Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

При впровадженні експортного мита, основними цілями було: перетворити

Україну з експортера насіння соняшнику в експортера готової продукції і заван-тажити вітчизняні потужності. І ця мета досягалася. Зросло виробництво соняшникової олії, шроту, маргарину, майонезу та мила, що позитивно позначилося на наповнюваності держбюджету та задоволенні потреб окремих верств населення.

Експортне мито на олійні культури існує тільки в Росії (20%) та Аргентині (39%). Причиною введення експортного мита на насіння олійних культур в Аргентині була спроба зменшити величезний державний дефіцит. В Росії причина введення експортного мита обґрунтовувалася так само, як і в Україні - необхідністю завантажити власні переробні потужності.

Важливим нормативним актом, регулюючим питання експорту насіння соняшника стала також постанова 2008 року Кабінету Міністрів України „Про затвердження обсягів квот на олію соняшникову та насіння соняшнику, експорт яких підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 року, та порядку видачі ліцензій” , наказ Міністерства аграрної політики України від 24 березня 2008 року.

Згідно із Законом України від 10.09.99 № 1033-XIV "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур", починаючи з 1 січня 2007 р. ставка вивізного (експортного) мита на насіння соняшнику щорічно зменшується на 1 процентний пункт до значення 10 %. З 1 січня 2012 р. ставка вивізного (експортного) мита на насіння соняшнику становить 10 % від митної вартості.

У 2011 році, під тиском ЄС Україна відмовилась від мит на експорт соняш - нику. 27.09.2011 Україна погодилася на поетапне зниження експортного мита на соняшник на 1% на рік - до нуля протягом 10 років у рамках зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Європейським Союзом (18-й раунд переговорів Україна та ЄС про створення зони вільної торгівлі).

В той же час, відмовляючись від експортного мита на насіння соняшнику, Україна вводить плаваючий компенсаційний внутрішній збір за схемою його нарощення від 1% до 10%, відповілно зниженню ставки експортного мита.

У 2011 році в Україні зібрано біля 8,8 млн.т насіння соняшнику, що стало рекордом за всю історію. Це суттєво перевищує врожай 2010 року (6,77 млн.т), який також був рекордним. Велика частка врожаю відразу попадає на ринок, виробники або не мають відповідних потужностей для зберігання, або потребують коштів для завершення жнив й посіву озимих культур.

Світовий врожай насіння соняшнику у 2011/12 маркетинговому році, який за оцінками Департаменту сільського господарства США (USDA) складе 34,8 млн.т, теж є рекордним. Основний внесок в цей рекорд зроблять Україна й Росія - разом дві країни вироблять біля 16,5 млн.т насіння, тобто майже половину світового вро-жаю. Причому, в Росії врожай олійної в 2011 році буде на 3 млн.т більше, ніж у 2010-му. За прогнозами USDA, країни ЄС мають зібрати 7,6 млн.т соняшнику, що на 700 тис.т більше врожаю попереднього сезону 2010/11

В рамках СОТ Україна зменшила експортне мито на насіння соняшнику з 15% до 10%, а при торгівлі з ЄС відбудеться ще більш суттєве її зниження. Але якщо експорт в ЄС буде перевищувати певний обсяг, то ставка мита підвищиться до рівня, який застосовується у відносинах із СОТ. Для насіння соняшнику граничний обсяг становить 100 тис. т на рік.

В той же час, виробнича потужність олійних заводів в Україні становить 11 млн.т перероблення насіння сонішнику при максимальному врожаї 2011 року у 8,8 млн.т та експортному рівні 2010 - 2011 року - 4,1 млн.т насіння. Таким чином, експортне захисне мито на експорт насіння соняшнику з України та незастосування експортного мита на експорт соняшникової олії є виправданою та економічно доцільною політикою України.

Рис.2.3. Динаміка обсягів валового збору та експорту насіння соняшнику (код 1206) з України у 2005 - 2011 рр. за даними Держкомстату та Держмитслужби України [52-53]



Рис.2.4. Динаміка середніх фактичних експортних цін на контракти експорту насіння соняшнику за даними Держмитслужби України в 2005 - 2012 рр. [ 52-53]

2.3. Динаміка впливу експортно-імпортних митних тарифів України по насінню сої на конкурентоспроможність на зовнішньому ринку

Експорт та імпорт соєвих бобів (група 1201) в Україні не підлягає митно-тарифному регулюванню. Основною новиною українського ринку олійних культур у 2011 році стали наміри народних депутатів встановити експортні мита на деякі олій-ні культури, включаючи соєві боби. На початку жовтня 2011 року до Парламенту України надійшов Закон «Про внесення змін до закону України про затвердження ставок вивізного (експортного) мита на окремі види сільськогосподарських куль-тур». Метою прийняття законопроекту озвучувалася необхідність наповнення Державного бюджету за рахунок запровадження вивізного (експортного) мита на деякі олійні культури та соняшникову олію та за рахунок регулювання вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур. Після того, як Президент України підписав закон з виключенням позицій по олійних культурах, 19 жовтня ринок олійних культур в Україні пожвавився.

В 2011 році в Україні було засіяно рекордні площі під соєю. Порівнюючи три останніх роки - 1,13 млн. га. З прогнозу останнього звіту (USDA) урожайність сої виросла порівняно з 2009, 2010 років, відповідно: 2009 - 16,8 ц/га, 2010 - 16,2 ц/га, 2011 - 20,0 ц/га. Валовий збір в цьому сезоні прогнозується у 2,2 млн. тонн, що майже в 2 рази перевищує 2009 рік. В 2011 році Україна зібрала рекордний врожай сої у 2,8 млн. тонн., і у 2012 році перспективи збільшення врожаю виглядають досить оптимістично. На частку України припадає близько 1,4% світового експорту соєвих бобів [59].

За 10 місяців 2011 року Україна експортувала на зовнішні ринки 759 тис. тонн соєвих бобів, на загальну суму у 332 тис. американських доларів, при середній ціні - 438 $/ тонну - як повідомляє Держкомстат. Для порівняння, можна взяти весь календарний 2010 рік, за який було експортовано 449,5 тис. т, при загальній сумі - 174,2 $. Можна зробити висновок, що 2011 рік був вдалим для української сої як з точки зору дохідності, так і з огляду на темпи виробництва.

