в масштабах значним чином впливають на аутсорсинг в автомобільній промисловості (автомобільні постачальники та постачальники управління ланцюгами поставок - логістичні та ІТ компанії). Через підвищення ризиків, пов'язаних з ланцюгом поставок, в останні роки компанії та їх постачальники повинні враховувати альтернативні ланцюги поставок в своїй стратегії.

Зараз автомобілебудування сконцентрувало в собі самі передові технології масового виробництва і маркетингу. Саме до цієї галузі відносяться деякі найсильніші торгові марки світу. Ні один інший вид продукції не має такого ходіння на вторинному ринку, як автомобілі.

Важливим чинником розвитку галузі є і те, що автомобільна промисловість забезпечує високий відсоток зайнятості працездатного населення кожної країни, де виробляються та продаються автомобілі. Країни виробники автомобільної техніки забезпечують робочими місцями також країни, з якими у них укладені угоди про співпрацю. Крім того, ще великий відсоток працездатного населення зайнятий в суміжних галузях, що забезпечують автомобільну промисловість.

В умовах глобалізації та жорсткої конкурентної боротьби, зростання витрат на науково-дослідні розробки та уповільнення темпів зростання продажів на традиційних ринках розвинених країн для більшості автовиробників залишитись на своїх позиціях дуже складно. У ситуації, коли основні світові ринки переживають застій, на перший план виходять країни, що розвиваються, в першу чергу Китай, Корея, Індія і Мексика. В автомобільній промисловості існує ряд тенденцій, які свідчать по важливість і значення її, а також суміжних з нею галузей в економіці промислово розвинених країн. Спостерігається абсолютно новий підхід в технічному розвитку автомобіля, організації і технології його виробництва.

Науково-технічні тенденції полягають у зменшенні витрати палива і зниженні шкідливих викидів, підвищенні безпеки, якості, надійності та довговічності, а також у розвитку інтелектуальних автомобільно-дорожніх систем.

Тенденції в економічній сфері: зниження витрат виробництва, ціни автомобіля і одночасно зростаючими вимогами законодавства і запитами споживачів; вартість нових конструкторських розробок і впровадження нових технологій; посилення конкурентної боротьби за створення автомобіля майбутнього з метою панування на ринку, а також інтеграція автовиробників і постачальників комплектуючих; спеціалізація досліджень, розробок і виробництва на основі міжнародного поділу праці (на головному підприємстві сьогодні виробляється лише 35-50 % деталей, вузлів і агрегатів, більшість надходить на складальний завод завдяки кооперації). Крім того, американський, європейський і японський ринки (80% світової реалізації автомобілів) вже втратили темпи зростання. Американський ринок досить перенасичений: туди постачається продукція європейських, японських, південнокорейських і власне американських автомобільних компаній. Більше того, американські компанії постійно нарощують випуск, щоб успішно конкурувати з іноземними виробниками.

Отже, тенденції, що сформувалися в світовому автомобілебудуванні в останні роки, не змінилися - основні світові виробники активно виводили свої потужності на території країн з дешевою робочою силою. Тенденція до будівництва заводів в країнах, що розвиваються і «країнах третього світу» посилюватиметься. Нові ринки збуту будуть предметом конкурентної боротьби між основними гігантами світової автопромисловості.



РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОГО БІЗНСУ КОМПАНІЇ TOYOTA MOTOR CORPORATION

2.1 Основні напрямки діяльності та стратегічні цілі компанії Toyota Motor Corporation

Toyota - один з головних автомобільних брендів світу, символ економічного процвітання Японії, пряме втілення в реальність японського промислового генія. Toyota (Toyota Motor Corporation, Toyota Jidosha KK), японська автомобільна компанія, що входить до складу фінансово-промислової групи «Тойота». Одна з найбільших автомобільних компаній в світі. Випускає свою продукцію під різними марками, у тому числі «Дайхацу». Штаб-квартира знаходиться в місті Тойота (Тоета).

