Главная База знаний "Allbest" Иностранные языки и языкознание Питання відтворення національно-забарвлених лексичних одиниць на матеріалі газетно-журнальних англомовних статей

Питання відтворення національно-забарвлених лексичних одиниць на матеріалі газетно-журнальних англомовних статей

Способи відтворення та структура реалій в перекладі. Шляхи та засоби перекладу національно-забарвлених лексичних одиниць, їх вимір. Труднощі при передачі власних назв та імен українською мовою. Правила практичної транскрипції з англомовних статей.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.09.2015
Размер файла 57,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Ця робота присвячена дослідженню національно-забарвлених лексичних одиниць та їх відтворення в перекладі. До таких лексичних одиниць відносяться:

- Реалії,

- Власні імена,

- Одиниці виміру.

Кожна країна, кожний народ мають свої особливі умови розвитку, які є його характерними рисами та надають йому щось особисте та неповторне. У кожній мові існують слова та вирази, які належать до національної лексики та не мають повних аналогів в інших мовах. Такі слова називають національно - забарвленими лексичними одиницями. Їх переклад є досить нелегким завданням для перекладача коли потрібно передати національний та історичний колорит певної країни. Це предмети та поняття матеріальної культури, які характерні для того чи іншого народу або національності та виражають національну індивідуальність та колорит. Вони є характерними для художньої літератури та засобів масової інформації, нерозривно пов'язані з культурою певного народу.

З проблемою перекладу національно - забарвлених лексичних одиниць перекладач зустрічається дуже часто. Тому що вони позначають поняття, які відсутні в інших культурах. Перекладач завжди має труднощі під час їх перекладу.

У процесі перекладу виникають два основних складних моменти:

1. відсутність у мові перекладу еквівалента через відсутність у носіїв цієї мови об'єкта, який позначає лексична одиниця;

2. необхідність передати не тільки семантику, ай колорит - національне та історичне забарвлення.

Дуже важливим є те, щоб враження від перекладеної лексичної одиниці у читачів було б таким же, як і у носіїв мови, з якої вона перекладена.

Переклад одиниць виміру, які позначають вагу, довжину, площу та об'єм має деякі властивості, які заслуговують уваги. Необхідність більш ретельно розглянути питання перекладу одиниць виміру ґрунтується на різних шляхах перекладу.

В першу чергу, слід відзначити змістовну, теоретично - обґрунтовану працю І.В. Корунця « Теорія і практика перекладу» [12]. В цій книзі він чітко показує принципи і способи перекладу. До всіх тверджень автор додає приклади, що допомагають читачеві краще і повніше засвоїти прочитане.

На сьогоднішній день ще не встановлено абсолютно точних правил перекладу англійських власних назв на українську мову і навпаки. І це зрозуміло, адже повних еквівалентів на орфографічному, а тим більше на фонологічному рівні майже не буває, тому що звуки того самого класу навіть у близькоспоріднених мовах досить різняться між собою. Внаслідок цього еквівалентних трансформів на рівні звукового відтворення всіх українських власних та інших назв англійською мовою і навпаки бути не може.

Метою роботи є розглянути питання відтворення національно-забарвлених лексичних одиниць на матеріалі газетно-журнальних англомовних статей. Для досягнення мети розглянемо такі часткові питання, а саме нам треба:

1. визначити поняття “реалія ”, та способи відтворення реалій в перекладі;

2. розглянути шляхи перекладу власних назв та імен;

3.розглянути одиниці виміру та шляхи перекладу.

4. зробити аналіз перекладу національно-забарвлених лексичних одиниць з англійської мови на українську на матеріалі газетно-журнальних статей.

Об'єктом цього дослідження є самі лексичні одиниці: реалії, імена, власні назви та одиниці виміру.

Предмет дослідження складають принципи перекладу реалій, власних назв та імен, одиниць виміру.

Дослідженню реалій було присвячено багато праць і українських, і російських і іноземних фахівців і дослідників: Соболєв Л.Н. [19], Федорова А.В. [20], Влахова С., Флоріна С. [6], Зовірчака Р.П. [8], Бурбака О.Ф. [2], Кундзіча О. [14], Виноградова В.С. [4], Левицька Т.Р., Фітермана А.М. [15], Бархударова Л.С. [1], Рецкера Я.І. [17], Швейцера А.Д. [24] та багатьох інших фахівців. Ця проблема вивчена досить глибоко і вміло, але вона все одно залишається актуальною і, в якійсь мірі, новою для сучасних вчених, тому що життя людей не стоїть на одному місці, воно розвивається, а з ним з'являються нові реалії, поняття, які ще треба вивчити. Також, ця проблема актуальна, тому що можна винайти ті сфери дослідження реалій, які не були ще дуже добре вивчені і спробувати дослідити реалію в цих невідомих областях.

Структура цієї роботи складається зі:

1. Вступу;

2. Теоретичної частини;

3. Практичної частини;

4. Висновків;

5. Списку використаної літератури.

Розділ 1. Національно-забарвлені лексичні одиниці та їх відтворення в перекладі

1.1 Поняття терміну «реалія»

Переклад реалій - це частина великої і важливої праці перекладача. Існують певні труднощі при перекладі, коли потрібно точно передати національну та історичну особливість певного народу. Перекладач зважає на загальні теоретичні положення, використовує власний досвіт володіння мовами, фонові знання та, в першу чергу, на контекстуальні обставини у кожному окремому випадку та обирає найбільш відповідний спосіб перекладу.

У перекладознавчих працях «реалія» як термін з'явилася у 40-х роках. Його уперше вжив А. Федоров у праці “О художественном переводе ” 1941. Тут автор зазначає: “це діяльність, що вимагає певних знань, не тільки практично мовних, а й літературознавчих і історично - лінгвістичних, не кажучи вже про необхідність широкого культурного світогляду, що дозволяє усвідомити всі особливості соціальних умов, історичні і географічні реалії та ін.[22, с. 23]. У подальших працях Федоров стверджує, що реалії завжди лише предмет матеріального світу [21, с. 104 ].

Також, термін “реалія ” зустрічається в праці Бурбак О.Ф. «Реалія та способи визначення її лінгвістичного статусу». Він пише: “Найтиповішою безеквівалентною лексикою слід вважати імена власні і слова, що позначають національно-специфичні реалії ” [2, с. 23].

В українському перекладознавстві термін “реалія ” вперше вживає О. Кундзіч в 1955 році у праці “ Перекладацька мисль і перекладацький недомисел ”, підкреслюючи при цьому неможливість перекладу реалій: “Я схильний вважати народні пісні аналогічними реаліям даного народу, що, як правило, не перекладаються ” [13, с. 104].

