Лінгвопрагматичні особливості емотивності художнього тексту

Художній текст розглянуто в дослідженні як складне висловлення, що, як і репліка діалогу, спрямований на відповідь адресата, на його розуміння. У досліджуваних текстах художніх творів події, характери та вчинки персонажів, їх погляди та емоції подано крізь призму авторського світосприйняття, пропущено через “я” суб'єкта мовлення. Специфіка цих текстів визначається в дослідженні через характер співвідношення емотивності фонового та тонального рівнів змісту текстів і через особливості їхнього емотивного забарвлення. Регулятором при цьому виступають функціонально-стильові норми, які зумовлюють можливість виділення функціонально специфічних критеріїв емотивного типу текстів. Емотивність, яка об'єднує в собі змістовний (етичний момент змісту) і стилістичний (авторська мова тексту художнього твору), моменти є основним засобом інтерпретації змісту проаналізованих художніх текстів.

Результати нашого дослідження продемонстрували, що авторські прийоми використання емотивно маркованої лексики визначаються прагматичною і комунікативною метою. К.Р.Сафон у своєму творі подає вчинки, почуття та хвилювання своїх персонажів через власне світоуявлення. Як свідчить матеріал, у іспанськомовних текстах художніх творів превалюють негативні емоції, на підставі чого ми можемо говорити про драматизм у зображенні письменником життєвих колізій.

У процесі дослідження виявилось, що емотивність у тексті художнього твору К.Р.Сафона щільно пов'язана з інтенцією автора. Враховуючи особливості емоційного впливу на адресата, автор свідомо використовує її для досягнення своєї комунікативної мети. Уживання емотивно маркованих елементів у висловлюваннях персонажів творів дозволяє адресанту впливати на адресата й спонукати його до певних освідомлень і дій. У тексті художнього твору К.Р.Сафона функціонування емотивності має певну специфіку, оскільки вона зорієнтована на виконання модально-оцінної характеристики позначуваного об'єкта. Внаслідок цього емотивність відіграє активну роль у реалізації категорії суб'єктивної модальності та своєрідної суб'єктивної оцінки, яку вносить автор у загальний зміст висловлення. Оцінне ставлення автора в досліджуваних текстах художніх творів має прояв у суб'єктивно-модальному плані (реальність/гіпотетичність), в емоційно-змістовому (позитив-на/негативна оцінка) і в функціонально-орієнтованому (фактуально/концептуально-змістовна інформація). Формуванню значення суб'єктивної модальності досліджуваного художнього тексту сприяє унікальна авторська інтонація для акцентування іронії, протесту, сумніву, упевненості героїв.

Емотивність тексту художнього твору К.Р.Сафона - це особливий аспект тексту, який відображає почуття людини емотивними одиницями різного статусу: на рівні прагматики - наявність емотивних завдань різного ступеня важливості, на рівні референції - наявність емотивних тем або мікротем, на рівні форми - наявність мовних і мовленнєвих маркерів емоцій.

Домінантним емотивним сигналом першоджерела, що забезпечує вихід на його змістову множинність є назва твору, яка надає загального емотивного фону тексту. Незалежно від емотивного статусу назви художнього твору, текст завжди виконує відносно останнього головну функцію експлікації емотивної семи. Це зумовлено тим фактом, що художній текст як результат роботи цілісної концептуальної системи суб'єкту творчості відображає її таким чином, що назва виступає дискретною частиною (кодом) безперервно конструйованого цілого.

Одним із найвиразніших прийомів творчо реалізованих у художньому тексті, ужитих К.Р.Сафоном для створення прагматичної настанови та її успішного здійснення, є наповнення своїх творів елементами фантастичного. Використання фантастичних і сюрреальних елементів в текстах підсилює їх емоційний вплив на адресата й розкриває нові можливості для подальшого дослідження.

