Вочевидь, розвиток економічного співробітництва України з країнами Близького Сходу передбачає також облік цих переваг та впровадження елементів ісламської банківської системи в процесі залучення інвестицій. У зв'язку з розширенням співпраці України з країнами Близького Сходу, практика ісламського банкінгу, безсумнівно, рано чи пізно обов'язково з'явиться в українському банківському середовищі. Як не дивно, але саме Україну деякі експерти вважають основним перспективним полігоном ісламськогo банкінгу у Східній Європі. Причому його проникнення пов'язують із казахстанськими банками. Зокрема казахстанський банк "Turanalem" став першою кредитною організацією СНД, що отримала в 2003 році кредит від ісламського банку. В липні 2008 року банку вдалося залучити кредит за законами шаріату на суму $ 200 млн. За ним пішов вихід на споживчий ринок. 8 травня 2009 банк під час підписання угоди з Emirates Islamic Bank оголосив про те, що створення першого в Казахстані банку, що працює за принципами шаріату - справа найближчого майбутнього. Emirates Islamic Bank контролює 47,3% акцій банку "БТА-Казань", розташованого в республіці Татарстан, де близько половини населення мусульмани, і має частки в ряді інших російських банків [57, 23]. Сьогодні в банківських колах України йде дискусія про можливість або неможливість законодавчого оформлення особливих умов роботи ісламських банків.

3.3 Інвестиційне співробітництво України з окремими країнами Близького Сходу

Визначення перспектив інвестиційного співробітництва України з країнами Близького Сходу пов'язане не тільки з урахуванням загальних особливостей ісламської економічної моделі, але й пропонує індивідуальний підхід до кожної країни - інвестора. Серед арабських країн регіону є держави, які можна віднести не лише до багатих, а й до дуже багатих країн. Це передусім забезпечені нафтою та природним газом монархії Перської затоки - Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт, Катар. Золотовалютні резерви кожної з цих країн оцінюються в десятки мільярдів доларів. Так, без урахування золотого запасу, фінансові резерви Саудівської Аравії у 2010 році складали 7 млрд. 520 млн. дол. США, ОАЕ - 9 млрд. 77 млн. дол. США, Кувейту - 3 млрд. 947 млн. дол. США. Слід брати до уваги, що після теракту в США 11 вересня 2001 р. країни Перської Затоки почали відкликати свої інвестиції з західних країн (зокрема ОАЄ відкликали 3 млрд. дол. США, Катар - 2, 7 млрд. дол. США). Причиною цього стало побоювання заморожування капіталовкладень за політичними мотивами. Ця ситуація могла бути реально використана українськими промисловими колами, що мають інтерес до залучення іноземних інвестицій. Окрім того, світова продовольча криза серйозно непокоїть країни Перської Затоки, де обмаль придатних для землеробства земель (наприклад, у тому ж Кувейті -- лише 1%). Наразі обсяг інвестицій в Україну з країн Перської затоки вимірюється лише кількома десятками мільйонів доларів (рис 3.1). При цьому загальний потенціал інвестицій оцінюється в мільярди доларів. Серед напрямів інвестування арабських країн превалюють такі: сільське господарство, виробництво будівельних матеріалів, металургія, енергозберігаючі та інноваційні технології, великі інфраструктурні проекти. Найбільш значним та перспективним на сьогодні є двостороннє співробітництво в інвестиційній сфері між Україною та ОАЄ, Кувейтом і Саудівською Аравією.

Рис. 3.1 Динаміка об'єму зовнішніх прямих інвестицій України за 1997-2010 рр., млн. дол. США із країнами Близького сходу

Співробітництво України та ОАЕ має значний потенціал. Бізнесмени з ОАЕ демонструють певний інтерес до інвестицій в Україну. Угода про сприяння та захист інвестицій між урядами України та ОАЕ підписана 22 січня 2003 року. Створення Бізнес-Ради Україна - ОАЕ стало важливим чинником, що надав імпульс розвитку торгівлі та економічних відносин між двома країнами, що мали результатом активізацію інвестування та торговельного партнерства, проведення торгівлі, промислових та спеціальних виставок, обмін інформацією, ідеями, програмами, інформацією на кошти, що виділяються бізнесменами двох країн. Досить повільно розвивається українсько-еміратське інвестиційне співробітництво. Станом на 01.07.2010 прямі інвестиції з ОАЕ становлять 14 млн. дол. США [49, 34]. Динаміка розвитку українсько-еміратського інвестиційного співробітництва наведена у таблиці 3,5.

