Емоційне навантаження в англійських прозових та поетичних творах

Підслот стан страху виражається лексичними, морфологічними та лексико-синтаксичними засобами англійської мови. Якісні ознаки емоції страх, акумулюючись у вузлі такий, що характеризує підслот стан страху, стосуються таких параметрів, як “рекурентність”, “залежність різновидів страху від віку особи”, “новизна емоції”. Вузол стільки містить інформацію про кількісні параметри емоції, які розкривають дискретний та континуальний способи осмислення природи страху:“Fears grown over many years did not loose their hold easily” (C.Freeman), де іменна емотивна лексема знаходиться у формі множини (fears) для підкреслення сили впливу страху на персонажа. Різний ступінь інтенсивності емоції страх автором художнього прозового твору може передаватися імпліцитно - семантикою номінантів страху або експліцитно - шляхом залучення інтенсифікаторів. У першому випадку, сема інтенсивності знаходиться у значенні одиниць номінативного простору “страх”, наприклад, “I'm scared.” “I am terrified” (J.Grisham). У тлумаченнях лексем scared - frightened of something та terrified - very frightened спостерігається наявність однакового компоненту frightened, який підсилюється інтенсифікатором very у семантиці лексеми terrified.

У функції інтенсифікаторів лексичних номінантів ЕК страх виступають одиниці, що належать до різних частин мови. Серед них першорядну роль відіграють прикметники: “Something slipped down her chin, bright and silvery, and with a dim, distant, faraway horror I realized she was drooling” (S.King), прислівники: “Ah. Actually, I…” I panicked wildly” (Н.Fielding), а також підсилювальні прислівники та прикметники, утворені від одиниць, що узуально позначають емоції групи страху, наприклад, frightfully: “The poor thing was at the moment frightfully nervous” (S.Maugham). З метою посилення експресивності висловлення активно використовуються дієслівні фразеологічні одиниці: “The very sound of the flying bomb in itself was enough to frighten one to death” (L.Uris).

До об'єктивації симптоматики страху (підслот симптом) у сучасній англомовній художній прозі широко залучаються лексичні одиниці: “Aah!” he shrieked… suddenly the body failed to obey him at all” (J.Grisham); засоби емоційного синтаксису, зокрема низки повторів: “I'm afraid of going. I won't go. They'll make me hide in the dark. I'll scream and scream and scream” (G.Green); графічні засоби, наприклад, розмір шрифту, тире у кінці обірваного речення: “HALL, FOR GOD'S SAKE -” (S.King).

Різноманітно представлений одиницями номінативного простору “страх”, вузол реакція ек страх структурується як акціональний фрейм з прототиповим набором учасників, головним з яких виступає хтось (людина), що, переживає страх, починає впливати на емоцію або на загрозу з метою усунення або зменшення іхнього впливу: “You little bastard?” Dussander raised one fist over his head. Todd didn't flinch at all. He stood his ground, eyes shining. “Yeah... go ahead and touch me. You just touch me once”. Dussander lowered his head” (S.King). Слот реакція збагачується підслотами щось: мета / результат / інструмент / бенефіціант / помічник, виявленими у текстових фрагментах, які містять оцінку поведінки індивіда, наприклад, в уривку “I screamed: “TRAIN!”... “Awwwwww, shit!” Vern screamed. “Run, you pussy!” I yelled, and thumped him on the back. “I can't! I'll fall!” “Run faster!ia wwwwwwwww-SHIT!” (S.King) хлопчик (вузол хтось: агенс - I), рятуючись від потягу, допомагає другові Верну (вузол хтось: бенефіціант - Vern) уникнути загрози. У прикладі широко використовуються лексико-стилістичні (shit), лексико-синтаксичні (звертання - you pussy), графічні засоби (розмір шрифту - TRAIN, графон - ia wwwwwwwww) передачи реакції на страх.