Рис.2.5. Динаміка обсягів валового збору та експорту соєвих бобів (код 1201) з України у 2005 - 2011 рр. за даними Держкомстату та Держмитслужби України [52-53]



Рис.2.6. Динаміка середніх фактичних експортних цін на контракти експорту соєвих бобів за даними Держмитслужби України в 2005 - 2011 рр. [52-53]

Рис.2.7. Динаміка середніх фактичних закупівельних цін на контракти експорту соєвих бобів та насіння соняшнику в 2011 р. [59]

РОЗДІЛ №3 ВПЛИВ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ НАСІННЯ СОЇ В УКРАЇНІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗЕД ТОВ “АГРОЕКСПОРТ”

3.1 Основні характеристики діяльності ТОВ „Агроекспорт”

ТОВ «Агроекспорт» (49006, Україна, м. Київ, вул. Шмідта, 17) є класич-ним комерційним торгівельним посередником - комісіонером (оптовим зов-нішньоекономічним зернотрейдером), який заключає подвійні договори:

договіри комісії з агропідприємствами України - власниками соєвих бобів на комісійні операції їх продажу - це укладення однією стороною (комісі-онером), за дорученням другої сторони (комітента), угод від свого імені, але за рахунок комітента. Взаємовідносини регулюються договором. Комітент зали-шається до кінця власником товару, комісіонер не купує товару (він залиша-ється власністю експортера - комітента);

зовнішньоекономічні договори на експорт комісійного товару, який є власністю комітента, з покупцем, причому для третьої сторони (покупця) стороною договору є комісіонер, а комітента він може і не знати. Комісіонер одержує винагороду або як відсоток, або як різницю між ціною, установленою комітентом, і ціною продажу.

Особливістю зовнішньоекономічних договорів, які заключає ТОВ «Агроекспорт» є те (див. договір в Додатку А), що покупця в договорах представляє також комісіонер - нерезидент, але уже з боку реального нерезидента - покупця, при цьому країна комісіонера та реального покупця з країни імпорту не співпадають. При цьому комісіонер-імпортер, якщо замовлення йде від реального імпортера комісіонеру на купівлю в країні експортера товарів, називається індентом (indent). Він може бути закритим, якщо імпортер точно вказує в замовленні, де і що купити, або відкритим, якщо індент надає комісіонеру право вибору покупця.

В табл.3.1 представлена динаміка показників фінансово-економічної діяльності комісіонера ТОВ «Агроекспорт» у 2008 - 2010 рр.

Таблиця 3.1

Аналіз абсолютних показників діяльності комісіонера ТОВ «Агроекспорт» протягом 2008 - 2010 рр.

В табл. 3.2 результати аналізу резервів підвищення рівня ефективності експортної діяльності ТОВ «Агроекспорт» при спеціалізації комісійного експорту соєвих бобів в Турцію через комісійного посередника-нерезидента.

Таблиця 3.2

Результати аналізу резервів підвищення рівня ефективності експортної діяльності ТОВ «Агроекспорт» при спеціалізації комісійного експорту соєвих бобів в Турцію протягом 2008 - 2010 рр.

показує аналіз даних, наведених в табл.3.1:

ТОВ «Агроекспорт» відноситься до малих підприємств з обмеженою чисельністю персоналу (3-5), у яких офіційно сплачується високий рівень заробітної плати;

Обсяги комісійних валових доходів в ТОВ «Агроекспорт» на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 року та різкого падіння попиту для сільхозпродукції України на експортних ринках з рівня 3,8 млн.грн. у 2008 році знизився до рівня 2,5 млн.грн. у 2009 році та залишився на рівні 2,4 млн.грн. у 2010 році;

Чистий прибуток ТОВ «Агроекспорт» у 2009 році знизився з 2,25 млн.грн. (за 2008 рік) до 1,52 млн.грн. на фоні 2- кратного спаду експорту сільхозпродукції на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 року;

Чистий прибуток ТОВ «Агроекспорт» у 2010 році додатково знизився в 2 рази з 1,5 млн.грн. (за 2009 рік) до 0,8 млн.грн. на фоні невідновлення попиту на світових ринках експорту сільхозпродукції України після світової фінансової кризи 2008 року.

Так, аналіз основного контракту (див.додаток А) ТОВ «Агроекспорт» у 2010 році на поставку в Турцію 5 000 тон соєвих бобів на суму 14,6 млн.грн. (в еквіваленті) показав, що комісійна винагорода ТОВ «Агроекспорт» за цей контракт склала 2,4 млн.грн., тобто рівень комісії склав 16,53% від вартості зов-нішньоекономічного контракту, що є нижчим ніж отримані комітентами права на бюджетне відшкодування (20% від вартості ЗЕД експортного контракту).

Аналіз даних, наведених в табл.3.2, показує:

Якщо в 2008 році фактичний попит на експорт соєвих бобів в Турцію перевищив плановий рівень ТОВ «Агроекспорт» на +25%%

то у 2009 - 2010 рр. фіксується значне падіння фактичного рівня попиту Турції на експорт соєвих бобів з України відносно планових рівнів ТОВ «Агроекспорт»

Таким чином, ТОВ «Агроекспорт» потрібна переорієнтація експорту.

3.2 Стан та динаміка ринку експорту соєвих бобів з України

За підсумками 2009/10 маркетингового року, соєві боби виявилися дорож-чими за інші олійні культури в Україні. У січні 2010 року середні ціни внутріш-нього ринку на неї досягали 3,7 тис. грн, що на 20% більше за тодішню вартість ріпаку та на 28% - соняшнику. Незважаючи на здешевлення сої у червні 2010 року, вона залишається привабливою для сільськогосподарських підприємств та експортерів [55].

В Україні спостерігається позитивна динаміка вирощування сої. Якщо у 2003 році цю культуру вирощували на площі 189,6 тис. га, то у 2009 вона роз-ширилася до 622,5 тис. Відповідно збільшувався й валовий збір, який у 2009/ 2010 маркетинговому році становив 1012,5 тис. т, що в 4,5 рази перевищило рівень 2003 року.

