Переклад соціомаркової лексики англійських фільмів

Також до причин перекладацьких невдач можна віднести і буквальний переклад (переклад тільки денотативного значення, без урахування стилістичних аспектів і узуальних норм). Серед перекладацьких помилок, пов'язаних з цією причиною можна зустріти і випадки, коли слово, вживане в мові перекладу може мати в деяких випадках для певних груп читачів асоціації з чим-небудь негативним або непристойним. Можна навести приклад з роману А. Берджесса "Заводний апельсин" (переклад Е.В. Нетёсовой) "And I like blinked in the night at this room and an old ptitsa in it was full of kots and koshkas all crawling to and fro over the carpet with bits of fur floating in the lower air and this fat scoteenas were all of different shapes and colours: black, white, tabby, ginger, tortoise-shell, and of all ages too, so that there were kittens fillying with each other and there were pussies full-grown and there were real dribbling starry ones, very bad-tempered, в перекладі виглядає так: і я як би закліпав на світло в кімнаті і на стару

Ptits у в тому світі.

Там було повнісінько, Що блукали туди-сюди по килиму, над яким пливли клапті шерсті; жирнів самих різних форм і кольорів-чорні, білі, смугасті, руді, черепахові-а також віку, а саме: кошенята, щосили бавиться одна з одною, кицьки в повному розквіті сил, і зовсім недоумкуваті

Перші з дуже поганим характером ". [44] У перекладі наведеної фрази слова pussies full-grown і kittens fillying with each other на українську мову замінені їх еквівалентами кицьки в повному розквіті сил і кошенята, щосили бавиться одна з одною. Через те, що дані еквіваленти в російській мові нашого часу придбали, завдяки відео і перекладній літературі порнографічного змісту еротичне забарвлення, вищенаведений варіант перекладу не можна вважати безпомилковим. Якщо слова кицьки і бавить замінити на кішечки (або кішки) і грали одна з одною, то непристойні асоціації зникнуть. Можна навести більш правильний переклад цієї ж фрази іншим перекладачем: [45] Від яскравого світла в кімнаті, де була стара я навіть сморгнул .Там кишіли koty і koshki, Каталися по килиму, і в повітрі літала шерсть, причому ці жирні stervy були всілякого виду і забарвлення-чорні і білі, смугасті і руді, мало навіть не в клітинку, і різного віку: від крихітних кошенят, які ганялися і грали один з одним, до дорослих кішок і ледве трималися на ногах, але зате надзвичайно шкідливих старих кошатина.

Отже, ми можемо сказати, що в наш час, коли немає більше цензурних заборон, що пред'являються до літературного перекладу, читачі та особи, що оцінюють якість перекладу стикаються з двома явищами: з одного боку перекладачі нерідко надходять з текстом літературного твору в тій манері, про яку К.И. Чуковский у своїй книзі "Високе мистецтво" говорив, що боязнь "аляповатой вульгарщини" через яку багато перекладачів відмовлялися від вживання просторічної лексики нерідко призводила до того, що "перекладач напинає на автора саморобну маску і цю маску видає за його жива особа ". [39]

Але з іншого боку нерідкі в наш час і випадки бездумного "недоладного" перекладу зниженої лексики без обліку:

1. значення

2. сфери вживання

3. ступеня експресивності в мові оригіналу

4. ступеня експресивності в мові перекладу

5. ступеня емоційного впливу в мові перекладу.

Все це і призводить до невдалих варіантів перекладу, серед причин яких, якщо коротко резюмувати цю главу, можна виділити основні

1. порушення принципів адекватності та еквівалентності

2. зниження і завищення експресії без урахування стилістичних та комунікативних особливостей оригінального і перекладного тексту.

3. перекладацька некомпетентність.

4.3 Культурна адаптація кінофільмів при перекладі

А. Кастаньеда Диас визначає кіно як "культурний об"єкт, що сприймається органами чуття". На думку науковця, кіно - це "система сенсів, в якій відображені специфічні способи сприйняття і позначення дійсності. З цієї причини воно не перестає бути культурним феноменом, який визначає, зміцнює і перетворює світогляд глядача" [31, c. 118]. На думку Г. Слишкіна, для кінотексту більшою мірою, ніж для звичайного вербального тексту, характерна залученість у процес міжкультурної комунікації [21, c. 9].

Дослідження в області культурного перенесення охоплюють досить широке коло галузей філології і гуманітарних дисциплін. Культурне перенесення витворів мистецтва за допомогою перекладу є одним з актуальних напрямів сучасних досліджень [34, c. 105].

Ж. Жюрт відмічає, що культурне перенесення саме по собі є перекладом, оскільки воно є переходом від одного коду до іншого [34, c. 106]. На думку Б. Тіль, переклад є частиною літературного перенесення, переходу твору від однієї мови-культури до іншої; це перенесення може бути представлене кількома перекладами та іншими видами перенесення, різними прочитаннями, які викликаються тим, що перекладачі акцентуються на відтворенні тих понять, що є для них найважливішими [41, c. 195]. Саме тому різні переклади одного твору часто різняться між собою так сильно, що створюється відчуття взагалі різних робіт.

Концепція культурного перенесення актуальна при аналізі перекладів ще і тому, що в 90-х роках ХХ століття в перекладацьких дослідженнях намітився культурологічний напрямок. Численні перекладацькі концепції, присвячені проблемам міжкультурной комунікації, мають багато спільного з концепцією культурного перенесення. Так, з кінця 70-х років ХХ століття з"являються моделі перекладу, у фокусі яких лежать взаємодії, інтерференції, але також і розбіжності між текстом оригіналу і перекладу [37, c. 141]. З іншого боку, важливим фокусом інтересу досліджень, що ведуться в руслі концепції культурного перенесення, є вивчення умов, в яких виконуються переклади.