Таблиця 3.5 Обсяг прямих інвестицій в Україну з ОАЕ (млн. дол. США)

Конкретний крок щодо конкретних дій у співробітництві України з Об'єднаними Арабськими Еміратами - це організація офіційного візиту в Україну керуючого директора Інвестиційної адміністрації емірату Абу-Дабі шейха Хамеда бін Заїда Аль Нагаяна 24 листопада 2010 року. Візит став першим в історії двосторонніх відносин офіційним візитом в Україну члена правлячої родини ОАЕ. При обговоренні перспектив співробітництва в аграрній сфері еміратська сторона висловила зацікавленість в оренді сільськогосподарських угідь від 100 тис. га для вирощування продовольчих культур (ініціатива, що впроваджується керівництвом ОАЕ). У зв'язку з цим, ОАЕ висловили намір інвестувати в будівництво необхідної інфраструктури для переробки, перевалки та транспортування агропродукції (елеватори, порти тощо). У ході переговорів ОАЕ засвідчили готовність здійснювати інвестування в українські енергетичні, сільськогосподарські та інфраструктурні проекти. Зокрема шейх Х.З.Аль Нагаян попередньо погодився сприяти будівництву терміналу для прийому скрапленого газу в Одесі (деталі участі потребують додаткового обговорення), а також пошуку джерел постачання скрапленого газу з арабських країн [32, 10].

Під час зустрічі шейха Х.З.Аль Нагаяна з Міністром палива та енергетики України Ю.А.Бойком українською стороною було запропоновано активізувати двосторонню співпрацю в енергетичній сфері у таких масштабних проектах, як участь у пошуку та розробці нових газових та інших родовищ, реконструкції української газотранспортної системи, спорудженні терміналу з прийому скрапленого природного газу на території України тощо. У свою чергу, до еміратської сторони було доведене прагнення НАК "Нафтогаз України" брати участь в розробці перспективних нафтогазових родовищ в еміраті Абу-Дабі.

Крім офіційних зустрічей керуючого директора Інвестиційної адміністрації емірату Абу-Дабі шейха Х.З.Аль Нагаяна з керівництвом української держави, для членів еміратської делегації були організовані окремі презентації та зустрічі за різними напрямками двостороннього співробітництва. Зокрема було проведено презентацію інвестиційних можливостей України в Національному Агентстві України з питань інвестицій і розвитку, співробітниками Комітету з економічних реформ при Президенті України було проведено презентацію національних проектів України, а в Київській міській державній адміністрації членам еміратської делегації було презентовано інфраструктурні проекти в рамках підготовки до Євро-2012, зокрема зі спорудження автобанів, будівництва та модернізації значної за обсягами спортивної, комерційної та готельної нерухомості. Крім цього, члени делегації мали окремі зустрічі з керівництвом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України, під час яких були розглянуті шляхи інтенсифікації співробітництва в галузях сільського господарства та фінансів. У зв'язку з зацікавленістю еміратської сторони до розвитку співробітництва з Україною у сфері вирощування сільськогосподарської продукції, було домовлено про організацію найближчим часом візиту до ОАЕ Міністра аграрної політики України М.В.Присяжнюка [43].

