Безеквівалентна лексика та прийоми її перекладу українською мовою

Переважна більшість цих символізованих компонентів має культурно-специфічну екстралінгвістичну референційну співвіднесеність, хоча й опосередковану, а такі фрази як sich beim Salzamt klagen - цілком затемнену мотивацію [25, с. 130].

Наступні підвиди лексичних компонентів позначають національно специфічні реалії та явища буття австрійської нації, і тому їх статус національних маркерів не потребує детального обґрунтування.

Власні назви складають найчисленнішу підгрупу серед лексичних маркерів німецьких та австрійських ФО. Серед них переважають антропоніми. Їх умовно можна розділити на підгрупи.

Імена та прізвища відомих діячів австрійської та німецької історії та культури: Kreisky, schau oba / Franz Joseph, schau oba / Sindelar, schau oba - глянь, як погано йдуть справи (Б. Крайський - колишній федеральний канцеляр Австрії, Франц-Йозеф - її передостанній імператор, Матіас Зінделар - відомий австрійський футболіст 30-х рр.); Josephinische Zeiten - спокійні, ліберальні часи (імператор Йозеф І проводив політику лібералізації, сприяв скасуванню кріпацтва, розвитку науки й освіти); Fix Laudon! - чорт забирай! (Фельдмаршал Лаудон - один із відомих австрійських вельмож); Das ist ja Radetzky! - це загальновідомо (фельдмаршал Радецький - одна із найзнаменитіших фігур австрійської історії); Mozartzopf tragen - носити перуку зі штучною кіскою або коротку косичку з власного волосся (на манер В.А.Моцарта.) [32].

Поширені імена в символічному значенні: da will ich Veithl hei?en - не я буду, якщо це не так; (Veithl - lat. Vitus - поширене австрійське ім'я); Wie Frantischek meint - як вважає середній, пересічний віденець. (Не випадково звичайний віденець носить слов`янське ім'я); echter Piefke sein - бути німцем, прусаком, солдафоном; piefkinesisch handeln- поводитись як прусак - грубо, по-солдафонськи; wie ein Piefke reden; piefkinesisch reden - розмовляти з північнонімецьким акцентом [32].

Імена фольклорних та літературних образів, гра слів у формі антропонімів: der glaubt, er ist ja Furst Pamstli - він веде себе пихато, зверхньо, зарозуміло; jmd. lebt wie der Furst Pamstli - хтось живе багато й вишукано (князь Пемстль - персонаж комедії, поставленної у Відні під час Конгресу 1815р., можливий натяк на Наполеона); Herr Adabei sein - бути всюдисущим всезнайкою (Томас Адабай - персонаж книги А.Чіаваччі "Wiener Typen"); erzahlen Sie es der Frau Blaske - вигадуй більше, розкажи це своїй бабусі (пані Блажке - фольклорний образ наївної, недалекої жінки, від чеського blaha - блаженна, несповна розуму); er ist immer Novak - він - вічний невдаха (аналогічна гра слів у поєднанні із реально поширеним слов'янським прізвищем Новак) [25, с. 126].

Етноніми та їх ад'єктивні деревати. Ці компоненти також часто відображають історичні контакти австрійців та німців із сусідніми народами: richtiger Slawiner sein - бути хитрим, лукавим (Slawiner - Slowene); bohmisch powidalen; bohmakelnd reden - розмовляти ламаною німецькою мовою з чеським акцентом, говорити незрозумілою тарабарщиною; etw. bohmisch einkaufen- вкрасти; eingehen wie eine bohmische Leinwand - йти без успіху; bohmische Stunde - дуже довго; bohmischer Fehler - помилка в підрахунках; bohmische Weinberl - картопля; es sind fur mich bohmische Dorfer - це для мене китайська грамота; es kommt mit bohmisch vor - це здається дивовижним, незрозумілим [32].

