Процес формування і розвитку міжнародної зустрічної торгівлі

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити митні органи (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Митні органи здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи державної податкової служби про порушення строків надходження товарів.

Товари, що є предметом бартерного договору, оцінюються з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Для оцінки товарів (робіт, послуг) застосовують ціни, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються вказаними суб'єктами відповідно до індикативних цін.

Таблиця 2.6

Структура зовнішньої торгівлі послугами за 2012 рік

Значення товарообмінних операцій для України пов'язана з особливостями трансформаційного етапу її розвитку. Велика частка товарообмінних операцій в експортно-імпортній діяльності є типовою для міжнародного економічного співробітництва країн, які здійснюють ринкову трансформацію економіки, причому безгрошовий товарообмін використовується й у внутрішній торгівлі. Отже, йдеться про загальні негаразди системного та суб'єктивного кризового порядку, з якими стикаються країни в цілому та окремі господарські структури у своїй господарській діяльності.

Причинами, що обумовили міжнародний безгрошовий товарообмін з участю українських господарських організацій, переважно у формі бартеру, в 90-х роках були нестабільність фінансової системи країни, занадто жорстка монетарна політика, яка призвела до дефіциту обігових коштів у підприємств. Неврегульованість нормативно-правової бази та непослідовність, невиваженість регулюючої політики, а також неадекватність валютного курсу гривні (а раніше, до осені 1996 р., - купонокарбованця) спричинили безконтрольність натурального товарообміну. Така безконтрольність призводила до демпінгу вітчизняних товарів тоді, коли курс іноземної валюти був надто завищеним, а також до приховування реальних обсягів угод та, відповідно, до послаблення ефективності митного регулювання, зниження надходжень до держбюджету.

Утім, це не означає, що поширення товарообмінних операцій - виключно супутня риса транзитивних, погано врегульованих, кризових економік.

Бартерні договори належать до таких, що передбачають:

1) виробничу кооперацію - у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, технологічно взаємопов'язаних та необхідних для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції з надання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування та технологічних операцій;

2) консигнацію - у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом зазначеного часу за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

3) комплексне будівництво - у разі, коли за цими договорами здійснюються операції виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі «ноу-хау» в галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельно-монтажних та спеціальних будівельних робіт, у тому числі виконання договорів про реалізацію проектів за схемою «будувати - експлуатувати - передавати» (Build - Operate - Transfer), здійснення шефмонтажу та авторського нагляду у будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (послуг), а також поставки машин і механізмів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт;

4) поставку складних технічних виробів - у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з поставки устаткування частинами, або технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх в дію па місці експлуатації, а також складних технічних виробів, термін виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів;

5) постачання товарів спеціального призначення - у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з поставки товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

В Україні знайшли застосування найпростіші, нераціональні форми зустрічної торгівлі: товарний бартер, реалізований на безвалютній і неощадній основі, прямі компенсаційні угоди й т.п. Навіть термін «бартер» в українському вживанні найчастіше відноситься до всіх форм міжнародних компенсаційних угод. В Україні високою залишається частка бартерних операцій, реалізованих на безвалютній основі [додаток А].

РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ БАРТЕРНОЇ ТОРГІВЛІ ЯК ФОРМИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

3.1 Перспективи розвитку бартерної торгівлі за умов глобалізації

У процесі системної трансформації країн з перехідною економікою широкого поширення набули бартерні операції, оскільки в умовах наростання кризових явищ в національних господарствах не існувало передумов використання альтернативних видів міжнародної торгівлі.В Україні головна причина використання бартеру в зовнішньоторговому обігу - нестача інвалютних засобів, неплатоспроможність багатьох господарських суб'єктів, інфляція. У 1992-94 р. його частка значно зросла. На початку 1995 р. до 70% здійснювалося на невигідних для України умовах. У 90-х роках 20 ст. найбільшого поширення бартерна форма взаєморозрахунків набула у шинній промисловості України. Продаж продукції на безгрошовій основі також активно здійснювався в агропромисловому комплексі. Тут до бартеру найчастіше вдавалися при реалізації насіння соняшнику (46%) та цукру (47%) [ Додаток Б].

