Безсполучникові складні речення. Синтаксичні конструкції. Українська пунктуація. Граматичний аналіз речень
Різновиди складних безсполучникових речень. Види безсполучникових складних речень з різнотипними частинами. Складні синтаксичні конструкції, їх функції у мові. Формування української пунктуації, її основні принципи. Схеми граматичного аналізу речень.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2013 |
| Размер файла | 124,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
3. Вид (доконаний, недоконаний, на яке питання відповідає).
4. Перехідне чи неперехідне (засоби, вираження перехідності і неперехідності).
5. Стан (активний, зворотно-середній, пасивний, нульовий).
6. Особа (особові закінчення).
7. Час (теперішній, майбутній, минулий, давноминулий).
8. Спосіб (дійсний, умовний, наказовий).
9. Дієвідміна (особові закінчення та тематичні голосні дієслів І і II дієвідміни).
10. Число.
11. Рід (для дієслів минулого часу та умовного способу).
12. Від якого слова залежить.
13. Правопис і будова слова. Місце наголосу.
14. Синтаксична роль.
Дієприкметник.
1. Слово, що аналізується.
2. Початкова форма (форма називного відмінка).
3. Активний чи пасивний.
4. Вид.
5. Час.
6. Рід.
7. Число.
8. Відмінок.
9. Від якого дієслова утворений і за допомогою якого суфікса.
10. До якого слова відноситься.
11. Правопис і будова слова. Місце наголосу.
12. Синтаксична роль.
Дієприслівник.
1. Слово, яке аналізується.
2. Вид (доконаний, недоконаний).
3. Значення якого часу має.
4. Від якого дієслова утворений і за допомогою якого суфікса.
5. Яке слово в реченні пояснює.
6. Яку додаткову дію означає (одночасну з дієсловом-присудком, чи дію, яка передує дії дієслова-присудка).
7. Правопис і будова слова. Місце наголосу.
8. Синтаксична роль.
Прийменник.
1. Слово, яке аналізується.
2. Первинний чи вторинний.
3. Який за будовою (простий, складний чи складений).
4. Від якої частини мови утворений і за допомогою яких прийменників (якщо вони є).
5. Значення якого відмінка уточнює.
6. З якими відмінками може вживатися.
7. Правопис слова. Місце наголосу.
Сполучник.
1. Слово, що аналізується.
2. Який за морфологічною будовою: невивідний, чи простий, вивідний (складний чи складений).
3. Сурядний (єднальний, протиставний, розділовий) чи підрядний (причини, часу, мети, умови, наслідку тощо).
4. Який за вживанням (одиничний, повторюваний, парний).
5. Правопис слова. Місце наголосу.
Частки.
1. Слово, що аналізується.
2. Розряд за значенням і функцією.
3. Словотворча чи формотворча.
4. Препозитивна, постпозитивна чи може стояти в будь-якій позиції.
6. Правопис.
Вигук.
1. Слово, яке аналізується.
2. Що саме виражає (емоції чи волевиявлення).
3. Вигук, чи звуконаслідувальне слово.
4. Від якої частини мови утворений.
5. Правопис.
Лекція 6. Схема синтаксичного аналізу простого речення
1. Загальна характеристика речення
1. Аналізоване речення.
2. Речення просте.
3. Двоскладне (особове) чи односкладне (тип односкладного речення) (за наявністю головних членів речення).
4. Поширене чи непоширене (тип речення за наявністю другорядних членів речення).
5. Повне чи неповне (тип речення за повнотою).
6. Стверджувальне чи заперечне (загально заперечне чи частково заперечне).
7. Неускладнене чи ускладнене (однорідними або відокремленим членами речення, порівняльними зворотами, вставними чи вставленими словами або реченнями, звертаннями, прикладкою тощо).
8. Розповідне, питальне, окличне, спонукальне (тип речення за метою висловлення).