Основний емоційний тон досліджуваних текстів створюється не окремими навіть частовживаними лексемами, а найбільш розвинутими й багатокомпонентними семантичними групами слів. У досліджуваних текстах такими групами виявились семантичні об'єднання, які виражають емоції сум/страждання та радість/кохання. Встановлення ролі та місця вказаних вище семантичних груп у творчості К.Р.Сафона дозволяє лінгвістично пояснити інтуїтивні враження про досліджувані тексти художніх творів, які декларують почуття автора і невід'ємно поєднують любов і насолоду життям із сумом і відчаєм.

У більшості текстів автор уживає лексемні номінації емоцій у останніх розділах: на початку твору адресат лише інтуїтивно сприймає почуття, які передаються, а в кінці автор їх подає вербально. Наше дослідження продемонструвало, що в тексті художнього твору К.Р.Сафона назви емоцій ужиті в складі різних тропів: порівнянь, метафор, алегорій, або ж у складі експресивних синтаксичних конструкцій. Номінації почуттів (felicidad, amor, tristeza, desesperaciьn та ін.) у низці творів виступають у ролі ключових слів і є ядром для вираження емоційного стану.

Серед лексемних засобів вираження емоцій особливе місце автор надає питанням, у яких емоційно-оцінна сема є єдиним компонентом значення. Багатозначність питань як емотивних лексичних одиниць забезпечує зняття полісемії в контексті. Уживання питань в художньому тексті - це традиційний засіб вираження емоцій. Контекст дозволяє не лише встановити об'єкт емоційного ставлення, але й достатньо точно визначити назву емоції, яка стоїть за питанням. У тексті художнього твору К.Р.Сафона питання виражають імпліцитну інформацію.

Емоційна достовірність тексту художнього твору як проекції почуттів визначається майстерністю автора, його вмінням використовувати мовний матеріал. Твору К.Р.Сафона властиве часте вживання діалогічної мови, він не надає перевагу внутрішній потенційній діалогічності, за допомогою якої створюється прагматичний ефект впливу на адресата. Ця діалогічність виявляється у перенесенні об'єкта дослідження із галузі лінгвістики тексту до теорії комунікації.

Художня символіка дає можливість імпліцитно передавати емоції та почуття героїв художніх текстів К.Р.Сафона. Більшість символів, які зустрічаються в досліджуваних текстах, слугують для втілення суму, відчаю або явищ, що викликають такі емоції. Символи, які слугують для вираження позитивних емоційно-оцінних сем, уживаються автором рідко.

Аналіз лінгвопрагматичних особливостей твору К.Р.Сафона дозволяє внести суттєві доповнення до висновків про лінгвопрагматичні властивості текстової емотивності, зроблені на основі досліджень іспанськомовних текстів художніх творів. З погляду рішення прагматичних завдань емотивність уживається в тексті з такою метою:

- вираження емоційного стану автора;

- передача емоційного ставлення автора до адресата;

- здійснення прагматичного впливу на адресата.

Щодо співвідношення раціонального та емоційного змісту в досліджувальних текстах художніх творів емотивні елементи виконують такі функції:

- дублювальну (дублювання емотемами раціональної інформації);

- компенсаційну (поповнення емотемами недостатність раціональної інформації);

- замінну (емотема складає основний зміст тексту).

Визначення різноманітних функцій емотивності текстів художніх творів дає можливість з'ясувати існування певних факторів, які впливають на збільшення щільності емотивної тканини текстів. Це фактори:

- прагматичний, який пов'язаний із необхідністю подолання емоційного бар'єру адресата у його сприйнятті емоційного змісту тексту, зі зміни його емоційного стану або ставлення до події, що зумовлює актуалізацію психологічної закономірності і появу нових емоцій, яким необхідне мовне втілення;

- лінгвістичний, який пов'язаний із синсемантизмом мовних знаків: жодне з засобів вираження внутрішнього хвилювання не є самодостатнім, бо для адекватного відображення емоційного стану автору необхідно дублювати мовні засоби різних рівнів, що є наслідком випадків скупчення емотивів у тексті;

- текстовий, який пов'язаний з накладанням емотивів фонового та тонального рівнів тексту.