Лєвий І. в своїй книзі «Искусство перевода» 1974 називає реалії «муки переводчика» [16, с.149]. Він пише, що в дійсності реалії розкидані по всьому тексту та них будується «колоритність» мови та являють собою елементи значно більшого контексту життєвих умов нації.

Багато авторів, які займалися дослідженням реалій, дають приблизні, неповні визначення, говорячи лише про ті чи інші ознаки, і використовуючи неоднакові терміни для їх визначення. Для одних, наприклад, для Левицької Т.Р. та Фітермана А.М. у праці «Пособие по переводу с английского на русский » стверджують, що до реалій слід відносити слова, що позначають “особливості державного уряду, побуту, нравів та ін.” [15, с.150]. Для інших, як наприклад, у Л.Н. Соболєва, реалія - це “ побутові і специфічні національні слова й звороти, які не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших країн, і слова із національного побуту, яких нема в інших мовах, тому що нема цих предметів і явищ в інших країнах ” [19, с.290].

Вл. Россельс бачить в реаліях “іншомовні слова, які позначають поняття, предмети, явища, які не використовуються тим народом, на мову якого твір перекладається, [18, с.169]. Він вважає, що “реалія - це предмет, поняття, явище, характерне для історії, культури, побуту, життя того чи іншого народу країни, яке не зустрічається у інших народів ” [18, c.185].

Дуже стисле визначення реалій дає Л.С. Бархударов, який вважає реаліями слова, які позначають предмети, поняття і ситуації, які не існують в практичному досвіді людей, які говорять на іншій мові [1, с.78]. Далі він пише про можливий перелік таких предметів матеріальної та духовної культури, наприклад, страви національної кухні, різноманіття народного одягу та взуття, народні танці, політичні заклади і суспільні явища та ін.

Але на мій погляд, найглибше цю тему опрацьовували болгарські перекладознавці - С. Влахов та С. Флорін, автори книги “Непереводимое в переводе”, 1980. Вони визначають реалії таким чином: “Це слова і словосполучення, що називають об'єкти, характерні для життя ( побуту, культури, соціального і історичного розвитку) одного народу і чужі для іншого ” [6, с. 438].

В першу чергу Влахов і Флорін вказують на подібність реалії з терміном [6, c. 432]. На відміну від більшості слів, терміни визначають чіткі поняття, предмети та явища [6, с. 433]. Це однозначні слова, які часто входять до складу “міжнародної ” лексики. Серед них часто зустрічаються слова, які відносяться до конкретної історичної епохи. Все це можна сказати і про реалії. Більш того, на перетині цих двох категорій є ряд слів, які важко із упевненістю віднести до одної з цих категорій, а є ще й такі, які можна на законній підставі віднести до обох груп [6, с. 434].

Проте Виноградов В.С. вказує на суттєву різницю між термінами та реаліями. Терміни - це основа наукової лексики, сфера їх вживання - спеціальна, наукова література. Реалії зустрічаються переважно в художній літературі, де вони складають елементи місцевого і історичного колориту. Термін поширюється із поширенням предмета, найменуванням якого він є. Але ми не можемо вимагати від терміна “національної належності”. Незалежно від свого походження, термін - набуток всього людства, яке користується ним, як своєю “законною ” власністю. Реалія завжди належить народу, у мові якого вона народилася. Її лише приймають в інші мови, “як гостя, і вона гостює у них коли день, коли рік, а трапляється й так, що обживається настільки, що залишається назавжди, збагачуючи або засмічуючи мову, яка її прийняла ” [4, с. 19].

Різниця між терміном та реалією полягає в їх походженні. В той час, коли багато термінів створюються штучно для найменування тих, чи інших предметів, понять і явищ, реалії завжди виникають шляхом природної словотворчості, і це цілком зрозуміло: “реалії - народні слова, тісно пов'язані, головним чином, із побутом народу” [4, с. 38]. При зіставленні цих двох понять термін - реалія, виявляються деякі характерні риси реалій як своєрідної лексичної категорії. Після того, як ми розглянули схожість і різницю між реаліями і термінами, можна вивести дефініцію поняття “реалія”. Багато вчених і фахівців давали визначення реалії, але на мою думку, найбільш повною і зрозумілою є дефініція Влахова та Флоріна: “реалії - це слова і словосполучення народної мови, які відображають найменування предметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури, матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племені, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту; точних відповідностей на інших мовах такі слова не мають, а отже, не можуть бути перекладені “на загальних основах ”, тому що вимагають особливого підходу ” [5, с. 438].

1.2 Структура реалій

Що стосується структури реалій, то на питання, до якої категорії мовних засобів слід віднести реалії, фахівці не дають однозначних відповідей. Більшість вчених говорять про “слова” - “лексичні одиниці”, і тільки інколи добавляють “словосполучення ” Так вважають Л.Н. Соболєв [19], А.В. Федоров [22], а також С. Влахов і С.Флорин [6]. В розумінні цих фахівців реалії - це тільки слова і словосполучення. Реалією може бути номінативне словосполучення тому, що до реалій прирівнюються кальки, які нерідко являють собою саме такі словосполучення. Іншою формою реалії є скорочення (абревіатури). Включення їх до реалій також логічне, оскільки вони являють собою стягнені в одне “слово” номінативні словосполучення. Дуже часто реалією можуть вважати фразеологічні звороти, тобто стійкі словосполучення всіх типів, в тому ж числі ідіоми, прислів'я та приказки, багато з яких мають характерне національне або історичне забарвлення. Найкращою класифікацією реалій є класифікація Влахова та Флоріна, які розглянули реалії під різними кутами зору. Класифікація реалій має на їх погляд: 1. Поділ за предметною ознакою 2. Поділ за місцевою ознакою (в залежності від національної та мовної залежності)

1. Предметна ознака

1.1. Географічні реалії: а) Найменування об'єктів фізичної географії, в тому ж числі і метеорології: степ, прерія, солончак, торнадо; б) Найменування географічних об'єктів, пов'язаних з діяльністю людини: польдер, крига в) Найменування ендеміків: ківі, секвоя.

