Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Методика навчання англійської мови, як теорія навчання
• 1.1 Поняття комунікативної методики
• 2. Загальні основи навчання
• 2.1 Завдання навчання
• 2.2 Зміст і принципи навчання
• 3. Засоби навчання
• 3.1 Роль дидактичних вправ та ігор
• Висновок
• Список використаної літератури
• 

Вступ

Вивчити іноземну мову легко, швидко і приємно - це зрештою не є чимось новим, це є типове бажання кожної людини, яка має справу з новою мовою і прагне її вивчити, опанувати. На перший погляд, вихід з цієї ситуації у кожного однаковий, але це тільки на перший погляд.

За останні 5-6 років кількість людей, які вивчають англійську мову значно збільшилася. Те, що без знання іноземної мови сучасній людині неможливо обійтися, стало вочевидь уже для всіх. Змінився вік учнів. Якщо до сих пір методика орієнтувалася саме на учнів, то зараз батьки бажають якомога раніше почати навчання дітей іноземній мові. Тим паче, що дошкільний вік визнаний психологами найбільш сприятливим періодом для цієї діяльності.

Тому включення іноземної мови в систему дошкільної освіти і виховання України було продиктовано рядом причин, основною серед яких стало наявність протиріччя між оволодінням іноземною мовою у сучасному світі і перевтіленні їх у існуючий фактор соціально-економічного розвитку суспільства в цілому і недооцінюванням та недосконалістю навчання нею у сучасній українській школі.

На думку багатьох дослідників дошкільний віковий період є найбільш сенситивним для оволодіння дітьми основами іноземного мовлення. Аналіз наукових праць свідчить про актуальність вивчення процесу підготовки дітей до іншомовного спілкування. Велика кількість науковців займаються розв'язанням цього питання. Н.В. Імідадзе, Р. Пенфілд, розглядали проблему періодизації сенситивності до засвоєння іноземних мов дітей дошкільного віку; А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій, Т. Піроженко вивчали мовленнєву діяльність дітей дошкільного віку; М.Вашуленко, Г.Ніколайчук,Л.Калмикова вивчали готовність дітей дошкільного віку до мовлення як лінгводидактичну проблему; Л.Айдарова, М. Лісіна, А. Маркова, досліджували комунікативний підхід до розвитку мовлення дітей дошкільного віку; Д.Б.Ельконін, М. Лісіна займалися вивченням процесу формування навичок іншомовного спілкування, як різновиду мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку; Б.Г.Ананьєв, О.О.Бодальов, Б.Д.Паригін та інші вивчали сутність феномену спілкування серед дітей дошкільного віку; Л.А.Венгер, О.В.Запорожець, Г.С.Костюк, С.Є.Кулачківська, Г.О.Люблінська, І.Луценко присвятили свої роботи проблемі педагогічного спілкування з дошкільниками; О.В.Бойко, Ю.І.Веклич, Г.В.Матюха, Р.Ю.Мартинова, С.Ю.Ніколаєва, Є.І.Негневицька, Ю.І.Пассов, С.В.Соколовська проводили дослідження щодо навчання дітей дошкільного віку іншомовного спілкування.

У зв'язку зі стратегіями розвитку держави, та великим запитом суспільства - сучасна система іншомовної підготовки передбачає більш раннє навчання іноземних мов, оскільки покращення ефективності навчання дітей дошкільного віку іноземної мови є одним із нагальних питань сучасної педагогічної системи. Отже важливим питанням є пошук ефективних підходів, методів, форм і засобів підготовки дітей дошкільного віку до якісного іншомовного спілкування, оскільки на сьогодні ця проблема знаходиться на стадії дослідження

Питання щодо віку дітей для початку навчання іноземних мов, залишається наразі дискусійним. Деякі вчені (І.В. Веронська, Н.В. Імедадзе, Л.Г. Калініна, Н. Ронже, О.І. Митецька, О.Ю.Протасова) наполягають на ефективності навчання дітей іноземних мов, з моменту народження до 3-х років у колі сім'ї, за відомим класичним принципом "одна особа - одна мова". На думку М. Монтессорі сенситивний період для вивчення іноземних мов - це вік від 2-х до 7-ми років [3, c. 15]. Більшість же вчених вважає найбільш сприятливим, для початку навчання іноземних мов дітей, вік від 4 до 6 років (А.Ф.Гергель, О.І. Негневицька, Т.К. Полонська, Е. Пулгрем, В. Пенфілд, З.Я. Футерман, Т.М. Шкваріна, K. Agoston, Th. Andersson та ін.). Розвиток має місце там, де є новий для суб'єкта предмет освоєння. Як відомо, спілкування є провідною діяльністю дошкільного віку, а пізнання спрямоване на систему людських взаємин. Іноземна мова як засіб спілкування в цьому контексті розширює можливості дитини у пізнанні багатоаспектності людських стосунків, їх особливостей в різних культурах.

