Транснаціональні корпорації та їх роль у сучасній економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Транснаціональні корпорації та їх роль у сучасній економіці

Зміст

Вступ

1. Сутність та причини виникнення транснаціональних корпорацій

2. Форми транснаціональних корпорацій

3. Позитивні та негативні сторони ТНК. Їх роль у сучасній економіці

Висновки

Перелік використаної літератури

Вступ

Переваги участі кожної країни в міжнародному поділі праці і відносна вузькість національних ринків товарів, послуг, робочої сили і капіталу обумовлюють постійний розвиток інтеграційних процесів у світовому господарстві.

Особливу роль в інтернаціоналізації господарського життя відіграють транснаціональні корпорації (ТНК) - великі за обсягом виробництва та величиною доданої вартості, виключно ефективні з точки зору виробництва і прибутку фірми. Транснаціональні корпорації є головним суб'єктом світових господарських відносин і формою, що втілює в собі, як правило, усі види сучасного міжнародного бізнесу. Вони мають величезний економічний потенціал.

Актуальність теми обумовлена постійно зростаючою роллю транснаціональних корпорацій в процесі світового відтворення.

Мета даної роботи полягає в тому, щоб розкрити сутність ТНК, виділити їх основні властивості та форми, звернути особливу увагу на позитивні та негативні наслідки існування ТНК, зазначивши їх роль у сучасній світовій економіці.

транснаціональний корпорація інвестування

1. Сутність та причини виникнення транснаціональних корпорацій

Найважливішою складовою процесів глобалізації світової економіки є бурхливий розвиток і укріплення позицій транснаціональних корпорацій

Транснаціональні корпорації (ТНК) - це великі приватні фірми з активами за кордоном або союзи фірм (трести, картелі, концерни), які панують в одній або кількох сферах капіталістичного господарства з метою отримання прибутку. Правовий режим ТНК передбачає ділову активність, здійснювану за допомогою утворення в них філій, дочірніх компаній, які можуть мати форму змішаних підприємств з переважно національною участю.

Основою їх виникнення є те, що наприкінці XIX ст. концентрація і централізація капіталу вийшли за національні кордони. З одного боку, з'явилися такі монополії-гіганти, які прагнули реалізувати свої можливості з присвоєння монопольного прибутку не тільки на національному, а й на світовому ринку за допомогою розподілу між собою сфер впливу на нього. З іншого боку, гостра конкуренція на світовій арені викликала створення міжнародних монополістичних союзів. Результатом того й іншого стало утворення ТНК. Світове господарство виявилося об'єктом розподілу між ними. При цьому боротьба за його перерозподіл ведеться постійно.

Останнім часом учені почали застосовувати термін «транснаціональна корпорація» відносно компаній, які можна охарактеризувати і як глобальні, і як багатонаціональні, тобто компаній, які прагнуть досягти ефекту масштабності за рахунок інтеграції і в той же час високоадаптивних до зовнішніх умов. Бізнесмени, в свою чергу, часто користуються цим терміном відносно бізнесу, який створений у результаті злиття (а не створення спільного підприємства чи стратегічного альянсу) двох компаній приблизно однакового розміру, проте які є представниками різних країн.

Згідно з оцінками ООН, понад 35 тисяч фірм різних країн світу, які контролюють 170 тисяч зарубіжних філій, перебувають нині на транснаціональній стадії розвитку.

Вирізняють три головні критерії належності тієї чи іншої корпорації до ТНК:

1). Структурний критерій.

2). Критерій результативності.

3). Критерій поведінки.

За структурним критерієм ТНК - це фірма, яка має власні філії у двох і більше країнах, або це фірма, власники чи вищий управлінський персонал якої є громадянами різних країн (при цьому діяльність ТНК контролюється штаб-квартирою, яка розміщується в одній країні. Саме тому розрізняють американські, англійські та інші ТНК).

За критерієм результативності фірми визначаються як ТНК на основі абсолютних або відносних показників: ринкова вартість капіталу, обсяг продажу, прибуток, активи. Характерним для транснаціональних корпорацій є те, що вони генерують значну частину прибутків і продажу від своїх зарубіжних операцій. Загальні зарубіжні активи американських промислових ТНК складають понад 1500 млрд. дол., валова балансова вартість фондів їхніх філій за кордоном - понад 500 млрд. дол.