Рис. 3.1 Географічна структура експорту України у 2012 р.[19, c.458]

Розширення бартерних операцій зумовило появу міжнародних інститутів, головними завданнями яких стали організація розрахунків через спеціальні «бартерні центри», страхування бартерних контрактів та ін Зокрема, була створена система «Європа - бартер - бізнес», яка використовується підприємствами в реалізації компенсаційних угод, отриманні інформації про динаміку кон'юнктури попиту і пропозиції товарів, центр якої знаходиться в м. Граці (Австрія).У зовнішній торгівлі України протягом 1990-х років мало місце переважання бартерних відносин та операцій з давальницькою сировиною.

Рис. 3.2 Географічна структура імпорту України у 2012 р.[19, c.256]

За деякими оцінками на долю торгівлі приходиться близько 80 відсотків усього обсягу міжнародних економічних відносин. Сучасні міжнародні економічні відносини, характеризуються активним розвитком світової торгівлі, вносять багато нового і специфічного в процес розвитку національних економік.

Таблиця 3.1

Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами за 2012 рік

Наприклад, бартерні угод були укладені з партнерами 95 країн світу (за даними 1998 р.). У міру стабілізації макроекономічної ситуації в країні частка бартерних операцій та операцій з давальницькою сировиною неухильно скорочувалася, а промислові компенсаційні операції, торгові компенсаційні следки на грошовій основі отримали свій розвиток в контексті інтеграції економіки України в систему світового ринкового господарства.

Тим не менш, операції з давальницькою сировиною, що є взаємовигідними для підприємств різних країн, отримали подальший розвиток, оскільки даний вид міжнародної зустрічної торгівлі сприяє зниженню собівартості продукції, що випускається, а отже, зростанню її конкурентоспроможності на світовому ринку.

Рис. 3.3 Динаміка експорту давальницької сировини України [15, c.486]

Серед видів іноземної давальницької сировини, що надходить в Україну, найбільшу питому вагу займають нафту, кокс, нікель, цинковий концентрат, катодна мідь, відходи міді, свинцю, тканини та ін.

Рис. 3.4 Динаміка імпорту давальницької сировини України [15, c.496]

Структурні зрушення, що відбуваються в економіці країн під впливом науково-технічної революції, спеціалізація і кооперування промислового виробництва підсилюють взаємодію національних господарств. Це сприяє активізації міжнародної торгівлі. Міжнародна торгівля, опосредующая рух усіх міждержавних товарних потоків, росте швидше виробництва. Згідно з дослідженнями Всесвітньої торгової організації на кожні 10% зростання світового виробництва припадає 16% збільшення обсягу світової торгівлі. Тим самим створюються більш сприятливі умови для його розвитку.Міжнародна торгівля має найважливіше значення для економічного росту і розвитку України в динамічно розвивається світовій економіці. Зі збільшенням обсягу експорту відбувається розширення внутрішнього виробництва товарів і послуг, з'являються додаткові робочі місця і освоюються нові виробничі потужності. З ростом імпорту також збільшуються запаси наявних споживчих товарів, що пов'язано з підвищенням рівня життя і забезпеченням засобів виробництва і відповідних ресурсів, необхідних для пожвавлення виробничих ліній. Основними напрямами стратегічної політики України щодо інтеграції до світового ринку і удосконалення зовнішньоторговельної діяльності (що є відповіддю на сучасні виклики глобалізації світової економіки) потрібно вважати:

1) поєднання структурної перебудови економіки з орієнтацією на активний експорт;

2) географічна диверсифікація експорту з урахуванням перспектив стагнації попиту у розвинених країнах;

3) скорочення імпорту товарів другорядного значення, раціональне використання імпорту товарів, які мають важливе економічне і соціальне значення;

4) диверсифікація ринків енергоносіїв та інших стратегічно важливих сировинних та матеріальних ресурсів;

5) створення і вдосконалення правових, економічних, організаційних та технічних умов для підвищення конкурентоспроможності українських товарів;