Початком історії компанії Toyota можна вважати 1933 рік, коли в компанії Toyoda Automatic Loom Works, спочатку не мала відношення до автомобілів і займалася текстильної промисловістю, відкрився автомобільний департамент. Відкрив його старший син власника компанії Сакічі Тойоди (Sakichi Toyoda) Кіічіро Тойода (Kiichiro Toyoda), згодом і привів автомобільну марку Toyota до світової популярності.

На сьогоднішній день компанія «Тойота Мотор Корпорейшн» (англ. Toyota Motor Corporation) - один з найбільших автовиробників у світі. Вона випускає широку гаму автомобілів під торговельними марками Toyota, Lexus, Daihatsu та Hino. Фінансові результати Toyota Motor Corporation (TMC) за фіскальний рік, що закінчився 31 березня 2015 року. Як повідомляє компанія, сукупні продажі автомобілів досягли позначки 8 971 864 шт. У порівнянні з попереднім звітним періодом продажі скоротились на 144 169 автомобілів. Консолідована виручка TMC зросла на 6,0% і склала 27,23 трильйони єн (близько $227,62 млрд.). Операційний прибуток зріс з 2,2921 трильйонів єн до 2,7505 трильйонів єн ($22,99 млрд.). Чистий прибуток компанії зріс з 1,8231 трильйонів єн до 2,1733 трильйонів ($18,17 млрд.) [12].

Коментуючи досягнуті результати, президент ТМС Акіо Тойода (Akio Toyoda) сказав: «Операційний прибуток зріс на 458,4 мільярди єн завдяки таким факторам як сприятливий обмінний валютний курс та зусилля по скороченню затрат, що в сукупності більш ніж перевищили негативний вплив від зниження продажів автомобілів та підвищення витрат, включаючи інвестиції, спрямовані на покращення конкурентоспроможності автомобілів Toyota в майбутньому».

Останнім часом багато експертів заговорили про відродження в глобальному масштабі Японської компанії Тойота. Однак Японська марка насправді вже давно очолила багато топів за кількістю світових продажів своєї продукції. Приміром, в 2014 році Тойота продала більше ніж за шість більшість інших відомих марок.

У минулому році Тойота зробила акцент на ринок США, де відбувалася консолідація бізнесу. У Нью-Йорку, в Каліфорнії, в Техасі і Далласі компанія проводила інтеграцію між проектними бюро, заводами і дилерськими центрами з продажу, контроль над якими раніше був не настільки ефективний.

Тойота в 2014 році організувала 4000 робочих місць в США. Але в глобальному масштабі звичайно ринок Північної Америки не відіграє ключову роль. Насправді в компанії працює сотні тисяч інженерів по всьому світу (в 30 країнах). Проектування і виробництво автомобілів здійснюється в 160 країнах світу [12].

У Японії «Тойота» має 12 власних заводів і велику кількість дочірніх компаній та філій. Станом на 31 березня 2014 року, у компанії «Тойота» працює близько 338 875 осіб по всьому світу (за зведеними даними), а її автомобілі виробляються у 34 регіонах та країнах світу.

90% надходжень компанії припадає на діяльність у сфері виробництва автомобілів, включаючи авто кредитування. У 2014-2015 фінансовому році, який у компанії «Тойота» закінчився у березні 2015 року, її консолідована виручка склала 1 421 трлн. ієн. До інших видів діяльності компанії «Тойота» належать телекомунікації та виробництво збірних будинків [12].

В Україні інтереси «Тойота Мотор Корпорейшн» представляє ПІІ «Тойота Україна», яка займається реалізацією автомобілів Toyota через торговельну мережу, що нараховує 28 офіційних дилерів.