1.2. Етнографічні реалії: а) Побут: 1. їжа, напої, побутові заклади та ін.: щі, чебуреки, кумис, ель, таверна, бістро, сауна; 2) одежа (включно: взуття, головні убори та ін.) і прикраси: кімоно, сарі, рукавички, лапті, сомбреро, кокошник; 3) житло, меблі, посуд та ін. обладнання: ізба, юрта, дівчача, горниця, амфора; 4) транспорт (засоби та “водії”): рікша, кеб, ландо, пірога, ямщик, кебмен; 5) інше: сакви, махорка, будинок відпочинку, путівка, кізяк. б) Праця: 1) люди праці: передовик, бригадир, фермер, грум, конс'єржка; 2) знаряддя праці: мачете, бумеранг, ласо; 3) організація праці (включно господарства): колгосп, ранчо, гільдія; в) Мистецтво і культура: 1) музика і танці: козачок, гопак, блюз, тарантела, рил; 2) музичні інструменти та ін.: балалайка, тамтам, кастаньєти, банджо; 3) фольклор: сага, билина, частушки; 4) театр: кабукі, містерія, арлекін, петрушка; 5) інші мистецтва та предмети мистецтв: ікебана; 6) виконавці: трубадур, кобзар, скоморох; 7) звичаї та ритуали: коляда, вендета, конфірмація, тамада, ряжені, масляниця, рамазан; 8) свята та ігри: День Перемоги, Пасха, День подяки, лапта, крикет; 9) міфологія: лєший, дід мороз, троль, валькірія, ельф, гном, килим-літак, вурдалак; 10) культ (прихильники та послідовники) і культові будівлі та предмети: лама, абат, мормони, квакери, дервіші; мечеть, пагода, розп'яття; 11) календар: вересень, бабине літо; г) Етнічні об'єкти: 1) етноніми: гуцул, кафр, тотонакі, баски, казах; 2) прізвиська ( звично шутливі або образливі): хохол, кокні, фріц; 3) найменування осіб за місцем проживання: габровець, канака, шоп, обердинець; д) Міри і гроші: 1) одиниці мір: аршин, ярд, пуд, десятина, акр, четверть, бушель; 2) грошові одиниці: лев, рубль, ліра, франк, песо, пенс, фунт стерлінг, долар; 3) простомовні найменування мір і грошей: осьмуха, сотка, четвертинка, двушка, п'ятак, бакс.

1.3. Суспільно-політичні реалії: а) Адміністративно-територіальний устрій: 1) адміністративно-територіальні одиниці: губернія, область, департамент, графство, воєводство; 2) Населені пункти: аул, станиця, хутор, стійбище; 3) Деталі населеного пункту: променад, ряд. б) Органи та носії влади: 1) органи влади: народні збори, сейм, рада, муніципалітет, верхня палата; 2) Носії влади: канцлер, лорд-мер, гетьман, хан, цар. в) Суспільно-політичне життя: 1) Політична діяльність та діячі: більшовики, ку-клукс-клан, віги, торі, есдеки; 2) Патріотичні та суспільні рухи (і їх діячі): партизани, карбонарії, західники, слав'янофіли; 3) Соціальні явища та рухи (і їх представники): бізнес, пабліситі, НЕП, лобі, стиляги, хіпі; 4) Звання, титули, звернення: бакалавр, князь, принц, містер, сер, мадам; 5) Заклади: облвно, загс, торгпредство; 6) Учбові заклади і культурні установи: десятилітка, коледж, ліцей, кампус; 7) Стани та касти (їх члени): дворянство, юнкерство, джентрі, дворянин, самурай, мужик; 8) Станові знаки і символи: червоний прапор, півмісяць, свастика, Юн'он Джек. г) Військові реалії: 1) Підрозділення: легіон, фаланга, табір, орда, сотня; 2) Зброя: арбалет, мушкет, ятаган, таран, фінка; 3) Обмундирування: шлем, кольчуга, кітель, ківер, бушлат; 4) Військові службовці і командири: отаман, єсаул, сотник, гардемарин, унтер.

2. Місцева ознака

2.1. В площині однієї мови: 1) Свої реалії - це більшою частиною одвічні слова даної мови: Хііт (heath - болотиста місцевість, покрита вереском), ель=ейл (ale - світле англійське пиво) 2) Чужі реалії - це або запозичення, тобто слова іншомовного походження в словниковий склад мови, або кальки, тобто по морфемні або послівні переклади найменувань чужих для даного народу об'єктів, або транскрибовані реалії іншої мови: Бринза (рум.), бізнес (ам.), супутник(рос.)

2.2. В площині пари мов: 1) Зовнішні реалії - однаково чужі для обох мов напр., фіорд - зовнішня реалія для рос., болг., або любої іншої мови, окрім норвезької 2) Внутрішні реалії - слова, які належать одній з пари мов, і отже, чужі для іншої мови напр., фіорд - для пари російської і норвезької мови - для норвезької мови буде внутрішньою реалією.

1.3 Засоби перекладу реалій

Л.Н. Соболєв вважає так: “ якщо говорити про неперекладність, то саме реалії, як правило, і неможливо перекласти [19, с. 270] Проте “немає такого слова, яке не могло би бути перекладеним на іншу мову, принаймні описово, тобто поширеним сполученням слів даної мови” [19, с. 182] - це у відношенні словникового перекладу, і “те, що неможливо у відношенні окремого елементу, можливо у відношенні складного цілого” [19, с. 182], тобто у відношенні контекстуального перекладу. Таким чином питання зводиться не до того, чи можливо, чи неможливо перекласти реалію, а до того, як її перекласти.

При перекладі реалій існує дві труднощі: Відсутність в перекладацькій мові відповідності (еквівалента, аналога) із-за відсутності у носіїв цієї мови об'єкта, який ця реалія позначає. Необхідність, передати не тільки предметне значення (семантику) реалії, а також і її колорит (конотацію) - її національне і історичне забарвлення. Ця справа ускладнюється ще й необхідністю ураховувати цілий ряд обставин, які заважають дати одну на всі випадки життя відповідь. Безумовним є лише одне: “рецептів тут, як і в перекладі загалом, немає, і перекладач, ураховуючи загальні теоретичні положення і спираючись на володіння мовою, на свій досвід, чуття і картотеку, а, в першу чергу, на “контекстуальні обставини”, в кожному окремому випадку вибирає шлях, який підходить більш всього, а інколи є одним можливим.

Існують такі способи перекладу реалій:

-транскодування (транскрипція або транслітерація),

- калькування,

- описовий переклад,

- гіпонімічний переклад. Розглянемо ці засоби перекладу більш докладно.