Концепція культурного перенесення торкається, в основному, сфери художньої літератури, але, як відмічають самі дослідники, "культурне перенесення охоплює <..> усі області, що передбачають передачу знання" [34, c. 106]. Думається, що концепція застосовна і до інших витворів мистецтва, зокрема, кінематографу. Про це свідчать спостереження дослідників. Приміром, В. Горшкова відмічає, що "орієнтуючись на виконання художньо-естетичної дії і досягнення комунікативно-прагматичного ефекту, переклад кіно є різновидом художнього перекладу" [10, c. 7]. Мету кіноперекладу М. Снєткова визначає як "здійснення повноцінної міжмовної естетичної комунікації шляхом інтерпретації вихідного тексту, реалізованої у новому тексті іншою мовою" [22, c. 12].

Особливий інтерес для лінгвокультурологічного дослідження концепція культурного перенесення складає ще й тому, що її основним завданням є дослідження сприйняття твору мистецтва в приймаючому середовищі, що особливо актуально для кіно, яке легко, за словами Г. Слишкіна, "переходить межі культури, яка породила його, як у часі (від покоління до покоління), так і в просторі (від нації до нації)" [21, c. 9].

Надамо визначення культурного перенесення. Услід за французькими дослідниками М. Эспань і М. Вернер, ми розуміємо культурне перенесення як "історичний об"єкт, який конкретизується в текстах, документах, потім - у колективному ідеологічному дискурсі, беручи участь в процесі, який називається "побудовою референції" [34, c. 101].

На думку М. Шрайбер, якщо ми хочемо наблизитися до розуміння ролі культурного перенесення в процесі перекладу, варто зупинитися на сукупності культурних чинників, здатних створити проблему при перекладі. Науковець розрізняє передусім мікро- і макроструктурні одиниці, що беруть участь у культурному перенесенні. Мікроструктурні одиниці торкаються передусім лексики (наприклад слова і вирази, що означають реалії, до яких дослідник відносить як правові і політичні інститути, так і об"єкти повсякденного життя (одяг, їжа і тому подібне). До макроструктурних одиниць відносяться між іншим правила, властиві різним типам тексту (художня література, наукові тексти тощо) [40, c. 87].

Вітчизняні дослідники, такі як М. Снєткова, відмічають, що в кінотексті "як словесна складова, так і зображення, і звукові оформлення містять імпліцитну, або скриту, інформацію" [22, с. 10], а В. Виноградов відносить до цього поняття "…і прагматичні передумови тексту, і ситуацію мовного спілкування, і засновані на знанні світу пресуппозиції, що є компонентами висловлювання, які роблять його свідомим, і імплікації, і підтекст, і так званий вертикальний контекст, і алюзії, символи, каламбури, і інше неявне, скрите, додатковий зміст, навмисно закладений автором в тексті" [8, с. 19].

Причому ця інформація може бути зумовлена як національною мовою і культурою, тобто, міститися в мовних реаліях, фразеології, ідіоматиці тощо, так і цілком залежати від автора, що свідомо вводить у текст натяк на певний мовний, літературний, соціально-історичний факт [22, c. 10].

Стосовно кінотексту можна зробити висновок, що у фільмах, як макроструктурних одиницях культури, виділяються особливості кіно тексту, як типу тексту, а також ситуації, типові для культури, в якій він був створений, тобто культури, що відноситься до екстралінгвістичного макроконтексту, але які беруть участь у побудові художнього цілого. Мікроструктурні одиниці виражаються у вигляді одиниць мови, що містять додаткове "комунікативне навантаження" [39, c. 143], в якому відбивається референція культури-відправника.

Мікроструктурний аспект явища, що вивчається, отримав детальну розробку у вітчизняних дослідників. Для позначення цих одиниць дослідники використовують різні терміни, найбільш широким з яких є, на наш погляд, термін "культурно-значуща (культурно-специфічна) інформація". З позицій культури-відправника мікроструктурні одиниці складають "фрагменти ціннісного досвіду" [23, c. 5]; вони передають "інформацію, що відбиває моральні, інтелектуальні і художні цінності, і яка дає можливість виявити основні характеристики національного менталітету" [7]. З позицій приймаючої культури культурно-специфічну інформацію можна визначити як "нестереотипну, що не співвідноситься зі змістом етнічної мовної свідомості реципієнта; сигнал специфічних реалій, процесів і станів, що суперечать узуальному досвіду носія тієї чи іншої мови" [18, c. 10].

М. Снєткова також звертає увагу на ситуації, коли культурно значуща інформація є невираженою вербально: "...імпліцитна інформація розподіляється на всіх рівнях кінотексту, і може бути не виявлена як глядачем перекладеного фільму (і перекладачем), так і глядачем оригінальної версії" [22, c. 11]. У даному випадку йдеться про наявність культурологічних лакун [24].

Розглядаючи культурну проблематику з позицій перекладу, дослідники відмічають, що культурно-значуща інформація потребує адаптації. На рівні мікроструктурних одиниць культурне перенесення здійснюється у двох напрямах. Перший торкається специфічно культурної семантики, яка формується на глибинному рівні окремими значеннями, але на відміну від загальнокультурної семантики вона володіє певною своєрідністю. З. Чанишева відмічає, що така лексика формується на рівні неосновних значень одиниць, які співвідносяться у двох мовах і лежать за межами лексичного ядра і виявляють розбіжності в одному або декількох з перерахованих вище параметрів [26, c. 29]. У даному випадку культурне перенесення торкається ситуації, коли обом культурам відомий один і той же референт, але в робочих мовах перекладу використовуються різні.