6) нарощування обсягів зовнішньоторговельного обороту зі збільшенням його експортної частини та одночасним зменшенням невиробничого імпорту;

7) посилення державного регулювання зовнішньоторговельного балансу з метою зменшення від'ємного сальдо, насамперед, з країнами СНД;

8) нарощування експорту товарів високого ступеня переробки і технологій у тих секторах, де Україна зберегла передові технологічні позиції;

9) запровадження в практику сучасних форм економічної взаємодії з іноземними державами для взаємовигідного використання обопільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили;

10) перепозиціонування України на ринках країн, що розвиваються, з урахуванням активізації політики імпортозаміщення щодо традиційних для України товарів та послуг (у першу чергу це стосується металургійної галузі та АПК).

Таким чином, міжнародна торгівля в цілому і бартерна в тому числі відіграє істотну роль встановленні прямих тривалих господарських зв'язків у масштабі світового ринку, сприяє подальшому розвитку інтеграційних процесів у всіх сферах світової економіки.

3.2 Шляхи подолання проблем бартерної торгівлі у міжнародній торгівлі

Поряд зі звичайними проблемами торгівлі і комерції, які виникають в будь-яких типах бізнесу, у міжнародній зустрічній торгівлі існують додаткові проблеми:

- час і відстань - кредитний ризик і час виконання контракту;

- зміна курсів іноземних валют - валютний ризик;

- розбіжності в законах і правилах;

- урядові постанови - валютний контроль, а також суверенний ризик і ризик країни.

За оцінками багатьох авторів, посилений розвиток форм зустрічної торгівлі в сучасний період пов'язане з впливом різних факторів, які спричинили появу цілого ряду угод в рамках зустрічної торгівлі [7, с.287]:

- відсутність твердої валюти і обмежена купівельна спроможність національної валюти в країнах, що розвиваються;

- нестабільність міжнародної валютної системи;

- специфіка торговельно-політичних режимів різних країн;

- системи державного регулювання і контролю зовнішньоторговельних операцій;

- інфляція;

- активне втручання транснаціональних корпорацій.Особливої ??уваги заслуговує останній з перерахованих факторів.

На період 1970-1980х рр.. припадає початок процесів глобалізації, які в першу чергу знайшли відображення в розвитку корпорацій. Багато хто з них починають перетинати державні кордони без втручання офіційних органів і діяти суто в своїх цілях. Поділ функцій держави і ринку особливо характерно для розвинених країн. Поряд з розвитком корпорацій росте і конкуренція, у зв'язку з чим, доводиться застосовувати все нові методи конкурентної боротьби. Зустрічна торгівля використовується міжнародними корпораціями як метод проникнення на нові ринки, що розвиваються і економічно відсталих країн, які не залучені в міжнародну торгівлю; також вони отримують можливість взаємодії з ринками розвинених країн.

Також слід зазначити, що розвиток зустрічної торгівлі дало поштовх у розвитку банківської системи країн. Це пояснюється, перш за все, асинхронність проведених операцій, коли тимчасова різниця в постачаннях різних сторін становить від кількох місяців до кількох років. Сторони кредитують один одного до виконання всіх зобов'язань. Банки надають сторонам-учасникам всі види кредитів, а так само виступають гарантом виконання зобов'язань [6, с.73]. Крім цього, зустрічна торгівля виконує регулюючу функцію в міжнародних відносинах. Зважаючи на великі обсягів торгівлі та значною протяжністю операцій у часі, країни заздалегідь визначають види і обсяги взаємопостачальних товарів, їх загальну вартість, характер і вартість супутніх чи окремо поставляються інжинірингових послуг і науково-технічних знань і досвіду у вигляді ноу-хау [5, с.176].