Транскодування - це такий спосіб перекладу, коли звукова або графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу. Дуже часто транскодування застосовується при перекладі інтернаціональних реалій. Головною позитивною якістю транскодування є його максимальна стислість. Завдяки транскрипції та транслітерації створюється певний експресивний потенціал: у контексті слів рідної мови транскрибоване слово виділяється як чуже, надає предмету, який воно позначає, конотацій небуденності, оригінальності. Але все ж використовувати цей прийом треба дуже обережно, так як перенасиченість тексту транскодованими реаліями не зближує читача з оригіналом, а навпаки віддаляє. Транскрипція реалії передбачає механічне перенесення реалії із іноземної мови в перекладацьку графічними засобами останньої із максимальним наближенням до оригінальної форми. Транслітерація реалії передбачає передачу літер, які складають англійське слово, літерами перекладацької мови (тобто українськими). Вибір залежить від характеру тексту та жанрових особливостей. В публіцистиці часто застосовують транскрипцію, у наукових текстах, де реалія є терміном, та перекладається відповідно терміном. У художній літературі переклад реалій залежить від характеру тексту.

При виборі між транскрипцією та перекладом реалій вагомим фактором є та роль, яку вона відіграє у тексті, її колорит, чи є вона своєю або чужою реалією. Для перекладу чужої реалії перекладач має підібрати найбільш відповідні засоби перекладу, для того щоб максимально повно та чітко розкрити значення слова. Своя реалія є досить складним завданням для перекладача як для розпізнавання так і для вибору між транскрипцією або перекладом. За словами Зовірчак Р.П. « звичні та привичні в мові оригіналу, ці слова та вирази в мові перекладу випадають із загального лексичного оточення, відрізняються своєю чужерідністю, через що притягують до себе досить велику увагу». [8, с.112]

Під терміном калькування розуміється дослівний або буквальний переклад. Наприклад «skyscraper» - хмарочос. Часто використовується і напівкалькування, що являє собою часткове запозичення слів та виразів, які складаються частково з елементів вихідної мови, частково з елементів мови перекладу. Описовий переклад - це такий прийом перекладу, коли слово замінюється в мові перекладу словосполученням, яке адекватно передає зміст цього слова, при цьому опис не повинен бути надто докладним і складним. Гіпонімічний переклад - заміна видового поняття на родове, тобто передача реалії язиковою одиницею, яка має більш широке значення. За своїм значенням це прийом генералізації, який дуже часто використовується. Він дозволяє відмовитись від транскрипції та провести заміну понять, різниця між якими в умовах даного контексту незначна.

За С. Флориним і С. Власовим у практиці перекладу зустрічаються такі засоби передачі реалій:

- Транскрипція ( транслітерація)

- Переклад (заміни):

1. Неологізми:

а) калька

б) півкалька

в) освоєння

г) семантичний неологізм

2. Приблизний переклад:

а) відповідність за родом та видом

б) функціональний аналог

в) опис, пояснення, тлумачення

- Контекстуальний переклад

Розглянемо ці засоби перекладу більш докладно:

1. Транскрипція реалії передбачає механічне перенесення реалії із іноземної мови в перекладацьку графічними засобами останньої із максимальним наближенням до оригінальної форми.

Whig - біг; Utah - Юта

Бажання, а часто і необхідність застосування транскрипції при передачі реалій зумовлена тим, що, таким чином, перекладач може одержати можливість перебороти дві вказані вище труднощі, але, якщо вибір між транскрипцією зроблений невдало, це може дуже ускладнити розуміння перекладу читачем. Транслітерація реалії передбачає передачу літер, які складають англійське слово, літерами перекладацької мови (тобто українськими):

Waterloo - Ватерлоо, Murray - Муррей

2. Переклад реалії (або заміна, субституція) як засіб передачі її на перекладацьку мову вживають у тих випадках, коли транскрипція (транслітерація) за тих чи інших умов неможлива або небажана:

3. Запровадження неологізму - найбільш придатний після транскрипції шлях збереження змісту й колориту перекладаємої реалії: шляхом створення нового слова (або словосполучення) інколи вдається добитися такого ж ефекту. Такими новими словами, в першу чергу, можуть бути кальки та півкальки:

4. Кальки - це запозичення шляхом буквального перекладу (дуже часто по частинам) слова або звороту з наступним складанням перекладених частин без будь-яких змін. Класичний приклад - це слова

Skyscraper - хмарочос; misleader - лжекерівник.

Дуже поширені кальки усталених словосполучень:

People of good will - люди доброї волі; the United Nations Organization - Організація об'єднаних націй

5. Півкальки - це свого роду часткові запозичення, також нові слова або усталені словосполучення, але “складені частково із свого власного матеріалу, а частково з матеріалу іншомовного слова”

Carpet-bagger - саквояжник (сіверянин, який добився впливу та багатства на Півдні)

При калькуванні існує небезпека з'явлення в перекладі буквалізму, який зовсім непотрібен. І перекладач повинен використовувати цей засіб перекладу лише тоді, коли в українській мові дійсно відсутнє відповідне слово або словосполучення.

6. Освоєння - це адаптація іншомовної реалії; тобто надання їй на основі іншомовного матеріалу вигляду рідного слова:

Фр. Concierge - консьєржка; нім. Walkure - валькірія

7. Семантичний неологізм - це нове слово або словосполучення, “вигадане” перекладачем і яке дозволяє передати смисловий зміст (склад) реалії. Від кальки його відрізняє відсутність етимологічного зв'язку з оригінальним словом:

Seven-league boots - чоботи - швидкоходи

Але Влахов і Флорин зазначають, що “спосіб перекладу реалій неологізмами найменш використовується: причина досить очевидна - творцем мови є народ і дуже рідко - окремий автор”.

8. Приблизний переклад реалій застосовується частіше ніж будь-який інший спосіб. Застосовуючи цей спосіб удається, хоча і не досить точно, передати предметний зміст реалії, але колорит дуже часто є утраченим, тому що відбувається заміна очікуваного конотативного еквіваленту на нейтральний за стилем, тобто на слово або словосполучення з нульовою конотацією. Можливі декілька випадків:

Принцип заміни одиницею відповідно роду та виду дозволяє передати зміст реалії одиницею з більш поширеним (дуже рідко - більш вузьким) значенням, підставляє родове поняття замість видового. По суті справи, замінюючи вид родом, більш часткове більш загальним, перекладач застосовує відомий у теорії перекладу прийом генералізації:

Cottage - будинок

Але такий переклад можливий, якщо дозволяє контекст.