У 2009 році сою вирощували понад 3,2 тис. господарств, із яких 177 були зареєстровані як насіннєві. Потужності з її переробки збільшилися до 1,7 млн тонн. Таким чином, у виробництві сої, Україна вийшла на лідируючі позиції серед країн Європейського Союзу та Співдружності незалежних держав (СНД).

Цього вдалося досягти за рахунок економічної привабливості культури. За інформацією Української асоціації виробників і переробників сої, у 2009 році середня ціна сої на внутрішньому ринку становила 3,4 тис. грн/т, що забезпе-чило отримання рентабельності її виробникам на рівні 41,4%, тоді як рента-бельність ріпаку становила 34,9%, соняшнику - 30,9 відсотка [56].

Значний вплив на внутрішній ринок сої має ситуація на світовому ринку.

На відміну від України, у світовому сільському господарстві соєві боби нале-жать до основних олійних культур. Із загального їхнього виробництва у 2009/10 маркетинговому році (МР) на рівні 441 млн т соєві боби займають 59%, тоді як ріпак - 14%, соняшник - 7 відсотків.

Згідно з даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2009/10 МР виробництво сої становило 259 млн т, що більше, порівняно з попе-реднім сезоном, на 22%. Збільшення виробництва було наслідком розширення посівних площ та підвищення врожайності. Так, посівні площі сої були на рівні 102 млн га, а це на 5,7 млн. га, або майже на 6%, більше порівняно з попереднім сезоном. Урожайність була близько 2,5 т/га, що на 13% більше за попередній рівень.

У 2009/2010 МР найбільшим виробником сої у світі є Сполучені Штати Америки, які виробили 91 млн. т бобів, що становить понад третину світового врожаю. До провідних світових виробників цієї культури належать: Бразилія (з обсягом виробництва 69 млн т), Аргентина (54 млн т), Китай (15 млн тонн) [54].

В країнах з низьким рівнем доходів населення сою використовують як ос-новний дешевий рослинний білок у харчуванні людей, а у розвинених країнах - як цінну білкову сировину в годівлі тварин.

Як показує аналіз динаміки обсягів вирощування, внутрішнього спожи-вання та експорту соєвих бобів в Україні (рис.3.1) [58], [59]:

Обсяг внутрішнього споживання сої в Україні застабілізувався на рівні 750 -790 тис.тон;

Стагнаційні процеси світової економіки внаслідок фінансової кризи 2008 року привели до зупинки рівня експорту сої з України у 2008 -2009 рр. на рівні 270 тис.тон;

У 2010 році обсяг експорту сої з України зріс практично в 3,3 рази, а обсяг експорту (900 тис.тон) перевищив обсяг внутрішнього споживання (750 тис.тон);

У 2011 році обсяг експорту сої зріс практично на 45% відносно рівня 2010 року, досягнувши фактично 1,1 млн.тон при прогнозі в 1,3 млн.тон.

Таким чином, Україна почала експорту політику вирощування сої.

Рис.3.1. Динаміка обсягів вирощування, внутрішнього споживання та експорту соєвих бобів в Україні [60]

Рис.3.2. Динаміка натуральних обсягів експорту соєвих бобів з України (в тонах) у 2005 - 2011 рр. (за даними Держмитслужби України [52])



Рис.3.3. Динаміка сумарної вартості експорту соєвих бобів з України (в тис.доларів США) у 2005 - 2011 рр. (за даними Держмитслужби України [52])

Рис.3.4. Динаміка митної вартості експорту соєвих бобів з України (в доларах США/ 1 тону) у 2005 - 2011 рр. (за даними Держмитслужби України [52])



Рис.3.5. Коливання митної експортної вартості соєвих бобів (група 1201) з України (в доларах США/ 1 тону) у 2010 році в залежності від країни поставки (за даними Держмитслужби України [52])

Рис.3.6. Коливання митної експортної вартості соєвих бобів (група 1201) з України (в доларах США/ 1 тону) у 2011 році в залежності від країни поставки (за даними Держмитслужби України [ 52])

На рис.3.2 - 3.6 наведені результати проведених в дипломній роботі дос-ліджень ефективності вибору Турції для експорту соєвих бобів з України. Як показує аналіз графіків, наведених на рис.3.2 - 3.6:

Натуральний обсяг експорту соєвих бобів в Турцію з рівня 150 тис.тон у 2006 року знизився до 37,4 тис.тон у 2011 році;

Рівень цін експортних контрактів на соєві боби в Турцію знаходиться на середньому рівні контрактів у всі країни світу з України;

Ціна 1 тони соєвих бобів в експортних контрактах з рівня 220$/ 1 тону у 2005 році зросла до 440$/1 тону у 2011 році, тобто практично в 2 ра-зи;

При рівні закупочних цін на елеваторах «Нібулон» в Україні у 2011 році 3200 - 3400 грн./тону (400$ - 410$ /1 тону) [55] рівень експортних цін 440$ / 1 тону є надто низьким і потребує оптимізації та додатково-го аналізу

Рис.3.7. Структура обсягів експорту соєвих бобів з України в розрізі країн поставки 2004 році (за даними Держмитслужби України [52])



Рис.3.8. Структура обсягів експорту соєвих бобів з України в розрізі країн поставки 2010 році (за даними Держмитслужби України [52])

Рис.3.9. Структура обсягів експорту соєвих бобів з України в розрізі країн поставки 2011 році (за даними Держмитслужби України [52])

На рис. 3.7- 3.9 наведена структура обсягів експорту соєвих бобів з України в розрізі країн поставки у 2004 - 2011 рр. (за даними Держмитслужби України [52]). Як показує аналіз графіків, наведених на рис.3.7- 3.9:

1. Якщо в 2004 році перші три місця в структурі експорту соєвих бобів займали:

Угорщина - 36,1%;

Турція - 25,1%;

Італія - 17,5%.

2. То у 2010 році перші чотири місця в структурі експорту соєвих займали:

Італія - 31,8%.

Турція - 19,9%;

Росія - 9,6%;

Єгипет -8,0%.

