Характеристика зовнішньоекономічних зв’язків України з країнами Південно-Східної Азії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Характеристика зовнішньоекономічних зв'язків України з країнами Південно-Східної Азії

Вступ

зовнішньоекономічний острівний материковий

Розвиток відносин з країнами Південної, Східної, Південно-Східної Азії та Азіатсько-Тихоокеанського регіону є одним із пріоритетів зовнішньої політики України. В рамках проголошеного Президентом України В.Ф. Януковичем курсу на економізацію зовнішньої політики, у 2010-2011 рр. значно активізувалися контакти України з державами Азії.

Розбудова відносин з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР) є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України.

Важливість розвитку політичного і економічного співробітництва з державами регіону визначається його роллю «локомотива» світової економіки, однієї з рушійних сил глобального розвитку. За оцінками експертів, для більшості держав регіону прогнозується стрімкий економічний розвиток та посилення політичного впливу в глобальному вимірі. У регіоні проживає третина населення світу.

Провідні країни регіону: КНР - постійний член РБ ООН, найбільша за населенням держава, друга економіка світу, Японія - третя економіка світу, Індонезія - найбільша мусульманська країна, «азійські тигри» - Сінгапур і Республіка Корея.

Відносини України з державами АТР на сучасному етапі набувають принципово нових рис прагматичної багатовимірної співпраці. Протягом 2010-2011 рр. значно активізувався політичний діалог на усіх рівнях, сформувалися нові принципи торговельно-економічної взаємодії, а також розширилась договірно-правова база відносин. Здійснено обміни візитами найвищого і високого рівнів з Китаєм, Японією, Республікою Корея, В'єтнамом, Сінгапуром, Малайзією, Таїландом, Монголією, Брунеєм Даруссаламом. Відносини з КНР вийшли на рівень стратегічного партнерства.

1. Зовнішньоекономічні зв'язки України з материковими країнами Південно-Східної Азії

1.1 Зовнішньоекономічні зв'язки України з В'єтнамом

З огляду на ту структуру зовнішньоекономічних зв'язків, що склалася у цьому регіоні, великого значення набуває пошук тут нових ринків та нових форм співробітництва. Це стосується, зокрема, країн Південно-Східної Азії - В'єтнаму, Лаосу. Ці країни є типово аграрними державами з перехідною економікою та відносно низьким рівнем життя.

Правову основу українсько-в'єтнамського торговельно-економічного співробітництва становлять:

· Угода про торговельно-економічні відносини 1992 р.,

· Угода про створення Міжурядової українсько-в'єтнамської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва 1993 р.,

· Меморандум про порозуміння між Урядом України і Урядом СРВ щодо вступу України у СОТ 2007 р.,

· Угода між Урядом України і Урядом СРВ про заохочення і захист інвестицій 1994 р.,

· Протокол про взаємне визнання ринкового статусу економік 2007 р. та деякі інші.

У торгівлі між двома країнами склалася певна товарна номенклатура. Український експорт до СРВ здебільшого представлений сталеливарною, машинобудівною продукцією, енергетичним обладнанням, хімічними добривами. Україна імпортує з В'єтнаму рис, текстильні вироби, одяг, взуття, морепродукти, каву, перець, прянощі, товари електронної галузі тощо.

За даними Державної митної служби України, в 2013 році оборот товарів між Україною та В'єтнамом сягнув позначки 540690000 доларів США, що є на 21,3% вище, ніж у 2012 році. Зокрема, український експорт товарів до В'єтнаму в 2013 становив 185170000 доларів США (зростання на 49,1% в порівнянні з 2012 роком), у той час як імпорт товарів з В'єтнаму в Україну склав 355520000 доларів США (зростання на 10,6% в порівнянні з 2012 роком). Проте, така динаміка як і раніше залишає Україну нетто - імпортером товарів з негативним балансом 170350000 доларів США на 2013 рік.

У 2013 році найбільш експортованими видами товарів з України до В'єтнаму були сільськогосподарські та продовольчі товари (49,7%), чорні метали та вироби з них (19,3%), прилади й інструменти (15,7%), машини, обладнання та механізми (7,2%), транспортні засоби (3%), продукція хімічної промисловості (2,1%), фармацевтична продукція (1,9%).