Визначення проблеми та актуальності теми дозволяє сформувати мету дослідження - виявити можливості використання комунікативних засобів навчання іноземній мові дітей дошкільного віку.

Об'єкт дослідження - прийоми і методи навчання дошкільників лексиці англійської мови.

Предмет дослідження - можливості засвоєння та використання іншомовної лексики дітьми дошкільного віку.

Завдання дослідження:

1) провести аналіз науково-методичної літератури з даної проблеми;

2) виявлення ролі засобів навчання в процесі реалізації підвищення комунікативної діяльності дітей дошкільного віку.

3) проаналізувати та узагальнити отримані результати експерименту і зробити висновки про ступінь ефективності застосування даної методики при формуванні лексичного апарату.

1. Методика навчання англійської мови, як теорія навчання

1.1 Поняття комунікативної методики

Методика навчання - це наука, що досліджує цілі, зміст, методи, принципи та засоби навчання, а також способи навчання і виховання дітей на матеріалі англійської мови.

Предмет методики - навчальний процес. Компоненти навчального процесу: вихованець, предмет, вихователь.

Компетенція - це комплексна характеристика особистості, яка інтегрує результати психічного розвитку: знання, навички, уміння, креативність (здатність творчо вирішувати завдання), ініціативність, самостійність, самооцінка, самоконтроль.

Комунікативна компетенція - комплексне застосування мовних і немовних соціально-побутових ситуацій, уміння орієнтуватися у ситуації спілкування, сприймати і продукувати тексти залежно від комунікативної ситуації, ініціативність спілкування.

Комунікативна компетенція особистості базується на її мовній, мовленнєвій, соціокультурній, навчальній компетенція. Кожна з них має інтеграційний характер.

Мовна інтегрує фонетичну, лексичну, граматичну компетенції і передбачає засвоєння і усвідомлення мовних норм та адекватне їх застосування.

Фонетична компетенція - правильність вимови та володіння інтонаційними засобами.

Лексична компетенція - наявність певного запасу лексичних одиниць, здатність їх адекватно використовувати.

Граматична компетенція - правильність вживання граматичних форм англійської мови у відповідності із законами та нормами граматики.

Мовленнєва компетенція інтегрує компетенції у аудіюванні та говорінні, які характеризуються умінням доречно і адекватно користуватися мовою у певних ситуаціях.

На початковому ступені закладаються основи володіння іноземною мовою. Діти повинні навчитись сприймати на слух усне вивчене, робити невеликі повідомлення, брати участь у бесіді.

Обсяг навчального матеріалу повинен бути достатнім, щоб закласти основи водіння кожним видом мовленнєвої діяльності на елементарному комунікативному рівні. На цьому ступені вихованці оволодівають звуковою та графічною системами мови, найбільш поширеними граматичними явищами. Враховуючи характер та обсяг роботи, яка необхідна для досягнення вимог програми, на іноземну мову на цьому ступені дається найбільша кількість часу у порівнянні з іншими ступенями.

На ефективність організації початкового періоду навчання впливає визначення провідних видів мовленнєвої діяльності.

Результати методичних досліджень, а також багаторічний досвід педагогів свідчать про те, що домінуючим у навчанні на початковому ступені має бути усне мовлення. Саме навички та вміння усного мовлення мають позитивний вплив на розвиток умінь в усіх інших видах мовленнєвої діяльності.

Успішність організації початкового ступеня навчання залежить від урахування психофізіологічних та психологічних особливостей дітей. Як відмічають психологи, у старшому дошкільному віці починається період найбільш інтенсивного розвитку мислення дітей. Разом з тим діти зберігають у структурі мислення наочно-образні компоненти, характерні для молодших дошкільнят. Поєднання наочно-образного мислення із зростаючою здатністю до абстрактного мислення, до узагальнення, і створює сприятливі умови для оволодіння іноземною мовою на початковому ступені.