Довголітні культурні контакти Австрії й Чехії сформували у прикметника bohmisch - богемський стійке конотативне, асоціативне, символічне значення - дивний, незрозумілий неправильний.

З періоду турецької облоги Відня 1683р. образ турка у психології австрійців та німців має елементи екзотики, загадковості, незрозумілої сили й загрози: rauchen wie ein Turke - курити як швець; dasitzen wie ein eingemalener Turke - сидіти непорушно, зручно вмостившись; einen turkischen Rausch haben - добряче впитись; Kurutzen und Turken! / Die Turken sollen dich holen und Kurutzen! - чорт забирай! (Контамінація асимільованої традиційної німецької лайки Kruzifix! та історично мотивованого для австрійців образу турка як ворога християнства, язичника); einen Kuckuck draufkleben - опечатати (Kuckuck - іронічна назва австрійського імператорського герба - двоголового орла); zum Handku? kommen - бути на грані краху; etw. mit Handku? empfangen - сприймати щось прихильно; Ku? die Hand sagen- попрощатись; die Hand kussen - приймати дуже сердечно, бути дуже вдячним. Усі вирази, образною основою яких є die Hand kussen, виникли на основі звичаїв і правил поведінки, запроваджених при австрійському дворі Карлом V [11, с. 49].

Історичні, політичні та звичаєві реалії: ein Illegaler sein - бути націонал-соціалістом до аншлюсу Австрії в 1938р.; Marzveilchen (Marzveigerln) werden - стати членом нацистської партії після аншлюсу; mir - san - mir Gesinnung - австрійська ментальність, національна самосвідомість (від діалектного mir san mir - wir sind wir; іронічне позначення певного ізоляціонізму австрійців); das Rote Wien - "червоний" Відень (в період правління соціал-демократів у 30-і рр.); Vaterlicher Despotismus - правління імператора Франца-Йосифа та князя Меттерніха; Die erste Republik- Автрійська республіка з 1918 по 1938р.; die zweite Republik - Австрійська республіка починаючи з 1955р.; Sonderfall "Otto" - гітлерівський план аншлюсу Австрії 1938р.; Nachbar in Not - благодійна акція австрійського телеканалу ORF для допомоги постраждалим в югославській війні (з 1992р.); europaisches Konzert - віденський когрес 1815 p.; gro?e Koalition - урядова коаліція соціалістів і правої народної партії у Австрії в 1947-1966рр.; der zweite bessere deutsche Staat - Австрія в період "австрофашизму" 1934-1938рр.

Географічні перифрази: deutsches Eck - південно-східна окраїна Баварії; Kornkammer Europas - Україна; Rom des Nordens - Зальцбург.

Етнічні перифрази: Herr und Frau Osterreicher - середні, пересічні австрійці; die Tschusch - Kolonne - югославські жінки-прибиральниці (ймовірно від слов`янського "чуєш").

Перифразові найменування відомих історичних діячів Австрії та Нмеччини: der alte Herr in Schonbrunn - імператор Франц-Йозеф; der osterreichische Molke - фельдмаршал ерцгерцог Фердінанд; власник молочарні (натяк на відомого пруського полководця Мольтке); Friedens-Bertha - Берта фон Зуттнер (відома австрійська письменниця-пацифістка, лауреат Нобелівської премії); Stra?enmeister aus Kaarnten - Йорг Гайдер (лідер правоекстремістської Вільної австрійської партії, губернатор Карінтії) [32]..

Прецензійні слова можуть також представляти національні реалії, які складають природню і невід'ємну частину дійсності і мови, що вивчається. До національних реалій відносяться назви провінцій, районів, історичних пам'ятників, окремих будівель, визначних пам'яток, які відомі всім культурним людям даної країни. Напр., die Berliner Mauer - Берлінська стіна [25, с. 149]..