Згідно з критерієм поведінки фірма може бути названа транснаціональною, якщо її вищий менеджмент «мислить інтернаціонально». Оскільки транснаціональна корпорація діє більш ніж в одній країні, то її керівництво має розглядати весь світ як сферу своїх потенційних інтересів.

Найбільш авторитетним вважається визначення ТНК як впливової міжнародної організації. Згідно з визначенням Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), транснаціональна корпорація - це група компаній приватної, державної або змішаної форм власності, яка розташована в різних країнах, при цьому одна чи більше з цих компаній може суттєво впливати на діяльність інших, особливо у сфері обміну знаннями і ресурсами.

За визначенням, схваленим ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі та розвитку), транснаціональна корпорація - це підприємство, яке об'єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності у двох і більше країнах, провадить координуючу політику і втілює в життя загальну стратегію через один або більше центрів прийняття рішень.

За даними ЮНКТАД, усього в світі на кінець ХХ ст. налічувалося понад 64 тисячі активно діючих транснаціональних корпорацій; більше 500 тисяч філій і відділень цих компаній по всьому світу виробили і продали товарів на загальну суму 11 трлн. дол. Річні обсяги продажу провідних ТНК інколи порівнюють із показниками валового національного продукту окремих країн. У цілому вониконтролюють 70-90% ринків товарів, послуг, технологій і є головними експортерами капіталу.

Таким чином, ТНК - це група підприємств, які функціонують у різних країнах, але управляються штаб-квартирою, що міститься в одній конкретній країні.

В основі такого управління - механізм прийняття рішень, який дає можливість здійснювати узгоджену політику і загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології та відповідальність для досягнення результату - отримання прибутку.

З одного боку, ТНК є наслідком, а з іншого - причиною зростання міжнародної концентрації виробництва, а отже розгортання процесу інтернаціоналізації. Будучи на сучасному етапі однією з найефективніших організаційних форм інтернаціоналізації господарського життя, вони перебувають в центрі історичного процесу глобалізації світової економіки.

У науковій літературі нині утверджується висновок, що до сучасних ТНК навряд чи можна застосувати категорію конкретної національної належності. В рамках стратегії глобалізації країна початкового базування все частіше розглядається ними лише як один із районів з певними перевагами розміщення. ТНК беруть участь у міжнародному поділі праці на двох рівнях - внутрішньофірмовому і міжфірмовому. Внутрішньокорпораційний поділ праці, який визначає характер і способи взаємодії окремих структурних ланок у процесі міжнародного усуспільнення виробництва, складається під впливом стратегії ТНК. На міжфірмовому рівні такий поділ складається не між країнами, а між діючими в них ТНК.

Сьогодні ТНК спрямовують інвестиції в країни, які досягли значного економічного та соціального прогресу. З цих держав виділяють «Тріаду» - США, Європейський союз та Японію, які мережею своїх транснаціональних відтворювальних систем та інвестицій «покривають» всю світову економіку і мають колосальну економічну владу.

Основними специфічними рисами ТНК є:

1. Активна участь у міжнародному поділі праці і сприяння його розвитку;

2. Незалежність руху капіталів від процесів, які відбуваються в країні базування;

3. Проникнення у високотехнологічні галузі, які потребують значних інвестицій та висококваліфікованого персоналу (так, 500 найбільших ТНК реалізують 80% усієї виробничої продукції електроніки і хімії, 95% - фармацевтики, 76% - продукції машинобудування);

4. Пропагування диверсифікованості свого виробництва і послуг (кожна з 500 найбільших ТНК США має підприємства в кількох галузях, а найпотужніші з них охоплюють по 30-50 галузей);

5. Відстоювання такої виробничо-торговельної політики, яка б забезпечувала високоефективне планування виробництва і товарного ринку.

2. Форми транснаціональних корпорацій

В залежності від типу взаємовідносин материнської компанії і зарубіжних філій, орієнтації на ринку та кадрової політики, рівня централізації та контролю виділяють три основні форми ТНК: інтернаціональні, багатонаціональні (мультинаціональні) та глобальні. Характеристика названих ТНК міститься у таблиці 1.

Таблиця 1

Дані таблиці свідчать, що взаємовідносини між материнською компанією та її філіями можуть суттєво відрізнятися - від повного контролю над їх діями до більшого ступеня самостійності.; відрізняється і кадрова політика: в одних філіях високі пости займають лише співвітчизники, глобальні корпорації збирають кращих фахівців з усього світу.