3. У 2011 році структура експорту соєвих бобів різко змінилась і на перше місце вийшов Іран, а структурна частка Турції різко знизилась

Іран - 28,2%;

Італія - 22,9%;

Єгипет - 14,3%;

Турція - 5,4%;

Таким чином, Турція поступово відмовляється від імпорту соєвих бобів з України, тобто контракт 2010 року ТОВ «Агроекспорт» немає перспектив розвитку обсягів на наступні роки.

3.3 Аналіз організації здійснення операцій ТОВ „Агроекспорт” при експорті

В табл.3.2 наведені основні показники доцільності вибору ТОВ «Агроекс-порт» країни експорту - Турції та виду зовнішньоекономічного посередництва - комісійна зовнішньоекономічна діяльність.

Таблиця 3.2

Обгрунтування вибору країни експорту (Турції) та виду зовнішньекономічної операції ТОВ «Агроекспорт»

№ пор.	Фактори,що визначають вибір виду ЗЕД	Експорт	Лізензування	Іноземні інвестиції ( спільні підприємства виробничі філії)
Зовнішні чинники
Країна експорту
1	Низький потенціал обігу
2	Високий потенціал обігу	v		v
3	Монополістична конкуренція
4	олігополістична конкуренція	v
5	Низький виробничі витрати	v
6	Високі виробничні витрати
7	Обмежувальна політика щодо імпорту
8	Ліберальна політика щодо імпорту	v
9	Обмежувальна політика щодо іноземних інвестицій
10	Ліберальна політика щодо іноземних інвестицій	v		v
11	Невелика географічна відстань	v
12	Значна географічна відстань
13	Економіка, що динамічно розвивається	v
14	Економіка зі стагназційними процесами
15	Жорсткий валютний контроль
16	Ліберальна валютна політика	v
17	Довгострокові перспективи зниження курсу національної валюти	v
18	Довгострокові перспективи зростання курсу національної валюти
19	Незначні відмінності соціально-культорного середовища
20	Значні відмінності соціально-культорного середовища	v
21	Невисокий політичний ризик	v
22	Високий політичний ризик
№ пор.	Фактори,що визначають вибір виду ЗЕД	Експорт	Лізензування	Іноземні інвестиції ( спільні підприємства виробничі філії)
Країна базування
23	Велика місткість внутрішнього ринку
24	Обмежана місткість внутрішнього ринку	v
25	Монополістична конкуренція
26	Олігополістична конкуренція	v
27	Низькі виробничі витрати	v
28	Високі виробничі витрати
29	Державна підтримка експорту	v
30	Обмеження на інвестиційну діяльність за кордоном
Внутрішні чинники
31	Диференційована продукція
32	Стандартизована продукція	v
33	Незначна необхідність після продажного обслуговування	v
34	Високотехнологічна продукція
35	Невисова потреба в адаптації продукції	v
36	Значна потреба в адаптації продукту до умов зарубіжного ринку
37	Обмежені ресурси
38	Високий ресурсний потенціл	v
39	Висока оцінка вищим рівнем управління значущості зарубіжної діяльності	v
40	Невисокий рівень залучення вищого рівня управління до управління зарубіжною діяльністю
Разом балів

Враховуючи, що ТОВ «Агроекспорт» є малим підприємством та немає власних елеваторів та зернових терміналів для збереження та відгрузки зерно-вих культур на експорт, оптимальним вибором є здійснення комісійних зовніш-ньоекономічних операцій по експорту сільхозпродукції комітентів - виробників в Україні.

ТОВ «Агроекспорт» виконує зовнішньоторгівельні комісійні контракти по експорту соєвих бобів (походженням з України) в Турцію через комісійного посередника - нерезидента з Британських Вірджинських островів в 6 основних етапів (див.табл.3.3):

1. На першому етапі ТОВ «Агроекспорт» заключає договори на комі-сійну реалізацію на експорт соєвих бобів з українськими виробниками

на умовах EWX - вивозу їх з складів (елеваторів) виробників для транспортування на зернові термінали портів Чорного моря (договір комісії).

2. На другому етапі ТОВ «Агроекспорт» заключає зовнішньоеконо-мічний експортний договір з комісійним посередником - нерезиден-том з Британських Вірджинських островів на поставку на умовах СРТ (погрузка після митного експортного очищення соєвих бобів з зернового терміналу порту України на транспорт покупця-нерезидента) - Додаток А).

3. На третьому етапі ТОВ «Агроекспорт» за рахунок власних коштів заключає договір з внутрішнім перевізником на доставку соєвих бобів з складів (елеваторів) виробників на зернові термінали портів Чорного моря (витрати ТОВ «Агроекспорт» потім компенсуються за рахунок комітентів). Комітентам - власникам соєвих бобів надається поручництво ТОВ «Укагроекспорт» на партію товару, відправляємого на експорт, у вигляді авальованого банком-нерезидентом гарантійного листа покупця (комісійного посередника - нерезидента) та гарантійного листа банку, в якому обслуговується ТОВ «Агроекспорт», про надходження до них акредитиву від банку комісійного посередника - нерезидента про гарантовану оплату зовнішньоекономічного договору поставки соєвих бобів згідно контракту.

4. На четвертому етапі, після зважування на зерновому терміналі порту України на Чорному морі та погрузки соєвих бобів на судно транспор-тування, зафрахтоване покупцем, ТОВ «Агроекспорт» виставляє рахунок комісійному посереднику - нерезиденту на оплату партії відгружених соєвих бобів та надає йому транспортні документи (морський коносамент) про фактичну відгрузку соєвих бобів.

5. На п'ятому етапі, на протязі 30 днів після надання ТОВ «Украгроекс-порт» рахунку на оплату та документів про відгрузку партії соєвих бобів, а також погодження претензій покупця по якості та, відповідно, ціні вигруженої в порту Турції партії експортованих соєвих бобів, комісійний посередник - нерезидент отримує у імпортера Турції опдату за імпортовані соєві боби та перераховує ТОВ «Агроекспорт» суму, обумовлену експортним контрактом, розкриваючи наданий акредитив.

6. На шостому етапі, на протязі 10 днів з моменту отримання коштів, ТОВ «Агроекспорт» перераховує кошти згідно контрактам комісії комітентам - резидентам України, одночасно представляючи їм митні документи по експорту, які є основою для отримання бюджетного відшкодування ПДВ комітентами.