Тропеїчні засоби представлення ЕК страх у розглянутих текстах містять лексеми-репрезентанти концептів, що англомовною свідомістю пов'язуються з ЕК асоціативним зв'язком. Асоціативний простір ЕК страх формується шляхом проектування на його структуру таких неемоційних концептів-корелятів, як жива істота:“She felt fear rising in her” (D.Lessing), людина:“all that greeted him was fear” (L.Uris), тварина: “Terror suddenly crept into the pit of his belly and coiled there, warm and hissing” (S.King), рослина: “All her misgivings had fallen away gently like the petals of an overblown rose” (J.Harrel); ворожа сутність: “Gayly dressed merrymakers suddenly in the grip of terror!” (T.Williams), примара:“... there sat upon my heart an incubus of utterly causeless alarm” (S.King), предмет: “Part of the Imam's fear of civilization” (L.Uris), об'єкт природи: “and with a dim, distant, faraway horror I realized she was drooling” (S.King), артефакт: “something related to horror slice through him” (J.Farmer), природний феномен: “buzzing with alarm” (J.Chase), речовина: “a diffuse, oppressive fear” (C.Jacq), стихія: “I looked up to see Miss Carolina ... sheer horror flooding her face” (H.Lee).

Зазначені концепти складають компаративний слот досліджуваного ЕК, вузли якого здатні розширювати компоненти слотів загроза, статальний та реакція на основі зв'язку подібності або суміжності з такими аспектами буття, як жива та нежива природа. Компаративне розширення слотів актуалізується через систему таких тропів, як епітет: “The old dreamy terror was on him” (S.King), метафора:“God knows how many of the men were concealing little foxes of terror” (T.Williams), метонімія:“She handed him the crushed sheet of paper which she had all day hidden against her terrified breast” (A.Cronin), порівняння: “Terror, hot terror, began to play about Byrne's heart like a tongue of flame” (J.Conrad), оксюморон:“She remembered reading Dracula long ago, back in high school, the pleasurable terror ...once she was in bed” (S.King).

У сучасній англійській мові емоційний концепт «страх» представлено масивним корпусом одиниць різних лексико-граматичних класів, які називають, описують або безпосередньо виражають вказаний ЕК.

Висновки до розділу 2

Мова не тільки забезпечує інформаційний обмін мовців, але й відображає їх емоційний стан в акті комунікації.

Емотивність властива всім мовним рівням: фонетичному, морфологічному, лексичному і синтаксичному. Кожен з них має свою систему засобів вираження.

На фонетичному рівні дослідники висловлюють припущення про існування зв'язку між входженням певного звуку до складу слова та значенням цього слова. Фонеми несуть головним чином інформацію сенсорно-емотивного характеру. Емоційний компонент значення часто виражається за допомогою морфем.

На синтаксичному рівні для вираження емоцій можуть вживатися окличні, питальні, еліптичні, інвертовані речення, вставні елементи. Чим вищий ступінь емоційного напруження, тим вищий ступінь дезорганізації синтаксичної структури.

Висновки

У лінгвістиці тексту розглядають мову опису емоцій і мову вираження емоцій. На мовному рівні емоції трансформуються в емотивність, тобто емоції є психологічною категорією, а емотивність - мовною.

Емотивність - це також і текстова категорія, підпорядкована інформативності або модальності, яка виражає емоційне ставлення адресанта (автора), його функції у тексті, дійових осіб, імовірність емоцій реального чи модельованого авторською свідомістю гіпотетичного читача щодо описуваних подій, явищ, персонажів, їхньої поведінки й аналізується за допомогою емоційно заряджених текстових компонентів.

Мова, будучи головним інструментом людського спілкування, не тільки забезпечує інформаційний обмін мовців, але й відображає їх емоційний стан в акті комунікації.

Емотивність властива всім мовним рівням: фонетичному, морфологічному, лексичному і синтаксичному. Кожен з них має свою систему засобів вираження.