З цих же причин деякі автори називають метод зустрічної торгівлі найбільш актуальним в умовах розвитку ринкових відносин в складний період виходу з економічної кризи та структурної перебудови виробництва. Крім того, наголошується, що компенсаційні методи торгівлі є одним з найважливіших інструментів регулювання товарообміну, яке сприяє розвитку економічного і виробничо-технічного співробітництва між країнами.Одним з важливих моментів в успішній експортній діяльності є розуміння і гармонізація її з державним і міжнародним регулюванням. Знання норм національного та міжнародного права регулюючих зовнішньоекономічну діяльність є необхідною умовою розвитку експорту (успішне відстоювання своїх прав в антидемпінгових процесах). Разом з тим, застосування наявних норм для зниження витрат при експорті продукції, а також вживання свого впливу на прийняття національних і міжнародних законодавчих актів, спрямованих на стимулювання експортної діяльності це вже можлива стратегічна мета підприємства експортера.

Для успішного розвитку експортної компанії необхідно правильне позиціонування товару, компанії в галузі, в країні, у світі. Це позиціонування грунтується на результатах постійно проведених SWOT аналізів, де враховуються внутрішні сильні, слабкі сторони компанії та можливості загрози.Слід зазначити, що товарообмінні компенсаційні угоди в рамках промислового співробітництва не завжди задовольняють західних експортерів обладнання. На їх думку, серйозних недоліків цієї форми співпраці для них є тривале відволікання коштів, пов'язане з тривалими термінами здійснення будівництва промислових об'єктів. Крім того, сильно утруднена оцінка продукції, яку належить закуповувати в майбутньому. Але всі ці мінуси переважуються тим обставиною, що великомасштабні угоди в рамках промислового співробітництва закладають міцну основу для довготривалого стійкого поділу праці між країнами і тим самим є наріжними каменями будівництва єдиного світового господарства.

Ф. Катор запропонував використовувати зустрічну торгівлю при розробці загальної маркетингової стратегії компанії. Такі маркетингові стратегії з використанням методів зустрічної торгівлі він відносить до проактивним стратегіям компанії. На його думку, багато компаній використовували так звану «реактивну» маркетингову стратегію, яка передбачала застосування методів зустрічної торгівлі тільки в тих випадках, коли інші способи здійснення угоди не були доступні. Однак проактивний стратегія могла б значно розширити можливості компанії на глобальному ринку, особливо для тих організацій, які працюють на ринках країн, що розвиваються.

Тим часом на практиці перед багатьма компаніями виникало питання про власну підготовленості до мінливих умов ринку, які, зокрема, стосувалися вимог про введення форм зустрічної торгівлі при оплаті товарів. Все більша кількість країн вводили це умова в якості вимог, що пред'являються до імпорту. Як результат, зустрічна торгівля організувала певну групу методів оплати в міжнародній торгівлі. У зв'язку з цим Л. Велш запропонував звузити термін «зустрічна торгівля» і застосовувати його тільки для позначення «альтернативного засобу оплати торгових операцій». Однак, як зазначає цей автор, форми зустрічної торгівлі можуть багато в чому сприяти розвитку кооперацій між країнами, тобто область застосування форм і методів зустрічної торгівлі настільки широка, що сторони можуть домовитися про індивідуальні умови, які в торговому вираженні будуть лише частково представляти собою форми зустрічної торгівлі [19, с.108].

Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок про те, що з розвитком зустрічної торгівлі з'явився новий економічний механізм міжнародного товарообміну, що включає в себе нові форми, методи, технології здійснення міжнародних комерційних операцій.Основна причина, по якій бізнесмени використовують бартер - це збереження грошових ресурсів. Так як капітал життєво необхідний для бізнесу, це відмінна стратегія для того, щоб зберегти його. Тим не менш, бартер - це не тільки збереження капіталу, це збут ваших товарів і послуг і нормальна транспортування, коли продуктами і послугами обмінюються, замість того щоб обмінюватися грошима.Бартер безумовно приваблює замовників, тому товарообіг буде хорошим. Використовувати бартер набагато простіше, ніж вкладати гроші. Це прийнятний спосіб абсолютно для всіх бізнесменів.Бартер сприяє продажам, якщо весь капітал був направлений на створення, зміцнення або купівлю компанії. Це добре ще й тому, що відкриває інші перспективи для бізнесу. Там, де продажі маленькі, можливість бартеру доведе, що продажі ще не втрачені і на ділі збільшить продажу.