7. На сьомому етапі ТОВ «Агроекспорт» та комітенти-резиденти проводять уточнення по факту договорів комісії та погоджують остаточні протоколи розподілення доходів (рівень контрактної та преміальної оплати комісіонера) від експортної операції.

8. Фактично, враховуючи малотонажність внутрішнього комерційного флоту Чорного моря, перевезення контрактного обсягу соєвих бобів у 5 000 тон з портів України в порти Турції виконується за 2 - 5 рейсів, тобто строк виконання контракту поголжується на рівні 3 - 4 місяців, що, відповідно, регулює партіонність поставки соєвих бобів на зерновий термінал у порту України.

9. Одночасно, комісійний контракт дозволяє здійснити експорт соєвих бобів, власником яких є оптовий зернотрейдер - СП «Нібулон», а соєві боби знаходяться на його портових елеваторах в порту м.Миколаєва на умовах СІР.

Таблиця 3.3

Послідовність виконання зовнішньоторгівельного комісійного контракту ТОВ «Агроекспорт»

Стадія виконання ЗТК	Термін виконання кожної стадії
№ пор	Назва	Назва документів, що забезпечують виконання кожної стадії	Відпо-відно до умов ЗТК	Фак-тич- но
1	2	3	4	5
1.	Попередні протоколи комісіонера ТОВ «Агроекспорт»(Україна) та комісіонера „Наветті Лімітед” (Британські Вірджинські острови) про експорт соєвих бобів в Турцію	1. Протокол погодження цін 2. Гарантійний лист банку-нерезидента
2.	Заключення ТОВ «Агроекспорт» договорів на комісійну реалізацію на експорт соєвих бобів з українськими виробниками на умовах EWX - вивозу їх з складів (елеваторів) виробників для транспортування на зернові термінали портів Чорного моря	1. Договори комісії з резидентами	4 міс.	3 міс.
3.	ТОВ «Агроекспорт» заключає зовніш-ньоекономічний експортний договір з комісійним посередником - нерезидентом з Британських Вірджинських островів на поставку на умовах СРТ - порт України	1. ЗЕД - договір експорту	3 міс	2 міс
4.	ТОВ «Агроекспорт» заключає договір з внутрішнім перевізником на доставку соєвих бобів з складів (елеваторів) виробників на зернові термінали портів Чорного моря	1. Внутрішній договір перевезення	2 міс	1 міс
5.	ТОВ «Агроекспорт» виставляє рахунок комісійному посереднику - нерезиденту на оплату партії відгружених соєвих бобів та надає йому транспортні документи (морсь-кий коносамент)	1. Комерційний рахунок 2. Морський коносамент про відгрузку на експорт	10 днів	10 днів
6.	Комісійний посередник - нерезидент отримує у імпортера Турції опдату за імпортовані соєві боби та перераховує ТОВ «Агроекспорт» суму, обумовлену експортним контрактом, розкриваючи наданий акредитив.	1. Розпорядження на розкриття акредитиву та оплату рахунку	1 міс	1 міс
7.	ТОВ «Агроекспорт» перераховує кошти згідно контрактам комісії комітентам - резидентам України	1. Платіжні доручення 2. Митні документи	10 днів	10 днів

3.4 Оцінка доходності пропозицій конкурентного листа та перспективи розвитку експорту соєвих бобів в умовах законодавчого захисного регулювання експорту зернових культур з України у 2011 - 2012 рр

В травні 2011 року в Україні введені експортні мита на ряд зернових культур згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур» (пшениця, ячмінь, кукурудза) [7].

Таблиця 3.4

Ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур [7]

Код товару згідно з УКТ ЗЕД	Найменування товару	Ставка вивізного (експортного) мита
1001 10 00 90 1001 90 99 00	Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), полба	9 відсотків, але не менш як 17 євро за 1 тонну
1003 00 90 00	Ячмінь	14 відсотків, але не менш як 23 євро за 1 тонну
1005 90 00 00	Кукурудза	12 відсотків, але не менш як 20 євро за 1 тонну

З дня набрання чинності цим Законом [7] товари, зазначені в табл.3.4, вилуче-ні з режиму вільної торгівлі з іноземними державами, про що Кабінет Міністрів Ук-раїни у місячний строк інформує іноземні держави.

Розділ II цього Закону діє до 1 січня 2012 року, але фактично скасований з 1 жовтня 2011 року прийняттям уточнення Верховної Ради в закон за вимогою Президента України. Бюджет України за 4 місяці дії експортного мита, вказаного в табл.3.4 отримав 700 млн.грн. експортного мита, але експорту пшениці при найбіль-шому врожаю 2011 року був нанесений збиток.

Новим законопроектом, запропонованим Кабінетом Міністрів 26.10.2011 року, але відхиленим Президентом України, при знятті експортного мита з експорту пшениці (код 1001) передбачалось введення компенсаційного механізму наповнення державного бюджету за рахунок введення експортного мита на ряд продукції сільського господарства з великою динамікою росту обсягів експорту:

- запровадження експортного мита на соєві боби (код згідно з УКТЗЕД 1201 00); насіння свиріпи або ріпаку (код згідно з УКТЗЕД 1205), олію соняшникову (коди згідно з УКТЗЕД 1512 11 91 00 та 1512 19 90 10);

- вилучення цієї продукції з режиму вільної торгівлі з іноземними державами;

- продовження терміну дії експортних мит, встановлених Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур” [7] до 1 січня 2013 року.

Таблиця 3.5

Пропозиції про введення додаткових експортних мит на зернові культури в Україні [7]

Код товару згідно з УКТЗЕД	Опис товару згідно з УКТЗЕД	Ставка вивізного (експортного) мита у відсотках митної вартості товару
1201 00	Соєві боби, подрібнені або неподрібнені	12 %, але не менш як 33 євро за тонну
1205	Насіння свиріпи або ріпаку, подрібнене або не подрібнене	9 %, але не менш як 15 євро за тонну
1512 11 91 00 1512 19 90 10	Олія соняшникова	10 %, але не менш як 84 євро за тонну

Таким чином, формування перспективних експортних контрактів ТОВ «Агроекспорт», яке спеціалізується в галузі експорту соєвих бобів, може наштовхнутись на потребу зниження економічної ефективності діяльності при введенні 12% експортного мита, що автоматично приведе до підвищення експортних цін на соєві боби з України на 13-14%, тобто на 52$ - 57$ за 1 тону.