Помітною рисою стилю К.Р.Сафона у вираженні емоцій є імпліцитний засіб їхнього представлення. У більшості проаналізованих текстів немає назв емоцій, що не перешкоджає авторові образно, об'ємно, точно передати почуття, які відчувають герої іспанськомовних текстів художніх творів.

Текст художнього твору К.Р.Сафона відрізняється прагненням до нестандартного розвитку руху сюжету, до підсилення прагматичної сили висловлення і нетиповості. Автор вдається до прийому протиставлення емоційності раціональному руху думок. У творі К.Р.Сафона, на нашу думку, немає надмірної емоційної виразності та експресивності, які можуть привести до зниження суб'єктивності тексту. У результаті емоція залишається пригніченою мовним матеріалом, а текст позбавляється цілісності та тієї єдиної інтонації, яка визначає характер художнього твору. Ця унікальна інтонація притаманна творам автора в повній мірі, і тому вважаємо несправедливою існуючу думку про так звану телеграфічність творчості видатного письменника сучасності.

Ми не торкаємось деяких інших, також важливих проблем, необхідних для побудови цілісної концепції емотивності будь-якого художнього тексту, зокрема проблеми розуміння емотивності змісту тексту художнього твору, питання про інтертекстовий характер емотивності, про емотивні зв'язки текстів у загальнотекстовому просторі, про динаміку емотивності в історії культури. Окрім того, більш детального розгляду та опису потребують мовні (текстові) маркери емоцій, особливості емотивної структури іспанськомовних текстів художніх творів. Вивчення цих проблем складає перспективу наших досліджень.

Отже, у центрі уваги К.Р. Сафона Ї психологічні процеси, що відбуваються у внутрішньому світі людини. З одного боку в його творі можна побачити детальний аналіз емоцій і почуттів героїв, а з іншого Ї цей аналіз зазвичай змінює лаконічнє дослідження, яке підняте на вершину ширших філософських узагальнень. Індивідуальність К.Р. Сафона як майстра опису людських почуттів полягає в тому, що поряд з демонстрацією внутрішніх гострих хвилювань героїв, автор часто вдається до зображення боротьби протилежних почуттів. Також однією з особливостей текстів художніх творів автора, в першу чергу, є введення до реального світу, у якому існують його герої, елементів фантастичного. Образ тіні складає частину книги і постійно випливає в різних аспектах життя головного героя.

Якщо брати до уваги весь арсенал мовних засобів, які вживає К.Р. Сафон з метою передати почуття своїх героїв, то, на нашу думку, слід звернути увагу на доволі часте сполучення в одному контексті двох або трьох засобів мовної репрезентації емоційних концептів. Виходячи з цього, у досліджуваних текстах художніх творів для передачі певних емоцій і почуттів ми можемо виділити наступні типи актуалізації різних мовних засобів:

номінативно-описовий;

описово-виразний;

номінативно-виразний;

У цілому, проведене дослідження показало, що не зважаючи на уявлення, яке існувало довгий час у мовознавстві, про емоційні елементи мови як про змінні явища, які не можуть бути описаними та представленими в лінгвопрагматичних категоріях, на сьогоднішній день уже можна говорити про виділення конкретних характеристик емотивності художніх творів.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у більш детальному розгляді лінгвопрагматичних особливостей вираження емотивності в іспанськомовних текстах художніх творів з врахуванням їхніх національно-культурних особливостей.

Оскільки не завжди можна чітко встановити взаємозв'язок між вживанням емотивно маркованої лексики в творі та авторською інтенцією, то емотивність можна розглядати як мовний феномен з нечіткими межами варіативності, що може стати матеріалом для подальших лінгвістичних студій.



Список використаної літератури

1. Алєксєєва І.О. Емотивність як одна із частиномовних властивостей часток / Ірина Олексіївна Алєксєєва // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Сер. Іноземна філологія. - К., 2000. - Вип. 29. - С. 24-26.