Висновки та пропозиції

Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: міжнародна торгівля як обмін товарами і послугами між виробниками та споживачами різних країн об'єктивно не має жодних обмежень, але реальні обсяги, структура, регіональні напрями, динаміка експорту та імпорту залежать від політичної орієнтації країни, належності до військових блоків або інтеграційних угруповань, зовнішньоторговельної політики власної та приймаючої країни, відносин із відповідними міжнародними організаціями.

Форми міжнародної торгівлі можна систематизувати за трьома напрямками. Критеріями визначення форм є регулювання, предмет торгівлі, взаємодія суб'єктів міжнародної торгівлі.

Найпоширенішою серед цих форм міжнародної торгівлі є традиційна (проста) торгівля, тобто «вільний» експорт та імпорт товарів і послуг, який не зумовлений коопераційними зв'язками та зобов'язаннями щодо збалансованого обміну товарів.

Характерною рисою сучасної світової торгівлі є широке поширення так званої зустрічної торгівлі.

Більше 90 країн світу прийняли державні закони, що зобов'язують своїх імпортерів проводити закупівлі тільки в ув'язці із зустрічними зобов'язаннями іноземних імпортерів. Найпоширеніші в практиці зустрічної торгівлі бартерні угоди (безвалютний, але оцінений обмін товарами), зустрічні закупівлі експортерами на частину вартості товарів, що поставляються, у країні-імпортері, компенсаційні угоди (погашення фінансового або товарного кредиту поставками товарів, випущених на закупленому в рахунок кредиту устаткування, або товарами, зробленими на інших підприємствах), офсетні угоди (включення в експортований матеріал елементів, вироблених у країні-імпортері - особливо практикуються при продажі озброєнь).

Отже, популярним різновидом міжнародної торгівлі останнім часом стала компенсаційна торгівля у формі товарообмінної (бартерної торгівлі), зустрічної торгівлі у вигляді зворотної закупівлі продукції або компенсаційних угод. Останні можуть полягати у вигляді: властиво, компенсаційних угод, зворотної закупівлі, угоди, що передбачають відшкодування.

Бартер - прямий безгрошовий обмін товарами або послугами. Здійснюється за єдиним договором, в якому з метою еквівалентності обміну, для визначення розміру страхових сум, оцінки претензій, нарахування санкцій фіксується сума договору.

Сьогодні багато сучасних і високоефективних форм зовнішньої торгівлі входять у категорію міжнародної зустрічної торгівлі, що є найбільше динамічною формою організації міжнародних комерційних операцій. В Україні, так само як і колись в СРСР, знайшли застосування найпростіші, нераціональні форми зустрічної торгівлі: товарний бартер, реалізований на безвалютній і неощадній основі, прямі компенсаційні угоди й т.п. Навіть термін «бартер» в українському вживанні найчастіше відноситься до всіх форм міжнародних компенсаційних угод.

У наш час існують регіональні особливості компенсаційної торгівлі по трьох основних групах країн: держав, що розвиваються (у тому числі по Південно-Східній Азії, Африці, Латинській Америці), країн ринкової орієнтації й промислово-розвинутих країн.

Характерною рисою останніх років є "бартеризація" зовнішньоекономічних угод - ріст зустрічної торгівлі. Покупці все частіше вимагають від постачальників купити в них в обмін товар для власного використання або перепродажу. Для обслуговування зустрічної торгівлі виникають посередницькі спеціалізовані фірми, при банках створюються спеціалізовані відділи по фінансуванню зустрічної торгівлі.

Із середини 70-х років бартер пережив другий період свого підйому, а на рубежі 80-х - 90-х років - у зв'язку з розпадом СРСР - третій період. У світовій же торгівлі він займає всього лише близько 5 % товарообігу. Виявлено дві характерні риси сучасного бартеру: по-перше, він міцно ввійшов у внутрішню систему товарообміну більшості колишніх союзних республік; по-друге, «комп'ютеризація» бартеру дала потужний поштовх його поширенню в ряді високорозвинених країн, і насамперед у США: великі банки інформації про пропоновані і куповані товари створюють умови для укладанняя зустрічних операцій.