Інвестиційний інтерес до України демонструє і Кувейт. Угода між Кабінетом міністрів України та урядом Кувейту про сприяння та взаємний захист інвестицій була укладена 11 червня 2003 року. Інвестиційне співробітництво між Україною та Державою Кувейт поки ще знаходиться в стадії започаткування. Станом на 01.01.2009 р. в Україні офіційно зареєстровано два спільних підприємства з обсягом кувейтських інвестицій у 0,1 млн. дол. США. Кувейтська сторона висловлює зацікавленість щодо інвестування в українські проекти. Так, Кувейтська інвестиційна адміністрація вже залучила 50 млн. дол. США у інвестиційну компанію „Сігма Блейзер" (США), що працює на українському ринку. Окрім того, зазначена адміністрація через своє англійське дочірнє підприємство інвестувала в Україну близько 100 млн. дол. США. До того ж, кувейтська компанія „Kuwait Energy" у грудні 2008 року придбала в Україні 100% активів компанії „Rudis Drilling Company", яка працює на ринку газовидобування з 2001 року. Компанія планує довести виробництво до 7000 барелів умовного палива на добу у 2013 році. На 2009 рік Кувейтські інвестиції в українські спільні підприємства склали близько 150 млн. дол. США (рис 3.3) [67]. За словами заступника міністра інформації Кувейту Фейсала Халіфи Аль-Малека Аль-Сабаха, його країна зацікавлена в зростанні кувейтських інвестицій і в тому, щоб більше кувейтців відвідувало Україну. Він висловив інтерес до розміщення на кувейтському телебаченні українські матеріали для популяризації України в Кувейті.

Щодо інтересу України з боку Королівства Саудівська Аравія, то на тлі фінансової та продовольчої кризи у світі керівництво королівства розробило саудівський план продовольчої безпеки, відомий як "ініціатива короля Абдалли для саудівських сільськогосподарських інвестицій за кордоном". Так, представники Саудівської Аравії розглядають можливості для укладання довгострокових контрактів щодо користування землями сільськогосподарського призначення в інших країнах. Так, саудівські бізнесмени хочуть узяти під кожний такий проект 100 тис. га в оренду.

Рис 3.2 Приріст прямих інвестицій з Держави Кувейт за 2009-2010 рр. (млн. дол. США)

Вони обіцяють створення робочих місць, сільськогосподарську техніку і навіть високу культуру землеробства та його ефективність Актуальність низки інвестиційних проектів у цій галузі для Саудівської Аравії полягає в тому, що на сьогоднішній день об'єм водних ресурсів не дозволяє Саудівській Аравії ефективно розвивати власне сільське господарство. Країна відмовилася від вирощування зерна з огляду на несприятливі кліматичні умови і, з метою забезпечити потреби зростаючої кількості населення країни, у минулому році імпортувала 2 млн. т. пшениці. Україна зараз розглядається як одна з провідних держав для інвестування завдяки своїм багатим природним ресурсам. Коефіцієнт співробітництва може бути досить високим за рахунок вкладення капіталу, новітніх технологій, ноу-хау. Розвиваються контакти між підприємцями двох країн. У червні 2009 р. Саудівську Аравію відвідала делегація українських підприємців, які у ході переговорів із саудівськими бізнесменами досягли принципової домовленості щодо спільного вирощування в Україні пшениці та ячменю на 150 тис. га.

Загалом відбулося три засідання Міжурядової українсько-саудівської комісії з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва (2004, 2006 та 2008 рр.). На третьому спільному засіданні Міжурядової українсько-саудівської комісії, що було проведено у квітні 2008 року в Ер-Ріяді, українську частину очолював Перший Віце-прем'єр-міністр України О.В. Турчинов, саудівську - Міністр транспорту КСА Джабара бін Ід Аль-Сурайсарі. На цьому засіданні були підписані Угода про заохочення та взаємний захист інвестицій, Протокол Третього засідання Комісії, дистриб'юторська угода між ХК „АвтоКрАЗ" та компанією "Abdulatif Al-Issa Automotive Co". Станом на 30 серпня 2009 року створено лише одне спільне підприємство - саудівсько-українська будівельна компанія "Al-Saad Ukraine". Станом за 2009 рік прямі іноземні інвестиції в Україну з Королівства Саудівська Аравія склали 1,1 млн. дол. США. З України до КСА інвестицій не надходило. Складова прямих інвестицій за галузями відображена на рис. 3.3. Головна проблема малої питомої ваги інвестицій з регіону Близького Сходу в Україні пояснюється тим, що близькосхідні інвестори просто не знають Україну. З метою розробки бізнес-пропозиції для інвесторів з Близького Сходу та формування позитивного іміджу як сприятливої країни для одержання інвестицій, у 2009 році створено спеціальний Діловий центр "Україна - Близький Схід". Діяльність Центру зосереджена на просуванні товарів, вироблених українськими підприємствами, пошуку інвесторів у країнах Перської затоки (Саудівська Аравія, Оман, Катар, Бахрейн, Кувейт та Іран) та організації спільних заходів: бізнес-форумів, конференцій тощо. Центр має два офіси - центральний у Києві та представницький офіс в Дубаї (ОАЕ). У представницькому офісі діє експозиція - виставка українських товарів. Відтак бізнес-центр розпочав роботу зі створення презентації інвестиційних можливостей України для подальшого розповсюдження в країнах Близького Сходу [68].