Це може різко знизити конкурентоспроможність України на експортному ринку соєвих бобів в світі та потребує додаткового ретельного аналізу світової кон'юнктури - обсягів виробництва, обсягів та цін пропозиції. В цих умовах діяльність ТОВ «Агроекспорт» може стати економічно недоцільною, або підприємство втратить ринки збуту продукції.

В Україні існують сприятливі кліматичні умови для вирощування сої, тому цілком логічним є те, що впродовж 20 років є розширення посівних площ та валових зборів [58], [60]. Тенденція до розширення площі і виробництва сої збереглася в останні роки. Якщо у 2005 році цю культуру вирощували на площі 422 тис. га, то у 2011 вона зросла до 1129 тис. Відповідно збільшувався й валовий збір, який у 2010 році становив 1,7 млн т, що в 2,7 разу перевищило рівень 2005 року. За прогнозами асоціації «Укроліяпром», у 2011 році планується зібрати 2 млн т. При цьому урожайність очікується на рівні 17,7 ц/га.

Таким чином, за обсягами виробництва сої Україна вийшла на провідні позиції серед країн європейського простору. Цього вдалося досягти за рахунок сприятливої економічної ситуації на ринку. Якщо у вересні 2010 року середні закупівельні ціни на сою становили 2,9-3,1 тис. грн/т, то через рік вони дійшли до 4 тис. грн/т. Існуючий рівень цін є привабливим як для виробників, так і споживачів сої.

Після вступу до СОТ, за рахунок продажі української сої та продуктів її переробки в платоспроможні країни Західної Європи, Далекого і Близького Сходу, значно зросли валютні надходження в Україну. Країни Європи щорічно експортують до 30 млн. т сої, соєвої олії, шротів на суму понад $ 7 млрд. Соя українських сортів - натуральної селекції (не трансгенна ), що надає їй переваги на світовому ринку перед трансгенними сортами, що вирощуються в країнах Північної та Південної Америки ( США, Аргентина, Бразилія ). За даними українських вчених-селекціонерів сої американські сорти сої генетично модифіковані до 90 %.

Україна має свій “соєвий пояс” - територію країни, на якій стабільно і з високою ефективністю можливо вирощувати сою для внутрішніх потреб та на експорт в інші країни світу. До “соєвого поясу” України відносяться орні землі 17 областей, що складають біля 70% всіх земель, які знаходяться в сільськогос-подарському обробітку.

В табл.3.5 наведені форвардні ціни на контракти по поставці соєвих бобів основними світовими виробниками (США, Бразилія та Аргентина) в серпні 2011 роки на умовах FOB (порт країни походження) та з доставкою СIF ( порт Європи). Як показує аналіз даних, наведених табл.3.5, доставка соєвих бобів в порти Європи підвищує ціну FOB в портах американського континенту на 30$ - 40$ за 1 тону, в той час, як вартість доставки сої з портів України не перевищує 5$/т (порт Турції) та 10$/т(Європа, Амстердам), що дає суттєвий конкурентний виграш для українських експортерів по можливості зниження цін експорту.

Таблиця 3.5

Конкурентний лист форвардних цін на сою основних світових експортерів та українських експортерів у 2011 році, USD/т [55]

Товар/Происхождение/Условие поставки	Цена	Поставка	Дата
Соя USA, поставка CIF EU (порти Європи)	540	Oct11	24.08.2011
Соя Brasilia, поставка CIF EU (порти Європи)	567	Sep11	24.08.2011
Соєві боби, жовті №2, США, FOB Мексиканський залив, пропозиція	513	Okt11	24.08.2011
Соєві боби, жовті, Аргентина, FOB UpRiver	519	Okt11	24.08.2011
Соєві боби, жовті, Бразилія, FOB Паранагуа	517	Sep11	24.08.2011
Соєві боби, Україна, DAF (Україна-Білорусія)	495	Окт11	20.09.2011
Соєві боби, Україна, FOB (Україна - Миколаїв)	505	Окт11	10.09.2011

Рис.3.10. Котирування вартості соєвих бобів на біржі СВОТ ((Chicago Board of Trade), США) у вересні - листопаді 2011 року (екв. в грн./тону) [55]



Рис.3.11. Закупівельна вартість соєвих бобів в Украні за пропозиціями зернотрейдера СП «Нібулон» у грудні 2010 - листопаді 2011 року ( грн./тону) [55]

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.3.10 - 3.11, вартість експортної ціни на соєві боби залежить від закупівельної ціни на сою в країнах - виробниках, яка традиційно знижується після збору врожаю сої в США (вересень) та Бразилії і Аргентині (жовтень). В цей час зернотрейдери заключають основну масу контрактів на експортний надлишок зібраного врожаю сої, при цьому внутрішні закупівельні ціни штучно занижуються зернотрейдерами для підвищення прибутку експортного продажу соєвих бобів з поставкою у лютому - березні наступного року.

Так, динаміка світових цін у 2010 - 2011 рр. на соєві боби (на прикладі цін CIF - поставки сої з США в порти Європи) становила [57]:

09.2010 - 450 $/тону;

11.2010 - 520 $/тону;

01.2011 - 570 $/тону;

03.2011 - 550 $/тону;

05.2011 - 550 $/тону;

07.2011 - 540 $/тону;

09.2011 - 580 $/тону;

10.2011 - 480 $/тону;

11.2011 - 490 $/тону.

Таким чином, у листопаді 2011 року конкурентною ціною експорту соєвих бобів з України на умовах СРТ (порт Чорного моря) була ціна не више 480$/1 тону (для експорту в Турцію - 10$/1 тону повна вартість транспортного перевезення Україна (CPT) - Турція(DDP)).

В той же час національний індекс закупівельних цін на сою в Україні, які пропонує найбільший зернотрейдер України СП «Нібулон» при поставці на його зернові термінали на 01.11.2011 року становить 3200 - 3400 грн./тону, тобто 400$ - 410$/1 тону [55].