У 2013 році найбільш імпортованими видами товарів з В'єтнаму до України були електричні прилади (29,1%), машини, обладнання та механізми (26%), сільськогосподарські продукти (12,5%), риба і морепродукти (10,9%), взуття та головні убори (7.2%), текстиль та вироби з них (5,8%).

За даними Державної митної служби України, в період січень-вересень 2013 загальний обсяг двосторонньої торгівлі послугами між Україною та В'єтнамом, у порівнянні з тим же періодом 2012 року, зменшився на 33,8% і склав 5,95 млн. доларів США. Обсяг послуг, що експортуються з України у В'єтнам знизилася на 19,1% і склав 3830000 доларів США. Обсяг послуг, що імпортуються в Україну з В'єтнаму скоротився на 50% і склав 2120000 доларів США. Сальдо торгового балансу двосторонньої торгівлі в сфері послуг в період січень-вересень 2013 був позитивним для української сторони і склав 1710000 доларів США.

За даними Державної митної служби України, на 1 жовтня 2013 року, загальний обсяг інвестицій з В'єтнаму в Україну склав 29,0 млн. доларів США, що становить 0,1% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну. Протягом перших дев'яти місяців 2013 року обсяг інвестицій з В'єтнаму в Україну збільшився на 20,9 млн. доларів США.

Найбільш питому вагу в загальному обсязі інвестицій В'єтнаму в Україну можливо прослідкувати в наступних видах економічної діяльності: оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (25060000 доларів США), обробна промисловість (+3,02 млн. доларів США).

За даними Державного комітету статистики України станом на 1 жовтня 2013 загальний обсяг інвестицій з України до В'єтнаму склав 4,4 млн. доларів США, що становить 0,1% від загального обсягу інвестицій України в економіку зарубіжних країн.

Це поле слід розглядати як один з найбільш перспективних галузей співробітництва. Організаційно це забезпечено Підкомітетом з науково-технічного співробітництва. Остання, п'ята зустріч цього органу була проведена 5-9 грудня 2011 року в Ханої.

1.2 Зовнішньоекономічні зв'язки України з М'янмою

Україна розглядає розвиток багатоаспектних відносин з Королівством Таїланд в торговельно-економічній сфері як один з головних пріоритетів зовнішньої політики в Південно-Східній Азії. Водночас, Українська Держава з своїм економічним потенціалом, географічним розташуванням та науковим досвідом може бути важливим партнером Таїланду для виходу на ринки країн СНД та Європейського Союзу.

Україна має значний економічний, промисловий та аграрний потенціал. Наукова та продовольча складові України відомі світовій спільноті. Український промисловий потенціал включає машинобудування, чорну та кольорову металургію, виробництво автобусів, легких та великовантажних транспортних засобів, тракторів та турбін, авіаційних двигунів та літаків, устаткування для нафтопереробних та хімічних заводів. Україна потужний виробник електроенергії. Вона має розвинуту інфраструктуру повітряних, морських, залізничних та дорожніх перевезень, що підвищує транспортний потенціал країни.

На цей час, пріоритет надається розвитку сектору високих технологій «high-tech» (авіакосмічній, телекомунікаційній, машинобудівельній галузям). Великовантажні та транспортні літаки Руслан і Мрія, які будуються на АНТК ім. Антонова в Україні, відомі на світових ринках. Українські ракети використовуються у міжнародних проектах морського запуску (Sea Launch Projects). Україна має унікальні технології для виробництва труб великого діаметру та верстатів з вертикальними свердлами.

Останні роки продемонстрували, що Україна і Таїланд мають значний потенціал для подальшого поглиблення двостороннього торговельно-економічного співробітництва, зокрема, у торговельно-економічній сфері.

Табл.1. Торгівля товарами між Україною та Королівством Таїланд за 2003-2013 роки (млн. доларів США)

Тайський ринок залишається одним з важливіших в Південно-Східній Азії для українського експорту, зокрема, металургійних підприємств. Наразі, українська сторона приділяє більше уваги диверсифікації зовнішньої торгівлі та залученню іноземних інвестицій в нові сфери співпраці, а також участі в перспективних мега-проектах, запропонованих Урядом Таїланду.

В цьому контексті проведення Першого засідання українсько-тайської Спільної комісії з співробітництва буде ефективним механізмом взаємної координації подальшого розвитку двосторонніх відносин в найбільш перспективних сферах співпраці, зокрема, у торгівельній, інвестиційній, науковій, будівельній, транспортній, туристичній сферах, енергетичному секторі, сфері охорони здоров'я, космічній галузі, авіа, судно та машинобудівельній сферах.