Мислення тісно пов'язане з характером сприймання та відчуттями. Навчаючи іноземній мові як засобу спілкування, необхідно приділити велику увагу формуванню, поряд із зоровим, слухового сприймання, особливо на початку навчання, коли створюється основа володіння іноземною мовою. В цей період малюки здатні сприймати велику кількість матеріалу, засвоєння якого взагалі потребує чимало часу та зусиль. Необхідно також відмітити, що сприйняття мовлення ґрунтується не лише на сенсорних, але й на моторних компонентах. Це означає, що формування бази сприймання іноземної мови потребує функціонування мовних подразників. Отже, навчання сприймання іншомовного мовлення повинно бути тісно пов'язане з повторенням, відтворенням матеріалу, який необхідно засвоїти.

Для навчання іноземної мови важливим фактором є мовленнєва пам'ять. Мовленнєва пам'ять дошкільняти пов'язана з процесами осмислення, систематизації, встановлення логічних зв'язків, тому для цілеспрямованої роботи пам'яті важливим фактором є осмисленість, розуміння діяльності, яка виконується.

Робота пам'яті базується на процесах запам'ятовування: довільного та мимовільного. Мимовільне запам'ятовування е генетично первинним порівняно з довільним і займає чимале місце у навчанні дітей. Як підкреслюють психологи, мимовільне запам'ятовування буде ефективнішим за умови змістовності, осмисленості діяльності, що виконується. У структурі пам'яті мимовільне запам'ятовування поєднується з довільним. Згідно з результатами психологічних досліджень дошкільники початкового ступеня навчання можуть витримувати великі навантаження на механічну пам'ять, яка при цілеспрямованій діяльності може бути цілком продуктивною.

Успішність роботи пам'яті залежить від емоцій, а джерело емоцій це дійсність, це участь у цікавій та осмисленій діяльності що пов'язана з потребами особистості. Отже, у навчанні іноземної мови необхідно враховувати потреби дітей, їх інтереси, життєвий досвід, що підвищує їх емоційний тонус, стимулює до активної роботи. Необхідно також відмітити, що позитивний емоційний стан добре впливає на процеси засвоєння навчальної о матеріалу.

Важливим фактором у процесі навчання є увага дітей на занятті, від якої залежить результат навчальної діяльності. Як відомо, вихідним моментом у вивченні іноземної мови є мимовільна увага.

У процесі виховання та навчання розвивається довільна увага, Передбачає застосування вольових зусиль для вирішення конкретних завдань та досягнення поставлених цілей. Мимовільна увага обумовлена інтересом до предмета, до певної діяльності. Це означає, що навчальна діяльність має бути для вихованців цікавою та вмотивованою. Організація саме такої діяльності дошкільників дає можливість максимально використати потенціал мимовільної уваги, а також розвивати довільну увагу. Серед характеристик уваги психологи визначають її стійкість, вибірковість, обсяг. Суттєвою особливістю початкового періоду оволодіння нею те, що тут по особливому діє навчальна (пізнавальна) мотивація. На початковому ступені вступають в силу закони забування, які активно діють, коли дітлахи вже вивчили значний матеріал і продовжує поступати новий. Хоча сильний вплив на цьому ступені має рідна мова, проте ще мало проявляється міжмовна інтерференція.

2. Загальні основи навчання

2.1 Завдання навчання

Оволодіння навичками правильної вимови є необхідною умовою розвитку навичок і вмінь у всіх видах мовленнєвої діяльності. У практиці навчання вкрай рідко виникає необхідність так званого безакцентного володіння вимовою, тому ми прагнемо лише забезпечити наближення вимови дітей до мови носіїв мови, допускаючи можливість у промові акценту, однак не порушує процес комунікації. при цьому є деякі загальні вимоги, які повинні дотримуватися. Ще К.Ушинський писав: "Дитя привчається за декілька місяців так говорити іноземною мовою, як не може привчитися за декілька років"

1. Викликати у дітей інтерес до іноземної мови і підтримувати його у процесі навчання.

2. Організувати спілкування дітей іноземною мовою у межах базового комунікативного мінімуму.