Рис 3.3 Пріоритетні напрямки вкладання коштів інвесторами з Королівства Саудівська Аравія в Україні (у %-му відношенні. 1 = 100%)

Конкретні кроки щодо співробітництва з інвесторами розпочались вже минулого року. 16 червня 2010 року у рамках XXIІ Міжнародної агропромислової виставки "АГРО-2010" в Києві відбулися переговори перших осіб сектора АПК України та Королівства Саудівська Аравія. У переговорах брали участь Міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк, заступник Міністра сільського господарства Саудівської Аравії, доктор Абдулла А. Аль-Обейд та інші представники міністерства. За результатами переговорів сторони узгодилися розпочати системну роботу в галузі АПК, зокрема домовилися про експорт 1 млн. т. зерна в Саудівську Аравію, а також заявили про намір створення спільних підприємств і технопарків у секторі АПК в Україні. Сторони узгодились на важливості співробітництва України і Саудівської Аравії в галузі АПК, а також обсудили можливості інвестування близькосхідних партнерів в українську економіку.

Що стосується безпосередньо найближчого кроку у створенні інвестиційного співробітництва між країнами регіону - це проведення 25-26 листопада 2010 року у Києві за ініціативою Президента України Віктора Януковича Інвестиційного Саміту країн СНД та Близького Сходу. Це була першокласна конференція, присвячена інвестиційному розвитку України та Близького Сходу. Саміт запросив більш ніж 400 керівників компаній з 32 країн усіх секторів економіки, що зацікавлені в інвестиційному співробітництві. На цьому саміті були присутні більш ніж 400 керівників вищого рангу інвестиційного сектора як із країн СНД, так і з країн Близького Сходу. Завдяки цим заходам вдалося значно змінити ситуацію із залученням інвестицій з регіону. Приріст прямих інвестицій за 2010 рік склав 9,9 млн. дол. США (рис 3.4).

Рис.3.4 Приріст прямих іноземних інвестицій з країн Перської затоки за період 2006-2010 рр., тис. дол. США

У намаганні задовольнити свої інвестиційні апетити арабський бізнес активно вивчає українське законодавство, практику і менталітет з точки зору розумності капіталовкладень в усі сфери економіки. Але зацікавленість тієї чи іншої української галузі визначають не тільки економічні міркування. Партнери з Близького Сходу висувають цілу низку етичних вимог, яким має відповідати бізнес. Норми шаріату забороняють інвестувати в проекти, пов'язані з алкоголем, ігорним бізнесом та певними видами розваг. Окрім цього, норми ведення бізнесу в арабських країнах забороняють давати грошові кредити під відсоток. Тому в Україні араби працюють не за відсотки, а за дивіденди, та інвестують у бізнес тільки на умовах уходження в акціонерний капітал. Етичні правила ведення бізнесу забороняють арабським компаніям співробітничати з контрагентами, які якимось чином пов'язані з Ізраїлем.

Арабський бізнес, як і ввесь бізнес в Україні, страждає від великих коливань валютного курсу в нашій країні, обтяжливої системи оподаткування, високого рівня корупції та скаржиться на високі політичні ризики. Задля реалізації подібних іноземних інвестиційних проектів сьогодні на перший план виходять питання системної роботи з інвесторами, а також виваженої податкової політики та створення привабливих умов для інвестиційних партнерів. Це фундамент, який необхідно закласти у перспективу державної політики [56, 45].