2. Андрійченко Ю.В. Вираження емотивності художнього тексту (семантико-когнітивний аспект) / Юлія Валеріївна Андрійченко // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - Випуск 13. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. - С. 3-5.

3. Андрійченко Ю.В. Емотивні змісти у семній структурі слова / Юлія Валеріївна Андрійченко // Матеріали Міждународ. Науково-практич. Конф. “Мовні і концептуальні картини світу”. - Філологічні науки. - Вип. 16. - Т. І. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005.- С. 18-21.

4. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт / Нина Давидовна Арутюнова. - М.: Прогресс, 1988. - 344 с.

5. Арутюнова Н.Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н. Д. Арутюнова, Е.В. Падучева Е. В. // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. 16: лингвистическая прагматика. - М.: Прогресс, 1985. - С. 3-42.

6. Баранов А. Г. Функционально-прагматическая концепция текста / Анатолий Григорьевич Баранов. - Ростов-на-Дону, 1993. - 182 с.

7. Баранов А. Г. Когниотипичность текста (К проблеме уровней абстракции текстовой деятельности) / Анатолий Григорьевич Баранов // Жанры речи. - Саратов: Изд-во ГосУНЦ: Колледж, 1997. - С. 4-12.

8. Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов / Ролан Барт // Французская семиотика: от структурализма к постструктурализму / Под ред. Г.К.Косикова. - Москва: Прогресс, 2000. - С. 196-238.

9. Бахтин М. М. Проблема текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках / Михаил Михайлович Бахтин // Эстетика словесного творчества. - М.: Прогресс, 1986. - С. 297-325.

10. Бахтин М. М. Проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве / Михаил Михайлович Бахтин // Работы 1920-х годов. - К.: Брама, 1994. - С.257-321.

11. Бєлова А. Д. Лексична семантика і міфжкультурні стереотипи / Алла Дмитрівна Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - № 5. - К.:КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2001. - С. 15-22.

12. Брудный А. А. Понимание и текст / Арон Абрамович Брудный //Загадка человеческого понимания. - М.: Прогресс, 1991. - С.114-128.

13. Васильев С. А. Синтез смысла при создании и понимании текста / Сергей Александрович Васильев. - Киев: Наукова думка, 1988. - 240 с.

14. Вежбицкая А. Речевые акты / Анна Вежбицкая // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. XVI: Лингвистическая прагматика. - М.: прогресс, 1985. -С. 251-275.

15. Вежбицкая А. Язык. Культура. Понимание. / Анна Вежбицкая. - М.: Русские словари, 1996. - 416 с.

16. Виноградов В. В. О языке художественной литературы / Виктор Владимирович Виноградов. - М.: Наука, 1980. - 652 с.

17. Волек Б. Типология эмотивных знаков / Борис Волек // Язык и эмоции: Сб. науч. трудов. - Волгоград: Перемена, 1995. - С. 15-24.

18. Вольф Е. М. Эмоциональные состояния и их представление в языке / Елена Михайловна Вольф // Логический анализ языка: проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. - М.: Наука, 1989. - 228 с.

19. Гак В. Г. О модально-эмоциональной рамке предложения / Владимир Григорьевич // Новые явления и тенденции во французском языке. Межвузовский сборник научных трудов. - М.: Изд-во МГПИИЯ им. В. И. Ленина, 1984. - С. 169-175.

20. Гальперин И. Р. Проблемы лингвостилистики / Илья Романович Гальперин // НЗЛ. - Вып. IX: Лингвостилистика. - М.: Прогресс, 1980. - С. 5-34.

21. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / Илья Романович Гальперин. - М.: Комкнига, 2007. - 144 с.

22. Гладьо С. В. Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної прози): автореферат дис. на здобуття канд. філол. наук: 10.02.04/Київ. держав. лінгв. ун-т. - К., 2000. - 19 с.

