Інтерактивні технології як умова ефективного навчання української мови в сучасній школі

Застосування інтерактивних методик висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило, структура таких занять складається з п'яти елементів: з мотивації (не більше 5% часу заняття); з оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (не більше 5% часу заняття); з надання необхідної інформації (10 - 15% часу); з інтерактивної вправи - центральної частини заняття (45-60% часу на уроці); з підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 20% часу) [3, c. 66].

Розглянемо кожен з цих елементів ґрунтовніше, аналізуючи його методику відтворення в рамках уроків української мови.

1. Мотивація. Мета цього стану - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший вчитель і зовсім інші завдання. Крім того, кожну тему можна реально вважати засвоєною, якщо вона стала основою для розвитку в особистості суб'єкта пізнання власних новоутворень. Отже, суб'єкт навчання може бути максимально налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість. Усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме.

2. Оголошення, представлення теми та очікування результатів. Мета - забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття (5% часу) [13, c. 43].

3. Надання необхідної інформації. Мета - дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. З метою економії часу можлива інформація в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. Наприклад, деякі уроки побудовані таким чином, що в книзі учня є інформація, достатня для виконання завдань; з нею ознайомлюються до початку уроку. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно - прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування (10% часу заняття) [13, c. 44].

4. Інтерактивна вправа. Мета - практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку. Інтерактивна частина заняття займає близько 60% його часу [13, c. 44].

Послідовність проведення цього етапу така:

а) інструктування - вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, про
правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам;

б) об'єднання в групи, розподіл ролей;

в) виконання завдання, під час якого вчитель виступає як організатор,
помічник, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для
самостійної роботи і навчання один з одним;

г) презентація результатів виконання вправи.

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. Мета - усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставлених цілей, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підбиття підсумків бажано проводити у формі питань:

- що нового дізналися?

- яких навичок набули?

- наскільки це може бути корисно в житті?

Крім того, можна задати питання із проведення самого уроку:

- що було найбільш вдале?

- що сподобалося?

- що слід змінити в майбутньому?

Важливо, щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі питання. Вчителю варто задуматись над тим, що підбиття підсумків уроку - це дуже важливий етап інтерактивного заняття. Саме тоді пояснюється зміст проробленого; підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєні, і встановлюють зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, знадобиться їм у майбутньому [21, с. 76].

Функції підсумкового етапу уроку:

- прояснити зміст опрацьованого;

- порівняти реальні результати з очікуваними;

- проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;

- зробити висновки;

- закріпити чи відкоригувати засвоєння;

- намітити нові теми для обміркування;

- установити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому;

- скласти план подальших днів.

Під підсумками уроку мається на увазі процес, зворотний інструктажу. Іншим терміном для цього стану є «рефлексія» - здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із діями та вчинками інших людей. Мета рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності - її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримати результати.

Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм, і відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною - це можуть бути малюнки, схеми, графіки.

Рефлексія тісно пов'язана з іншою важливою для уроку дією - постановкою мети. Формулювання учнем мети свого навчання передбачає її досягнення і наступу усвідомлення способів досягнення поставленої мети. В цьому випадку рефлексія не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності і її нової мети.

Стадії підсумкового стану уроку:

1) установлення факторів (що відбулося?);

2) аналіз причин (чому це відбулося?);

3) планування дій (що нам робити далі?) [21, с. 89].

Під час проведення інтерактивних застосовують парну і групову роботу (в малих та великих групах). Це спонукає учнів висловлювати свої думки, формує вміння переконувати, вести дискусію. З метою підвищення ефективності уроку як основної форми навчання проводять уроки-подорожі, комбіновані уроки, уроки-казки, використовуючи різні сучасні технології: «акваріум», «мозковий штурм», «коло ідей», «метод прес», «навчаючи - вчуся», «мікрофон» тощо. Робота в малих групах дає змогу набути навичок спілкування та співпраці. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Інтерактивне навчання дає змогу різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не на свідомість учня, а й на його почуття та волю [22, с. 118].