3. Залучати мовленнєвий досвід спілкування рідною мовою для переходу на спілкування іноземною і навпаки.

4. У процесі вивчення іноземної мови актуалізувати позитивні риси характеру дитини, такі, як доброзичливість, відкритість, милосердя та інші моральні якості.

Успішне оволодіння дітьми іноземною мовою стає можливим ще й тому, що дітей, особливо дошкільного віку, відрізняє найбільш гнучке та швидке, ніж на подальших вікових етапах, запам'ятовування мовного матеріалу; наявність глобально діючої моделі і природність мотивів спілкування; відсутність мовного бар'єру, страху гальмування, який заважає вступити у спілкування іноземною мовою навіть при наявності необхідних навиків; порівняно невеликий досвід в мовному спілкуванні рідною мовою та інше. Крім того, гра, яка є провідним видом діяльності дошкільника, дозволяє зробити комунікативно цінними практично всі мовні одиниці.

Основні умови ефективного навчання іноземної мови:

1. Формувати іншомовну комунікативну компетентність.

Дошкільний період результативний не стільки для навчання, скільки для розвитку, загальної освіти дитини. Метою вивчення іноземної мови в цей період має бути сприяння повноцінному, своєчасному розвитку дитини, її адаптації до життя в суспільстві. Тому важливо формувати саме іншомовну комунікативну компетентність.

2. Навчати іншомовного спілкування, а не іншомовної мови.

Процес навчання іноземної мови має бути організованим і керованим грамотним педагогом так, щоб у дитини виникла потреба вживати іншомовний матеріал у власному мовленні. Така сформована потреба забезпечить дитині іншомовне спілкування у професійній діяльності дорослого життя.

3. Зразки мовлення - основа для формування іншомовної компетентності дошкільнят.

Навчання іноземній мові базується не на повторенні певних слів за педагогом, а в процесі спілкування. Тому важливо спонукати дитину до використання мовленнєвих кліше та часто вживаних висловів за темами близького та зрозумілого дитині оточення: наприклад, привітання, подяка, називання себе, команди до виконання дій тощо. Такі зразки підбираються з урахуванням потреб спілкування і виступають опорою для засвоєння мовного матеріалу. Формування мовленнєвої компетенції дошкільників реалізується саме у процесі засвоєння зразків мовлення.

4. Гра - провідний метод і форма навчання дошкільнят іноземної мови.

На заняттях з іноземної мови діти повинні постійно перебувати в умовах уявної мовної ігрової ситуації. Важливо використовувати форми і методи, які базуються на різноманітних компонентах ігрової діяльності. Дидактична гра виступає провідним методом розвитку іншомовного мовлення дітей дошкільного віку.

5. Провідна роль пізнавальної та ігрової діяльності.

За теорією діяльності обґрунтованої Л.Виготським, П.Гальперіним, О.Запорожцем, О.Леонтьєвим, у діяльності виділяють три взаємопов'язані складові: мотив, мету та виконання. Вивчаючи з дітьми іноземну мову, учитель обов'язково мотивує мовленнєву діяльність. Діяльність стає можливою лише тоді, коли є розуміння мети, яке породжується мотивом. А сам мотив залежить від потреби розмовляти іноземною мовою. Нажаль, така потреба у дошкільників відсутня. Тому й необхідно поєднати іншомовну мовленнєву діяльність із пізнавальною та ігровою, які є "рідними" видами діяльності дитини дошкільного віку.

6.Заняття в системі - базова форма навчання дошкільнят іноземної мови.

Однотипні комплексні заняття у вивченні іноземної мови не мають результативності. Слід практикувати цикли занять за типом домінуючої навчальної діяльності, коли заняття не розпадаються на окремі, де виконується конкретний новий програмовий матеріал, а забезпечується чітка низка взаємопов'язаних циклів - тем, що в результаті й сприяє успішному засвоєнню іноземної мови.

7. Успіх породжує успіх.

Завдання, які підбирає вчитель, мають бути посильними для дітей дошкільного віку й цікавими. Лише відчуваючи ентузіазм, керуючись внутрішньою мотивацією, дитина буде успішною. Навчання дошкільників іноземній мові слід організовувати таким чином, щоб ситуацію успіху дошкільник і вчитель відчували якомога частіше.