23. Городникова М. Д. Эмотивные явления в речевой коммуникации (текст лекций) / Марина Дормидонтовна Городникова. - М.: Изд-во МГПИИЯ им. М. Тореза, 1985. - 70 с.

24. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольт. - М.: Прогресс, 1984. - 390 с.

25. Дейк Т. А. ван. Язык. Познание. Коммуникация / Тён Андрианус ван Дейк. - М., 1989. - 312 с.

26. Иванова Л.П. Отражение языковой личности автора в тропеической системе художественного произведения (на материале романа А. С. Пушкина “ Евгений Онегин”) / Людмила павловна Иванова // Мова і культура. Наукове видання. Серія Філологія. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2000. - Вип. 2. - Т. ІІІ: Мова і художня творчість. - С. 133-141.

27. Изард К. Е. Эмоции человека / Кэррол Изард. - М.: Прогресс, 1982. - 427 с.

28. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя): [монографія] / Ольга Миколаївна Кагановська. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. - 292 с.

29. Кассирер Э. Сила метафоры / Эрнст Кассирер // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 33-43.

30. Кобозева И. М. Немец, англичанин, француз и русский: выявление стереотипов национальных характеров через анализ коннотаций этнонимов / Ирина Михайловна Кобозева // Вестник МГУ, 1995. - № 3. - С. 102-108.

31. Кубрякова Е. С. Парадигмы научного знания / Елена Самуиловна Кубрякова. - Сер. Лит. и яз. - Т. 53. - № 2. - 1994. - Т. 53. - № 2. - С. 3-15.

32. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского язика / Александр Владимирович Кунин. - М.: Высшая школа, 1986. - 336 с.

33. Купина Н. А. Смысл художественного текста и аспекты лингвосмыслового анализа / Наталья Александровна Купина. - Красноярск, 1993. - 160 с.

34. Лотман Ю. М. О поэтах и поэзии / Юрий Михайлович Лотман. - М.: Просвещение, 1996. - 457 с.

35. Макаров М.Л. Коммуникативная структура текста / Михаил Львович Макаров. - Тверь, 1990. - 52 с.

36. Мурзин Л. Н. Текст и его восприятие / Л. Н. Мурзин, А. С. Штерн. - Свердловск, 1991. - 132 с.

37. Носенко Э. Л. Эмотивность как интегральное качество текста / Элеонора Львовна Носенко // Прагматика и типология коммуникативных единиц языка: Сб. науч. трудов. - Днепропетровск, 1989. - С.55-59.

38. Пироженко Л. А. Роль прагматического аспекта в реализации и передаче субъективной модальности текста / Леонид Андреевич Пироженко // Прагматические аспекты изучения предложения и текста. Сб. науч. тр. - К.: КГПИИЯ. - 1983. - С. 145-150.

39. Пятигорский А. М. Некоторые общие замечания относительно рассмотрения текста как разновидности сигнала / Александр Моисеевич Пятигорский // Структурно-типологические исследования. - М.: Наука, 1962. - 256 с.

40. Радзиевская Т. В. Текстовая коммуникация. Текстообразование / Татьяна Вячеславовна Радзиевская // Человеческий фактор в языке: коммуникация, модальность, дейкис. - М.: Наука, 1992. - С. 80-100.

41. Сакиева Р. С. К вопросу об эмоциональном фонде грамматики немецкого языка / Раиса Сергеевна Сакиевна // Язык и эмоции: Сб. науч. тр. - Волгоград: Перемена, 1995. - С. 37-50.

42. Сандомирская И. И. Эмотивный компонент в значении глагола (на материале глаголов, обозначающих поведение) / Ирина Ильинична Сандомирская // Человеческий фактор в языке: языковые механизмы экспрессивности. - М.: Наука, 1991. - С.114-136.

43. Смущинська І. В. Суб'єктивна модальність французької прози / Ірина Вікторівна Смущинська. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2001. - 255 с.