На фонетичному рівні дослідники висловлюють припущення про існування зв'язку між входженням певного звуку до складу слова та значенням цього слова. За їх твердженням, звук може викликати у свідомості мовців певне значення, тобто заміщати собою предмет чи дію, стаючи їхнім символом. А оскільки явища реального світу оцінюються тим, хто сприймає, то його оцінки переносяться і на звуки, що супроводжують ці явища. Так виникають символічні значення звуків узагалі, які поширюються на звуки мовлення. При цьому певні звуки здатні викликати відповідне коло асоціацій.

На синтаксичному рівні для вираження емоцій можуть вживатися окличні, питальні, еліптичні, інвертовані речення, вставні елементи. Чим вищий ступінь емоційного напруження, тим вищий ступінь дезорганізації синтаксичної структури. Перерваність, повтори, незакінченість синтаксичних конструкцій характерні для високої концентрації емоцій. Можна простежити і інші закономірності. Наприклад, для вираження подиву характерні питальні, питально-заперечні структури, повтори, перервані та незакінчені речення.

При розгляді лексичних засобів для передачі емоцій виділяють серед них три групи:

· мовні одиниці, які безпосередньо виражають емоції (це емоційні вигуки),

· категорія слів, що називають або характеризують емоції людини,

· мовні одиниці, які можуть і виражати, і передавати емоційне ставлення мовця до будь-якого предмета або явища.

Наступним видом мовного вираження емоцій є опис. На відміну від їх спонтанного прориву у мовлення, опис є свідомим вираженням емоційного стану мовними засобами. Опису підлягає, як правило, не емоція в цілому, а її зовнішня експресія: міміка обличчя, очей, губ, пантоміміка, тембр голосу, інтонація тощо. Лексичний опис емоційних кінем та просодем відтворює атмосферу емоційних переживань, викликаючи в реципієнта почуття, адекватні наміру автора. Це відбувається завдяки універсальності експресивного компоненту та можливості його декодування.

Лексика називання та опису емоцій є за своєю семантикою нейтральною. Лексичний фонд власне емотивних засобів мови формують емотиви - спеціальні лексичні одиниці, що виражають емоції. У своїй семантичній структурі вони обов'язково містять емоційний компонент. В залежності від типу емотивної семантики, всі емотиви поділяються на афективи, в яких емотивна семантика складає єдиний зміст семантики слова, та конотативи, в яких емотивні семи супроводжують основне логіко-предметне значення. Ці обидві групи лексики є емотивними як у мові, так і у мовленні. Однак є група слів, які в мові є нейтральними, але мають емоційний потенціал, що реалізується в процесі функціонування в мовленні.

Список використаних джерел

1. Абаімова О. В. Семантико-синтактичні та інтонаційні особливості монологу в діалогічному мовленні англійської художньої прози: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський держ. ун-т ім. І.І. Мечникова. - Одеса, 1998. - 16 с.

2. Аносова Т. В. Проблема лексикографического отображения коннотации / Т. В. Аносова // Нова філологія. - Запоріжжя : ЗДУ. - 2002. - № 3 (14). - С. 7-8.

3. Воробйова О. П. (2008). Поетика хвиль в контексті емоційного резонансу (нарис з когнітивної емотіології) // Мова, культура й освіта в сучасному світі: Зб. наук. праці до 90-річчя проф. Романовського О. К. / Відп. ред. Стишов О. А. -К.: Вид. центр КНЛУ. С. 126 - 135.

4. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. - Изд. 6-е. - М.: УРСС Эдиториал, 2008. - 144 с.

5. Гамзюк М. В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / М. В. Гамзюк. - К., 2001. - 34 с.

6. Долинин К. А. Интерпретация текста: Французский язык: Учебное пособие. Изд. 4-е. / К. А. Долинин. -- М.: КомКнига, 2010. -- 304 с.

7. Жельвис В. И. Эмотивный аспект речи. Психологическая интерпретация речевого воздействия / В. И. Жельвис. - Ярославль : Яросл. гос. пед. ин-т им. К. Д. Ушинського, 1990. - 82 с.

8. Изард К. Психология эмоций: Пер. с англ. - Питер, 2000. - 464с.

