Метафори-композити в сучасній німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТАФОРИ-КОМПОЗИТИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Ковбасюк Л.А.

Абрамова КА.

Постановка проблеми. Будова кожної мови -- унікальна, вона має свої особливості, недоліки та переваги. Німецька мова виокремлюється серед усіх мов своєю своєрідністю завдяки складним словам (композитам). Такі слова як Donau-Da mpfschifffahrtsgesellschaftskapitдnswitwe, Grunds tьcksverkehrsgenehmigungszu-stдndigkeits ьbertrag ungsverordnung та ін. важко вимовляти, але в той же час, вони роблять німецьку мову «економною» та неповторною. Це сприяє зросту лінгвістичних студій, у межах яких вивчаються різни аспекти композитів німецької мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Словоскладання є одним із найпопулярніших способів розширення та збагачення словникового складу німецької мови, що привертає до себе увагу багатьох дослідників, напр., Х. Альтманна [8], E. Доналіс [9], В.А. Карпюк [5], Л.А. Ковбасюк [б], В. Фляйшера [13] та ін. Воно широко використовується для створення нових номінативних одиниць, для вираження відношення мовця до даного предмета й для певної експресивної оцінки предметів та явищ дійсності. А одним із засобів вираження експресії та оцінки є метафора, яка пронизує усе наше повсякденне життя і виявляється не тільки в мові, а й у мисленні і дії. Усе вищезазначене підкреслює актуальність вивчення метафор-ком- позит в сучасній німецькій мові.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Останнім часом з'являється певна кількість робіт [5; б; 14], присвячених дослідженню словотвору сучасної німецької мови, але комплексному вивченню метафор-композит не приділяється достатньої уваги.

Метою нашої роботи є вивчення метафор-ком- позитів сучасної німецької мови та дослідження їхньої експресії й оцінки. Окреслена мета дослідження передбачає вирішення наступних завдань: 1. Розглянути основні способи словоскладання. 2. Розкрити моделі утворення складних слів. 3. Прослідити семантику та структуру ме- тафор-композит. 4. Дослідити експресивно-оцінне значення композитів німецької мови.

Матеріалом дослідження слугували 2бб лексичних одиниць сучасної німецької мови, відібраних методом суцільної вибірки в межах відповідної тематики з лексикографічного словника «Elexiko» (90 лексичних одиниць) та з рубрики «Wort der Woche» електронного ресурсу «Deutsche Welle» (176 одиниць).

Виклад основного матеріалу. Словоскладання в німецькій мові -- багатоаспектне та складне явище: 1) з одного боку, воно часто переплітається з різними засобами словотвору, напр., з афіксацією; 2) з іншого боку, воно межує з синтаксисом, тому що в німецькій мові між компонентами складного слова часто виникають синтаксичні відносини [7, с. 99].

Проаналізувавши думки вчених щодо класифікації композитів [8, с. 29-33; 9, с. 51-93; 13, с. 81-86; 136-195; 14], пропонуємо таку узагальнену класифікацію:

1. Детермінативний (означальний) композит (Determinativkomposita) є найчисленнішою і найпродуктивнішою групою серед композитів. Це таке складне слово, де перший компонент визначає другий, який, у свою чергу, надає загальну морфологічну і семантико-категоріальну характеристику сполучення (das Erdgasauto -- «Pkw mit Erdgasanbetrieb»). Компонентами детерміна- тивних композитів можуть виступати: 1) скорочення: SPD-Fraktionschef, E-Learning; 2) окремі букви, цифри: A-Faktor, G-7-Gipfel; 3) рівноцінні одиниці, що не виступають у ролі компонентів і знаходяться у копулативних відношеннях, але які функціонують як компоненти в композиті, оскільки правий елемент є формальним і змістовно визначальним для загального висловлювання: Ost-West-Vertrag.

2. Фразовий композит (Phrasenkomposita), що складається з першого компонента у вигляді фрази (номінальні фрази, вербальні, прикметникові, займенникові та інші) і другого основного компонента: Vater-und-Sohn-Konflikt, Heile- Welt-Gerede.

3. Атрибутивний (die Possesivkomposita), або бахувріхі. Це слово зі значенням володіння або якості, яке слугує для позначення всієї особи: Zwergnase, Graugesicht.