2.2 Зміст і принципи навчання

Якість дошкільної освіти неможлива без пошуку та впровадження інноваційних моделей життєдіяльності дітей. Сучасність вимагає відповідності змісту освіти життєвим потребам. Вивчення англійської мови з молодшими дошкільниками має свої специфічні сторони, але є результативним за умови виконання законів ефективного вивчення іноземної мови. Освітня лінія "іноземна мова" входить до варіативної частини базового компоненту дошкільної освіти в україні. Іноземна мова в освіті дошкільників розглядається як засіб розвитку, виховання та особистісного становлення дитини; засобом соціалізації.

Вивчення іноземної мови дошкільниками, яка не лише озброює малят основами іншомовного спілкування, а є дієвим засобом розвитку, виховання, особистісного становлення дитини. Сучасні концептуальні підходи до навчання дітей іноземної мови враховують психофізіологічні можливості дітей дошкільного віку вже сьогодні.

Класифікація методів навчання іноземних мов викликає певні труднощі, оскільки в основі їх назв лежать найрізноманітніші ознаки. Ми вважаємо, що доцільніше розподілити методи навчання іноземних мов на традиційні та сучасні. Традиційні:

· Безпосередній/прямий метод

· Граматично-перекладний метод

· Аудіо-лінгвальний метод

· Когнітивний метод

· Сучасні:

· Метод повної фізичної реакції (tpr)

· Сугестивний

· Комунікативний

Зупинимося на методах, які є найбільш ефективними для використання у навчанні іншомовного спілкування дітей дошкільного віку у дошкільному навчальному закладі.

Основними принципами методу tpr є:

1) Розуміння іноземних мов має передувати говорінню;

2) Розуміння необхідно розвивати шляхом виконання наказів;

3) Змушувати дітей говорити, а тим більше примушувати - не потрібно, завдяки наказам та фізичним діям під час їх виконання спонтанно розвивається готовність до говоріння.

Сугестивний метод ґрунтується на таких принципах:

1) Створення сприятливих умови для оволодіння усним мовленням;

2) Особистісно-орієнтоване навчання;

3) Емоційно-позитивні стосунки;

4) Навчання у двох планах свідомому та підсвідомому;

5) Засвоєння та активізація матеріалу в атмосфері гри;

6) Навчальний матеріал вводиться на основі полілогів;

7) Основна увага приділяється усномовленнєвій комунікації;

Ю. Пассов висуває принципи організації навчання іноземних мов на засадах комунікативного методу:

1) Мовленнєва спрямованість навчального процесу, яка полягає у тому, що шляхом до мовленнєвої практичної мети є саме практичне користування іноземною мовою;

2) Індивідуалізація при керівній ролі її особистісного аспекту як головного засобу створення мотивації й активності учнів з урахуванням їхнього життєвого досвіду, контексту діяльності, сфери інтересів, емоційної сфери та статусу конкретної особистості в колективі;

3) Функціональність, яка забезпечує відбір іншомовного матеріалу, адекватного процесу комунікації;

4) Ситуативність, що розглядається як засіб мовленнєвої стимуляції та умова розвитку мовленнєвих навичок;

5) Новизна, яка виявляється у постійній зміні предмета розмови, обставин, завдань та ін.

Досвід показує, що використання комунікативного методу на заняттях з англійської мови дає позитивні результати. Діти дошкільного віку під час гри на заняттях залюбки користуються англійською мовою, при описі чогось користуються 2-4 реченнями.

Кожен метод безперечно має свої позитивні і негативні сторони, але за певних умов усе те, що є позитивного в цих методах, може бути використане креативним педагогом.

іноземний дошкільний дидактичний вправа

3. Засоби навчання

3.1 Роль дидактичних вправ та ігор

Отже, іншомовне мовлення дітей дошкільного віку відіграє важливу роль у психічному, особистісному, соціальному розвитку, іноземні мови виступають як засоби формування вмінь усного спілкування дітей дошкільного віку. Використання методів зазначених вище, у поєднанні з іншими методами дає позитивний результат при підготовці дітей дошкільного віку до іншомовного спілкування. Ми вважаємо, що інтеграція цих методів сприяє активізації іншомовного мовлення, а також готує дитину до переходу на наступний етап вивчення іноземних мов у школі.