9. Изард К. Эмоции человека. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 323с.

10. Калита А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. - К.: КДЛУ, 2001. - С. 24-37.

11. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За редакцією Н. Д. Бабич. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2006. - 496 с.

12. Левицкий В. В. Квантитативные методы в лингвистике / В. В. Левицкий. - Винница : Нова Книга, 2007. - 264 с.

13. Літвінчук І. М. Прагматика емотивного тексту : автореф. дис. на здобуття ступ. канд. філолог. наук / І. М. Літвінчук. - К., 2000. - 231 с

14. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика : Учебное пособие / В. А. Маслова. - Мн.: ТетраСистемс, 2004. - 256 с.

15. Мягкова Е. Ю. Эмоциональная нагрузка слова и её проявление в материалах ассоциативного эксперимента / Е. Ю. Мягкова // Психолингвистические исследования в области лексики и фонетики. - Калинин : Калин. гос. ун-т, 1981. - 160 с.

16. Онлайн Энциклопедия «Кругосвет». - режим доступу до статті «Текст» http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/TEKST.html

17. Проблеми лінгвістики тексту: Метод. вказівки до спецкурсу для студ. філолог. ф-ту/ Укл. Шинкарук В. Д. - Чернівці: ЧДУ, 1996. - 271 с.

18. Прокоф'єва О.Г. Семантика інтонаційної виділеності в текстах спонтанної і монологічної мови: Дис. канд. філол. наук: 01.03.00 / О. Г. Прокоф'єва. - М., 2000. - 168 с.

19. Пшенкина Т. П. К вопросу об окказиональном преобразовании фразеологических единиц, детерминированном жанром (на материале английской авторской сказки) / Т. П. Пшенкина // Вопросы фразеологии и фразеоматики [Межвузов. сборник наук. трудов]. - 1983. - С. 54-60.

20. Разинкина Н. М. Стилистика английской научной речи / Н. М. Разинкина. - М.: Наука, 1972. - 168 с.

21. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Селіванова О. О. - Полтава: Довкілля - К, 2006. - 716 с.

22. Стивенсон Ч. Некоторые прагматические аспекты значения / Ч. Стивенсон // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1985. - Вып. 16. - С. 129 - 154.

23. Сучасна українська літературна мова : Підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. - К.: Вища школа, 1994. - 414 с.

24. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц / В. Н. Телия. - М.: Наука, 1986. - 143 с.

25. Тимощук Н. П. Стилістичні та текстотвірні потенції синтаксичних фразеологічних модифікацій / Н. П. Тимощук // Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес [Матеріали ІІ Міжнар. наук. конф. (20-21 квітня 2007 р.)]. - 2007. - С. 330.

26. Тураева З. Я. Лингвистика текста (Текст: Структура и семантика) - Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2103 «Иностр. яз.». / З. Я. Тураєва. - M.: Просвещение, 1986. - 127 с.

27. Ушакова Т. Н. Речь как когнитивный процесс и как средство общения / Т. Н. Ушакова // Когнитивная психология. - М.: Наука, 1986. - 248 с.

28. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. - М.: Сов. Энциклопедия, 1983. - 840 с.

29. Харвег Р. Стилистика и граматика текста / Р. Харвег // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1980. - Вып. 9. - С. 50 - 61.

30. Худяков И. Н. Об эмоционально-оценочной лексике / И. Н. Худяков // Филологические науки. - 1980. - № 2. - С. 79 - 82.

31. Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української мови / В. А. Чабаненко. - Запоріжжя : ЗДУ, 2002. - 351 с.

32. Феоктистова А.Б. Когнитивные аспекты семантики идиом, обозначащих чувства-состояния: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / МГОПУ. - М., 1996. - 18 с.

33. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. - Воронеж: Изд-во Воронежск. гос. ун-та, 1987. - 192 с.