Перекладач обирає той чи інший прийом, покладаючись на свій перекладацький інстинкт, спираючись на отриманні знання та накопичений в процесі роботи досвід, тому вирішальне слово, незалежно від теоретичних досліджень в більшості випадків залишається за перекладачем-практиком.

Не дивлячись на велику кількість німецької літератури: народні казки, поезія, романи, проблема перекладу реалій постає дуже гостро. На сьогоднішній день існує дуже мало наукових праць про відтворення національно специфічних реалій Німеччини в українських перекладах. Тому ми, як молоді та починаючі перекладачі, повинні прикласти багато зусиль для вирішення цієї проблеми, щоб переклади з німецької мови були більш чіткішими та доцільнішими, без так званих «білих плям».

2.3 Складнощі при перекладі німецьких національно конотованих лексичних одиниць

Особливу увагу зарубіжні дослідники приділяють аналізу недоліків і типових помилок, пов'язаних із поданням національно конотованих лексичних одиниць у перекладних словниках. В. П. Бєрков називає такі хиби у тлумаченнях безеквівалентної лексики [5, с. 169-170]:

1) тлумачення не містить суттєвих ознак поняття;

2) тлумачення подано без диференційних ознак поняття, що відрізняють його від інших;

3) рідковживані еквіваленти-алієнізми зафіксовано без тлумачення;

4) наведено лише тлумачення, а перекладні еквіваленти відсутні.

На думку дослідника, опис національно маркованої одиниці мови має складатися з опису реалії та її функції та в окремих випадках символічного значення. Автор підкреслює, що в сучасних словниках останньому параметру приділяється вкрай недостатньо уваги.

У навчальному посібнику «Німецька лексикографія» В. Д. Дєвкін указує на низку недоліків під час лексикографічного опрацювання країнознавчих реалій, а саме:

· зловживання транслітерацією (шинквурст, захер, полтерабенд);

· буквалізм перекладу (переклад німецького Kаfer на означення невеликого автомобіля марки Volkswagen відповідником «жучок»);

· випадки невдалого передавання внутрішньої форми словосполучення (переклад німецької шкільної оцінки Zwei буквальним «двійка», тоді як правильним є відповідник «четвірка»);

· неточність деяких тлумачень (у словниковій статті «Waltdeck - іст. область Німеччини» не уточнюється, чим саме відома ця місцевість) [12, с. 445-455].

М.С. Колесникова у дисертаційному дослідженні «Лексикографический аспект страноведения» звертається до ще одного суттєвого недоліку опрацювання у словниках безеквівалентної лексики, а саме до проблеми помилкового лексичного паралелізму, наприклад: Akademiker - «академік» 1. особа з закінченою вищою освітою; 2. студент ВНЗ. Подавати слово «академік» як еквівалент перекладу некоректно, оскільки в мові перекладу це слово має зовсім інше лексичне значення [19, с. 138].

Авторка аналізує дві тенденції, що виявляються у словниках за відсутності можливості забезпечення повного лексичного паралелізму. Першою є тенденція до розроблення паліативних перекладних варіантів, унаслідок чого словник фіксує часткові, приблизні лексичні паралелі на зразок

Weihnahtsmann - «різдвяний дід», Weihnahtsabend - «переддень Різдва». Цей підхід реалізується в низці різноманітних комбінованих форм пояснювальних перекладів і культурологічних коментарів. Друга тенденція в лексикографії характеризує появу «лексичних псевдоеквівалентів», що можуть мати експліцитний та імпліцитний характер. Експліцитно вираженими псевдоеквівалентами є найчастіше «буквалізми», зафіксовані в словниках: «енергетичні канікули», «блакитний лист»,«стіл для кішки» (нім. Energieferien, blauer Brief, Katzentisch). Прикладом імпліцитного псевдоеквівалента може бути зафіксований у словниках переклад нім. Zentner словом «центнер». Дослідниця зазначає, що такий варіант перекладу можна вважати адекватним лише за наявності коментаря, що вказує на різницю між цими поняттями у двох мовах. Іншою формою псевдоеквівалентності, на думку М. С. Колесникової, є застосування безеквівалентної лексики мови перекладу для передавання країнознавчих реалій чужої мови. Наприклад, викликає сумнів лексичний паралелізм таких національно конотованих реалій, як Weihnahtsmann - Дід Мороз, Weihnahtsabend - святвечір [19, с. 138-141].