Крім того, український Уряд вживає активних заходів з метою інтенсифікації двостороннього співробітництва. Маючи значний досвід в сфері високих технологій (авіакосмічній, телекомунікаційній та машинобудівельній сферах), Україна вивчає можливості розвитку цих галузей. Її частка в глобальному космічному ринку сягнула 13%. Разом з тим, Україна була запрошена взяти участь у розвитку стратегії космічного простору ЄС. Українські ракети також використовуються у міжнародних проектах морського запуску. Взагалі, Україна має повний цикл космічних технологій: вона будує ракети-носії, здійснює обслуговування та запуск різного типу супутників (включаючи, комунікаційні супутники, супутники призначені для надання регіональних та іноземних теле і радіотрансляційних послуг, прямого телебачення, мультімедіа та інтернету, передачі даних, телефонії, відеоконференції, радарних систем тощо). За останні 15 років Україна запустила 89 ракет-носіїв, які вивели на орбіту близько 200 космічних апаратів.

Літаки «Антонов», значна частина яких використовується в якості стратегічних вантажних авіаційних транспортних засобів, добре відомі у всьому світі. Тому, маючи вищезазначений потенціал в галущі високих технологій, Україна готова до співробітництва з Таїландом в цій сфері.

Сьогодні, двостороннє співробітництво в авіакосмічній галузі одержує практичний формат. Представників провідник установ та організацій України і Таїланду підтримують тісні зв'язки між собою з метою обговорення конкретних проектів співробітництва в цій сфері.

Беручи до уваги Євро-атлантичні стандарти, Україна вживає активних заходів з метою поглиблення політичних, економічних та культурних відносин з своїми партнерами. Тому, Україна намагається підтримувати позитивний імпульс динамічного розвитку взаємовигідного співробітництва з Королівством Таїланд. В цьому зв'язку, Україна вітає аналогічне бажання тайського народу стосовно нашої держави.

2. Зовнішньоекономічні зв'язки України з острівними країнами Південно-Східної Азії

2.1 Зовнішньоекономічні зв'язки України з Сінгапуром

Ці країни, за деякими оцінками, у найближчій перспективі можуть стати одними з найбільших експортерів нафти та природного газу. У них є сталі зв'язки з Європою та Америкою, проте в деяких аспектах (експорт будівельних металевих конструкцій, транспортних засобів, військово-технічної продукції, участь у великих аерокосмічних проектах) можливе також їх співробітництво з Україною. Для нашої країни таке співробітництво становить інтерес з огляду на диверсифікацію джерел енергопостачання, особливо за умов створення необхідної транспортної інфраструктури.

Українсько-сінгапурське торговельно-економічне співробітництво (ТЕС) є ключовою ланкою у двосторонніх відносинах між Україною та Сінгапуром. ТЕС між країнами бере свій відлік з початку 1990-х років, зі здобуття Україною незалежності.

Динаміка двосторонньої торгівлі у перші роки з часу встановлення дипломатичних відносин (1992 р.) характеризується незначними обсягами. У 2000-х роках вона помітно додала, але не набула стійкості.

Табл. 2. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами (дані Держкомстату, млн. дол. США)

Існує значний незадіяний потенціал у плані асортименту торговельних позицій сторін. З України до РС, здебільшого, експортується продукція хімічної та металургійної промисловості, з Сінгапуру в Україну - переважено побутова техніка та напівфабрикати для харчової промисловості.

У зовнішній торгівлі між країнами помітну частку займає сфера послуг.

Табл. 3. Динаміка зовнішньої торгівлі послугами (дані Держкомстату, млн. дол. США)

Між Україною і Сінгапуром в економічній сфері вже існує змістовна нормативно-правова база. Сторони опрацьовують проект Угоди про вільну торгівлю (розпочато у 2007 році), укладення якої створить більш сприятливі умови для двосторонньої торгівлі.

Поліпшенню умов торгівлі опосередковано сприятиме укладений Меморандум про авіасполучення та відповідна Угода, над текстом якої працюють експерти сторін.

Візит в Україну у вересні 2010 р. Міністра ментора Сінгапуру Лі Куан Ю дав поштовх напрацюванню сторонами нових підходів у сфері ТЕС.