34. Шаховский В. И. Что такое лингвистика эмоций [електронний ресурс] / В. И. Шаховский/ Волгоградский государственный педагогический университет, г. Волгоград. - режим доступу до статті: http://tverlingua.by.ru/archive/012/ shakhovsky_03_12.htm

35. Шаховский В. И. Эмотивный компонент значения и методы его описания: Учеб. пособие к спецкурсу / В. И. Шаховский. - Волгоград, 1983. - 326 с.

36. Шаховский В. И. Эмоции - мысли в художественной коммуникации / В.И. Шаховский // Языковая личность : социолингвистические и эмотивные аспекты. - Волгоград-Саратов, 1998. - 93 с.

37. Шаховский В. И. Лингвистическая теория эмоций : Монография / В. И. Шаховский. - М.: Гнозис, 2008. - 416 с.

38. Шинкарук В. Д. Дискурсивні висловлення в сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол.. наук : спец. 10.01.96 «Українська мова» / В. Д. Шинкарук. - К., 1996. - 21 с.

39. Язык жестов : Деловой бестселлер / Сост. Шарпило В. В. - МН.: Парадокс, 1995. - 170 с.

40. Diller H. J. Emotions and the Linguistics of English / H. J. Diller // Proceedings. - Tuebingen : Niemeier, 1992. - 155 p.

41. Halliday M. A. K. Cohesion in English / Halliday M. A. K., Hasan R. - London: Longman, 1976. - 374 p.

42. Krahl S. Kleines Woerterbuch der Stilkunde / S. Krahl, J. Kurz. - Leipzig : Bibl. Institut, 1975. - 442 S.

43. Werlich, E. A Text Grammar of English / E. A. Werlich. - Heidelberg : Quelle & Meyer, 1976. - 190 р.

Список літератури

1. Вежбицкая А. Сопоставление культур через средство лексики и грамматики : [монография] / А. Вежбицкая. - М. : Языки славянской культуры, 2001. - 272 с.

2. Изард К. Психология эмоций : [монография] / К. Изард. - Санкт-Петербург : Питер, 1999. - 461с.

3. Ильин Е. П. Эмоции и чувства : [монография] / Е. П. Ильин. - [2-е изд.] - СПб. : Питер, 2007. - 783 с.

4. Красавский Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах : [монография] / Н. А. Красавский. - М. : Гнозис, 2008. - 374 с.

5. Малецкий Л. Концепт «страх» в языковой политической картине мира на примере русско-американских отношений [Текст] / Л. Малецкий // Studia Polono-Ruthenica. - Olsztyn, 2009. - S. 153-164.

6. Малецкий Л. Эмоция страха как фактор формирования масс-медиальной картины мира [Текст] / Л. Малецкий // Языкознание : материалы международной лингвистиеской конференции. 28-30 января 2010 г., Москва-Челябинск 2010, - С. 145-160.

7. Шаховский В. И. Эмоции: Долингвистика, лингвистика, лингвокультурология [Текст] : монография / В. И. Шаховский. - М. : Книжный дом Либроком, 2010. - 128 с.

8. Шаховский В. И. Лингвистическая теория эмоций [Текст] : монография / В. И. Шаховский. - М. : Гнозис, 2008. - 416 с.

9. Cattelle R. B. The meaning and measurement of neuroticism and anxiety [Text] / R. B. Cattelle. - NY : Ronald Press, 1961. - 130 p.

10. Johnson-Laird P. N. The language оf Emotions [Text] / P. N. Johnson-Laird // Cognition and Emotion, 1989. - Vol. 3. - P. 81-123.

11. Sarnowski M. Przestrzen komunikacji negatywnej w jezyku polskim I rosyiskiim [Text] / M. Sarnowski. - Wrotslaw : Wydawnictwo Universytetu Wroclawskiego, 1999. - 158 s.

12. Stankiewicz E. Problems of Emotive Language [Text] / E. Stankiewicz. - // London, 1964. - 158 p.

13. Wierzbicka А. Emotion and Facial Expression: a Semantic Perspective [Text] / А.

Размещено на Allbest.ru