Досить значним чином компанія представлена в Індонезії, що є однією з основних місць виробництва та постачання компанії. Річні обсяги виробництва в даному регіоні зросли з 110000 автомобілів в 2012 до 250000 автомобілів в 2014 р. Компанія Toyota розпочала експорт свого першого індонезійського автомобіля - седана Vios до Сінгапуру, Брунею та країн Середньої Азії. На компанію Toyota припадає приблизно 70% всіх вироблених в Індонезії та експортованих за кордон автомобілів. Крім цього, в Індонезії розташовані досить важливі для компанії виробництва двигунів серії IMV для наступних автомобілів: пікапів Hilux, мінівенів Innova, та Fortune. Нещодавно компанія розпочала будівництво нового заводу для виробництва двигунів на легкові автомобілі з потужністю виробництва - 216000 двигунів щороку. Даний завод має розпочати власну роботу в 2016 р.

Крім цього, компанія Toyota створила заводи для виробництва батарей та мостів для гібридних автомобілів в Китаї. Починаючи з 2015 р. компанія використовує гібридні двигуни китайського виробництва в моделях Corolla та Levin, що виробляються та реалізуються через спільні підприємства з FAW Group Corporation та Ghuangzhou Automobile Group [13].

Ще у 50-х роках проводилися розробки власних конструкцій, великі дослідження, розширювався модельний ряд - з'явився позашляховик Land Cruiser, така відома нині модель, як Crown, а в США була заснована компанія Toyota Motor Sales, USA, завданням якої був експорт автомобілів Toyota на американський ринок. Щоправда, перша спроба експорту автомобілів Toyota на американський ринок закінчилася невдачею - але згодом, зробивши висновки і швидко впоравшись з новими завданнями, Toyota це виправила. А у 1997 році, крім моделі Prius, Toyota запустила у виробництво моделі Raum, а починаючи з 1998 - Avensis і старого доброго, але оновленого позашляховика Land Cruiser 100. Спочатку 2000-років Toyota заснувала компанію в Росії і перейшла знаковий рубіж продажу 100 мільйонів автомобілів під своєю маркою.

Компанія Toyota сформувала дуже позитивний імідж на європейському та американському ринках. Вона рухається за чітким стратегічним вектором, і всі працівники, починаючи від простого робітника на конвеєрі та закінчуючи топ-менеджером, підпорядковуються цьому вектору. Компанія не відволікається на короткотермінові речі, а поступово, маленькими кроками наближається до поставленої мети. Це гарний приклад того, як має будуватися управління. Японці не бояться дивитися у майбутнє, і їхні довготермінові цілі є критерієм для прийняття рішень щодня.

На початковому етапі існування компанії, Toyota скористалася банківським кредитом, який ледь не привів її до банкрутства під час кризи. Відтоді Toyota не користується банківськими позиками - це політичне рішення, якого керівництво компанії дотримується й донині. Також цікаво що і Toyota, і вся економічна система Японії почали відходити від політики довічного найму працівників.

Компанія Toyota має 3 основні цілі: продовжувати створення все кращих автомобілів в результаті місцевого розвитку, закупівель та виробництва; створити структуру доходів, що надасть можливості компанії продовжувати зростання; підтримувати щорічний обсяг виробництва в Японії в розмірі 3 млн. автомобілів. Для реалізації стійкого зростання на ринку Північної Америки компанія готується до консолідації всіх функцій штаб-квартири в регіоні в м. Плано, штат Техас, з 2016 року, напередодні 60-ї річниці експорту продукції компанії Toyota до США в 2017 р.

Компанія Toyota має намір покращити екологічну ефективність власних автомобілів за рахунок нещодавно розроблених надзвичайно економних бензинових двигунів. Ключ до покращення паливної економності двигунів компанія бачить в максимізації використання теплової енергії, що міститься в паливі. Двигуни в гібридних автомобілів вже похвалилися високим рівнем теплової ефективності. Компанія Toyota змогла досягти тих самих результатів для звичайних двигунів. Таким чином, 1.3-л. двигун надає відмінну економію палива: 25 км. на літру.