Функціональний аналог - це “елемент остаточного вислову, який викликає східну реакцію у російського читача”. Цей шлях перекладу реалій дозволяє, наприклад, одну гру, незнайому читачу перекладу, “замінити іншою, знайомою”, або замінити один музичний інструмент іншим, “нейтральним”, не забарвленим у національні барви перекладацької мови, одну судину іншою, лише б аналог дійсно зображав функціональну заміну реалії, яка перекладається:

Baseball - лапта, cricket - лапта

Часто функціональний аналог є зручним для передачі реалій-мір, зокрема, коли вони призначені для створення у читача якихсь якісних уявлень:

Сто пудів - дуже важкий, пара фунтів - небагато

Опис, пояснення, тлумачення, як спосіб приблизного перекладу застосовується у тих випадках, коли немає іншого шляху: поняття, яке не може бути передане транскрипцією, доводиться просто пояснювати:

Theboyswereplayingflyup - хлопчики грали у м'яча; армяк - одежа із грубої тканини, puff - гра в кості

Влахов і Флорин зазначають, що “приблизний переклад реалій, як підказує сама назва, не є адекватним, передає зміст відповідної одиниці не повністю, а що стосується національного і історичного колориту, то про нього читач може здогадуватися, лише якщо митець-парекладач зумів підказати це своїм вибором засобів вираження”.

3. Контекстуальний переклад звично протиставляють “словниковому перекладу”, зазнаючи, таким чином, відповідності, які слово може мати в контексті на відміну від наданих у словнику. Я.І. Рецкер говорить, що цей засіб перекладу “міститься в заміні словникової відповідності при перекладі контекстуальною, логічно зв'язаною з нею [відповідністю]” [17, с. 45]. При цьому характерна відсутність якихось-то відповідностей самого перекладаємого слова, і його зміст передається за допомогою трансформованого відповідним чином контексту:

Скільки коштує путівка на курорт? - How much are accommodations at health resorts?

Такими є основні засоби перекладу реалій. Вони кожен раз ставлять перекладача перед альтернативою: транскрибувати або перекладати? З точки зору С. Влахова і С. Флорина вибір залежить від предпосилок:

1. Від характеру тексту

Наприклад, в науковому тексті реалії частіш є термінами, отже і перекладаються відповідно термінам; в науково-популярному творі можна надати коментарії відповідно пізнавальним напрямкам твору; у пригодницькому творі часто використовується транскрипція із-за елементу екзотики, який присутній для цього жанру.

2. Від важливості реалії у контексті

Вирішальним при виборі між транскрипцією і перекладом реалії є та роль, яку вона грає в змісті, яскравість її колориту, тобто міра її висвітлювання в контексті. При транскрипції “звичайні і звичні в мові оригіналу слова і вислови в мові перекладу випадають із загального лексичного оточення, відрізняються своєю чужерідністю, внаслідок чого, привертають до себе посилену увагу”, а це порушує рівновагу між змістом і формою, чим відрізняється адекватний переклад. При передачі реалій ж реалій іншим шляхом утрачається характерне забарвлення мови, носіями якої вони є: зникає частина національного або історичного колориту.

3. Від характеру реалії

Ураховується ряд її особливостей як одиниці в лексичних системах відповідних мов, в тому ж числі таких показників, як її знайомість і незнайомість, літературна й мовна традиція, її віднесення до того чи іншого класу за предметом, часом, місцем.

4. Від іноземної й перекладацької мови.

Рішення питання про вибір між транскрипцією і перекладом залежить від іноземної і перекладацької мови, від їх граматичних і словотвірних особливостей, від культури мови і традиційного для них прийняття або неприйняття реалій.

5. Від читача перекладу

Всі засоби передачі реалій в перекладі необхідно ув'язувати з тим, в якій мірі запроваджені слова, знайомі читачу; якщо вони незнайомі, не підказане часом значення реалії контекстом? Необхідно, щоб враження від перекладеної реалії у читачів було б таким же, як у носіїв мови, з якої реалія перекладена.

1.4 Способи перекладу власних назв та імен

Робилися спроби передавати українські особові та географічні назви в їхній справжній вимові в канадських та американських газетах і журналах, а під їхнім впливом і у видавництві «Дніпро», в англомовному журналі «Україна», а за ними і в київській газеті для української англомовної діаспори «News from Ukraine». В загальнотеоретичному плані велике значення мали роботи видатних науковців і лінгвістів, а саме: Т.Г. Левицької [15], Л.С. Бархударова [1], Швейцера А.Д. [23], Комісарова В.Н. [11] та ін.

Таким чином, ми бачимо, що хоч перекладацькою діяльністю займалось і займається багато мовознавців, але не багато з них звернули увагу на питання перекладу власних назв.

На сьогоднішній день ще не встановлено абсолютно точних правил перекладу англійських власних назв на українську мову і навпаки. І це зрозуміло, адже повних еквівалентів на орфографічному, а тим більше на фонологічному рівні майже не буває, тому що звуки того самого класу навіть у близькоспоріднених мовах досить різняться між собою. Внаслідок цього еквівалентних трансформів на рівні звукового відтворення всіх українських власних та інших назв англійською мовою і навпаки бути не може.

Тим більше що деякі звуки нашої мови взагалі не мають відповідників у фонетичній системі сучасної англійської мови, де практично відсутня палаталізація приголосних, немає подовження приголосних, фактично відсутні прямі відповідники нашим приголосним (г, х, ц) тощо. Все це створює труднощі при передачі українських власних назв іноземними мовами. Зокрема й при відтворенні звукової (та орфографічної) форми українських особових (географічних) назв англійською мовою (як і англійських - українською) доводиться часом використовувати найближчі фонеми.

В більшості випадків українські власні назви та імена перекладаються на англійську мову способом транслітерації:

Віра - Vira;

Роман - Roman;

Коровко - Korovko;

Лаврін - Lavrin;

Іван - Ivan;

Тамара - Tamara.

Однак, далеко не всі вони можуть перекладатися на англійську мову способом буквенної передачі слів. Це спричинюється тим, що не всі українські голосні та приголосні мають відповідні еквіваленти звуків (фонем) в англійській мові. До таких звуків та звукосполучень в першу чергу слід віднести ті, які передаються через букви або буквосполучення и, й, ий, ій, я, ю, є, ї; в деяких випадках ж, щ, х, г, ч, ц, і палаталізовані приголосні.

Звук [и] передається то через [і], то через [у]. Наприклад:

Mykola/ Mikola,

Nemiriv/ Nemyriv,

Vinnitzya/ Vinnytzia.

Це пояснюється відсутністю в англійській мові прямого відповідника нашому [и], який чи не найближчий за своєю звуковою формою до ядерної частинки дифтонга [ei], як у словах make, lace.