Відповідно, прогнозний чистий прибуток при продажі на експорт україн-ської генетично немодифікованої сої по ціні 500$/1 тону становить до 70$ за тону, тобто рівень рентабельності експортних зернотрейдерів становитиме +17,1%. Для зернотрейдерів, які є власниками експортної сої додатковим прибутком будуть 20% бюджетного відшкодування ПДВ при експорті, для комісіонерів, згідно Податковому Кодексу України [3], таке відшкодування відсутнє.

При введенні 12% експортного мита рівень прямої рентабельності експорту соєвих бобів знизиться до 6,8%, тобто комісіонери експорту соєвих бобів повинні будуть покинути ринок, на якому залишаться тільки власники сої з прямими контрактами на експорт + бюджетне відшкодування ПДВ.

ВИСНОВКИ

Досліджене в курсовій роботі ТОВ «Агроекспорт» (Україна, м. Київ) є класичним комерційним торгівельним посередником - комісіонером (оптовим зовнішньоекономічним зернотрейдером), який заключає подвійні договори:

договіри комісії з агропідприємствами України - власниками соєвих бобів на комісійні операції їх продажу, угод від свого імені(комісіонера), але за рахунок комітента, при цьому комітент залишається до кінця власником товару, комісіонер не купує товару (він залишається власністю експортера - комітента);

зовнішньоекономічні договори на експорт комісійного товару, який є власністю комітента, з покупцем, при чому для третьої сторони (покупця) стороною договору є комісіонер, а комітента він може і не знати. Комісіонер одержує винагороду або як відсоток, або як різницю між ціною, установленою комітентом, і ціною продажу.

Особливістю проаналізованих зовнішньоекономічних договорів, які заключає ТОВ «Агроекспорт» є те, що покупця в договорах представляє також комісіонер - нерезидент, але уже з боку реального нерезидента - покупця, при цьому країна комісіонера-індента та реального покупця з країни імпорту не співпадають.

Аналіз показників фінансово- економічної діяльності ТОВ «Агроекспорт» на протязі 2008 -2010 рр. показав:

ТОВ «Агроекспорт» відноситься до малих підприємств з обмеженою чисельністю персоналу (3-5), у яких офіційно сплачується високий рівень заробітної плати;

Обсяги комісійних валових доходів в ТОВ «Агроекспорт» на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 року та різкого падіння попиту для сільхозпродукції України на експортних ринках з рівня 3,8 млн.грн. у 2008 році знизився до рівня 2,5 млн.грн. у 2009 році та залишився на рівні 2,4 млн.грн. у 2010 році;

Чистий прибуток ТОВ «Агроекспорт» у 2009 році знизився з 2,25 млн.грн. (за 2008 рік) до 1,52 млн.грн. на фоні 2- кратного спаду експорту сільхозпродукції на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 року;

Чистий прибуток ТОВ «Агроекспорт» у 2010 році додатково знизився в 2 рази з 1,5 млн.грн. (за 2009 рік) до 0,8 млн.грн. на фоні невідновлення попиту на світових ринках експорту сільхозпродукції України після світової фінансової кризи 2008 року.

Так, аналіз основного контракту ТОВ «Агроекспорт» у 2010 році на поставку в Турцію 5 000 тон соєвих бобів на суму 14,6 млн.грн. (в еквіваленті) показав, що комісійна винагорода ТОВ «Агроекспорт» за цей контракт склала 2,4 млн.грн., тобто рівень комісії склав 16,53% від вартості зовнішньоекономіч-ного контракту, що є нижчим, ніж отримані комітентами права на бюджетне відшкодування (20% від вартості ЗЕД експортного контракту).

Аналіз планових та фактичних обсягів експорту ТОВ «Агроекспорт» у 2008 -2010 рр. показав:

Якщо в 2008 році фактичний попит на експорт соєвих бобів в Турцію перевищив плановий рівень ТОВ «Агроекспорт» на +25%;

то у 2009 - 2010 рр. фіксується значне падіння фактичного рівня попиту Турції на експорт соєвих бобів з України відносно планових рівнів ТОВ «Агроекспорт» в 2 рази.

Таким чином, ТОВ «Агроекспорт» потрібна переорієнтація експорту, для чого в курсовій роботі проведений аналіз динаміки обсягів вирощування соєвих бобів, внутрішнього споживання та експортних можливостей України.

Як показав аналіз динаміки обсягів вирощування, внутрішнього спожи-вання та експорту соєвих бобів в Україні на протязі 2005 -2011 рр.:

Обсяг внутрішнього споживання сої в Україні застабілізувався на рівні 750 -790 тис.тон;

Стагнаційні процеси світової економіки внаслідок фінансової кризи 2008 року привели до зупинки рівня експорту сої з України у 2008 -2009 рр. на рівні 270 тис.тон;

У 2010 році обсяг експорту сої з України зріс практично в 3,3 рази, а обсяг експорту (900 тис.тон) перевищив обсяг внутрішнього споживання (750 тис.тон);

У 2011 році обсяг експорту сої зріс практично на 45% відносно рівня 2010 року, досягнувши 1,3 млн.тон.

Таким чином, Україна почала експорту політику вирощування сої.

Результати проведених в курсовій роботі досліджень ефективності вибору Турції для експорту соєвих бобів з України показали:

Натуральний обсяг експорту соєвих бобів в Турцію з рівня 150 тис.тон у 2006 року знизився до 37,4 тис.тон у 2011 році;

Рівень цін експортних контрактів на соєві боби в Турцію знаходиться на середньому рівні контрактів у всі країни світу з України;

Ціна 1 тони соєвих бобів в експортних контрактах з рівня 220$/ 1 тону у 2005 році зросла до 440$/1 тону у 2011 році, тобто практично в 2 ра-зи;

При рівні закупочних цін на елеваторах «Нібулон» в Україні у 2011 році 3200 - 3400 грн./тону (400$ - 410$ /1 тону) рівень експортних цін 440$ / 1 тону є надто низьким і потребує оптимізації та додаткового аналізу.

Аналіз структури обсягів експорту соєвих бобів з України в розрізі країн поставки у 2004 - 2011 рр. (за даними Держмитслужби України) показав:

1. Якщо в 2004 році перші три місця в структурі експорту соєвих бобів займали:

Угорщина - 36,1%;

Турція - 25,1%;

Італія - 17,5%.