Окрім аналізу типових недоліків лексикографічного опрацювання безеквівалентної лексики, зарубіжні дослідники пропонують шляхи вирішення наявних проблем. На думку російського мовознавця В. Д. Дєвкіна, псевдоеквівалентності, про яку йшлося раніше, можна запобігти шляхом дотримання принципу комплексної параметрії. Цей принцип

вимагає повною мірою враховувати об'єктивні й уявні можливості слова перед включенням його до словника, а також установлювати його понятійні й формально-мовні зв'язки. Дослідник, крім цього, зазначає, що

за відсутності прямих лексичних паралелей зростає роль словникового тлумачення, дефініції та екземплярно-ілюстративного параметра [12, с. 321]. За О. М. Іванищевою. перекладний словник має бути орієнтованим на знання не-носія мови й подавати відомості про реалії чужої культури. Дослідниця наголошує на важливості того, щоб «... зіставлення здійснювалося в межах своя - чужа культура, а не чужа - чужа культура». Окрім корпусу словника, елементи культури мають бути подані в ілюстрованих і країнознавчих додатках [16, с. 89, 93, 290-292].

В.П. Бєрков уважає доцільним використання графічних зображень для пояснення культурологічних реалій, а також підтримує думку деяких дослідників про те, що перекладний словник має бути короткою етнографічно культурною енциклопедією [5, с. 165-166].

Огляд наукової літератури в зарубіжному мовознавстві з питань лексикографічного опрацювання безеквівалентної лексики дозволяє нам виділити найважливіші проблеми подання такої ж лексики в українському перекладі, а саме:

1. Визначення оптимальних способів передавання країнознавчих реалій.

2. З'ясування обсягу й змісту коментарів до варіантів перекладу.

3. Вирішення проблем помилкового лексичного паралелізму.

Щодо першої проблеми, українським лексикографам має стати в пригоді досвід зарубіжного мовознавства, у якому найбільш поширеними способами передавання національно маркованої лексики є транскрипція, транслітерація, калькування. переклад за допомогою часткових аналогів, а також описових еквівалентів.

Для вирішення двох інших проблем, укладачам українських перекладних словників слід ширше застосовувати принцип комплексної параметрії, альтернативні методи передавання неспіввіднесених реалій: графічні зображення, ілюстровані й країнознавчі додатки, а також орієнтувати словник передусім на не-носія мови.

Висновки

Отже, ми з'ясували, що БЛ відображає національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, називає такі поняття та явища у сфері певної культури, які не властиві іншим. Наші спостереження доводять, що БЛ як складова образності тексту створює емоційно-експресивний підтекст, пов'язаний з ідеоетнічним компонентом значення, висувається у смисловій ієрархії твору, виступає своєрідною функціонально-смисловою домінантою тексту. БЛ наявна в кожній мові.

Критеріями виокремлення такої лексики можуть бути: 1) семантичний (за яким враховується значення слів); 2) граматичний (показовий насамперед щодо одиниць, які мають певні формальні показники); 3) функціонально-стилістичний (БЛ може виконувати в тексті функції створення національного колориту, інтимізації тощо, у композиції поетичного тексту БЛ стає своєрідною смисловою домінантою (сильною позицією), впливає на зміст усього твору).