Другим напрямом перекладацьких зусиль при здійсненні культурного переносу, За словами М. Снєткової, стали одиниці з "унікально культурною семантикою, яка властива або глибинній семантиці мовних реалій, або елементам утворюваних співвіднесеними значеннями концептуально-смислових зон, які мають неповторну етнокультурну своєрідність" [22]. З. Чанишева відмічає, що унікально-культурна лексика в більшій мірі, ніж інші види культурно значущої інформації, потребує опори на широкий фоновий контекст, оскільки в даному випадку йдеться про максимальну ступінь "чужості", яка проявляється на усіх рівнях мовного і етнокультурного змісту [26, c. 30]. Фоновий контекст потрібен для створення в іншомовного реципієнта адекватного уявлення про мовний і культурний зміст одиниці і покликаний забезпечити максимальну міру адекватної передачі елементів "не свого" для представників іншого етносередовища з метою полегшення його акцептування.

Це примушує нас замислитися про те, яким способом можна донести до реципієнта уявлення про межі і можливості культурного перенесення при перекладі кінотексту. По-перше, кінотекст призначений для миттєвого сприйняття, тому включення в переклад елементів чужої культури без коментаря швидше за все віддалить глядача від фільму, створивши культурний бар"єр. По-друге, перекладач кіно має справу зі складним семіотичним цілим, і "може впливати лише на <..> мовний рівень твору, а інформація, закладена в перших двох, залишається незмінною" [22, c. 10].

З одного боку, деякі види культурно значущої інформації (наприклад, реалії, історичні події) можуть експлікуватися в невербальній складовій кінотексту. З іншого боку, не треба забувати про те, що значна частина культурного навантаження все ж таки приходиться на вербальну систему кінотексту, наприклад, якщо у фільмі згадується про якісь значущі з точки зору культури об"єкти і явища, але вони не демонструються глядачеві безпосередньо. Певним допоміжним засобом для реципієнта могли б стати особливим чином організовані і перекладені додаткові матеріали до фільмів, перекладу яких не завжди приділяється належна увага.

Висновок

У моєї темі "Переклад соціомаркової лексики англійських фільмів" я розпоповіла що таке Соціомаркоркова лексика в першій главі цього розділю розповідається про що таке соціомаркова лексика загалом в В цьому розділі Першою темою в цьому розділі це Основні труднощі адекватного перекладу соціомаркової лексики англійської мови в цій темі яскраво розповідається про усі труднощі в перекладі Соціомаркової лексики Також яких напрямків треба дотримуватися в перекладі.

Другий розділ це особливості перекладу англомовних художніх фільмів в цьому підрозділі розповідається про розвитком кінематографа також розповідається про Кількість професійних перекладачів, які займаються саме перекладом художніх кінострічок,Також розповідається про Єдину концепцію виділення типів текстів і аргументації також розповідається про Важливий в даному випадку усвідомлення всіх цих особливостей. Також до цих особливостей можна віднести тексти, зафіксовані у вають на вибір перекладацьких рішень.

Третьою темою цього підрозділу це Критерії якості перекладу соціомаркової лексики в цьому підрозділі розповідається те що думає про адекватний переклад В.Н. Коміссарова Також розповідається про Питання відповідності суспільно-визнаною конвенційної нормі Також розповідається про види перекладу

У другому розділі розповідається про Соціокультурний переклад в фільмів Першим підрозділом цього розділу це Соціокультурні аспекти перекладу серіалів та фільмів В цьому підрозділі розповідається про те Аналізуючи кінопереклад слід зауважити, що переклад різних відеоформатів суттєво відрізняється в залежності від їх комунікативної мети Також розповідається просоціокультурні особливості тексту оригіналу Також розповідається про те у чому складність кіноперекладу Також розповідається про Особливо культурно специфічними є ідіоми та метафори, Також розповідається про п'ять видів кіноперекладу

У другому підрозділі другого розділу розповідається про Використання прийомів соціомаркової лексики в фільмів в цьому підрозділі розповідається про те що Однією з проблем, яка постає перед перекладачем аудіовізуальних творів, є сленг Також розповідається про Порівняння видів аудіовізуального перекладу Також розповідається про Виробники дубляжу в Україні стикаються з багатьма проблемами: Також в цьому підрозділі ми Аналізуємо варіанти перекладу сленгу у російській та українській версіях х/ф "Сутінки"

У третьому підрозділу цього розділу розповідається про 9 функцій, які підходять для нашого дослідження, в цьому підрозділі Також розповідається про те що М. Мокієнко вважає, що при класифікації лайливої лексики "краще виходити саме з функціонально-тематичної угруповання, а не з емоційно-експресивного градації" Також він наводить класифікацій Також в цьому підрозділі розглядаються такі серіали як "Клініка" та "Тюдори".

У третьому розділі розповідається про сленги та їх переклад в кіно

У першому підрозділі ми розглядаємо тему Специфіка функціонування сленгу на матеріалі художніх фільмів В цьому підрозділі я розглянула фільм Після завтра в цьому підрозділі їде мова про фільм Післязавтра в ній розповідається про цей фільм

У другому підрозділі розглядається Сленгові одиниці, які використовуються в англомовних мультфільмах я обрала цю тему для того щоб дати зрозуміти що сленг використовується не тільки в фільмах а і в мультфільмів Тут я беру за увагу мультфільм Час Пригод з Фіном і Джейком Навелено кілька сленгів Також розповідається про Фразеологію англомовного сленгу

Третій розділ цього підрозділу це Типові помилки при перекладі кінострічок ( на матеріалі офіційного перекладу фільму ("Темний лицар") в цьому підрозділі розповідається загалом про фільм Також розповідається про те що Для більш ретельного аналізу і виявлення причин виникнення певного типу помилок варто також розглянути особливості перекладу фільмів для дублювання.

Четвертий розділ розповідає про використання сленгів в фільмів та про їсторію їхнього заснування.