Державний візит Президента України В. Януковича до Республіки Сінгапур (27-29.03.2011) дав новий поштовх для розбудови відносин між нашими країнами у різних сферах, зокрема ТЕС. Між главами двох держав було досягнуто домовленості сприяти формуванню Українсько-Сінгапурської ділової ради (відображено у Спільному комюніке за підсумками президентського візиту).

З сінгапурською стороною домовлено про створення міжМЗСівського консультативного механізму як етапу до формування міжурядового органу, відповідний Меморандум був підписаний у лютому 2013 року. У рамках цього документу під час перебування у 7 - 11 грудня 2013 р. у Києві та АРК посла з особливих доручень МЗС Сінгапуру Б. Каусікана відбулися міжМЗСівські політичні консультації та переговори, покликані, поряд з іншим, сприяти торговельно-економічному та інвестиційному співробітництву.

Проведене у жовтні 2012 р. Держінвестпроектом України роуд-шоу у рамках Саміту бізнес лідерів Азії 2012 сприяло поширенню інформації щодо інвестиційних проектів України та перспективних сфер співробітництва серед місцевих підприємницьких кіл.

Кращій обізнаності представників сінгапурських компаній з ситуацією в Україні сприяв круглий стіл, присвячений Україні та її експортному потенціалу, що за сприяння Сінгапурської Бізнес Федерації відбувся 11 жовтня 2013 року.

Транспортно-логістичні можливості України були представлені українською делегацією у жовтні 2013 року у рамках Конгресу Міжнародної федерації транспортно-експедиторських асоціацій, що проходив у Сінгапурі.

Презентація економічного та інвестиційного потенціалу Криму, яка відбулася у січні 2014 р. у рамках перебування у Сінгапурі з робочим візитом Глави РМ АРК А. Могильова, покликана заохочувати сінгапурські бізнес кола до активізації співробітництва.

2.2 Зовнішньоекономічні зв'язки України з Індонезією

Протягом 2013 р. продовжувалася робота щодо розширення та диверсифікації спектру торговельно-економічного співробітництва між Україною та Республікою Індонезія.

Відповідно до даних Держкомстату України, зовнішньоторговельний оборот між Україною та Республікою Індонезія у січні-вересні 2013 р. становив 598,3 млн. дол. США.

Обсяг українського експорту становив 270,5 млн. дол. США, основою якого продовжує залишатись продукція чорної металургії - 221,1 млн. дол. США або 81,7% від загального обсягу українського експорту до Республіки Індонезія.

Доцільно відзначити значне збільшення поставок сільськогосподарської продукції, а саме експорт зернових культур зріс у 12 разів до рівня 39,1 млн. дол. США (14,5% від загального обсягу українського експорту до Республіки Індонезія), насіння та плодів олійних рослин на 35%.

Обсяги українського імпорту за 9 місяців 2013 р. становили 327,5 млн. дол. США. Основними індонезійськими товарами, які користуються попитом в Україні, є пальмова олія (147,9 млн. дол. США або 45,2% від загального обсягу українського імпорту з Індонезії), нікелева руда (78 млн. дол. США або 23,8%), електричні машини та обладнання (26,8 млн. дол. США - 8,2%), а також продукція паперової та легкої промисловості.

У 2013 р. проведено низку візитів представників бізнесових кіл України до Індонезії з метою участі у презентаційно-виставкових заходах, представлення експортного потенціалу та виробничих потужностей України, а також налагодження ділових контактів.

Надавалося сприяння індонезійським компаніям щодо встановлення контактів із зацікавленими бізнес-колами України.

Потенційно привабливими галузями для активізації двостороннього співробітництва є: енергетична сфера, машинобудування, гірничо-видобувна сфера, сільське господарство, оборонно-промислова сфера, авіація та літакобудування.

У 2014 р. першочергова увага буде приділена проведенню Третього засідання Міжурядової українсько-індонезійської комісії з економічного та технічного співробітництва у м. Київ, а також подальшій розбудові торговельно-економічних зв'язків з Республікою Індонезія.

2.3 Зовнішньоекономічні зв'язки України з Брунеєм

На порядку денному українсько-брунейських відносин з розбудови торговельно-економічного співробітництва (ТЕС) між Україною та Брунеєм займає пріоритетне місце. При цьому враховуються як особливості незначного за обсягами внутрішнього ринку Брунею, так і по суті його моно потенціал (енергоносії) та інвестиційна специфіка.