Отже, компанія Toyota, як піонер еко-автомобілів, що принесла світу гібридні автомобілі, працює над покращення екологічних характеристик всіх своїх автомобілів [13].

2.2 Аналіз фінансового стану компанії Toyota Motor Corporation

За минулий фінансовий рік Toyota повідомила про незначне збільшення як доходів, так і прибутку. Чистий дохід склав 27 234 521 млн. ієн, операційний дохід - 2 750 564млн. ієн.

До факторів, які сприяли зростанню операційного доходу, можна віднести коливання валютного курсу (900 млрд. ієн), зменшення витрат (290 млрд. ієн), агресивна маркетингова стратегія (180 млрд. ієн) та інші фактори (81,2 млрд. ієн).

До факторів, які сприяли витратам можна віднести збільшення витрат (480 млрд. ієн). Збільшення інших витрат в основному пояснюється єдино разовими витратами у результаті досягнутої згоди з Федеральним прокурором Сполучених Штатів Америки [11].

Для забезпечення міцної фінансової бази, компанія забезпечує достатній рівень ліквідності та акціонерного капіталу. Це дозволяє компанії підтримувати капітальні витрати та R&D інвестиції на рівні, який сприятиме майбутньому зростанню. Також для підтримки обігового капіталу на рівні, достатньому для здійснення операцій, навіть коли умови для бізнесу ускладнені через такі фактори, як різке підвищення цін на сировину або динамічність валютного курсу.

Компанія удосконалює заходи щодо планування безперервності бізнесу в разі великої катастрофи. На тлі очікувань, що глобальний ринок автомобілів буде розширюватися в середньо- та довгостроковій перспективах, компанія притримується думки, що на додаток до антикризових заходів, підтримка адекватної ліквідності має важливе значення для реалізації інвестицій, спрямованих на підвищення товарної привабливості продукції, розвиток наступного покоління технологій, створення глобального виробництва та збутової інфраструктури.

Таблиця 2.1. - Консолідовані показники виробництва з 2009/10 по 2014/15 фінансові роки, млрд. ієн [12]

	2009/10	2010/11	2011/12	2012/13	2013/14	2014/15
Чистий дохід	18 951	18 994	18 584	22 064	25 692	27 235
Автомобілі	17 197	17 337	16 994	20 419	23 781	25 062
Фінансова діяльність	1 245	1 192	1 100	1 171	1 421	1 661
Інше	947	972	1 049	1 066	1 151	1 256
Міжсегментова сплата	(439)	(508)	(560)	(592)	(662)	(745)
Операційний дохід	148	468	356	1 321	2 292	2 751
Автомобілі	(86)	86	22	945	1 939	2 325
Фінансові діяльність	247	358	306	316	295	362
Інше	(8)	35	42	54	64	66
Міжсегментова сплата	(4)	(11)	(15)	7	(6)	(2)
Чистий прибуток TMC	209	408	284	962	1 823	2 173
ROE	2,1%	3,9%	2,7%	8,5%	13,7%	13,9%
ROA	0,7%	1,4%	0,9%	2,9%	4,7%	4,9%

Проаналізувавши таблицю 2.1 можна зробити висновок, що фінансове положення компанії досить стабільне, Toyota за розглянутий період збільшила свій чистий дохід на 43,7%, операційний дохід у 18,6 раз, коефіцієнти ROE та ROA зросли від 2,1% та 0,7% у 2009/10 до 13,9% та 4,9% у 2014/15 фінансовому року відповідно.



Рис. 2.2 - Операційний дохід Toyota по регіонам за 2013/14-2014/15 фінансові роки., млрд. ієн [12]

На рисунку 2.2. показано операційний дохід компанії у 2013/14-2014/15 фінансових роках. У Японії цей показник зріс на 31,3 млрд. ієн., так само як у Пн. Америці, Європі та Азії на 258,4, 22,9 та 26,1 млрд. ієн відповідно. Крім цього у такому регіоні як «Інші» операційний дохід у 2014/15 фінансовому році збільшився на 68,9 млрд. ієн.