Але написання наших Лимар чи Спис як Leimar, Speis було б порушенням існуючої вже європейської традиції передачі звука [и] через [у].Тому наші Микола, Лебедин, Хотин, Марина, Микита, Кририло, Суми, Бровари тощо доцільно передавати так: Mykola, Lebedyn, Khotyn, Maryna, Mykyta, Kyrylo, Sumy, Brovary

Чи не найбільше клопоту завдають при передачі наших особових імен афікси - ий, - ій, які в переважній більшості випадків механічно (за польськими, чеськими та словацькими зразками) змінюються графемою у. Через це наші Салій, Мусійчук, Лановий переважно пишуться Saly, Musychuk, Lanovy.

Така перекладацька транслітерація не передає звукової структури наших афіксів. До того ж англійська мова має засоби для їх передачі.

[ій] - іі: Salii, Topchii,

[ий] - уі: Новицький - Novytskyi, Лановий - Lanovyi,

[ій] - іу: Пужій - Puziy, Топчій - Topchiy.

Завдання перекладача - відтворити особову назву в найближчій до оригіналу вимові будь-якою іноземною мовою.

Розглянемо детальніше найголовніші способи передачі найхарактерніших приголосних звуків і звукосполучень української мови за допомогою відповідних засобів англійської мови.

Так, глотковий звук [г] в іменах, прізвищах, географічних назвах і реаліях має скрізь передаватися близьким йому англійським [h], а не задньоязиковим [g]:

Голуб -Holub,

Solohub - Сoлогуб,

Григір - Hryhir,

Гаврош - Havrosh,

Гайдак - Haidak.

Зате наш задньоязиковий [n] має в англійській мові практично абсолютний відповідник [g]:

Ґедзь - Geds,

Геркуль - Gerkul,

Гудзь - Guds.

Артикуляційно близькі в англійській та українських мовах тверді африкати [дж] та [дз], тому наші Джміль, Джура, Джанкой, Дзвінкове, Дзябенко, Джмелівська, Дзендзелівський можуть передаватися тільки через відчутно палаталізований [dz] і твердий [dz]: Jmil, Jura, Junkoy, Dzvinkove, Dzyabenko, Dzhmelivska.

Українському звукові [в] в англійській мові можуть відповідати або губно-губний [w], або губно-зубний [v], що зовсім відсутній в українській мові. Тому Васьків, Ващенко, Вінниця перекладається як Waskiw, Winnytsya, Waschenko.

Звуки [х] [ц] [щ] передаються буквосполученнями kh, ts, shch,:

Хома - Khoma, Хотин - Khotyn, Ховрах - Khovrakh, Харків - Kharkiv, Цимбал - Tsymbal,

Щербань - Shcherban, Шашкевич - Shashkevych, Щедрий - Shchedrii,

Принципи і способи передачі англійських особових /географічних назв українською мовою полягають у використанні наближених фонем (й графем), оскільки повних еквівалентів на орфографічному, а тим більше на орфографічному рівні майже не буває.

Так, при передачі англійських голосних та приголосних фонем українською мовою інколи існують кілька наближених варіантів. Щоб здійснити правильний вибір перекладу, слід звернути увагу на фактори, які спричиняють такі розбіжності:

- позиція фонеми в англійському слові, яке виражає певну власну назву;

- оточення фонеми в слові (з якими фонемами вона межує);

- походження власної назви;

- традиція перекладу назви на українську мову.

Таким чином, наступні звуки англійської мови можуть передаватися такими українськими буквами чи буквосполученнями:

[ж] як [a] і [е]: Angela - Анджела/ Енджела, Abel -Ейбел /Абель,

[u] як [а], [у] або й [о]: Ulrica - Алріка/ Улріка/ Ульріка, Justin - Джастін,

[o] як [о]: Oslo - Осло, Olivia - Олівія.

Подовжені голосні фонеми в англійських власних назвах при перекладі на українську мову змінюються короткими відповідниками голосних:

[а:] як [а]: Arnold - Арнольд, Vaduz - Вадуц, Charles - Чарльз, Clerke - Карл;

[o:] як [о]: Osaka - Осака;

[u:]: інколи [ju:] як [y]: Ukraine - Україна;

[i:] як [i]: Eton - Ітон, Bikini - Бікіні;

[?:] як [е]: Palermo - Палермо, Hamburg - Гамбург, Burma - Бірма;

Англійські дифтонги, як правило, в українській мові змінюються подібними звукосполученнями, хоча й тут є деякі винятки:

[ai] як [aj]: Ira - Айра, Brighton - Брайтон;

[au] як [ay]: Down - Даун, Howell - Гауел;

[ei] як [ej]: Mabel - Мейбл, Beirut - Бейрут, Jane - Джейн;

[оі] як [оу]: Joy - Джой, Roy - Рой, Troу - Троя;

[?u] як [oy]: Rose -Розе, Snow -Сноу, Qwen - Оуен.

Не завжди, також, легко підбирати відповідні замінники англійських приголосних фонем в українській мові.

- [р] замінюється на [т] чи [g], [z]: Cathie -Кеті, Carmarthen - Кармартен,,

- [и] на [т] [с] та [ф]: Edith- Едіт, Dorothy - Дороті, Theodore - Теодор

- [?] на [нг]: Angus -Ангус, Angola - Ангола, Bangui - Бангі

- [?к] на [нк] Sinclair - Сінклер, Spink - Спінк, Bronx -Бронкс;

- [r] на [р]: Ralph - Ральф, Romeo - Ромео, Victoria - Вікторія,

- [l] на [л] чи [л'] Wales - Уельс, Norfolk - Норфолк, Laos - Лаос,

- [w] на [в], [у]: William -Уільям /Вільям, Walter -Уолтер /Вальтер.

Ці та інші голосні і приголосні фонеми англійської мови, знаходячись в різних комбінаціях, у більшості випадках передаються на українську мову відповідно до загальних правил читання. Саме тому англійські власні імена також транскрибуються на українську мову.

Не дивлячись на значні розбіжності, які існують між фонетичними системами двох мов, ряд англійських власних імен передаються українською мовою способом транслітерації: Bart - Барт, Bill - Білл, Barbara - Барбара, Diana - Діана, Em - Ем, Flo - Фло, Linda -Лінда.