3. Позитивні та негативні сторони ТНК. Їх роль у сучасній економіці

Держави використовують власні ТНК як інструмент економічної експансії в інші країни , які розташовані в різних кінцях світу. Проникнення ТНК в інші країни створює такі переваги для материнської країни:

- доступ до додаткових джерел засобів виробництва;

- уникнення митних бар'єрів;

- долання обмеженості внутрішнього ринку країни базування;

- використання відмінності в економічному становищі країн за рахунок швидких господарських маневрів із зосередженням виробництва в країнах з дешевою сировиною і низькою оплатою праці;

- одержання більш високого прибутку в країнах з низьким рівнем оподаткування;

- оптимізація виробничих і збутових програм у специфічних умовах національних ринків;

- маніпулювання балансами закордонних філій з підпорядкуванням політики доходів і витрат інтересам центральної штаб-квартири;

- висока ефективність ТНК підвищує конкурентоспроможність національної економіки на світовому ринку;

- ТНК виступають інструментами збору зарубіжної комерційної, наукової та технологічної інформації, тому інтелектуальна власність вироблена ТНК у її зарубіжних філіях, акумулюється у країні базування корпорації;

- лобіюють економічні і політичні інтереси країни за кордоном.

На сьогодні ТНК, перетворившись у транснаціональні групи компаній виробничого, комерційного, фінансового, науково-дослідного профілю, не тільки залишаються опорою економік розвинених країн, а й стають однією із головних сил світового господарства.

За своєю суттю саме ТНК перетворили світову економіку в дійсно міжнародне виробництво, дали поштовх розвитку науково-виробничому прогресу в різних його проявах, забезпечили підвищення технічного рівня та якості продукції, ефективності виробництва. Окремо варто виділити значення ТНК з позиції удосконалення форм менеджменту, організації фірми, управління її комерційним, виробничо-технологічним і кадровим потенціалом.

За оцінками експертів ЮНКТАД у ТНК зайнято понад 20% світової робочої сили. Аналіз емпіричних даних свідчить, що продуктивність праці робітників, зайнятих у зарубіжних підрозділах наймогутніших ТНК, має вражаючий рівень.

Водночас функціонування ТНК має ряд негативних наслідків:

- зменшення кількості робочих міст у країні базування;

- фінансова звітність стає менш прозорою, що призводить до ухилення від сплати податків - зменшення надходжень до державного бюджету;

- протидія реалізації економічної політики тих держав де ТНК розташовують свої філії;

- встановлення монопольних цін, диктат умов, які суперечать інтересам як в країні базування, так і в країнах розташування філій.

ТНК - найдинамічніший структурний елемент світової економіки. За мобільністю, здатністю до трансформації зв'язків та організаційних структур, швидкістю реакції на імпульси науково-технічного розвитку вони набагато перевищують національні або регіональні форми господарських утворень. На відміну від них ТНК не прив'язані до тієї чи іншої території, а отже, здатні поєднати фактори виробництва різної державної належності і брати участь в освоєнні ринків у будь-якій частині світу.

Організаційна й управлінська спроможність ТНК інтегрувати фактори й умови виробництва у всесвітньому масштабі та реалізувати переваги власності, інтернаціоналізації та розміщення роблять їх високоефективним агентом економічної діяльності. З точки зору ефективності поєднання факторів виробництва сучасні ТНК, очевидно, не мають альтернативи у світовій економіці. Така ефективність досягається транснаціональними корпораціями в ході боротьби за одержання стабільних прибутків. Саме стратегія максимізації загального корпораційного прибутку є основою оптимізації ТНК, форм і напрямів їхньої господарської діяльності, внутрішньо-фірмових і міжфірмових взаємозв'язків.

Діяльність ТНК суттєво визначає не тільки конкурентоспроможність окремих галузей або країн, а й загальні риси сучасної і майбутньої світової економіки. Інтернаціоналізація приводить до посилення взаємозв'язків між усіма складовими світового господарства, до глобалізації економічного розвитку. ТНК є основною рушійною силою цього процесу. На початку 90-х років практично не залишилось жодної країни, не охопленої виробничо-інвестиційними операціями. Формуючи тісні коопераційні взаємозв'язки між підконтрольними підприємствами на базі одиничного поділу праці, ТНК закладають міцний фундамент цілісності та взаємозалежності глобальної економіки.