Табл. 4. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами (дані Держкомстату, млн. дол. США)

Правову базу двосторонніх економічних відносин складає Угода про заохочення та взаємний захист інвестицій та Меморандумом про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Його Величності Султана і Янг Ді-Пертуана Брунею Даруссаламу стосовно співробітництва у сфері оборони. У 2014 році передбачається розпочати роботу над Угодою про уникнення подвійного оподаткування.

Перспективними можна вважати такі напрями українсько-брунейського ТЕС: сільське господарство, транспорт та інфраструктура, інвестиційне співробітництво, військово-технічне співробітництво.

Участь ДК Укрспецекспорт у спеціалізованій оборонній виставці Брайдекс-2013 (грудень 2013, Бруней) сприяла національним спецекспортерам у просуванні продукції військово-технічного призначення на ринок Брунею.

Висновок

Таким чином, Аграрно-сировинна зорієнтованість економіки пов'язує країни регіону зі світовим ринком. Експорт товарів для них є найважливішим джерелом іноземної валюти.

В експорті (422,3 млрд дол.) переважають: у Брунеї - нафта й газ; у В'єтнамі - бавовняні тканини, трикотажні вироби, каучук, чай, гумове взуття, рис; в Індонезії - нафта й газ, сільськогосподарські продукти, фанера, текстиль, каучук; у Камбоджі - каучук, деревина, каніфоль, фрукти, риба, прянощі, рис; у Лаосі - електроенергія, продукція лісової й деревообробної промисловості, кава, олов'яний концентрат; у Малайзії - нафта й газ, каучук, олово, пальмова олія, деревина, електроніка, текстиль; у М'янмі - рис, деревина, джут, кольорові метали, дорогоцінне каміння; у Сінгапурі - устаткування, прилади, машини, продукція легкої промисловості, електроніка; у Таїланді - рис, каучук, олово, кукурудза, маніок, цукор, текстиль, кенаф, джут, тикова деревина, інтегральні схеми; на Філіппінах - кокосова олія, мідний концентрат, копра, банани, цукор, золото, електронне обладнання.

Головними імпортними товарами (364,0 млрд дол.) є: нафта й нафтопродукти, машини, устаткування, сталь, хімічні товари, транспортні засоби, медикаменти тощо. Сінгапур є місцем великих міжнародних торгово-промислових виставок, науково-технічних симпозіумів й конференцій (700-750 на рік).

Найбільші обсяги українських товарів надходять у Таїланд, Філіппіни, Індонезію. Переважає в Україну імпорт з Індонезії, Сінгапуру, Малайзії, Таїланду.

Сьогодні майже всі держави Азійського регіону виявляють зацікавленість в активізації взаємодії з Україною, підтвердженням чому є успішне проведення 25-31 березня 2011 р. турне Президента України В. Януковича до країн Південно-Східної Азії, у ході якого він відвідав і провів результативні переговори з керівництвом Соціалістичної Республіки В`єтнам (тут я хотів би підкреслити - це перший після 15-річної паузи візит такого рівня); Республіки Сінгапур (це взагалі перший в історії двосторонніх відносин візит Президента до цієї країни) та Брунею Даруссалам. У рамках зазначеного турне було підписано низку надзвичайно важливих угод щодо розширення торгово-економічного та інвестиційного співробітництва із вищеназваними державами.

Список використаної літератури

1. Держзовнішінформ, інтернет-ресурс (www.ukrdzi.com);

2. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, інтернет-ресурс (www.me.gov.ua);

3. Український національний комітет міжнародної торгової палати, інтернет-ресурс (www.iccua.org);

4. Рада економічного розвитку, інтернет-ресурс (www.edb.gov.sg);

5. Організація економічного співробітництва та розвитку, інтернет-ресурс (http://www.oecd.org/);

6. Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, інтернет-ресурс (www.ukrproject.gov.ua);

7. Міністерство доходів і зборів України, інтернет-ресурс (http://minrd.gov.ua/? art_id=3155234&cat_id=3154855);

8. Міністерство закордонних справ України, інтернет-ресурс (http://mfa.gov.ua/en/ukraine-vn/trade).

Размещено на Allbest.ru