В деяких англійських власних іменах при транслітерації на українську мову упускаються або добавляються літери. Такий вид перекладу застосовують, коли справа стосується англійських власних назв зі специфічними орфографічними формами для того, щоб уникнути порушень традиційно встановлених правописних норм української мови: McIntosh - Макінтош, McDonald -Макдональд, Dinah - Діна, Longfellow - Лонгфело, Williamson - Вільямсон, McEnroe - Макенро.

Таки чином бачимо,що чітких і точних правил перекладу власних назв з української мови на англійську і навпаки немає.

Проте остаточні варіанти написання тих чи інших українських особових/ географічних назв англійською чи будь -якою іншою іноземною мовою мають іноді встановлюватися при співпраці лінгвістів з істориками та географами. Їх нагальною справою має стати сьогодні вироблення науково обґрунтованих правил адекватного відтворення національної форми засобів номінації іноземними мовами.

1.5 Способи перекладу одиниць виміру

Одиниці виміру, що позначають вагу, довжину, площу або об'єм мають деякі особливості під час перекладу та заслуговують на особливу увагу. Необхідність більш ретельно розглянути питання перекладу реалій -одиниць виміру полягає у значній різниці між підходами перекладу у художній літературі. Влахов С., Флорін С. в своїй книзі «Непереводимое в переводе» [5] дуже добре розкрили цю тему. Розглянемо деякі основні положення, з погляду цих авторів.

Щоб зрозуміти, що саме означають одиниці виміру, що позначають відстань, вагу та об'єм в тексті читач повинен знати їх реальну величину або мати уяву про них. Тому їх слід перекладати таким чином, щоб було зрозуміло для читача. Перекладач має знати все про книгу, яку він перекладає, її побут, культуру та міри виміру, які використовуються зараз та використовувались в минулому. Для коректного перекладу одиниць виміру перекладач користується метричною системою. В ній подано дані різних країн, тому що існує багато одиниць виміру з однаковою назвою, але з різним значенням у різних країнах. Наприклад, «миля» позначає біля двадцяти п'яти неоднакових мір довжин у різних країнах в різні епохи.

-Шведська миля- 10000 метрів;

-Англійська миля- 1524 метрів.

В ряді випадків необхідно передати чужу реалію-міру більш привичною та зрозумілою своєю реалією, щоб читач зміг отримати чітку уяву про що йдеться. Але замінювати одну міру іншою потрібно обережно для того, щоб не порушити колорит, історичну сутність та загальну картину.

Існують реалії-міри з приблизним значенням. Їх використовують для складання художнього образу. Вони впливають на уяву читача в більшій мірі, ніж на розуміння та найбільш вдалим методом перекладу вважається метод функціонального аналогу. За допомогою цього методу можливо забезпечити повну нейтральність заміни, якщо потрібно, або при необхідності передати відповідний національний та історичний колорит.

Наприклад герой «Олеси», для того, щоб заспокоїти сердиту Мануйлиху, «захватил с собою полфунта чаю и несколько пригоршен кусков сахару». Перекладати фунти не має сенсу, бо для контексту це не відіграє великої ролі.

В деяких випадках можливо замінювати фут- півкроком, аршин- кроком, сажень- двума-трьома кроками. Наприклад, коли поранений Іванов з « Чотирьох днів» В.М. Гаршина міркує, що до вбитого турка «сажені дві», перекладач може спокійно передати цю відстань в кроках, не дивлячись на те, що Іванов Буде повзти.

У випадках, коли самої реалії як лексичної одиниці в тексті не має, але припускається те або інше поняття, то мова йдеться про « скриті реалії». Наприклад, коли І.А. Гончаров в одному з своїх творів вказує на нестерпну жару та вказує 20 або 23 градусів, то якщо перекладач механічно це перенесе у текст, читач насправді не зрозуміє яка це жара. Бо І.А. Гончаров використовує шкалу Реомюра (яку вже не використовують). За Шкалою Цельсія ця жара буде становити приблизно 30 градусів.

Також існують випадки коли перекладачу зручніше передати реалію-міру (явну або приховану) транскрипцією. Переносити реалію-міру в текст потрібно в тих випадках, коли вона знаходиться у центрі уваги в даному контексті, також коли вона використовується у прямій мові. Але якщо в тексті є неперекладені реалії-міри, це трохи ускладнює процес читання та розуміння, бо читач весь час буде звертатись до виносок.

Вибір методу транскрипції реалій-мір залежить від її величини та характеру контексту. Якщо у оригіналі по тій чи іншій причині вказується чітке та кругле число, бажано в перекладі зберегти цю величину.

Коли в оригінальному тексті використовують реалію-міру у вигляді метафори, порівняння або таке інше, це є стерті реалії, та перекладати їх слід нейтральними методами або без національного забарвлення.

Існує певне правило використання лексичної одиниці в тексті. В основному не можна змішувати версти з кілометрами, кілограми з фунтами. Але це правило не може бути абсолютним. Якщо перекладач зможе використати одиниці виміру різних систем таким чином, щоб це не кидалося в очі, та якщо він зуміє підкреслити реалію як елемент колориту там, де це необхідно- переклад вважається адекватним.

В завершенні слід підкреслити, що реалії міри, які носять національне та історичне забарвлення, розглядаються як звичайні реалії з національним колоритом. Такими є старі національні міри, які перекладаються в основному шляхом транскрипції або методом функціонального аналога.

Розділ 2. Практична частина

У цьому розділі проведемо аналіз національно - забарвлених лексичних одиниць на матеріалах газетно-журнальних статей.

А саме розглянемо статі з журналу The Spectator.

1. Black flags and Christmas lights: a letter from Beirut.

2. Age-old truth.

3. The harrowing of the high street (and how to escape it).

2.1 Переклад статті

1. Black flags and Christmas lights: a letter from Beirut.

Blue and white Christmas lights twinkle over the shops near my apartment in Beirut's Christian quarter; pricy boutiques display elaborate nativity scenes.

But people are having trouble getting into the festive mood. `Do you think the war will come here?' asks my landlady nervously, not for the first time.

There is no rush to battle, no electric charge in the air, just a rather depressed feeling among Lebanese4 that their country can no longer escape the violence over the border in Syria.

The black flag of the so-called Islamic State has appeared after Friday prayers in some mosques in the north.

The assumption is that Lebanon will be the next place the jihadis target. Still, there are reasons to hope.

Sectarian bloodletting might have begun after Isis and another al-Qa'aeda offshoot, the Nusra Front, kidnapped 30 Lebanese soldiers.

Three have been beheaded. Most of the group are Shia and if they are all killed, many fear revenge attacks on Sunnis.

I look out of our office window to see dense black smoke billowing up from burning tyres: the soldiers' families protesting.