Слід зазначити, що контакти між українськими та близькосхідними партнерами у сфері інвестицій не можуть нормально розвиватися і функціонувати без відповідної нормативно-правової бази. Саме тому узгодження позицій України і держав Близького Сходу з питань захисту інвестицій та уникнення подвійного оподаткування є наріжним каменем, базисом подальшої взаємодії.

ВИСНОВКИ

Сьогодні Близький Схід став одним з ключових центрів формування нової геополітичної та геоекономічної системи світу. Це обумовлено кількома чинниками. По-перше, підвищується роль Близького Сходу у глобальній енергетичній системі, яка відзначається довгостроковою стабільністю. Близький Схід продовжуватиме відігравати домінуючу роль на світовому ринку нафти протягом щонайменше двох наступних десятиліть. Незважаючи на всі можливі структурні зміни головним завданням України за реалізації близькосхідного напряму зовнішньополітичного курсу лишається закріплення ролі активного учасника геополітичних та геоекономічних процесів на Близькому Сході та подальше зміцнення відносин з близькосхідними країнами. Значення країн Близького Сходу для України обумовлюється, принаймні, наступними факторами:

* географічною близькістю регіону Близького Сходу до України;

* ключовою роллю близькосхідних країни у структурі світової торгівлі енергоносіями. У цьому контексті забезпечення стабільності близькосхідного регіону відповідає стратегічним національним інтересам України;

* наявністю значних фінансових ресурсів в деяких близькосхідних країнах та місцем останніх у міжнародних валютно-кредитних та фінансових відносинах;

* ємністю ринку товарів та послуг більшості країн регіону.

На сучасному етапі розвитку взаємовідносин України з державами Близького Сходу першочергового значення набуває завдання опрацювання найбільш перспективних та сучасних форм економічної та науково-технічної співпраці. Це може бути насамперед робота міжурядових спільних комісій з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва, розробка довгострокових програм співробітництва, активніша участь національних виробників у роботі тих міжнародних виставок, бізнес-форумів, що відіграють особливо важливу роль в економічному розвитку Близького і Середнього Сходу, з метою освоєння ринків близькосхідних країн. Розширенню торговельно-економічного співробітництва між державами буде сприяти:

- продовження роботи Міжурядових комісій з торговельно-економічного співробітництва;

- започаткування міжрегіональної співпраці (між окремими областями та містами, торгово-промисловими палатами, підприємствами та ін.);

- активізація в Україні інформаційної кампанії стосовно можливостей близькосхідного ринку збуту для української продукції;

- участь України у тендерах, що проводитимуться на території близькосхідних держав (енергетична, будівна та транспортна галузь);

- розвиток двостороннього співробітництва у сфері військово-технічного співробітництва;

Можна впевнено сказати, що кількісні та якісні параметри економічних відносин між Україною і регіоном можуть бути значно вищими. У першу чергу за рахунок кращої організації та координації цієї роботи. На прикладі двосторонніх економічних відносин України з арабськими країнами чітко простежуються можливості реалізації, як великих державних проектів, так і інтересів малого та середнього бізнесу. Політична підтримка зусиль регіонів України та більш ефективне розповсюдження інформації про Україну на Близькому Сході гарантовано поліпшить рівень співробітництва з більшістю арабських країн. Для якісної та швидкої зміни ситуації в даному напрямку необхідно дотримання таких умов:

- предметне співробітництво регіонів з Міністерством закордонних справ, зовнішньоекономічними відомствами та Торгово-промисловою палатою України, а також вивчення на експертному рівні перспектив і можливостей просування українських товарів на близькосхідних ринках

- розповсюдження на Близькому Сході інформації про можливості співробітництва з українськими регіонами у різних сферах шляхом проведення бізнес форумів та презентацій окремих галузей промисловості.