У таблиці 2.2 показано кількість вироблених автомобілів по регіонам, починаючи з 2009/10 фінансового року. Загальна кількість випущених автомобілів за цей період зросла майже на 31%. Кількість випущених авто в Японії у 2014/15 фінансовому році складає 46,2% від загально обсягу випущеної продукції проти 58,1% у 2009/10 фінансовому році.

Цікавим є той факт, що у 2009/10 фінансовому році у Японії було випущено 3 956 авто, за кордоном - 2 853, проте у 2014/15 фінансовому році ситуація змінилася - 4 125 та 4 806 відповідно. Такі результати пов'язані з відкриттям нових філій за кордоном, зокрема у Пн. Америці та Азії, де кількість вироблених автомобілів зросла на 85,5 та 79,1% відповідно.

Таблиця 2.2 - Випуск автомобілів компанії Toyota по регіонам з 2009/10 по 2014/15 фінансові роки., тис. од. [12]

	2009/10	2010/11	2011/12	2012/13	2013/14	2014/15
Японія	3 956	3 721	3 940	4 276	4 345	4 125
За кордоном:	2 853	3 448	3 495	4 422	4 687	4 806
	2009/10	2010/11	2011/12	2012/13	2013/14	2014/15
Північна Америка	1 042	1 338	1 275	1 677	1 759	1 933
Європа	433	372	383	366	506	556
Азія	1021	1344	1441	1924	1939	1 829
Центральна і Південна Америка	146	148	152	205	242	487
Океанія	106	113	93	100	103
Африка	105	133	151	148	138
Загальна кількість	6 809	7 169	7 435	8 698	9 032	8 930

На рисунку 2.3 показане відсоткове співвідношення випущених автомобілів Toyota по регіонам у 2014/15 фінансовому році. Найбільшу частку займає Японія - 46,2%. Проте 53,8% автомобілів даної компанії випускаються в інших регіонах світу - Північній Америці 21,6%, Європі - 6,2%, Азії - 20,5% та інші країни та регіони - 5,5%.

Рис. 2.3 - Розподіл випущених автомобілів в 2014/15 фінансовому році по регіонам, % [12]

За даними з таблиці 2.3 можна зробити висновок, що найбільшим попитом автомобілі компанії Toyota користуються у Пн. Америці, Японії та Азії - 30,3%, 24% та 17,7% відповідно. Продаж авто інших країнах за цей період зріс на 54,1%. Проте у Європі зріс лише на 1 од. у 2014/15 фінансовому році у порівнянні з 2009/10 фінансовим роком.



Таблиця 2.3 - Продаж автомобілів компанії Toyota по регіонам з 2010 по 2015 рр., тис. од. [12]

	2009/10	2010/11	2011/12	2012/13	2013/14	2014/15
Японія	2 163	1 913	2 071	2 279	2 365	2 154
За кордоном:	5 074	5 395	5 281	6 592	6 751	6818
Північна Америка	2 098	2 031	1 872	2 469	2 529	2 715
Європа	858	796	798	799	844	859
Азія	979	1 255	1 327	1 684	1 609	1 489
Центральна і Південна Америка	231	281	289	364	413	1 755
Океанія	251	248	223	271	259
Африка	184	209	214	259	267
Середній Схід	466	569	550	741	824
Інші	7	6	8	5	6
Загальна кількість	7 237	7 308	7 352	8 871	9 116	8 972

На рисунку 2.4 відображений відсотковий розподіл продажу автомобілів компанії у 2014/15 фінансовому році за регіонами.