Розглянувши концептуальні засади використання в лінгвістиці терміна «безеквівалентна лексика», ми вважаємо, що безеквівалентна лексема - особлива одиниця, що відображає національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, номінує такі явища у сфері певної культури, які не властиві іншим. БЛ - це складова образності тексту, яка несе емоційно-експресивний підтекст, пов'язаний з ідеоетнічним компонентом значення. БЛ слугує для номінації понять та реалій, не має точних лексичних відповідників у соціокультурних парадигмах інших мов, які порівнюються з вихідною.

Існують різні класифікації безеквівалентної лексики (лакун) у сучасній лінгвістичній літературі, це насамперед абсолютні й відносні лакуни.

Проблема опрацювання безеквівалентної лексики в зарубіжному мовознавстві порушується не лише в межах теорії перекладу, але також у лексикографічному аспекті. Одним із питань, що дискутується в зарубіжних наукових джерелах, є визначення способів подання краєзнавчих реалій у перекладних словниках.

Основних труднощів передачі БЛ при перекладі дві: відсутність в мові перекладу відповідників (еквівалентів, аналогів) із-за відсутності у носіїв цієї мови позначеного поняттям об'єкта (референта) та необхідність, наряду з предметним значенням (семантикою) реалії, передати колорит (конотацію) - її національне та історичне забарвлення.

Найдоречнішими прийомами перекладу БЛ можна вважати транскрипцію та транслітерацію, створення нового слова, уподібнюючий переклад, контекстуальний переклад, гіпонімічний переклад. Особливої уваги потребує переклад фразеологізмів, до складу яких входять слова-реалії.

1. Визначення оптимальних способів передавання країнознавчих реалій.

2. З'ясування обсягу й змісту коментарів до варіантів перекладу.

3. Вирішення проблем помилкового лексичного паралелізму.

Для вирішення цих проблем, укладачам українських перекладних словників слід ширше використовувати досвід зарубіжного мовознавства, у якому найбільш поширеними способами передавання національно маркованої лексики є транскрипція, транслітерація, калькування, переклад за допомогою часткових аналогів, а також описових еквівалентів, принцип комплексної параметрії, альтернативні методи передавання неспіввіднесених реалій: графічні зображення, ілюстровані й країнознавчі додатки, а також орієнтувати словник передусім на не-носія мови.

Список використаних джерел

1. Аверкина Л.А. Современная классификация безэквивалентной лексики и особенности ее перевода (на материале немецкого и русского языков) / Л. А. Аверкина // Проблемы языка, перевода и межкультурной коммуникации. - Н.Новгород: НГЛУ им. Н.А.Добролюбова, 2002. - С. 61-69.

2. Австралия и Новая Зеландия. Лингвострановедческий словарь / Под рук. В. В. Ощепковой, A. C. Петриковской. - М.: Рус. яз., 1998. - 216 с.

3. Баранникова Л. И. Некоторые особенности функционирования языков в эпоху научно-технической революции / Л.И. Баранникова // Язык и общество. Межвузовский научный сборник. Выпуск 5. Изд-во Сарат. ун-та, 1978. - С. 3-18.

4. Бархударов Л.С. Язык и перевод: Вопросы общей и частной теории перевода / Л. С. Бархударов. - М.: Международные отношения, 1975. - 240 с.

5. Берков В.Л. Двуязычная лексикография / В. Л. Берков - СПб.: СПУ, 1996. - 248 с.

6. Бронська А. Лінгвокраїнознавчий аспект у викладанні української мови як іноземної / А. Бронська // Дивослово. Українська мова й література в навчальних закладах України. - 2000. - №7. - С. 43-44.

7. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов / Верба Л. Г. - Вінниця: Нова кн., 2003. - 153 с.

8. Верещагин Е.М. В поисках новых путей развития лингвострановедения: концепция речеповеденческих тактик / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. - М.: Институт русского языка им. А.С. Пушкина, 1999. - 84 с.

9. Влахов С. П., Флорин С. И. Непереводимое в переводе / Под ред. Вл. Россельса. - М.: Международные отношения, 1980. - 352 с.