Якщо на початку 70-х років на зустрічну торгівлю доводилося всього 2-3% світового товарообігу, то до кінця 80-х її частка перевищила 30%. Більше 90 країн світу прийняли державні закони, що зобов'язують своїх імпортерів проводити закупівлі тільки в ув'язуванні із зустрічними зобов'язаннями іноземних імпортерів.У 2008 р., за експертними оцінками, до 40% торговельних операцій доводилося саме на зустрічну торгівлю.

Бартерні операції на Україні зумовлені насамперед інфляцією, нестачею валютних коштів. У 1992-94 їх частка значно зросла. На початку 1995 до 70% їх здійснювалося на невигідних для України умовах.

У 90-х роках 20 ст. найбільшого поширення бартерна форма взаєморозрахунків набула у шинній промисловості України. За інформацією Держкомстату, у січні-травні 1998 року їх частка у цій галузі становила 91% (середній показник для промислового сектора - 41,9%). Продаж продукції на безгрошовій основі також активно здійснювався в агропромисловому комплексі. Тут до бартеру найчастіше вдавалися при реалізації насіння соняшнику (46%) та цукру (47%).

В останні роки знизилася «керованість» цієї сфери зовнішньої торгівлі. Під час СРСР бартерна торгівля в основному здійснювалася між підприємствами й організаціями прикордонних і прибережних районів Союзу й адміністративних територій сусідніх країн (Угорщини, Чехословаччини, Румунії, Болгарії, Фінляндії, КНР, Норвегії, Афганістану та ін.) і регулювалася міжурядовими угодами. До того ж, експортні поставки підлягали ліцензуванню, а для проведення самостійної бартерної угоди було потрібно узгодження експортних і імпортних цін із зовнішньоторговельними організаціями.

Основною формою міжнародних компенсаційних угод в Україні є бартер, що досяг значних масштабів ще під час СРСР.

В Україні високою залишається частка бартерних операцій, реалізованих на безвалютній основі.

Вихід з положення, що створилося, бачиться в «облагороджуванні» структури товарообмінних операцій. Питання про зміну підходу до всіх товарообмінних (у тому числі й досить прогресивних) операцій сьогодні в Україні важкий, тому що вживані періодично органами управління заходи до бартеру відкидають і розвиток найбільш ефективних форм міжнародної компенсаційної торгівлі.

Збільшення бартерних операцій у світі останнім часом може бути викликано світовою економічною кризою, що супроводжується кризою неплатежів, що й змусить підприємців обмежувати розрахунки грошима й здійснювати обмін товарами.

Товарообмінні операції в цілому сприятливий вплив роблять на світову торгівлю, причому даний вплив проявляється не стільки в обсязі торгівлі, скільки в якісному її поліпшенні. У складі таких операцій одержали поширення промислова кооперація, спільні підприємства, великомасштабні спільні проекти в третіх країнах, офсетна торгівля технологією, устаткуванням, військовою продукцією, угоди про зворотний викуп, лізинг, інжиніринг, франчайзинг, торгівля ліцензіями й ноу-хау.

У довгостроковій перспективі компенсаційні зв'язки повинні перерости в стійкі кооперативні взаємини, що припускають взаємовигідний міжнародний поділ праці, обмін сучасною технікою й технологією, ліцензійну торгівлю, лізинг, франчайзинг та ін. У противному випадку в зовнішній торгівлі буде реалізовуватися «синергічний ефект» компенсаційних угод: знецінюватися експортний товар, що втягується протягом тривалого періоду часу в зустрічну торгівлю, виробники цих товарів будуть дезорієнтовані відносно конкурентоспроможності своїх виробів.

Список використаних джерел

1. Цивільний кодекс України. ГК - Господарський кодекс України.

2. Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92 р.

3. Закон України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”.

4. Закон України від 23.12.2003 р. N 351-XIV “Про врегулювання товарообмінних (бартерних) операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності”.

5. Закон України від 16.04.91 р. N 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

6. Закон України від 23.09.94 р. N 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

7. Білорус О.Г. Глобальні трансформації торгівлі : [монографія] / Білорус О.Г., Власов В.І. - К.: ННЦ ІАЕ, 2008. - 228 с.