Рис. 2.4 - Продаж автомобілів Toyota по регіонам у 2014/15 фінансовому році, % [12]



2.3 Аналіз ефективності ведення міжнародного бізнесу компанією Toyota Motor Corporation

Основна філософія діяльності компанії на ринках, що розвиваються, полягає в тому, щоб зробити власний внесок в розвиток та добробут країни. Ця філософія покликана сприяти через галузь автомобілебудування розвитку економіки, зайнятості, інфраструктури тощо в країні, в якій компанія Toyota здійснює власну діяльність, шляхом розвитку супутніх галузей та здійснення певного роду діяльності на місцевому рівні [14].

Компанія Toyota, відкриваючи власні потужності в іноземній країні прагне внести власний внесок в суспільство шляхом охорони довкілля, підготовки працівників тощо. Компанія Toyota веде діалог з місцевими громадами щодо стійкого зростання в кожній країні, в якій ця компанія веде діяльність.

Діяльність компанії Toyota за кордоном пройшла 3 етапи:

1) виробництво в Японії та експортування за кордон;

2) виробництво в регіонах, де існує попит;

3) світове виробництва та здійснення поставок.

Світове виробництво та здійснення поставок реалізуються на ринках, що розвиваються, куди компанія здійснює значні обсяги інвестицій для підвищення продуктивності. Таким чином, Toyota розпочала виробництво автомобіля Fortuna в Індії в 2009, після чого запустила виробництво дизельного автомобіля Corolla та Etios в 2010 р., та відповідно розширила власні інвестиції в заводи. В Бразилії виробництво Corolla FFV розпочалося в 2007, а обсяг продаж постійно зростав з тих пір. Таким чином, виробнича потужність на ринках, що розвиваються, знаходяться майже на тому самому ж рівні, що і в Японії.

Масштаби автомобільного ринку постійно продовжують зростати, а тому компанія Toyota планує підвищити власні потужності в Тайланді, де зосереджені основні виробництва автомобільних запчастин для глобальних поставок.

Автомобільні ринки в країнах, що розвиваються, з кожним роком зростають, разом з економічним ростом кожної з країн. В межах цих ринків, спостерігається підвищення продаж компактних автомобілів, а тому компанія Toyota почала просувати нову стратегію компактного автомобіля, прагнучи задовольнити всі потреби споживачів на цих ринках.

Зусилля компанії включають запуск 8 компактних моделей автомобілів, спеціально призначених для ринків, що розвиваються, починаючи з Etios в Індії. Планується виробництво та реалізація понад 1 млн. компактних автомобілів щороку в понад 100 країнах.

Росія вважається ринком зі значним потенціалом. Компанія Toyota має досвід роботи на цьому ринку та визнання від російських споживачів таких основних моделей компанії, як Camry, Land Cruiser Prado. Планується запустити виробництво RAV4 в м. Санкт-Петербург в 2016 р.

Африка, де економіка та чисельність населення постійно зростають, вважається перспективним ринком збуту. Після створення власних потужностей в ПАР, компанія Toyota прагне сконструювати автомобіль, що буде відповідати потребам кожної африканської нації.

Слід зазначити, що відповідно в тлумаченні регіону «Азія» компанією Toyota (для бізнес цілей) не включається Китай, Індія, Пакистан, Бангладеш та Японія. Цей ринок, як очікується, буде продовжувати зростати разом з експансією регіональної економіки в середньо- та довгостроковій перспективі. Компанія планує підвищити продажі до 2 млн. автомобілів на рік в майбутньому. Для досягнення цієї цілі буде необхідно розширити власні виробничі потужності в Таїланді, Індонезії та деяких інших країнах.

Слід зазначити, що компанія розробила власну ринкову стратегію на різних рівнях - глобальному, регіональному та національному на основі оцінки потреб споживачів. Одним з ключових факторів для проектування стратегії сегментації, таргетування та позиціонування компанія Toyota вважає аналіз стану ринку, економіки, купівельної спроможності цільової аудиторії та її споживчі переваги.