44. Томашева И. В. Эмотивная лакунарность художественной прозы (на материале переводов испаноязычных писателей). - Дисс.... канд. филол. наук. - Волгоград, 1995. - 217 с.

45. Хомская Е. Д. Мозг и эмоции / Е. Д.Хомская, Н. Я.Батова. - М.: Изд-во МГУ, 1992. - 268 с.

46. Шахнарович А. М. Психолингвистический анализ семантики и грамматики язика / А. М. Шахнарович, Н. М. Юрьева. - М., 1990. - 165 с.

47. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе язика / Виктор Иванович Шаховский. - Воронеж, 1987. - 192 с.

48. Шаховский В. И. Эмотиология в свете когнитивной парадигмы языкознания / Виктор Иванович Шаховский // К Юбилею ученого. Сборник трудов, посвященный юбилею доктора филол. наук Е. С. Кубряковой. - М.: Изд-во МГПУ, 1997. - С. 130-135.

49. Шлейермахер Ф. О разных методах перевода / Фридрих Шлейермахер // Вестник Моск. ун-та. Сер. 9. Филология. - - № 2. - 2000.- С. 127-145.

50. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енциклопедичний словник для фахівців з теоретичних гуманітарних дисциплін та гуманітарної інформатики / Іван Борисович Штерн. - К.: АртЕк, 1998. - 336 с.

51. Якобсон Р. Лингвистика и поэтика / Роман Якобсон // Структурализм: «за» и «против». - М.: Прогресс, 1975. - С. 193-230.

52. Alston W. P. Emotive meaning / Williame Payne Alston // P. Edwards (ed). The Encyclopedia of Philosophy. - New York, London, 1987. - v. 2. - P. 486-493.

53. Caffi C. Toward a Pragmatics of Emotive Communication / C. Caffi, R. Janney // Journal of Pragmatics. - v. 22. - 1994. - P. 325-373.

54. Callois C. Group Membership, Social-Psychological Perspective on Emotional Communication / С. Callois // Journal of Pragmatics. - V. 22. - 1994. - P. 301-307

55. Carneado Mor, Z. V. Consideraciones sobre la fraseologa/ Zoila V. Carneado Morй // Estudios de fraseologa. - La Habana: Academia de Ciencias de Cuba, 1985. - P. 39-46.

56. Corpas Pastor G. Manual de fraseologнa espaсola / Pastor G.Corpas. - Madrid: Gredos, S. A. - 1996. - 337 p.

57. Danes F. Involvement with Language and in Language / F.Danes // Journal of Pragmatics. - v. 22. - 1994. - P. 251-264.

58. Dijk T.A. van. Pragmatics and Poetics / Teun Adrianus van Dijk // Pragmatics of Language and Literature. - Amsterdam: Publ. Company, New York: Oxford American Elsevier Publ. Company, Inc., 1976. - P. 23-58.

59. Dijkstra K. Character and Reader Emotions in Literary Texts / K. Dijkstra, B. Zwaan, A. Graesser, J. Magliano // Poetics. - V. 23. - 1994. - P. 139-157.

60. Grzib G. Bases cognitivas de la emotividad / G.Grzib. - Madrid: Editorial Universitaria Ramуn Areces, 2002. - 462 p.

61. Heaney S. De la emociуn a las palabras / Seamus Heaney // Ensayos Literarios. - Madrid: Editorial Anagrama, 1996. - 307 p.

62. Kneepkens E. W. Emotions and Literary Text Comprehension / E.W. Kneepkens, R.A. Zwaan // Poetics. - V. 23. 1994-1995. - P. 125-138.

63. Kovecsces Z. Emotion Concepts / Zoltan Kovecsces. - New York: SpringerVerlag, 1990. - 230 p.

64. Lazarus R. S. Cognitive and Coping Processes in Emotion / Richard S. Lazarus // Cognitive Views of Human Motivation. - New York, 1984.