8. Зона вільної торгівлі Україна-ЄС: економічне зростання для відновлення Європи [Електронний ресурс]: виступ Генерального директора Федерації роботодавців України Володимира Грищенка на ІІІ Форумі Європа-Україна. - Режим доступу : http://www.fru.net.ua/position/898-vistup-generalnogo-direktorafederaciyi.html (дата звернення: 26.02.2009)

9. Хитра О.В. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України в умовах економічної кризи // Вісник Хмельницького національного університету. -2009. - № 4. - T. 3. - С.182-186

10. Зовнішня торгівля України: статистичний збірник. - К.: Державна служба статистики України, 2012. - 101 с.

11. Міжнародна економіка : навч. посіб. / Білоцерківець В.В. [та ін.] ; за ред. д-ра екон. наук, проф. А.О. Задої та д-ра екон. наук, проф. В.М. Тарасевича ; Дніпропетр. ун-т економіки та права. - Д. : Вид-во ДУЕП, 2012. - 339 с.

12. Міжнародна економіка: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / [Козак Ю.Г., Лук'яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін.]; За ред. Ю.Г. Козака, Д.Г. Лук'яненка, Ю.В. Макогона [3-тє вид.] -- К.: Центр учбової літератури, 2009. - 560 с.

13. Радзієвська С.О. Участь України в регіональних інтеграційних процесах і її впливів на підвищення конкурентоспроможності національної економіки// Зовнішня торгівля: право та економіка.- 2007.- №1.- С.49-55

14. Гладков, И.С. Мировая зкономика и международньїе зкономические отношения : учеб. пособие / И.С. Гладков. - 4-е изд., перераб. и доп. - М. : БИНОМ, Лаборатория знаний, 2009. - 341 с.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. / За ред. А.А. Мазаракі. - К.:Київ нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - 280 с.

15. Менеджмент внешнеэкономической деятельности. / Под ред. д.э.н., проф. А.А. Кириченко. - К. - 2008. - 464 с.

16. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник/ Под ред. Проф. Л.Е. Стровского. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008.

17. Покровская fl.fi. Организация и регулирование внешнеэкономической

18. деятельности: Учеб. для вузов. - М., 2000.

19. Павленко І.І., Варяниченко О.В., Навроцька Н.А. Міжнародна торгівля та інвестиції. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 256 с.

20. Передрій О.С. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 274 с.

21. Ткаченко А.М. Міжнародні економічні відносини : навч. посібник / А.М. Ткаченко, В.Г.Воронкова,М.О.Ткаченко. - К.:Професіонал, 2009. - 352 с.

22. Дениэлс Дж.Д., Радеба Ли X. Международный бизнес: внешняя среда и

23. деловые операции: Пер. с англ. - 6-е изд. - М., 1994.

24. Ткачук Т. Становлення та сучасний стан міжнародних фінансових організацій, їх роль у регулюванні світових економічних процесів / Т. Ткачук // Вісник Національного банку України. - 2006. - №4. - С.56-61.

25. Міжнародні економічні відносини : опорний конспект лекцій / уклад. Є.М. Воронова, Л.П. Кудирко, К.І. Ладиченко, Т.М. Мельник , І.П. Михайленко, Т.В. Мірзодаєва, І.Я. Софіщенко, І.В. Таран, В.В. Юхименко. - К. : КНТЕУ, 2009. -213 с.

26. www.ukrstat.gov.ua

27. http://uk.wikipedia.org/wiki/Бартер

28. http://subject.com.ua/economic/dict/47.html

29. http://bookdn.com/book_406_glava_3_Tema:Mіzhnarodna_torgіvlja.html

30. http://www.biznes4you.com/index.php/torgivlya-ta-pidpriemnitstvo/barterna-torgivlya

Додаток А

Географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами за 2012 року

Додаток Б

Таблиця Б.1

Обсяги експорту-імпорту товарів за регіонами України за 2012 рік

Размещено на Allbest.ru