Основоположними елементами та одночасно орієнтирами маркетингового планування компанії Toyota, що дозволили компанії завоювати довіру клієнтів є показники:

1) Екологічність;

2) Безпека;

3) Низький рівень експлуатаційних витрат;

4) Якість після продажного обслуговування.

Ринок Європи є досить важливим для компанії Toyota, проте наразі компанія має незначні обсяги продаж на цьому ринку. Тому слід провести SWOT-аналіз для зясування можливостей підвищення продаж на цьому ринку.

Таблиця 2.4 - SWOT-аналіз компанії Toyota Motor Corporation

Сильні сторони	Слабкі сторони
Відомий бренд, що асоціюється з високим рівнем якості та безперервному вдосконаленню; Toyota Production System; Першокласна культура управління персоналом, що вміє критично оцінювати фактори, необхідні для збереження переваг; Усунення витрат на виробництва завдяки системи «точно в строк»; Першокласна внутрішня інформаційна система і система координації роботи дилерів; Чисельні інвестиції в НДДКР; Інноваційний технологічний розвиток (перший виробник автомобілів з гібридним двигуном) Креативність рекламний кампаній; Соціальна відповідальність; Внесок в захист довкілля.	Нестача досвіду роботи на європейському ринку міні-автомобілів в порівнянні з досвідом агресивних локальних конкурентів; Брак досвіду роботи зі споживачами покоління Х (народжені в 1965-1980 рр.) в Європі, що мають усталені преференції в рамках продукції європейських автовиробників; Концентрація основних виробничих потужностей в Японії, США та країнах Азії, що стримує «ефект економії від масштабу» в країнах ЄС.
Можливості	Загрози
Спад виробництва європейських конкурентів в результаті кризи в ЄС; Наслідки світової фінансової кризи та кризи в ЄС сприяють зміні переваг європейців у бік гібридних та малогабаритних авто; Коливання цін на енергоносії.	Жорстка конкуренція на стратегічно важливому європейському ринку малогабаритних автомобілів; Старіння населення в Європі; Падіння попиту на габаритні автомобілі та зростання попиту на компактні моделі; Коливання цін на енергоносії.

Компанія Toyota має найбільш досконалу на сьогодні виробничу систему Toyota Production System, що дозволяє їй оптимізувати і синхронізувати свою діяльність за рахунок системи «точно в строк». В її основі лежить повне усунення втрат на виробництві (від перевиробництва, від простою устаткування, від транспортування незавершеного виробництва, від зайвої обробки, від надлишків запасів, від можливих дефектів при виробництві, від неповної реалізації творчого потенціалу співробітників). Виробництво, відповідно до цієї системи, запускається тільки після надходження від дилерів бланку замовлення. Це дозволяє мінімізувати обсяги надвиробництва та запасів підприємства. Але все ж таки найбільш важливим елементом успіху є трепетне та шанобливе ставлення співробітників заводу один до одного, що змушує їх постійно вдосконалювати виробничий процес та небайдуже підходити до виконання власної частини роботи.



РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ СТРАТЕГІЇ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ДЛЯ КОМПАНІЇ TOYOTA MOTOR CORPORATION

3.1 Основні етапи реалізації заходів покращення стратегії міжнародного бізнесу для компанії Toyota Motor Corporation

Перш ніж пропонувати власні погляди, щодо вдосконалення стратегії міжнародного бізнесу для компанії Toyota Motors Corporation, є доцільним розглянути обсяги продажу, чисті доходи та рентабельність власного капіталу всіх японських автомобілебудівних підприємств.

Можна зазначити наступні японські автомобілебудівні підприємства: Toyota, Nissan, Suzuki, Honda, Mazda, Mitsubishi та Isuzu.

Таблиця 3.1 - Обсяги продажів автомобілів японськими компаніями в 2010/11-2014/15 фінансових роках, млрд. японських єн [15-21]