65. Leech J. Communicative Grammar of English / J.Leech, J.A.Svartvik. - Moscow: Prosvesheniye, 1983. - 304 p.

66. Lozano Peсa Marn. Anlisis del discurso. Hacia una semitica de la interaccin textua / Marn Peсa Lozano. - Madrid: Ctedra. - 1989. - 243 p.

67. Meutsch D. On the Role of Conventions in Understanding Literary Texts / D. Meutsch, S. Schmid // Poetics. International Review for the Theory of Literature. - Amsterdam: North-Holland, 1985. - V. 14. - P. 551-574.

68. Moeschler J. Diccionario enciclopйdico de pragmбtica / Jacques Moeschler, Anne Reboul. - Madrid: Arrecife Producciones, S.L. - 1999. - 634 p.

69. Ortony A. The Cognitive Structure of Emotions / A.Ortony, G.Clore, A.Collins. - Cambridge: CUP, 1988. - 125 p.

70. Sachovskij V. I. The Parameters of Emotive Texts / V.I.Sachovskij // Wissenschaftliche Zeitsschrift. - Padagogische Hochschule Zwickau, 1991. - p. 82-86.

71. Schmidt S. Towards a Pragmatic Interpretation of “Fictionality“ / S. Schmidt // Pragmatics of Language and Literature. - Amsterdam: North-Holland publ.

72. Searle J.R. What is a Speech Act / J.R.Searle // Philosophy in America. - London: Ed. by M. Black. 1965. - P. 221 - 239.

73. Solomon R. C. Emotions and Choice / Robert C. Solomon // Colhoun Ch., Solomon R. C. (ed.) What is an Emotion? - New York: Oxford, 1984. - 368 p.

74. Trist Prez A. La metбfora, sus grados de revelaciуn en las unidades fraseolgicas / Alejandro Prez Trist // Estudios de fraseologa. - La Habana: Academia de Ciencias de Cuba, 1985. - P. 47-65.

75. Volek B. Emotive Signs in language and Semantic Functioning of Derived Nouns in Russian / Billy Volek. - Amsterdam- Filadelfia, 1987. - 270 p.

76. Zuluaga A. Introducciуn al estudio de las expresiones fijas / A.Zuluaga // Studia Romanica et Linguistica. - Francfort-Berna-Cirencester: Verlag, 1980. - P. 225-248.



Resumen

El objetivo de nuestro estudio fue analizar las caracterнsticas de las expresiones lingьнsticas y pragmбticas de emotividad en la obra de C.R.Safуn e identificar el papel desempeсado por la emotividad de aumentar la riqueza informativa de expresiуn, de utilizar la guнa y direcciуn pragmбtica del autor en cuanto a la expresiуn pragmбtica. Para el estudio de este hemos eligido este estilo, porque esta peculiaridad se encuentra en la caracterнstica mбs alta de los textos espaсoles de C.R.Safуn que cumplen plenamente los criterios ya mencionados. El material mostrу que los autores utilizan las tйcnicas de emotividad que se determinan por una funciуn comunicativa, informativa y pragmбtica del autor.

El texto artнstico se estudia como una expresiуn compleja. En el texto estudiado los personajes y las acciones de los personajes, sus actitudes y emociones que se presentan a travйs del prisma de la visiуn del mundo del autor, pasan por el objeto de la lengua. La especificidad del texto se define en el estudio debido a la naturaleza y los niveles de tono y fondo de emotividad. La emotividad que combina los puntos significativos (punto йtico de contenido) y de estilo (el lenguaje del autor) es el medio principal de interpretar el contenido de los textos literarios analizados.

Nuestros resultados demuestran que los autores utilizan tйcnicas de vocabulario emotivo definido por una marcada finalidad pragmбtica y comunicativa. C.R.Safуn en su obra demuestra acciones, sentimientos y emociones de sus personajes a travйs de su punto de vista. De acurdo con material en los textos espaсoles las emociones negativas prevalecen y sobre su base se puede hablar de el drama de la imagen escritor, de conflictos de la vida.