2. То у 2010 році перші чотири місця в структурі експорту соєвих займали:

Італія - 31,8%.

Турція - 19,9%;

Росія - 9,6%;

Єгипет -8,0%.

3. У 2011 році структура експорту соєвих бобів різко змінилась і на перше місце вийшов Іран, а структурна частка Турції різко знизилась

Іран - 28,2%;

Італія - 22,9%;

Єгипет - 14,3%;

Турція - 5,4%;

Таким чином, Турція поступово відмовляється від імпорту соєвих бобів з України, тобто контракт 2010 року ТОВ «Агроекспорт» немає перспектив розвитку на наступні роки.

Новим законопроектом України (26.10.2011 року) передбачається введення захистних експортних мит на експорт соєвих бобів та деяких інших культур:

- запровадження експортного мита на соєві боби (код згідно з УКТЗЕД 1201 00); насіння свиріпи або ріпаку (код згідно з УКТЗЕД 1205), олію соняшникову (коди згідно з УКТЗЕД 1512 11 91 00 та 1512 19 90 10);

- вилучення цієї продукції з режиму вільної торгівлі з іноземними державами;

- продовження терміну дії експортних мит, встановлених Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур” до 1 січня 2013 року.

Таким чином, формування перспективних експортних контрактів ТОВ «Агроекспорт», яке спеціалізується в галузі експорту соєвих бобів, може наш-товхнутись на потребу зниження економічної ефективності діяльності при вве-денні 12% експортного мита, що автоматично приведе до підвищення експорт-них цін на соєві боби з України на 13-14%, тобто на 52$ - 57$ за 1 тону.

Це може різко знизити конкурентоспроможність України на експортному ринку соєвих бобів в світі та потребує додаткового ретельного аналізу світової кон'юнктури - обсягів виробництва, обсягів та цін пропозиції. В цих умовах діяльність ТОВ «Агроекспорт» може стати економічно недоцільною, або під-приємство втратить ринки збуту продукції.

У листопаді 2011 року конкурентною ціною експорту соєвих бобів з України на умовах СРТ (порт Чорного моря) буде ціна не више 480$/1 тону ( для експорту в Турцію - 10$/1 тону повна вартість транспортного перевезення Україна (CPT) - Турція(DDP)).

В той же час національний індекс закупівельних цін на сою в Україні, які пропонує найбільший зернотрейдер України СП «Нібулон» при поставцы на його зернові термінали на 01.11.2011 року становлять 3200 - 3400 грн./тону, тобто 400$ - 410$/1 тону.

Відповідно, прогнозний чистий прибуток при продажі на експорт україн-ської генетично немодифікованої сої по ціні 500$/1 тону становить до 70$ за тону, тобто рівень рентабельності експортних зернотрейдерів становитиме +17,1%. Для зернотрейдерів, які є власниками експортної сої додатковим прибутком будуть 20% бюджетного відшкодування ПДВ при експорті, для комісіонерів, згідно Податковому Кодексу України, таке відшкодування відсутнє.

При введенні 12% експортного мита рівень прямої рентабельності експорту соєвих бобів знизиться до 6,8%, тобто комісіонери експорту соєвих бобів повинні будуть покинути ринок, на якому залишаться тільки власники сої з прямими контрактами на експорт + бюджетне відшкодування ПДВ.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в систематизації економіко-технологічних операцій при експорті соєвих бобів із України та виявленню ризику розбалансування доходності експортного ринку „виробник -зернотрейдер” при спробах отримати додатковий дохід в Державний бюджет України за рахунок введення експортного мита, яке не має захисного характеру, оскільки врожай соєвих бобів в 2011 році перевищив 1 млн.тон, в той час як внутрішнє споживання ринку України застабілізувалось на рівні 400 тис.тон. у 2010 - 2011 рр. Підтвердженням зробленим висновкам є результати аналізу негативної ефективності введення експортного мита на пшеницю в 2011 році та його термінового скасування, оскільки дохід в 700 млн.грн. в Державний бюджет від експортного мита привів до бізнес-втрат розрегулювання ринку експорту пшениці у 18 млрд.грн. для виробників та зернотрейдерів України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N 92-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 4 червня 2009 року N 1451-VI, ОВУ, 2009 р., N 49, ст. 1645. - [Електронний ресурс “Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=92-2002%..

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV(діє з 01.01.2004). - [Електронний ресурс “Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-2003%..

3. Податковий Кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI // Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом N 3741-VI від 20.09.2011. - (Електронний ресурс). - Режим доступу - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=2755-17

4. Закон України « Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» від 10 квітня 2008 року N 250-VI. - [Електронний ресурс “Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=250-2008%..

5. Закон України “Про Митний тариф України” N 2371-III від 5 квітня 2001 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 31 травня 2009 року N 1109-V. - [Електронний ресурс “Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2371-2001%..

6. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991року N 959-XII /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Украї-ни станом від 10 квітня 2008 року N 253-VI. - [Електронний ресурс “Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=959-1991%..

7. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур» від 19 травня 2011 року № 3387-VI

8. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР // Із змінами станом від N 1814-VI від 20.01.2010, ВВР, 2010, N 10, ст.101 - [Електронний ресурс] - Режим доступу - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=185%2F94-%E2%F0

9. Закон України „Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур” від 10 вересня 1999 р. №1033-ХІV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №44. - ст.389

10. Міжнародна Торгівельна палата - “ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів” (редакція 2000 року) - Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // "Урядовий кур'єр", N 63, 3 квітня 2000 р., "Урядовий кур'єр", N 68, 10 квітня 2002 р.

11. Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію // Кабінет Міністрів України, Постанова від 9 червня 1997 р. N 574 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 26 травня 2004 року N 675). - [Електронний ресурс “Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=574-1997%..

12. Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України // Постанова КМУ від 01 лютого 2006 р. № 80. - [Електронний ресурс “Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80-2006%..

13. Про затвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоеко-номічної діяльності в митних органах // Наказ Держмитслужби України від 31.05.1996 № 237

14. Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації // Наказ Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року N 314 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 25 квітня 2006 року N 322)

15. “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті” // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ І НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 21 червня 1995 р. N 444. - [Електронний ресурс “Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=444-1995%..