Не менш важливим є для України залучення інвестицій з регіону, особливо з країн Перської затоки. Країна, що прагне залучити іноземні інвестиції, повинна виконати принаймні декілька необхідних умов, яким має відповідати законодавча та інституціональна система. Перше - це стабільність основоположних принципів системи. Інвестори почувають себе більш комфортно у країні, де правила регулювання стабільно дотримуються, а не там, де часто змінюються „правила гри". Друге - прозорість національної системи регулювання (інформування партнерів про заходи, що вживаються у сфері інвестування та ін.). Державна релігія більшості країн Близького Сходу - іслам безпосередньо впливає на різноманітні галузі суспільного життя, регламентуючи не тільки питання культури і поведінки в побуті, але також економічні, політичні, та інші відношення у суспільстві. Звідси випливає третя умова - Україні потрібно враховувати особливості ісламської економічної моделі, яка є традиційною в більшості країн регіону. Це найголовніша умова для того, щоб Україна могла ефективно розвивати торговельно-економічне співробітництво з арабськими країнами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. "Про основні напрямки зовнішньої політики України": Закон України // від 13.03.1992 №2198-XII, (із внесенням змін від 9.10.2008 № 1266/17282)

2. "Про банки і банківську діяльність": Закон України // вiд 14.10.1992 № 2686-XII, (із внесенням змін вiд 22.12.2009 № 532-V).

3. "Про іноземні інвестиції": Закон України // від 13.03.1992 № 2198-XII, (із ствердженням КМУ від 29.12.2009 № 1266/17282).

4. "Про оподаткування прибутку підприємств": Закон України // від 28.12.1994, (із внесенням змін вiд 27.04.2010 № 2156-VI).

5. "Про основні напрямки інвестиційної політики на 2008-2011 pp".: Указ Президента України // 04.11.2010 № 1010/2010

6. "Про режим іноземного інвестування": Закон України // вiд 19.03.1996 № 93/96-ВР, (із внесенням змін вiд 06.07.2009р. № 823-XIV).

7. "Про оподаткування прибутку підприємств": Закон України // № 283/97- ВР від 22.05.1997, (із внесенням змін вiд 27.04.2010 № 2156-VI).

8. Сєров Д.І. Становлення та розвиток політичних і економічних відносин України з країнами Арабського Сходу. - K.: вид-во "Просвітитель", 2010. - 237с

9. Євтушенков В.П. Після затишшя: Україна та арабський світ на новому этапі. - К.: 2009, - 220с.

10. Гасим С., Блажко В. Зовнішня торгівля країн ради співробітництва арабських держав перської затоки з європейським союзом, - МСУ, - Х.- 2009., №2 с.56

11. Махарік А. Економічне співробітництво України з країнами близького Сходу Чорноморському регіоні. - Збірник наукових праць: "Проблеми та перспекти розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи у рамках Чорноморськоекономічного співробітництва та ГУАМ". - Севастополь-Донецьк. - 2009. - с. 409.

12. Котілко В.В. Ризики і кризи на просторі СНД. - М.: 2010. - 237с.

13. Коюда В. О., Лепейко Т. І., Коюда О. П. Основи інвестиційного менеджменту: Навчальний посібник - К.: Кондор, 2010. - 340 с.

14. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навч. пос. -- К.: Центр навчальної літератури,- К.: 2009. -- 376 с.

15. Інвестування української економіки: Монографія/ За ред. А.І. Сухорукова - К.: Нац. Інститут проблем міжнародної безпеки, - 2010, - с. 230.

16. Верченко О.В. Державні гарантії захисту іноземних інвестицій в Україні // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка. - 2008. - Вип.16. - С.218-220.

17. Верченко О.В. Особливості та шляхи активізації інвестиційної діяльності // Тези ІІІ міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ "Зовнішньоекономічна політика України в умовах глобалізації і регіоналізації світогосподарських зв'язків". - К.: вид. УАЗТ. - 2010. - с.116.

18. Музиченко А. Інвестиційна діяльність в Україні. Навчальний посібник. К.: Кондор, 2008, - 320с.

19. Ландарь І.В. Передумови розширення в Україні діяльності іноземних інвестицій// Схід.- 2008. - №6. - с. 23.

20. Носова О.В. Оцінка інвестиційної привабливості України: основні підходи // Економіка та прогнозування. К.: 2009. - 200с.