Слід зазначити, що, навчаючи дошкільників іноземної мови, треба зважати на їхні психологічні особливості. Особливості оволодіння дошкільниками іноземної мови пов'язані з безпосередністю дитячого сприймання, відкритістю до спілкування, спонтанністю оволодіння новими знаннями. Дитина дошкільного віку особливо сприятлива до фонетики і інтонації мовлення. Вік від народження до шести років життя є сензитивним періодом для мовленнєвого розвитку зростаючої особистості. Вивчення іноземної мови не лише розвиває індивідуальні мовленнєві здібності дитини, а й створює передумови для оволодіння нею в подальшому іншими мовами, спрощує її життя у багатонаціональній державі та світі, виховує толерантне ставлення до носіїв іншої культури та мови.

Список використаної літератури

1. Бужинский В.В. Работа над английским произношением на начальной ступени комуникативного обучения иноязычному говорению. // Иностранный язык в школе. - 1991. - № 4. - С. 43-47.

2. Веренинова Ж. Обучение английского произношения с опорой на специфику фонетических баз изучаемого и родного языков // ИЯШ. - 1994. - № 5. - С. 10-16.

3. Веренинова Ж. Песня как методический прием при фонетической обработке английских серединных сонатов // ИЯШ. - 2000. - № 5. - С. 26-34.

4. Довгаль В.Я., Петращук О.П. Фонетичнівправи для навчання та контролю англійськоївимови в середньомунавчальномузакладі // Іноземнімови. - 1996. - № 4. - С. 18-22.

5. Доленко В. PhoneticDrillsPoems, Songs, Exercises / В.Доленко // Англійськамова та література. - Харків: Основа, 2009. - № 3. - С. 19-22.

6. Дубровская С.В. Об одном способе коррекции произносительных ошибок: На материале английского языка: [В помощь учителю] // Иностранный язык в школе. - 1991. - № 6. - С. 88-89.

7. Ительсон Евгений Исаакович. Методика преподавания английского языка в средней школе. Издательство "Радянська школа", Київ, 1969.

8. Калініна Л., Самойлюкевич І. та інші. Технологіяформуванняфонетичноїіншомовноїкомпетенціїучнівпочатковихшкіл // ІМ в навчальних закладах. - 2003. - № 1. - С. 92-99.

9. Карпова В. Некоторые особенности обучения фонетике английского язика // И.М. - 2003. - № 3. - С. 20-25.

10. КолективавторівпідкерівництвомС.Ю.Ніколаєвої. Методика викладанняіноземнихмов у середніхнавчальних закладах. Підручник. Вид. 2-ге, випр. і перероб. - К.: Ленвіт, 2002. - С. 105.

11. Кравченко М.Н. Последовательность введения орфографического письма и фонетической транскрипции в преподавании английского языка в восьмилетней школе. - "Иностранный язык в школе", 1979, № 1, С. 18-21.

12. Мальковський Г.Ю. Запобіганнятиповимпомилкам у вимовленніанглійськихслів. - В книзі: "Методика викладанняіноземнихмов". - К., 1984, № 13. - С. 47-51.

13. Матвеева А.М. Речевая зарядка на уроках английского языка // Иностранные языки в школе. - 1978. - № 1. - С. 61.

14. Миньяр-Белоручев Р.К. Механим билингвизма и проблема родного языка при обучении иностранному // ИЯШ. - 1991. - № 5. - С. 14-17.

15. Перлова В. Коригуючий комплекс вправ для тренуваннявимови і розпізнанняанглійськихзвуків / В.Перлова // Іноземнімови. - Київ: Ленвіт, 2008. - № 3. - С. 8-12.

16. Полєєва Ю. Використанняримовок для навчаннявимови на уроках англійськоїмови // І.М. - 2002. - № 2. - С. 57-58.

17. Сильченкова В.Н. Обучение фонетике в младших класах // ИЯШ. - 1986. - № 6. - С. 54.

18. Смелова Л. Организация и проведение вводного фонетического курса английского языка в V классе // ИЯШ. - 2002. - № 5. - С. 44-50.

19. Торсуева И.Г. Некоторые вопросы методики обучения интонации. Иностранные языки в школе, 1976, № 2, С. 24.

20. Черкасова Е.А. Фонетические тесты на уроках английского языка // Иностранный язык в школе. - 1989. - № 1. - С. 54-59.

Размещено на Allbest.ru