Першою темою є соціомаркова лексика як перекладознавча категорія поняття етимології способи перекладу є цьому підрозділі розповідається про те хто зробив вагомий внесок у дослідження американського сленгу Також розповідається про те коли з'явилася соцімаркова лексика Також розповідається про те що найчастіше переклад робиться за допомогою еквівалентів Також розповідається про відповідність еквівалентів Також розповідається про випадки коли англійські сленгові іменники і прикметники замінюються на українські дієслова

У другому підрозділі розповідається про порушення принципів еквівалентності та адекватності при перекладі. Також розповідається що причиною невдалого перекладу соціомаркової лексики можна також виділити заниження або завищення експресії Також розповідається про те що зустрічається і ще одна причина перекладацьких помилок і невдач Також розповідається про причин її виникнення Також розповідається про нерідкі

Третім підрозділом цього розділу це Культурна адаптація кінофільмів при перекладі В цьому підрозділі говориться про Дослідження в області культурного перенесення охоплюють досить широке коло галузей філології і гуманітарних дисциплін також іде мова про Концепцію культурного перенесення актуальна при аналізі перекладів.

Огляд літератури

1. Сапожников И. Дубляж и закадровое озвучивание фильмов / Сапожников И. // [Електронний ресурс] - (5)

2. Казакова Т.А. Практические основы перевода. English - Russian / Казакова Т.А. - СПб: Союз, 2005. - 320с.84 ¦ Актуальні проблеми філології (1)

3. Лотман Ю. Семиотика кино и проблемы киноэстетики / Лотман Ю (6)

4. Райс К. Классификация текстов и методы перевода / Райс К. // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. - М.: Наука, 1978. - 328 с.

5. Оттєв С. Дублювання фільмів українською мовою / Оттєв С. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: (3)

5. Маковский М.М. Языковая сущность современного английского сленга / М.М. Маковский // Ин. яз. в школе. - М.: Просвещение, 1962. - №4. - С. 102-113.

6. Mencken H.L. The American Language / H.L. Mencken. - New York, 1992. - 777 p.

7. Хомяков В.А. Нестандартная лексика в структуре английского языка национального периода: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / В.А. Хомяков. - Л., 1980. - 75 с.

8. Швейцер А.Д. Социальная дифференциация английского языка в США / А.Д. Швейцер. - М.: Наука, 1983. - 213 с.

9. Комиссаров В.Н. Пособие по переводу с английского языка на русский. Часть 1: Лексико-фразеологические основы перевода / В.Н. Комиссаров, Я. И. Рецкер, В.И. Тархов. - М.: Высш. шк., 1960. - 176 с

10. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник / І.В. Корунець. - Вінниця: Нова Книга, 2001. - 448 с.

12. Шурупова М.В. Проблематика английского сленга в аспекте теории перевода / М.В. Шурупова // Весник Московского гос. обл. ун-та. Лингвистика. - 2010. - №4. - С. 130-135.

13. Латышев Л.К. Технология перевода: Учебное пособие по подготовке переводчиков (с нем. яз.) / Л.К. Латышев. - М. : НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. - 280 с.

14. Аннинский Л.А. Пацієнт радше полужив, ніж напівмертвий // Літературна газета. - 10 березня 2004.

15. Антрушина Г.Б. Стилістика сучасного англійської, Спб, 2002.

16. Арнольд І.В. Лексикология сучасного англійської, М., 1962.

17. Арнольд І.В. Стилістика, М., Наука, 2002.

18. Ахманова О.С. Нариси з спільної програми та російської лексикології, М., 1957.

19. Біографія // Творчість Стівена Кінга // Стівен Кинг.ru, 2004.

20. Девкин В.Д. Специфіка словника розмовної лексики // Немецко-русский словник розмовної лексики, М., Украънськоъ мови , 1994.

21. Елистратов У. Арго і "культуру // Словник московського арго: Матеріали 1984-1990 гг. - М., 1994.

22. Заботкина В.І. Нова лексика сучасного англійської, М., ВШ, 1989.

23. Казакова Т.А. Аспекти теорії письмового перекладу, Свердловськ, CГПИ, 1988.

24. Каралис Д. Трохи мату у холодній воді чи "Обережно: ненормативна лексика!" // Літературна газета, №30, 24-30 липня 2002.

25. Кожина М.Н. Стилістика російської: Учеб. для студентів пед. ин-тов по спец. №2101 "Рус. з. і літ." - 3-тє вид., перераб. і доп., М.: Просвітництво, 1993.

26. Комісарів В.М. Теорія перекладу, М.: ВШ, 1990.

27. Ніцше Ф. З душі художників України та письменників // Людське, занадто людське/ Пер. з ньому.; М.: Думка, 1990. - Т. 1.

28. Вітчизняні кіномани відкрили собі нової розваги - голлівудські блокбастери в альтернативному перекладі // Итоги.ru, 2004.

29. Попов Р.Н., Валькова Д.П., Маловицкий Л., Федоров О.К. Сучасний російську мову. Навчальний посібник для студентів пед. ин-тов по спец. №2121 "Педагогіка й методику початкового навчання". М., Просвітництво, 1978.

30. Процес пішов // Володимир Сорокін проти "Идущих разом": судова хроніка // @кция.ru, 2002. Свасьян К.А. Примітки до переведення "Веселої науки" ("La Gaya Scienza") Ф. Ніцше - З. 670 // Ніцше Ф. Людське, занадто людське; Весела наука; Зла мудрість: Збірник / Пер. з ньому.; ТОВ "Попурри", 1997.

31. Твіст А. Професія аферист: гра на інтерес, Вид. "АСТ", М., 1998.

32. Чуковський До. Високе мистецтво, Вид-во: Радянський письменник, М., 1988.

33. Ruoff A. Hдufigkeitswцrterbuch gesprochener Sprache, Niemeyer, Tьringen, 1981.

34. Stephen King Quits // "Entertainment Weekly" - 27th Sept. 2002.

35. Crisell A. A Study of Modern Television:

36. Thinking Inside the Box / А. Crisell. - Palgrave Macmillan, 2006. - 200 p. 2. Козлов Е.В. Серийность в паралитературе

37. Е.В. Козлов // Массовая культура на рубеже XX-XXI веков: Человек и его дискурс: сб. науч. тр. - М.: Азбуковник, 2003. - С. 201-211. 3.