21. Яценко А. Передумови та особливості формування інвестиційного клімату в Україні.// Інститут Світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Збірник наукових праць. - 2010. - №28. -- c.227

22. Кот Л.Л. Iнвестицiйна дiяльнiсть в Україні: шляхи активiзацiї кредитних установ // Актуальнi проблеми економiки. -2009. -№2. - с.217.

23. Лавров Р.В. Роль банківських установ в активізації інвестиційних процесів на вітчизняних підприємствах// Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №6. - с. 316.

24. Стеченко Д. М. Інноваційні форми регіонального розвитку: Навч. посіб.- К.: Вища шк., 2010.- 254 с.

25. Люкманов А.Р. Перспективи українсько-арабського економічного співробітництва. - Близький Схід та сучасність. - К.: 2010, - с. 95.

26. Филоник А.О., Исаев В.А., Федорченко А.В. Финансовые структуры Ближнего Востока. - М., 2009, с. 164.

27. Журавлев А.Ю. Концептуальные начала исламской экономики. Исламские финансы в современном мире: экономические и правовые аспекты. - под ред. Р.И. Беккина. - М., 2008, - с. 345.

28. ИСжМСПн НУнд ЗбКИЗБ. - КеСЗд. - 2_1_. "СУЗбЙ КжЦнЪ ЗбгУЗЖб".

29. "ЗУКСЗКМнЙ ЪгбнЙ ЗбЗУКЛгЗС Эн ИбЗП ЗбЪСИ". - 2_1_

30. Макогон Ю.В. Зовнішньоекономічні зв'язки України і залучення інвестицій// Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 3. - с. 218.

31. Капітоненко М.Г. Зовнішньополітична cтратегія України // Українська

дипломатична енциклопедія. - 2-х т. / под. ред..: Л.В.Губерський. - К.: Знання України, 2009. - с.520.

32. Скороход Ю.С. Україна і арабські країни: здобутки і проблеми співробітництва// Науковий вісник Дипломатичної академії України. Випуск 13. - 2010. - с. 34

33. Швед В.О. Близькосхідна політика України у контексті сучасного геополітичного протиборства на Близькому Сході // Україна: Стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки. - 2008, - с 55.

34. Україна - Близький Схід: діалог і партнерство в ім'я майбутнього // Діалог. - 2010, № 2, - с. 50

35. Інвестиційний клімат в Укрaїні. Яким його бачить бізнес. - консультативна програма з інвестиційного клімату , регіони - Європа та Центральна Азія - вид. Групи IFC. - 2011. - с. 222

36. Ванькович Д., Інвестиційний клімат в Україні та щляхи його поліпшення: економіко - правовий аспект. // Економіст: журнал. - 2011. -№ 4 - с. 81.

37. Гайдуцкий А.П. Особенности инвестиционной активности сельскохозяйственных предприятий. - 2009. - № 2, - с. 54.

38. Сталінська Є.Р Оцінка інвестиційної привабливості регіонів України // Економіст. -2011. -№2. -с.32

39. Рівак О.С. Інвестиційна діяльність в АПК // Економіка АПК. - 2010. - № 1. - с. 76

40. Червова Л., Назарчук М. Сравнительный анализ динамики инвестиций в

экономику Украины // Экономика Украины. - 2010. - № 3. - с. 32

41. Огляд. Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його покращання. К.: Експертно-аналітичний центр "Соціум". - 2010. - с.25

42. Гукасян Г.Л., Смирнова Г.И. Некоторые аспекты деятельности исламских банков с участием финансового капитала нефтеэкспортирующих арабских стран Аравийского полуострова. - Арабские страны: Проблемы социально-экономического и общественно-политического развития. Выпуск 2. Сборник статей, - М. -2009.

43. Ю.А. Полурез Україна має великі можливості для співпраці у Перській затоці, - Интерфакс, - 2011.

44. Серов Д.И. Південь України і Близький Схід: стан та перспективи економічного співробітництва - Стратегічні пріоритети. - 2010. - №74(5). - с. 34

45. Голиков Л.П.. Сидоров В.И., Аль Шорман Омар. Ближний Восток как торгово - экономический партнер Украины. - Вестник Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина. Серия экономическая. -2009. - № 743.- с. 48.

46. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін. - Харків. Вид-во Фоліо, 2009. - с. 58

47. Saeed Abdulla. Islamic banking and interest. A study of the prohibition of Riba and its сontemporary interpretation. - 2010

48. Wilson R. Challenges and Opportunities for Islamic Banking and Finance in the West: the United Kingdom Experience // Islamic Economic Studies, 2010, № 7, с. 40.

49. Foreign Policy: interests of Ukraine in the Middle East region // Fordham International Law Journal. Vol. 21, November 2010, № 1.

50. The Contemporary Middle East № 14, (collection of essays)

51. The Arab World in the end of the XX-th century, (collection of essays). In cooperation with the Institute of Oriental Studies, Russian Academy of Sciences. - 2010. - c. 230.

52. New Middle East capacity threatens chemical industry, KPMG AG [Еlectronic resource] // Zurich, December 15, 2008, - с.40

53. Company News : R : Riyadh Exhibitions Co (REC) [Еlectronic resource] // Saudi Arabia: Tuesday,September 01, 2009.

54. Jamil I. Alhejailan Can the GCC Control Oil Production? // Middle East Insight Magazine, May 2009, - с. 10.

55. The Economist L., Country Briefings. Saudi Arabia. Fact sheet, Jan. 3,- 2010

56. Investment Regime for the Arab World. UNCTAD. New-York - Geneva, - 2010.

57. Financial Institutions in the Middle East by A.Filonik, V.Isaev and A.Fedorchenko

58. UNCTAD. World Investment Report 2009: Foreign Direct Investment and Challenge of Development. Overview. New-York-Geneva, 2009.

59. Гег ЗбГОИЗСЗбЗЮКХЗПнЙ. ЕНХЗЖнЗК - 2_1_ . жТЗСЙ ЗбОЗСМнЙ ЯжнК.

60. ЗбжЮЗЖЪ ж ЗбжЛЗЖЮ ЗбСУгнЙ ж ИСжКжЯжбнЙ бЪЗг 2_1_. ЗбгМбП ЗбЛЗбЛ

61. бКЪЗжд ЗбКМЗСн жЗбЗЮКХЗПн Инд ГжЯСЗднЗ жУжСн.

62. Сайт національної бібліотеки ім. Вернадського: http://www.nbuv.gov.ua

63. Державний комітету статистики України http://www.ukrstat.gov.ua

64. Сайт Міністерства Закордонних Справ України http://www.mfa.gov.ua

65. Cайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України http://me.kmu.gov.ua

66. Cайт Міністерства Фінансів України http://www.minfin.gov.ua

67. Сайт Державного агентства з Інвестицій та Розвитку http://in.gov.ua

68. Сайт ділового центру Україна - Близький Схід http://www.ume.kiev.ua

69. Офіційний сайт Європейсько-арабського фонду міжкультурних комунікацій. http://www.euroarabia.com.ua/index.php.

70. Инвестиционная привлекательность Украины. World Economic Forum. http://www.bin.com.ua

71. Islamic Bank of Britain Launch Imminent http://www.thebanker.com/news

72. Islamic Finance and the UK Financial Services Authority. Conference on Islamic Banking and Finance Bahrain. March 2009. http:// www.fsa.gov

73. Caйт Посольства України в Об'єднаних Арабських Еміратах http://www.oae.mfa.gov.ua/oae

74. Caйт Посольства України в Королевстві Саудівська Аравія www.mfa.gov.ua/saudiarabia

75. Caйт Посольства України в Державі Кувейт http://www.mfa.gov.ua/kuwait/

Додатки

Основні макроекономічні показники (станом на 07.10.10)

Динаміка макроекономічних показників (у % до попереднього року) у 2008-2010 рр.

Головні законодавчі акти, прийняті протягом 2008-2010 рр., які мають на меті поліпшити інвестиційний клімат в Україні

Структура зовнішньої торгівлі України товарами з країнами Близького Сходу за січень-липень 2010 року

Структура зовнішньої торгівлі України товарами з країнами Близького Сходу за 2009 рік

Размещено на Allbest.ru