2.3 Структура та зміст експериментального дослідження ефективного використання інтерактивних технологій на уроках української мови

Метою експерименту є встановлення доцільності використання інтерактивних технологій навчання на уроках української мови у 2 класі, обґрунтування методів та прийомів ефективного навчання української мови в сучасній школі за умови використання інтерактивних технологій.

У дослідженні було використано методи: спостереження за навчальним процесом та активністю учнів на уроках, аналіз методичної та психолого-педагогічної літератури, визначення рівня активізації навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови.

Для дослідження було обрано 2-Б і 2-В класи ЗОШ №1 I-III ступенів міста Луцька, один з яких контрольний - 2-Б (29 учнів), другий - 2-В експериментальний (31 учень).

Для проведення подальшого дослідження нам необхідно було виявити рівень активізації навчальної діяльності (активність учнів) на уроці української мови у 2 класі. Критеріями активізації навчальної діяльності обрали: уміння брати участь в обговоренні, висловлювати власну думку, наводити аргументи, виконувати завдання різних видів (розпізнавального, репродуктивного, продуктивного, творчого) та швидкість їх виконання, робота учнів уподовж уроку.

Щоб встановити рівень активності учнів на уроках української мови, ми спостерігали процес вивчення теми «Роль дієслів у мовленні». На даному уроці велося спостереження за активністю учнів на уроці.

Щоб узагальнити результати спостереження, ми встановили три рівні активізації навчальної діяльності молодших школярів: високий, середній, низький.

До високого рівня віднесли учнів, які працювали протягом усього уроку, брали участь в обговоренні, висловлювали власну думку, наводили аргументи, виконували завдання різного характеру (розпізнавального, продуктивного, репродуктивного, творчого).

До середнього рівня віднесли учнів, які працювали лише на деяких етапах уроку, не виявляли інтересу до обговорення питань, не у всіх випадках висловлювали власну думку, виконували завдання розпізнавального, репродуктивного та частково продуктивного характеру.

До низького рівня віднесли учнів, які працювали лише на деяких етапах уроку, не виявили інтересу до обговорення питань, не висловлювали власної думки, виконували завдання розпізнавального та репродуктивного характеру. (Результати подані в таблиці).

Рівень активізації навчальної діяльності молодших школярів (лютий)

Рівень сприймання	Контрольний клас	Експериментальний клас
	Кількість учнів	Відсоток (%)	Кількість учнів	Відсоток (%)
Високий	5	17	6	19
Середній	14	48	15	49
Низький	10	35	10	32

Проаналізувавши результати спостереження, ми виявили: у контрольному класі високий рівень активізації навчальної діяльності мають 5 учнів, що складає 17% від загальної їх кількості; середній рівень - 14 учнів, що складає 14%; низький рівень - 10 учнів, що складає 35% всіх учнів.

В експериментальному класі високий рівень активізації навчальної діяльності мають 6 учнів - 19% від загальної їх кількості; середній рівень - 15 учнів - 49%; низький рівень 10 учнів -32% всіх учнів.

Показники рівня активності навчальної діяльності школярів на початку експерименту ілюструє діаграма.

Рівень активізації навчальної діяльності молодших школярів (лютий)

Як бачимо, результати експерименту засвідчили, що рівень активізації навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови у контрольному та експериментальному класі на початку експерименту є приблизно однаковим. Помітно, що у всіх класах переважає середній рівень активізації навчальної діяльності під час опрацювання матеріалу, майже такий самий відсоток учнів з низьким рівнем та удвічі менше дітей, які мають високу активність на уроці, тобто учні не досить активні, не дуже хочуть брати участь в обговорені питань та вирішені завдань, що свідчить про відсутність мотивації та чинника, який активізує діяльність на уроці.