They have set up camp right outside the Lebanese Сabinet Оffices16, tents adorned with pictures of the missing men.

The families want the government to agree a prisoner swap with the jihadis.

Isis cleverly let them visit the captives. One protestor, Nizam Meghet17, told me he barely recognised his brother, a corporal18; he'd lost so much weight.

2. Age-old truth

Таблиця 1

We are living longer, healthier and more prosperous lives than ever -- it's one of the greatest advances of our time, and yet our politicians prefer to see it as a disaster.

`We are facing a time bomb,' said Norman Lamb20, a health minister, recently.

`By 2030 England21 will have double the number of over-85s.

The number of over-65s will have increased by 50 per cent.'

This year, there will be half a million of us who have celebrated 90 or more Christmases --three times as many as there were in the 1980s. Where once a royal22 courtier23 sent out congratulations from the Queen24 to anyone reaching their 100th birthday, a `centenarian team' of seven Whitehall25officials are now needed to perform the task. Mr Lamb's `time bomb' is nothing to dread. It means that this Christmas many more families will be celebrating across the generations.

Of course, Mr Lamb has half a point. Longer lives mean greater demands on care and hospital services.

The pensions minister also has issues to address: extrapolate any trend far enough into the future and you can foresee disaster. But that is to ignore the possibility that action can be taken to solve the problem.

On any issue --climate change, population growth, oil supply --there are ways to predict that we're all doomed.

But they seldom come to pass, thanks to human ingenuity and progress. Things often go badly wrong. But more often than not, they go wonderfully right.

Зараз ми живемо довше, наше життя більш безпечне та заможне ніж будь-коли і це одна з найбільших привілегій нашого часу, та все ж наші політики воліють сприймати це як недолік. « Перед нами бомба вповільненої дії», нещодавно сказав Міністр Охорони Здоров'я Норманн Лем20. « До 2030 року в Англії21 збільшиться вдвоє кількість людей, яким 85 та більше років.

Кількість людей пенсійного віку зросте на 50%».

В цьому році прогнозується, що півмільйона людей відсвяткують Різдво в дев'яностий раз - це втричі більше ніж у 1980-х. Тоді королівський22 придворний23 надіслав вітання від Королеви24 кожному, кому виповнилося 100 років, тепер «сторічній команді» з семи службовців Вайтхолу25 належить виконати цю місію.

« Бомбу вповільненої дії» пана Лема нема чого боятись. Це означає, що набагато більше сімей відсвяткують це Різдво не одним поколінням. Звичайно, пан Лем має рацію. Якщо людина живе довше, вона потребує більше піклування та медичного обслуговування.

Міністр з пенсійних справ має висновки щодо цього: якщо зазирнути глибше у майбутнє, можна передбачити катастрофу. Але, це значить ігнорувати можливість заходів, які можна здійснити для розв'язання цієї проблеми. В будь-якому випадку - зміна клімату, збільшення населення, використання нафти - достатньо підстав для пророкування того, що всі ми приречені.

Але інколи ці заходи мають місце, завдяки винахідливості та розвитку людства. Часто справи йдуть вкрай погано. Але частіше все йде чудово.

3. The harrowing of the high street (and how to escape it)

Таблиця 2

With its mix of charity shops, pound stores26 and boarded-up windows, the typical British high street27 could hardly look worse -- or so you might imagine. Unfortunately, that just means you're not looking hard enough.

PricewaterhouseCoopers28 reported last month that the rate at which shops were closing had risen by 50 per cent this year compared with 2013.

Worse, the rot is spreading to the retail parks29 that now ring every city, with Tesco30in deep trouble and other major supermarkets next in line.

Napoleon31 famously described

Britain as `a nation of shopkeepers', but if the French tyrant wanted a put-down for us now, it might be `a nation of web-surfers and delivery men'.

Traditional retailing is in full retreat from the same kind of structural challenges that manufacturing faced in the 1980s.

It will probably suffer just as many casualties.

That said, there will be survivors amid the wreckage. Some retailers have valuable real estate holdings; others work successfully with the internet; a few will branch into entertainment; others will showcase products sold elsewhere.

Our once vibrant retail sector has hit a perfect storm that has left chains such as La Senza32 and Phones 4U33 in administration.

A huge chunk of sales has migrated online, especially in sectors such as books and music, but increasingly in other areas.

Business rates have been pushed to extraordinarily high levels. Councils have hiked parking charges.

Vast acres of retail space have been built out-of-town, creating more competition when it's least needed. While the economy was booming and consumers were piling debt onto their store cards, none of this seemed to matter. When the borrowing stopped, and with real wages still under pressure, it's hardly surprising retail fell into such trouble.

It's also hard to see how the sector can ever regain its once swaggering self-confidence. The internet won't go away and councils won't slash business rates.

Even so, some retailers will still do well.

Типова Британська Хай Стріт27 з її благодійними установами, магазинами «все за фунт»26 та з вікнами, забитими дошками, навряд-чи могла б мати гірший вигляд чи можливо було б уявити її такою. На жаль, це тому, що недостатньо уважно придивляємось.

В минулому місяці міжнародна інтернет мережа Прайсвотерхаускупер28 звітувала, що темп закриття магазинів зріс на 50% цього року порівняно з 2013.

Більш за те, криза розповсюджується і на торгові центри29, які зараз є в кожному місті, причому Теско30 вже має великі проблеми та на черзі інші великі супермаркети.

Наполеон31 чудово охарактеризував Британію як « націю крамарів», але якщо б Французький тиран схотів принизити нас зараз, то це було б

« нація серфінгістів або кур'єрів».

Традиційна роздрібна торгівля знаходиться далеко поза межами таких структурних змін, перед якими постало виробництво у 80-х.

Вона можливо зазнає лише деякі втрати.

Дійшли висновків, що вцілілі таки будуть серед уламків. Деякі дрібні торговці мають

цінні папери у нерухомості; інші успішно працюють за допомогою Інтернету; декілька тримають філію в шоу бізнесі; інші зазвичай демонструють продукцію, яка продається в інших містах.

Коли жвава роздрібна торгівля зіткнулась з катастрофічною ситуацією на ринку, це призвело до того, що такі мережі як Ля-Сенза32 та Фоунз фоЮ33 перейшли на адміністративне керування.

Величезна кількість продажу залишила он-лайн торгівлю, особливо продаж книжок та музичної продукції, але більшою мірою в інших галузях.

Рейтинг торгівлі піднявся на надзвичайно високий рівень. Місцеві органи влади різко підняли ціни на парковку.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены