Складнопідрядні речення

Підрядні речення умови відносно головного можуть займати будь-яке місце. Вживаються вони в усіх функціональних стилях, особливо в художньому й розмовно-побутовому.

є) Підрядними наслідковими називаються речення, які вказують на наслідок дії головного речення і приєднуються до головної частини однозначним складеним сполучником так що. підрядні наслідкові речення відносяться до головного в цілому, тому до них не можна поставити питання. Напр.: Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський). На небі збиралися великі хмари, так що можна було сподіватися дощу (Н. Рибак). Хлопець розповідав цікаві пригоди, так що спати не хотілось (Н. Рибак).

Підрядні наслідкові речення пояснюючи головне речення, завжди стоять після нього, Напр.: Окунь (козак) теж кричав на повний голос, так що жили нап'ялись на шиї (Н. Рибак). Тетеря важко зітхнув, затремтів усім тілом, так що поза його волею затрусилися руки, задріботіли пальці по столі (Н. Рибак). - Підрядні речення наслідкові не слід плутати з підрядними способу дії. Останні приєднуються до головного речення сполучником що, а слово-відповідник так, до якого відноситься підрядне речення способу дії, знаходиться в головному реченні. Таким чином, роз'єднання складеного сполучника так що спричиняється до перетворення підрядного наслідкового речення в підрядне способу дії з відтінком наслідку. Пор., напр.: Від замка на Соколиному острові до протилежного берега нап'ято довжелезні ланцюги, так що жодний байдак козацький прослизнути не повинен. (Н. Рибак) (підр. насл.) і Від замка на Соколиному острові до протилежного берега нап'ято довжелезні ланцюги, так (як?), що жодний байдак козацький прослизнути не повинен. (Н. Рибак) (підр. епос. дії).

Підрядні наслідкові речення вживаються переважно в художній й розмовно-побутовій мові, зрідка - в інших функціональних стилях.

ж) Підрядним допустовим називається речення. Яке виражає твердження, всупереч якому відбувається дія головного речення. Підрядні допустові речення пояснюють головне речення в цілому І з'єднуються з ним допустовими сполучниками хоч, хоча, дарма що, нащо, хай, нехай, правда, незважаючи на те, що і сполучними словами: хто не, що не, як не, куди не, скільки не або хоч хто, хоч як, хоч скільки і под.

У переважній більшості до підрядних допустових речень можна поставити питання незважаючи на що? Напр.: їздові запрягли коней (незважаючи на що?), хоч наказу про виїзд із табору ще не було (Ю. Збанацький). Непосидющий, цікавий до всього, Тарас відчув до науки велику охоту (незважаючи на що?), хоч і важка була та наука! (О. Іваненко). картини Венеціанова прості й безпосередні, дихали поезією рідної природи (незважаючи на що?), хоч було ще в них багато ідеалізованого, академічного в зображенні селян і їхнього побуту (О. Іваненко).

Серед названих вище сполучників, якими приєднуються підрядні допустові речення до головного, слід виділити сполучники хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, які не ускладнюють допустовості додатковими відтінками і тому досить активно використовуються при оформленні складнопідрядних речень з допустовими частинами. Підрядні допустові речення переважно стоять після головного речення, хоча можуть стояти і перед ним. Напр.: Незважаючи на те, що заплановане було виконане вчасно, проблему вирішити не вдалося (З газ.). Перед ним лежав шлях, курний уже, хоч була рання весна (М. Коцюбинський).

Допустові сполучники можуть ускладнюватися умовною часткою би (б), що надає підрядним реченням з такими сполучниками умовно-допустового значення. Напр.: Ждатиме його, хоч би й довго довелося ждати. (М. Рильський).

Вживаються підрядні допустові речення переважно в художній літературі та розмовній мові, рідше - в інших функціональних стилях.

7) Підрядними супровідними, або приєднувальними називаються такі речення, які містять у собі додаткове повідомлення з приводу висловленого в головному реченні. Такі речення можуть виражати якісь зауваження, висновки або оцінку висловленого в головній частині.

До підрядних супровідних речень не можна поставити питання, на яке б вони відповідали, оскільки супровідні речення відносяться до всього головного речення, а не до окремих його членів. Підрядні супровідні, чи приєднувальні, речення не мають відповідників серед членів речення, тому й стоять відокремлено від інших видів підрядних речень, що відповідають тим чи іншим членам речення.

З головним реченням підрядні супровідні з'єднуються сполучними словами що (у різних відмінкових формах з прийменником і без нього), де, куди, звідки, коли, навіщо, причому, як.

Найчастіше з-поміж названих слів у приєднувальній функції вживається сполучне слово що. Напр.: Велика кількість цеглин на вагонетці створювала ненормальний тепловий режим, що затримувало сушіння і призводило до значного браку (З газ.). Робітники в праці широко застосовують нові технології, в результаті чого значно перевиконують встановлені норми (З газ.). Коли він сердився, краска заливала йому лице, від чого вуса біліли, наче молочні (М. Коцюбинський) і под.

Широковживані приєднувальні речення можуть перетворюватися в стійкі звороти, напр.: з цим вас і поздоровляю, що й треба будо довести, як треба було сподіватися тощо.

3. У складнопідрядних реченнях до головного речення може відноситись одне, два і більше підрядних, залежність, відношення і зв'язки між якими можуть бути різними. З огляду на це виділяють три типи складнопідрядних речень з кількома підрядними, а саме:

а) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;

б) складнопідрядні речення з паралельною підрядністю;

в) складнопідрядні речення з послідовною і паралельною підрядністю,

а) У складнопідрядних реченнях з послідовною підрядністю кожне наступне речення залежить від попереднього, тобто перше підрядне відноситься до головного речення, друге до першого підрядного, третє до другого підрядного і т.д. така підрядність називається послідовною, або ступеневою, оскільки підрядні речення залежно від порядку їх розташування називаються підрядними першого ступеня, другого, третьою і т.д. кожне підрядне речення при цьому виконує дві функції: по відношенню до попереднього речення воно є підрядним, а по відношенню до наступного - головним. Напр.: Герой - це людина, яка в рішучий момент робить те (підр.1 ступ,), що треба робити в інтересах людського суспільства (підр.2 ступ.) (Ю. Фучик). Рівні поля пригадували б степ, якби не той великий ліс (підр.1 ступ.), що тягнеться по західній стороні села і творить зелений мур поперек широкої площини (підр.2 ступ.), щоб обмежити її розмах (підр.3 ступ.) (М. Коцюбинський).

У першому складнопідрядному реченні підрядне означальне 1 ступеня залежить від головного і одночасно виступає головним по відношенню до наступного підрядного додаткового речення.

У другому складнопідрядному реченні перше підрядне умови залежить від головного і виступає головним по відношенню до підрядного означального другого ступеня, яке залежить від першого підрядного і є головним по відношенню до підрядного мети 3 ступеня. Структуру наведених складнопідрядних речень з послідовною підрядністю схематично можна зобразити так:

б) У складнопідрядних реченнях з паралельною (субпідрядною) підрядністю підрядні речення, яких може бути два і більше, залежать від головного речення. Такий тип підрядності називають ще супідрядністю. При супідрядності підрядні речення можуть залежати від одного члена головної частини або від різних членів. У зв'язку з цим розрізняють однорідну супідрядність і неоднорідну.

При однорідній супідрядності підрядні речення однакові за значенням, відповідають на одне питання і відносяться до того самого слова головної частини або до всього головного речення. Напр.: Вона бере його за руку. і попід призьбою веде до огородчика (якого?), де великоокі мальви входять у сон і де знайшов собі відпочинок натруджений джміль (М. Стельмах).

Усіх (кого?), хто працював на дослідній станції і хто спілкувався з Миколю Вавиловим, назавжди полонила глибока допитливість і ерудиція молодого студента-практиканта, його працездатність і щира увага та доброта до людей (З журн.).

У першому складнопідрядному реченні два підрядні означальні речення пояснюють один член речення - огородчика в головному реченні, мають одне значення і відповідають на одне питання. У другому складнопідрядному реченні два підрядні додаткові речення теж мають одне значення, відповідають на одне питання і пояснюють один член речення в головній частині полонила.

Неоднорідна супідрядність - це вид підрядності, коли різні за значенням підрядні речення відносяться до того самого слова головного речення чи до всього головного речення або до різних членів головного речення. Напр.: Коли друга світова війна закінчилася, люди планети сподівалися, що воєн більше не буде (З газ.). Андрій ввійшов у ґуральню. У тьмяному світлі сірого дня, що лилось крізь діри вікон та через стелю, все здавалось чужим, чудним, не подібним до того, що було вчора (М. Коцюбинський). У першому прикладі до присудка в головному реченні сподівалися відносяться два підрядних: одне часове, друге підрядне додаткове. Отже, присудок пояснюється з різних боків. У другому прикладі два підрядні речення пояснюють різні члени головної частини: перше підрядне означальне пояснює додаток головного речення світлі, а друге підрядне додаткове, пояснює додаток головного речення того. Структуру наведених складнопідрядних речень із супідрядною залежністю схематично можна зобразити так:

в) У складнопідрядних структурах супідрядність і послідовна підрядність можуть поєднуватись. При цьому утворюються складнопідрядні речення різних структурних типів, в яких частина підрядних речень поєднані паралельною (супідрядною) підрядністю, а частина - послідовною. Напр.: Співробітники дослідної станції розповідають, що студент-практикант Микола Вавилов працював у полі по 14-15 годин, що вставав він раніше всіх, що до сходу сонця встигав па велосипеді об'їхати станційні поля, щоб довідатись, яка схожість рослин, що вирощувалися на піддослідних ділянках (З журн.). Життя видатного біолога нашого часу Миколи Івановича Вавилова було міцно зв'язане з Україною, зокрема з Полтавською дослідною станцією, де він студентом проходив практику, яка була початком його дослідницької роботи, де здобув свої перші наукові успіхи, що виявили його глибоку зацікавленість агрономією, якій він присвятив усе своє життя (З журн.).

Складнопідрядні конструкції, в яких комбінується однорідна підрядність, неоднорідна підрядність, послідовна підрядність, належать до складнопідрядних речень ускладненого типу. У структурному плані вони можуть бути дуже різноманітними.

Проте найбільш поширеними в сучасній українській мові є складнопідрядні речення, що складаються з двох предикативних частин, або з двох речень - головного й підрядного.

4. Висновки. Отже, складнопідрядними є речення, в яких підрядне речення підпорядковане головному.

Підрядні речення можуть пояснювати або замінювати в головному якийсь головний або другорядний член. З головним реченням вони з'єднаються сполучниками підрядності або сполучними словами.

З огляду на те, як співвідносяться підрядні речення з відповідними членами речення, головними і другорядними, виділяються різні типи підрядних речень, а саме: підметові, присудкові, додаткові, які ще називають з'ясувальними, означальні й обставинні з усіма їх різновидами. Поза цим співвідношенням перебувають тільки підрядні приєднувальні, або супровідні речення, які не мають відповідників серед членів речення.

Усі види підрядних речень відповідають на ті ж питання, що й відповідні члени речення.

Характерно, що одні і ті ж сполучники підрядності й сполучні слова можуть приєднувати до головного підрядні речення різних видів (Напр., сполучне слово коли - підрядне часу і підрядне означальне). При цьому слід зважати на функцію, яку виконує підрядне речення стосовно головного й на те, який член в головному реченні воно пояснює. До головного речення може відноситись одне й кілька підрядних.

У межах складнопідрядних речень з кількома підрядними виділяють кілька типів: конструкції з послідовною підрядністю, конструкції з паралельною (супровідною) підрядністю і конструкції з послідовною і супровідною підрядністю.

Усі названі типи складнопідрядних речень, рівно як і найпростіший тип складнопідрядного речення, який складається з одного головного і одною підрядною, активно використовуються в усіх стилях сучасної української мови як важливий засіб формування, вираження і повідомлення думки.

Размещено на Allbest.ru