Для того, щоб підтвердити необхідність використання інтерактивних технологій навчання на уроках української мови, нами була розроблена експериментальна методика. Експеримент тривав з 27 січня до 22 березня 2014 року.

У контрольному класі опрацьовували матеріал за звичайною методикою, а у експериментальному класі протягом експерименту активно використовували інтерактивні технології навчання.

Вибір тієї чи іншої технології для конкретного уроку зумовлювався не тільки його навчальною метою, а й іншими факторами, зокрема, специфікою мікросередовища школи і попереднім рівнем готовності дітей, їх емоційним станом, резервом навчального часу, темою уроку.

Рамки роботи не дають змоги описати всю методику, тому покажемо роботу на прикладі опрацювання певних тем, що вивчаються у 2 класі (Додаток В).

Матеріалом для опрацювання було обрано тему «Поняття про службові слова, їх роль у реченні». Урок був проведений у формі міжгалактичної подорожі на космічній ракеті [26; 109].

Відповідно до теми, що опрацьовувалась, індивідуальним особливостям учнів та етапів уроку української мови було використано інтерактивні технології.

1) Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»

- З чого складається наше мовлення? (З реченнь)

- Що виражає речення?

- З чого складається речення?

- Які слова ми з вами вже вивчили? Що означають? На які питання відповідають?

Іменник - назва предмета,

питання хто?, що?

Прикметник - ознака предмета,

питання який?, яка?, яке?, які?

Дієслово - дія предмета,

Питання що робити?

2) Робота в групах:

- Кожній групі роздаються картки з назвою частини мови.

Завдання: дібрати відповідні слова на задану букву: іменники, прикметники, дієслово.

і - іскра п - правдивий д - думає

м - р - і -

е - и - є -

н - к - с -

н - м - л -

и - е - о -

к - т - в -

н - о -

и -

к -

3) Прийом передбачення:

- Прочитайте з дошки тему уроку: «Службові слова».

- Як ви гадаєте, про що піде мова на уроці? Що це за слова?

1. Бесіда про службові слова.

Прочитайте з дошки початок вірша Наталі Забіли «З неба падають сніжинки». Чого в ньому не вистачає? Давайте доповнимо.

… неба падають сніжинки

… дерева, … будинки,

… майдани, … садки,

… ялинки, … дубки.

4) Метод «Навчаючи-вчуся»

- Уважно прочитайте та запам'ятайте правило, а тоді розкажіть його своєму сусіду по парті.

5) Робота в групах

- Прочитайте вірш, записаний на дошці

Жив (на) світі дід Василь.

(У) кисіль він сипав сіль.

Цукор клав (у) холодець,

(а) (у) чай - жовтки (з) яєць.

Був дідусь наш (не) дивак,

(а) робив це просто так,

(а) робив це все (для) штуки,

(щоб) сміялися онуки.

(В. Бичко)

- Поставте до кожного слова запитання.

- Що ви помітили?

- Чи відповідають службові слова на запитання?

6) Гра «Мовне лото»

Дітям роздають індивідуальні картки, наприклад:

- Віднайдіть службові слова

- Прочитайте текст. Віднайдіть службові слова, прокоментуйте їх.

7) Прийом «Займи позицію»

- Чи може існувати українська мова без службових слів?

Може Не може

8) Прийом «Коло ідей»

- Розгляньте малюнок. Складіть речення, використовуючи службові слова.



9) Метод «Прес»

- Чи є важливими службові слова у мовленні?

Я вважаю, що…

(висловіть свою думку, проясніть, в чому полягає ваша точка зору)

Рівень активності навчальної діяльності молодших школярів (кінець березня)

Рівень сприймання	Контрольний клас - 29 учнів	Експериментальний клас - 31 учень
	Кількість учнів	Відсоток (%)	Кількість учнів	Відсоток (%)
Високий	6	21	10	32
Середній	15	52	17	55
Низький	8	27	4	13

Аналіз даних дозволив встановити, що у контрольному класі високий рівень активізації навчальної діяльності мають 6 учнів, що складає 21% від загальної їх кількості; середній рівень - 15 учнів, що складає 15%; низький рівень - 8 учнів, що становить 27% всіх учнів.