2. Аналіз за членами речення
1. Група підмета (слова, що відносяться до підмета й пояснюють його).
2. Група присудка (слова, що відносяться до присудка й пояснюють його).
3. Підмет (простий чи складений), його морфологічне вираження.
4. На яке питання відповідає.
5. Присудок (простий дієслівний чи складений - складений дієслівний чи складений іменний).
6. На яке питання відповідає.
7. Морфологічне вираження присудка. (Визначення у складеному дієслівному присудку основного дієслова-інфінітива та допоміжного дієслова-зв'язки, а в складеному іменному - основної іменної частини й дієслова-зв'язки).
3. Аналіз за типами підрядного зв'язку слів
1. Узгодження присудка з підметом (в особі й числі, якщо, присудок виражений дієсловом теперішнього або майбутнього часу, у роді й числі, якщо присудок виражений дієсловом минулого часу чи умовного способу, або тільки у числі, коли підмет і присудок мають форму множини).
2. Узгодження означуваного слова з очне ним (повне, коли всі форми підпорядкованого слова відповідають формам підпорядковуючого слова, і неповне, коли підпорядковане слово має не всі форми підпорядковуючого слова).
3. Керування, коли головне слово (переважно дієслово-присудок) вимагає від залежного керованого слова (здебільшого додатка) певної відмінкової форми (керування безпосереднє і посереднє, сильне й слабке).
4. Прилягання залежного незмінного слова (інфінітива, прислівника чи дієприслівника) до головного слова тільки за смислом.
Лекція 7. Схема синтаксичного аналізу складних речень
1. Складносурядне речення
1. Аналізоване речення.
2. Складне, складносурядне.
3. З скількох простих речень воно складається? (назвати кожне з них).
4. Які смислові відношення і їх відтінки виражаються між простими реченнями: єднальні, протиставні, зіставні, розділові.
5. Які засоби зв'язують між собою прості речення: сурядні сполучники однаковість форм-присудків, порядок речень, спільний другорядний член, наявність у наступному простому реченні співвідносного займенники чи прислівника?
6. Речення розповідне, питальне, окличне, спонукальне (тип речення за метою висловлювання).
7. Пояснення розділових знаків.
(Прості речення, які входять до складносурядного, аналізуються за
схемою розбору простого речення).
2. Складнопідрядне речення
1. Аналізоване речення.
2. Речення складне, складнопідрядне.
3. Головне речення.
4. Підрядне.
5. На яке питання відповідає підрядне речення.
6. Який член головного речення (чи все головне) пояснює підрядне.
7. Вид підрядного речення.
8. Засоби поєднання підрядного з головним (підрядні сполучники або сполучні слова, вказівні слова, співвідношення видових, часових і способових форм дієслів-присудків, порядок речень).
9. Місце підрядного в складнопідрядному реченні.
10. Розповідне, питальне, окличне, спонукальне.
11. Головне і підрядне речення аналізуються за схемою синтаксичного розбору простого речення.
3. Складнопідрядне речення з кількома підрядними
1. Аналізоване речення.
2. Речення складне, складнопідрядне з кількома підрядними.
3. Головне речення.
4. Підрядні речення.
5. Який член головного речення (чи все головне) чи підрядного пояснює кожне підрядне речення.
6. На яке питання відповідає кожне підрядне речення.
7. Вид кожного підрядного речення.
8. Тип складнопідрядного речення за характером зв'язку підрядних речень з головним і підрядних речень між собою.
9. Засоби поєднання підрядних речень з головним (сполучники або сполучні слова).
10. Порядок розташування підрядних речень у складнопідрядному реченні.
11. Розповідне, питальне, окличне, спонукальне.
12. Головне і підрядні речення аналізуються за схемою синтаксичного аналізу простого речення.
13. Пояснення розділових знаків в аналізованому складнопідрядному реченні.
4. Складне речення з сурядністю й підрядністю
1. Аналізоване речення.
2. Речення складне, з сурядністю і підрядністю.
3. Речення, об'єднані сурядним зв'язком, виділення кожного речення, засоби їх поєднання.
4. Смислові відношення відношення між реченнями, поєднаними сурядним зв'язком.
5. Визначення типу речень, об'єднаних сурядним зв'язком, виділення в них головного і підрядного чи підрядних речень.
6. Вказати, якому головному реченню, що входить до складного, підпорядковується підрядне або підрядні речення.
7. Який член головного речення пояснюють підрядні.
8. На яке питання відповідає підрядне (чи підрядні) речення.
9. Визначення виду підрядного речення.
10. Засоби, якими приєднують підрядні речення до головного.
11. Місце підрядних речень у складному.
12. Розповідне, питальне, окличне, спонукальне.
13. Речення, що входять до складного, аналізуються з схемами синтаксичного аналізу складносурядного, складнопідрядного і простого речення.
14. Пояснення розділових знаків у складному реченні.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Історія становлення теорії безсполучниковості в українському мовознавстві. Структурно-семантичні особливості речень із різнофункціональними частинами. Експресивно-виражальні можливості безсполучникових складних речень та багатокомпонентних утворень.
дипломная работа [156,7 K], добавлен 13.06.2011Поняття про складне речення, його функції в мові. Засоби вираження зв’язку між частинами складного речення. Характеристика типів складних речень. Структура складносурядних речень, їх основні різновиди. Ознаки складносурядних речень, його складові частини.
лекция [22,2 K], добавлен 26.08.2013Координація форм підмета і присудка та їх причини. Складні випадки керування в українській мові та їх запам'ятовування. Норми вживання прийменників у словосполученнях. Особливості використання прийменника "по". Синтаксичні норми побудови складних речень.
реферат [27,4 K], добавлен 05.12.2010Поняття та визначення складних речень, особливості їх утворення з двох чи більше простих, об'єднаних в одне ціле змістом і інтонацією. Застосування сполучників та сполучних слів, види розділових знаків, їх використання. Утворення складносурядних речень.
презентация [211,1 K], добавлен 25.11.2011Поняття та загальна характеристика складних речень, їх структура та головні елементи, класифікація та різновиди: складнопідрядне та складносурядне. Правила розстановки знаків пунктуації. Умови, при яких ставиться та не ставиться кома в таких реченнях.
презентация [240,7 K], добавлен 24.06.2015Основні синтаксичні конструкції. Стилістика речень зі вставними і вставленими одиницями. Функціонально-стилістичне навантаження складних синтаксичних конструкцій у прозі Оксани Забужко. Однорідні члени у синтаксисі творів. Обірвані та номінативні речення.
курсовая работа [79,6 K], добавлен 11.12.2014Поширені і непоширені називні речення. Основні види односкладних речень. Особливості односкладних речень з головним членом - підметом. Способи вираження головних членів речення односкладних речень. Роль односкладних речень у текстах різних стилів.
разработка урока [145,1 K], добавлен 25.11.2014Виявлення потенціалу складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn як компонентів ментальної граматики. Каузальні таксиси в прагмаепістимічному перекладі. Тенденції порушення нормативної конструкції у підрядних реченнях з конектором weil.
дипломная работа [177,9 K], добавлен 07.02.2011Загальна характеристика складнопідрядних речень, їх структура і функції в мові. Класифікація підрядних речень, характеристика їх видів. Різнотипні, нерівноправні частини, залежні одна від другої, у складі складнопідрядних речень. Основі засоби зв'язку.
лекция [52,1 K], добавлен 26.08.2013Вивчення багатокомпонентного складного речення в системі мови. Неелементарне складносурядне речення. Структурні особливості неелементарних складнопідрядних речень. Багатокомпонентні конструкції у пам'ятках староукраїнської писемності XIV-XVII ст.
курсовая работа [95,3 K], добавлен 26.03.2014