Позитивні наслідки діяльності ТНК: приплив капіталу; залучення технологій; розвиток виробництва; забезпечення зайнятості.

Негативні наслідки: можлива однобічна спеціалізація національного виробництва, спеціалізація на добувних галузях промисловості, екологічно шкідливому виробництві; вивіз капіталів і прибутків з країни, що приймає.

Шляхи протидії негативним сторонам іноземного інвестування: прийняття міжнародного кодексу поводження транснаціональних корпорацій, зміцнення й удосконалення національного законодавства щодо інвестицій, розробка взаємних договорів між країнами, що регулюють порядок інвестування, захист іноземних інвестицій тощо.

Говорячи про роль ТНК у світовому розвитку, слід визнати, що розширення сфери їхньої діяльності сприяє росту світової економіки, поширенню досягнень науки і техніки, зменшенню розбіжностей між країнами в рівні організації й ефективності суспільного виробництва. Проте не слід забувати, що вони є зовсім не благодійними організаціями і часто демонструють хижацьку поведінку в експлуатації ресурсів слаборозвинених держав, в консервації їх монокультурність та стану сировинної прив'язки до розвинених країн . Більш того, вони диктують імперську і агресивну політику «сімки» (США, Канада, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія), країн НАТО та ОЕСР, наприклад, щодо Югославії та Іраку. Гегемоністський глобалізм ТНК трохи пом'якшують різні міжнародні економічні організації, хоча нерідко вони можуть слугувати провідниками їх егоїстичних інтересів, демагогічно маскуючи останні.

ТНК - досить складний феномен світової економіки, який безперервно розвивається, вимагає постійної уваги, вивчення й міжнародного контролю.

Висновок

Можна зробити висновок, що вирішальні позиції в світовому господарстві займають транснаціональні корпорації, що виникли внаслідок посилення концентрації капіталів та інтернаціоналізації господарської діяльності. З точки зору ефективності поєднання факторів виробництва сучасні ТНК не мають альтернативи у світовій економіці.

Діяльність ТНК суттєво визначає не тільки конкурентоспроможність окремих галузей або країн, а й загальні риси сучасної і майбутньої світової економіки. Інтернаціоналізація приводить до посилення взаємозв'язків між усіма складовими світового господарства, до глобалізації економічного розвитку.

Позитивними наслідками діяльності ТНК є приплив капіталу, залучення нових технологій, розвиток виробництва, забезпечення зайнятості.

До негативних наслідків належать можлива однобічна спеціалізація національного виробництва, спеціалізація на добувних галузях промисловості, екологічно шкідливому виробництві, вивіз капіталів і прибутків з країни, що приймає. Слід пам'ятати, що ТНК є інструментом економічної експансії в інші країни, тому можуть занапастити національну економіку країни, що приймає.

У цілому транснаціональні корпорації - це досить складний феномен світової економіки, який безперервно розвивається, вимагає постійної уваги, вивчення й міжнародного контролю.

Перелік використаної літератури

1. Базилевич В.Д. Економічна теорія, політекономія: Підручник - К.: “Знання-Прес”, 2004.

2. Башнянин Г.І.Загальна економічна теорія.Ч 1.-К.:“Ніла-Центр Ельга”, 2000, 326 с.

3. Білоцерківець В.В. та ін. / за ред. Задої А.О. Міжнародна економіка: навч. посібник - Д.: «ДУЕП», 2010.

4. Бутук А.И. Экономическая теория. Учебное пособие. К.: Вікар, 2000, 644 с.

5. Гальчинський А.С. Основи економічних знань. - К.: “Вища школа”, 1999.

6. Звєряков М.І., Мащевська В.В. Політична економія. Навч.посібник для самостійної роботи студентів ВНЗ. - Одеса: Видавництво «Атлант»-2009. - 212 с.

7. Мочерний С.В. (відпр.ред.) та ін. Економічна енциклопедія: У 3-х томах. Т 1/Редкол.: …- К.: Вид. центр “Академія”, 2000. - 864с.

8. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 656 с. (Альма-матер).

9. Покрытан А.К., Збарский М.И. Политическая экономия. - Одесса: ОГЭУ, 2002. - 348 с. - (Учебное пособие).

10. Юхименко П.І. Міжнародний менеджмент. - К.: ЦУЛ, 2011. - 488с.

Размещено на Allbest.ru