38. http://video.online.ua/87362/multserial-simpsoni-ukrayinskoyu-movoyu-pereklad-vid-m1/

39. [Електронний ресурс] назва з титул. екрану.

40. Скоромыслова Н.В. Теоретический аспект перевода художественных фильмов / Н.В. Скоромыслова // Вестник Московского государственного университета имени М.В. Ломоносова. - 2010. - №1. - С. 153-156.

41. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова - М.: Советская энциклопедия, 1966. - 608 с.

42. Сафонова В.В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур / В.В. Сафонова. - Воронеж: Истоки, 1996. - 239 с.

43. Фурманова В.П. Межкультурная коммуникация и культурно-языковая прагматика в теории и практике преподаваемых языков (яз. вуз): дис…. д-ра пед. наук /

44. В.П. Фурманова. - М., 1994. - 475 с. 9. Воробьёв В.В. Лингвокультурология (теория и методы): монография /

45. В.В. Воробьёв. - М.: Изд-во РУДН, 1997. - 331 с. 10. Hirsch E.D. Cultural Literacy: What Every American Needs to Know / E.D. Hirsch. - N Y: Vintage Books, 1988. - 253 p.

46. Денисова Г. Чужой среди своих: к вопросу о переводе художественных фильмов и их восприятии в рамках иноязычного культурного пространства /

47. Денисова // Университетское переводоведение. - СПб, 2006. - Вып. 7. - С. 155-160. 12. Слышкин Г.Г. Кинотекст (опыт лингвокультурологического анализа)

48. Г.Г. Слышкин, М.А. Ефремова. - М.: Водолей Publishers, 2004. - 156 с.

49. http://snovyda.com.ua/events/40-shhob-ne-urivavsya-film-seminar-pro-problemi-perekladu.html: [Електронний ресурс] назва з титул. екрану. Н

50. 1 Serban A. Introduction to Audiovisual Translation / А. Serban. [Electronic resource]. - Available from:

http://ics.leeds.ac.uk/papers/llp/exhibits/16/IntroAVTranslation_Adriana_Serban.ppt

51. Закадровыйперевод: свободная энциклопедия Википедия [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://m.wikipedia.org/wiki/Закадровый_перевод

52. Дискурс: свободная нциклопедия Википедия [Электронный ресурс]. - Режим доступа http://ru.wikipedia.org/wiki/Дискурс

53. Молодежный сленг: свободная энциклопедия Википедия [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://m.wikipedia.org/wiki/Молодежный_сленг

54. Dictionary of American Slang / H. Wentworth, S.-B. - New York: Crowell, 1975. - 560 p.

55. Апресян Ю.Д. Новий великий англо-украънський словник. - М., 2003.

56. Ахманова О С. Нариси з загальної та російської лексикології. - М.: ГУП вид-во МП УРСР, 1957. - 296 с.

57. Жельвіс в. І. Полі брані. Лихослів"я як соціальна проблема. - М.: Ладо- світ, 2001. - 350 с.

58. Иогаснсен Н., Лобастов С. Вітчизняні кіномани відкрили для себе нове розвага - голлівудські блокбастери в альтернативному перекладі // Підсумки. 2003. 17 червня.

59. Левін Ю.І. Про обсценных виразах російської мови // Левін Ю.І. Обрані праці. Поетика. Семіотика. - М, 1998. - С. 809-819.

60. Лотман Ю.М. Семіотика кіно і проблеми кіноестетики. http://philologos.narod. ru/lotman/kino/Lotman-0.htm (дата звернення: 27.12.2011).

61. Мокієнко В.М. Російська бранная лексика: цензурний і нецензурне. http://www. philology.ru/linguistics2/mokiyenko-94.htm (дата звернення: 10.01.2012).

62. Нелюбін Л.Л. Порівняльна типологія англійської і російської мов. - М.: Вид-во МДВУ, 2004. - 204 с. Електронний журнал "Вісник Московського державного обласного університету" www.evestnik-mgou.ru / E-mail: e-mag@mgou.ru 2012/2/Лінгвістика 50

63. Попов Р.Н., Валькова Д.П., Маловицкий Л.Я., Федоров А.К. Сучасний російський мову. - М: Просвітництво, 1978. - 464 с.

64. Скребнев Ю.М. Основи стилістики англійської мови. - М.: Астрель, 2003. - 221 с.

65. Фоменко Ю. Вірус, що роз"їдає совість людини... // Сибірські вогні. 2010, №2.

66. Обсценні лексика // Електронна енциклопедія Вікіпедія [Сайт]. - URL : http://ru.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення: 10.01.2012).

67. Андріївський В.О. Злодійський мову. Енциклопедичний словник / Е.І. Андріївський. - СПб. - 1992. - №4. С. 13-20.

68. Ахманова О.С. Словник лінгвістичних термінів / О.С. Ахманова. М.: Радянська енциклопедія. - 1966. - 608 с.

69. Берегівська Е.М. Молодіжний сленг: формування і функціонування / Е.М. Берегівська // Питання мовознавства. - 2006. - №3. - С. 32-41.

70. Борисова-Лукашанец Е.Р. Лексичні запозичення та їх нормативна оцінка (на матеріалах молодіжного жаргону 80-90 років) / Е.Р. Борисова - Лукашанец. - М.: Вища школа. - 2005. - 102 с.

71. Гальперін В.Р. Стилістика англійської мови / В.Р. Гальперін. М.: Вища школа. - 1981. - 219 с.

72. Грачов М.А. Словник молодіжного сленгу / М.А. Грачов. - Гіркий: Вища школа, 1989. - 319 с.

73. Єлістратов В.С. Російське арго в мові, суспільстві і культурі / В.Е. Єлістратов // Російську мову за кордоном. - 1995. - №1. - С. 23-25

74. Єрмакова О.П. Слова, з якими ми зустрічалися. Тлумачний словник загального жаргону / Е.А. Земська, Н.В. Розіна. - М., 2006. - 450 с.

75. Крупнов Ст.Н. Практикум перекладу з англійської мови на російську / В.Н. Крупнов. - М.: Вища школа, 2005. - 279 с.

76. Лихолитов П.В. Комп'ютерний жаргон / П.В. Лихолитов // Російська мова. - Київ: 1997. - №3. - С. 18-21

77. Матюшенко Е.Е. Сучасний молодіжний сленг як атрибут молодіжної субкультури / Е.Е. Матюшенко // Вісник ЗНЗ. - Волгоград: Зміна, 2003. - №19. - С. 97-102

78. Спієрс Р.А. Словник американського сленгу / А. Спієрс. Річард. - М.: Російська мова. - 1991. - 530 с.

79. Стернин І.А. Словник молодіжного жаргону / В.А. Стернин. - Воронеж, 2006. - 190 с.

80. Хомяков Ст.А. Нестандартна лексика в структурі англійської мови національного періоду. Автореф. докт. дис. ... канд. філол. наук / В.А. Хом'яків. - М.: 1980, 45 с.

81. Флекснера С.Б. словник американського сленгу / С.Б. Флекснера. - Н.Я., 1967, 414 стор.

82. Rundell М. Макміллан англійський словник для просунутих учнів. Друге видання / М. Rundell - 2007.

83. Partrdge, тобто у світі слів. Введення в Мову взагалі і росіянин і американець в Particalar / Е. Партрідж. - Н.Я. - 1970. - Р 116

84. Oxford Advanced learner"s Dictionary, 8th ed. Oxford.: Oxford University Press. UK, 2010. - 1796 p.

85. Aarc B., Витоків J. The verb phrase in English.: Cambridge University Press. USA, 2013. - 470 p.

86. Ayto, J. The Oxford Dictionary of Rhyming Slang.: Oxford University Press, 2002. - 360 p.

87. Шумів, Я. Введення у мовознавство. 2-е изд.: Вища школа. Москва, 2005. - 391 c.

88. Шахматов А.А. Вчення про частини мови.: Комкнига. Москва, 2012. - 274с.

89. Davis A. Native Speakers and Native Users.:Cambridge University Press. USA, 2013. - 186 p.

90. Арустамова А.А. Сучасний молодіжний сленг та особливості його функціонування: дис. канд. філ. / А.А. Арустамова. Майкоп, 2006. - 260 с.

91. Коваленко Е.В. Оссобенності римованого сленгу: дис. канд. філол. Наук / Е.В. Коваленко. Томськ, 2007. - 162 с.

92. Green J. Cassell"s Dictionary of Slang, London, 2004. - 1326 p.

93. Амінова Л.B. Структурно-семантичні особливості молодіжного сленгу в англійській і французькій мовах: дис. канд. філол. Наук / Л.B. Амінова. Уфа, 2004. - 169 с.

94. Kim B. The Frameworks of English.: Palgrave Macmillan. UK, 2013. - 413 p.

95. Zimmer, B. The Definitive Slang Dictionary.: New York Times, April 1, 2011.

96. Арнольд В.В. Семантична структура слова в сучасній англійській мові та методика її дослідження: Просвіта, 2006. - 192 с.

97. Хом'яків В.А. Введення у вивчення сленгу. Изд. 2.: Москва, 2009. - 104 с.

98. Будагов Р.А. Введення в науку про мову. 3-е изд. М.: навчальний посібник/ Р.А. Будагов. Добросвет, 2000, 2003. - 544 с.

99. Золотих Л.Р. Деякі напрямки дослідження мови Велімира Хлєбникова в аспекті когнітивної лінгвістики // Творчість Ст. Хлєбнікова і російська література: Матеріали IX Міжнародних Хлєбниковських читань. Астрахань, 2005. С. 75-80.

100. Гальперін В.Р. Нариси з стилістиці англійської мови: Вид-во літ. на іноземним грома.яз. Москва, 1958. - 459 с.

101. Рейтинг популярних кінофільмів [Електронний ресурс]. - http://www.megacritic.ru/rating.html

102. Сусов В.П. Вступ до мовознавства: Схід-Захід. Москва, 2007. - 379 с.

103. Борисова Л.М. Американський англійська: розмовна англійська або вульгарний сленг? З історії розвитку сучасної неформальної лексики у сучасному американському варіанті англійської мови / Л. М. Борисова. Коломна, 2001. - 252 с.

104. Darzell Tom; Victor Terry. The New Partridge Dictionary of Slang and Unconventional English.: Routledge. New York, 2007. - 712 p.

105. Шайкевич А.Я. Гіпотези про природні класах і можливість кількісної таксономії в лінгвістиці / А.Я. Шайкевич // Гіпотеза в сучасній лінгвістиці / отв. ред. Ю.С. Степанов: Наука. Москва, 2009. - 357 с.

106. Маковський М.М. Мовна сутність сучасного англійського сленгу / М.М. Маковський // Ін. яз. в школі. - М : Радянська Школа, 1962. - №4. - С. 102-113.

107. Г.Л. Менкен Американський Мова / Г.Л. Менкен. - Нью-Йорк, 1992. - 777 с.

108. Хомяков Ст.А. Нестандартна лексика в структурі англійської мови національного періоду: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / В.А. Хом"яків. - Л., 1980. - 75 ц.

109. Швейцер А.Д. Соціальна диференціація англійської мови в США / А.Д. Швейцер. - М: Наука, 1983. - 213 с.

110. Комісарів Ст.Н. Посібник по перекладу з англійської мови на російську. Частина 1: Лексико-фразеологічні основи перекладу / В.Н. Комісарів, Я.І. Рецкер, В.І. Тархов. - М.: Высш. шк., 1960. - 176 с.

111. Корунець І.Ст. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник / І.Ст. Корунець. - Вінниця: Нова Книга, 2001. - 448 с.

112. Шурупова М.В. Проблематика англійського сленгу в аспекті теорії перекладу / М.В. Шурупова // Вісник Московського держ. обл. ун-ту. Лінгвістика. - 2010. - №4. - С. 130-135.

113. Латишев Л.К. Технологія перекладу: Навчальний посібник з підготовки перекладачів (з нім. яз.) / Л.К. Латишев. - М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. - 280с.

114. Shveytser А.Д. Соціальна differentsiatsiya anhliskoho мови в США [Соціальна диференціація англійської мова в США] / А.У. Shveytser. - М.: Наука, 1983. - 213 с.

115. Korunets В.В. Теорія і практика perekladu (aspektnyi pereklad): Pidruchnyk Теорія і практика перекладу (аспект перекладу): Навчальний посібник: Нова Книга, 2001. - 448 с.

116. Шурупова М. в. проблематика anhliyskohk slenha з V aspekte теорії perevoda [проблеми англійського сленгового слова в теорія перекладу] / М. в. Шурупова // Веснік Moskovskoho повії. обл. ун-ту. Лінгвістика. - 2010. - №4. - С. 130-135.

117. Алексєєва В.С. Професійний тренінг перекладача: Учеб. посібник з усного і письмового перекладу для перекладачів і викладачів / В.С. Алексєєва - СПб.: Спілка, 2005. - 288 с.

118. Алімов Ст.Ст. Інтерференція в перекладі (на матеріалі професійно орієнтованої міжкультурної комунікації та перекладу у сфері професійної комунікації): Навчальний посібник Текст. / Ст.Ст. Алімов. - М.: КомКнига, 2005. - 232 с.

119 Антонюк С.М. Прагматична адаптація при перекладі (на матеріалі кінофільму "Family Man") / С.М. Антонюк // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. ін - Хмельницький: ХНУ, 2007. - Вип 3. - 1 ч. - 339 с.

120. Антропова А.В. Назви американських і російських кінофільмів: сопоставительная характеристика і проблеми перекладу: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.20 / А.В. Антропова. - Єкатеринбург, 2008. - 217 с.

121. Берді М.Л. Кінопереклад: мало що від Бога, багато чого від Гобліна / М. Берді // "Круглий стіл" в редакції "Мостів". - випуск 4(8). - 2005. - с. 57

122. Бузаджі Д.М. Хоч горщиком назви? / Д.М. Бузаджі // Мости. - 2005. - №1 (5). - С. 64-75.

123. Вєдєніна Л.Р. Франція: лингвострановед. Слів / Л.Р. Вєдєніна. - М.: Интердиалект+, 1997. - 1037 с.

124. Виноградов В.С. Переклад: Загальні та лексичні питання. Навчальний посібник / В.С. Виноградов. - М.: КДУ, 2004. - 240 с.

125. Горшкова Ст.Е. Переклад в кіно Текст. / В.Е. Горшкова. - Іркутськ: МИГЛУ, 2006. - 278 с.

126. Горшкова Ст.Е. Теоретичні основи процессориентированного перекладу кинодиалога (на матеріалі французьких фільмів): автореф.... дис. д-ра філол. наук / В.Е. Горшкова. - Іркутськ, 2006. - 36 с.

127. Денисова Р. Чужий серед своїх: до питання про перекладі художніх фільмів і їх сприйняття в рамках іншомовного культурного простору / Р. Денисова // Університетська перекладознавство. - 2006. - Випуск 7. - С. 155.

128. Конкульовський Ст.Ст. До проблеми перекладу кінотекстів комедійного жанру / Ст.Ст. Конкульовський // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. - №16 (227). - Ч. І. - 2011. - с. 35-39

129. Червоних В.К. "Свій" серед "чужих": міф чи реальність? / В. Червоних. - М.: Гнозис, 2003. - 375 с.

130. Матасов Р.А. Методичні аспекти викладання кіно / видеоперевода / Р.А. Матасов // Известия Російського державного педагогічного університету їм. А.В. Герцена. - РГПУ їм. А.В. Герцена, 2009. - С. 155-166.

131. Пшенкина Т.Р. Вербальна посередницька діяльність перекладача в міжкультурної комунікації: психолінгвістичний аспект: автореф. дис.... д-ра філол. наук / Т.Р. Пшенкина. - Барнаул, 2005. - 17 c.

132. Рецкер Я.І. Посібник по перекладу з англійської мови на російську / Я.І. Рецкер. - М: Просвітництво, 1982. - 159 с.

133. Слышкин Р.Р. Кинотекст (досвід лингвокультурологического аналізу) / Р.Р. Слышкин, М.А. Єфремова. - М.: Водолій Publishers, 2004. - 153 с.

134. Слышкин Р.Р. Кинотекст: Досвід лінгво - культурологічного аналізу / Р.Р. Слышкин, М.А. Єфремова [Електронний ресурс]. - М., 2004. - Режим доступу: <http://www>.vfrsteu.ru/elib

135. Снеткова М.С. Лингвостилистические аспекти перекладу іспанських кинотекстов (на матеріалі російських перекладів художніх фільмів Л. Бунюеля "Вірідіана" та П. Альмодовара "Жінки на межі нервового зриву"): автореф.... дис. канд. філол. наук / М.С. Снеткова. - М., 2009. - 29 с.

136. Сорокін Ю.А. Культура та її этнопсихо - лінгвістична цінність / Ю.А. Сорокін, В.Ю. Марковина // Етнопсихолінгвістика. - М, 1998. - С. 5.

137. Сорокін Ю.А. Досвід систематизації лінгвістичних і культурологічних лакун. Методологічні і методичні аспекти / Ю.А. Сорокін, В.Ю. Морквин // Лексичні одиниці і організація структури літературного тексту. - Калінін: Вид-во Калининск. гос. ун-та, 1983. - С. 35-52.