4. Сурядний композит (Kopulativkomposita). Цей тип словоскладання об'єднує два рівноправні елементи, що пов'язані між собою сурядним зв'язком і семантично незалежні. Цей тип композита не є бінарно структурованим. Складові цього копулативного композита обов'язково належать до одного й того ж граматичного класу: die Pfandpflicht (das Pflichtfpand); sьЯsauer (sauersьЯ).

5. Зсуви (Zusammenrьckungen), які є зовні часто подібними до композитів (на думку Х. Альтманна та С. Кеммерлінг [8, с. 120]). Зсуви -- це складні слова, елементи яких є компонентами словосполучення або речення, але на відміну від словосполучення мають єдину словотворчу основу і об'єднуються одним загальним наголосом: Nichtweglaufenkцnnen, Schwitzehдndchen.

Аналіз одиниць дослідження показав, що значна кількість композит в німецькій мові є метафорами, тобто перенесенням імені одного предмета на інший, метою якого було заповнення лексичного пропуску (в даному випадку метафора виконує номінативну функцію) та прикрашання мови, переконання (в цьому випадку яскраво проявляється риторична функція). Метафора виникає при уподібненні одного явища іншому на основі семантичної близькості станів, властивостей і дій, які характеризують ці явища. З формальної точки зору, метафоричне перенесення полягає у вживанні слова або фрази, призначеного для позначення одних об'єктів (ситуацій) дійсності, щодо найменування чи характеристики інших об'єктів (ситуацій) на підставі умовної тотожності приписаних їм предикативних ознак [3, с. 76].

Досліджуючи композити із електронного джерела «Wort der Woche» [16], та словника Elexico [12] ми дійшли висновків, що одиниці аналізу є детермінативними (91%) та атрибутивними (9%) метафорами-композитами та групуються за наступними критеріями:

1) Частини мови: а) іменники (іменник + іменник) (66,7%): der Altweibersommer -- «sonniger, warmer Nachsommer (бабине літо)»; das Fingerspitzengefьhl -- «Feingefьhl (тонке чуття)»; der Fleischwolf -- «Gerдt, das Fleissch mithilfe eines sich drehenden Flьgelmessers zerkleinert und durch o. eine Lochscheibe presst, sodass eine weiche Masse entsteht (м'ясорубка)»; das Katzenauge -- «Rьckstrahler am Fahrrad oder Auto (рефлектор (відбивач))»; der Kindskopf -- «jemand, der sich kindisch benimmt, der zu Albernheiten, Kindereien neigt (велика дитина)»; die Kaffeefahrt -- «von Werbefirmen [gratis] veranstaltete Fahrt mit Nachmittagskaffee, bei der versucht wird, den Teilnehmenden bestimmte Waren zu verkaufen (екскурсія з рекламною метою, що організується певними рекламними компаніями)»; die Pudelmьtze -- «rund um den Kopf anliegende, ьber die Ohren zu ziehende gestrickte, gehдkelte Wollmьtze (шапка з помпонами)» [10; 16];

б) дієслова (прикметник + дієслово) (25%): blau machen -- «wдhrend eines bestimmten Zeitraumes ohne triftigen Grund nicht zur Arbeit/zur Schule gehen (не ходити на роботу, прогулювати заняття в школі)»; schwarzsehen -- «1. pessimistisch sein; das Schlimmste befьrchten. 2. fernsehen, ohne Gebьhren dafьr zu bezahlen (1. бути песимістом. 2. дивитися телевізор, не оплачуючи рахунки)» [10; 16];

в) прикметники (прикметник + прикметник + суфікс) (8,3%): blauдugig -- «naiv, ahnungslos, weltfremd (невинний, наївний)»; groЯkotzig -- «widerlich aufschneidend, protzig (хвалькуватий, пихатий)» [10; 16].

2) Граматичний рід: а) композити чоловічого роду (іменник + іменник) (35,7%): der Backfisch -- «weiblicher Teenager (дівчинка-підліток, панянка)»; der Bдrenhunger -- «sehr groЯer Hunger (вовчий апетит); der Bьcherwurm -- «jemand, der gern und viel liest (книголюб, книжний черв'як)»; der Jo-Jo-Effekt -- «Gewichtsab- und -wiederzunahme bei Diдten (ефект йо-йо, небажаний, швидкий набір ваги після дієти)»; der Warmduscher -- «Weichling» (слабак)» [16];

б) композити середнього роду (іменник + іменник) (28,6%.): das Katerfrьhstьck -- «krдftige kleine Mahlzeit meist mit saurem Hering und sauren Gurken [als Frьhstьck], die nach reichlichem

Alkoholgenuss den Kater vertreiben soll (їжа для усунення наслідків похмілля або поганого самопочуття після великої випивки)»; das Kopfkino -- «nur oder hauptsдchlich in der Fantasie, in der eigenen Vorstellungskraft ablaufende Vorgдnge, Geschehnisse (думки щодо нещодавніх або майбутніх подій у власній голові)» [10; 16];

в) композити жіночого роду (іменник + іменник) (35,7%): die Dauerwelle -- «dauerhafte kьnstliche Wellung der Haare (завивка)»; die Sauregurkenzeit -- «die Zeit des Hochsommers genannt, in der die meisten Leute Ferien machen («мертвий сезон», літнє затишшя)»; die Schnapsidee -- «unsinniger, seltsamer Einfall; verrьckte Idee (божевільна ідея)»; die Zukunftsmusik -- «etwas, dessen Realisierung noch in einer fernen Zukunft liegt, was noch als utopisch angesehen werden (справа далекого майбутнього)» [10; 16].

Згідно з дослідженням, нами було встановлено, що складовими компонентами метафор- композит стають: 1) зооніми (29%): Gдhnaffe, Gewitterziege, Hasenhirn і т.ін., 2) антропоніми (27%): Pfenningsliese, Heulsuse і т. ін. та 3) ко- льороназви (10%): Grьnschnabel, schwarzbrennen, schwarzfischen.

Слід зазначити, що власні назви, а саме ан- тропоніми, відіграють важливу роль як складові частини метафор-композитів. Власні імена, які мають за звичай нейтральний емоційний відтінок, є частіше другим складовим компонентом композита і не сполучуються з першими компонентами, які мають різко негативний емоційний відтінок. Власні імена жіночого роду зазвичай використовуються рідше для утворення нових оцінних похідних слів, ніж імена власні чоловічого роду, та у порівнянні з останніми, рідше характеризують людину в професійній сфері, обмежуючись лише побутовими характеристиками [4, с. 286; 15, с. 330]: Heulsuse/Heulpeter -- «die Person, die leicht zu weinen beginnt, hдufig weint (людина, яка дуже легко починає плакати, або плаче часто); Faselhans -- «Plauderer (хвалько)»; Prahlhans -- «jemand, der viel prahlt (той, хто багато вихваляється)». Якщо власні імена є першим компонентом композита, то вони, як правило, позначають певні явища, події тощо позамовної дійсності, напр., Gretchenfrage -- «unangenehme, oft peinliche und zugleich fьr eine bestimmte Entscheidung wesentliche Frage [die in einer schwierigen Situation gestellt wird] (неприємне і водночас важливе питання, що ставиться у складній ситуації)» [16]. семантика композит словотвірний номінація

Дослідження показало, що метафори-ком- позити є своєрідним засобом мовної економії, тому що вони забезпечують стислість та точність вираження будь-якого змісту. Напр., Rabeneltern -- «lieblose, hartherzige Eltern, die ihre Kinder vernachlдssigen (батьки, які кидають своїх дітей напризволяще)»: Er trug nur ein T-Shirt, war oft durchnдsst und hatte nicht mal etwas zu essen. Monatelang musste der kleine Deniz (5) auf der StraЯe leben. Seine Mutter und sein Vater - beide schwerst heroinabhдngig - sperrten den Kleinen einfach aus der Wohnung im bayerischen Bobingen. Seit gestern stehen die Rabeneltern vor Gericht. Die Anklage: Verletzung der Fьrsorgepflicht und vorsдtzliche Kцrperverletzung [12].

Wortakrobatik -- «die Fдhigkeit, geschickt mit einer Sprache umzugehen (уміння творчо, яскраво, своєрідно використовувати мову)»: Die deutsche Sprache ist ьbrigens besonders geeignet fьr Wortakrobaten. Denn sie erlaubt es beispielsweise, Substantive beinahe endlos aneinanderzureihen, um ein neues, zusammengesetztes Substantiv mit eigener Bedeutung zu bilden. Und «Rindfleischetikettierun gsьberwachungs-aufgabenьbertragungsgesetz» ist

doch eine wahre akrobatische Leistung fьr einen Wortakrobaten beziehungsweise eine Wortakrobatin. Und wer dann noch in der Lage ist, mit mehreren Komposita sprachlich zu spielen, ist ein wahrer Meister der Wortakrobatik [16].

Проведений аналіз показав, що метафорам- композитам властиве експресивно-оцінне значення, оскільки метафора є чудовим засобом впливу на адресата мовлення, її присутність у тексті викликає певні емоції та експресивно- оцінну реакцію. Переосмислення значень уможливлює різноманітність найменувань для одних й тих самих реалій, денотатів, понять, допомагає поглибити їх характеристики, посилює експресію, вносить нові оцінні судження. Отже, метафора як незамінне джерело емоційного впливу створює в свідомості людини ситуації, що стосуються її особисто та викликають необхідні адресанту почуття.

На думку О. С. Ахманової, експресія -- це «виражально-зображальні якості мовлення, що відрізняють його від звичайного (або стилістично нейтрального) і надають йому образності, емоційності забарвлення» [1, с. 524]. Експресивність тісно пов'язана з оцінкою, що є результат процесу оцінювання. У мові відображається взаємодія дійсності та людини у найрізноманітніших аспектах, одним з яких є оцінювальний аспект: об'єктивний світ розчленовується людиною з точки зору його оцінного характеру -- добра і зла, користі й шкідливості, позитивного і негативного і т.д., і це розчленування є соціально обумовленим і дуже складним чином відображається у мовних структурах [2, с. 196].

Експресивності та яскравості тексту можуть надавати такі проаналізовані нами композити з: 1) позитивною оцінкою: Geheimtipp -- «persцnlicher, vertraulicher Tipp eines Eingeweihten (секрет, тайна, підказка)»; Babypause -- «Unterbrechung der Erwerbstдtigkeit nach der Geburt eines Kindes (декрет)»; Geistesblitz -- «plцtzlicher geistreicher Einfall (блискуча ідея)»; groЯpдppeln -- «jemanden mьhsam groЯziehen (виплекати)»; 2) негативною оцінкою: Hausdrache -- «zдnkische, herrschsьchtige Ehefrau oder Hausangestellte (мегера, зла дружина або хатня робітниця»; handwerkeln -- «laienhafthandwerklich arbeiten, sich mit handwerklicher Arbeit beschдftigen (халтурити, виконувати кустарні роботи)»; krankfeiern -- «fьr einige Zeit der Arbeit fernbleiben, ohne wirklich so krank zu sein, dass es ein Zuhausebleiben rechtfertigt (симулювати хворобу)» [10; 16].

У багатьох випадках, дізнатися, яку оцінку несе в собі композит: позитивну, чи негативну, можна лише з контексту. Якщо композит несе в собі негативну оцінку, то в людській свідомості з'являються негативні емоціональні реакції, які виражають несхвальне відношення до того, що ними позначається. У словниках такі слова позначаються «abwertend», «spцttisch», «ironisch», «Schimpfwort» та ін.: Gewitterziege -- «oft als Schimpfwort; bцse [zдnkische] Frau (сварлива жінка)»; Rabenmutter -- «abwertend. lieblose, hartherzige Mutter, die ihre Kinder vernachlдssigt (жінка, яка без любові, недбало ставиться до своїх дітей)» [10].

Слід підкреслити, що один і той самий композит може виражати, як позитивну, так і негативну оцінку. Зазначимо, що це притаманно, в першу чергу словам та виразам, що вживаються у молодіжному жаргоні. Напр., Denkmeister має 2 повністю протилежних значення: 1) abwertend: Dummkopf; 2) kluges Kцpfchen, Schlaukopf; Dickbrettbohrer 1) positiv: Person mit viel Verstand; 2) abwertend: Dickkopf; Heizkeks -- 1) positiv: person, die auf Partys die Stimmung anheizt, 2) negativ: Hitzkopf, Choleriker [11, с. 42; 44; 69].

У повсякденному спілкуванні поширеним стало перейменування вже існуючих реалій, тобто йдеться про вторинну номінацію. У таких випадках аналогами слів зазвичай виступають композити, тому що однією з причин перейменування є тяжіння до емоційно-експресивної оцінки позначених реалій. Напр., Kohlenbeschaffer -- «Supporter; gemeint sind nicht etwa die wackeren RuhrpottKumpels aus dem Steinkohlebergbau, sondern die vergreisten Ernдhrer zu Hause: die Eltern (той, хто підтримує тебе. Йдеться не про хлопців, що разом добувають вугілля, а про батьків (ті, хто заробляє гроші на прожиття)» [11, с. 83].

Висновки і пропозиції. Отже, метафори- композити сучасної німецької мови мають різну структуру, групуються за частинами мови та родами. Їм властиві як експресія, так і оцінне судження позитивного чи негативного характеру. У деяких випадках композит поєднує в своєму значенні дві протилежні оцінки. Дана робота не вичерпує всього розмаїття порушених проблем. Перспективою подальшого дослідження мета- фор-композитів є їхнє вивчення у повсякденному мовленні з позиції контрастивної лінгвістики, у площині когнітивної лінгвістики та ін.

Список літератури

1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. - 4-е изд., стер. - М.: КомКнига, 2007. - 570 с.

2. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф - М.: Наука, 1985. - 228 с.

3. Глазунова О. І. Логіка метафоричних перетворень / О. І. Глазунова. - СПб: Издательство «Питер», 2000. - 190 с.

4. Искандарова Г. Р. К вопросу об экспрессивности в словообразовании (на материале современного немецкого языка) / Г. Р. Искандарова // Вестник Челябинского государственного педагогического университета. - Челябинск: ЧелГУ, 2010. - № 10. - С. 280-288.

5. Карпюк В. А. Особливості типології словоскладання у контексті неології сучасної німецької мови / В. А. Карпюк // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. «Філологічні науки. Мовознавство» - Луцьк: Вид-во ВНУ ім. Лесі Українки, 2010. - №. 8. - С. 427-431.

6. Ковбасюк Л. А. Субстантивні композити сучасної німецької мови у міжкультурній комунікації: специфіка перекладу / Л. А. Ковбасюк // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: [зб. наук. пр.]. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2009. - Вип. 10. - С. 124-129.

7. Щерба Л. В. Что такое словообразование / Л. В. Щерба // Вопросы языкознания. - 1972. - № 2. - С. 99-101.

8. Altmann H. Wortbildung fьrs Examen / H. Altmann, S. Kemmerling. - Wiesbaden, 2009. - 203 S.

9. Donalies E. Die Wortbildung des Deutschen: Ein Ьberblick / E. Donalies. - [2. Aufl.]. - Tьbingen: Gunter Narr, 2005. - 192 S.

10. Ehmann H. Endgeil - Das voll korrekte Lexikon der Jugendsprache. - Mьnchen: C. H. Beck, 2005. - S. 178.

11. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / W. Fleischer, I. Barz. - [4, v^lig ьber. Aufl.] - Berlin: de Gruyter, 2012. - 465 s.

12. Hein K. Phrasenkomposita im Deutschen. Empirische Untersuchung und konstruktionsgrammatische Modellierung / K. Hein. - Tьbingen: Narr Francke Attempto 2015. - 510 s.

13. Kovbasyuk L. A. Vornamen als primдre und sekundдre Nominationen im Gegenwartsdeutschen / L. A. Kovbasyuk / / Одеський лінгвістичний вісник. - Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія», 2014. - Вип. 4. - С. 327-331.

Анотація

Стаття присвячена вивченню метафор-композитів сучасної німецької мови. Вивчення семантики та структури композитів проводиться з урахуванням здобутків у площині словотвірної номінації. Встановлюються компоненти у складі досліджуваних одиниць. Особлива увага приділяється власним назвам у структурі композитів. Висвітлюються експресивні та оцінні властивості одиниць аналізу.

Ключові слова: німецька мова, словоскладання, композит, експресія, оцінка.

Размещено на Allbest.ru