10. Волошина А. Безеквівалентна лексика близькоспоріднених мов: проблема семантичної структури // Наукові записки. - Випуск XXVI. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. - С. 56-64.

11. Гатилова А. К. Безэквивалентная лексика как понятие и явление: Автореф. дис. … канд. филол. наук. - М.: МПУ, 1996. - 184 с.

12. Девкин В. Д. Немецкая лексикография: Учеб. пособие для вузов. - М.: Высшая школа, 2005. -- 670 с.

13. Ермолович Д. И. Имена собственные на стыке языков и культур. -

14. М.: Р. Валент, 2001. - 200 с.

15. Зорівчак Р. П. Реалії і переклад. На матеріалілі англомовних перекладів української прози / Р. П. Зорівчак. - Львів: Вид-во при Львів. держ. ун-ті, 1989. - C. 53-56

16. Зорівчак Р. П. Термін «структурно-конотативна реалія»у контрактивній лінгвістиці та перекладознавстві // Проблеми зіставної семантики. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції з проблем зіставної семантики 28-30 березня 1995р. / Кочерган М.П. (відпов. редактор) та ін. - К., 1995. - С. 224-227.

17. Иванищева O. Н. Лексикографирование культуры в двуязычном словаре: Дисс....докт. филол. наук. - СПб., 2005. - 410 с.

18. История философии / Волкова А. Н., Горнев В. С., Данильченко Р. Н. и др. -- М.: Приор, 1997. -- 464 с.

19. Кияк Т. Р. Теорія та практика перекладу (німецька мова) / Т. Р. Кияк, О. Д. Огуи, A. M. Науменко. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 592 с.

20. Колесникова М. С. Лексикографический аспект лингвострановедения: Дисс.... докт. филол. наук. - Ярославль, 2003. - 466 с.

21. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. / В. Н. Комиссаров. - М.: Высшая школа, 1990. - 253 с.

22. Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: засоби вираження категорії оцінки в українській та російській мовах: автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01; 10.02.02 / Космеда Тетяна Анатоліївна. - Харків, 2001. - 32 с.

23. Кочерган М. П. До питання про безеквівалентну лексику і лакуни та способи їх компенсації // Проблеми зіставної семантики. Збірник статей за доповідями Міжнародної наукової конференції з проблем зіставної семантики 23-25 вересня 1999р. / Відп. ред. М. П.Кочерган. - К., 1999. - С. 42-45.

24. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: підручник [для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти] / М. П. Кочерган - К.: Академія, 1999. - С.171-172.

25. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / М. П. Кочерган - К.: Академія, 2006. - 424 с.

26. Мартиневский В. М. Страноведческие реалии немецкого язика / В. М. Мартиневский - Минск: Высшая школа, 1986. - 159 с.

27. Миропольська Н. Є. Мистецтво слова в структурі художньої культури учня: теорія і практика / Н. Є. Миропольська - К.: Парламентське видавництво, 2002. - 204 с.

28. Мячина А. В. О лексическом значении слова / А. В. Мячина // Язык и общество. Межвузовский научный сборник. Выпуск 5. Изд-во Сарат. ун-та, 1978. - С. 41-50.

29. Попова З.Д. Лексическая система языка (внутренняя организация, категориальный аппарат и приемы изучения) / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1984. - 148 с.

30. Сукаленко H.H. Двуязычные словари и вопросы перевода / H. H. Сукаленко - Харьков: Высшая школа, 1976. - 115 с.

31. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистический очерк) / А. В. Федоров - М.: Наука, 1968. - 236 с.

32. Чередниченко О.І. Про мову і переклад / О. І. Чередниченко - К.: Либідь, 2007. - С. 170-176, С. 186-192

33. Osterreichisches Worterbuch. - Wien: Verlag Jugend und Volk, Osterreichischer Bundesverlag, 1990. - 501 S.

Размещено на Allbest.ru