La emotividad en la obra de C.R.Safoуn estб estrechamente relacionada con las intenciones del autor. La emotividad es un aspecto especial del texto que muestra un sentido del estado emocional de los humanos de distintas unidades: a nivel de la pragmбtica - la presencia de problemas emocionales de los diferentes grados de importancia, a nivel de referencia - la presencia delos problemas emocionales o de microtomo, a nivel de la forma - la presencia de la lengua y los marcadores de expresar la emociуn.

Uno de los mйtodos mбs expresivos en la ficciуn creativa tomada por C.R.Safуn para crear directrices pragmбticas y su aplicaciуn exitosa es el uso de los elementos fantбsticos. El uso de los elementos fantбsticos en el texto aumenta su impacto emocional al receptor y abre nuevas posibilidades para la investigaciуn futura.

El tono emocional bбsico del texto estudiado se crea por el grupo semбntico mбs avanzado de las palabras. En el texto estudiado estos grupos aparecen expresando la emociones de tristeza/sufrimiento y la alegrнa/el amor. Las nominaciones de sentimientos (felicidad, amor, tristeza, desesperaciьn etc.) actъan como palabras claves en el nъcleo de la expresiуn del estado emocional.

Entre las expresiуn emocionales el autor prefiere el uso de las preguntas. El el texto de la obra del autor las preguntas expresan la informaciуn implнcita.

El anбlisis de las caracterнsticas pragmбticas de la obra de C.R.Safуn hace possible aсadir algo significativo. En cuanto a la resoluciуn pragmбtica las tareas de emotividad se utilizan en el texto a tal efecto:

- expresar el estado emocional del autor;

- transferir la actitud emocional hacia el destinatario;

- proporcionar el impacto pragmбtico al receptor.

Lo que toca al contenido racional y al contenido emocional en el texto, los elementos emotivos realizan siguientes funciones:

- duplicaciуn (duplicaciуn de informaciуn racional);

- compensaciуn (reposiciуn de falta de informaciуn racional);

- sustituciуn (el emotema es el contenido principal del texto).

La determinaciуn de las diferentes funciones de emotividad en el texto hace possible constatar la existencia de ciertos factores que afectan al aumento de la densidad del texto emotivo. Estos factores son:

- pragmбtico, que identifica la necesidad de superar la barrera emocional en su percepciуn del contenido emocional del texto, para cambiar su estado de бnimo o la actitud de los acontecimientos;

- lingьнstico, que se asocia con signos lingьнsticos;

- de texto, que se asocia con la superposiciуn de los niveles de fondo y el tono del texto.

Una caracterнstica notable del autor es expresar emociones por el medio implнcito de su introducciуn.

Por lo tanto, el foco de C.R Safуn estбn los procesos psicolуgicos que ocurren en el mundo interior del hombre. Por un lado, en su obra se puede ver un anбlisis detallado de las emociones y los sentimientos de los personajes, y por otro - esto generalmente cambia el anбlisis conciso del estudio. Tambiйn, una de las peculairidades del autor es la introducciуn al mundo real en el que existen los personajes, los elementos de ficciуn.

Por lo tanto, en el texto estudiado para la transferencia de ciertas emociones y sentimientospodemos identificar los siguientes tipos de actualizaciуn lingьнstica:

1) nominativo-descriptivo;

2) descriptivo y expresivo;

3) nominativo-marcado;

En general, los estudios han demostrado que a pesar de la idea de que hubo un largo tiempo en la lingьнstica, los elementos emocionales del lenguaje como un fenуmeno variable que no pueden ser descrito y representado en las categorнas pragmaticas, pero hoy ya es posible hablar de la asignaciуn de lascaracterнsticas especнficas de emotividad.

Las perspectivas de las investigaciones futuras pueden consistir en el studio de las funciones de expresiуn de la emotividad en los textos espaсoles.

Размещено на Allbest.ru