В експериментальному класі високий рівень активізації навчальної діяльності мають 10 учнів, що становить 32% від загальної їх кількості; середній рівень - 17 учнів - це 55%; низький рівень - 4 учня, що складає 13% від загальної кількості всіх учнів.

Показники рівня сприймання навчальної діяльності учнів 2-их класів наприкінці експерименту ілюструє діаграма.



Рівень активізації навчальної діяльності молодших школярів (кінець березня)

Діаграма свідчить, що основним в контрольному та експериментальному класах є середній рівень активізації навчальної діяльності на уроках української мови інтерактивними технологіями. Проте в експериментальному класі кількість учнів з високою активністю більш ніж удвічі переважає кількість тих, які мають низький рівень, а у контрольному класі ця різниця незначна.

Для того, щоб прослідкувати, як змінився рівень активізації навчальної діяльності молодших школярів на кінець березня, ми порівняли дані, отримані у лютому, з даними у кінці березня (порівняння даних у таблиці.).



Підвищення рівня активізації навчальної діяльності учнів (лютий - березень)

Рівень сприймання	Контрольний клас	Експериментальний клас
	лютий	березень	приріст	лютий	березень	приріст
	учні	%	учні	%	учні	%	учні	%	учні	%	учні	%
Високий	И5	117	66	221	1+1	+4	66	119	110	229	4+4	+10
Середній	114	448	115	552	1+1	+4	115	449	117	555	2+2	++6
Низький	110	335	88	227	-2	-8	110	332	44	116	-6	-16

Отже, наведені вище дані свідчать, що у контрольному класі кількість учнів, які мають високий рівень активізації навчальної діяльності, за лютий-березень збільшилась на 1 особу, що становить 4% усієї кількості учнів, а в експериментальному класі кількість учнів з високим рівнем активності за той же період збільшилась на 4 особи - це 10% усіх учнів. Кількість учнів, що мають середній рівень активності, у контрольному класі збільшилась на одного учня, тобто 4%, а в експериментальному класі на 2 учні, що складає 6%. Кількість учнів, які мали низький рівень активізації навчальної діяльності, у контрольних класах зменшилась на 2 учні, тобто на 8% від загальної кількості учнів, в експериментальних класах ця кількість зменшилась на 6 учнів, тобто на 16% від загальної кількості учнів експериментальних класів.

З узагальнених результатів дослідження можемо відзначити, що на кінець березня в експериментальному класі, на відміну від контрольного, рівень активізації навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови став вищим.

Таким чином, використання інтерактивних технологій на уроках української мови у 2 класі є умовою ефективного навчання молодших школярів. Це сприяє розвиткові творчого потенціалу учнів.

Дослідження довело, що у педагогічному процесі слід максимально використовувати активні (інтерактивні) методи. Вони можуть бути включені в реальний педагогічний процес.

Перевага всіх запропонованих нами методів і форм активного навчання української мови очевидна. Розумне і доцільне використання цих методів значно підвищує розвивальний ефект навчання, створює атмосферу напруженого пошуку, викликає в учнів і вчителя позитивні емоцій і формує самостійну особистість.



Висновки

У курсовій роботі ми досліджували одну із актуальних проблем навчання в сучасній школі - використання інтерактивних технологій як умова ефективного навчання української мови в сучасній початковій школі.

Вивчення, аналіз та систематизація інформації літературних джерел, передового педагогічного досвіду, спостереження за шкільною практикою та результати дослідження дали змогу зробити такі узагальнення і висновки:

1. Уроки рідної мови - це напружена, науково-організована й результативна праця всіх учнів у співпраці з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності

2. Досягненню мети і завдань навчально-виховного процесу у початковій школі сприяє використання інтерактивних технологій.

3. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

4. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємне навчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

5. Формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров'я, забезпечення пріоритетного розвитку людини - основні завдання, які стоять перед навчальним закладом. У зв'язку з цим основна мета вчителів початкових класів полягає у сприянні мовленнєвому розвиткові учнів, які б уміли змістовно, зв'язко і стилістично грамотно висловлювати свої думки.

6. Для ефективного використання інтерактивних технологій в навчальному процесі учитель повинен досконально опанувати методику, важлива наявність особистого досвіду. Це можливо, якщо учитель бере участь у різного роду тренінгах, практичних заняттях, які доречно організовувати психологічною або методичною службою школи.

7. Використання інтерактивних методів сприяє інтенсифікації навчально-виховного процесу.

8. Різновидом інтерактивних методів є дидактичні ігри. В процесі гри відбувається тісна взаємодія усіх її учасників, вона активізує навчальну діяльність, сприяє формуванню комунікативних вмінь, дає можливість спільно шукати і приймати рішення щодо поставлених завдань, а тому відповідає принципам інтерактивного навчання

9. Використання інтерактивних методів, поряд із численними перевагами, може супроводжуватися певними труднощами, які доводиться долати вчителю початкової школи

10. Експериментальні дослідження, а також досвід вчителів-практиків показав, що при систематичній роботі та дотриманні розроблених методичних рекомендацій можна успішно подолати проблеми використання інтерактивних методів навчання в початковій школі.



Список використаних джерел

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології, та моделі навчання в початковій школі / О.К. Баханов. - К.: Монографія, 2000. - 160 с.

2. Бєляєв О.М. Інтегровані уроки рідної мови / О.М. Бєляєв. - К.: Дивослово, 2003. - №5. - С. 36-40.

3. Бєляєв О.М. Сучасний урок української мови / О.М. Бєляєв. - К.: Рад. школа, 1981. - 194 с.

4. Богданова І. М. Професійна підготовка майбутніх вчителів на основі застосування інноваційних технологій / І. М. Богданова. - К., 1998. - 22 с.

5. Бутрім В.Л. Граматична веселочка. Збірник нестандартних дидактичних матеріалів. 1- 4 класи / В.Л. Бутрім. - Харків: Основа, 2006. - 56 с.

6. Вірієнко О.М. Диференційний підхід до навчання школярів рідної мови / О.М. Вірієнко. - К.: Початкова школа. - 1991. - №9. - С. 16-19.

7. Гадяцький M. В. Організація навчального процесу в сучасній школі / М.В. Гадяцький. - Харків: Ранок, - 2004. -136 с.

8. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. - К.: Академвидав, 2004. - 198 с.

9. Задоя Є. С. Використання можливостей нетрадиційних технологій у підготовці майбутнього вчителя // Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку / Є. С. Задоя. - Миколаїв: МФ НаУКМА, 2002. - С. 92-95.

10. Зеер Э.Ф. Личностно-ориентированное профессиональное образование / Э.Ф. Зеер. - М., Академия профессионального образования, Инстутут развития профессионального образования. - К.: Рад. Школа, 2002. - 44 с.

11. Литовко С. І. Диференційований та індивідуальний підхід до учнів / С. І. Литовко. - К.: Початкова школа - 1988. - №10. - С. 25-30.

12. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня / За ред. О.Я. Савченко. - К.: Рад. Шк., 1990. - 169 с.

13. Інтерактивні методи навчання. Досвід упровадження / За ред. В. Шарко. - Херсон: Олді-Плюс. - 2002. - 207 с.

14. Інерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посібник / Авт.-уклад.: Пометун О. І., Пироженко Л.В. - К.: Освіта, 2002. - 258 с.

15. Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. - 2002. - №5-6.

16. Караман С.К. Методика навчання української мови в гімназії / С.К. Караман. - К.: Ленвіт, 2000. - 208 с.