138. Frцhlich С.В. Теорія кіно / С.В. Фреліха. - М: Академічний проект, 2005. - 510 с.

139. Чанишева З.З. Етнокультурні підстави лексичної семантики: автореф. дис.... д-ра філол. Наук [Електронний ресурс] / З.З. Чанишева. - Уфа, 2006. - Режим доступу: http:// vak.ed.gov.ru

140. Швейцер А.Д. Переклад і лінгвістика / А.Д. Швейцер. - М: Воениздат, 1973. - 278 с.

141. Якобсон Р.О. Мова у відношенні до інших систем комунікації Текст. / Н.О. Якобсон // Обрані роботи. - М: Прогрес, 1985. - С. 306-330.

142. Anderman Р. Драма translation / G. Anderman // Routledge Encyclopedia of Translation Studies. - London; New York: Routledge, 2001. - P. 71-74.

143. Кастанеда Diaz A.A. Час, як вимір всесвіту cinйmatographique (про час і простір crйatifs в сіпйдгамме) / A.A. Кастанеда Діас // Мова, Час і Temporalitй: праці 29-ий Симпозіум Альбі Мови і Сенс, CALS/CPST. 2008. - Р. 118.

Додаток

1. художнії твір - термін, яким позначають твір, що має передусім естетичну або розважальну цінність

2. Сленг-міський соціолект, який виник із арґо різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в"язнів, бурсаків-учнів, вояків, інтернет-спільноти) як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю (зрідка й словотворів: випивун -- пиятика, закусун -- закуска), поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст

3. Кіно Це галузь-культури та економіки, що об"єднує всі види професійної діяльності, пов"язаної з виробництвом, розповсюдженням,зберіганням та демонструванням фільмів, а також навчально-наукову роботу

4. Концемпція (лат. conceptio -- розуміння) -- система поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів; єдиний, визначальний задум.

5. Дослідження (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.

6 Критемрій (від лат. critзrium, яке зводиться до грец. чсйфЮсйпн -- здатність розрізнення; засіб судження, мірило, пов"язаного з грец. чсйнщ -- розділяю, розрізняю) -- мірило, вимоги, випробування для визначення або оцінки людини, предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації.

7 Порівняльна величина, що характеризує розмір, інтенсивність чого-небудь. // Міра вияву чого-небудь

8 Відповідник, а, чол., лінгв. Слово однієї мови, що означає таке саме поняття, як і слово іншої мови. Іноді словник Грінченка збивається

9 Перекладач, -- 1) Проміжна ланка в комунікації, необхідність в якій виникає у випадках, коли коди, якими користуються джерело та адресат, не збігаються. Як мовний посередник перекладач може здійснювати не тільки переклад, а і різні види адаптивного транскодування. 2) Людина, яка професійно займається перекладом

10 Повнометражний фільм -- рід фільму, що виділяється на противагу короткометражному фільму.

11 Титр (від фр. titre -- титул, назва) -- напис у кінофільмі.

12 Нейтралітемт (нім. Neutralitдt, від лат. neuter ні той, ні інший), -- юридичний і політичний статус держави, яка зобов"язується не брати участі у війні між іншими державами, а в мирний час -- відмова від участі у військових блоках.

13 Компонент (рос. компонент, англ. component, нім. Komponente f) - різновид, складова частина чогось.

14 Ідіома (від грец. ?дйпт -- власний, властивий; йдйьмб -- особливість, своєрідність) -- стійкий неподільний зворот мови, що передає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів, наприклад: байдики бити, на руку ковінька, впадати в око

15 Димскурс (фр. discours -- промова, виступ, слова, розмова (на тему)) -- у широкому сенсі складна єдність мовної практики і надмовних факторів (значима поведінка, що маніфестується в доступних почуттєвому сприйняттю формах), необхідних для розуміння тексту, єдність, що дає уявлення про учасників спілкування, їхні установки й цілі, умови вироблення і сприйняття повідомлення.

16 Молодіжний сленг -- соціолект людей у віці 12 -- 22 років, що виник із протиставлення себе не стільки старшому поколінню, скільки офіційній системі. Існує в середовищі міської учнівської молоді та окремих замкнутих референтних групах.

17 Ненорматимвна лемксика (також матюки[1], нецензурна лексика, обсценна лексика, лихослімв"я) -- табуйована (неприпустима) лексика, яку мовці сприймають як відразливу, непристойну. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування.

18 Прикмемтник -- самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питанняякий? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

19 Сюжйт (фр. sujet -- тема, предмет від лат. subjectum -- підмет, суб"єкт) --

· сукупність подій, дій, що визначають характер зображуваного;

· система подій у літературному творі, через які автор розкриває характери персонажів і весь зміст твору;

· тема, об"єкт зображення в живописному, музичному творі і т. ін.

20 Специфікамція (англ. specification) -- формалізований опис властивостей, характеристик і функцій об"єктів.

21 Адаптамція в біології -- анатомічна структура, фізіологічний процес, або реакція в поведінці організму, яка розвинулась за деякий проміжок часу в процесіеволюції таким чином, що стала підвищувати довготривалий репродуктивний успіх даного організму.[1][2] Термін "адаптація" також інколи використовується як синонім природного відбору, але більшість біологів не схвалюють такого використання.

22 Кінотекст[1] - це технічно дифференційована динамічна знакова ситуація, що є сукупністю структурних елементів кіномови у рамках кінематографічноготвору, яка відправляє, відповідно до жанрової специфіки, певне інформаційно-емоційне повідомлення реципієнтові (глядачеві)

23 Інформамція -- абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. Походить від латинського слова "informatio", яке має декілька значень:

24 Антонімічний переклад - це лексико-граматична трансформація, при якій заміна позитивної форми в оригіналі на негативну форму в перекладі

25 Прикмемтник -- самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

26 Трансформація, ї, жін. Зміна, перетворення виду, форми, істотних властивостей і т. ін. чого-небудь.

Размещено на Allbest.ru