17. Кларін М.В. Педагогічна технологія в навчальному процесі (Аналіз зарубіжного досвіду). - М.: Знання, 1989. - 325 с.

18. Колеченко А.К. Энциклопедия педагогических технологий: Пособие для преподавателей / А.К. Колеченко. - СПб.: КАРО, 2002. - 368 с.

19. Куріпна В. І. Українська мова. Нестандартні уроки. 2-4 класи / В. І. Куріпна. - Харків: Основа, 2008. - 192 с.

20. Матвієнко П. І. Орієтир на освітні технології // Педагогічні технології: Досвід. Практика. Довідник / П. І. Матвієнко. - Полтава: ПОІПОППО, 1999. - 12 с.

21. Мельничайко В.Я., Пентилюк М. І. Удосконалення змісту і методів навчання української мови / В.Я. Мельник, М. І. Пентилюк. - К.: Рад. школа, 1982. - 256 с.

22. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. M. І. Пентилюк. - K.: Ленвіт, 2000. - C. 145-148.

23. Панчук О.В. Ігрова допомога на уроках української мови // Українська мова та література в школі / О.В. Панчук. - Х.: Основа 2007. - №3. - С. 27-29.

24. Пентилюк М. І., Окуневич Т.Г. Сучасний урок української мови / М. І. Пентилюк, Т.Г. Окуневич. - Х.: Вид. група «Основа», 2007. - 176 с.

25. Петренко В.С. Форми організації навчання у сучасних педагогічних технологіях / В.С. Петренко. - Кіровоград.: Педагогічні науки. - 2002. - Вип.42. - 232.

26. Пометун О. І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. І. Пометун., Л.В. Пироженко. - К.: А.С.К., 2003. - 192 с.

27. Пометун О. І., Пироженко Л.В. Інтерактивні технології навчання // Відкритий урок. - 2006. - №3. - С. 25 - 29.

28. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О. І. Пометун. - К., 2007. - 144 с.

29. Пометун О. І. Інтерактивні методики та система навчання / О. І. Пометун. - К.: Шк. світ, 2007. - 112 с.

30. Попова Т.Ю. Рольова гра на уроках словесності // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2007. - №16. - С. 18 - 19.

31. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: Навч. посіб. / О.М.Пєхота та ін.; За ред. І.А. Зязюна, О.М.Пєхоти. - К.: Вид-во А.С.К., 2003. - 240 с.

32. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи / О.Я. Савченко. - К., 1997. - С. 56 - 62.

33. Сиротенко Г. O. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / Г.О. иротенко. - Х.: Основа. -2003. - 80 с.

34. Стребна О.В. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. В 6-е. / О.В. Стребна. - Х.:Основа, 2008. -159 с.

35. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п'яти томах. Том 3 / В.О. Сухомлинський. - К.: «Радянська школа», 1997. - 670 с.

36. Українська мова: підручн. Для 2 кл. загальноосвітн. Навч. Закл.з навч. укр. Мовою. - К.: Грамота, 2012. - 176 с.

37. Українська мова. 2 клас. (за підручником М.С. Вашуленка, Г.С. Дубовик) / М.О. Володарська, Н.О. Ковальчук. - Х.: Вид. група Основа, 2013. - 134 с.

38. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. Із навчанням українською мовою. 1-4 класи. - К.: Освіта, 2013. - 392 с.

39. Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект / А.М. Фасоля. - Х.: Основа, 2003. - №48. - С. 15 - 19.

40. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти / М.М. Фіцула. - Т: Богдан, 1997. - 192 с.

41. Фокин Ю.Д. Преподавание и воспитание в высшей школе: Методология, цели и содержание, творчество. Учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений / Ю.Д. Фокин. - М.: Издательский центр «Академия» - 2002 - 224 с.

42. Холодная М.А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования / М.А. Холодная. - М.: Барс, 1997. - 96 с.

Размещено на Allbest.ru